«Маючи все, ми програли...»
04/24/2004 | Максим’як
Час нової Тузли
Андрій МИСЕЛЮК
Провал спроби змінити Конституцію перед самими виборами — сигнал до реалізації кризових сценаріїв утримання влади.
«Маючи все, ми програли...»
8 лютого опозиційні фракції з допомогою депутатів-мажоритарників провалили масштабний проект зі зміни Конституції країни. Прихильникам реформи не вистачило шести голосів до необхідних трьохсот «багнетів». «Ми не справилися з проектом реформування системи влади, — розписався в поразці координатор парламентської більшості Степан Гавриш. — Маючи всі можливості, весь ресурс впливу, телебачення, все інше, ми програли політичним силам, у яких не було нічого, крім запалу».
Півтора року, прожитих під знаком реформи, залишилися в історії, попереду — півроку виборчої кампанії. «Після невдачі з реформою з’явилася можливість серйозно готуватися до президентських виборів. Треба братися за економічні й соціальні проблеми й довести людям, на що здатна влада», — оприлюднив програму прихильників прем’єра Віктора Януковича один з лідерів фракції «Регіони України» Валерій Коновалюк. Хоч цього тижня частина пропрезидентських фракцій (передусім об’єднані соціал-демократи), швидше за все, ще спробує реанімувати ідею внесення змін до Основного Закону країни. З огляду на досвід проходження конституційних змін у першому читанні правові підстави для цього може бути знайдено найнесподіваніші — адже провели в лютому заради реформи позачергову десятихвилинну сесію парламенту. Однак, як зізнаються самі депутати з пропрезидентських фракцій, ці спроби мають мінімальні шанси на успіх — було застосовано всі способи мобілізації голосів при підготовці голосування, але вони не спрацювали. Крім того, після невдалого голосування 8 квітня у ставленні депутатів до реформи та її організаторів стався психологічний злам: усі пересвідчилися, що керівник Адміністрації Президента Віктор Медведчук в адмініструванні парламентського ПДВ — податку на депутатську згоду — не всесильний. «І тепер, — констатує політолог Віктор Небоженко, — ініціаторам реформи буде нелегко зважитися на повторне голосування. Бо вони не можуть гарантувати конкретному депутату, що саме його голос буде вирішальним. Можна спрогнозувати: якщо 8квітня було отримано результат у 294 голоси, то під час наступного голосування за реформу результат буде на 10 голосів менший, а не більший, як хотіла б Адміністрація Президента».
У тактичному плані «Наша Україна» і Блок Юлії Тимошенко збираються до кінця сесії не допустити переголосування конституційної реформи: відповідно до норм регламенту ВР, упродовж сесії законопроект може ставитися на голосування лише один раз. І, що з погляду стратегії ще важливіше, і опозиція з кандидатом Віктором Ющенком, і частина пропрезидентських сил, яка орієнтується на кандидата Віктора Януковича, після 8 квітня остаточно перекинулися з проблеми зміни Конституції на питання перемоги на президентських виборах. З нинішніми повноваженнями, що, схоже, влаштовує не лише Ющенка, а й Януковича. У результаті в ініціаторів реформи, яка, на думку абсолютної більшості експертів, була спрямована на збереження влади нинішнього Президента Леоніда Кучми, залишається невеликий вибір засобів для досягнення своєї мети. Це або третій термін чинного глави держави, або застосування ще радикальніших сценаріїв «маленької звитяжної кампанії».
Після невдачі реформи різнорідні сили з табору влади опинилися перед потребою відповісти на просте запитання: «Хто наш кандидат на виборах?». Однак єдиної відповіді поки що не існує. Кандидатів мало — Президент Кучма і прем’єр Янукович. Але проблема саме в тому, що чинний Президент, як вважають політологи, остаточно питання про третій термін для себе ще не вирішив. Проте й прем’єра затверджувати «єдиним кандидатом від влади» також не поспішає.
Вибори «по беспределу»
Досі найбільший вплив на правила гри в пропрезидентському таборі мав не Віктор Янукович, а Віктор Медведчук. На думку політолога Володимира Малинковича, після невдачі реформи у Президента Кучми є всі підстави відправити голову АП у відставку: «Медведчук був упевнений, що йому вдасться вишикувати за ранжиром усіх «більшовиків» і змусити їх проголосувати «як треба». Звик «ламати через коліно» і не хотів уважно придивлятися до реалій життя, прислухатися до порад тверезомислячих людей. Програли Медведчук з Гавришем і дуже важливу справу завалили. А тому, на мою думку, не завадило б Президенту розглянути питання про їхню «службову невідповідність». Якщо ж Президент розсудить інакше, то країні треба готуватися до нових технологічних знахідок голови АП, відомого своєю пристрастю до «кризових» сценаріїв. На думку директора Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва, «напрошується найпривабливіший для влади варіант — варіант третього терміну Леоніда Кучми». «Тому що й характер чинного президента, і його ресурси, і його можливості нарощувати ці ресурси на вибори зберігаються. Зате відходить у минуле вся тяганина, пов’язана з необхідністю імітації парламентсько-урядової коаліції», — впевнений Єрмолаєв.
