Відповіді

• 2004.04.15 | KE

  :) ГМ ... на какой мове ВЫ писали ? :) (-)

• 2004.04.15 | Предсказамус

  Шанс

  Т.е. со стороны власти, скорее, глупость. А для оппозиции - шанс. Умело проведенная кампания в защиту руссскоязычных, лишенных возможности слушать те же новости на своем языке могла бы существенно повысить шансы Ющенко на Востоке и в Центре.
  Но это, скорее, фантастика.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.15 | KE

    :) такой же, как и то, что Янукович утонет в ванной :)

    Но обещать Ющенко горазд вот поверят ли ему?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.04.19 | Адвокат ...

      Еге ж! "Ґовно -- нє тонєт". ( - )

• 2004.04.15 | Тестер

  Re: Однозначно - провокація перед виборами в стилі "Створити

  проблему, а потім її вирішувати".
  А от як вирішувати то вже технології.

• 2004.04.15 | otojchort

  Re: Язык - пабеда или правокация?

  Получай деревня трактор!!
  
  (с этого времени ОТОЙЧОРТ / ПОРГЛЯЛД З ПРАВАЛЛЯ/ РАЗГАВАРИВАЕТ ТОЛЬКО НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ – не хочу иметь ничего общего с придурками…)
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.15 | КП8416

    От якраз тепер у вас з ними ВСЕ спільне. (-)

  • 2004.04.18 | otojchort

    Re: Язык - пабеда или правакация?ПОГЛЯД З ПРОВАЛЛЯ...

    otojchort
    Українська мова. Драконівські закони. ПОГЛЯД З ПРОВАЛЛЯ....
    
    
    
    
    < На сьогоднішній прес-конференції голова Нацради Борис Холод сказав, що до 15-го травня Нацрада створить постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в аудіовізуальних ЗМІ, а з 19-го квітня, тобто за 5 днів, Нацрада зобов'язує загальнонаціональні телеканали і радіостанції проводити свої програми виключно українською мовою.
    
    "Ми дійшли висновку, що якщо ми хочемо зберегти українську націю, то повинні сказати чітко і ясно, що мова повинна бути українською," – додав пан Холод.>
    
    ПРЯМИЙ ЕФІР, 14 квітня 2004 р, „НІЧНА СВОБОДА”....
    
    
    
    
    Наміри Нацради, як державного органу, зобов’язати загальнонаціональні телеканали і радіостанції проводити свої програми виключно українською мовою викликають неабиякий подив... Нацрада діє рішуче і жорстко, приймаючи таке рішення – мотивує його потребою збереження української нації. В той же час, держава діє в точнісінько у протилежному напрямі, викреслюючи з українського паспорту громадянина України графу „національність”...
    
    Що це? Як це пояснити? Кому це треба?
    
    По перше. Ми ясно бачимо зараз, на цьому прикладі, що проблемами української мови опікуються ті, хто ні до української нації, ні до слов’янства , ні до духовності українського народу – не мають ніякого відношення. Це ними робляться спроби штучного реформування і впровадження української мови. Причому, єдиною мотивацією до змін – є бажання якнайдужче віддалити українську від російської, українців – від росіян... Чужорідні слова, наприклад „люстерко”, „сенс”, різні дурнуваті оберти – рекомендуються до вжитку, при чому погіршуються якісні мовні характеристики. Українець вже не в змозі щось осмислити, він приречений „сенсити” ї будувати речення важкі і чужорідні... Українець вже не в змозі щось „віддзеркалити”, він вимушений нагромаджувати навкруги „люстерка” щось на зразок говору дикого племені, розмахуючи кінцівками, видаючи нечленороздільні звуки, щоб всі зрозуміли, що він щось бачить у тому „люстерко”...
    А як же ще? Може сказати, що поглянувши у люстерко, що українець побачив своє віддзеркалення – віддзеркалення дурня? Та й інші нововведення – не ліпші за ці два яскравих приклади...
    
    Потрібно поглянути на проблеми української мови зовсім по-іншому. Мова, це система, яка має життєво необхідну потребу вільно взаємодіяти з іншими близькими, братніми мовами і забезпечувати свій повноцінний розвиток...Вона повинна мати зону росту, як кожна жива гілочка, що росте. В моді – це високий стиль...Це високі технології в промисловості...
    В науці – це науки фундаментальні. В українській мові – це українська поезія, українська література, українське
    кіномистецтво... Ось куди треба прикласти зусилля тим, хто так бажає опікуватись українською мовою... А те, що український селянин, який в резинових чоботях вилами кидає гній, чи державний службовець, який, хоч і їздить на опелі чи на мерседесі, у своєму культурному розвитку не набагато випередив селянина – забалакають на якомусь огидному сурогаті української мови – нічого не вирішить для збереження української нації.
    
    Є декілька напрямків розвитку української мови. Один з них – творча взаємодія з мовою давньоруською та церковнослов’янською...Це могутні чинники і складові частини мови сучасної. Чинники животворящі...Вони допоможуть побудувати якісно нове тіло високого стилю в українській мові і за силою сприйняття фрагменти давньоруської та церковнослов’янської набагато могутніші від сучасної російської...Ці нововведення дійсно будуть сприяти розвитку духовності української нації, її відновленню, збереженню ї самовизначенню...
    
    Тому, на кінець, лише наголошую – теперішні рішення та закони що до вжитку української мови – до української мови не мають ніякого відношення. Вони мають відношення до майбутнього вільного продажу української землі та до бажання чужинців вільно панувати на Україні...
    Схема досить проста і немає потреби більш докладніше її обговорювати...Хай це робить Нацрада...
    
    http://otojchort.narod.ru

  • 2004.04.18 | otojchort

    жінкам під час пологів кричати виключно українською...

    Нацраді треба негайно ввести вжиток виключно української мови в пологових будинках і дитячих
    садках. Особливу увагу звернути на виконання того положення, яке регламентує жінкам під час пологів кричати виключно українською...Якщо в дитсадку дитина називає горщик „гаршком – гаршок йому не давати...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.04.19 | Адвокат ...

      І разом з тим, Нацраді варто видати наказ

      аби п*здюки, штибу Вас, п*зділи виключно по моськальські. "С бєрлінскім акцентом."

    • 2004.04.19 | Мартинюк

      Ця "нацрада" вже повністю продала весь ефір росіянам

      Нацрада, яку Холод перетворив у приватну лавочку по торгівлі частотами вже повністю продала або допомогла росіянам і русофілам "приватизувати" находовіші діапазони FM і теле ефіру.
      
      Зараз Нацрада просто робить "тєлодвіжения", які повинні заспокоїти українців ( нагадаю що в Україні вони поки що становлять більшість) і зберегти себе від можливого повного розгону, бо здається у Верховній Раді намічаються якісь слухання на цю тему. Присутність Мовчана в цьому знову ж таки окрім самопіару ніякого іншого значення не має
      
      Яке в дупу має значення мова 5-хвилинних новин, коли навіть у Львівській області ці ФМ радіоканали решту 55 хв. з кожної години принципово гонять російсько-мовну попсу? Закон повністю виконується бо виявляється навіть передбачена Нацрадою кількість "власної продукції" забезпечуєть козлиноголосим "русскоязичними" поп-продуктом "местного", себто західноукраїнського виготовлення. Якщо тебе тягне на блювоту від Кіркорова, Алсу і Глюкози, то найбільше що ти можеш знайти на хвилях ФМ - це трансляцію англомовних хітів шестирічної давності.
      
      Десятки радіостанцій по всій Україні методично намагаються переконати українців в тому що вони взагалі не вміють співати. Тому найбільше чим цей закон може комусь загрозити, так це появою у Криму окрім російських новин, щей 2-3 хвилин українською.Якщо не вірити - почитайте уважно текст постанови і закони на які вона посилається . Гадаю що нічого страшного в тому немає.
      
      Інша річ що постанова сама по собі пустопорожня, ні до чого не зобовязуюча і жодного практичного значення окрім використання в якості страхопудала для руссостурбованих не має. Наскільки все це буде ефективним можна переконатися ще раз подивившись на виборчі результати всіляких "русских" партій і блоків, навіть з поміркованими КОПами в тому ж числі .
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.04.19 | Тульский пряник

        Re: О вкусах не спорят.

        Мартинюк пише:
        > Яке в дупу має значення мова 5-хвилинних новин, коли навіть у Львівській області ці ФМ радіоканали решту 55 хв. з кожної години принципово гонять російсько-мовну попсу? Закон повністю виконується бо виявляється навіть передбачена Нацрадою кількість "власної продукції" забезпечуєть козлиноголосим "русскоязичними" поп-продуктом "местного", себто західноукраїнського виготовлення. Якщо тебе тягне на блювоту від Кіркорова, Алсу і Глюкози, то найбільше що ти можеш знайти на хвилях ФМ - це трансляцію англомовних хітів шестирічної давності.
        
