Неправда Мороза, або як провалилася його мрія стати президентом
04/17/2004 | Максим’як
Неправда Мороза, або як разом із провалом політреформи провалилася його мрія стати президентом.
Олександр Мороз міг би бути кандидатом у президенти і навіть таким, яким би його підтримала якась частина більшовиків (есдеки само собою), якщо би дійсно була втілена політична реформа. Тобто, есдеки і російські сили могли б сприяти Морозу стати президентом, якщо б президентські повноваження були фактично церемоніальними. Що це дає Росії і есдекам (та близьким до них за духом, хоч політично формально розведеним по різних силах, особам)? Головне, що з Морозом-президентом вибудовується сильна антагоністична лінія на всіх рівнях української політичної системи – ображені колись Леонідом Кучмою при поділі майна і влади соціалісти та комуністи будуть намагатися взяти реванш у теперішньої олігархії. Причому, есдеки, які вже себе записали у друзі соціалістів залишатимуться поза полем протистояння і використовуванимуть ситуацію для власного збагачення, бо під удар лівих потрапляють у першу чергу регіональні клани та їх позиції у політиці та економіці. Протистояння, завжди є гальмом поступу, а часто і веде до повної руїни держави. Росії така ситуація теж буде до вподоби, бо слабка Україна буде легко маніпульована нею. Крім цього ліві сили, як послідовно проросійські в Україні, при президентській владі можуть виступити ще одним ініціатором поступового нівелювання української Незалежності і повернення України до рівня колишньої радянської республіки.
Звідси, можна говорити про головну неправду Олександра Мороза, який обіцяв не йти на президентські вибори, якщо буде прийнята реформа Симоненка-Медведчука. Ця неправда Мороза мала головну мету переконати Віктора Ющенка і Юлію Тимошенко підтримати режимну реформу у обмін на його підтримку єдиного кандидата на президентських виборах. Правда, Мороз собі залишав і у цій ситуації умову, яка йому давала гарантовану можливість потім кинути Ющенка і Тимошенко – він говорив, що підтримає спільного кандидата (Ющенка), якщо він буде від четвірки, тобто із комуністами і добавляв, якщо до травня 2004 року така угода не буде підписана, то він йтиме на вибори самостійно.
Вже біля року Олександр Мороз та його найближчі соратники стверджували, що він піде на вибори самостійно. Нашоукраїнці вибрали до цього відповідну тактику, вони вперто відмовляються чути про заяви соціалістів, більше того, ще зовсім недавно нашоукраїнцями озвучувалися переконливі заяви, що Мороз не проти спільного кандидата, що він готовий підтримати Ющенка, що він обіцяє і там десь комусь таке говорив (кілька разів таким озвучувачем був Юрій Костенко). Очевидно, що “Наша Україна” і БЮТ повинні і далі дотримуватися подібної тактики, аж до останнього дня перед виборами,підтримуючи певний інформаційний рівень у суспільстві, що Олександр Мороз може передумати самостійно балотуватися у останній день перед виборами і зняти свою кандидатуру на користь Ющенка. Тим більше, що така форма зміни поведінки у останній день (канівська четвірка, політреформа) є характерною рисою Мороза.
Оскільки Мороз постійно говорив про свою самостійну участь у виборах, то можна тільки розглядати тут різні цілі, за які він буде боротися на виборах – у одному випадку, якщо відсутня політреформа, то його завдання відтягувати електорат від Ющенка, у іншому - якщо політреформа реалізована, то справді спробувати щастя перемогти при підтримці російських сил та якоїсь частини більшовиків на президентських виборах.
Мороз розуміє, що перемогти Ющенка у жодному варіанті йому буде не під силу, але так само, він думає, це розуміють і всі потенційні (єдині) кандидати від режиму, що Ющенка не має змоги перемогти. У цій ситуації Мороз більше має розраховувати на дарунок долі. Таким дарунком долі для нього має стати усунення Ющенка з виборів (фізично чи технічно). Очевидно, зараз його не втомлюються переконувати Медведчук і дехто із найближчих партійних соратників, що такий дарунок долі неминуче буде. Тут не обов’язково, щоб Мороз знав наперед, яку йому роль відводиться. Головне, щоб були амбіції у нього і були у його оточенні особи, які могли би стимулювати його президентські амбіції.
