Тема генерала Кравченка ніяк не вплинула на переговори по НАТО
03/02/2004 | СЕМЕН
Але як спецслужбам Росії не хочеться бачити Україну в НАТО.
Вже генералів в бій кидають.
Посол Німеччини Штюдеманн: Ми зможемо захистити свої інтереси, якщо викладене генералом Кравченком підтвердиться
Данило Побут, УП , 1.03.2004, 19:47
Якщо вірити словам Кучми, що він іде на пенсію у листопаді 2004 і створює Фонд імені самого себе, то виходить, що поїздка до Берліну 10 днів тому була його останнім виходом у світ разом із світовим лідером.
Можливо, поспілкуватися з першими особами Європи чи США йому вдасться влітку на самміті НАТО в Стамбулі. Однак формат консультацій між Україною і Альянсом ще не визначено. Невідомо, чи буде там взагалі засідання комісії Україна-НАТО і на якому рівні: міністрів чи глав держав.
На зовнішній погляд, берлінські переговори Кучми і Шредера були зіпсовані скандалом із оприлюдненням заяв генерала Кравченка. Хоча кажуть, що тема генерала Кравченка ніяк не вплинула на переговори, однак саме вона створила інформаційний фон події. І хай на сцені переговорів стояло чисте повітря, атмосфера ж у глядацькій залі була радикально зіпсована.
До цього часу німецька сторона не оприлюднювала свою позицію щодо скандалу із генералом Кравченком. У коментарі, який отримала "Українська правда", вона виглядає дещо стримано.
Можливо, німці пішли за логікою – чим гірші у Кучми відносини із Заходом, тим кращі з Москвою. І тим самим вирішили не допомагати українським антиєвропейцям. Можливо, не вірять у щирість Кравченка – хоча про це можна буде судити з того, чи нададуть йому політичний притулок. У тому, що він його проситиме, сумніватися не доводиться. Можливо, чекають розвитку подій і нових аргументів на користь однієї зі сторін.
Чи, може, просто не приділяють уваги скандалу, оскільки замішана у ньому держава зараз явно не є пріоритетом для Берліну – з огляду на внутрішні проблеми уряду Шредера (цієї неділі його партія зазнала розгромної поразки на виборах у Гамбурзі), непрості відносини всередині Євросоюзу, його близьке розширення і складні переговори з Туреччиною, яка вимагає визначити дату початку переговорів про приєднання до ЄС.
Однак із такої реакції все ж не варто робити висновок, що ця тема взагалі не цікавить Німеччину.
Українська влада швидко знайшла пояснення мотивам заяв Кравченка. "Українській правді" вдалося вперше вдалося почути офіційну реакцію Німеччини на скандал Кравченка. У інтерв'ю "УП" посол Дітмар Штюдеманн назвав справою України - розібратися, що все ж таки сталося з генералом.
На жаль, попри попередню домовленість посол протягом тижня не зміг відповісти на більшість поданих йому "Українською правдою" питань.
– Чи обговорювалася тема Валерія Кравченка під час переговорів президента Кучми і канцлера Німеччини Шредера?
– Під час міжурядових консультацій ця тема не звучала. Вона була надзвичайно нова, щодо неї є надзвичайно мало фактів, щоб про неї говорити на найвищому рівні.
Загалом у всій цій історії йдеться про українського громадянина, який служив в українському закладі. І це є справою України – пролити світло на цю історію.
Але знову ж хотів би підкреслити, що в темі Кравченка поки ми можемо виходити із припущень або заяв, які зробив тільки він.
Якщо виявиться, що дії Кравченка не відповідали діяльності, якою він мав займатися на своїй посаді, то, звичайно, буде реакція німецької сторони. Але про це можна буде говорити, коли буде щось з'ясовано з українського боку.
Крім того, не варто забувати, що президент Кучма на прес-конференції у Берліні заявив про процес деКДБізації органів влади в Україні. Якщо так буде, то я не думаю, що будуть люди, які виконуватимуть функції, про які заявляв Кравченко.
– Чи буде пан Кравченко викликаний до німецьких правоохоронних органів у зв'язку з його заявою позаминулої неділі в ефірі каналу ZDF, що йому надходили вказівки стежити також за німецькими журналістами та політиками?
