03/16/2004 | Д-р Зябєль

РХП колеться через свого голову Поровського,
який ніяк не визначиться, з ким же він - з владою чи з Ющенком.

Примітка М.-І.: Ми змушені ставити цей матеріал із великим запізненням, оскільки кореспондент “Майдану” з особистих причин не мав з часу події – на якій він був присутній особисто – доступу до інтернету, і лише сьогодні написав матеріал. Але події в партії, яка входить до найперспективнішого опозиційного блоку, видалися нам доволі важливими.

7 березня 2004 року в приміщенні духовної семінарії УПЦ КП відбувся з’їзд Республікансько-християнської партії. Вельмишановне зібрання завершилося скандалом і фактично розколом – половина регіональних організацій на чолі із головою Київської міської організації Володимиром Терещенком виступили проти голови партій Миколи Поровського. Їхні претензії – 1) “відсутність авторитету” партії внаслідок невизначеності Поровського, який “в одному місці каже, що він “Нашою Україною”, а в іншому – інше” і 2) “приватизація партії Поровським”.

Причиною розколу стали події в Івано-Франківську. Якщо вірити виступові голови обласної організації РХП, першого заступника голови партії Ігоря Банаха, його почали своїми “неконструктивними діями” три депутати Івано-Франківської міської ради – члени міської організації РХП, “кожен з яких мав бізнес із міським бюджетом”. В той же час у залі була поширена заява членів Івано-Франківської МО РХП про те, що їх було виключено з лав партії оскільки Ігор Банах не хоче, щоб прикарпатські члени РХП тісно взаємодіяли з місцевими активістами “Нашої України” і навіть відмовляється видавати партійні прапори на спільні акції об’єднаної опозиції.

Таким чином, рядові члени одного із 8 членів “НУ” вимагають від керівництва визначитися, “з ким ви?”. А керівництво втирає їм про “поганих розкольників”. За слвами самого Поровського, у спадкоємиці Української Гельсинської Спілки РХП – 11 тисяч партійців. Ця цифра явно завищена, але навіть ті 200 з лишнім делегатів, які були присутні на з’їзді, вселяють оптимізм своїю вірою в перемогу і бажанням працювати на її здобуття.Не хотілося б, щоб через фінансові інтереси керівництва ці люди працювали на “Трудову Україну”. (інфа про політичну угоду з “дніпропетровськими” донедавна висіла на офіційному сайті РХП).

Схоже на те, що розкол в РХП сягнув свого апогею – зараз на сайті висить повідомлення “Сайту РХП більше немає. Як і самої партії”.

Якщо хтось має бажання дізнатися детальніше про перебіг подій на з’їзді, ось коротенька



Микола Поровський пояснив причини проведення з’їзду і коротко обрисував політичну ситуацію в країні і в партії:

“Мін”юст змусив нас проводити з”їзд, щоб привести наш Статут у відповідність до законодавства. Річ у тім, що розділ, в якому визначаються повноваження обласних організацій, був у Положенні, а його треба перенестии в Статут. Тоді нас перереєструють у цілому, як партію”.

“На з’їзді присутні 228 делегатів – абсолютна більшість. Голосуємо за склад Президії – Поровський, 1-ий заступник Ігор Банах (голова Івано-Франківської організації), голова молодіжної організації Володимир Бондарчук, голова Київської міської організації (екс-командувач ракетними військами) Володимир Терещенко, голова Етичної комісії Василь Овсієнко (один із засновників УГС у 70-их), отець Стефан (Негребецький). Надійшла пропозиція від івано-франківської міської організації виключити зі складу президії Ігоря Банаха, а включити Сергія Дьоміна (Донецька організація). Пропозицію відхилено, оскільки чотирьох членів Іванофранківської міської організації виключено з партії за антипартійну діяльність.”

“Напередодні виборів з’їзд є дуже важливим. Вплив парламенту на владу є слабким, немає чіткого механізму контролю. Представники компрадорського капіталу очолюють провідні галузі, і все далі віддаляються від демократії. Первинний ринок землі концентрується в руках олігархів, що на вторинному ринку призведе до передачі української землі в руки іноземців”.

“Втілюючи християнські цінності, партія завжди відзначала досягнення Президента і уряду, якщо такі є, і в той же час не шельмувала владу огульно, пам’ятаючи про те, щоб не привчити наш народ знімати владу на мітингах, бо якщо прийде ідеальний президент, то народ зніме на мітингах і його”.

“РХП є однією з 8 партій, які складають “Нашу Україну”, але не завжди виконуються умови політичної угоди. Існують непорозуміння між регіональними організаціями РХП і обласними штабами “НУ”. Мене турбує невизначеність щодо взаємостосунків у керівництві НУ. Мене турбує, що кілька обласних штабів очолюють представники “Яблука”, якими керує представник єврейського руху, сіоніст Бродський. РХП звернеться до штабу НУ з вимогами виправити ситуацію!”.



