02/29/2004 | Максим’як

Чи “продав” Медведчук Морозу Кучму?


Інтерв’ю Луценка для Сергія Рахманіна є дуже інформативне. Цікавий момент із зустріччю Мороза із Медведчука у авті. Досі не знав, що Мороз зустрічався у авті із Медведчуком. Можна говорити, що така підсадка Медведчука до авта Мороза є тільки випадковість, але я особисто (це відома практика), коли маю конфіденційні розмови, то їх проводжу у своєму авті. У авті дуже добре видно кожен рух співрозмовника, впевнений, що не має підслуховуючих пристроїв та прихованих камер.

Луценко: “Їхня розмова тривала не більше п’яти хвилин: глава президентської адміністрації сів у машину до Олександра Олександровича і запевнив його в тому, що більшовики дотримуватимуться домовленості і політичного кидка не буде.

Десь так 12 лютого 2004 року Мороз у інтерв’ю з Олександром Сирцовим сказав слідуюче:

Сирцов:
- Існує підозрілий для спостерігачів аспект – ваша співпраця з Медведчуком у політичній реформі. Чому ви пішли на зустріч з ним о 8 ранку перед голосуванням 3 лютого?
Мороз:
- Звідки у вас інформація, що це відбувалося о 8 ранку?
.............
Стосовно зустрічі з Медведчуком. 2 лютого я був на засіданні у Литвина і сказав, що відлучуся на 20 хвилин. Перед цим повинні були пояснити президенту, що виходу немає. Якщо він розраховує на політреформу, то треба проводити позачергову сесію, де вилучити норму про обрання президента в парламенті. Треба було дати команду більшості, що вона буде голосувати за проведення позачергової сесії. Розпорядження більшості давав Медведчук, а мені треба було переконатися, чи буде він їх давати. Якщо буде, то є сенс вести переговори. Якщо ні, то ми умиваємо руки, і треба готуватися до стандартних виборів президента з існуючими повноваженнями. Тому я відлучився на 20 хвилин, 3 хвилини зустрівся з Медведчуком, і поставив одне питання: буде позачергова сесія? Я зрозумів, що рішення таке прийнято. А 3 лютого ніяких зустрічей з Медведчуком у мене не було.

Може це тільки моє враження, але мені видалося, що Луценко зумисне вказав авто, як місце зустрічі Мороза і Медведчука, очевидно, десь у душі він ревниво ставиться до таємних зустрічей Мороза і Медведчука. І теж для себе будує різні версії. Хоч із його висловлювань і Мороза випливає, що головною причиною зустрічі було підтвердження Медведчуком, що кидка не буде із підміною питаннь голосування 3 лютого.

Як на мене, то таке твердження не є переконливим, бо при голосуванні все є дуже прозоро: ставиться конкретний зміст і голосується. Чому саме Медведчук мав сказати Морозу остаточне рішення про варіант голосування, ніби він до останньої хвилини у тяжких муках приймав це рішення, а пан Мороз нетерпляче чекав на нього? Якщо рішення було Кучми, то його міг прилюднити і Литвин і Задорожний. Як переговорний процес між СПУ та більшовиками – збоку все це виглядає дуже непрозоро.

Отже був конкретний інтерес. Хоч більшість журналістів і політиків натякали на якісь меркантильні інтереси Мороза і його депутатів-підприємців, я вважаю цей варіант надто банальним. Звичайно, зовсім виключати його не варто, але якщо й брати до уваги, то із дуже маленькою ймовірністю, оскільки і Мороз і Медведчук мають достатньо людей, які можуть меркантильні питання залагодити не виводячи цю ризковану справу на найвищий рівень.

На мою думку, Медведчук міг запропонувати Морозу значно більше, враховуючи їх тривале психологічне і фізичне зближення з літа 2003 року. Йдучи на співпрацю із режимом, Мороз мав би думати про своє політичне майбутнє і його партії. Нове дихання, як я зрозумів із коментарів Рудьковського, Мороза та Луценка, СПУ має дати організація судового процесу проти колишнього президента Кучми. Очевидно, що Кучму записують і тепер, очевидно, що Медведчук назбирав достатньо матеріалів проти Кучми і міг «поділитися» із Морозом таким компроматом на Кучму. Якщо погрози посадити Кучму є не звичайне бравурство, то тих матеріалів, які має Мельниченко буде зовсім недостатньо. Тим більше, як відомо зі слів Юлії Тимошенко, Мельниченко є незадоволений Морозом і попереджає, що знає, як його повернути назад в опозицію до режиму. Без серйозних доказів, як кажуть, матеріальних, спроба притягнути Леоніда Кучму до кримінальної відповідальності буде пустопорожнім базіканням та ганянням повітря на публіку.

Медведчук міг продати Кучму Морозу. Очевидно, після відмови на міжнародному рівні Леоніда Кучми балотуватися втретє, для Медведчука колишній диктатор є вже відпрацьований матеріал. Шанси Кучми стати головою уряду є дуже маленькі. Есдекам потрібно думати про майбутнє і не гірше, ніж воно у них було за Кучми. Такого майбутнього їм не дає Віктор Янукович. Ось як коментує ситуацію відомий економіст з Центру Карнеґі у Вашингтоні Андерс Аслунд, виступаючи в прямому ефірі ВВС: “На нинішній момент найбільш природнім кандидатом від влади є прем'єр-міністр Віктор Янукович, який представляє найпотужніший регіональний клан з найбільшими фінансовим і промисловим потенціалом..., проте Віктор Медведчук та дніпропетровська група з цим не погодяться."

Саме есдеки наполягали на виключенні із Конституції України положення про всенародні прямі вибори президента і ми знаємо, що цей момент вже розв’язано у Верховній Раді не зовсім на користь есдеків. Очевидно, що у есдеків є дуже мало шансів отримати “свого” президента тому, головний акцент переноситься у стіни Верховної Ради. Есдекам потрібна реформа за будь-яку ціну, соціаілстам потрібен надійний компромат на Кучму – це повинно було їх поєднати у досягнення кожен своєї мети.

До надійного компромату можна віднести інформацію про серйозний злочин. Можна допускати, що такою інформацією є організація замаху на колишнього кандидата у президенти Вячеслава Чорновола, або організація замаху на нинішнього кандидата у президенти Віктора Ющенка. Цілком зрозуміло, що такою інформацією Мороз не може скористатися, доки Кучма є президентом і відсутній сам факт замаху. Віктор Ющенко знає про можливість замаху на нього, про це писали десятки аналітиків і висловлювалися десятки політиків, як в Україні так і у Росії. Чи може Мороз запобігти такому злочину зараз? Схоже, що така інформація мало буде відрізнятися від тих десятків прогнозів замаху на Ющенка, які прозвучали до цього. Це зрозуміло, бо при Кучмі президентові, не буде ні свідків, ні слідства, ні кримінальної справи іт.д. А сам Кучма може вийти сухим із води і його потім буде не так легко дістати. Допускаємо, що це є крайній варіант інформації – може бути більш тривіальна інформація, наприклад, рахунки у закордонних банках іт.д. Організація соціалістами судового процесу проти Кучми може підвищити інтерес до СПУ, а це є дуже важливо для них у період між виборами 2004 року і виборами 2006 року.

Наразі питання поставлене у заголовку "Чи “продав” Медведчук Морозу Кучму?" залишається відкритим - тільки час може підтвердити правдивість цієї версії.