Відповіді

• 2004.03.24 | magda

  Починаються трюки ілюзіоністів

  
  
  Законопроекту поміняли номер - тепер він 5242-2 (був 5300). Також, його, як він є за рубрикою "державне будівництво", чомусь перевели від комітету Матвієнка в комітет Удовенка (права людини - який стосунок мають до державного будівництва???).
  
  Може, вважають, що Удовенко з огляду на свою дипломатичність і довгу історію "конструктивної опозиції" не стане чинити протидії, яку міг би чинити Матвієнко?
  
  Вже цікаво...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.03.26 | \\Вадим Смогитель\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

    Re:на жаль, потрібно зазначити, що:

    завдяки Хмельницькому ми отримали РАБСТВО
    Грушевському - 33 рік
    Лук'яненкові, Гориням та дикторці "Свободи" Надії Світличній - життя в міцно закрученій консервній банці ...

• 2004.03.24 | casesensitive

  неконституционность?

  можно ли заблокировать закон и отправить его на экспертизу в КС на основе противоречия статьям конституции о свободе волеизъявления?
  можно ли это сделать после голосования (принятия этого закона)?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.03.24 | magda

    на кожному кроці

    casesensitive пише:
    > можно ли заблокировать закон и отправить его на экспертизу в КС на основе противоречия статьям конституции о свободе волеизъявления?
    > можно ли это сделать после голосования (принятия этого закона)?
    
    Але суд-то давно вже не конституційний, а проституційний. Та і за направлення до КС теж треба голосувати. А "більшість" тому так і називається, бо вона є більшість.
    
    Після прийняття закону до КС може скаржитися будь-який громадянин, який вважає, що якийсь закон обмежує його права. Тоді можна теж влаштувати DoS-attack, тільки буде вже пізно. Якщо закон вступив у силу (прийнятий і підписаний презиком), то ДОКИ ВІН НЕ ВИЗНАНИЙ АНТИКОНСТИТУЦІЙНИМ, він чинний.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.03.24 | casesensitive

      Re: на кожному кроці

      Ув магда, я все понимаю, но рассмотрение аппеляции в КС даст нам так необходимые 2-3 мес, когда можно будет протестовать "по старым правилам".
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.03.25 | magda

        Будем подивитися... (-)

    • 2004.03.26 | Правник

      Re: на кожному кроці

      magda пише:
      > Після прийняття закону до КС може скаржитися будь-який громадянин, який вважає, що якийсь закон обмежує його права. Тоді можна теж влаштувати DoS-attack, тільки буде вже пізно. Якщо закон вступив у силу (прийнятий і підписаний презиком), то ДОКИ ВІН НЕ ВИЗНАНИЙ АНТИКОНСТИТУЦІЙНИМ, він чинний.
      Магдо, трохи не так. Кожен гр-н може подавати звернення щодо офіційного тлумачення закону, якщо є його неоднозначне тлумачення (останнє ще тре довести). А суб'єкти подання щодо неконституційності акту - виключно спеціяльні і на пальцях перераховані. На жаль.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.03.26 | magda

        Є одна зачіпка, хоч дуже хила...

        Правник пише:
        > magda пише:
        > > Після прийняття закону до КС може скаржитися будь-який громадянин, який вважає, що якийсь закон обмежує його права. Тоді можна теж влаштувати DoS-attack, тільки буде вже пізно. Якщо закон вступив у силу (прийнятий і підписаний презиком), то ДОКИ ВІН НЕ ВИЗНАНИЙ АНТИКОНСТИТУЦІЙНИМ, він чинний.
        > Магдо, трохи не так. Кожен гр-н може подавати звернення щодо офіційного тлумачення закону, якщо є його неоднозначне тлумачення (останнє ще тре довести). А суб'єкти подання щодо неконституційності акту - виключно спеціяльні і на пальцях перераховані. На жаль.
        
        

        ст. 61, ч. 3 - У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

        
        Суб'єктом конституційного звернення є громадяни України. Щоправда, наскільки я розумію, для цього вже треба щоб була відкрита конкретна справа. Тобто ПІСЛЯ розгону акцій опозиції.
        
