Только больно не бейте...
04/08/2004 | Предсказамус
Я честно старался проникнуться ненавистью к политреформе и левым изменникам, но все как-то не получается. Что-то мешает. Даже при том, что источник и главные движущие силы реформы для меня очевидны, очевидны и совершенно небескорыстные мотивы коммунистов (возможно и Мороза со товарищи).
Мешают, пожалуй, два соображения. Первое и главное: я не уверен в победе Ющенко на президентских выборах. Не уверен потому, что не верю в чудеса. Скажем так, в политические чудеса. Пока что мы видим Ющенко в окружении солидной толпы как сознательных, так и несознанных диверсантов, способных развалить все, а уж президентскую кампанию и подавно. Сам Ющенко если и отличается, как публичный политик, от своего окружения, то не факт, что в лучшую сторону. Только этого достаточно, чтоб програть выборы. А есть еще куча желающих его прогрыша, которых тоже не нужно сбрасывать со счетов. Пока что они относительно спокойные, т.к. есть шанс сдыхаться ВАЮ малой кровью. Как только этого шанса не станет, поведение изменится в худшую сторону. Еще есть куда, не сомневайтесь.
Второе соображение: я до сих пор не понял, что и кто именно придет к власти в случае победы Ющенко с полномочиями Кучмы. Ведь короля, как известно, делает свита, нынешняя свита это тихий ужас и непонятно, от чего бы она вдруг изменилась или добровольно ушла в маргинес. Глава АП Бессмертный и премьер Порошенко могут оказаться чуть лучше Медведчука с Януковичем, но качественной разницы не вижу.
С другой стороны, состоявшаяся политреформа может способствовать чему угодно, только не цементированию провластных сил в едином порыве. Покуда есть тольк один пост, который дает реальную власть в стране, после реформы их будет как минимум три: президент, спикер и премьер. Т.е. ковер для бульдожьей схватки заметно расширяется и схватки обязательно будут. В таких схватках решения, полезные для нас, неэлитных, рождаются заметно чаще, чем в любых революциях. Так, может, все не так плохо в этой реформе?
Мне могут возразить, что реформа нацелена на консервацию клановой власти и будут ссылаться на пропихивание реформы самими кланами. Но я не склонен считать их гениями политического прогноза, да и гениями вообще. Умной власть выглядит только на фоне оппозиции, когда же ей оставляют простор делать глупости, она немедленно им пользуется.
Мешают, пожалуй, два соображения. Первое и главное: я не уверен в победе Ющенко на президентских выборах. Не уверен потому, что не верю в чудеса. Скажем так, в политические чудеса. Пока что мы видим Ющенко в окружении солидной толпы как сознательных, так и несознанных диверсантов, способных развалить все, а уж президентскую кампанию и подавно. Сам Ющенко если и отличается, как публичный политик, от своего окружения, то не факт, что в лучшую сторону. Только этого достаточно, чтоб програть выборы. А есть еще куча желающих его прогрыша, которых тоже не нужно сбрасывать со счетов. Пока что они относительно спокойные, т.к. есть шанс сдыхаться ВАЮ малой кровью. Как только этого шанса не станет, поведение изменится в худшую сторону. Еще есть куда, не сомневайтесь.
Второе соображение: я до сих пор не понял, что и кто именно придет к власти в случае победы Ющенко с полномочиями Кучмы. Ведь короля, как известно, делает свита, нынешняя свита это тихий ужас и непонятно, от чего бы она вдруг изменилась или добровольно ушла в маргинес. Глава АП Бессмертный и премьер Порошенко могут оказаться чуть лучше Медведчука с Януковичем, но качественной разницы не вижу.
С другой стороны, состоявшаяся политреформа может способствовать чему угодно, только не цементированию провластных сил в едином порыве. Покуда есть тольк один пост, который дает реальную власть в стране, после реформы их будет как минимум три: президент, спикер и премьер. Т.е. ковер для бульдожьей схватки заметно расширяется и схватки обязательно будут. В таких схватках решения, полезные для нас, неэлитных, рождаются заметно чаще, чем в любых революциях. Так, может, все не так плохо в этой реформе?
Мне могут возразить, что реформа нацелена на консервацию клановой власти и будут ссылаться на пропихивание реформы самими кланами. Но я не склонен считать их гениями политического прогноза, да и гениями вообще. Умной власть выглядит только на фоне оппозиции, когда же ей оставляют простор делать глупости, она немедленно им пользуется.
Відповіді
2004.04.08 | S@nya
Re: Тeж прошу нe бити пана Прeдсказамуса
Повністю згодeн з написаним. Єдиний принциповий момeнт: рeфому такого розміру нe мають права проводити політичні нeвдахи, які нe користуються підтримкою народу.
Було 2 варіанта:
Або зробити рeформу більш-мeнш чeсною, дописавши пункт про ввeдeння її в дію лишe з 2006 року.
Або зробити її повністю чeсною, підписавши угоду між SПУ, НУ і БЮТ про провeдeння рeформи після виборів прeзидeнта.
2004.04.08 | DADDY
Re: до S@nya та Прeдсказамуса
S@nya пише:рeфому такого розміру нe мають права проводити політичні нeвдахи, які нe користуються підтримкою народу.
>
І це основний момент: якщо б реформу розробляла дійсно коаліція демократичних сил із залученням не тільки політологів, а й філософів, творчої інтелегенції, розробляли з урахуванням досвіду громадського суспільства у західних демократіях, розробляла тоді, коли саме життя висунуло необхідність змін - тоді кожний свідомий грамадянин був би "ЗА"!!!!
Віктор Андрійович якось сказав: Навіщо змінювати Конституцію, за якою ми не жили жодного дня? Давайте спробуємо пожити цілком за цією Конституцією, а життя покаже: які потрібно зробити зміни (цитата не точна, але за сенс був саме такий).
Предсказамусу: три сильных центра власти, со своими широкими полномочиями возможно и будут уравновешивать друг друга...
НО:
1.В нашей короткой политической истрии слишком велика (к сожалению) роль личности. Те же личности, которые в эти минуты меняют Конституцию, а в дальнейшем будут (теоретически) друг друга уравновешивать, лично меня, как гражданина, просто как личность, физическое лицо - субъект избирательного процесса, не устраивают НИКАК!!!
2.Казалось бы это положение исправит новый избирательный Закон.
Ой -ли! Как же, как же, читали на Майдане о "изощренных" избирательных "технологиях" на Востоке страны. А теперь у нас перед глазами опыт Мукачева.
Мои и Ваши внуки может быть увидят как дети и внуки Медведчуркисов проиграют выборы.
"Жаль только жить в это время чудесное
уж не прийдется ни мне, ни тебе"
Лично я, Александр Попов, военнообязаный, капитан запаса,отец двух детей,гаржданин Украины, коренной киевлянин,избиратель, налогоплательщик хочу правильной жизни здесь и сейчас, а не через 40 лет и в Австралии.
Черт бы их всех побрал !!!
DIXI
2004.04.08 | Предсказамус
Если сложилось впечатление, что я в восторге от реформы,...