        О вкусах не спорят, Мартынюк, и если Вам не нравится слушать "козлиноголосых" Киркорова или Алсу или Глюк-озу или Сердючку - покрутите ручку тюнера к примеру на радио "Люкс" и слушайте себе на здоровье выступление ансабля "сМердичка" или "Ватра" с Оксаной деБилозир или ещё какую-нибудь хрень! Нравится Вам при этом обернуть приёмник рушнычками - сделайте и это, ведь о вкусах не спорят!
        Для этого, собственно, и существуют разные радиостанции... И если в маршрутке Вы услышите "Наше радио" и у Вас с собой нет берушей, то езжайте на трамвае - там ничего этого не крутят.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.04.19 | Dworkin

          Маркетинг - сам формирует вкус

          Тульский пряник пише:
          > О вкусах не спорят, Мартынюк, и если Вам не нравится слушать "козлиноголосых" Киркорова или Алсу или Глюк-озу или Сердючку - покрутите ручку тюнера к примеру на радио "Люкс" и слушайте себе на здоровье выступление ансабля "сМердичка" или "Ватра" с Оксаной деБилозир или ещё какую-нибудь хрень!
          
          К сожалению, Люкс уже тоже стал русскоязычной станцией (только название осталось), так что эта возможность отпадает
          
          А о вкусах точно не спорят! Вкусы сами уже давно формируются маркетинговыми кампаниями. Это уже классика жанра!
          
          Так что тут надо спорить не о вкусе, а маркетинге, который его формирует!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2004.04.19 | Тульский пряник

            Re: Попытка - не пытка

            Не скажу, как в Киеве, а во Львове имеется полная возможность потребителя слушать украинские попсовые и украинские народные песни и покупать их (при желании) на носителях.
            Но если потребитель, покупая, своей гривной голосует за что-то другое, то это говорит только о качестве предлагаемого продукта. Или о слабом маркетинге.
            Силовыми методами и запретами это не решить.
            Но попытка - не пытка

          • 2004.04.20 | Тульский пряник

            Re: Маркетинг - сам формирует вкус

            Dworkin пише:
            > К сожалению, Люкс уже тоже стал русскоязычной станцией (только название осталось), так что эта возможность отпадает
            
            И давно он стал русскоязычным?
            http://maidan.org.ua/n/free/1082200687

• 2004.04.15 | Горицвіт

  текст рішення (/)

  №30 від 14.04.2004р.
  
  Розгляд питання про мови
  у вітчизняних електронних ЗМІ
  
  Сьогодні, 14 квітня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення під головуванням Бориса Холода розглянула питання про виконання телерадіоорганізаціями України норм вітчизняного законодавства щодо мови телерадіопрограм.
  В обговоренні даного питання взяли участь: члени Національної ради В.Понеділко, В.Шевченко, Т.Лебедєва, В.Лешик, В.Манжосов, В.Павленко, М.Фартушний, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації М.Томенко, голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" П.Мовчан, заступник голови Державного комітету в справах національностей та міграції Р.Чілачава, головний спеціліст Департаменту з питань кінематографії Л.Бурковська.
  За результатами обговорення та результатів відповідних моніторингів, керуючись статтями 10 і 11 Конституції України, статтею 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", рішенням Конституційного Суду України в справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її в навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) від 14 грудня 1999 року та іншими законами і нормативними актами з питань застосування мов в Україні,
  беручи до уваги положення "Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року, №998,
  дбаючи про конституційний захист української мови як державної та про розширення сфери її застосування в суверенній Україні,
  вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних регіонах України є важливим внеском у розбудову Української держави, що грунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності,
  усвідомлюючи багатонаціональність українського суспільства і важливість міжнаціонального діалогу, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні звужувати сферу застосування державної мови і необхідність вивчати її,
  враховуючи специфічні умови та історичні традиції різних регіонів України, а також виходячи з аналізу реального стану використання мов у вітчизняному телерадіомовленні,
  заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови Національної ради В.Шевченка про мову програм і передач телерадіоорганізацій та виконання норм законодавства України при створенні і розповсюдженні аудіовізульної продукції засобами масової інформації, Національна рада вирішила:
  
  1. Вважати виконання законодавства України щодо мови теле- і радіопрограм та передач незадовільним.
  
  2. Вказати телерадіоорганізаціям, які користуються загальнонаціональними каналами мовлення або ведуть міжрегіональне ефірне мовлення (транслюють програми і передачі на більше ніж одне адміністративно-територіальне утворення - Автономну Республіку Крим, область, міста Київ чи Севастополь), на нагальну необхідність забезпечення належних обсягів ефірного мовлення українською мовою та на невідкладне приведення своєї інформаційної діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства щодо мови програм і передач. Представникам Національної ради в областях (регіонах) надати інформацію про виконання цієї вимоги до 15 травня 2004 року .
  
  3. Зважаючи на конституційну вимогу щодо забезпечення державою "всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України" (стаття 10 Конституції України), до 15 травня 2004 року створити у Національній раді постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в сфері діяльності аудіовізуальних засобів масової інформації.
  
  4. Затвердити "Рекомендації щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії" (додаються), і ввести їх у дію з 19 квітня 2004 року, забезпечивши оприлюднення цього документу в засобах масової інформації та на сайті Національної ради .
  
  5. Управлінню науково-технічного і частотного розвитку спільно з контрольно-аналітичним, ліцензійно-реєстраційним та юридичним управліннями до 1 травня 2004 року внести пропозиції щодо регламентування в цих Рекомендаціях мови теле- і радіопрограм та передач, що поширюються через кабельні передавальні мережі.
  
  6. Зобов'язати контрольно-аналітичне та ліцензійно-реєстраційне управління при підготовці, організації та проведенні конкурсів на право користування каналами телерадіомовлення та при визначенні в програмних концепціях телерадіоорганізацій обсягів мовлення державною мовою і мовами національних меншин керуватися положеннями Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії, з моменту ухвалення цього рішення.
  
  7. При переоформленні чинних ліцензій на мовлення, записи щодо мови програм і передач телерадіокомпаній приводити у відповідність із статтею 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з урахуванням положень "Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії" .
  
  8. Рекомендувати телерадіоорганізаціям, які здійснюють мовлення в окремих регіонах України ( в межах одного адміністративно-територіального утворення -Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя), звернутися до Національної ради із заявами про внесення змін і доповнень до ліцензій на мовлення в частині обсягів мовлення державною мовою, а також мовами національних меншин - згідно із Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин".
  
  РЕКОМЕНДАЦІЇ
  щодо визначення мови програм і передач
  у програмних концепціях телерадіоорганізацій,
  які ведуть мовлення на території України
  або претендують на отримання ліцензій
  
  
  1. Вимоги до телерадіоорганізацій, які ведуть ефірне мовлення.
  Телерадіоорганізації, які ведуть ефірне мовлення, мають дотримуватися вимог щодо мови програм і передач згідно із записом у ліцензії на мовлення з урахуванням вимог статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших норм чинного законодавства, що стосуються вживання мов на території України.
  
  2. Мова програм і передач телерадіоорганізацій, які розпочинають ефірне мовлення.
  При отриманні власного каналу (частоти) для ефірного мовлення в ліцензії мова програм і передач визначається, зокрема, залежно від території поширення програм і передач.
  
  2.1. Мовлення на загальнонаціональних каналах, а також трансляція телерадіопрограм більш як на половину адміністративно-територіальних утворень (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
  Зазначається мова програм і передач - українська.
  
  2.2. Мовлення на кілька адміністративно-територіальних утворень (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
  Зазначається мова програм і передач - українська.
  Якщо визначена територія поширення телерадіопрограм охоплює не моноетнічні та етнічно неоднорідні адміністративно-територіальні утворення (менше 2/3 етнічно однорідного населення), у ліцензії на мовлення, відповідно до програмної концепції телерадіоорганізації, можуть зазначатися, крім української, інші мови програм і передач. Обсяг цих програм і передач визначається рішенням Національна рада з урахуванням відомостей останнього перепису населення в цих регіонах (додаток №1 та інші офіційні відомості) та мовної ситуації в місцевому інформаційному просторі.
  
  2.3. Регіональне мовлення (на кілька населених пунктів у межах одного адміністративно-територіального утворення - Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя).
  Зазначається мова (мови) програм і передач - українська або українська (не менше 50%) та інші.
  Інші, крім української, мови програм і передач можуть зазначатися в ліцензії за побажанням телерадіоорганізацій. Визначаючи обсяг цих програм і передач, Національна рада керується відомостями останнього перепису населення в цих регіонах (додаток №1 та інші офіційні відомості), наявністю регіонів компактного проживання національних меншин (офіційні відомості Державного комітету України у справах національностей та міграції) та зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі.
  
  2.4. Мовлення в одному місті, районі, селищі, селі.
  Зазначається мова (мови) програм і передач - українська або українська (не менше 50%) та інші.
  Інші, крім української, мови програм і передач можуть зазначатися в ліцензіях за побажанням телерадіоорганізацій. Визначаючи обсяг цих програм і передач, Національна рада керується відомостями останнього перепису населення в цих регіонах (додаток №1 та інші офіційні відомості), наявністю регіонів компактного проживання національних меншин (офіційні відомості Державного комітету України у справах національностей та міграції) та зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі. При цьому максимально враховуються клопотання об'єднань громадян, які опікуються розвитком національних культур.
  У разі відповідного звернення теле- і радіокомпаній Національна рада має задовольнити їх пропозиції щодо поширення в конкретному місті, районі, селищі, селі програм і передач іншими, крім української, мовами в обсягах, що пропорційно відповідають частці населення, яке є носієм цих мов.
  
