Проект Змін до Конституції від "Нашої України"
02/27/2004 | S@nya
Фракція “Наша Україна” підготувала законопроект “Про внесення змін до Конституції України”.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
Внести до Конституції України ( Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст.141 ) такі зміни:
1. У статті 85:
а) пункти 12, 15, 20, 21, 24, 25, 29, 30, 32, 34, 36 частини першої викласти у такій редакції:
"12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, припинення повноважень осіб на цих посадах, прийняття відставки Прем'єр-міністра України";
"15) остаточне прийняття закону про регламент Верховної Ради України";
"20) призначення та звільнення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
21) призначення на посаду та дострокове припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії України за поданням Президента України";
"24) встановлення державних символів України";
"25) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї";
"29) утворення і ліквідація адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміна меж Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів у порядку, визначеному законом";
"30) призначення чергових виборів до органів місцевого самоврядування у строки, передбачені цією Конституцією, та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування";
"32) надання законом згоди на обов'язковість для України міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано законом";
“34) прийняття рішення не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України про направлення до Президента України запиту, попередньо підтриманого не менш як однією дев’ятою народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України”;
"36) затвердження законом переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення законом правових засад вилучення об'єктів права приватної власності";
б) частину другу доповнити другим реченням у такій редакції:
“Порядок здійснення повноважень Верховної Ради України визначається законом.”.
2. У статті 90:
а) частину другу викласти у такій редакції:
"Президент України може призначити позачергові вибори Верховної Ради України:
1) якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради України не можуть розпочатися;
2) якщо впродовж шістдесяти днів після складення повноважень ( відставки ) Кабінету Міністрів України Верховна Рада України не затвердила новий склад Кабінету Міністрів України, який відповідно до Конституції України призначається Верховною Радою України.”;
б) частину третю викласти у такій редакції:
“Позачергові вибори Верховної Ради України не можуть бути призначені протягом п’ятнадцяти місяців після проведення позачергових виборів Верховної Ради України.”;
в) частину четверту викласти у такій редакції:
“Позачергові вибори Верховної Ради України не можуть бути призначені в останні шість місяців, що залишилися до проведення чергових виборів до Верховної Ради України.".
3. У статті 94:
1) частину третю викласти у такій редакції:
"У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути офіційно оприлюднений Головою Верховної Ради України за його підписом";
2) частину четверту замінити п’ятьма частинами такого змісту:
"Якщо під час повторного розгляду закону пропозиції Президента України до нього будуть повністю або частково відхилені не менш як трьома п’ятими від конституційного складу Верховної Ради України, Президент України зобов`язаний його підписати не пізніше наступного дня після отримання і офіційно оприлюднити.
Якщо пропозиції Президента України до закону у пропонованій ним редакції враховано повністю, повторного прийняття закону не менш як трьома п’ятими від конституційного складу Верховної Ради України не вимагається.
У разі прийняття Верховною Радою України закону після повторного розгляду з урахуванням пропозицій Президента України глава держави зобов'язаний його підписати не пізніше наступного дня після отримання і офіційно оприлюднити.
Якщо під час розгляду пропозицій Президента України до закону будуть внесені зміни, не передбачені цими пропозиціями, Президент України діє відповідно до частини другої цієї статті.
У випадку не підписання закону Президентом України він офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради за його підписом.".
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною дев’ятою, у якій слова “дня його опублікування” замінити словами “наступного дня після його офіційного оприлюднення”.
4. Доповнити Конституцію України статтею 100-1 у такій редакції:
“Стаття 100-1. Статус та порядок формування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення визначається законом.”.
5. У статті 106:
а) у частині першій:
пункти 7-11, 16, 19, 25 викласти у такій редакції:
"7) у випадках, передбачених Конституцією України, призначає позачергові вибори до Верховної Ради України";
"8) вносить подання Верховній Раді України про призначення Прем'єр-міністра України";
"9) призначає за поданням Прем'єр-міністра України:
Міністра закордонних справ України, Міністра оборони України;
голів місцевих державних адміністрацій";
"10) припиняє повноваження на посадах осіб, яких призначено відповідно до пункту 9 цієї частини";
“11) призначає на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади”;
Пункти 13 і 14 виключити
"16) зупиняє з мотивів невідповідності Конституції України ( неконституційності ) дію нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) цих актів;
зупиняє з мотивів невідповідності законам України дію нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до суду загальної юрисдикції";
"19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України";
"25) нагороджує державними нагородами в порядку, встановленому законом";
б) частину третю після слів “законів України” доповнити словами “у межах своїх повноважень”;
в) частину четверту виключити.
6. У статті 111:
а) в частині першій слово “або” замінити на слово “чи”, а після слова “злочину” добавити такий текст:
“або порушення складеної ним присяги Українському народові”;
б) в частині п`ятій слова «двома третинами» замінити словами «сімома дев’ятими”, а слово "звинувачення" замінити словами "звернення Верховної Ради України до Верховного Суду України для винесення рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту";
в) частину шосту викласти у такій редакції:
"Рішення Верховного Суду України у справі про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту або про відмову в такому усуненні приймається шляхом таємного голосування на Пленумі Верховного Суду України і є остаточним. Процедура прийняття Верховним Судом України на Пленумі Верховного Суду України рішення у справі про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту або про відмову в такому усуненні визначається законом.".
7. Статтю 112 викласти у такій редакції:
"Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції на період до обрання і вступу на пост новообраного Президента України виконання обов’язків Президента України покладається на Голову Верховного Суду України.
У разі неможливості виконувати свої обов`язки Головою Верховного Суду України за станом здоров`я або коли на час дострокового припинення повноважень Президента України посада Голови Верховного Суду України є вакантною, виконання обов`язків Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
Особа, яка виконує обов`язки Президента України до вступу на пост новообраного Президента України, не може здійснювати повноваження передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 22, 23, 24, 25, 27 статті 106 Конституції України. При цьому Голова Верховного Суду України на період виконання ним обов’язків Президента України не має права здійснювати також і правосуддя.
Повноваження особи, яка виконує обов`язки Президента України до вступу на пост новообраного Президента України, у частині виконання обов’язків Президента України, можуть бути припиненні достроково відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конституції України.”.
8. У статті 113:
а) частину другу викласти у такій редакції:
"Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України";
б) у частині третій після слів “Президента України” добавити слова “та Верховної Ради України”.
9. Статтю 114 викласти у такій редакції:
"Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.
Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
За поданням Президента України на розгляд Верховної Ради України щодо призначення на посаду Прем'єр-міністра України виноситься представник політичної партії ( виборчого блоку партій ), яка ( який ) отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах народних депутатів України за офіційними даними Центральної виборчої комісії України.
У разі відмови політичної партії ( виборчого блоку партій ), що отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах народних депутатів України за офіційними даними Центральної виборчої комісії України, від висунення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України або відхилення Верховною Радою України запропонованої нею ( ним ) кандидатури право на висунення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України належить другій ( другому ) за кількістю голосів виборців на попередніх виборах народних депутатів України за офіційними даними Центральної виборчої комісії України політичній партії ( виборчому блоку партій ).