Іншої логіки Мороз у свому бажанні брати участь у президентських виборах не має, або її зараз вона зовсім не проглядається. Ця логіка Мороза є справді наївна, авантюристична і повністю безвідповідальна перед своїм електоратом і всією соціалістичною партією (але доля СПУ мала би нас найменше цікавити), більше нам нагадує: або все - або пропав. Здоровий глуз на позиції Мороза вкзує, що підтримавши Віктора Ющенка зараз і на виборах, СПУ отримує ряд плюсів:
- Залишається опозиційною для прихильників в Україні і політиків Заходу.
- Посилює впевненість перемоги Ющенка на суспільні настрої.
- Отримує гарантовану участь у поділі влади після виборів.
- Витісняє із електоральних ніш комуністів і росте чисельно і у кінцевому розвитку стає єдиною лівою потужною політичною силою в Україні.
Тобто, СПУ отримує можливість цивілізовано прийняти участь у виборах із послідовною опозиційною до режиму програмою, далі, після перемоги прийняти участь у поділі влади і, нарешті, до 2006 року наростити свою вагу у суспільстві. Не так важливо, чому СПУ і Мороз обрали зовсім інший шлях, важливо, що вони не мають наміру щось змінювати і схоже, що основним пропагандистським інструментом боротьби проти Ющенка стане його звинувачення у відсутності прагнення підтримати (режимну!) політреформу, як мала би українське суспільство привести до демократії.
Як на мою думку – вершина блюзнірства.
------
На цю тему:
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1082125866&first=1082189120&last=1082128655
Олександр Мороз міг би бути кандидатом у президенти і навіть таким, яким би його підтримала якась частина більшовиків (есдеки само собою), якщо би дійсно була втілена політична реформа. Тобто, есдеки і російські сили могли б сприяти Морозу стати президентом, якщо б президентські повноваження були фактично церемоніальними. Що це дає Росії і есдекам (та близьким до них за духом, хоч політично формально розведеним по різних силах, особам)? Головне, що з Морозом-президентом вибудовується сильна антагоністична лінія на всіх рівнях української політичної системи – ображені колись Леонідом Кучмою при поділі майна і влади соціалісти та комуністи будуть намагатися взяти реванш у теперішньої олігархії. Причому, есдеки, які вже себе записали у друзі соціалістів залишатимуться поза полем протистояння і використовуванимуть ситуацію для власного збагачення, бо під удар лівих потрапляють у першу чергу регіональні клани та їх позиції у політиці та економіці. Протистояння, завжди є гальмом поступу, а часто і веде до повної руїни держави. Росії така ситуація теж буде до вподоби, бо слабка Україна буде легко маніпульована нею. Крім цього ліві сили, як послідовно проросійські в Україні, при президентській владі можуть виступити ще одним ініціатором поступового нівелювання української Незалежності і повернення України до рівня колишньої радянської республіки.
Звідси, можна говорити про головну неправду Олександра Мороза, який обіцяв не йти на президентські вибори, якщо буде прийнята реформа Симоненка-Медведчука. Ця неправда Мороза мала головну мету переконати Віктора Ющенка і Юлію Тимошенко підтримати режимну реформу у обмін на його підтримку єдиного кандидата на президентських виборах. Правда, Мороз собі залишав і у цій ситуації умову, яка йому давала гарантовану можливість потім кинути Ющенка і Тимошенко – він говорив, що підтримає спільного кандидата (Ющенка), якщо він буде від четвірки, тобто із комуністами і добавляв, якщо до травня 2004 року така угода не буде підписана, то він йтиме на вибори самостійно.