  Особливості визначення мови місцевих теле- та радіопрограм і передач у регіонах компактного проживання національних меншин подаються в статті 3 цих Рекомендацій.
  
  3. Мова програм і передач у регіонах компактного проживання національних меншин.
  
  При проведенні конкурсу на право мовлення в регіонах компактного проживання національних меншин (додаток №2) Національна рада максимально враховує мовні запити цих категорій телеглядачів і радіослухачів.
  Пропозиції телерадіоорганізацій щодо запису в ліцензії про місцеві програми і передачі відповідними мовами задовольняються обов'язково.
  У випадках місцевого мовлення в одному місті, районі, селищі, селі, де компактно проживають національні меншини, на клопотання телерадіорганізацій в їх ліцензіях на мовлення зазначаються програми і передачі мовами національних меншин в обсягах, що пропорційно відповідають частці цього населення згідно з офіційними відомостями.
  
  4. Мова програм і передач власного виробництва.
  Відповідно до рішення Національної ради від 27 червня 2002 року "Щодо ведення мовлення телерадіоорганізаціями України", програми і передачі власного виробництва ведуться державною мовою.
  Інші мови програм і передач власного виробництва можуть застосовуватися в місцях компактного проживання національних меншин, що потрапляють під дію ратифікованих Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (Закон України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин"). Обсяги цих програм і передач визначаються Національною радою і зазначаються в ліцензіях на мовлення.
  
  5. Програми та передачі іноземними мовами
  Програми та передачі іноземними мовами можуть вестися в ефірі українських теле- і радіокомпаній згідно з їх програмними концепціями, затвердженими Національною радою, та відповідними записами в ліцензіях на мовлення.
  При затвердженні таких програмних концепцій Національна рада максимально враховує ситуацію в інформаційному просторі відповідного регіону, його мовно-етнічні особливості, а також закони та нормативні документи, що регламентують використання мов на території України та застосування їх у засобах масової інформації.
  
  
  Прес-служба Національної ради
  
  Джерело:
  http://www.nradatvr.kiev.ua/message_14_04_04.htm

• 2004.04.15 | Franko

  Тепер треба слідкувати за поведінкою русскоозабочених блоків.

  Якщо це провокація, вони через кілька днів вилізуть з протестами. Якщо не вилізуть, то ІМХО це не провокація (принаймні не спланована). Бо російськомовній частині населення В ОСНОВНОМУ все одно, якою мовою слухати радіо/дивитись телевізор: вона не почуває агресії до української мови.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.15 | Предсказамус

    Я бы лучше проследил за другими озабоченными

    Если в ближайшее время из составных частей НУ раздадутся радостные крики и попадут на ТВ, то, во-первых, станет ясно, что это провокация, а во-вторых, на таких "политиках" смело можно будет ставить крест.

  • 2004.04.15 | Будулай на пони

    Re: Тепер треба слідкувати за поведінкою русскоозабочених блоків

    Не показатель. Не все "русские блохи" близки к кучманоидам. К примеру РДУ во главе со Свистуновым кормятся напрямую из Москвы и на кучманоидов не завязяны (судя по попыткам Медведчука взять на себя еще и "русское дело"). Скорее, стоит проследить за реакцией Витренко со товарищи.

  • 2004.04.20 | Мінор

    Це ще одна спроба подрібнення електорату НУ

    Перша цільова група на яку спрямована ця провокація - росіяни та російськомовні на Сході та в містах-мільйонниках. За деякий час ми обов"язково станемо свідками того, як Янукович поставить на місце Нацраду і держкомітет з питань телебачення і радіомовлення фактично скасує рішення Нацради.
    
    Друга цільова група - українці та україномовні. Якщо Ющенко виступить на підтримку російськомовних обов"язково будуть організовані гнівні заяви УНСО або ще когось із шестірок влади з його осудом. Ця інформація локально буде поширюватись на Заході України, спеціально для галичан.
    
    Втім, це тільки мої припущення.

• 2004.04.15 | Dworkin

  Реакция не замедлила! (или была уже заготовлена?)

  15.04.2004 - На Украине запретят русский язык
  
  Власти Украины решили полностью украинизировать радио- и телевещание
  
  http://www.rbcdaily.ru/comments/index.shtml?2004/04/15/53780
  
  ----------
  
  Особенно, показтельна последняя фраза про "пробуждение русскоязычного электората".
  
  На удивление оперативный материал. Я бы сказал даже слишком
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.15 | Тульский пряник

    Re: Полёт фантазии

    Dworkin пише:
    > На удивление оперативный материал. Я бы сказал даже слишком.
    
    Если бы г-н Дворкин обладал ещё и аналитическим мышлением, то без труда пришёл бы к выводу, что оперативность для росбизнесканала является залогом успеха. Котировки акций, курсы валют, политическая ситуация в разных странах, знаете ли, всё надо оперативно учитывать.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.04.15 | Dworkin

      Другие версии у кого-то будут? :) (-)

• 2004.04.15 | Franko

  Українська мова на телебаченні та радіо. Чому не виконується (/)

  http://www.radiosvoboda.org/article/2004/04/761A9004-2AC0-4611-856C-6CF45460F047.html
  
  ПРЯМИЙ ЕФІР 14 квітня 2004
  
  Українська мова на телебаченні та радіо. Чому не виконується закон про її використання?
  
  Ірина Халупа
  
  
  Гості: Віталій Шевченко - заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення;Рауль Чілачава - заступник голови Державного комітету національностей та міграції, президент Міжнародної асоціації грузинсько-українських культурних взаємозв'язків імені Давида Гурамішвілі (телефоном).
  
  
  Київ-Прага, 14 квітня 2004 року.
  
  Ірина Халупа
  
  Добрий вечір, Україно!
  
  Сьогодні середа, 14 квітня, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
  
  Вітаємо всіх, хто нас слухає!
  
  Тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” така: “Українська мова на телебаченні та радіо. Чому не виконується закон про її використання?”
  
  Її з нами обговорять сьогодні: Віталій Шевченко, заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення; Рауль Чілачава, заступник голови Державного комітету національностей та міграції, президент Міжнародної асоціації грузинсько-українських культурних взаємозв'язків імені Давида Гурамішвілі (телефоном).
  
  Дякую нашим шановним гостям за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
  
  Національна рада України з питань теле- і радіомовлення заявила сьогодні, що вітчизняні телерадіокомпанії не дотримуються українського законодавства щодо трансляцій державною мовою. У зв’язку з цим Нацрада збирається затвердити нові рекомендації з використання ТРК української мови.
  
  Робоча група Нацради провела перевірки ТРК у різних регіонах. В результаті чого стало ясно, що третина регіонів не виконують положення закону стосовно мови програм i передач, причому це стосується як державних, так i недержавних телерадіокомпаній.
  
  Заступник голови Нацради Віталій Шевченко, наш сьогоднішній гість, повідомив, що до них зверталися громадяни, організації, державні інститути, навіть Державний комітет телебачення i радіомовлення, з заявами, що, попри те, що українська мова є державною, насправді, сфера її використання звужується. Це, у свою чергу, є причиною соціальної напруги i суперечить інтересам національної безпеки України.
  
  На сьогоднішній прес-конференції голова Нацради Борис Холод сказав, що до 15-го травня Нацрада створить постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в аудіовізуальних ЗМІ, а з 19-го квітня, тобто за 5 днів, Нацрада зобов'язує загальнонаціональні телеканали і радіостанції проводити свої програми виключно українською мовою.
  
  "Ми дійшли висновку, що якщо ми хочемо зберегти українську націю, то повинні сказати чітко і ясно, що мова повинна бути українською," - сказав пан Холод.
  
  За даними Нацради, зараз в Україні близько 1,5 тисячі телерадіоорганізацій.
  
  Голова Нацради Борис Холод також назвав сьогоднішнє рішення щодо мови "історичним".
  
  Пане Шевченко, чи це нормально, що Нарада за 10 років ні разу не розглядала це питання, питання дотримання положень законодавства щодо мови?
  
  Ми зі “Свободи” багато разів готували різні передачі з питань української мови і зверталися, власне, до пана Холода з цього приводу, але відповіді жодної не було.
  
  Що сталося останнім часом? Чому зараз це раптом стало важливим? Чи це пов’язано з провалом конституційної реформи, чи з розташуванням планет? Чому раптом українська мова в ефірі стала важливою для Нацради?
  
  Віталій Шевченко
  
  Пані Ірино, добрий вечір!
  
  Ірина Халупа
  
  Добрий вечір!
  
  Віталій Шевченко
  
  Я не пов’язував би це з конкретними політичними обставинами, чому саме зараз рішення прийняті Національною радою.
  