        Тепер, перечитавши, бачу також, що DoS-атаки не вийде - об'єднають в одне провадження. І нові звернення не катять.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.03.26 | Правник

          Re: Є одна зачіпка, хоч дуже хила...

          Так, хила. Бо з врахуванням ролі цього, гм, суду в кучмівській "демократії" непросто, м'яко кажучи, собі уявити, щоби вони за власною (!) ініціативою таке зробили.

• 2004.03.24 | Vadym Gladchuk

  Re: !!!Президент подав закон про збори, мітинги і демонстрації!!!

  Тепер Кучма дійсно для Європи та США стане головним ворогом демократії !
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.03.25 | magda

    Re: !!!Президент подав закон про збори, мітинги і демонстрації!!!

    Vadym Gladchuk пише:
    > Тепер Кучма дійсно для Європи та США стане головним ворогом демократії !
    
    Треба якось звернутися до ПАРЄ, зібравши для них комплектик останніх ініціатив влади, та добиватися якоїсь резолюції та формулювання по сукупності антидемократичних проектів. Щось таке треба, щоб ПАРЄ сказало, типу "діяльність української влади (взагалі, а не окремі дії) переважним чином спрямована на обмеження демократичних свобод", щось таке якомога всеосяжніше.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.03.26 | Михайло Свистович

      І це теж слід було б включити до статті.

      magda пише:
      >
      > Треба якось звернутися до ПАРЄ, зібравши для них комплектик останніх ініціатив влади, та добиватися якоїсь резолюції та формулювання по сукупності антидемократичних проектів. Щось таке треба, щоб ПАРЄ сказало, типу "діяльність української влади (взагалі, а не окремі дії) переважним чином спрямована на обмеження демократичних свобод", щось таке якомога всеосяжніше.

• 2004.03.26 | Михайло Свистович

  Магдо, ти можеш це трохи переробити? Вийде стаття.

  Наприклад, замість "Свистович, тебе тепер за мегафон саджатимуть" написати "Тепер за мегафон під час пікетування саджатимуть". Ну й все інше викласти у вигляді статті. Можеш також скористатися зауваженнями інших (якщо вони є, я ще гілку не читав) та привласнити їх собі при написанні статті В нас же копілефт.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.03.26 | magda

    OK, може щось зварганю (-)

  • 2004.03.26 | Правник

    Продививсь текст закону - виняткової гівняності текст.

    Відповідність Конституції там і не ночувала.
    
    Кількома рядками:
    Ст.8 Конституції. Вона = акт прямої дії.
    Ст.39 Конституції.
    "Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
    Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися CУДОМ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей."
    
    Себто. Конституція (найвищий акт прямої дії) встановлює тільки одну умову проведення мирних акцій - повідомлення. Все!
    Обмеження - тільки судом відповідно до закону. Законом (одним, в однині) має бути встановлено що? Підстави та/чи порядок прийняття судом рішення про обмеження прав.
    Не може бути нічого позасудового (ніяких заборон, умов, обмежень, припинення тощо)
    В проекті цього до чорта.
    
    Крім того, в проекті обмеження за часом (з 9 до 22), обмеження граничної тривалості, купа різноманітних умов на кшталт не топтати траву і не кидати на бруківку недопалки. Все це лажа, бо знов-таки протирічить нормі прямої дії Конституції.
    
    Велика фуйня у ст.19 проекту, де йдеться, що мовляв за матеріяльну шкоду, спричинену під час акцій, відповідальність несе організатор. Дулю з маком. Ст.61 Конституції - індивідуальна юридична відповідальність.
    
    Додамо сюди частину першу ст.64 Конституції:
    "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України."
    та частину третю ст.22 Конституції:
    "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод."
    І маємо практично повну картину.
    
    Останній мазок - за принципом прямої дії, за принципом найвищої сили Конституції і за принципом Верховенства Права такий закон у разі його прийняття не підлягатиме виконанню - саме через контроверсію з Конституцією. Щоправда, "фізичним особам" з Контор це буде по цимбалах.
    
    Законопроект треба валити.
    