Вже біля року Олександр Мороз та його найближчі соратники стверджували, що він піде на вибори самостійно. Нашоукраїнці вибрали до цього відповідну тактику, вони вперто відмовляються чути про заяви соціалістів, більше того, ще зовсім недавно нашоукраїнцями озвучувалися переконливі заяви, що Мороз не проти спільного кандидата, що він готовий підтримати Ющенка, що він обіцяє і там десь комусь таке говорив (кілька разів таким озвучувачем був Юрій Костенко). Очевидно, що “Наша Україна” і БЮТ повинні і далі дотримуватися подібної тактики, аж до останнього дня перед виборами,підтримуючи певний інформаційний рівень у суспільстві, що Олександр Мороз може передумати самостійно балотуватися у останній день перед виборами і зняти свою кандидатуру на користь Ющенка. Тим більше, що така форма зміни поведінки у останній день (канівська четвірка, політреформа) є характерною рисою Мороза.
Оскільки Мороз постійно говорив про свою самостійну участь у виборах, то можна тільки розглядати тут різні цілі, за які він буде боротися на виборах – у одному випадку, якщо відсутня політреформа, то його завдання відтягувати електорат від Ющенка, у іншому - якщо політреформа реалізована, то справді спробувати щастя перемогти при підтримці російських сил та якоїсь частини більшовиків на президентських виборах.
Мороз розуміє, що перемогти Ющенка у жодному варіанті йому буде не під силу, але так само, він думає, це розуміють і всі потенційні (єдині) кандидати від режиму, що Ющенка не має змоги перемогти. У цій ситуації Мороз більше має розраховувати на дарунок долі. Таким дарунком долі для нього має стати усунення Ющенка з виборів (фізично чи технічно). Очевидно, зараз його не втомлюються переконувати Медведчук і дехто із найближчих партійних соратників, що такий дарунок долі неминуче буде. Тут не обов’язково, щоб Мороз знав наперед, яку йому роль відводиться. Головне, щоб були амбіції у нього і були у його оточенні особи, які могли би стимулювати його президентські амбіції.
Іншої логіки Мороз у свому бажанні брати участь у президентських виборах не має, або її зараз вона зовсім не проглядається. Ця логіка Мороза є справді наївна, авантюристична і повністю безвідповідальна перед своїм електоратом і всією соціалістичною партією (але доля СПУ мала би нас найменше цікавити), більше нам нагадує: або все - або пропав. Здоровий глуз на позиції Мороза вкзує, що підтримавши Віктора Ющенка зараз і на виборах, СПУ отримує ряд плюсів:
- Залишається опозиційною для прихильників в Україні і політиків Заходу.
- Посилює впевненість перемоги Ющенка на суспільні настрої.
- Отримує гарантовану участь у поділі влади після виборів.
- Витісняє із електоральних ніш комуністів і росте чисельно і у кінцевому розвитку стає єдиною лівою потужною політичною силою в Україні.
Тобто, СПУ отримує можливість цивілізовано прийняти участь у виборах із послідовною опозиційною до режиму програмою, далі, після перемоги прийняти участь у поділі влади і, нарешті, до 2006 року наростити свою вагу у суспільстві. Не так важливо, чому СПУ і Мороз обрали зовсім інший шлях, важливо, що вони не мають наміру щось змінювати і схоже, що основним пропагандистським інструментом боротьби проти Ющенка стане його звинувачення у відсутності прагнення підтримати (режимну!) політреформу, як мала би українське суспільство привести до демократії.
Як на мою думку – вершина блюзнірства.
------
На цю тему:
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1082125866&first=1082189120&last=1082128655
Відповіді
2004.04.17 | Уляна
Re: Неправда Мороза, або як провалилася його мрія стати президентом
Досить про Мороза, будь ласка. А то виглядає, що він дійсно щось вирішує. Не треба ніяких обговорень навколо нього. Він же нічого не робить. От коли зробить, тоді і створюйте інформаційний привід.2004.04.17 | Максим’як
Re: Неправда Мороза, або як провалилася його мрія стати президентом
Так це якраз для того, щоб він нічого не вирішував. Ви кажете, що він нічого не робить. Це не так. Наприклад, на вибори мера у Мукачево СПУ висунула свого кандидата Лук"янця, депутата місцевої ради. Кандидат безнадійний - набере 2 вдсотки, то й це буде добре. Але це якраз суть підривної політики Мороза, який виствив свого кандидата, щоб хоч чуть-чуть послабити кандидата, якого підтримують Тимошенко і Ющенко. більше того, Мороз ще і коментарі відповідні дає, мовляв кандидати є продажні, а наш (з Медведчуком - М.) чесний.2004.04.17 | настрадамус
У Мороза есть интерес ,расскрутка партии в своём лице ..