Тим більше, що Леонід Кучма заздалегідь потурбувався про те, щоб мати під рукою юридичні обгрунтування для претензій на третій термін — Конституційний Суд ще в грудні минулого року постановив вважати нинішній другий термін президентства Кучми першим. Спроба реалізувати сценарій «Кучма-3» неминуче призведе до настільки різкого загострення відносин України із Заходом, що нинішнє тертя з Парламентською асамблеєю Ради Європи здаватиметься милою балаканиною «про головне». Тому більшість експертів сумніваються, що Президент, зрештою, зважиться на такий крок. Хоча й визнають, що невдача реформи підштовхує Леоніда Кучму до нього.
Як інші радикальні сценарії розглядаються спроби дестабілізації ситуації в країні й «розкрутки» на кризовому тлі маловідомих чи забутих політиків. Уперше про те, що влада готова застосувати на виборах стратегії на зразок кризи навколо острова Тузла, в інтерв’ю «Контрактам» два місяці тому повідомив віце-спікер Олександр Зінченко. Березневе загострення ситуації в Криму політолог Кость Бондаренко розцінює саме як «пристрілку» до такої кризи і масштабної дестабілізації ситуації в країні. «Поки що ми бачимо в Криму лише ескізи, — говорить Бондаренко. — «Пристрілка» почалася ще торік. І події навколо Дністровської електростанції (прикордонний конфлікт між Україною й Молдовою. — Ред.), і проект «Тузла» були ескізами деяких політтехнологій, які застосовуватимуть 2004 року. Існують технології, за допомогою яких можна запустити в Криму — а там це зробити найлегше — пружину конфлікту, яка, розпрямляючись, може призвести до гострих конфліктних ситуацій. Цей конфлікт може ввести в активну політичну гру деяких осіб, яких наразі не вважають фаворитами президентських перегонів. Відповідно деякі політичні сили таким чином зможуть активно вплинути на хід виборчої кампанії в Україні». Загалом цей тиждень стане визначальним для питання реалізації радикальних сценаріїв проведення президентської кампанії. Якщо прихильникам реформи не вдасться проштовхнути її з нової спроби, то владі залишиться або погодитися найближчими тижнями на відносно розкрученого кандидата Віктора Януковича, або спробувати перемогти, граючи без правил
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/6/1620042417.html
Андрій МИСЕЛЮК
Провал спроби змінити Конституцію перед самими виборами — сигнал до реалізації кризових сценаріїв утримання влади.
«Маючи все, ми програли...»
8 лютого опозиційні фракції з допомогою депутатів-мажоритарників провалили масштабний проект зі зміни Конституції країни. Прихильникам реформи не вистачило шести голосів до необхідних трьохсот «багнетів». «Ми не справилися з проектом реформування системи влади, — розписався в поразці координатор парламентської більшості Степан Гавриш. — Маючи всі можливості, весь ресурс впливу, телебачення, все інше, ми програли політичним силам, у яких не було нічого, крім запалу».
Півтора року, прожитих під знаком реформи, залишилися в історії, попереду — півроку виборчої кампанії. «Після невдачі з реформою з’явилася можливість серйозно готуватися до президентських виборів. Треба братися за економічні й соціальні проблеми й довести людям, на що здатна влада», — оприлюднив програму прихильників прем’єра Віктора Януковича один з лідерів фракції «Регіони України» Валерій Коновалюк. Хоч цього тижня частина пропрезидентських фракцій (передусім об’єднані соціал-демократи), швидше за все, ще спробує реанімувати ідею внесення змін до Основного Закону країни. З огляду на досвід проходження конституційних змін у першому читанні правові підстави для цього може бути знайдено найнесподіваніші — адже провели в лютому заради реформи позачергову десятихвилинну сесію парламенту. Однак, як зізнаються самі депутати з пропрезидентських фракцій, ці спроби мають мінімальні шанси на успіх — було застосовано всі способи мобілізації голосів при підготовці голосування, але вони не спрацювали. Крім того, після невдалого голосування 8 квітня у ставленні депутатів до реформи та її організаторів стався психологічний злам: усі пересвідчилися, що керівник Адміністрації Президента Віктор Медведчук в адмініструванні парламентського ПДВ — податку на депутатську згоду — не всесильний. «І тепер, — констатує політолог Віктор Небоженко, — ініціаторам реформи буде нелегко зважитися на повторне голосування. Бо вони не можуть гарантувати конкретному депутату, що саме його голос буде вирішальним. Можна спрогнозувати: якщо 8квітня було отримано результат у 294 голоси, то під час наступного голосування за реформу результат буде на 10 голосів менший, а не більший, як хотіла б Адміністрація Президента».