– Це не компетенція посла – коментувати дії німецьких правоохоронців. Дії влади в таких справах не завжди обговорюються публічно. Але будьте певні, що німецька сторона зможе захистити свої інтереси, якщо викладені Кравченком факти підтвердяться.
– Як ви думаєте, відштовхуючись від уже зроблених заяв, чи може Кравченко розраховувати на політичний притулок у Німеччині?
– Процедура отримання притулку в Німеччині дуже марудна й складна. Важливу роль у цьому відіграє те, чи дійсно людина, яка просить про політичний притулок, зазнає політичного переслідування і фізичного впливу. Для цієї людини буде непросто довести вислови щодо переслідувань, яких він може зазнавати.
Але хочу підкреслити, що зараз надзвичайно рано говорити на цю тему в контексті справи генерала Кравченка.
Ще одне питання, відповідь на яке отримала "УП", стосувалося відносин України з НАТО. На цей рік офіційний Київ покладає великі надії. Прорив на Захід заплановано здійснити через ворота Альянсу. На стамбульському самміті, який відбудеться за кілька місяців, влада буде прагнути почати програму підготовки до вступу в НАТО. України домагатиметься переходу до "Плану дій для здобуття членства" (МАР).
То ж питання до посла Німеччини:
– Чи підіймалася під час зустрічі Кучми і Шредера тема відносин України з НАТО?
– Це питання обговорювалося. Німецька сторона дала зрозуміти, що Україні більш вигідно концентруватися на конкретних річних Цільових планах, які складаються відповідно до Плану дій, затвердженого на самміті НАТО в Празі в 2002.
Німеччина вважає, що Україні варто не перестрибувати через ті завдання, які записані в Цільовому плані. Їх треба вирішити.
Ми вважаємо, що Україні на нинішньому етапі ще занадто рано переходити до "Плану дій для здобуття членства" в НАТО.
Але це позиція Німеччини, країни НАТО поки що не остаточно обговорили це питання.
Крім того, в контексті відносин з НАТО не варто недооцінювати вплив перебігу подій в Україні та політичну ситуацію, пов'язану з президентськими виборами. Треба чітко усвідомлювати: бути членом НАТО означає бути членом спільноти, яка поділяє єдині цінності.
Вже генералів в бій кидають.
Посол Німеччини Штюдеманн: Ми зможемо захистити свої інтереси, якщо викладене генералом Кравченком підтвердиться
Данило Побут, УП , 1.03.2004, 19:47
Якщо вірити словам Кучми, що він іде на пенсію у листопаді 2004 і створює Фонд імені самого себе, то виходить, що поїздка до Берліну 10 днів тому була його останнім виходом у світ разом із світовим лідером.
Можливо, поспілкуватися з першими особами Європи чи США йому вдасться влітку на самміті НАТО в Стамбулі. Однак формат консультацій між Україною і Альянсом ще не визначено. Невідомо, чи буде там взагалі засідання комісії Україна-НАТО і на якому рівні: міністрів чи глав держав.
На зовнішній погляд, берлінські переговори Кучми і Шредера були зіпсовані скандалом із оприлюдненням заяв генерала Кравченка. Хоча кажуть, що тема генерала Кравченка ніяк не вплинула на переговори, однак саме вона створила інформаційний фон події. І хай на сцені переговорів стояло чисте повітря, атмосфера ж у глядацькій залі була радикально зіпсована.
До цього часу німецька сторона не оприлюднювала свою позицію щодо скандалу із генералом Кравченком. У коментарі, який отримала "Українська правда", вона виглядає дещо стримано.
Можливо, німці пішли за логікою – чим гірші у Кучми відносини із Заходом, тим кращі з Москвою. І тим самим вирішили не допомагати українським антиєвропейцям. Можливо, не вірять у щирість Кравченка – хоча про це можна буде судити з того, чи нададуть йому політичний притулок. У тому, що він його проситиме, сумніватися не доводиться. Можливо, чекають розвитку подій і нових аргументів на користь однієї зі сторін.
Чи, може, просто не приділяють уваги скандалу, оскільки замішана у ньому держава зараз явно не є пріоритетом для Берліну – з огляду на внутрішні проблеми уряду Шредера (цієї неділі його партія зазнала розгромної поразки на виборах у Гамбурзі), непрості відносини всередині Євросоюзу, його близьке розширення і складні переговори з Туреччиною, яка вимагає визначити дату початку переговорів про приєднання до ЄС.