Он пойдет на выборы ради расскрутки своей партии, заработать денег и "топить" оппозицию, ради этого он будет топить всех, из этого надо исходить, топить его...2004.04.18 | Максим’як
Re: Я не вірю. Бо є значно простіший варіант - підтримати Ющенка
Я про це писав. І до 2006 року розкрутка партії гарантована.А з іншого боку, Мороз має дуже слабкі організаційні здібності - його фркція за десять років не зросла зовсім, його рейтинг впав, а електорату все менше, партійну газету "Сільські вісті" сам завалив і т.д.
таким, як Мороз, гроші не допоможуть, хіба для власної кишені.
2004.04.17 | SpokusXalepniy
Одна важная составляющая не учтена.
Все написано довольно системно и логично.Но есть очень важный фактор, который надо бы учесть. То, что может все переставить с головы на ноги... или наоборот.
Я имею в виду особенности личности кандидата. Его психические и психологические черты характера. Такие черты, которые не всегда явно проявляются в силу того, что сама личность их намеренно или рефлекторно скрывает.
Например, такое качество, как непреодолимая тяга к власти, для некоторых личностей может быть совершенно открытой и нескрываемой. При этом и для них самих, и для окружающих это их качество выглядит вполне естественным. У них эта тяга быть лидером во многом спонтанная.
Многие другие, для которых власть - осознанная цель, эту черту своего характера часто скрывают. Во всяком случае - не выпячивают, хотя могут быть вполне достойными кандидатами в лидеры.
В этом смысле второй тип людей с одной стороны можно считать достаточно порядочными, т.к. они несколько стыдятся, то есть считают не совсем скромным демонстрацию своих амбиций, но с другой стороны такие люди и более опасны, т.к. если они внутренне непорядочны, то это сокрытие тяги к власти диктуется не скромностью, а маскировкой "для военных операций".
Наоборот, первые (открытые типы властолюбцев), хотя и выглядят часто недостатосчно скромными, но для общества обычно менее опасны, т.к. само общество их видит, как "на рентгене".
Не помню где я читал про Мороза. Но помню, что сделал вывод о том, что его скорее можно отнести ко второй категории (осознанная, намеренно невыпячиваемая, тяга к власти).
А вот уже о том, насколько просвечивается у него "тайный ход карт" для достижения цели, хорошо бы, чтобы ответили знающие люди. Интересно, что думает об этом Свистович.
Вывод. Хочу обратить внимание, что люди вышеприведенного типа (и "скромняги", и "артисты"), имея высокий общественный статус, в силу своих сильных личных качеств, могут в один момент опрокинуть самые логичные и доказательные анализы политиков. С чего, собственно, я и начал это сообщение.
2004.04.17 | Максим’як
Re: Цю складову дуже важко врахувати.
Цю складову дуже важко врахувати.Треба знати Мороза дуже добре, на рівні його сімейного психіатра.
Я беру до уваги тільки відображення внутрішньої психіки Мороза на його публічні вчинки. Ось такий приклад, бігун біжить навколо стадіону і спостерігаючи збоку можна прогнозувати, де він має опинитися у наступний момент, але при цьому ми зовсім відкидаємо психіку бігуна, яка раптом може його спонукати просто сісти на газон чи побігти у протилежному напрямку.
Для мене Мороз. як бігун, досі біжить у одному напрямку, який йому задало виховання у комуністичній тоталітарній системі – боротьба за владу без жодних моральних засад, але добре замаскована демагогією (колись це була демагогія ленінізму. А тепер демократичний слоган). Свистович, наприклад, переконує, що Мороз діє спонтанно, авантюристично, часто через власну наївність, діє під впливом свого оточення. Що тут скажеш – це є принципові розходження. Але моя методика дуже легко пояснює чому Мороз опинився у таборі режиму, а Свистовича методика – ні.