    P.S. Тут - тільки про невідповідність Конституції. Крім цього в законі величезна купа іншого лайна, котре владі буде у нагоді, особливо у контексті виборів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.03.26 | magda

      Дякую за експертну думку

      Ваша експертна думка буде використана при підготовці статті. Хоча гівняність видно неозброєним оком. Бач, я не можу стояти на вулиці в одному і самому місці більше 5 годин !!!!!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.03.26 | Правник

        Нема за що, воно ж видно неозброєним оком

        magda пише:
        > Бач, я не можу стояти на вулиці в одному і самому місці більше 5 годин !!!!!
        Е-е-е...сама і без "засобів наглядної агітації" - наче можете. А з якимось кавалєром, наприклад - дзуськи, бо "прилюдний захід"

      • 2004.03.29 | Vadym Gladchuk

        Re: Дякую за експертну думку

        Магда!
        Прошу підготувати статтю
        Я спілкувався з багатьма нардепами, вони нічого не знають про цю ініціативу ЛДК
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.03.29 | magda

          Я теж іноді одразу іду на форум, не дивлячись 1-у сторінку :)

          
          Вадиме!
          
          Стаття вже висить! На першу сторінку, пліз
          
          
          
          
          Vadym Gladchuk пише:
          > Магда!
          > Прошу підготувати статтю
          > Я спілкувався з багатьма нардепами, вони нічого не знають про цю ініціативу ЛДК

    • 2004.03.26 | IPP

      Може, це допоможе...

      Я бачила десь тут дискусію про маразматичність Конституції, де багато посилалися також на Конституцію ФРН, зокрема в зв'язку з обговорюваним тут законопроектом.
      
      Я трохи знайома з німецькою політичною системою , тому, не маючи можливості перекласти для Вас весь текст німецького Закону про вибори, та й закон завжди є в контексті системи права та тієї ж Конституції, я позбирала з інтернета різну інформацію у зв'язку із законодавством про збори.
      
      Введення в право про збори - http://www.mi.niedersachsen.de/master/0,,C516601_N13665_L20_D0_I522,00.html
      
      Основний Закон гарантує в ст. 8 свободу зборів. Ця свобода включає в себе право самовизначення стосовно місця, часу, форми та змісту зборів.
      
      (Прим. IPP – тобто, з того що я прочитала з законопроекту сабжа, абсолютно неприйнятними для німців є те, щоб узгоджувати місце проведення з владою чи змінювати на її пропозицію це місце; час теж на розсуд тих, хто збирається, а не п'ять годин.)
      
      Таким чином, основним правом захищаються збори як вираз громадського, налаштованого на комунікацію розкриття (в сенсі “розкриття особистості”, “розкриття інтересів”). Цей захист не обмежується заходами,на яких відбувається аргументація чи суперечка, але охоплює різноманітні форми спільної поведінки включно з невербальними формами). Особливо що стосується розрізнення, коли захід відповідає поняттю зборів, Федеральний Конституційний Суд визначив у липні 2001 року, що:
      
      збори є збиранням на одне місце декількох чи більше осіб з метою спільного обговорення/роз'яснення та повідомлення/демонстрації з метою участті в формуванні громадської думки; тобто недостатньо просто якоїсь спільної мети для спільних форм поведінки;
      заходи, які слугують просто прилюдній демонстрації життєвого почуття, або які задумані як розрахована на розвагу масова вечірка (напр. Love Parade), не є зборами.
      
      Крім цього, ст. 8 Основного Закону містить важливі обмежуючі регуляції для зборів у закритих приміщеннях:
      
      Захистом користуються тільки мирні збори; не існує права на насильницькі дії. Учасники заходів не ведуть себе мирно, коли вони вчиняють насильницькі дії проти осіб чи речей.
      Не дозволено також мати при собі зброю.
      
      Для зборів під відкритим небом Основним Законом передбачено обмеження, які містяться в Законі про збори.
      
      Той, хто має на меті провести демонстрацію під відкритим небом, має повідомити про це органу місцевої влади, який займається зборами (це місцеве поліційне управління), щонайпізніше за 48 годин до того, як він повідомить відповідну інформацію іншим учасникам зборів.
      
      Вчасне повідомлення має дати відповідальним органам державної влади можливість забезпечити баланс інтересів (з одного боку, захист зборів, з іншого – дотримання інтересів третіх сторін).
      Вона має також забезпечити основану на довірі співпрацю між ініціатором зборів та органами влади. Федеральний конституційний суд визначив, що тут має місце чинний для обох сторін припис про співпрацю.
      Обов'язок повідомлення не означає, проте, обов'язку отримати дозвіл. Дозволу на проведення повідомлених зборів не потрібно.
      
