03/17/2004 | Vasyl Ruban

Проект

ПУБЛІЧНА ЗАЯВА ОРГКОМІТЕТУ
ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПОРЯТУНКУ

Ознакою того, що політична еліта, яка сьогодні прийшла до влади в Україні зденаціоналізована, є останні події у Верховній Раді, де шляхом відкритого голосування було анульовано проект Закону про вшанування на державному рівні річниці з приводу 190 років з дня народження Т.Г.Шевченка, щоправда, пізніше Верховна Рада України прийняла цей Закон, другого ж дня Закон про вшанування 85-річчя народження Комсомолу на державному рівні набрав потрібну кількість голосів. Не вдаючись до висвітлення всієї історії Комсомолу, нагадаємо, що саме комсомольські загони під назвою „Красная метла” вимітали з комор селян зерно, що спричинило небачений у світі штучний голод в Україні 1933 року. Це означає, що ні звернення до Уряду громадських організацій за підписами шанованих в Україні діячів культури, ні звернення до Верховної Ради про надання державою пріоритетів у розвитку української культури і зокрема основи цієї культури – української мови не будуть почуті, як і численні попередні. Цей стан пояснюється тим, що багатий клас в Україні є здебільшого денаціоналізованим, ніхто на державному рівні не ставить ніяких перепон економічній і культурній експансії з Росії. Тим часом українізація широких верств населення ентузіастами, внаслідок духовного пориву оксамитової революції 1991 року і зусиллям колишнього міністра освіти Таланчука, дає нам надію підняти ці верстви населення на цивілізовану боротьбу за національні права українського народу в своїй державі.
28 лютого в Києві відбувся Четвертий позачерговий з”їзд Національної спілки письменників України, на якому біля тисячі письменників зі всієї України прийняли постанову про створення Центральної Ради Порятунку і обрали Оргкомітет зі старійшин українського письменства та лідерів партій національно-демократичного спрямування. В зв”язку з тим, що рух розпочався серед письменників, які, як ніхто інший, розуміють значення для народу розвитку національної культури, наші зусилля будуть спрямовані на те, аби здійснювати політичний тиск на Уряд, через всенародне рушення, щоб він забезпечив українській культурі повноправне існування. Щоб таким чином пробудити в політичній еліті почуття національних гордощів і нарешті українізувати її, підготувавши для її заміни достойне молоде покоління.
28 лютого відбулося стихійне винесення Прапора НСПУ і урочиста хода від Спілки до пам”ятника Шевченку, того що біля Національного університету, де письменники ще раз повторили Заповіт Великого Кобзаря, давши перед своєю совістю і перед Богом обітницю і надалі стояти на сторожі духовних цінностей українського народу. Нагадуємо, що винесення Прапора відбувається лише у час великої загрози, тому ми закликаємо український народ до пильності, аби не прогавити момент і не залишитись духовно і збройно незахищеними, як це було під час національних катастроф 1922 і 1933 років. Тим більше, що українська армія в стані безперервного скорочення і реформування, під цим виглядом звільняють з армії національно свідомих офіцерів, прирікаючи їх або на голодне існування, або витісняють на службу в Росії, що більшість з них і робить.
Національна спілка письменників України є організованою на засладах європейського гуманізму, тому об’єднує навколо себе не тільки літераторів і людей освітнього сектора, а й людей з усіх релігійних конфесій, які перебувають на території України і сповідують віру в Бога і в Українську державу. Тому до участі в чині на ствердження духовної цілісності держави Україна, єдиним засобом якої є українська мова плюс добробут, закликає такі творчі об”єднання і релігійні утворення: Спілка композиторів України, Спілка кінематографістів України, Спілка художників України, Спілка театральних діячів України, Спілка журналістів України, Православна церква Київського патріархату, Рідна українська віра, всі козацькі організації України, всі патріотичні студентські організації України, товариство „Просвіта”, Національна академія, а також всіх освітян та громадян України, які вважають, що наш уряд, очолюваний Президентом України Леонідом Кучмою, занехаяв цю головну ланку державного життя, а саме - національну культуру, віддавши це поле діяльності на користь зовнішніх агентів впливу. Ми усвідомлюємо, що народ України і його Уряд мають право протидіяти впливу зовнішніх сил на формування національної свідомості прийнятими у світовій практиці цивілізованими методами, а саме - здійснюючи протекціоністську політику щодо розвитку культури титульної української нації.
В основу нашої боротьби за національні права українського народу ми покладаємо Закон про функціонування української мови на території України, який буде розроблено народними депутатами – членами Спілки письменників України, а також депутатами від фракції „Наша Україна”, які мають юридичну освіту. Прийнявши цей закон на засіданні Центральної Ради Порятунку, ми будемо добиватись прийняття цього Закону в стінах Верховної Ради за підтримки з вулиці, аби він пройшов саме в такій редакції, яка б чітко висвітлювала наш, український національний інтерес. В ході акції Центральною Радою Порятунку буде звернено увагу на доведення кількості україномовних шкіл в Україні у відповідності до кількості українців за останнім переписом і вивчення української мови і літератури за повною програмою у всіх національних школах України, функціонування української мови у відповідності з Законом на всіх телеканалах, окрім „Інтеру”, незалежно від форм власності, а також прокат всієї без винятку кіно і відеопродукції Російської Федерації лише дубльованою українською мовою. Функціонування вищих учбових закладів на території України лише українською мовою, за винятком спецфакультетів для нацменшин. Особлива увага буде звернена на функціонування української мови в армії і судовій системі. Акції протесту будуть спрямовані саме в тих напрямках, в процесі яких і буде вироблятись Закон про функціонування української мови в українській державі.