  Якщо формально, то приводом до цієї серйозної теми, яка вийшла на такий результат, послужило те, що восени ми отримали офіційні матеріали перевірки Рахункової палати, що, зрештою, було незвично для нас. Адже це такий орган, який трошки іншою сферою цікавиться, опікується. А тут в цих висновках наводилися конкретні речі, як багато установ в державі, використовуючи бюджетні кошти, мало дбали про розвиток української мови. Зокрема, конкретно вказувалося і Національній раді, що вона теж у цьому ж числі.
  
  Чому так сталося? І на прес-конференції, власне, нас цікавило, чому саме зараз, і що завадило Національній раді раніше стежити за дотриманням законодавства.
  
  Я маю сказати, що цей гріх мають віднести на себе кілька поколінь членів Національної ради, які пропрацювали в цьому органі впродовж 10 років. Це наш спільний гріх.
  
  Але не тільки Національної ради спільний гріх. Сьогодні навіть на нашому засіданні наголошувалося, наводилися приклади і називалися приголомшливі цифри, як сфера функціонування української мови катастрофічно звужується за ці роки. Те саме ми спостерігаємо в інформаційній сфері України. Тому це можна називати “запізнілим рішенням”, але рано чи пізно Нацрада до нього повинна була б дійти, так як і годилося дійти багатьом іншим організаціям, які не надають в державі достатньої уваги розвитку державної мови.
  
  До речі, сьогоднішнім рішенням ми навіть утворили комісію, яка буде постійно відстежувати ті процеси, бо в Конституції чітко записано, яка мова є державною. А в державі на сьогоднішній день не лишилося жодного органу, який від імені держави опікувався б розвитком мови і відстежував процеси її нормативного використання.
  
  Ірина Халупа
  
  До цього комітету, пане Віталію, я хотіла б трошки пізніше дійти.
  
  Я хочу запитати пана Чілачаву таку річ. Пане Чілачава, Ви є українським громадянином, говорити українською мовою, але Ви є етнічним грузином.
  
  Згідно з результатами останнього перепису населення, українську мову вважають рідною 67,5% громадян України. Це майже 70 % населення. Це велика цифра. Як тоді можна пояснити це зростаюче російщення українського ефіру? Чому мова лише однієї національної меншини перетворюється на медійну “лінгуа франка”?
  
  Рауль Чілачава
  
  Доброго Вам вечора! Спасибі за запрошення до розмови!
  
  Ірина Халупа
  
  Дякую, що Ви погодилися бути бодай по телефону з нами.
  
  Рауль Чілачава
  
  Ви знаєте, для мене це є дуже важливим питанням не тільки по службі, а й по творчості. Я живу в Україні вже понад 35 років. І скільки живу, стільки й розмовляю українською мовою і послуговуюся цієї мовою і в побуті, і в творчості, і на службі.
  
  Для мене є дуже прикрим той факт, про що сьогодні йшлося на засіданні Нацради, і про що щойно сказав пан Віталій, та й про що ми, в принципі, всі знаємо.
  
  Чому так? Ви знаєте питання досить риторичне, оскільки ми знаємо історію України і перебування цієї великої країни і великого народу під різними коронами, як складалася історія України, в тому числі мовна історія.
  
  Ви називали приблизно 70%. Це так назвали люди себе українцями, але виявляється, що національне самовідчуття і самоідентифікація не завжди збігається з мовною самоідентифікацією. От у чому суть.
  
  Коли, наприклад, в Україні десь на початку 90-х років і в пізніші роки спробували саме за цими відсотками перевести колишні російськомовні школи на українську мову навчання, то ми виявили, що досить великий спротив з боку населення через те, що вони звикли все ж таки більше спілкуватися і вчитися російською мовою.
  
  Так склалося, що я зараз викладаю в кількох провідних вузах України, будучи професором філології, і спостерігаю таку картину, що навіть майбутні філологи, викладачі української мови і літератури схильні між собою спілкуватися російською мовою. Я вже не кажу про загальну картину чи в транспорті, чи на вулиці, чи в різних громадських місцях, де абсолютно переважає російська мова.
  
  І, звичайно, рішення, яке було сьогодні ухвалене, без перебільшення є історичним, оскільки роль електронних ЗМІ на сьогодні є просто вирішальною для впливу на самосвідомість населення, на підвищення їхнього рівня, навіть чисто мовленнєвого і просто лексичного (чи як хочете назвати) через те, що є 25 кадр, який постійно впливає на свідомість людей. І якщо держава через Нацраду, через інші міністерства і відомства нарешті застосує свою силу закону, то я думаю, що, можливо, через деякий час становище зміниться.
  
  З іншого боку, я хотів би наголосити на тому, що я як представник Державного комітету України в справах національностей та міграцій, який опікується ще й захистом прав національних меншин, повинен сказати, що ми в Україні маємо дуже багато мов національних меншин. І як Україна, і як країна, що вже інтегрується до європейських різних структур, взяла на себе відповідальність захистити ці мови, теж, мабуть, спіткнеться там з певними проблемами, оскільки стаття 10 Конституції...
  
  Ірина Халупа
  
  Ви маєте на увазі з тим новим чи старим-новим рішенням Нацради? Вони зіткнуться з проблемами щодо нацменшин і їхніх мов?
  
  Рауль Чілачава
  
  Ви знаєте, справа в тому, що сьогодні (і це абсолютно, я вважаю, правильне рішення) мовою ЗМІ, безперечно, повинна бути мова держави, державна мова.
  
  Але разом з тим Україна, як ви знаєте, минулого року 15-го травня ратифікувала Європейська хартію регіональних мов або меншинних мов, де Україна бере під опіку аж 13 мов національних меншин, в тому числі і російську мову...
  
  Ірина Халупа
  
  Так, але, пане Чілачава, тут таке запитання мені виринає. Як Україна може гарантувати 13 мов нацменшин, в тому числі мову, яка називається “єврейська”, якої взагалі немає в світі, коли вона навіть не може гарантувати статус своєї державної мови?
  
  Рауль Чілачава
  
  Ви знаєте, ось справа в тому- то і є, що європейські державні чи міжнародні чиновники не завжди розуміють внутрішні проблеми України, не тільки політичні, соціальні, економічні, а й мовно-культурні. Вони не розуміють, як це держава має 11 млн. неукраїномовного населення, якщо не вважати ще російськомовних українців, може захищати все це. 11 мільйонів - це по суті середньоєвропейська держава. А ці люди є саме національного походження і, оскільки вони є громадянами України, то Україна має захищати їхні права теж. Але не враховується той факт де-факто існування української мови, в якому важкому стані.
  
  Ірина Халупа
  
  Пане Чілачава, давайте трошки повернемося все ж таки до сьогоднішнього історичного рішення, за словами голови Нацради пана Холода.
  
  Пане Шевченко, пан Холод сказав, що видаючи ліцензії на мовлення, рада до цих пір керувалася Законом "Про телебачення і радіомовлення" і Законом "Про Національну раду", якими передбачене право телерадіоорганізацій здійснювати мовлення українською мовою, а також іншими мовами.
  
  Я знову повертаюся до мого першого запитання, так би мовити. Чи щось змінилося в законодавстві? Я сьогодні студіювала ці закони і не могла якихось нових редакцій знайти. Вони є такими, якими вони були. Там є деякі зміни, але нічого суттєвого немає. Чому пан Холод раптом про це заговорив?
  
  Я знайшла ліцензію нашого колишнього партнера радіо “Довіра”. Ліцензія була видана 17 квітня 2002 року під номером 0223. Програмна концепція мовлення: мова. І написано, що українською та іншими мовами згідно з чинним законодавством. Підписано Борисом Холодом.
  
  Але ж українська мова завжди фігурувала, як чинна мова у цьому законодавстві?
  
  Віталій Шевченко
  
  От тут -то й біда, що ми маємо одні закони. Часто практика, насправді, зовсім різко відірвана від законів. Ми мали навіть у практиці у своїй такі випадки, коли мали студії з аналогічним записом щодо мови передач, де вранці говорили: “Добрий день!”, а ввечері “До побачення!” українською мовою.
  
  Поза тим усе було мовлення не українським. І тяжко було доказати при такому записі, що теле- чи радіокомпанія порушує законодавство або неправильно розуміє.
  
  Зауважте, пані Ірино, що у нас в ст. 9 Закону “Про телебачення і радіомовлення”, основній, яка регламентує питання мови, чітко записано, що телеорганізації ведуть мовлення українською мовою. І тут все зрозуміло. А от після того йде друге речення, що мовлення на певні (не зрозуміло, на які) регіони може, а може й не може здійснюватись певною мовою у меншин, які компактно проживають на даній території. Донедавна ми не знали, де ці компакти та й зараз не вповні уявляємо, і де ця “дана територія”?
  
  Так от в минулій практиці Нацради укорінився такий термін записувати “мова передач відповідно до чинного законодавства”. Аж доки ми не спіткнулися (знову ж таки, на одній компанії), яка сказала, що ви так його розумієте наше чинне законодавство, а ми розуміємо його інакше. А між тим, лише КСУ може нас розсудити. І на тому ми зрозуміли, що щось треба змінювати навіть і в цій практиці.
  