У разі відхилення Верховною Радою України двох попередньо запропонованих Президентом України кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України має бути запропоновано Президентом України представника парламентської коаліції, якщо така буде створена на основі фракцій народних депутатів України, склад яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається за поданням Прем'єр-міністра України Верховною Радою України, Президентом України відповідно до наданих Конституцією України повноважень.".
10. Статтю 115 викласти у такій редакції:
"Стаття 115. Прем'єр-міністр України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
Прем'єр-міністр України, а також інші члени Кабінету Міністрів України, яких призначено відповідно до Конституції України на посаду Верховною Радою України, мають право заявити їй про свою відставку. Члени Кабінету Міністрів України, яких призначив відповідно до Конституції України на посади Президент України, мають право заявити йому про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цьому випадку Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Верховній Раді України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.
Відставку Кабінету Міністрів України приймає Верховна Рада України. У разі прийняття Верховною Радою України рішення про відставку Кабінету Міністрів України Президент України приймає рішення про відставку членів Кабінету Міністрів України, яких він призначив відповідно до Конституції України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого відповідно до Конституції України Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
У випадку дострокового припинення повноважень Верховної Ради України Кабінет Міністрів України, який був відправлений у відставку, продовжує виконання своїх обов`язків до обрання нового складу Верховної Ради України, а в разі отримання від новообраної Верховної Ради України відповідного доручення – до сформування новообраною Верховною Радою України нового складу Кабінету Міністрів, у відповідності до положень Конституції України, але не довше шістдесяти днів з дня першого пленарного засідання новообраної Верховної Ради України".
11. Доповнити статтю 116 після пункту 9 новим пунктом 10 такого змісту:
"10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, припиняє повноваження цих осіб на посадах;".
У зв'язку з цим пункт 10 вважати пунктом 11.
12. Частину першу статті 118 викласти у такій редакції:
“Виконавчу владу в Автономній Республіці Крим здійснює Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, а в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.”.
13. У частині першій статті 122:
а) перше речення викласти у такій редакції:
"Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.";
б) друге речення – виключити.
14. Статтю 133 викласти у такій редакції:
"Стаття 133. Адміністративно-територіальними одиницями України є: Автономна Республіка Крим; області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська; міста Київ та Севастополь, райони, громади ( сільські, селищні, міські ).
Громадою визнається адміністративно-територіальна одиниця, до якої входять жителі одного або декількох населених пунктів з відповідною територією, має визначені межі та управління якою здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, визначений законом.".
15. Частину третю статті 136 викласти у такій редакції:
“Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Прем’єр-міністром України.”.
16. Статтю 140 викласти у такій редакції:
"Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом і гарантована законом можливість жителів громади, органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і законів.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Розмежування повноважень між державою і місцевим самоврядуванням, підстави і порядок взаємного делегування повноважень встановлюються законом.
Повноваження, закріплені за державними органами влади і органами місцевого самоврядування, не можуть дублюватися.
Місцеве самоврядування здійснюється жителями громади в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: ради громад та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад ( сільських, селищних, міських ), є районні та обласні ради, їх виконавчі органи.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Ради громад можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.".
17. У статті 141:
1) частини першу і другу викласти у такій редакції:
“До складу ради громад входять депутати, які обираються жителями відповідної громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.
Жителі громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки голову відповідної громади, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.”;
2) частину четверту викласти у такій редакції:
“Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий орган ради.".
18. Частини першу і другу статті 142 викласти у такій редакції:
"Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громад ( сільських, селищних, міських ), районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Громади ( сільські, селищні, міські ) можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.”.
19. Статтю 143 викласти у такій редакції:
“Стаття 143. Громади ( сільські, селищні, міські ) безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування на підставах і в порядку, визначених законом, можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.".
20. Доповнити Конституцію України розділом XVI "Прикінцеві та перехідні положення, які стосуються змін до Конституції України" такого змісту:
1) Розділ XVI "Прикінцеві та перехідні положення, які стосуються змін до Конституції України"
2) 1. Зміни до Конституції України, що вносяться Законом України від _______________ “Про внесення змін до Конституції України", набирають чинності з 1 квітня 2006 року з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
2. Після набрання чинності змінами до Конституції України особи, призначені чи затверджені на посадах Верховною Радою України, Президентом України продовжують виконання своїх повноважень до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
3. Порядок формування і діяльності парламентської коаліції встановлюється законом про регламент Верховної Ради України.
4. Порядок формування парламентської меншості і гарантії її прав встановлюється законом про регламент Верховної Ради України.
5. Кабінет Міністрів України здійснює визначені Конституцією України повноваження до складення повноважень перед новообраною Верховною Радою України в день її першого пленарного засідання.
6. Порядок призначення Прем`єр-міністра України і затвердження нового складу Кабінету Міністрів України та окремих його членів встановлюється законом про регламент Верховної Ради України.
7. З 1 листопада 2006 року:
1) частина перша статті 85 доповнюється пунктом 25-1 у такій редакції:
“25-1) призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України;”;
2) у статті 106:
а) пункт 9 частини першої діє у такій редакції:
“9) призначає за поданням Прем’єр-міністра України:
Міністра внутрішніх справ України, Міністра закордонних справ України, Міністра оборони України;”;
б) пункт 11 частини першої припиняє свою дію;
3) пункт 10 статті 116 діє у такій редакції:
“10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, а також голів місцевих державних адміністрацій, припиняє повноваження цих осіб на посадах;";
4) у статті 118:
а) частина четверта діє у такій редакції:
“Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади за поданням Прем’єр-міністра України Кабінетом Міністрів України.”;
б) частина п’ята діє у такій редакції:
“Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.”;
в) частина дев’ята діє у такій редакції:
“Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Кабінет Міністрів України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь.”;
г) частина десята діє у такій редакції:
“Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Кабінет Міністрів України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.”;
5) у статті 119 припиняють свою дію пункти 4 та 5;
6) частина перша статті 122 діє у такій редакції:
“Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України.”.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
Внести до Конституції України ( Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст.141 ) такі зміни:
1. У статті 85:
а) пункти 12, 15, 20, 21, 24, 25, 29, 30, 32, 34, 36 частини першої викласти у такій редакції:
"12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, припинення повноважень осіб на цих посадах, прийняття відставки Прем'єр-міністра України";
"15) остаточне прийняття закону про регламент Верховної Ради України";
"20) призначення та звільнення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
21) призначення на посаду та дострокове припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії України за поданням Президента України";
"24) встановлення державних символів України";
"25) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї";
"29) утворення і ліквідація адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміна меж Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів у порядку, визначеному законом";
"30) призначення чергових виборів до органів місцевого самоврядування у строки, передбачені цією Конституцією, та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування";
"32) надання законом згоди на обов'язковість для України міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано законом";
“34) прийняття рішення не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України про направлення до Президента України запиту, попередньо підтриманого не менш як однією дев’ятою народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України”;
"36) затвердження законом переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення законом правових засад вилучення об'єктів права приватної власності";
б) частину другу доповнити другим реченням у такій редакції:
“Порядок здійснення повноважень Верховної Ради України визначається законом.”.
