04/19/2004 | КП8416

Русскіє, як відомо, долґа запряґают, зато бистра єздяют. Хатя, пріімущіствінно, нє туда. Нє в ту стєпь. Пєрвий канал рассссійсссскава єлєвідєнія довго телився, довго збирався, довго пнувся, щоб прокоментувати відоме рішення української Нацради з питань телебачення та радіомовлення. І нарешті запріг. Наталья Кандратюк (ніяк не запам'ятаю її дівоче рассссійсссскоє прізвище) так уже "злопихатєльно", так уже "язвітєльно" іспражнялася з цього приводу. Ну, хто не бачив, може собі уявити. Велику купу смердючого навалила. А завершила найсмердючішою, на її думку, цяпочкою: "Саґласна новєйшім нормам украінскава язика "суднО" тєпєрь нє мєдіцинскій тєрмін, а карабль, а "ліфт" – "міжповерховий дротохід". Про дротохід можна сказати одне: убогий і застарілий років на 80 кацапський "дотеп" з того ж ряду, що й "мордопис", "баба-пупорізка" та інші вигадані тупуватими "шутнікамі" горбухи. За таким алгоритмом жартувати може всяк: "Згідно з найновішими нормами російської мови "мєжґосударствєнная враковякалка" – це не військовий термін, а кореспондентка першого каналу російського телебачення". А от щодо суднА… "Новєйшім" нормам української мови, за якими наголос падає на останній склад цього слова, не менше ста років. Принаймні, саме з таким наголосом стоїть слово у словнику Грінченка, у словнику Голоскевича, у тритомному рос-укр.словнику, у ВСІХ інших словниках укр.мови. І означає слово це: 1) корабель, 2) отой самий медичний термін. Не знаю, чому це Наталья Кандратюк вирішила оцінювати нашу мову за нормами своєї. У них наголос один, і нас – інакший. Так і має бути. У поляків "вОда", у нас "водА", у москалів "вадА" – і що тут жартувати? А найцікавіше, що в рідній мові Натальї Кандратюк нема такого "мєдіцінскава тєрміна", як "суднО". Нема і все. Є "сУдно". Котре означає: 1) корабель, 2) оту саму медичну посудину. Тобто кореспондент найголовнішого московського каналу не володіє на тільки мовою країни перебування, а й РІДНОЮ, російською мовою. Невже у маскві така криза кадрів? Нема вправніших гімночерпіїв? Чи, як завжди, довго запрягали, та швидко всралися?