  А практика, власне кажучи, сумна. Коли ми восени провели масштабне дослідження, то ми побачили, що у 8 регіонах (це Крим, Севастополь, Харківщина, Дніпропетровщина, Донеччина, Запоріжжя, Луганщина і Миколаївщина) мова передач в сукупності коливалася українською мовою від 14% у Криму до 46% на Миколаївщині.
  
  Ви знаєте, то це загрозливі тенденції. Якщо ми сьогодні говорили про те, що майже за 15 років суверенної України, відколи йдуть процеси національного відродження України, у 16 регіонах невпинно погіршувалася ситуація з мовою в інформаційній сфері, то це катастрофа.
  
  У нас робоча група, яка напрацювала матеріали, прямо констатувала таку ситуацію, що Україна стає в Європі унікальною державою, втрачає власну автохтонну мову, яка витісняється офіційними мовами інших держав.
  
  От, власне кажучи, сукупність всіх цих обставин просто призвела до того, що 8 членів Нацради попри те, що вони мають різні погляди на мовну проблему сьогодні одностайні були в голосуванні в своєму рішенні, що щось таки треба змінювати у цій нашій непростій сфері.
  
  Ірина Халупа
  
  Пане Шевченко, пан Холод сьогодні сказав, що рішення Нацради не зобов'язує телерадіо-організації негайно переоформити ліцензії, якщо в їхніх ліцензіях зазначене мовлення не лише українською мовою. Чи знаєте ви сьогодні, скільки отих ліцензій ви повидавали і на яких засадах?
  
  Віталій Шевченко
  
  Дуже багато. Ми їх повидавали на сьогодні вже десь близько півтори тисячі. І, власне, чого було так сказано Борисом Івановичем. Знаєте, якщо б у нас були якісь мізерні кошти, свій бюджет від тих мільйонів, які ми маємо від сплати за ліцензії, то ми, б навіть, на повному серйозі розглянули ситуацію, як можна заохотити матеріально тих, хто звертатиметься до нас за переоформленням. Тому що кожне переоформлення чогось коштує.
  
  У нас просто не було іншого виходу, як прийняти рішення, що приводити у відповідність з нормами законодавства та нинішніми рішеннями ті ліцензії, з приводу переоформлення чи подовження яких звертаються на сьогодні мовники. Не кажучи вже про те, що попереду будуть нові конкурси і там ці правила застосовуватимуться однозначно з самого початку.
  
  Ірина Халупа
  
  Пан Холод також сказав, пане Шевченко, що виконувати своє рішення Нацрада буде поступово, переоформляючи ліцензії в міру завершення їх терміну. Чи такий благородний підхід до цієї справи не розтягне цей процес занадто довго і якоюсь мірою його майже унеможливить?
  
  Віталій Шевченко
  
  Я не думаю. Крім того, що ми ще ж ухвалили рішення і провести такий масштабний моніторинг уже під цим кутом зору, під кутом зору сьогоднішніх рішень до 15 травня.
  
  Зобов’язали включитися в цю роботу наших представників в областях. Вони нам нададуть інформацію, ми її систематизуємо. І на підставі отриманих матеріалів ми будемо розглядати ті питання, які вимагатимуть негайного реагування у світлі сьогоднішніх рішень. Це, до речі, термін, який дозволяє нашим телерадіокомпаніям щось змінити тим, у яких не благополучна ситуація в плані мови в програмі передач.
  
  Тому, я думаю, що це якраз та поступовість, яка, може, й необхідна, тому що легко відрубати в один момент, постановити щось, важко забезпечити, очевидно, що треба ставити реальні завдання.
  
  Ірина Халупа
  
  Пане Чілачава, пан Шевченко згадував, що закон дещо не чіткий. Ось, наприклад, використовується мова в тій ст. 9, яку можна по-різному тлумачити: мовлення на певні регіони, компактне проживання і т.п.
  
  Чи ваш комітет може допомогти розтлумачити ці такі нечіткі формулівки словесні, щоб добрі наміри Нацради не перекрили інші добрі наміри, а саме забезпеченням мов нацменшин і т.п.?
  
  Рауль Чілачава
  
  Ви знаєте, що якоюсь мірою мабуть так. От згадували справді термін “місце компактного проживання”. До речі, у нас, справді, немає тлумачення цього терміну і юридично не визначене, де саме проживають представники тієї чи іншої меншини, групи, компакту, скільки цих людей має бути, щоб вони були компактними.
  
  Ірина Халупа
  
  А хіба точний якийсь аналіз останнього перепису населення не дасть вам такі даних?
  
  Рауль Чілачава
  
  В принципі, ці дані ми можемо на око визначити. І дані є. Ми знаємо, що, наприклад, угорці в Закарпатті в кількох районах проживають компактно через те, що абсолютна більшість населення є етнічні угорці. Або там на Буковині, в Чернівецькій області, в кількох районах майже, не стовідсотково, а десь 90-95% румуни. І це очевидно, що є компактне проживання. Так само можна сказати на Одещині про болгар.
  
  Але й є інші етнічні групи, які дисперсно живуть по всій країні, десь 20%, десь 10% і т.д. І там виникає, безперечно, проблема. От у нас, наприклад, ми знаємо, що ведеться мовами, крім української і російської і ще мовами національних меншин радіо та телепередачі в Криму, в Закарпатті, в Одеській і в Чернівецькій області. Кілька мов, знову ж таки, угорська, румунська, болгарська, кримськотатарська. Це декілька мов, але це так значно не впливає на радіотелеефір.
  
  В основному, якщо бути відвертими, йдеться, звичайно, про переважання російської мови. З іншого боку, наприклад, ми чули навіть нарікання представників російських культурно-національних товариств, що от немає в Україні жодного російського каналу. Мовляв, що це не наші канали, що вони там передають інформацію російською мовою, але це є інформація суто українська і вона нас не стосується, як етнічної меншини.
  
  Тобто, тут присутня певна така юридична казуїстика. Ми бачимо, що ведуться передачі повністю російською мовою, а з іншого боку, чуємо дорікання, що, мовляв, це не їхні проблеми висвітлюються. І щоб їм теж згідно закону дали можливість мати такі канали.
  
  З іншого боку, знову ж таки ми бачимо, наприклад, що в кожному місці, не кажучи про область, є свої FM-станції, особливо на радіо. І там повністю вони не тільки російськомовні, а вони і пропагують там російські пісні, попсу, гумор і все інше. Тобто, чом не російські вони, я не розумію?
  
  Ми, звичайно, могли підключитися певною мірою, але тут побіжно було сказано в нашій сьогоднішній передачі, що сьогодні немає в Україні єдиного виконавчого центрального органу, який би якраз опікувався проблемами мовними.
  
  Колись, років 4-5 тому, у складі Державного комітету зі справ національностей та міграції був цілий департамент із здійснення мовної політики. Потім він якось під час урядової реформи, коли Віктор Андрійович Ющенко був прем’єр-міністром, і були ці реформи, введення держсекретарів і т.д., якось тихо цей департамент зник.
  
  Зараз у нас в Держкомі є дві посади, які (люди) мали б займатися проблемами мовними.
  
  Але з іншого боку, не визначені ні функції, ні
  повноваження. І немає центрального органу. Тобто, якщо все це буде визначено, якщо на нас будуть покладені такі функції, звичайно, ми за своїх повноважень будемо робити те, що маємо робити.
  
  Ірина Халупа
  
  Ми хотіли сьогодні залучити до нашої розмови голову Державного Комітету телебачення і радіомовлення України пана Чижа. На жаль, він відмовився. Відмовився також його заступник Анатолій Мураховський. Але нам вдалося записати коротку розмову з паном Мураховським. Його розпитував мій колега Тарас Марусик.
  
  Тарас Марусик
  
  Пане Мураховський, відомо, що з кінця серпня Президент доручив Держкомтелерадіо стати уповноваженим спеціальним органом виконавчої влади для забезпечення реалізації державної мовної політики. Чи в структурі Комітету вже створено відповідний департамент чи управління?
  
  Анатолій Мураховський
  
  В структурі Комітету функціонує відділ мовної політики. Але безперечно, що він не задовольнить потреб, які від нас вимагаються, які вимагає час. Тому сьогодні розроблені проекти урядових рішень і про утворення Ради з питань мовної політики при Кабінеті Міністрів і Державного департаменту мовної політики, як урядового органу державного управління у складі нашого Комітету. Проблема полягає в тому, що потрібно належним чином забезпечити діяльність цього департаменту. Сьогодні рішення є на стадії його прийняття.
  
  Тарас Марусик
  
  Тобто можна сказати, що уряд Януковича – Табачника виправив помилку уряду Кінаха – Семиноженка, відтворюючи ці структури. Чи Ви погоджуєтесь з такою думкою?
  