      Той, хто проводить збори під відкритим небом без повідомлення, може отримати покарання у вигляді позбавлення свободи або грошового штрафу.
      
      До цього вступу додам пару пунктів з цікавого документу звідси http://www.bielefelder-juraskripte.de/pdf/versammlung.pdf , який схожий на шпору для студента і містить загально-юридичні моменти про сферу застосування Закону про збори. Звідти тільки декілька пунктів:
      
      Отже, для пана, який вважав, що щодо зборів нічого, крім двох речень в Конституції, не потрібно, інформація про мету існування цього закону.
      Мета Закону про збори: конкретизувати застереження ст. 8 абз. 2 Основного Закону; створити правову основу для захисту від “специфічних для зборів небезпек”; створити баланс між правом на збори та правами третіх сторін та громади, з якими це право може вступити у колізію
      Тобто: останнє – відомий принцип “моя свобода розмахувати кулаками закінчується там, де починається ніс мого ближнього”, і також співпадає з наведеним вище постулатом про співпрацю.
      
      Збори є публічними (громадськими – в нім. мові слово ?ffentlich має обидва ці відтінки значень) (ознака стосується кола осіб, що допускаються до зборів) коли в ній може взяти участь кожний і коли йдеться про громадські справи (справи суспільного інтересу).
      
      Цікавий момент із загальної юриспруденції – Закон про Збори витісняє, або має вищий статус ніж загальне поліцейське право або право, що стосується громадського порядку, в частині, що стосується захисту від “специфічних для зборів небезпек”. Після цього допустимість !заходів проти зборів! оцінюється тільки з точки зору Закону про збори. З цієї точки зору для німецького права було би неприйнятним посилатися на перешкоди для громадського транспорту.
      
      Також прошу звернути увагу, що усюди є домінантою !захист! права на збори як основна мета дії в цьому напрямі органів влади. Захист права на збори, а не захист від зборів. Повідомлення і має сенс, власне, тільки для того, щоб поліція виконала цей свій обов'язок захисту та, зокрема, забезпечила припинення дорожнього руху.
      
      Є також цікавий момент про спонтанні акції. За принципом повідомлення була би можливість розгону демонстрації за параграфами 14 та 15 Закону про збори. Однак юридично така реакція властей оцінюється як неспівмірна. Коли йдеться про спонтанні збори, інтереси правопорядку (чи то пак по-німецьки воно звучить як порядково-правовий інтерес) відступає перед інтересом захисту основного права на проведення акції. Тому поліція не має права заборонити таку демонстрацію.
      
      Отут - http://www.hansklausweber.de/html/versammlungsrecht1.html – я знайшла, так би мовити, цікаве загально-правове зауваження щодо відношення цього всього до демократії:
      
      В демократіях з парламентсько-представницькою системою та малими плебісцитарними правами на участь у прийнятті державних рішень (тобто, коли громадяни тільки обирають парламент та місцеву владу, а не, скажімо, приймають закони референдумами) свобода зборів має значення засадничого та такого, без якого не можна обійтися, функціонального елементу. ... Незручності, які апріорі пов'язані зі здійсненням цього права, треті сторони мають терпіти доти, доки не виникає безпосередньої загрози інших рівноцінних прав (право проїхати по центру міста навряд чи рівноцінне праву на висловлення думки). “Завданням покликаної захищати порядок правової держави поліції є безсторонньо діяти на користь здійснення права на збори” (це цитується рішення Федерального конституційного суду), з чого випливає, що учасників зборів слід захищати з використанням всіх засобів, що можуть в розумних межах бути використані. Ця фраза набуває особливого значення тоді, коли мирні та законні збори слід захищати від так званих “протидемонстрантів” (привезені шахтарі і прийняття бюджету).
      