2. У статті 90:
а) частину другу викласти у такій редакції:
"Президент України може призначити позачергові вибори Верховної Ради України:
1) якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради України не можуть розпочатися;
2) якщо впродовж шістдесяти днів після складення повноважень ( відставки ) Кабінету Міністрів України Верховна Рада України не затвердила новий склад Кабінету Міністрів України, який відповідно до Конституції України призначається Верховною Радою України.”;
б) частину третю викласти у такій редакції:
“Позачергові вибори Верховної Ради України не можуть бути призначені протягом п’ятнадцяти місяців після проведення позачергових виборів Верховної Ради України.”;
в) частину четверту викласти у такій редакції:
“Позачергові вибори Верховної Ради України не можуть бути призначені в останні шість місяців, що залишилися до проведення чергових виборів до Верховної Ради України.".
3. У статті 94:
1) частину третю викласти у такій редакції:
"У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути офіційно оприлюднений Головою Верховної Ради України за його підписом";
2) частину четверту замінити п’ятьма частинами такого змісту:
"Якщо під час повторного розгляду закону пропозиції Президента України до нього будуть повністю або частково відхилені не менш як трьома п’ятими від конституційного складу Верховної Ради України, Президент України зобов`язаний його підписати не пізніше наступного дня після отримання і офіційно оприлюднити.
Якщо пропозиції Президента України до закону у пропонованій ним редакції враховано повністю, повторного прийняття закону не менш як трьома п’ятими від конституційного складу Верховної Ради України не вимагається.
У разі прийняття Верховною Радою України закону після повторного розгляду з урахуванням пропозицій Президента України глава держави зобов'язаний його підписати не пізніше наступного дня після отримання і офіційно оприлюднити.
Якщо під час розгляду пропозицій Президента України до закону будуть внесені зміни, не передбачені цими пропозиціями, Президент України діє відповідно до частини другої цієї статті.
У випадку не підписання закону Президентом України він офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради за його підписом.".
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною дев’ятою, у якій слова “дня його опублікування” замінити словами “наступного дня після його офіційного оприлюднення”.
4. Доповнити Конституцію України статтею 100-1 у такій редакції:
“Стаття 100-1. Статус та порядок формування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення визначається законом.”.
5. У статті 106:
а) у частині першій:
пункти 7-11, 16, 19, 25 викласти у такій редакції:
"7) у випадках, передбачених Конституцією України, призначає позачергові вибори до Верховної Ради України";
"8) вносить подання Верховній Раді України про призначення Прем'єр-міністра України";
"9) призначає за поданням Прем'єр-міністра України:
Міністра закордонних справ України, Міністра оборони України;
голів місцевих державних адміністрацій";
"10) припиняє повноваження на посадах осіб, яких призначено відповідно до пункту 9 цієї частини";
“11) призначає на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади”;
Пункти 13 і 14 виключити
"16) зупиняє з мотивів невідповідності Конституції України ( неконституційності ) дію нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) цих актів;
зупиняє з мотивів невідповідності законам України дію нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до суду загальної юрисдикції";
"19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України";
"25) нагороджує державними нагородами в порядку, встановленому законом";
б) частину третю після слів “законів України” доповнити словами “у межах своїх повноважень”;
в) частину четверту виключити.
6. У статті 111:
а) в частині першій слово “або” замінити на слово “чи”, а після слова “злочину” добавити такий текст:
“або порушення складеної ним присяги Українському народові”;
б) в частині п`ятій слова «двома третинами» замінити словами «сімома дев’ятими”, а слово "звинувачення" замінити словами "звернення Верховної Ради України до Верховного Суду України для винесення рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту";
в) частину шосту викласти у такій редакції:
"Рішення Верховного Суду України у справі про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту або про відмову в такому усуненні приймається шляхом таємного голосування на Пленумі Верховного Суду України і є остаточним. Процедура прийняття Верховним Судом України на Пленумі Верховного Суду України рішення у справі про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту або про відмову в такому усуненні визначається законом.".
7. Статтю 112 викласти у такій редакції:
"Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції на період до обрання і вступу на пост новообраного Президента України виконання обов’язків Президента України покладається на Голову Верховного Суду України.
У разі неможливості виконувати свої обов`язки Головою Верховного Суду України за станом здоров`я або коли на час дострокового припинення повноважень Президента України посада Голови Верховного Суду України є вакантною, виконання обов`язків Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
Особа, яка виконує обов`язки Президента України до вступу на пост новообраного Президента України, не може здійснювати повноваження передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 22, 23, 24, 25, 27 статті 106 Конституції України. При цьому Голова Верховного Суду України на період виконання ним обов’язків Президента України не має права здійснювати також і правосуддя.
Повноваження особи, яка виконує обов`язки Президента України до вступу на пост новообраного Президента України, у частині виконання обов’язків Президента України, можуть бути припиненні достроково відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конституції України.”.
8. У статті 113:
а) частину другу викласти у такій редакції:
"Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України";
б) у частині третій після слів “Президента України” добавити слова “та Верховної Ради України”.
9. Статтю 114 викласти у такій редакції:
"Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.
Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
За поданням Президента України на розгляд Верховної Ради України щодо призначення на посаду Прем'єр-міністра України виноситься представник політичної партії ( виборчого блоку партій ), яка ( який ) отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах народних депутатів України за офіційними даними Центральної виборчої комісії України.
У разі відмови політичної партії ( виборчого блоку партій ), що отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах народних депутатів України за офіційними даними Центральної виборчої комісії України, від висунення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України або відхилення Верховною Радою України запропонованої нею ( ним ) кандидатури право на висунення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України належить другій ( другому ) за кількістю голосів виборців на попередніх виборах народних депутатів України за офіційними даними Центральної виборчої комісії України політичній партії ( виборчому блоку партій ).
У разі відхилення Верховною Радою України двох попередньо запропонованих Президентом України кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України має бути запропоновано Президентом України представника парламентської коаліції, якщо така буде створена на основі фракцій народних депутатів України, склад яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається за поданням Прем'єр-міністра України Верховною Радою України, Президентом України відповідно до наданих Конституцією України повноважень.".
10. Статтю 115 викласти у такій редакції:
"Стаття 115. Прем'єр-міністр України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
Прем'єр-міністр України, а також інші члени Кабінету Міністрів України, яких призначено відповідно до Конституції України на посаду Верховною Радою України, мають право заявити їй про свою відставку. Члени Кабінету Міністрів України, яких призначив відповідно до Конституції України на посади Президент України, мають право заявити йому про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цьому випадку Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Верховній Раді України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.