  Анатолій Мураховський
  
  Сьогодні, мабуть, ще не варто говорити, що хтось зробив помилки, а хтось їх виправляє. Сьогодні йдеться про те, що є принципове рішення. Воно ще не формалізоване відповідним документом, на жаль. Але в принципі дійшли думки, врешті-решт, про те, що такий департамент, як урядовий орган державного управління має бути. Сьогодні проблема полягає в тому, щоб включити це рішення, відповідним чином вмонтувати його в державний бюджет.
  
  Сьогодні формується державний бюджет наступного року. Якщо ми це рішення формалізуємо в нинішньому році, тоді ми зможемо передбачити відповідним чином фінансування такого державного департаменту в році наступному.
  
  Тарас Марусик
  
  Зрозуміло. І тепер запитання, яке стосується сьогоднішнього засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України.
  
  Анатолій Мураховський
  
  Я не в курсі, бо не брав участі...
  
  Тарас Марусик
  
  О! А чому не було жодного представника Вашого Комітету?
  
  Анатолій Мураховський
  
  А що там розглядали, до речі?
  
  Тарас Марусик
  
  Розглядали стан виконання телерадіоорганізаціями чинного законодавства у сфері мови.
  
  Анатолій Мураховський
  
  На жаль, ми дізналися про такий діалог в Національній раді тільки зараз, від Вас, хоча чули про це і вдень. Ми висловлюємо лише превеликий жаль з приводу того, що ми запрошення до такої розмови не отримали. Але ми з задоволенням взяли б участь не тільки в обговоренні проблеми, а й готові брати участь у розв’язанні цієї проблеми системно, в межах тих повноважень, які має комітет.
  
  Ірина Халупа
  
  Це був Анатолій Мураховський, перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
  
  Пане Шевченко, ви не запросили нікого з цього Комітету на ваше засідання?
  
  Віталій Шевченко
  
  Справа в тому, що ще у п’ятницю я свого радника попросив, щоб він особисто обійшов державні установи і служби, які причетні до цієї сфери, і розніс стандартні запрошення, в тому числі і Держкомітету телебачення і радіо.
  
  До речі, з інших інстанцій, отримавши точно такого змісту запрошення, люди прийшли, повноважні представники взяли участь у розмові. Тому, очевидно, щось не спрацювало в наших державних коридорах.
  
  Але я хотів заперечити ось що. Ви знаєте, я принципово не згоден, якщо от такий Департамент мовної політики буде створюватися в системі нашого телебачення і радіо. Це буде рішення, яке відкине нас на кілька років тому. От сьогодні модно з боку Держтелерадіо називати відсоток державних телерадіокомпаній, наскільки він звузився. Насправді він не звузився, а обчислюється сотнями, якщо ще врахувати усі телерадіокомпанії аж до райцентрів, які створені місцевими органами влади і існують за державні гроші.
  
  В багатьох державних телерадіокомпаніях фігурує засновником Державний комітет телебачення і радіо. То виникає питання: як зацікавлений суб’єкт на інформаційному ринку може перебрати на себе повноваження суддів у такій важливій сфері? Наскільки він зможе бути об’єктивним (якщо зможе), неупередженим, виносячи відповідні рішення?
  
  Ірина Халупа
  
  Самосуд – це складна річ...
  
  Віталій Шевченко
  
  Якщо вже таке створювати, це повинна бути або абсолютно якась незалежна спеціального статусу група чи комісія, або хай вона вже буде при Нацраді, як ми сьогодні запропонували, бо ми є конституційним позавідомчим органом, ні від кого не залежним. Або, в гіршому випадку, вже тоді створити бодай при Кабінеті Міністрів. Але не при відомстві, яке саме є гравцем на інформаційному ринку. Це, я думаю, принципова позиція.
  
  Ірина Халупа
  
  Це Ви відповіли на моє наступне запитання: чи буде якась співпраця у реалізації ваших хоробрих намірів з Державним комітетом телебачення і радіомовлення?
  
  Віталій Шевченко
  
  Певно, що буде. У нас багато спільних моментів. У нас є певні “ревнощі” у розподілі сфери наших повноважень. Про це всі знають. Але тим не менше, нам треба спільно працювати й головне, щоб виграла справа, а не “наростити м’язи” своїх відомств. Не ця ж мета, певна річ, переслідується.
  
  Ірина Халупа
  
  Пане Шевченко, ось до 16 квітня ви маєте створити групу, якщо я не помиляюся, так? Розкажіть, будь ласка, як ви до цього підходите, хто буде входити до цієї групи, чим вона буде займатися і взагалі, як ви практично будете реалізовувати це ваше історичне рішення.
  
  Віталій Шевченко
  
  Поза всяким сумнівом, до складу цієї групи ввійдуть авторитетні люди. Це є принципова позиція, інакше, Ви ж розумієте, яка буде ціна рішень, ухвалених цією групою...
  
  Ірина Халупа
  
  Назвіть одну авторитетну людину, наприклад.
  
  Віталій Шевченко
  
  Приміром, пан Рауль Чілачава, якого я дуже шаную, і сьогодні вже дав попередню згоду, якщо йому буде офіційне запрошення. Сьогодні в нас була розмова на цей предмет із Мовчаном як головою “Просвіти” і одночасно першим заступником голови парламентського Комітету з питань культури й духовності. Це відомий багатьом Олександр Пономарів, який постійно порушує цю тему і наголошує на тому, що стан державної мови – це є ознака цивілізованості держави. Зрештою...
  
  Ірина Халупа
  
  І сама робота як буде реалізовуватися? Як ви будете проводити ті моніторинги? Чи план уже розроблений, чи ці робочі групи будуть його розробляти?
  
  Віталій Шевченко
  
  Я думаю, що десь найближчим часом, за 1-2 тижні ми якісь певні регламентуючі документи з цього приводу розглянемо на своєму засіданні. Але мені уявляється, що ця група має засідати хоча б раз на місяць і виносити якісь певні рекомендації, які тут же ж розглядаються на засіданнях Національної ради.
  
  Мені здається, що перше питання, яке повинна розглянути ця група, це взяти і уважно проаналізувати практику 11-ти загальноукраїнських (для початку) телемовників. Себто тих телемовників, які відповідно до Закону “Про телебачення і радіомовлення” ведуть свої передачу на більш, ніж половину адміністративно-територіальних утворень України. Себто області Крим, міст Київ і Севастополь. Ви знаєте, тут теж не все благополучно, є багато скарг. Ви знаєте і розумієте цю ситуацію.
  
  І до речі, у зв’язку з цим щодо попередньої розмови Вашої із Раулем Чілачавою: чи не ущемимо ми інтереси національних меншин? От я вдячний особисто йому, що він правильно протрактував назву закону “Хартія регіональних меншин”, “меншинна хартія”. Ви знаєте, жупел цієї Хартії настільки довго витав над Україною, що ми просто відкинули з жахом питання мови, ми боялися, як її застосувати, коли насправді цей документ, по-перше, опікується меншинами, які скупчено живуть, а по-друге, тими, які потребують захисту, і не більше.
  
  Так от якраз за рахунок місцевого мовника ми й забезпечили їм захист у такій мірі, що ніхто не буде ображатися на Національну раду за рахунок місцевого мовника, який мовить у певному регіоні, місті, селищі і так далі. У нас є офіційна статистика Держкомітету у справах нацменшин й міграції. Ми будемо нею користуватися, і навіть самі ініціюватимемо запис у програмні концепції мовників, які ведуть у шести регіонах, де національні меншини означені в нашій державі офіційно.
  
  А що стосується загальнонаціональних мовників, які посилають свої сигнали інформаційні на всю територію, тут не може бути мови. Підхід лише один: мовлення державною українською мовою.
  
  Ірина Халупа
  
  Пане Чілачава, Ви як майбутній член цієї робочої групи, як собі уявляєте роботу цієї групи?
  
  Рауль Чілачава
  
  Я уявляю так, як це уявить Нацрада, які будуть на мене покладені, так би мовити, зобов’язання, я готовий співпрацювати і як представник Держкомнацу, так і як письменник, як людина, яка щиро зацікавлена в тому, щоб українська мова в Україні, справді, була державною і функціонувала в усіх галузях національного і державного життя. До речі, я хотів би вам сказати, що сьогодні ж 14 квітня, правильно?
  
  Ірина Халупа
  
  Так.
  
  Рауль Чілачава
  
  Це у Грузії День рідної мови. 1978 року, коли приймалася брежнєвська конституція, з’ясувалося, що із грузинської конституції стаття, яка визнавала грузинську мову державною в республіці, випала. І тоді вся грузинська інтелігенція, усе грузинське студентство, навіть селяни, робітники і так далі вийшли на вулиці. Це була величезна демонстрація, яка дістала дуже великого розголосу.
  
  В той час наші письменники, наші діячі культури і так далі відстояли державність грузинської мови. Відтоді (уже з радянських часів) і подосі, і, я думаю, надалі, буде ось таке свято рідної мови. У нас є таке в Україні міжнародне свято рідної мови. Вірніше, це не української мови, а всіх рідних мов, всіх національних меншин.
  