... то это ошибочное впечатление. Всегда считал, что лучше быть богатым и здоровым, чем бедным и больным. Но есть ли шанс провести правильную реформу? Сейчас это в принципе невозможно, в будущем - крайне маловероятно.Мы сейчас не выбираем между оппозиционной коалицией со всей полнотой власти с ноября 2004-го, и кланово-партноменклатурной республикой с того же ноября. Такого выбора нас лишили, в первую очередь, те самые дятлы Ющенко, о которых мне уже и говорить противно. Непрохождение реформы содержит в себе гораздо больше рисков, чем ее прохождение. Так, в случае если с правами Кучмы в октябре будет избран не Ющенко, у нас с Вами останется один выход - вспоминать свои прошлые профессии (я о запасе). Впрочем, есть и другой, которым уже воспользовались многие форумные фанаты ВАЮ. Не знаю, как Вы, а я здесь поживу. Привык уже.
2004.04.08 | DADDY
Re: Я как бы тоже валить не собираюсь
Победа - не победа Ющенко действительно сильно подвержен влиянию "дятлов Ющенко". Я тоже неоднократно здесь возмущался узколобостью и непробиваемостью аппарата НУ. Пустое дело говорить об этом. Однако есть еще провинция.К сожалению мое общение с нестоличными жителями сужено до редких командировок (да, и то в обласные центры) и к общению с "народом" на стоянке. Так вот стояночный "народ" (в большинстве своем рабочие с соседнего завода, крепко связанные с селом) однозначно за Ющенко (правда против Юли) и даже проводит разъяснительную работу среди односельчан. Заметьте без стимулирования со стороны штаба НУ. Т.е. как всегда: штаб сам по себе, избиратель- сам по себе.Именно поэтому есть у меня надежда, что все-таки Ющенко победит.Кстати, есть у меня знакомые, которые аполитично, на паях с депутатом Гапочкой, разпродают с выгодой для себя Госкомрезерв.Так вот: когда пару месяцев назад мы спорили о возможной победе Ющенко, они были категоричны: Не дадут! Напршлой неделе (почему-то?) их убежденность резко упала.По поводу отъезда:
Как у Жванецкого: Пора бежать, но некуда. Уже полтинник не за горами - куда там ехать?
Мои уже практически взрослые дети достаточно категоричны: А почему мы должны уезжать из своей страны? Так вот и я о том же: здесь и сейчас!
DIXI
2004.04.08 | Предсказамус
К сожалению...
Не знаю, как где, а в Харькове (думаю не только) Ющенко далеко не в фаворе и ничего не делает для того, чтоб ситуация изменилась. Дошло до того, что на меня смотрят, как на сумасшедшего, когда я убеждаю, что Ющенко - это хорошо. Восток Ющенко уже проиграл, не будем обманываться. А Восток - это очень немало.2004.04.08 | DADDY
Re: Я был в Харькове...
в конце января.Там, где я был, а это и крупные коммерческие фирмы, и советскоподобный большой НИИ, нормальное понимание современной ситуации.Правда очень ограничен доступ к информации.Например, люди даже не знали о существовании "5 канала", а согласитесь, что ихнее "Время" достаточно близко к образцу равного доступа всех политических сил к эфиру.
О том, что Восток - дело сложное и он проигран давно, можно было догадаться по Донецким событиям сосъездом НУ.
Очень обидно за обманутых людей Донбаса. "Совок" еще долго будет давить на мозги.
К счастью выбор Востока - это не выбор всей Украины.(Надеюсь).
DADDY
2004.04.08 | Предсказамус
Все еще хуже
В Харькове есть вполне плюралистичные СМИ, по крайней мере 5 канал на их фоне скорее прокучмовский. Не буду перечислять, людям надо работать, а не от санэпидстанций отбиваться. Только смысла мало, что во власти плохие люди, все знают и без СМИ, а вот кто и что может предложить взамен - сама же оппозиция не сильно и говорит. Такие пироги...2004.04.08 | композитор
Звідки відомо що режим не користується підтримкою народу ? (-)
2004.04.08 | Shooter
ошибка рєзідєнта
Предсказамус пише:> Покуда есть тольк один пост, который дает реальную власть в стране, после реформы их будет как минимум три: президент, спикер и премьер.
Спікер і ПМ будуть представниками більшости (тих самих сил - до 2006 бандюків) і будуть мати виконавчу владу.
Президент, де-факто, матиме лише представницькі функції, а не реальну владу. Особливо, скажімо, якщо всіх трьох силових міністрів призначатиме в уряд Януковича ще Кучма - тоді Ющенко опиниться в стані стосовно влади ще гіршому, ніж англійська королева. Або в ролі чергово Паскаса, причому, на відміну від Паскаса, "просто так", бо заважатиме бандюкам і комунякам.
І одне ДУЖЕ суттєве: про будь-які реформи (реальні по всьому спектру потреб - економіка, політика, соціальна сфера) можна забутися на наступних 10-20 років. Навіть якщо собі уявити нереальне - чесні та справедливі вибори-2006. Бо прихильники необхідних реформ (Ющ+Юля+дрібні "нерадикальні" бандюки) мають разом шанс отримати по максимуму 30% в парламенті. Далі - самі розумієте...
Тому сьогодні, в разі успішного проходження "рехворми", на швидких та життєво необхідних для модернізації українського суспільства реформах можна ставити жирну крапку. І вітати Україну з приєднанням до "латиноамериканського" клубу.
> Мне могут возразить, что реформа нацелена на консервацию клановой власти и будут ссылаться на пропихивание реформы самими кланами.
Саме на це і виключно тільки на це.
Ще краще - на недопущення Ющенка, який є загрозою для бандюків, до влади. Оце і є єдиною ціллю реХВорматорів.
2004.04.08 | Мінор
Re: ошибка рєзідєнта
Shooter пише:> Спікер і ПМ будуть представниками більшости (тих самих сил - до 2006 бандюків) і будуть мати виконавчу владу.
По-перше, хоч це і не викличе вашого захоплення, але ви маєте визнати, що на всі у більшості "бандюки".
По-друге, якщо на наступних пропорційних виборах переможемо ми, то ці повноваження нам не зашкодять аж ніяк.
> Президент, де-факто, матиме лише представницькі функції, а не реальну владу. Особливо, скажімо, якщо всіх трьох силових міністрів призначатиме в уряд Януковича ще Кучма - тоді Ющенко опиниться в стані стосовно влади ще гіршому, ніж англійська королева. Або в ролі чергово Паскаса, причому, на відміну від Паскаса, "просто так", бо заважатиме бандюкам і комунякам.
НУ, Б"ЮТ і СПУ за підтримки президента Ющенка добиваються відставки парламенту негайно після обрання Ющенка президентом. Хіба комусь дуже не захочеться віддати свій нагрітий біля серця солодкий депутатський мандат.
> І одне ДУЖЕ суттєве: про будь-які ре<B>ф</B>орми (реальні по всьому спектру потреб - економіка, політика, соціальна сфера) можна забутися на наступних 10-20 років. Навіть якщо собі уявити нереальне - чесні та справедливі вибори-2006. <B>Бо</B> прихильники необхідних реформ (Ющ+Юля+дрібні "нерадикальні" бандюки) мають разом шанс отримати по максимуму 30% в парламенті. Далі - самі розумієте...