      Також з рішення Федерального конституційного суду про незаконність заборони спонтанної демонстрації біля атомної електростанції в Брокдорфі ( http://www.oefre.unibe.ch/law/dfr/bv069315.html ):
      
      Право громадянина активно брати участь в процесі формування політичної думки та волі шляхом застосування свободи зборів належить до невід'ємних складових демократичної спільноти. Це грунтовне значення вільного права має враховуватися законодавцями при випуску приписів, що обмежують конституційні права, а також органами державної влади та судами при їх застосуванні та тлумаченні.
      
      Припис Закону про збори про обов'язок повідомлення про заходи, що відбуваються під відкритим небом, та про передумови для його розпуску або заборону вважається виконаним в сенсі дотримання конституційних вимог, якщо при його тлумаченні та застосуванні береться до уваги, що :
      
      а) обов'язок щодо повідомлення не стосується спонтанних демонстрацій, а його порушення не веде автоматично до розпуску чи заборони демонстрації;
      
      б) розпуск та заборона можуть бути застосовані тільки для захисту рівноцінних прав при суворому дотриманні принципу співмірності і тільки при безпосередній небезпеці, яку можна вивести з очевидних обставин, для цих інших прав.
      
      ....
      
      Суди загальних інстанцій вже у процесі попереднього правового захисту (вибачте, я не розуміюся на тонкощах німецької юр. термінології, тому перекладаю дослівно – можливо, мається на увазі розгляд справ у найнижчих інстанціях чи щось таке) мусять шляхом інтенсивнішого дізнання зважати на ту обставину, що *негайне виконання заборони демонстрації, як правило, веде до кінцевої перешкоди здійсненню основних прав.* !!!!!
      
      Варто також відзначити, що в самому Законі про збори, який, як ми бачимо, все-таки підлягає певному пом'якшувальному тлумаченню з метою дотримання основних прав, чітко виписані моменти (чотири, вичерпно), коли демонстрацію можна заборонити:
      
      1) коли організатор (скажімо, партія) втратив право на основні свободи (об'єднання, таємниці переписки, висловлювання) згідно зі ст. 18 Конституції (використання цих свобод з метою боротьби проти вільного демократичного ладу, причому ступінь втрати цих прав може визначити ТІЛЬКИ Конституційний суд.
      
      2) коли організатор має на меті організацією та участю в заході пропагувати цілі партій, діяльність яких визнана антиконституційною (повалення ладу і т.п.)
      
      3) коли організатор сам є такою партією
      
      4) коли організатор є об'єднанням, яке заборонено згідно зі ст. 9 абз. 2 Основного Закону (знову-таки, діяльність або цілі, що суперечать кримінальному законодавству, спрямоване проти конституційного ладу або проти ідеї дружби народів)
      
      Між іншим, в світлі тільки що прийнятого закону про вибори, німці чомусь не вважають, що партія, яка веде передвиборчу боротьбу, втрачає право на проведення демонстрацій. Але це на совісті тих, хто голосував за цей закон.
      
      Це про заборону. Щодо припинення демонстрації, то поліція має на це право (ст. 13 Закону) тільки (при цьому надавши причину): 1) коли організатором виявляється особа (юр. чи фіз.), яка підпадає під вищеперераховані чотири критерії; 2) коли зібрання набуває ознак насильницького або повстанчеського характеру, або наявна безпосередня небезпека життю та здоров'ю учасників; 3) організатор не виключає від участі в заході осіб, які мають з собою зброю; 4) коли в ході зборів відбувається порушення кримінальних законів, що стосуються злочинів, або коли під час заходу закликається до подібних злочинів, а організатор цьому не перешкоджає. Прошу відмітити: у випадках з 2 до 4 розпуск демонстрації дозволяється *тільки* тоді,коли інші поліційні заходи (в сенсі методи), в тому числі “пресекания”, не допомогли.
      
      Тобто, якщо хтось закликає до злочинів, поліція має звернутися до організатора. Якщо його немає поруч, поліція має спочатку спробувати пов'язати цю особу чи осіб сама. Інакше це означає, що вона заходів не вжила і її “причини для розпуску” недійсні.
      
      Тобто, підстави для заборони та припинення визначені вичерпно, стосуються лише явних порушень конституційного ладу чи законодавства в цілому, а не так, як в сабжевому законопроекті, де підставою для припинення є недотримання положень даного закону, тобто всіх формальних бюрократичних приписів, які ще до того ж відкриті для тлумачення.
      
