03/14/2004 | KAKTUZZ

До Брунею Кучма потрапив випадково.


А сталось воно осьо так. Наш татусь – Гінірал-Губернатор України якось зп”яна бовкнули, що Україна приречена стати членом багатодітної сім”ї мамусі Европи. От такий значицця в України вибір. А в Брукселю татусю нашому здуру повірили й нинька геть усе европске начальство дуже тим си тішит і недожеться коли ж то се станецця. І от наш татусь очухавшись од затяжного запою в нимецькім шпиталі, та обрадуваний, шо його ніхто там не ухайдикав -- ге некажіт, бо казали-казали , шо якись скурчий син хоче його закатрупити. А як си виявило , шо то усьо брехня,Гінірал- Губернатор України впав в сильний екстаз і одного похмурого ранку він урочисто жінці заявив :Тра , було було тримати язика за зубами, бо тепіричка мусімо спасать своє реноме. "Ну тай хер з ними",-- вигукнув уже бадьоро татусь і як один знаний німецький полководець сорокових років підняв правицю догори й гаркнув: “ Nach west, nach Europa!” Як жіка то вчула то в неї щось випало зпоміж ніг й гучно ляпнулось об підлогу. В її свідомості виник профіль того чубатого й вусатого полководця, який теж так подібно галасував тіко він кричав: “Nach ost !!!”. Ну сідают вони обидвоє з невеличкою челяддю до самольота. А тутечки раз, і мозги Гінірал-Губернатора пронизала блискавка.” Я шо хужеє етого москалюги Плутіна? ” Ще одна мить і Наш Гінірал-Губернатор вже вмостився в кріслі пілота, міцно вхопившись за штурвал. “ Он сказал паехалі і взмахнув рукой...”, проспівав новоспечений пілот і … в лічені секунди лайнер з написом “УКРАЇНА” щез за сірими хмарами, що нависли над країною Україною.
--Осьо бач ми вже над Парижом пролетіли, ги-ги, як хванєра, вимовив Генерал-Губернатор , увидівши з висоти птічого польота Ейхвєлєву башту. Тут вже й руков подати до етого, як його, Брукселі, то ти жінко пристібнись на всякий случай ремньом. Ти же знаїш -- я не льотчик. Я -- ракетчик.
Аж раптом до горлянки ракетчика почала підступно підступати нудота. Він згадав вечерю в Бруксельській ресторацій “Під Лебедем” з европским начальніком Романом Пройдою, де на перекуску подали рожчепірені жаб”ячі лапи.

“От садісти, бля ! Мирним рапухам лапи одрубуют.”— в серцях обурився наш добрий татусь.


Ракетчика таки знудило від спомину про тую кляту вечерю і смердюче блювотиння вирвалось з його благородного писка й геть запаскудило пульт управління лайнера з написом “УКРАЇНА”. Гінірал-Губернатор глянув на свої сподні, чи бувува і їх не запаскудив. А як глянув то очі в нього почали вилазити з орбіт. “Суркіс мені точно голову одорве шо я його колеціонні тухлі спортив”, та хай їм грець лайнувся Генерал-Губернатор.Ну нахера було позичати? Шикануть захтілось перед тим европцями? Та най би їх шлях трафив!” челядь , втягнувши зпереляку голову в плечі перезирнулась, бо не зрозуміли кого чи що мав би той шлях трафи , чи Европску Унію , чи Суркісовим колекціонним тухлям.

--Ну дальше машину веди ти.
Наказав Генерал –Губернатор пілоту й пішов до тувалєту.
І тут, несподівана ідея промчала як ракета над Чорним морем й поцілила в голову нашого Генерал-Губернатора – “в западну Европу через нашого стратегічного партньора – Рассею.”
А тим часом авіалайнер облетів по діагоналі пів земної кулі й вже опинився на півдні від мередіану.

-- Курс на Маскву. Скамандував мудрий Татусь.

--Бензіна не хватить – одказав пілот.Тра десь дозаправитись. Даю запрос по странам.
Отак наш татусь і перва лєді України опинились у Брунеї.
Татусикові так там си сподобало, шо він в тім султанаті аж три дні і ночі дозаправлювався.