Ну для чого ж так песимістично дивитись на речі. У 2002 році одна НУ взяла 30 %.
> Тому сьогодні, в разі успішного проходження "рехворми", на швидких та життєво необхідних для модернізації українського суспільства реформах можна ставити жирну крапку. І вітати Україну з приєднанням до "латиноамериканського" клубу.
Те ж саме можна очікувати і в разі обрання президентом з теперішніми повноваженнями, скажімо, Януковича, чи не так? То яка ж тоді різниця?
Перепрошую, якраз починається голосування.
2004.04.12 | Олександр
Re: ошибка рєзідєнта
Мінор пише:>По-друге, якщо на наступних пропорційних виборах переможемо ми, то ці >повноваження нам не зашкодять аж ніяк.
Пане Міноре, якби реХВорма пройшла, то перемогти вони б нам просто не дали б.
>НУ, Б"ЮТ і СПУ за підтримки президента Ющенка добиваються відставки >парламенту негайно після обрання Ющенка президентом.
Не вистачило б 150 голосів.
>Ну для чого ж так песимістично дивитись на речі. У 2002 році одна НУ >взяла 30 %.
РеХВорма була задумана саме як гарантія від повторення 2002 року.
>Те ж саме можна очікувати і в разі обрання президентом з теперішніми >повноваженнями, скажімо, Януковича, чи не так? То яка ж тоді різниця?
А це вже від нас з вами залежить.
А гарантія від приходу бандюків - не папірець із правильними словами, ухвалений один раз, а боротьба за свої права як мінімум на кожних виборах...
2004.04.08 | Правник
Як скажете...
Тоді я не поновлюватиму набридлі (мені, не знаю як іншим) дослідження не таких вже і різноманітних варіянтів постреформеного дерибану влади. Надто що за великим рахунком то все схоластика. Полишимо політичний аналітизьм і вестимемо тільки про вічне: "если ты пьешь с ворами - опасайся за свой кошелек" ((с)Н-Помпіліус). Це перше.Ну і друге (можливо, це в мене фаховий "основний інстинкт", та сподіваюся, що все ж ні) - все, що не знаходиться у гармонії з верховенством права, я вважаю за гівно. А, є ще третє. Коли вони пропихують непропихуєму рехворму крізь відповідний прохід всупереч всім канонам навіть вітчизняної законодавчої проктології, вони мають всіх нас або за бидло, або за лохів. Можливо - водночас. Мені це не подобається.
2004.04.08 | Предсказамус
Как ни говори "халва", слаще не станет.
Беспредел (правовой и неправовой), который творится вокруг реформы, можете не описывать, я его и так вижу. Возможные ходы по захвату власти кланами тоже вижу, не бином Ньютона. Но еще я вижу президента Януковича (вариант - Кучму) с прежними полномочиями, и НУшную ораву, которая опять будет вопить о коммуняках-предателях, забывая посмотреть в зеркало.2004.04.08 | Правник
А супроти лома нема прийома. Якщо нема іншого лома.
Тоді ще четверте.У них лом буде в будь-якому разі ("зачєм нам полномочія? У нас єсть стволи"). Рехворма для них - засіб ускладнити нам завдання надибати власну ломаку.
2004.04.08 | Предсказамус
Я не берусь Вас переубедить
Я и сам не уверен, что прав. Но еще больше не уверен, что можно рискнуть в борьбе за "лом", т.к. рискуют одни, а делают другие...2004.04.08 | Горицвіт
Надієтеся на їх "схватки"?
Так у них уже йдуть під килимом схватки багато років, а нам з того що толку? На виборах же вони змушені хоч щось для нас зробити. Можна в того ж Ющенка вирвати якісь обіцянки.2004.04.08 | Предсказамус
В том-то и беда, что я совершенно не уверен в победе Ющенко
А Вы?2004.04.08 | Shooter
Гм...то краще відмовитися від змагання...
...а просто подарувати владу бандюкам.Вірна думка?
З потенційним приходом Ющенка до влади була хоч якась надія на альтернативний центр влади, окрім тих, в кого ТБ, великі кошти і кормупований з їх допомогою держапарат (весь).
Ну і ще одна "супер" можливість: комбінація реХВорми з президентсвом Януковича.
Отоді заживем...
Резюме: незалежно від рехворми, змін на краще в найближчому майбутньому (2-6 років) можна очікувати лише з Ющенком-президентом. Просто в разі успішної реХВорми йому ці зміни буде впроваджувати набагто важче...
2004.04.08 | Предсказамус
Это не ко мне
Не знаю, как Вы, а я не знаю, как победить околоющенковсих козлов, делающих все возможное и невозможное для его проигрыша. Это единственная победа, которая сделала бы реформу ненужной.2004.04.08 | Shooter
Махання руками після бійки
Давайте глянемо на питання чисто теоретично (і заплющим очі на те, що ми вже знаємо про сьогоднішнє голосування).Є чотири варіанти:
рехворма проходить - президент Ющенко
рехворма не проходить - президент Ющенко
рехворма проходить - президент Янукович
рехворма не проходить - президент Янукович
Два останні варіанти якісно майже абсолютно едентичні. Себто глухий пиз*ець для країни на 10-12 років. Причому несуттєво яким чином - чи через чисту диктатуру Януковича, чи через юнайтед диктатуру бандюків у всіх гілках влади.
Себто, необхідною умовою (хоч круть, хоч верть) є подія "Ющенко - президент!". Достатньою ж - комбінація "рехворма не проходить - президент Ющенко".
Тому реХВорма є злом.
P.S. Єдине, що шкодую - що лідерам НУ не вистачить куражу поступити так, як я пропонував: очолити реформу, проте таким чином, щоб ввести її в дію десь в 2008-2010 році.
2004.04.08 | Горицвіт
Шанси є
я думаю, процентів 70. Причому в разі "реформи" шанс трошки зменшується (бо падає мотивація). Але "реформа" нічого позитивного не дає: не зупиняє диктатуру і т.п (про це багато писалося). Тому ризик тут невеликий. IMHO.2004.04.08 | композитор
РЕСПЕКТ ! (-)
2004.04.08 | Поступ
Re: Только больно не бейте...
Предсказамус пише:> Я честно старался проникнуться ненавистью к политреформе и левым изменникам, но все как-то не получается. Что-то мешает.
"мешает" те саме, що й Морозу з Пєдєю - для них Ющенко страшніший від обрізаного гебешніка чи порожняка з зони з чмом.
> Даже при том, что источник и главные движущие силы реформы для меня очевидны, очевидны и совершенно небескорыстные мотивы коммунистов (возможно и Мороза со товарищи).
Та не плюгавте "честь і совість" - їхні "мотивы" виключно "бескорыстные".
> Мешают, пожалуй, два соображения. Первое и главное: я не уверен в победе Ющенко на президентских выборах.
Кожен, що має хоч крапельку здорового глузду знає точно, що впевненим в перемогу може бути виключно Мороз. Підтримуйте його - він наступний президен - 100%
> Не уверен потому, что не верю в чудеса. Скажем так, в политические чудеса.