Я не думаю, що Мороз має приховані бажання до влади – він вже двічі балотувався у президенти і двічі програв, набравши невеликий відсоток. Він йде третій раз, абсолютно не добавивши ні для себе, ні для СПУ чогось якісно новішого, залишаючись на рівні електоральної підтримки 1999 року. У здоровий глузд такі вчинки не вкладаються. Мені більш кидається у вічі, що Мороз має слабкі органзаційні можливості (може тому, він у своїй професійній кар’єрі за комуністів не так багато досягнув).
2004.04.18 | Михайло Свистович
Re: Цю складову дуже важко врахувати.
Максим’як пише:>
> Для мене Мороз. як бігун, досі біжить у одному напрямку, який йому задало виховання у комуністичній тоталітарній системі
Це Ваше переконання щодо Мороза залишиться назавжди, щоб Мороз не зробив.
>
> Свистович, наприклад, переконує, що Мороз діє спонтанно, авантюристично, часто через власну наївність, діє під впливом свого оточення.
Ви вибрали лише частинку з моїх пояснень. В Мороза є багато і поганих рис.
>
> Я не думаю, що Мороз має приховані бажання до влади
Має, ще й які.
>
> У здоровий глузд такі вчинки не вкладаються.
Багато вчинків не вкладаються у здоровий глузд.
>
> Мені більш кидається у вічі, що Мороз має слабкі органзаційні можливості
Правильно кидається.
2004.04.17 | Zy
Re: Одна важная составляющая не учтена.
> осознанная, намеренно невыпячиваемая, тяга к властиМожно ли считать "невыпячиваемой тягой" затягивание Морозом (правда, не в одиночестве) спикериады, когда раз за разом, он (СПУ) выдвигал себя на премьера, набирая с каждым выдвижением всё меньше голосов, и, тем не менее, с упорством, вновь и вновь, казалось до бесконечности...
2004.04.18 | Zy
Re: Перепрошую,
звичайно, на спікера2004.04.18 | Михайло Свистович
Re: Одна важная составляющая не учтена.
SpokusXalepniy пише:>
> Я имею в виду особенности личности кандидата. Его психические и психологические черты характера. Такие черты, которые не всегда явно проявляются в силу того, что сама личность их намеренно или рефлекторно скрывает.
Ви маєте абсолютну рацію.
>
> Например, такое качество, как непреодолимая тяга к власти, для некоторых личностей может быть совершенно открытой и нескрываемой. При этом и для них самих, и для окружающих это их качество выглядит вполне естественным. У них эта тяга быть лидером во многом спонтанная.
Тут не те. В Мороза тяга до влади прихована від інших.
> Многие другие, для которых власть - осознанная цель, эту черту своего характера часто скрывают. Во всяком случае - не выпячивают, хотя могут быть вполне достойными кандидатами в лидеры.
Це випадок Мороза.
>
> Не помню где я читал про Мороза. Но помню, что сделал вывод о том, что его скорее можно отнести ко второй категории (осознанная, намеренно невыпячиваемая, тяга к власти).
Угу.
> А вот уже о том, насколько просвечивается у него "тайный ход карт" для достижения цели, хорошо бы, чтобы ответили знающие люди.
Так. як Ви описали.
>
> Вывод. Хочу обратить внимание, что люди вышеприведенного типа (и "скромняги", и "артисты"), имея высокий общественный статус, в силу своих сильных личных качеств, могут в один момент опрокинуть самые логичные и доказательные анализы политиков.
Угу.
2004.04.18 | SpokusXalepniy
Дополняю сказанное и отвечаю на возражения.
SpokusXalepniy пише:> ...есть очень важный фактор, который надо бы учесть. То, что может все переставить с головы на ноги... или наоборот.
> Я имею в виду особенности личности кандидата. Его психические и психологические черты характера. Такие черты, которые не всегда явно проявляются в силу того, что сама личность их намеренно или рефлекторно скрывает.
> Например, такое качество, как непреодолимая тяга к власти, для некоторых личностей может быть совершенно открытой и нескрываемой. При этом и для них самих, и для окружающих это их качество выглядит вполне естественным. У них эта тяга быть лидером во многом спонтанная.