  Я вважаю, що в Україні повинно бути ще й свято рідної мови. Всілякими засобами, так би мовити, треба пропагувати українську мову де тільки можна, а кращого засобу, ніж телебачення і радіо я просто не можу уявити. Тому я людина, яка (ще раз підкреслюю – без всілякого, як то кажуть, підлабузництва) справді щиро зацікавлена. Я грузинський поет, але я пишу вірші ще й українською мовою. Для мене це дуже дорога мова. Я хотів би, щоб, справді, звертаючись до людей українською мовою, мені відповідали так само, чого я, на жаль, дуже часто не бачу.
  
  Ірина Халупа
  
  Дякую, шановні гості. Пане Шевченко, може, з успіхом, який Ви, напевне, зустрінете з цим наміром, Ви якось би могли взятися до того, щоб державні службовці, міністри і тому подібні також виступали й користувалися державною мовою у своїх виступах. Але все попереду.
  
  Я дякую шановним гостям за участь у “Вечірній Свободі”. Наша тема сьогодні була – “Українська мова на радіо і телебаченні: чому не виконується закон про її використання?” На цю тему з нами дискутували заступник голови Державного комітету національностей та міграції Рауль Чілачава і заступник голови Національної ради телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко. Це була “Вечірня Свобода”. За вами прощається Ірина Халупа. Залишайтесь з нами! Шануймося!

• 2004.04.15 | Navigator

  Ми сидимо на гілці і кажемо : "Кар!"

  Re: трансляция телевизионных и радиопередач в Украине должна вестись на государственном языке мне, как украинцу, хотелось крикнуть "Ура!"
  
  Різні ворони кричали вже багато разів:"Кар!"
  А сир все не падає.
  Тобто між українськими словами і українськими вухами є якась перешкода, чи то в вигляді російського сиру без дирочок - що не пропускає звук, чи то в вигляді інтелектуальної мишоловки для наївних, коли запах сиру замінює сам сир.
  Прибалти роблять.
  Закавказзя робить.
  Казахстан робить.
  Ми сидимо на гілці і кажемо : "Кар!"
  А пора сказати таки :"Ура!" так, щоб було зрозуміло - без сиру ми живими з цього дерева не злетимо!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.18 | настрадамус

    Вызвать недовольство и напряжонку в нац вопросе и привязать к Ю

    
    
    Всем известно што НУ обьвеняют в пренадлежности к радикал националистам , вот за тем всё это и нагнетают.
    ..Нужны контр меры !

• 2004.04.18 | otojchort

  Українська мова. Драконівські закони. ПОГЛЯД З ПРОВАЛЛЯ....

  otojchort
  Українська мова. Драконівські закони. ПОГЛЯД З ПРОВАЛЛЯ....
  
  
  
  
  < На сьогоднішній прес-конференції голова Нацради Борис Холод сказав, що до 15-го травня Нацрада створить постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в аудіовізуальних ЗМІ, а з 19-го квітня, тобто за 5 днів, Нацрада зобов'язує загальнонаціональні телеканали і радіостанції проводити свої програми виключно українською мовою.
  
  "Ми дійшли висновку, що якщо ми хочемо зберегти українську націю, то повинні сказати чітко і ясно, що мова повинна бути українською," – додав пан Холод.>
  
  ПРЯМИЙ ЕФІР, 14 квітня 2004 р, „НІЧНА СВОБОДА”....
  
  
  
  
  Наміри Нацради, як державного органу, зобов’язати загальнонаціональні телеканали і радіостанції проводити свої програми виключно українською мовою викликають неабиякий подив... Нацрада діє рішуче і жорстко, приймаючи таке рішення – мотивує його потребою збереження української нації. В той же час, держава діє в точнісінько у протилежному напрямі, викреслюючи з українського паспорту громадянина України графу „національність”...
  
  Що це? Як це пояснити? Кому це треба?
  
  По перше. Ми ясно бачимо зараз, на цьому прикладі, що проблемами української мови опікуються ті, хто ні до української нації, ні до слов’янства , ні до духовності українського народу – не мають ніякого відношення. Це ними робляться спроби штучного реформування і впровадження української мови. Причому, єдиною мотивацією до змін – є бажання якнайдужче віддалити українську від російської, українців – від росіян... Чужорідні слова, наприклад „люстерко”, „сенс”, різні дурнуваті оберти – рекомендуються до вжитку, при чому погіршуються якісні мовні характеристики. Українець вже не в змозі щось осмислити, він приречений „сенсити” ї будувати речення важкі і чужорідні... Українець вже не в змозі щось „віддзеркалити”, він вимушений нагромаджувати навкруги „люстерка” щось на зразок говору дикого племені, розмахуючи кінцівками, видаючи нечленороздільні звуки, щоб всі зрозуміли, що він щось бачить у тому „люстерко”...
  А як же ще? Може сказати, що поглянувши у люстерко, що українець побачив своє віддзеркалення – віддзеркалення дурня? Та й інші нововведення – не ліпші за ці два яскравих приклади...
  
  Потрібно поглянути на проблеми української мови зовсім по-іншому. Мова, це система, яка має життєво необхідну потребу вільно взаємодіяти з іншими близькими, братніми мовами і забезпечувати свій повноцінний розвиток...Вона повинна мати зону росту, як кожна жива гілочка, що росте. В моді – це високий стиль...Це високі технології в промисловості...
  В науці – це науки фундаментальні. В українській мові – це українська поезія, українська література, українське
  кіномистецтво... Ось куди треба прикласти зусилля тим, хто так бажає опікуватись українською мовою... А те, що український селянин, який в резинових чоботях вилами кидає гній, чи державний службовець, який, хоч і їздить на опелі чи на мерседесі, у своєму культурному розвитку не набагато випередив селянина – забалакають на якомусь огидному сурогаті української мови – нічого не вирішить для збереження української нації.
  
  Є декілька напрямків розвитку української мови. Один з них – творча взаємодія з мовою давньоруською та церковнослов’янською...Це могутні чинники і складові частини мови сучасної. Чинники животворящі...Вони допоможуть побудувати якісно нове тіло високого стилю в українській мові і за силою сприйняття фрагменти давньоруської та церковнослов’янської набагато могутніші від сучасної російської...Ці нововведення дійсно будуть сприяти розвитку духовності української нації, її відновленню, збереженню ї самовизначенню...
  
  Тому, на кінець, лише наголошую – теперішні рішення та закони що до вжитку української мови – до української мови не мають ніякого відношення. Вони мають відношення до майбутнього вільного продажу української землі та до бажання чужинців вільно панувати на Україні...
  Схема досить проста і немає потреби більш докладніше її обговорювати...Хай це робить Нацрада...
  
  http://otojchort.narod.ru
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.18 | настрадамус

    Вызвать недовольство и напряжонку в нац вопросе и привязать к Ю

    Всем известно што НУ обьвеняют в пренадлежности к радикал националистам , вот за тем всё это и нагнетают. Нужны контр меры !

• 2004.04.19 | Dworkin

  Тема получила продолжение. В Крыму!

  Дейч прогнозирует межнациональную напряженность в Крыму
  
  http://www.korrespondent.net/main/92955
  
  Корреспондент.net
  18 Апреля 2004, 15:24
  
  Глава Верховного Совета Крыма Борис Дейч обратился к Нацсовету Украины по вопросам телевидения и радиовещания с просьбой учесть особенности и конституционные полномочия автономии при переходе телевидения и радио на украинский язык вещания.
  
  Спикер подчеркнул, что "в ходе этого процесса должны учитываться особенности и конституционные полномочия Автономной Республики Крым".
  
  По словам Бориса Дейча, украинизация теле- и радиоэфира приведет к закрытию национальных редакций телерадиокомпании "Крым" либо позволит крайне радикальным пророссийским организациям ставить вопрос о создании русской редакции с выделением пропорционального времени, что, в свою очередь, вызовет серьезную напряженность в межнациональной сфере автономии, передает Росбалт.
  
  Как сообщал Корреспондент.net, в среду, 14 апреля, Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания принял решение, в соответствии с которым трансляция телевизионных и радиопередач в Украине должна вестись на государственном языке.
  
  Свой протест по этому поводу уже высказали несколько всеукраинских общественных организаций и движений русских и русскоязычных граждан Украины. Ранее они выступали против массового закрытия в Западной Украине русских школ, детсадов и театров.

• 2004.04.19 | M.

  Звичайна провокація 19-го - заборона, 20-го голосування за ЄЕП

  Якщо росія в понеділок в знак протесту підніме ціни на газ (в думі в пятницю питання вже піднімалось саме таким чином) то у вівторок при голосуванні за єеп буде додатковий аргумент в януковичів-симоненків: або без газу або в єепі.

• 2004.04.19 | Navigator

  Язык - провокация для победы !!!!