А хто пропонує вірити в чуда?
> Пока что мы видим Ющенко в окружении солидной толпы как сознательных, так и несознанных диверсантов, способных развалить все, а уж президентскую кампанию и подавно.
Отже виграти зможе тільки той, хто назаслав всім суперникам побільше "несознанных диверсантов", а ще краще "ознанных"... Напевне Путін. Ой, забув, в нас же ж 100% Мороз.
> Сам Ющенко если и отличается, как публичный политик, от своего окружения, то не факт, что в лучшую сторону. Только этого достаточно, чтоб програть выборы.
Так і не зрозуміло: має претендент відрізнятись від свого оточення, щоб виграти, чи не має?
Наскільки Пєдя (Мороз,Кучмо-Доно-Мудьчук...) відрізняються кожен від свого оточення? Особливо якщо малось на увазі "в ліпшу сторону".
> А есть еще куча желающих его прогрыша, которых тоже не нужно сбрасывать со счетов.
Та ніхто Предсказамуса тут не брався "сбрасывать со счетов", оде навіть оцінку файну приліпили.
> Пока что они относительно спокойные, т.к. есть шанс сдыхаться ВАЮ малой кровью.
Шанс "сдыхаться ВАЮ малой кровью" є завжди - один КАМАЗ й здихались, та ще й кров"ю самого Ющенка (ну прибрати ще пару гебешників-виконавців потім, так хто ж по них плакатиме крім рідних).
> Как только этого шанса не станет, поведение изменится в худшую сторону. Еще есть куда, не сомневайтесь.
Ви нам продемонструєте своє "поведение", як только. Хто ж сумнівається.
> Второе соображение: я до сих пор не понял, что и кто именно придет к власти в случае победы Ющенко с полномочиями Кучмы. Ведь короля, как известно, делает свита, нынешняя свита это тихий ужас и непонятно, от чего бы она вдруг изменилась или добровольно ушла в маргинес. Глава АП Бессмертный и премьер Порошенко могут оказаться чуть лучше Медведчука с Януковичем, но качественной разницы не вижу.
"тихий ужас" теперішньої? Він вас не допікає аніскілечки. Інакше навіть "чуть лучше" вас би цікавило.
> С другой стороны, состоявшаяся политреформа может способствовать чему угодно, только не цементированию провластных сил в едином порыве.
Цементірованіє робиться через ментірованіє, налогованіє, бітоголованіє... бамажки цементують тільки якщо це компромат чи бакси... бо потім загрожує - ментірованіє, налогованіє, бітоголованіє...
> Покуда есть тольк один пост, который дает реальную власть в стране, после реформы их будет как минимум три: президент, спикер и премьер.
Правда-правда?
> Т.е. ковер для бульдожьей схватки заметно расширяется и схватки обязательно будут. В таких схватках решения, полезные для нас, неэлитных, рождаются заметно чаще, чем в любых революциях. Так, может, все не так плохо в этой реформе?
Вам не вистачає "схваток" теперішніх? Спитайте в неелітних працівників "закатаних в асфальт" підприємств які вийшли для них "полезные" "решения".
> Мне могут возразить, что реформа нацелена на консервацию клановой власти и будут ссылаться на пропихивание реформы самими кланами. Но я не склонен считать их гениями политического прогноза, да и гениями вообще. Умной власть выглядит только на фоне оппозиции, когда же ей оставляют простор делать глупости, она немедленно им пользуется.
Так вродяться глупості тіпа спецПДВ-рахунків чи оті "решения"?
2004.04.08 | Демокріт
Re: Бить будут как и раньше...
Предсказамус пише:> Я честно старался проникнуться ненавистью к политреформе и левым изменникам, но все как-то не получается. Что-то мешает.
Нарешті на Майдані заговорив голос розуму, хоча правда, як завжди, пост фактум. Всі аргументи противників реформи зводилися до двох речей:
1. Реформа погано, бо не може бути нічого доброго, що роблять "бандюки". І забувалося, що саме цей проект змін до конституції був запропонований Морозом у 2000 році як ДЕМОКРАТИЧНА альтернатива Кумістським змінам. І за ідею збільшення повноважень парламенту виступала "Україна без Кучми", навіть до повної ліквідації президенства. "Бандюки", насправді, були змушені піти на компроміс із опозицією після того, як Кучма зрозумів, що варіант з продовженням повноважень не пройде. "Бандюки" стали зацікавлені у демонтажі сильної президентської влади не через те, що вони раптом перетворилися на демократів, а тому що це убезпечує їх від домінування одного з кланів. І ніяких інших страшних задумів, якими постійно лякає суспільство права опозиція, за цим не стоїть.
2. Реформа перешкодить президенту Ющенко провести зміни у державі. І водночас ігнорувався той факт, що найбільшого прогресу зараз досягнули саме ті пост-комуністичні держави, в яких немає сильного президента! Оскільки одній особі набагато легше стати заручником вузьких корпоративних інтересів та великої бюрократичної машини, ніж коаліції політичних сил, які формубть уряд і несуть відповідльність за його політику. А президент, у нашій системі, взагалі безвідповідальна особа, і про це також нам добре відомо.
Але головне, про що вирішили забути так звані право-центристські демократи і затяті антикучмісти, це про небезеку самого інституту президентсва для українських громадян. За тими повноваження, якими сьогодні наділений президент, він та його оточення можуть не лише переслідувати та вбивати українських громадян, але й робити це БЕЗКАРНО. Тобто, у Конституції є механізми, які дозволяють президенту України віддавати кримінальні по суті накази (завдяки підпорядкуванню йому силовиків). І у Конституції немає механізмів, які б карали президента за злочини проти громадян. Ось чому Мороз абсолютно правий, що немає значення ім"я наступного президента. Отримавши такі повноваження він і його оточення автоматично стають небезпечними для власних громадян. Тому, на мою думку, позиція НУ, БЮТ щодо реформи це цинічне, аморальне лукавство, яке за словами про демократію та добробут громадян реально виступає збереження тотального контролю влади над їхнім, тобто громадян, життям.
2004.04.09 | Тестер
Re: А я скажу коротко
Допустимо проходить реформа і ...Кучма - прем"єр.
Медведчук - Голова ВР.
Або навпаки.
Потрібні і віддані режиму кадри в силових структурах і на місцях уже розставлені.
А презом вже не важливо хто...
І як вам результат. Чи ще щось пояснювати і добавити треба...
Так що Ваш аналіз, звиняйте, трохи не точний...
Нормальні і моральні люди надіються на нормальних і моральних президента-Ющенка, прем"єра чи першого віце-прем"єра Тимошенко і Голову ВР - Мороза чи навіть Литвина. Третє не так важливо!
2004.04.09 | Демокріт
Re: А я скажу коротко
Зміна конституції тому і була запропонована, щоб Ваша доля і доля держави не залежали від імені конкретної особистості. Тому, що ідеальних людей немає. І своїх гріхів Ющенко та Тимошенко (не кажучи вже про Литвина) мають достатньо, а гарантій того, що вони не зростуть у геометричній прогресії з здобуттям царського скіпетру немає жодних. А Кучма прем"єром за цих розкладів ніколи б не став, як і Медведчук спікером - останнє голосування це дуже яскраво підтвердило.Тестер пише:
> Допустимо проходить реформа і ...