> Многие другие, для которых власть - осознанная цель, эту черту своего характера часто скрывают. Во всяком случае - не выпячивают, хотя могут быть вполне достойными кандидатами в лидеры.
> В этом смысле второй тип людей с одной стороны можно считать достаточно порядочными, т.к. они несколько стыдятся, то есть считают не совсем скромным демонстрацию своих амбиций, но с другой стороны такие люди и более опасны, т.к. если они внутренне непорядочны, то это сокрытие тяги к власти диктуется не скромностью, а маскировкой "для военных операций".
> Наоборот, первые (открытые типы властолюбцев), хотя и выглядят часто недостатосчно скромными, но для общества обычно менее опасны, т.к. само общество их видит, как "на рентгене".
> Не помню где я читал про Мороза. Но помню, что сделал вывод о том, что его скорее можно отнести ко второй категории (осознанная, намеренно невыпячиваемая, тяга к власти).
> А вот уже о том, насколько просвечивается у него "тайный ход карт" для достижения цели, хорошо бы, чтобы ответили знающие люди. Интересно, что думает об этом Свистович.
>
> Вывод. Хочу обратить внимание, что люди вышеприведенного типа (и "скромняги", и "артисты"), имея высокий общественный статус, в силу своих сильных личных качеств, могут в один момент опрокинуть самые логичные и доказательные анализы политиков.
Для всех описанных типов властолюбцев (по сути, кандидатов на высокие посты) может быть характерен или нет переход за черту адекватности собственных поступков.
Дело в том, что страсть к власти при переходе некоторого порога, начинает быть все больше похожей на болезненные влечения: алкоголь, клептомания, игра, и пр. Человек может оставаться достаточно разумным, чтобы осознавать это. Но в реальных условиях он ничего не может с собой поделать (особенно, если дело зашло далеко). Игрок в рулетку (читай, например, Достоевского - "Игрок") вполне осознает всю ошибочность повтора игры. Большинство алкоголиков умом осознают, к чему приведет именно эта безобидная рюмочка, но моментально могут себя уговорить и убедить в несущественности данного шага. Эти общие концепции известны, как дважды два.
Так вот, для Максим'яка, нет ничего удивительного, что Мороз выдвигает себя в президенты (и не один раз), если допустить, что он внутренне уже преодолел тот порог, который отличает любовь к рулетке (дабы расслабиться) от влечения к ней. Вспомните, ведь уже один раз сбылась его мечта - он был избран Председателем ВР. Теперь внутренний голос вполне может заглушать холодный разум. Он еще и еще раз говорит: сыграй, может быть на этот раз повезет опять. И тут же выдвигаются масса "за" (а они действительно есть у Мороза. Ну, хотя бы отсутствие компроматов на него, что стоит любой "обедни").
Мне кажется, что умный Кучма, отлично использует эту морозовскую черту, которая может даже и не дошла до стадии болезни, но близко к ней находится. Кучма удачно подсовывает ему нужные карты в нужное время.
Это напоминает мне Лас Вегас, где не сыграть можно только, запершись в туалете, а все остальное пространство заполнено пусть даже простейшими игровыми автоматами.
И даже после этого... на хайвэе, на расстоянии нескольких миль от города, когда вы уже покинули игровую столицу мира, вы встречаете съезд к захудалой "избушке" и надпись возле дороги: "Последний шанс - сыграй!".
Кажется, у Кучмы и схвачены, и использованы даже такого типа "последние шансы".
2004.04.18 | Михайло Свистович
Re: Дополняю сказанное и отвечаю на возражения.
Все правильно пишете, крім одногоSpokusXalepniy пише:
>
> Мне кажется, что умный Кучма, отлично использует эту морозовскую черту, которая может даже и не дошла до стадии болезни, но близко к ней находится. Кучма удачно подсовывает ему нужные карты в нужное время.
Це особливо влучно
> Это напоминает мне Лас Вегас, где не сыграть можно только, запершись в туалете, а все остальное пространство заполнено пусть даже простейшими игровыми автоматами.