ПРОГРАМА МІНІМУМ.

1. Запровадити пікетування кампанії Держтелерадіо.
2. Провести в Українському домі свято української поезії кінця 20-го століття, запросивши на нього депутатів Верховної Ради.
3. Провести на майдані Незалежності всеукраїнський молебень за Україну, за участю всіх громадських організацій і релігійних конфесій України, котрі визнають її своєю Батьківщиною.
Ми усвідомлюємо також те, що Президент і Уряд можуть провести цю роботу звичайним Указом або циркуляційним листом Камбіну, посилаючись на рядок у Конституції про те, що українська мова в українській державі має державний статус, проте на це нема лише їх доброї волі, тому що ми успадкували від Совєцької імперії спосіб імітування української держави лише через балачки українських урядовців перед мікрофоном, не вживаючи української мови у побуті. Ця імітація накладається на господарювання, яскравою ілюстрацією якого є труба Одеса-Броди, котру ось вже три роки не заповнюють нафтою тільки тому, що Росія веде чисто демагогічні балачки про реверс, і навіть прем”єр-міністр Янукович раніше був проговорився про те, що перекачування російської нафти до Чорного моря можна робити, якщо в Росії є така потреба, по нафтопроводах, які йдуть до моря понад Дніпром. Але Росії треба заблокувати саме подачу каспійської нафти в Європу та показати, хто в Україні господар.
Саме нехтування українською культурою, низька національна свідомість людей, які прийшли до влади в Україні з імперських структур і КГБ зокрема, блокують повнокровне функціонування української держави.
Одним з пріоритетних напрямків роботи Центральної Ради Порятунку є дерадянізація і демосковізація української ідеології, а саме: ліквідація на території України всіх без винятку пам”ятників Леніну як ворога українського народу, а також пам”ятників чекістам і лідерам КПРС: Косіору, Артему, Калініну, Мануїльському і іншим. Зведення в Києві пам”ятників Героям України: князю Святославу Хороброму, отаману Симону Петлюрі, Євгену Кновальцю, Андрію Мельнику, Степану Бандері, Роману Шухевичу, Василю Стусу та іншим.
Для того, аби ця робота проводилась планомірно, постійно і на позитивний результат, треба:
1. Затвердити розширений склад Центральної Ради Порятунку.
2. Організувати фонд для внесення пожертв з прозорими структурами по використанню коштів на проведення громадських заходів.
3. Обрати Виконавчий Комітет та секретаріат Центральної Ради Порятунку.
4. Провести переговори з лідерами всіх названих вище громадських організацій і церков, а також з лідерами політичних партій національно-демократичного спрямування про їх конкретну участь грішми і людьми в проведенні загальноукраїнських акцій.
Ми не закликаємо ні до повалення влади Президента, ні до зняття з посади котрогось з міністрів, ми хочемо лише, аби особи, котрі сидять у міністерських кріслах і є формально провідниками українського народу, працювали на благо держави Україна, тому вважаємо наші дії законними і такими, які передбачені Конституцією, а отже не несуть в собі передумов для покарання осіб, які беруть участь в цьому русі, через державний репресивний апарат.



Оргкомітет ЦРП