> Кучма - прем"єр.
> Медведчук - Голова ВР.
> Або навпаки.
> Потрібні і віддані режиму кадри в силових структурах і на місцях уже розставлені.
> А презом вже не важливо хто...
> І як вам результат. Чи ще щось пояснювати і добавити треба...
> Так що Ваш аналіз, звиняйте, трохи не точний...
> Нормальні і моральні люди надіються на нормальних і моральних президента-Ющенка, прем"єра чи першого віце-прем"єра Тимошенко і Голову ВР - Мороза чи навіть Литвина. Третє не так важливо!
2004.04.09 | Тестер
Re: Демокріт! Чому не заперечуєш? (-)
2004.04.11 | Предсказамус
Вроде как все то, но не совсем
> Тому, на мою думку, позиція НУ, БЮТ щодо реформи це цинічне, аморальне лукавство, яке за словами про демократію та добробут громадян реально виступає збереження тотального контролю влади над їхнім, тобто громадян, життям.Этот тотальный контроль сохранился бы вне зависимости от прохождения реформы, т.к. средства от него - гражданское общество и независимая судебная система, а не конституция. Старая конституция дает возможность обществу получить эти средства быстрее, если к власти придет заинтересованная в таком развитии событий команда. Я склонен считать НУ и БЮТ заинтересованными и при необходимости готов свою точку зрения обосновать.
Беспокоит другое - смогут ли они прийти к власти? Тут есть серьезные сомнения.
2004.04.09 | НеДохтор
ДТ: Сергій Рахманін "Що таке реформа і як з нею боротися?"
"Дзеркало Тижня" № 14 (489) Субота, 10 - 16 Квiтня 2004 року http://www.zn.kiev.ua/ie/show/489/46169/ --------------- ЩО ТАКЕ РЕФОРМА І ЯК З НЕЮ БОРОТИСЯ? Сергій РАХМАНІНЩо таке добре і що таке погано?
На просте, здавалося б, запитання — «Нинішня конституційна реформа — це добре чи погано?» — дати зрозумілу відповідь дуже непросто. Всяка реформа має право на існування і всякій реформі можна знайти пояснення. Але будь-яка реформа виправдана, напевно, лише тоді, коли її ініціатори щирі у своїх вчинках і реалістичні у своїх оцінках. І майже будь-яка владна модель може виявитися ефективною, якщо важелі управління знаходяться в руках відповідальних і законослухняних політиків.
Щирість, на жаль, не є відмітною рисою наших політиків. Багатомісячне обговорення горезвісного законопроекту № 4105 (покликаного провести суттєву ревізію чинного Основного Закону) — зайве тому підтвердження. Противники конституційних змін дуже енергійно приписували згаданому документу численні неіснуючі пороки, затято не помічаючи очевидних переваг. Прибічники з таким же запалом перелічували настільки ж численні неіснуючі переваги, затято нехтуючи очевидними недоліками. Таке відверте лукавство дає багатий грунт для сумнівів. Сумнівів у тому, що адептами реформи сьогодні рухає винятково бажання зробити владу ефективнішою й відповідальнішою. Сумнівів у тому, що опоненти реформи готові зробити владу ефективнішою й відповідальнішою завтра.
Боротьба за зміну (збереження) Конституції виявилася просто найгострішим проявом боротьби за владу. Леонід Кучма і його оточення хочуть зберегти нинішню владу і не хочуть приходу до влади Віктора Ющенка. Бажання Віктора Ющенка та його оточення носять діаметрально протилежний характер. Решта політичних гравців з огляду на об’єктивні (суб’єктивні) причини можуть (змушені) підігравати тій чи іншій команді. Або обом одразу.
І що ближче до Леоніда Даниловича (Віктора Андрійовича) перебуває політик, то прагматичніше він оцінював наслідки успіху (неуспіху) реформи. Бо перший розуміє, що він може втратити, якщо надії на збереження нинішньої влади виявляться марними. Другий відчуває, що він може отримати, якщо надії на зміну влади виправдаються. Здається, дану категорію громадян значно менше турбують наслідки реалізації (провалу) реформи для системи державного управління, для країни.
Безумовно, і серед тих, хто боровся за коригування конституційних положень, і в стані тих, хто цьому опирався, були ті, хто керувався винятково добрими намірами.
Одні щиро пов’язують свої надії на побудову демократичної держави не стільки зі зміною структури влади, скільки зі зміною персони, що стоїть біля владного стерна. Ці люди схильні вбачати у реформі одну лише інтригу, спрямовану на консервацію існуючого режиму і на позбавлення Віктора Андрійовича очікуваної повновагої перемоги. Їхні підозри цілком обгрунтовані — із якого б це дива Банкова, яка завжди несамовито боронила свої непомірні повноваження, раптом занепокоїлася диверсифікацією влади? Чи може бути випадковістю, що добровільна передача значної частини повноважень у руки уряду й парламенту здійснюється напередодні президентських виборів?
Легко зрозуміти радість цих людей увечері 8 квітня, коли старанно підштовхувана президентською адміністрацією реформа пригальмувала за півкроку від жаданої мети. Але чи не виявиться ця перемога пірровою? Хіба виграш Ющенка восени 2004-го — уже вирішена справа? Хіба можна виключати, що Леонід Кучма усе ж таки висловить намір йти на третій строк і доможеться успіху — домальованого, вибитого, вимученого, витягнутого за вуха, майже усіма оспорюваного і майже ніким не визнаного, та все ж успіху? Хіба прибічники демократії самі не казали, що той же Віктор Янукович, ставши Президентом із цими повноваженнями, здатний вибудувати в Україні таку систему влади, за якої кучмівська вертикаль здаватиметься вінцем демократії? Зрештою, хіба виключений ризик, що владний режим Ющенка (у разі його тріумфу) виявиться точною копією владного режиму Кучми?
Інші шляхетні ідеалісти настільки ж щиро вірили, що побудова демократичної влади можлива тільки у разі зміни системи. Якщо позолочена клітка буде не дуже просторою, вважали вони, у ангела, котрий туди залетів, стане меншою спокуса розжитися рогами. А у заблукалого чорта може з’явитися неусвідомлений намір виростити крила. Але хіба така вже погана чинна Конституція? Хіба існуючі правові обмеження заважали Банковій штучно розширювати і без того чималі повноваження? Хіба інші гілки влади повною мірою використовували права, визначені Основним Законом? Хіба не можна було припустити, що благими намірами щирих демократів-реформаторів устеляється дорога в рай для диктатора, якому байдуже, як називається його пост — прем’єрський чи президентський?