Відставку Кабінету Міністрів України приймає Верховна Рада України. У разі прийняття Верховною Радою України рішення про відставку Кабінету Міністрів України Президент України приймає рішення про відставку членів Кабінету Міністрів України, яких він призначив відповідно до Конституції України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого відповідно до Конституції України Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
У випадку дострокового припинення повноважень Верховної Ради України Кабінет Міністрів України, який був відправлений у відставку, продовжує виконання своїх обов`язків до обрання нового складу Верховної Ради України, а в разі отримання від новообраної Верховної Ради України відповідного доручення – до сформування новообраною Верховною Радою України нового складу Кабінету Міністрів, у відповідності до положень Конституції України, але не довше шістдесяти днів з дня першого пленарного засідання новообраної Верховної Ради України".
11. Доповнити статтю 116 після пункту 9 новим пунктом 10 такого змісту:
"10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, припиняє повноваження цих осіб на посадах;".
У зв'язку з цим пункт 10 вважати пунктом 11.
12. Частину першу статті 118 викласти у такій редакції:
“Виконавчу владу в Автономній Республіці Крим здійснює Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, а в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.”.
13. У частині першій статті 122:
а) перше речення викласти у такій редакції:
"Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.";
б) друге речення – виключити.
14. Статтю 133 викласти у такій редакції:
"Стаття 133. Адміністративно-територіальними одиницями України є: Автономна Республіка Крим; області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська; міста Київ та Севастополь, райони, громади ( сільські, селищні, міські ).
Громадою визнається адміністративно-територіальна одиниця, до якої входять жителі одного або декількох населених пунктів з відповідною територією, має визначені межі та управління якою здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, визначений законом.".
15. Частину третю статті 136 викласти у такій редакції:
“Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Прем’єр-міністром України.”.
16. Статтю 140 викласти у такій редакції:
"Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом і гарантована законом можливість жителів громади, органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і законів.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Розмежування повноважень між державою і місцевим самоврядуванням, підстави і порядок взаємного делегування повноважень встановлюються законом.
Повноваження, закріплені за державними органами влади і органами місцевого самоврядування, не можуть дублюватися.
Місцеве самоврядування здійснюється жителями громади в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: ради громад та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад ( сільських, селищних, міських ), є районні та обласні ради, їх виконавчі органи.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Ради громад можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.".
17. У статті 141:
1) частини першу і другу викласти у такій редакції:
“До складу ради громад входять депутати, які обираються жителями відповідної громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.
Жителі громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки голову відповідної громади, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.”;
2) частину четверту викласти у такій редакції:
“Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий орган ради.".
18. Частини першу і другу статті 142 викласти у такій редакції:
"Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громад ( сільських, селищних, міських ), районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Громади ( сільські, селищні, міські ) можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.”.
19. Статтю 143 викласти у такій редакції:
“Стаття 143. Громади ( сільські, селищні, міські ) безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування на підставах і в порядку, визначених законом, можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.".
20. Доповнити Конституцію України розділом XVI "Прикінцеві та перехідні положення, які стосуються змін до Конституції України" такого змісту:
1) Розділ XVI "Прикінцеві та перехідні положення, які стосуються змін до Конституції України"
2) 1. Зміни до Конституції України, що вносяться Законом України від _______________ “Про внесення змін до Конституції України", набирають чинності з 1 квітня 2006 року з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
2. Після набрання чинності змінами до Конституції України особи, призначені чи затверджені на посадах Верховною Радою України, Президентом України продовжують виконання своїх повноважень до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
3. Порядок формування і діяльності парламентської коаліції встановлюється законом про регламент Верховної Ради України.
4. Порядок формування парламентської меншості і гарантії її прав встановлюється законом про регламент Верховної Ради України.
5. Кабінет Міністрів України здійснює визначені Конституцією України повноваження до складення повноважень перед новообраною Верховною Радою України в день її першого пленарного засідання.
6. Порядок призначення Прем`єр-міністра України і затвердження нового складу Кабінету Міністрів України та окремих його членів встановлюється законом про регламент Верховної Ради України.
7. З 1 листопада 2006 року:
1) частина перша статті 85 доповнюється пунктом 25-1 у такій редакції:
“25-1) призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України;”;
2) у статті 106:
а) пункт 9 частини першої діє у такій редакції:
“9) призначає за поданням Прем’єр-міністра України:
Міністра внутрішніх справ України, Міністра закордонних справ України, Міністра оборони України;”;
б) пункт 11 частини першої припиняє свою дію;
3) пункт 10 статті 116 діє у такій редакції:
“10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, а також голів місцевих державних адміністрацій, припиняє повноваження цих осіб на посадах;";
4) у статті 118:
а) частина четверта діє у такій редакції:
“Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади за поданням Прем’єр-міністра України Кабінетом Міністрів України.”;
б) частина п’ята діє у такій редакції:
“Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.”;
в) частина дев’ята діє у такій редакції:
“Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Кабінет Міністрів України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь.”;
г) частина десята діє у такій редакції:
“Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Кабінет Міністрів України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.”;
5) у статті 119 припиняють свою дію пункти 4 та 5;
6) частина перша статті 122 діє у такій редакції:
“Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України.”.
Відповіді
2004.02.27 | ilia25
Нема слів, я серйозно! Олігоферени на параді..
Я вже не кажу як "вчасно" НУ розродилася цим проектом -- ясно що це може бути лише черговою блюзнірською спробою саботувати увесь процес реформ. І лише повні кретини можуть розраховувати, що на це хтось поведеться.Реформа потрібна більшості зараз, тому ніякі інші варіанти не мають шансів за визначенням.
Далі -- де в цьому проекті парламентська республіка, я щось не помітив. Прем"єр висувається президентом, як і раніше, то заради чого вся ця пурга?
З прокурором ще цікавіше -- стаття 122 викладена у двох редакціях:
"Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.";, та
“Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України.”.
Хтось мені може пояснити, що таке "парламентська коаліція"?
Саня, де це ти відкопав? На тверезу голову таке написати неможливо...
2004.02.27 | S@nya
Re: угу
ilia25 пише:> Саня, де це ти відкопав? На тверезу голову таке написати неможливо...
Угу, схоже вони за півгодини це написали
З сайту НУ razom.org.ua
І на Укр. правді вже є.
2004.02.28 | НеДохтор
Re: уважніше
ilia25 пише:> > З прокурором ще цікавіше -- стаття 122 викладена у двох редакціях:
> "Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.";, та
> “Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України.”.
Ваше цитування не зовсім коректне.
Там дійсно є друге визначення, але вказано що воно набуває сили після
1 листопада 2006 року.
-----------
7. З 1 листопада 2006 року:
1) ...
2) ...
3) ...
4) ...
5) ...
6) частина перша статті 122 діє у такій редакції:
“Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України.”.