  Всі антиукраїнські сили сприймають Януковича за свого.
  Тепер буде купа подібних "універсалів" від Януковича для перетягування на свій бік проукраїнських сил.
  Типу понти для розводки "свідомих" лохів.
  Те, що Янукович і не подумає їх виконати - не треба навіть і гадати.
  І сам не хоче і Хазяїн не дасть.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.19 | Dworkin

    Нет, боюсь, что - это шаг к "новой Тузле". В Крыму, например (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.04.19 | VENED

      Похожая ситуация была в Косово в 60-70 годы

      Похожая ситуация была в Косово в 60-70 годы, местные албанцы просто перестали смотреть официальное сербское телевидение,обращаться к официальной сербской полиции, потом перестали ходить к сербским врачам, перестали и ходить в сербские кафе, а потом стали ходить по возможности по разным сторонам улиц, чтобы не сталкиваться лишний раз. Параллельно они создавали все свое, от роддомов до органов власти и СМИ.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.04.19 | Dworkin

        Но только ж мы не на чужой земле...

        Разница в том, что албанцев было и меньшинство и они жили на исконной земле сербов. А у нас украинцев большинство и живут они на своей земле. Да и власть у нас вроде своя, не оккупационная(?)
        
        Так чего это нам брать пример с нацменьшинств и порабощенных народов?!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.04.19 | VENED

          Я Крым имел ввиду и только

          Ну уж на земле сербов они жили (албанцы)! На карте расселения народов Европы 1912 года там 50 на 50% и никакой Югославии тогда не было - Оттоманская империя - вилайеты.
          Это как раз албанцы - потомки иллирийцев - древнейшее население тех мест. Но я это написал по отношению к Крыму, а не к Украине в целом, и масштаб - и численность населения вполне сравнима.

• 2004.04.19 | Dworkin

  А вот и подтверждение: Тузла-на-языке!

  Контекст: Тузла-на-языке
  
  http://www.context-ua.com/articles/politicnews/49436.html
  
  Госдума оскорбилась решением Нацсовета о 100% украинского языка в эфире
  
  В отношениях Украины и России наметилась "новая Тузла". В пятницу, 16 апреля, на утреннем заседании Государственной Думы фракция ЛДПР выступила с предложением жестко отреагировать на принятое накануне украинским Национальным Советом по вопросам телерадиовещания решение о прекращении с 19 апреля лицензирования всех электронных СМИ, вещающих на русском языке.
  
  Лингвисты из Нацрады
  
  Напомним, что, согласно принятому 14 апреля Нацсоветом документу, все телерадиокомпании должны перейти к вещанию исключительно на государственном языке. Исключение составляют лишь те каналы, которые вещают на территории компактного проживания национальных меньшинств. Им разрешено передавать на других языках половину передач. Регистрация средств массовой информации, использующих не государственный язык, будет прекращена, а те телекомпании, которые нарушают языковой режим вещания, могут лишиться лицензии, правда, чуть позднее.
  
  Заместитель председателя Нацсовета Виталий Шевченко объяснил принятие этого акта тем, что "Украина теряет собственный язык, который вытесняется официальными языками других государств". А сам председатель Борис Холод назвал принятое решение историческим и добавил, что "его давно пора было принять".
  
  Нацсовет также постановил до 15 мая создать рабочую группу по вопросам применения и нормативного использования государственного языка в сфере деятельности аудиовизуальных СМИ.
  
  Голый расчет на газовой основе
  
  Решение Нацсовета подняло немалых размеров волну и в коридорах российской власти, и в российских СМИ. В Государственной Думе активизировались те, кому это положено "по статусу" - либерал-демократы Владимира Жириновского. Выражая позицию фракции ЛДПР, член Комитета Госдумы по международным делам Алексей Островский потребовал от нижней палаты российского парламента принять в связи с решением украинского Нацсовета ответное заявление. "Украина заключает меморандум с НАТО, закрывает русскоязычные СМИ, а мы им поставляем газ по льготным ценам, и 20 апреля собираемся ратифицировать двустороннее соглашение с этим государством о государственной границе", - возмутился Островский.
  
  В ближайшее время следует ожидать резких демаршей и от фракции "Родина" Дмитрия Рогозина. "Единая Россия", не изменяя своим традициям, очевидно, скажет свое веское слово чуть позже, когда/если конфликт разгорится. Тональность высказываний российских национал-патриотов до боли напоминает "тузлинскую" осень прошлого года, те же разговоры о газе, тот же принцип: мы им - все, а что они - нам?
  
  Дальше - хуже. Из авторитетного российского издания "Газета" украинский премьер, например, может узнать, что "украинизацию телевидения можно считать первым шагом Виктора Януковича в качестве преемника президента Леонида Кучмы - это может принести ему дополнительные голоса "умеренных" националистов на президентских выборах".
  
  Всегда считавшаяся либеральным изданием "Газета" также цитирует эксперта Московского центра Карнеги Алексея Малашенко, который сравнивает поведение украинского руководства с поведением белорусского президента Александра Лукашенко: "Они клянутся в любви, но верить им нельзя. Ими руководит голый расчет".
  
  Словно пытаясь включить в "список Малашенко" побольше "расчетливых" стран, "Известия" сообщают о том, что "директор Эстонского телевидения Ильмар Рааг заявил, что из эфира должны исчезнуть все программы на русском языке, так как это "дорого и бессмысленно".
  
  Электоральный фактор
  
  Эстония - Эстонией, а в год президентских выборов в стране с без малого 40% русскоязычного населения в целом логичное решение Нацсовета приобретает черты мины замедленного действия. Понимали ли это в полной мере 8 членов Совета - большой вопрос.
  
  Под кого может быть заложена эта мина? Представим себе такой сценарий развития событий: благодаря кипучей деятельности Нацсовета количество передач на русском языке неуклонно сокращается. Вопрос: за кого 31 октября проголосует большая часть из упомянутых 40%? Правильно, за того кандидата, который сам говорит на русском благодаря чудовищному усилию воли и который пообещает "все сделать, как раньше". Соответственно, тот кандидат, который на фоне дерусификации украинского телерадиоэфира будет с воодушевлением говорить "про нашу солов`їну", рискует, мягко говоря, быть непонятым все теми же 40% украинцев.
  
  И еще один, весьма немаловажный, побочный фактор принятого Нацсоветом решения: в год президентских выборов в значительной мере закрывается информационный рынок. Как следствие, основным политическим игрокам в стране будет куда легче контролировать информационные потоки.
  
  Удар по фундаменту или фактор дестабилизации
  
  По мнению председателя подкомитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информации депутата фракции КПУ Сергея Гмыри, "принимать решение о 100%-ом вещании на одном языке в стране, где живет значительное языковое меньшинство, - грубейшее нарушение Конституции, в том числе статьи 10 (имеется в виду часть текста этой статьи: "В Украине гарантируется свободное развитие, использование и защита российской, других языков национальных меньшинств Украины. Государство способствует изучению языков международного общения. Применение языков в Украине гарантируется Конституцией Украины и определяется законом". - "Контекст"). Это решение незаконно. Не берусь сказать, какое влияние это решение может оказать на выборы, для меня более важны фундаментальные основы демократического общества. А это решение - удар по фундаменту. Если бьют по фундаменту, то какая разница, наносятся ли удары по надстройкам? Кстати, если разобраться в сути этого решение, понимаешь его абсурдность. Допустим, я не могу говорить по-русски, но могу - на суржике. Так вот: если я буду говорить на языке Голохвастова, называя его украинским, то запретить это мне никто не может".
  
  Негативно отнесся к решению Нацсовета и член комитета по вопросам свободы слова и информации внефракционный депутат Юрий Артеменко: "Я отношусь к этому решению негативно и разделяю позицию члена Нацсовета Павленко, который, насколько я знаю, записал в протоколе заседания свое особое мнение и отказался подписывать рекомендации. Потому что там есть 2 документа: один - заявление стратегического характера о необходимости расширения вещания на украинском языке, второй - рекомендации, которые практически воплощают в жизнь это решение. Под текстом этих рекомендаций на вчерашний день стояли 3 подписи. Разделяемая мною позиция Павленко заключается в том, что нельзя принимать такое решение, не взвесив все "за" и "против", на основании одного заседания и практически без обсуждения.
  
  Что может повлечь за собой такое решение? Во-первых, неудачно выбран сам момент для его внедрения - в преддверии предвыборной кампании. Во-вторых, оно может привести к конфликту в наших взаимоотношениях с Россией, а также между компаниями, вещающими на украинском языке, и компаниями, транслирующими передачи на других языках. Наконец, это - искра, которая может разжечь конфликт между членами самого Нацсовета и дестабилизировать его работу".
  
  По крайней мере, в одном с Юрием Артеменко можно согласиться абсолютно: принимать решение такой важности столь скоропалительно, без проведения социсследований, без консультаций со СМИ и представляющими нацменьшинства структурами - неразумно. Из залога социальной стабильности телевизор может превратиться в ящик Пандоры, сеющий смуту и антиукраинские настроения. Так, может, не спешить с радикальными мерами?
  
  16 апреля 2004
  Евгений Кузьменко
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.04.19 | Пан Roller

    Как страшно жить (-)

    Dworkin пише:
    > Контекст: Тузла-на-языке
    >
    > http://www.context-ua.com/articles/politicnews/49436.html
    >
    > Госдума оскорбилась решением Нацсовета о 100% украинского языка в эфире
    >
    > В отношениях Украины и России наметилась "новая Тузла".