Україномовні засоби масової інформації в Криму: життя чи виживання?
04/15/2004 | Майдан-ІНФОРМ
У м. Сімферополі 14 квітня 2004 р. відбувся круглий стіл на тему “Проблеми і перспективи розвитку україномовних засобів масової інформації в Автономній Республіці Крим”, організованоий і проведений Комітетом з моніторингу свободи преси в Криму. У резолюції круглого столу його учасники із тривогою відзначають відсутність у владних структур України та Автономної Республіки Крим належної уваги до розвитку в Криму україномовних засобів масової інформації, внаслідок чого останні зазнають серйозних труднощів у своїй діяльності, що негативно впливає на стабільність етно-політичної ситуації, на розвиток української мови в регіоні, на процеси задоволення етно-культурних прав українського населення автономної республіки.
"Ми вітаємо рішення президії Верховної Ради АРК про заснування україномовного додатку до парламентської газети „Кримскіє ізвєстія” „Кримський діалог”, але звертаємо увагу, що за останні 2 місяці вийшло лише одне число цього видання і подальші його перспективи незрозумілі, - йдеться в Резолюції круглого столу. - Ми глибоко стурбовані тим, що єдина, найстаріша і найпопулярніша в Криму україномовна громадсько-політична газета „Кримська світлиця” з початку року не отримує фінансової підтримки з Державного бюджету України, не включена вона і в перелік видань, які отримують фінансову підтримку з Республіканського бюджету АРК. Досі ні Кабінет міністрів України, ні Рада міністрів АРК не виконали жодного (!) пункту Доручень Президента України Кучми Л.Д. „Про створення належних умов діяльності газети „Кримська світлиця” від 28 березня 2002 року .
Ми здивовані, що досі не виконане доручення голови Верховної Ради АРК Дейча Б.Д. щодо включення єдиної в Криму україномовної дитячої газети „Джерельце” у перелік видань, яким надається фінансова допомога з Республіканського бюджету АРК. Враховуючи, що з Республіканського бюджету АРК фінансуються 3 російськомовні видання для дітей та юнацтва, логічно вимагати подібного фінансування хоча б одного україномовного.
Ми стурбовані станом Української редакції Державної телерадіокомпанії „Крим”, низьким рівнем її матеріального забезпечення та технічного оснащення, мізерним обсягом україномовних теле- і радіопрограм ДТРК „Крим”."
Учасники заходу виголосили звернення до керівних органів України та Автономної Республіки Крим, де звертають увагу на ці проблеми і вимагають їх вирішення.
"Ми вітаємо рішення президії Верховної Ради АРК про заснування україномовного додатку до парламентської газети „Кримскіє ізвєстія” „Кримський діалог”, але звертаємо увагу, що за останні 2 місяці вийшло лише одне число цього видання і подальші його перспективи незрозумілі, - йдеться в Резолюції круглого столу. - Ми глибоко стурбовані тим, що єдина, найстаріша і найпопулярніша в Криму україномовна громадсько-політична газета „Кримська світлиця” з початку року не отримує фінансової підтримки з Державного бюджету України, не включена вона і в перелік видань, які отримують фінансову підтримку з Республіканського бюджету АРК. Досі ні Кабінет міністрів України, ні Рада міністрів АРК не виконали жодного (!) пункту Доручень Президента України Кучми Л.Д. „Про створення належних умов діяльності газети „Кримська світлиця” від 28 березня 2002 року .
Ми здивовані, що досі не виконане доручення голови Верховної Ради АРК Дейча Б.Д. щодо включення єдиної в Криму україномовної дитячої газети „Джерельце” у перелік видань, яким надається фінансова допомога з Республіканського бюджету АРК. Враховуючи, що з Республіканського бюджету АРК фінансуються 3 російськомовні видання для дітей та юнацтва, логічно вимагати подібного фінансування хоча б одного україномовного.
Ми стурбовані станом Української редакції Державної телерадіокомпанії „Крим”, низьким рівнем її матеріального забезпечення та технічного оснащення, мізерним обсягом україномовних теле- і радіопрограм ДТРК „Крим”."
Учасники заходу виголосили звернення до керівних органів України та Автономної Республіки Крим, де звертають увагу на ці проблеми і вимагають їх вирішення.