2004.02.28 | ilia25
Дійсно, я не помітив, що це прикінцеві положення
Але в будь якому випадку, коли партія, що після всіх невдалих спроб заблокувати реформи, раптом вносить альтернативний проект -- то це всіма буде сприйматись лише як чергова спроба зірвати прийняття змін до Конституції.Тим більше, що поспіх, в якому писався цей проект видно неозброєним оком хоча б по процедурі призначення прм"єра:
"...виноситься представник політичної партії ( виборчого блоку партій ), яка ( який ) отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах.."
Коли в нас таке було, щоб партія отримала більшість голосів виборців? І чим тоді цей випадок відрізняється від внесення кандидатури парламентською більшістю, що його треба було визначити окремо?
Чи може автори погано розуміють різницю між "більшістю" та "найбільшою кількістю голосів"? Останній симптом, утім, є хронічним для НУ.
2004.02.29 | Shooter
Ви багато чого "не помічаєте"
ilia25 пише:>
> "...виноситься представник політичної партії ( виборчого блоку партій ), яка ( який ) отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах.."
>
> Коли в нас таке було, щоб партія отримала більшість голосів виборців?
На кожних виборах, Ілля. Існує партія, котра набирає відносну більшість голосів.
>І чим тоді цей випадок відрізняється від внесення кандидатури парламентською більшістю, що його треба було визначити окремо?
Наприклад тим, що в цій редакції першою робити спробу сформувати уряд надається тій б\політичній силі, котра отримала більшість голосів. Без огляду на те, чи цій силі вдалося на момент подачі кандидатури ПМ-а сформувати парламентську більшість.
Вчіть українську мову, Ілля. І лікуйтеся від ющенкофобії - гляди, і перестанете дурниці писати.
2004.03.01 | ilia25
Більшість -- це більша частина чогось
Може, звісно, в російській мові це слово несе інший зміст, але у словнику Ожегова більшість визначається як більша частина чогось.Shooter пише:
> ilia25 пише:
> >
> > "...виноситься представник політичної партії ( виборчого блоку партій ), яка ( який ) отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах.."
> >
> > Коли в нас таке було, щоб партія отримала більшість голосів виборців?
>
> На кожних виборах, Ілля. Існує партія, котра набирає відносну більшість голосів.
Тоді має місце хвороба, якою страждає як НУ, так і її прихильники, нактшалт вас -- нездібність розрізнити "більшість" на "найбільшу частину".
Але суть проекту є маразматичною в будь-якому випадку. Якщо парламентська більшість згодна призначити прем"єром кандидата від партії, що набрала найбільшу кількість голосів, то вона й сама може його висунути. А якщо не згодна, то вона просто його провалить, і все одно висуне свого.
То ж ця норма не має жодного сенсу в принципі.
2004.03.01 | Shooter
Вчіть, Ілля, вчіть українську мову
ilia25 пише:> Може, звісно, в російській мові це слово несе інший зміст, але у словнику Ожегова більшість визначається як більша частина чогось.
Якщо є дві частини (більшість і меншість в парламенті), то тоді слово "більшість" (по замовчуванню) означає абсолютну більшість.
Якщо є n частин (кількість партій на виборах, котрі подолали мінімальний "поріг"), то тоді слово "більшість" (більша частина чогось за Ожеговим) (по замовчуванню) означає відносну більшість.
> Shooter пише:
> > ilia25 пише:
> > >
> > > "...виноситься представник політичної партії ( виборчого блоку партій ), яка ( який ) отримала ( отримав ) більшість голосів виборців на попередніх виборах.."
> > >
> > > Коли в нас таке було, щоб партія отримала більшість голосів виборців?
> >
> > На кожних виборах, Ілля. Існує партія, котра набирає відносну більшість голосів.
>
> Тоді має місце хвороба, якою страждає як НУ, так і її прихильники, нактшалт вас -- нездібність розрізнити "більшість" на "найбільшу частину".
Накшталт, Ілля - то раз.
А по-друге те, що було по-перше, - вчіть українську мову. І не ляпайте відвертих дурниць.
> Але суть проекту є маразматичною в будь-якому випадку. Якщо парламентська більшість згодна призначити прем"єром кандидата від партії, що набрала найбільшу кількість голосів, то вона й сама може його висунути. А якщо не згодна, то вона просто його провалить, і все одно висуне свого.
>
> То ж ця норма не має жодного сенсу в принципі.
Часами, Ілля, думайте - воно заняття корисне.
Як вже я писав, демократична норма - писана або "неписана", за якою (в парламентсько-президентській республіці) першим право сформувати уряд (що, доречі, не завжди означає формування парламентської більшости) отримує політична сила, котра набрала більшість (відносну) голосів на виборах. І, наприклад, саме виходячи з подібної норми в 1998-му в Словаччині президент Мечяр доручив сформувати уряд тов. Смерекові як представникові сили, котра виграла вибори (набрала більшість голосів). І лише після того, як він з цим завданням не справився, подібний мандат отримала наступна в списку політична сила.
І таких прикладів (країн) є достатньо для того, щоб твердити, що подібна норма є нормальною демократичною практикою. Не обов'язковою - це правда, проте абсолютно нормальною.
2004.03.02 | ilia25
Та ви ніякої мови не розумієте..
Проект від НУ написаний, будемо вважати, українською. Але ж хіба то допоможе вам збагнути різницю між "висунути кандидата" та "сформувати уряд"? Звісно ні, для цього ж треба вміти розуміти прочитане.Shooter пише:
> Як вже я писав, демократична норма - писана або "неписана", за якою (в парламентсько-президентській республіці) першим право сформувати уряд (що, доречі, не завжди означає формування парламентської більшости) отримує політична сила, котра набрала більшість (відносну) голосів на виборах.
Так от якщо б ви вміли думати, то зрозуміли б, що проект конституції від НУ цього НЕ передбачає. Повторюю для людей з вашими розумовими здібностями: НЕ передбачає.
Навіть якщо йдеться про найбільшу кількість голосів, то партія, що її отримала НЕ має права формувати уряд -- вона має лише право висунути кандидатуру прем"єра. А парламентська більшість має право з нею не погодитись, та затвердити натомість того, хто їй прийдеться до вподоби. Це означає, що це рішення -- кому доручити формування уряду -- завжди в решті решт прийматиметься саме парламентською більшістю.
Дійшло?
2004.03.02 | Shooter
В школу, Ілля, в школу
ilia25 пише:> П
> Навіть якщо йдеться про найбільшу кількість голосів, то партія, що її отримала НЕ має права формувати уряд -- вона має лише право висунути кандидатуру прем"єра.
...і провести переговори з рештою фракцій щодо уряду. Або навпаки: спочатку домовитися з частиною фракцій, котрі би могли ввійти в урядову коаліцію, про спільну діяльність в уряді, потім домовитися про розподіл постів (влади) і "провести" уряд в парламенті
>А парламентська більшість має право з нею не погодитись, та затвердити натомість того, хто їй прийдеться до вподоби. Це означає, що це рішення -- кому доручити формування уряду -- завжди в решті
решт прийматиметься саме парламентською більшістю.