У тактичному плані «Наша Україна» і Блок Юлії Тимошенко збираються до кінця сесії не допустити переголосування конституційної реформи: відповідно до норм регламенту ВР, упродовж сесії законопроект може ставитися на голосування лише один раз. І, що з погляду стратегії ще важливіше, і опозиція з кандидатом Віктором Ющенком, і частина пропрезидентських сил, яка орієнтується на кандидата Віктора Януковича, після 8 квітня остаточно перекинулися з проблеми зміни Конституції на питання перемоги на президентських виборах. З нинішніми повноваженнями, що, схоже, влаштовує не лише Ющенка, а й Януковича. У результаті в ініціаторів реформи, яка, на думку абсолютної більшості експертів, була спрямована на збереження влади нинішнього Президента Леоніда Кучми, залишається невеликий вибір засобів для досягнення своєї мети. Це або третій термін чинного глави держави, або застосування ще радикальніших сценаріїв «маленької звитяжної кампанії».
Після невдачі реформи різнорідні сили з табору влади опинилися перед потребою відповісти на просте запитання: «Хто наш кандидат на виборах?». Однак єдиної відповіді поки що не існує. Кандидатів мало — Президент Кучма і прем’єр Янукович. Але проблема саме в тому, що чинний Президент, як вважають політологи, остаточно питання про третій термін для себе ще не вирішив. Проте й прем’єра затверджувати «єдиним кандидатом від влади» також не поспішає.
Вибори «по беспределу»
Досі найбільший вплив на правила гри в пропрезидентському таборі мав не Віктор Янукович, а Віктор Медведчук. На думку політолога Володимира Малинковича, після невдачі реформи у Президента Кучми є всі підстави відправити голову АП у відставку: «Медведчук був упевнений, що йому вдасться вишикувати за ранжиром усіх «більшовиків» і змусити їх проголосувати «як треба». Звик «ламати через коліно» і не хотів уважно придивлятися до реалій життя, прислухатися до порад тверезомислячих людей. Програли Медведчук з Гавришем і дуже важливу справу завалили. А тому, на мою думку, не завадило б Президенту розглянути питання про їхню «службову невідповідність». Якщо ж Президент розсудить інакше, то країні треба готуватися до нових технологічних знахідок голови АП, відомого своєю пристрастю до «кризових» сценаріїв. На думку директора Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва, «напрошується найпривабливіший для влади варіант — варіант третього терміну Леоніда Кучми». «Тому що й характер чинного президента, і його ресурси, і його можливості нарощувати ці ресурси на вибори зберігаються. Зате відходить у минуле вся тяганина, пов’язана з необхідністю імітації парламентсько-урядової коаліції», — впевнений Єрмолаєв.
Тим більше, що Леонід Кучма заздалегідь потурбувався про те, щоб мати під рукою юридичні обгрунтування для претензій на третій термін — Конституційний Суд ще в грудні минулого року постановив вважати нинішній другий термін президентства Кучми першим. Спроба реалізувати сценарій «Кучма-3» неминуче призведе до настільки різкого загострення відносин України із Заходом, що нинішнє тертя з Парламентською асамблеєю Ради Європи здаватиметься милою балаканиною «про головне». Тому більшість експертів сумніваються, що Президент, зрештою, зважиться на такий крок. Хоча й визнають, що невдача реформи підштовхує Леоніда Кучму до нього.
Як інші радикальні сценарії розглядаються спроби дестабілізації ситуації в країні й «розкрутки» на кризовому тлі маловідомих чи забутих політиків. Уперше про те, що влада готова застосувати на виборах стратегії на зразок кризи навколо острова Тузла, в інтерв’ю «Контрактам» два місяці тому повідомив віце-спікер Олександр Зінченко. Березневе загострення ситуації в Криму політолог Кость Бондаренко розцінює саме як «пристрілку» до такої кризи і масштабної дестабілізації ситуації в країні. «Поки що ми бачимо в Криму лише ескізи, — говорить Бондаренко. — «Пристрілка» почалася ще торік. І події навколо Дністровської електростанції (прикордонний конфлікт між Україною й Молдовою. — Ред.), і проект «Тузла» були ескізами деяких політтехнологій, які застосовуватимуть 2004 року. Існують технології, за допомогою яких можна запустити в Криму — а там це зробити найлегше — пружину конфлікту, яка, розпрямляючись, може призвести до гострих конфліктних ситуацій. Цей конфлікт може ввести в активну політичну гру деяких осіб, яких наразі не вважають фаворитами президентських перегонів. Відповідно деякі політичні сили таким чином зможуть активно вплинути на хід виборчої кампанії в Україні». Загалом цей тиждень стане визначальним для питання реалізації радикальних сценаріїв проведення президентської кампанії. Якщо прихильникам реформи не вдасться проштовхнути її з нової спроби, то владі залишиться або погодитися найближчими тижнями на відносно розкрученого кандидата Віктора Януковича, або спробувати перемогти, граючи без правил
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/6/1620042417.html