      І ще один момент. Бачу, що в законопроекті Медведчука (це ж він його сочиняв, думаю не помиляюся) погано розмежовані збори від прилюдного заходу, або чи це є підвид. Немає чіткого пояснення. Натомість в німецькому законі є чітко розділи про збори в приміщеннях і збори під відкритим небом. Це суттєво в тому моменті, що у розділі про збори в приміщеннях їхній організатор може виключити когось від участі - для цього не потрібно мати при собі зброю чи до чогось закликати. Тобто збори в даному випадку захищають від шпигунів і провокаторів. А в сабжевому законопроекті чомусь збори, хоч і не дуже чітко, але напевно загалом розглядаються як підвид "прилюдного заходу", тобто такими, до яких "всім є доступ". Таке от зауваження, що з нього (юридично) випливає, уявити собі важко.
      
      Буду рада, якщо це допоможе. Загалом мені дуже сподобалося обговорення маразматичності Конституції, тому я вирішила втрутитися тут. Оце вже схоже на справжнє “громадське обговорення” законопроектів. Якби це було не тільки в віртуалі.... але у нас поки що не Німеччина.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.03.27 | Правник

        Це цікаво і компетентно, але у контексті навряд чи допоможе

        Хоча б тому, що наразі йдеться про можливість скорого і аврального прийняття неконституційного і юридично-абсурдного закону завзяттям осіб, котрим нахчати не тільки на німецький досвід, добрий він чи поганий, а і на Конституцію України.
        Яка, перепрошую, таки не маразматична.
        
        
        IPP пише:
        > Отже, для пана, який вважав, що щодо зборів нічого, крім двох речень в Конституції, не потрібно, інформація про мету існування цього закону.
        Якщо цей пан - я, то продовжую вперто вважати те ж саме.
        Два пояснення:
        1. Конституція робить посилання на закон про "встановлення обмежень судом" - може бути закон саме і виключно про це.
        2. Потрібне нормальне виконання своїх функцій нормальними правоохоронцями у нормальному режимі. Якщо хтось коїть паскудство, каране за КК чи КУпАП, затримуйте його і притягуйте до відповідальності (вона носить індивідуальний характер), а не обмежуйте в позасудовому порядку реалізацію права добропорядних громадян. Саме в цьому і реалізується згаданий Вами принцип:
        > Тобто: останнє – відомий принцип “моя свобода розмахувати кулаками закінчується там, де починається ніс мого ближнього".
        
        А прямі норми Конституції, котрі гарантують права, потребують законодавчої конкретизації тоді, коли вони самі це дозволяють.
        Імхо, звичайно

• 2004.03.31 | Vadym Gladchuk

  Україна не Росія?????

  «Яблочников» отпустили после задержания - 31/03/04
  
  
  Зампред партии "Яблоко" Сергей Митрохин и его соратники, задержанные утром в среду во время проведения несанкционированного пикета у Госдумы России, отпущены из Тверского суда. Об этом сообщил сам Митрохин, пишет Интерфакс.
  
  "Мы выходим из здания суда. Суд принял пока решение вернуть дело в Тверское отделение милиции, поскольку в нем было плохо описано событие правонарушения. Поэтому уже по повестке мы снова можем быть вызваны в суд", - сказал Митрохин.
  
  Представители "Яблока" во главе с Митрохиным проводили пикет, протестуя против законопроекта, запрещающего проведение митингов около административных зданий и дипломатических представительств, который Госдума приняла сегодня в первом чтении.
  
  http://www.glavred.info/
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.01 | Yaroslav Kolodiy

    Re: Україна є Росія :-((( (-)

  • 2004.04.02 | Горицвіт

    Збіги з точністю до цілих фраз. "Єдиний законодавчий простір"..?

    "... собрание, то есть "совместное присутствие граждан, собравшихся для коллективного обсуждения каких-либо профессиональных, организационных, социально-бытовых и иных (курсив мой. - П.М.) вопросов в специально отведенном или приспособленном для этого месте" (коим, несомненно, является каждый клуб), можно проводить лишь с семи утра до десяти вечера... "
    
    
    Цитата і коментар до російського закону, прийнятого недавного в першому читанні. Джерело:
    http://grani.ru/Society/m.65812.html