Окрім мови, Ілля, ще підштудуйте політологію. Оскільки не завжди уряд формується більшістю навіть в "найпарламентськішій" республіці (проте завжди виникає на основі політичних догод в парламенті).
Пропозиція ж НУ є цілком логічною і давно використовуваною: мандат (на певний час) проводити переговори про створення уряду отримує переможець парламентських виборів. Якщо їм це не вдасться (причому, чи буде це уряд більшости чи уряд меншости - питання другорядне), то тоді таке право отримує наступна в списку парламентских переможців політична сила.
З практичної точки зору такий пункт дає шанс розмити "зцементованих кучмонавтів", позбавивши доступу до влади найбільш одіозних серед них, котрі сьогодні намагаються урзупувати владу в державі.
2004.03.02 | ilia25
З яких це пір для міжпартійних переговорів потрібен дозвіл?
Shooter пише:> Пропозиція ж НУ є цілком логічною і давно використовуваною: мандат (на певний час) проводити переговори про створення уряду отримує переможець парламентських виборів.
А інші партії що, в цей час такого права позбавлені? Хто/що може їм заборонити прямо у цей "певний час" домовлятись про створення урядової коаліції -- не підпускючи "переможця з мандатом" до цих своїх переговорів на гарматний постріл?
Конституція не може нікому надати ексклюзивне право вести переговори -- це зрозуміло будь-кому, хто ще не втратив рештки здорового глузду.
2004.03.03 | Shooter
Ага, вже, "більшість" не є обов'язковою - спостерігається певний
...прогрес. Слідуйте завітам Ілліча, Ілля - вчіться, вчіться і ще раз вчіться, - гляди, і перестанете називати стандартну демократичну практику "абсурдом".ilia25 пише:
> Shooter пише:
> > Пропозиція ж НУ є цілком логічною і давно використовуваною: мандат (на певний час) проводити переговори про створення уряду отримує переможець парламентських виборів.
>
> А інші партії що, в цей час такого права позбавлені? Хто/що може їм заборонити прямо у цей "певний час" домовлятись про створення урядової коаліції -- не підпускючи "переможця з мандатом" до цих своїх переговорів на гарматний постріл?
Гм...а де саме є таке положення в проеті НУ?
> Конституція не може нікому надати ексклюзивне право вести переговори -- це зрозуміло будь-кому, хто ще не втратив рештки здорового глузду.
Ілля, подібна практика є типовою для ряду "усталених демократій" (або таких, що були ними до приходу совітів в Європу в 1945-му).
Більше того, в деяких Президент може дати мандат на формування уряду на свій розгляд, хоч і найменшій з фракцій. І виходить дане положення з елементарного розподілу владних повноважень виборних органів, де право пропонувати прем'єра належить Президентові.
Подібне положення (про "прешочерговість" мандату переможця парламентських виборів), доречі, в умовах "недорозвинутих демократій" має ще вищу ефективність. Бо в них (в нас, нажаль) влада для великої частини політиків - це виключно джерело збагачення. І вибори (>4% чи більше 3%, як пропонується, голосів) елементарно і безпардонно купуються/"адміністративно" здобуваються. Після чого, заради доступу до корита, 11 "партій" з 5% готові не допустити до влади політичну силу (а не "земляцький клуб бандюків", котрим є насправді згадані "партії"). Більше того - заради цієї "благородної цілі" можуть формуватися абсолютно алогічні і крайньо неефективні для нормальної демократії "коаліції" - скажімо, "буржуазні" бандюки і все ще крайньо совіцька та антиукраїнська КПУ, після яких - хоч потоп.
І саме запропоноване НУ положення дає хоч певний інструмент для того, щоб вище описане не відбулося.
P.S. Я вже, знову ж таки, не згадую про "меншісний" уряд.
2004.03.03 | ilia25
Більшість обов"язкова, це в вас клепок не вистачає це збагнути
І я вже втомився вам пояснювати, що за проектом НУ, формуванням уряду від початку до кінця займається парламентська більшість. Незалежно, чи входить партія-"преможець" до неї, чи ні.Але пробити вашу тупість ніякими поясненнями неможливо.
2004.03.04 | Shooter
Хе-хе :))
Більшість обов'язкова - це Ви так "постановили"?Ілля, я вже Вам приводив приклад, наведу його ще раз: однопартійний СД уряд Мілоша Земана в Чехії (попередня каденція) мав МЕНШИНОВУ фракцію в парламенті.
Сьогоднішня урядова коаліція Мікулаша Дзюрінди в Словаччині має МЕНШІСТЬ в словацькому парламенті.
Я розумію, що такий "визначний" демократ, як Ви, виховувався на совіцьких байках про "більшовиків" та "меншовиків" і дальше цієї схеми, на жаль, Вас не пускають Ваші розумові здібності.
Тому, Ілля, спочатку за підручники засядьте, а потім починайте "будувати демократію".
2004.03.03 | Ukropithecus (robustus)
Ілля, Ви не дуже розумієте що таке тоталітарне мислення
розумієте, завжди повинен бути начальник, наприклад, президент, який може вирішити будь яке питання на свій власний розсуд. Президент виписує ксіву тій партії, яка перемогла на виборах. Згідно ксіви ця партія може вести переговори про призначення свого ПМ, оскільки у інших партій ксіви нема, то вести переговори між собою вони не можуть. В такій ситуації місця для такого поняття як більшість не існує. В тоталітарному суспільстві людина не може діяти на свій власний розсуд, кожен її крок і навіть саме існування мусять бути підпорядковані одній меті - виконанню наказів начальника.2004.03.02 | Ukropithecus (robustus)
Уряд повинен формуватися за результатами парламентських виборів
Уряд повинен формуватися за результатами парламентських виборів - це норма цивілізованих країн, єдиним мені відомим виключенням є США. В Словаччині ПМ призначається президентом або з партії переможниці парламентських виборів, або з парламентської коаліції. Я не знаю всіх деталей, але і дитині зрозуміло, що якщо є більшість, то ПМ мусить бути від більшості. В Фінляндії система заплутана і погано формалізована, там існує presidential round, коли президент проводить консультації з партіями парламенту щодо формування уряду і призначення ПМ. Якщо президент не хоче втручатися у процес формування уряду, то уряд повністю формується парламентом, а президент лише візує рішення. Хоча вони хотіли прийняти нову конституцію (може вже і прийняли), коли уряд буде повністю формуватися парламентом. Те що пропонує НУ є маразматичним, коли ПМ завжди буде призначатися президентом від партії переможниці, бо можлива ситуація (як у нас зараз), коли існує більшість і партія переможниця туди не увійшла.2004.03.02 | Shooter
Та ніхто Ваших слів не заперечує
Уряд формується парламентом - і це є передбаченим в проекті НУ. Причому, він може бути як урядом більшості (в більшості випадків), так і урядом меншості (наприклад, минулий cоц-дем. уряд в Чехії, котрий мав підтримку в парламенті <50 %) у випадку, коли більшість сформувати неможливо (4 "неспівпрацюючі" фракці все в тому ж випадку: DS - соц-деми - менші праві партії, котрі не погоджувались на співпрацю з DS - комуняки)Мова ведеться про дещо інше: пропонується, щоб першим мандат на формування уряду (через переговори в парламенті, якщо хочете) отримував переможець парламентських виборів. А якщо він то не зможе зробити до певного терміну - подібну спробу робить наступний.