Ось чому настільки ж складно відповісти й на інше, настільки ж просте запитання: «Провал конституційної реформи приніс демократії в Україні користь чи шкоду?» Аналіз подій позавчора дозволяє зробити не так багато висновків. Перший: із юридичної точки зору в системі державного управління зберігається статус-кво. Президент залишається ключовою політичною постаттю, повновагою, повномасштабною і практично повновладною. З усіма витікаючими звідси позитивними і негативними наслідками, із збереженням колишнього набору надій і побоювань. Другий: ціна виборів-2004 зросла. Якщо Банкова не знайде метод проштовхнути законопроект № 4105, кампанія обіцяє бути найдорожчою і найнещаднішою. Третій: у президента немає стабільної більшості. Він зробив усе для забезпечення голосування: підписав закони, котрі раніше багаторазово ветував, заплющив очі на союз АП з Морозом, увімкнув усі важелі – і програв, оскільки 212 депутатів і п’ять карток відсутніх у залі – внесок Л.Д. у справу реформи. Четвертий: Ющенко здобув серйозну моральну перемогу, яка тим вагоміша, що її здобуто в боротьбі з противником, котрий не гребував глибоко аморальними прийомами.
Ліки проти страху
Жарт про те, що на доленосні голосування Кучма скликає «і мертвих, і живих, і ненароджених», народився в період, коли Леонід Данилович несамовито, але, як з’ясувалося, безуспішно намагався здійснити імплементацію результатів референдуму чотирирічної давності. Тоді бідолашних депутатів вивуджували з відпусток, відкликали з відряджень, витягували з лікарняних ліжок. Безпосередньому волевиявленню передувала відповідна психологічна обробка.
Минулого тижня ситуація повторилася з абсолютною точністю. По кулуарах ходили оповідки про «роботу» прибічників Президента з тими, хто сумнівається. Чутки рясніли подробицями — кому скільки пообіцяли, кого на чому «прихопили», кому чим пригрозили. В багато що легко було повірити, але абсолютно нічого не можна було довести — небагатьом із сильних світу цього захочеться зізнаватися, якими слабкими вони інколи почуваються.
І в цьому, до речі, одна з причин провалу доленосного голосування. Дедалі більшій кількості людей набридає бути ляльками в чужих руках. І дедалі більша кількість людей уже готова демонструвати це, хай і з острахом. Деякі парламентарії, не бажаючи голосувати за реформу і при цьому не маючи сміливості проголосувати проти, просто сховалися від усюдисущих президентських нишпорок. Смішно, але сьогодні в розмовах із представниками тріумфуючої опозиції вони цілком серйозно підносять свою втечу як акт громадянської мужності.
Дехто такої можливості був позбавлений. Автор цих рядків бачив, як у зал заводили Адама Чикала. Представник «Трудової України» пересувався виключно з допомогою колег (за словами депутатів, він переніс інсульт). Дивлячись на нього, важко було повірити, що генерал встав із ліжка самостійно. І за власним бажанням. Їй-богу, навіть якби я був таким затятим прибічником цієї реформи, як Олександр Мороз, я від усієї душі бажав би реформаторам поразки в цей день. Бо впевнений: не можна ощасливити з-під палиці.
Чи можна вважати те, що сталося, поразкою влади, яка вже готувалася святкувати перемогу (у деяких підконтрольних ЗМІ в день голосування встигли прокрутити переможні заготовки, не дочекавшись цифри 300 на табло ВР)? Важко повірити, що Леонід Кучма і Віктор Медведчук, доклавши стільки зусиль для переможної ходи проекту № 4105, так легко здадуться. Формальні приводи для перегляду голосування можна знайти завжди. По-перше, представники більшості, оговтавшись після невдачі, поспішили заявити про збій у системі «Рада», що дає підстави повторити процедуру волевиявлення. По-друге, з легкої руки Степана Гавриша, відповідна постанова, по суті, дозволяє депутатам голосувати за внесення змін у Конституцію неодноразово. Це, м’яко кажучи, не кореспондується з нормами чинного Основного Закону, але на такі «дрібниці» більшовики дозволяють собі час від часу не звертати уваги. По-третє, спікер Володимир Литвин поставив на голосування не проект №4105, а проект № 1674-4. Насправді ж — це той самий документ, просто в першому випадку вказано номер його реєстрації в секторі законопроектів Верховної Ради, у другому — в Міністерстві юстиції. Але така дрібниця дозволяє прибічникам реформи при бажанні заявити: вони не зрозуміли, за що голосують. Хоча присутні в залі і на гальорці чудово розуміли, що голосується, — у цьому немає сумніву. По-четверте, заздалегідь затверджена процедура веліла депутатському корпусу голосувати лише за той проект, що пройшов експертизу Конституційного суду, і забороняла вносити в нього зміни або здійснювати вилучення з тексту. Тим часом документ, поставлений на голосування і підтриманий лише 294 депутатами, був проектом № 4105, зміненим на настійну вимогу Олександра Мороза, — відповідно до коригування тексту, доповнення до Основного Закону набирали чинності не одразу, а після чергових президентських виборів. Порушення порядку розгляду дає деякі підстави заявляти про недійсність голосування. Ну, і нарешті, за бажання можна «реанімувати» проект № 4180, що отримав «добро» Конституційного суду і, як відомо, практично нічим не відрізняється від проекту № 4105.
Кожен із запропонованих способів має свої вади, до того ж будь-яка спроба ще раз проштовхнути реформу напевно наштовхнеться на рішучу протидію «Нашої України» і БЮТ. Однак, найімовірніше, другої спроби парламентові не уникнути.
Чи буде вона успішною? Ще одне складне запитання. Однак є підстави вважати, що домогтися успіху з другого разу Банковій у союзі з комуністами та соціалістами буде значно складніше. З одного боку, у Президента є всі можливості ефективно попрацювати над помилками: завдяки поіменному голосуванню всі «відмовники» як на долоні, часу й можливостей уплинути на позицію Волкова, Деркачів, Рябикіна, Димінського і т.д. — досить. Але Леонід Данилович із Віктором Володимировичем не можуть гарантувати, що, поки вони «працюватимуть» із одними, не наберуться необхідної хоробрості інші, хто так само щиро не хоче голосувати за реформу.
Зараз усе ще сперечаються, навіщо перед самим голосуванням було оголошено перерву. Одні переконані — для підтягування резервів. Та й справді, за цей час лави готових голосувати «за» поповнили Адам Чикал і Ганна Антоньєва. Інші вважають, що реформу рятували інакше — саме під час перерви «більшовики» погодилися на пропозицію Мороза відтягнути термін введення в дію конституційних змін. Чому пропрезидентські сили пішли на це? За словами низки депутатів, якби проект №4105 голосували «у чистому вигляді», він зібрав би ще менший врожай голосів.
Повторюю: про юридичні наслідки голосування 8 квітня говорити поки що рано, про психологічні — саме час. Банкова виявила свою слабкість, опозиція — свою силу. Міф про всемогутність Кучми почав потихеньку розвіюватися. Міф про безпорадність Ющенка — також. Інакше «більшовики», котрі позавчора підтримали реформу, не стали б так масово інформувати лідера «НУ», що вони радіють його перемозі. Інакше не було б такого розчарування на обличчях Гавриша й Шуфрича, коли на табло висвітилася цифра «294».