Ну це Ви перебільшуєте. В мене знайомий був у Лас-Вегасі й зіграв тільки один раз на саму мінімальну ставку просто, щоб відмітитися. Я теж, наприклад, не люблю грати в азартні ігри.
2004.04.18 | SpokusXalepniy
С вами все ясно.
Михайло Свистович пише:> Ну це Ви перебільшуєте. В мене знайомий був у Лас-Вегасі й зіграв тільки один раз на саму мінімальну ставку просто, щоб відмітитися.
>Я теж, наприклад, не люблю грати в азартні ігри.
Это вам все равно не поможет подняться выше министра культуры. Теперь, с таким диагназом, хоть стреляйся.
P.S.
Честно говоря, я однажды посетил тамошние хваленые столы и автоматы. После трехчасовых безпрерывных игр я остался в выигрыше. Долларов пять или шесть. Несмотря на обогащение я никогда не вернусь к этому занятию. Есть тысчи вещей, которые будоражат мои внутренности намного эффективней, и, главное, с большей пользой.
Кстати, для меня было намного интересней наблюдать за некоторыми игроками. Особенно в моменты, когда в зале раздается металлический звон падающих в медное ведро долларов. Этот звук, намеренно усиленный встроенными микрофонами, продолжается иногда по десять минут. Он заставляет играющую публику мысленно прикидывать вес этого долларового ведерка.
2004.04.18 | Михайло Свистович
Re: С вами все ясно.
SpokusXalepniy пише:>
> Это вам все равно не поможет подняться выше министра культуры. Теперь, с таким диагназом, хоть стреляйся.
Звикайте до того, що є люди, відмінні від Вас. Можливо у Вас є комплекс, що Ви здатні бути кимсь, але через "козні" комуністів, жидо-масолнів, позапланетних сил, Вас не оцінили. але я не маю амбіцій зайняти міністерську чи будь-яку іншу посаду. Я лише хочу шастя своїй Батьківщині.
>
> Честно говоря, я однажды посетил тамошние хваленые столы и автоматы. После трехчасовых безпрерывных игр я остался в выигрыше. Долларов пять или шесть. Несмотря на обогащение я никогда не вернусь к этому занятию. Есть тысчи вещей, которые будоражат мои внутренности намного эффективней, и, главное, с большей пользой.
> Кстати, для меня было намного интересней наблюдать за некоторыми игроками. Особенно в моменты, когда в зале раздается металлический звон падающих в медное ведро долларов. Этот звук, намеренно усиленный встроенными микрофонами, продолжается иногда по десять минут. Он заставляет играющую публику мысленно прикидывать вес этого долларового ведерка.
Я Вас вітаю.
2004.04.18 | SpokusXalepniy
Забыл охарактеризовать всеобщего любимца.
SpokusXalepniy пише:> Мне кажется, что умный Кучма, отлично использует эту морозовскую черту, которая может даже и не дошла до стадии болезни, но близко к ней находится. Кучма удачно подсовывает ему нужные карты в нужное время.
В этом смысле Кучма это не какой-нибудь там "катало", и далеко не шулер на ялтинском пляже. Эта глыба куда более высокого полета
2004.04.18 | Максим’як
Re: тут я з Вами не згоден у характеристиці "любимчика"
SpokusXalepniy пише:>
> В этом смысле Кучма это не какой-нибудь там "катало", и далеко не шулер на ялтинском пляже. Эта глыба куда более высокого полета
Той Кучма, якого ми бачимо - є резуьтат щоденної дії на нього десятка місцевих з АП і російських політтехнологів.
Кучму рятує алкоголізм і необмежена влада, як колись у секретаря обкому.
2004.04.19 | Адвокат ...
Рятують від чого?
Максим’як пише:> Кучму рятує алкоголізм і необмежена влада, як колись у секретаря обкому.
Невже від алькоґолізму та авторитаризму?
2004.04.19 | Максим’як
Re: Тут у розумінні виручають, приходять на виручку?
Завдяки алкоголізму і необмеженої влади, Кучма керує державою, а не за рахунок власних розумових талантів.