2004.03.02 | Ukropithecus (robustus)
Ви почитайте проект НУ
> У разі відхилення Верховною Радою України двох попередньо запропонованих Президентом України кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України має бути запропоновано Президентом України представника парламентської коаліції, якщо така буде створена на основі фракцій народних депутатів України, склад яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України.Тут все перевернуто з ніг на голову, спочатку президент пропонує кандидатуру від партії яка набрала найбільше голосів, потім кандидатуру від партії яка взяла друге місце, і аж потім від більшості. Просто смішно коли люди, які називають себе демократами можуть таке писати. Насправді система коли президент може втручатися у формування уряду мусить бути лише запобіжником, коли неможливо сформувати більшість, тоді президент мусить або призначити ПМ з представника партії, що набрала більшість голосів і парламент не повинен затверджувати ПМ і склад уряду, або треба проводити позачергові вибори до парламенту.
2004.03.02 | Shooter
Я читав
Ukropithecus (robustus) пише:> > У разі відхилення Верховною Радою України двох попередньо запропонованих Президентом України кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України має бути запропоновано Президентом України представника парламентської коаліції, якщо така буде створена на основі фракцій народних депутатів України, склад яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
>
>
> Тут все перевернуто з ніг на голову, спочатку президент пропонує кандидатуру від партії яка набрала найбільше голосів, потім кандидатуру від партії яка взяла друге місце, і аж потім від більшості. Просто смішно коли люди, які називають себе демократами можуть таке писати. Насправді система коли президент може втручатися у формування уряду мусить бути лише запобіжником, коли неможливо сформувати більшість, тоді президент мусить або призначити ПМ з представника партії, що набрала більшість голосів і парламент не повинен затверджувати ПМ і склад уряду, або треба проводити позачергові вибори до парламенту.
Ви дещо плутаєте.
По-перше, як я вже писав, уряд не обов'язково мусит бути більшісним. Себто конституціюнувати поняття "більшість" немає сенсу.
По-друге, президент є легітимним виборним органом (як і ВР). І його повноваження, як одного з центрів влади, вносити (а не призначати, як Ви твердити) кандидатуру ПМ-а є цілком демократичною практикою. Котра цілком успішно діє вже десятки років в ряді європейських демократій.
2004.03.03 | Горицвіт
причепляться на рівному місці:
Читаємо текст:Бачимо, що йдеться фактично про черговість голосування кандидатур на прем'єра. Що поганого в тому, що ця черговість буде виписана в конституції? Нічого. Навпаки, це дає додаткову визначеність: лідер першого блоку точно буде голосуватися (але ясно, що може не пройти).
2004.03.04 | ilia25
Це просто ілюструє поспіх, у якому цей проект готувався
А поспіх є наслідком відсутності у НУ будь-якої продуманої стратегії. На щастя, дорослі дяді і без неї, схоже, розберуться, як перетворити Україну на нормальну демократію.2004.03.04 | Горицвіт
Re: Це просто ілюструє поспіх, у якому цей проект готувався
Нічого це не ілюструє. Нормальний фрагмент.Інше питання, чи сам проект потрібний і саме зараз.
ilia25 пише:
> А поспіх є наслідком відсутності у НУ будь-якої продуманої стратегії. На щастя, дорослі дяді і без неї, схоже, розберуться, як перетворити Україну на нормальну демократію.
Глибина вашого аналізу, як завжди, вражає.
2004.03.04 | ilia25
Не хочу здаватись нескромним...
Горицвіт пише:> ilia25 пише:
> > А поспіх є наслідком відсутності у НУ будь-якої продуманої стратегії. На щастя, дорослі дяді і без неї, схоже, розберуться, як перетворити Україну на нормальну демократію.
>
>
> Глибина вашого аналізу, як завжди, вражає.
Не хочу здаватись нескромним, але нинішню ситуацію я ще півтора роки тому змалював також коротко, але ємно
http://maidan.org.ua/n/arch/1034960212
2004.02.28 | Vadym Gladchuk
Re: Проект Змін до Конституції від "Нашої України"
Ні - це політичний дибилізм. Будь які зміни до Конституції - гра у дурня з крапленими картами.Навіщо змінювати Контституцію, краще визнати нелегитимним Конституційний Суд та скасувати всі його антидемократичні рішення
2004.02.28 | НеДохтор
Пані: "Мій варіант Реформи підтриманий майданівцями" (/)
Вибачайте за передрук, але можливо хтось пропустив цей допис Пані.Коротко і ясно.
imho, кращого від наших відомих політиків не чув.
http://maidan.org.ua/n/draft/1063225325
-----------------
Майдан / Розробки
10-09-2003 23:22, Пані
Мій варіант Реформи підтриманий майданівцями
Ставлю сюди на прохання громадськості для історії. Копія з вільного форуму.
Я вже колись давно казала незабутньому Остапові, що я є прихільником парламентського устрою для України. Вважаю саме цю форму - парламентської республіки - найкращою для нашої країни як з огляду історичного досвіду, так і на перспективу.
Але!
Диявол зачаївся у деталях. Тобто у шляху впровадження цієї благородної ідеї. І усі шляхи, що поки що пропонуються на рівні проектів, виглядають як на мене хибними. Узагальнено вони є хибними, бо намагаються підмінити еволюційний шлях розвитку парламентарізму революційним або адміністративним.
Як я сама бачу шлях переходу до парламентської республіки.
Етап 1.
2003-2005
1. Невеликі зміни до Конституції та зміни законів, що внормовують можливість правоохоронних та каральних органів перешкоджати або спотворювати вільне волевиявлення громадян на виборах
2. Прийняття законів про пропорційні вибори та діяльність партій
2004
Вибори Президента
Етап 2.
2006 - 2009
2006
Перші пропорційні вибори ВРади на підставі нового закону
1. Зміна законодавства із Конституцією включно в напрямку вдосконалення судової влади, перепорядкування діяльності КабМіну Парламенту та обмеження повноважень Президента.
2. Проведення реформи податкової системи в напрямку заохочення виробництва та підтримки виробника та підприємця.
3. Законодавче розширення повноважень місцевого самоврядування.
4. Корекція виборчого законодавства на підставі аналізу попередніх виборів.
2009 - останні вибори Президента
Етап 3.