Інші виступи:

Сергій Дьомін (Донецька обл.орг.):
“Наша організація працює сама по собі, а ми б хотіли ширше співпрацювати з республіканською організацією”.

Отець Стефан Негребецький:
“Ми не повинні коливатися як маятник. Влада справді нас залякує, але, якщо ми лякаємося, мені в цій партії робити нічого!” (оплески)

Юрій Жабін (Луганська обл.орг.):
“Якщо штабом НУ на Луганщині керує людина, яка не може чи не хоче налагодити співпрацю з нами, ми САМІ створили свою структуру і САМІ діємо і робимо все, щоб президентом став Ющенко. (оплески) Коли я чую, як деякі регіональні органзації кажуть, що утримаються від участі у президентських виборах, це схоже на те, що йти в бій із рулончиком туалетного паперу”.

“Про яку повагу з боку “НУ” ми можемо говорити, якщо ми виключаємо із своїх лав прихильників “НУ”?! Я вважаю, що нашому керівництву треба чіткіше визначитися із своєю позицією і зробити нарешті один мужній крок!”(овації)

Член етичної комісії Петро Розумний (один із засновників УГС) розповів, що ж сталося у ІФ. Але суті не прояснив, обмежившись загальними фразами на кшталт “Коли люди йдуть проти партії, вони просто не можуть залишатися у партії”.

Володимир Терещенко (Київська обл.орг.) зачитав відкритий лист дев’яти обласних організацій (серед них – Харківська, Херсонська, Київська, Луганська, Донецька): “Ми звертаємося до з’їзду із пропозицією висловити недовіру Поровському і створити сильну християнськку партію!”

Ігор Козак (Харківська обл.орг.):
“Коли йдеться про те, що ми підтримуємо “НУ”, то я не знайшов жодної заяви з цього приводу. Може, ми знову блокуватимемося з Буздиганом?! Коли 16 вересня була акція УБК, я змушений був пояснювати, чому ми не вийшлим (тобто ми вийшли, але без прапорів) на акцію, чому ми були змушені внаслідок рішення проводу відкликати свою заявку”.

Делегат із Донеччини:
“Ми співпрацюємо зі штабом НУ дуже конструктивно. І нас виштовхує не штаб, а блок – наші колеги нацдеми, бачачи наш активну роботу, тим не менш, дивуються, чому ж не чути про чітку позицію самої партії?”

Микола Горан, мер Новояворівська, член РХП:
“Хіба Микола Іванович комусь забороняє працювати?! Незважаючи на те, що НУ в опозицію, я що, як мер маю іти в опозицію?! Я за єдину, неділиму Україну, за єдиного президента (вигуки з залу: “За якого? Назви прізвище!”), за те, щоб у президії працювали справжні професіонали!!! Скільки нас розколюватимуть?!!!

Ігор Банах (Івано-Франківска обл.орг.):
“Це не вперше. Ці люди готувалися і роблять розкол за срібляки. Річ у тім, що голова міськради ІФ, вражений 2-им місцем кандидати від РХП, підмовив трьох наших депутатів (кожен з яких має бізнес із міським бюджетом). І почалося.”

Представник Черкащини:
“Це не розкол. Це претензії до нашого керівництва.”

Микола Поровський:
“Політична незрілість деяких партійців – ось справжня проблема партії. Декому наша партія заважає... Добре, давайте підпишемо в політичній резолюції, що “на наступних президентських виборах підтримуватимемо Ющенка”. Але зробимо це згідно з виборчим законодавством”.


Потім голосували політичну резолюцію, в яку на вимогу противників Поровського включили слова про підтримку Ющенка.

Після перерви на обід автори “звернення 9-ох” виступили з вимогою поставити на голосування резолюцію про недовіру керівництву. Відбулася словесна перепалка між опонентами. Горан поштовхався із кимось із противників Поровського.

Після 10-хвилинного протистояння противники Поровського і члени їхніх фракції на знак протесту проти відмови Поровського ставити на голосування резолюцію про недовіру керівництву покинули зал.

Тим часом у залі духовної семінарії з’їзд продовжувався своїм ходом. Поровський пояснив, що «якби до початку з’їзду хтось це запоропонував, ми б унесли це питання до програми з’їзду. А так можна було б у «Різному» розглянути, так вони ж не хочуть».

Прийняли Статут в цілому – 122 «за». За словами “опозиціонера”, члена Лічильної комісії Сергія Дьоміна (Донецька обласна організація) – 112. Після цього Дьомін теж виходить із залу. Позбавившись порушників спокою, з’їзд продовжується рутинно і звично. Дьомін виходить на площу і каже опозиціонерам, що в залі залишилося 116 чоловік. Лідери опозиціонерів вирішують опротестувати це і, зібравшись осторонь, складають лист до Мін’юсту.