За словами деяких представників «НУ», на ранок 8 квітня існувала група приблизно з двох десятків депутатів, готових як підтримати реформу, так і відхреститися від неї. Вони дали взаємовиключні обіцянки Банковій і Ющенку. І чи не вперше тих, хто «кинув» Леоніда Даниловича, виявилося більше, ніж тих, хто «кинув» Віктора Андрійовича. Є підстави вважати, що кількість перших зростатиме. Бо вона може зростати як за рахунок тих, хто починає вірити в нову владу, так і за рахунок тих, хто зневірився в нинішній.
Час — найкращий лікар. Він лікує все, навіть страх. Чим ближче осінь, тим більше людей здатні боротися з патологічною боязню нинішнього Президента. Хоча, на жаль, є й такі, хто просто побоявся викликати на себе гнів Президента майбутнього. Сподіватимемося, що таких меншість. Інакше цій країні не допоможуть ніякі реформи.
Між минулим і майбутнім
Реформу можна було б уже сьогодні вважати приреченою, якби заздалегідь знати, яку позицію займуть два ключових гравці — Володимир Литвин і Олександр Мороз. Зробити остаточний прогноз непросто, але, можливо, на деякі думки наштовхне короткий аналіз їхньої поведінки в описуваний нами день.
Позиція Володимира Литвина заслуговує особливої уваги. Відомо, що спікерська посада дає її власникові деякі переваги — за великого бажання і з допомогою маленьких хитрощів головуючий може підштовхнути або пригальмувати практично будь-яке рішення. Слід віддати належне «Нашій Україні» — цього разу вона не тероризувала Володимира Михайловича без потреби і дала йому зіграти у свою гру. Тобто — і вашим, і нашим.
Не без особистої участі Литвина в Раді було проведено кілька перекличок, які дозволили виявити «мертві душі» і зробити процес голосування максимально наближеним до прозорого. Але при цьому голова ВР не простежив (хоча й обіцяв) за вилученням карток відсутніх нардепів. У результаті Олександр Косьяненко, Костянтин Жеваго, Володимир Мазуренко, Леонід Климов і Олександр Бандурка «підтримали» реформу, не будучи присутніми в залі. Спікер міг уникнути такого порушення регламенту, але й він (якби захотів) міг би зробити так, що «мертвих душ» виявилося б значно більше.
Литвин проголосував за реформу, але при цьому порекомендував людям, чия позиція тією чи іншою мірою залежить від його думки, не голосувати. Це була рекомендація, а не вказівка, тому дехто нею знехтував. Таким чином реформа недоотримала менше голосів, аніж можна було очікувати. Але вона їх недоотримала багато в чому завдяки Литвину.
Литвин міг «поховати» реформу, якби:
— не прислухався до аргументів Мороза і поставив «канонічний законопроект»;
— або відразу після голосування за змінений варіант запропонував проголосувати ще й за проект №4105 «у чистому вигляді».
Та він одразу закрив засідання, не дозволивши вбити останній цвях у віко труни проекту Банкової. Однак він уже дозволив забити в це віко перший цвях. Породивши у багатьох прагнення запастися молотками перед першою спробою. Таким чином, парламентський лідер повівся саме так, як і мав повестися. Тобто він робив усе, що йому під силу, аби реформа не пройшла. І при цьому робив усе, від нього залежне, щоб президентський гнів за провал реформи не впав особисто на нього. Слід припускати, що надалі він чинитиме так само.
З Морозом, хоч як дивно, все трохи складніше. Олександр Олександрович учора публічно окреслив своє бажання й далі сприяти просуванню конституційних змін. Але поінформовані люди стверджують, що він у серйозних роздумах. І поки що не може для себе визначити, у якому випадку його й так трохи підмочений авторитет постраждає більше, — коли він і далі намагатиметься впровадити в життя проект №4105 чи коли він гарно «зіскочить» із реформи.
Великою мірою це, напевно, залежатиме від того, чи готовий Олександр Олександрович іти на вибори. Чи готовий він до боїв без правил (а саме такою, схоже, буде кампанія-2004). Чи готовий він іти в ній до кінця. Кому стане опонувати насамперед — Віктору Ющенку чи кандидатові від влади. І кого вибере в союзники — того ж таки Ющенка чи одного з його тезок.
Адже саме від цього залежить не лише доля самого Мороза, а, гадаю, і доля реформи. Справжньої реформи. Яка, напевно, все ж таки потрібна. Хоча б для того, щоб більше ні в кого не виникало прагнення так реформувати Конституцію.
---------------2004.04.11 | Len
Re: Сами гоним , сами пишем !
Вельмишановный пан Предсказамус. Прочитал очередной Ваш любительный и самодельный анализЪ политической жизни на Украине и снова в который раз понял что для понимания чего либо необходимо образование, опыт, информация, объективность, желание разобраться, моральные стандарты и список почти закончен. Судьба лишила Вас части из перечисленого мною. Поэтому и получается такая политическая самогонка.У Вас "Я честно старался проникнуться ненавистью к..... и левым изменникам".
Если Вы имеете ввиду КПУ и СПУ то они всегда выступали за парламентскую республику. У КПУ "скасування посады президента" записано в программе. Эти две партии последовательно выполняли свои программы и ясно и четко двигались к этой цели. Политреформа увеличит влияние СПУи КПУ на политическую жизнь.
У Вас " Первое и главное: я не уверен в победе Ющенко на президентских выборах. Не уверен потому, что не верю в чудеса. Скажем так, в политические чудеса.".
Если логически проанализировать Ваш сумбурный текст , то ясно что Вы считаете победу Ющенко политическим чудом а поэтому уверены в его поражении.
У Вас "Пока что мы видим Ющенко в окружении солидной толпы как сознательных, так и несознанных диверсантов, способных развалить все, а уж президентскую кампанию и подавно".
Наверно, Ющенко не хватает Ежова, Берии и Ягоды . Те бы точно снова разоблачили врагов , как в тридцатые годы прошлого века.
У Вас " Сам Ющенко если и отличается, как публичный политик, от своего окружения, то не факт, что в лучшую сторону".
А в какую сторону ? Просветите нас темных !
У Вас " А есть еще куча желающих его прогрыша, которых тоже не нужно сбрасывать со счетов.".
Это, вообще, катаклизм и трагедия. Бедный Ющенко. Всем поликам мира все желают победы : Буш желает победы Керри, а Керри желает победы Бушу и только пану Ющенко желают поражения. Мои слезы могут вывести мышь из строя.
У Вас " Глава АП Бессмертный и премьер Порошенко могут оказаться чуть лучше Медведчука с Януковичем, но качественной разницы не вижу.".
Ну , наконец то пан Предсказамус Вы близки к истине. Близки но все равно не правы. Как отвечал тов Сталин на вопрос : "Кто хуже: меньшевик или эсэр? Он отвечал : "Оба хуже".
У Вас " реформа нацелена на консервацию клановой власти ".
Вот тут Вы правы. Это нелепо. Парламентская республика никогда не приводит к власти кланов.
У Вас " Умной власть выглядит только на фоне оппозиции".
Верно . Но отсюда выходит что оппозиция выглядит глупо на фоне власти. За такое Вас майдановцы точно побьют.