2010
Другі пропорційні вибори до ВРади
2010-2013
1. Реформа Конституції та законодавства в напрямку ліквідації президенської гілки влади.
2. Ліквідація інституту адміністрації Президента та представників на місцях.
2014 - Вибори ВРади. Президент більше не обирається.
------
Теж саме за два роки зробити не можливо. Можу аргументувати аргументом чому. Крім всього іншого за десять років зміниться покоління і оновиться еліта.
http://maidan.org.ua/n/draft/1063225325
-----------------
2004.02.28 | Михайло Свистович
Re: Пані: "Мій варіант Реформи підтриманий майданівцями" (/)
НеДохтор пише:> Вибачайте за передрук, але можливо хтось пропустив цей допис Пані.
Цей передрук треба передруковувати щоденно. І бажано розклеювати на лобах опозиційних нардепів. Може тоді до них щось дійде, бо після останнього мого спілкування з ненайгіршими з них хочеться дуже брудно лаятись. Точніше не спілкування, а слухання їхніх розмірковувань.
2004.02.28 | ilia25
Михайло, вам треба у відпустку. Я серйозно.
Михайло Свистович пише:> НеДохтор пише:
> > Вибачайте за передрук, але можливо хтось пропустив цей допис Пані.
>
> Цей передрук треба передруковувати щоденно. І бажано розклеювати на лобах опозиційних нардепів. Може тоді до них щось дійде, бо після останнього мого спілкування з ненайгіршими з них хочеться дуже брудно лаятись. Точніше не спілкування, а слухання їхніх розмірковувань.
Раціональні люди можуть мати розбіжності у поглядах, але коли один з них починає пояснювати ці розбіжності тим, що його вчорашні однодумці раптом перетворились на ідіотів, то йому мабуть треба уважно подивитись у дзеркало.
2004.02.28 | Михайло Свистович
Re: Хіба що у творчу.
ilia25 пише:>
> Раціональні люди можуть мати розбіжності у поглядах, але коли один з них починає пояснювати ці розбіжності тим, що його вчорашні однодумці раптом перетворились на ідіотів, то йому мабуть треба уважно подивитись у дзеркало.
Хіба я писав, що вони перетворилися? Вони були ними завжди. Я не маю серед них однодумців. Є лише люди, думки яких співпадають з моїми в тих чи інших питаннях. В більшій чи меншій мірі.
2004.02.28 | ilia25
Так я вам і повірив ;)
Михайло Свистович пише:> Хіба я писав, що вони перетворилися? Вони були ними завжди. Я не маю серед них однодумців. Є лише люди, думки яких співпадають з моїми в тих чи інших питаннях. В більшій чи меншій мірі.
Ага, то це саме такі філософські роздуми викликають у вас гаряче бажання наліпити їм щось на лоба, брудно при цьому лаючись?
Щось я не дуже вірю у ваш новонабутий цинізм
Так чи інакше, я дав вам пораду, якої ви не питали, і то, звісно, ваша справа, прислухатись до неї, чи ні.
2004.02.28 | Михайло Свистович
Re: З вірою до церкви. А я ніколи не приховував своїх поглядів.
ilia25 пише:>
> Ага, то це саме такі філософські роздуми викликають у вас гаряче бажання наліпити їм щось на лоба, брудно при цьому лаючись?
Саме такі.
>
> Щось я не дуже вірю у ваш новонабутий цинізм
Це не цинізм. Це - реалізм.
>
> Так чи інакше, я дав вам пораду, якої ви не питали, і то, звісно, ваша справа, прислухатись до неї, чи ні.
Навіщо слухати нереальні поради?
2004.02.28 | Володимир
А ось і ОПТИМАЛЬНИЙ ПРОЕКТ перехідних положень РЕФОРМИ.
Це - МОЄ БАЧЕННЯ.Мета такої реформи – не зґвалтувати чинну Конституцію, а в законний спосіб вдосконалити окремі її положення.
Найкращий для всієї Української Нації варіант перехідних положень можливої політичної реформи, на моє глибоке переконання, повинен бути таким:
2004 рік:
1. Верховна Рада (далі - ВР) приймає, а Президент підписує закон про вибори народних депутатів України на пропорційній основі, тобто виключно по партійним спискам. Згідно з цим законом, повністю ліквідуються одномандатні виборчі округи і створюється єдиний загальнодержавний багатомандатний виборчій округ;
2. 31 жовтня відбувається 1-й тур виборів Президента України. 14 листопада можливий 2-й тур виборів – повторне голосування;
3. Новообраний Президент України офіційно вступає на посаду голови держави (відбувається інаугурація) і в подальшому здійснює всі свої повноваження, визначені Конституцією України (яка може бути змінена тільки після наступних виборів до ВР), протягом п’яти років.
2006 рік:
1. В останню неділю березня відбуваються вибори нового складу ВР (за новим законом про вибори народних депутатів);
2. ВР нинішнього скликання припиняє повноваження, народні депутати новообраного парламенту приступають до своїх повноважень і здійснюють їх згідно чинної Конституції (терміном в чотири роки);
3. Склад Кабінету Міністрів визначається або змінюється простою більшістю народних депутатів від конституційного складу ВР (226), утвореною новообраним парламентом;
4. ВР повинна прийняти Закон “Про Регламент” (якщо до цього часу його не приймуть);
5. ВР може прийняти рішення про перехід України до парламентсько-президентської республіки. При цьому необхідно гарантувати право визначення способу обрання Президента України і народних депутатів виключно на всеукраїнському референдумі з подальшою обов’язковою імплементацією волі народу у ВР.
2007 рік:
1. Може відбутися всеукраїнський референдум з приводу визначення способу обрання Президента України (всенародно або в парламенті) і народних депутатів (на виключно пропорційній, змішаній або виключно мажоритарній основі).
2. У ВР повинна відбутися імплементація волі народу, висловленої на референдумі.
У разі прийняття відповідного рішення результати референдуму повинні вступити в силу при обранні наступного Президента у 2009 році і при обранні наступного парламенту у 2010 році.
Ліквідація посади Президента України, зменшення терміну повноважень глави держави може відбутися тільки через всеукраїнський референдум і не раніше, ніж у 2014 році.
.................
Всі, хто повністю і беззастережно підтримує саме такий, (найкращий, на моє глибоке переконання) варіант перехідних положень політичної реформи, може підписатися (“Я згоден”). Хто категорично або частково не згоден, може висловити свої думки і навіть запропонувати свій варіант.
Юристам демократичної опозиції слід вдосконалити необхідні моменти, у відповідності до вимог офіційного юридичного оформлення цього (або якогось іншого) варіанту при погодженні із лідерами опозиції з метою подальшого його оприлюднення - як позиції Блоку Віктора Ющенка “НАША УКРАЇНА”, Блоку Юлії Тимошенко та інших прогресивних і демократичних опозиційних сил (представлених або не представлених в нинішньому парламенті) стосовно проведення демократичної політичної реформи на законних і прозорих підставах.