Однак із такої реакції все ж не варто робити висновок, що ця тема взагалі не цікавить Німеччину.
Українська влада швидко знайшла пояснення мотивам заяв Кравченка. "Українській правді" вдалося вперше вдалося почути офіційну реакцію Німеччини на скандал Кравченка. У інтерв'ю "УП" посол Дітмар Штюдеманн назвав справою України - розібратися, що все ж таки сталося з генералом.
На жаль, попри попередню домовленість посол протягом тижня не зміг відповісти на більшість поданих йому "Українською правдою" питань.
– Чи обговорювалася тема Валерія Кравченка під час переговорів президента Кучми і канцлера Німеччини Шредера?
– Під час міжурядових консультацій ця тема не звучала. Вона була надзвичайно нова, щодо неї є надзвичайно мало фактів, щоб про неї говорити на найвищому рівні.
Загалом у всій цій історії йдеться про українського громадянина, який служив в українському закладі. І це є справою України – пролити світло на цю історію.
Але знову ж хотів би підкреслити, що в темі Кравченка поки ми можемо виходити із припущень або заяв, які зробив тільки він.
Якщо виявиться, що дії Кравченка не відповідали діяльності, якою він мав займатися на своїй посаді, то, звичайно, буде реакція німецької сторони. Але про це можна буде говорити, коли буде щось з'ясовано з українського боку.
Крім того, не варто забувати, що президент Кучма на прес-конференції у Берліні заявив про процес деКДБізації органів влади в Україні. Якщо так буде, то я не думаю, що будуть люди, які виконуватимуть функції, про які заявляв Кравченко.
– Чи буде пан Кравченко викликаний до німецьких правоохоронних органів у зв'язку з його заявою позаминулої неділі в ефірі каналу ZDF, що йому надходили вказівки стежити також за німецькими журналістами та політиками?
– Це не компетенція посла – коментувати дії німецьких правоохоронців. Дії влади в таких справах не завжди обговорюються публічно. Але будьте певні, що німецька сторона зможе захистити свої інтереси, якщо викладені Кравченком факти підтвердяться.
– Як ви думаєте, відштовхуючись від уже зроблених заяв, чи може Кравченко розраховувати на політичний притулок у Німеччині?
– Процедура отримання притулку в Німеччині дуже марудна й складна. Важливу роль у цьому відіграє те, чи дійсно людина, яка просить про політичний притулок, зазнає політичного переслідування і фізичного впливу. Для цієї людини буде непросто довести вислови щодо переслідувань, яких він може зазнавати.
Але хочу підкреслити, що зараз надзвичайно рано говорити на цю тему в контексті справи генерала Кравченка.
Ще одне питання, відповідь на яке отримала "УП", стосувалося відносин України з НАТО. На цей рік офіційний Київ покладає великі надії. Прорив на Захід заплановано здійснити через ворота Альянсу. На стамбульському самміті, який відбудеться за кілька місяців, влада буде прагнути почати програму підготовки до вступу в НАТО. України домагатиметься переходу до "Плану дій для здобуття членства" (МАР).
То ж питання до посла Німеччини:
– Чи підіймалася під час зустрічі Кучми і Шредера тема відносин України з НАТО?
– Це питання обговорювалося. Німецька сторона дала зрозуміти, що Україні більш вигідно концентруватися на конкретних річних Цільових планах, які складаються відповідно до Плану дій, затвердженого на самміті НАТО в Празі в 2002.
Німеччина вважає, що Україні варто не перестрибувати через ті завдання, які записані в Цільовому плані. Їх треба вирішити.
Ми вважаємо, що Україні на нинішньому етапі ще занадто рано переходити до "Плану дій для здобуття членства" в НАТО.
Але це позиція Німеччини, країни НАТО поки що не остаточно обговорили це питання.
Крім того, в контексті відносин з НАТО не варто недооцінювати вплив перебігу подій в Україні та політичну ситуацію, пов'язану з президентськими виборами. Треба чітко усвідомлювати: бути членом НАТО означає бути членом спільноти, яка поділяє єдині цінності.