Хотя Вы правы на 200% если в качестве "оппозиции" брать НУ и БЮТ.
На сим остаюсь истинным почитателем Вашего творчества и с нетерпением жду Ваших дальнейших сообщений. В.В.Кобелюха. г.Киев. 11 апреля 2004 года от Рождества Христова
2004.04.11 | Предсказамус
"любительный" - это красиво.
Но в целом прогресс есть, грамматических ошибок уже меньше. Теперь советую обратить внимание на знаки препинания, особенно запятые.2004.04.11 | Len
Re: ума нет , не жди и не будет ( нар.пословица)!
Вельмишановный пан Предсказамус. Видимо , Ваш интелект не позволяет Вам ответить мне по существу. Тем более что Вас просто выставили в дурацком свете как существо пустое и нелепое.2004.04.11 | Предсказамус
Это у Вас интелект, а у меня интеллект. Ощутите разницу (-)
2004.04.11 | Len
Re:Встречу Вас на базаре и оценю весь Ваш мусор в голове(-)
2004.04.11 | Zy
Re: Нічого особистого, але
у заголовку Ви визначилися, щодо інтелекту якось дуже... "несподівано", тому що людина з інтелектом повинна знаходити рішення навіть з ОБМЕЖЕНИМ рівнем знаньВідчуваєте різницю ?
2004.04.11 | Предсказамус
Тут такое дело...
У нас, безнадежно руссифицированных харьковчан, слово "интеллект" пишется через двойное "л". Если бы пан Кобелюха писал по-украински, то его "интелект" был бы к месту. Но такой защитник русской идеи на территории Украины, каким является господин Кобелюха, просто не имеет права допускать подобные ошибки, особенно в ключевом слове фразы.Если еще остались непонятные Вам моменты в моих постингах, обращайтесь, буду рад помочь.
P.S. Ничего личного.
2004.04.11 | Zy
Re: Дивно аж через край
Не може бути, що не зрозуміли2004.04.12 | Len
Re: не взяли умным словом – возьмем громким криком!
Вельмишановный пан ЗУ. Интеллект в человеке подразумевают культуру дискуссии. Умение отвечать за свои ошибки. Мой опонент сварганил самодельный и непрофессиональный анализ. Я ему мягко сообщил моё мнение о его творении. И что ? И понеслось! Что я пропустил одну букву "Л", в другом месте мягкий знак. И НИ ОДНОГО СЛОВА ПО ТЕМЕ дискуссии!!!!!!!!!!!!!Т.е по принципу "не взяли умным словом – возьмем громким криком".
С уважением Len Кобелюха 12 апреля 2004 года. г. Киев
2004.04.12 | АВ
Re: ...не бейте...
Сомнения и опасения понятные и, наверное, многим близкие.Люди, кроме того, что написано автором, просто малоинформированы и к тому же непрерывно обманываемы телевидением и прочими СМИ. Они тоже не видят большой разницы между теми и этими по той причине хотя бы, что образы нашеукраинцев, бютовцев и социалистов в значительной мере формируются не нашеукраинцами и их союзниками в прессе, а их противниками. Прорыва в информационном воздействии на общество оппозиция не совершила, к сожалению, и, по-видимому, это тоже показатель уровня оппозиции и еще и их способности опираться на общество. В добавок к этому, у меня складывается впечатление, что лидеры оппозиции, ну, может быть, отчасти исключая Тимошенко, не очень-то и доверяют способности общества привести кого-либо к власти и, тем более, не доверяют желанию общества сотворять приемлимую себе власть. Всем известно бытующее мнение у почти всех политиков о главной идее народа: "моя хата скраю..." Это мнение нагружается в оппозицию всеми "интеллектуалами" политической аналитики и особенно журналистами, которые как-будто мечтают видеть толпы крестьян с дрючками наперевес на пепелищах госадминистраций.
Нет сомнений, что "некоторая пассивность наблюдается"
Если кому интересно мое мнение об оппозиции, то скажу, что больших талантов в их рядах не наблюдается - иначе бы и дела у них были бы лучше. Большинство из лидеров оппозиции, каждый в свое время, был на службе у нынешней власти. У каждого рыло, или рыльце, или мордочка, или личико в пуху, как говорится. То ли по экономическим вопросам, то ли по политическим, то ли по нравственным... Тот же Ющенко, служа по банковскому ведомству, обслуживал режим верой и правдой и "своему отцу" отрабатывал сполна и добросовестно. Что было - то было и забывать не то что нельзя, но опасно. Опасения о том, что новая волна правителей будет или может стать просто другой, но ничем не лучше старой, имеют под собой основания. Другое дело, что нужно самим себе задать вопрос, а могут ли быть другие правители? Я думаю, что не могут быть правители другими в принципе. Возможность сосуществовать с любой властью, на мой взгляд состоит в том, чтобы иметь на них узду. Сейчас ее в Украине нет. Кое в каких странах кое какая узда на власть имеется. Неплохо бы и нам иметь. И, мне кажется, что противодействие кучмовской реформе имеет под собой веские основания, но, как только придет новая власть, если мы приведем ее к власти - сама не придет, то, как только придет к власти, сама начнет кучмизироваться. Так что реформа нужна. Но главное не в этом, хотя и это важно. Главное в том, чтобы общество имело больше рычагов влияния на власть. А влиять на власть можно эффективно только через ВР. Для этого ВР должна быть сама могучей, чтобы управлять кадрами власти. А вот влиять на ВР - это уж, простите, наша забота, а не Ющенко, Тимошенко или Мороза. Если вспомните как мажоритарщики "украли" победу у Ющенко, то согласитесь, что мы, или, если хотите, общество, сами отдали ее Кучме. И не нужно рассказывать про черные технологии, обманы, подлоги... Были бы организованы, были бы информированы, имели бы лидеров, которые заинтересованы не столько в том как сбросить Кучму, а в том, как сделать новую власть - мажоритарщики были бы у оппозиции.
Победа Нашей Украины в выборах и проигрыш ее в ВР показала, насколько велики амбиции Ющенко в борьбе за власть и насколько мало он и его окружение вообще понимает общество. Понимал бы - не праздновал заблаговременно победу, а еще бы больше напрягся. Ведь обществу нужна не победа Ющенко и не поражение Кучмы, а друга жизнь в этой стране.
2004.04.12 | Олег
...не будем...
Усе правильно. Усе справедливо. Потому - никаких Ющенок. Только Янукович. Уж он-то никак не связан с режимом, бел аки голубь небесный. Че? Не бел, гришь? Связан с режимом как-то? Друзья-бандюки? Ну тогда Тигипко. Леник Грач. Марчук. На худой конец - Наташа Витренко. Вправду, что, выбор достойников, не связанных с властью, мал? И чего им так это Ющенко сдался?Слышь, АВ, а твой дружок-"Одессит" с for-ua как-то, год назад примерно, упомянул о тебе - мол, ты тоже с россйской ФСБ сотрудничать стал. Соврал? Или правду сказал? Сколько сребренников щас там дают? Или, как сам "одессит", за идею работаешь?
И вообще - с возвращением!