04/28/2004 | Их ответ Чемберлену!!!

ЗВЕРНЕННЯ

співробітників органів внутрішніх справ Закарпатської області
до Президента України Л. Кучми;
Голови Верховної Ради України В. Литвина;
Прем’єр-міністра держави В. Януковича;
Міністра внутрішніх справ М. Білоконя;
до народних депутатів України та керівників всіх політичних партій та громадських організацій держави.

Шановні керівники вищих органів державної влади!

Шановні депутати Верховної Ради України!

Шановні лідери політичних партій, громадських об’єднань та організацій!

Ми, співробітники органів внутрішніх справ, які несуть службу на території Закарпатської області України, звертаємося до вас, як до людей, від чиєї волі, розуму та політичного досвіду залежить мир і спокій на нашій землі. Звертаємося до вашої державної мудрості, визнаної українським народом.

Протягом останнього часу з трибуни Верховної Ради, в пресі та у публічних виступах деякі українські політики брутально та безпідставно паплюжать честь та гідність не лише співробітників органів внутрішніх справ, але й всього населення Закарпаття, яке завжди відзначалось своєю працьовитістю, толерантністю, високим рівнем правової свідомості.

Закарпатська область - один із найспокійніших у криміногенному плані регіонів держави.

Для Закарпаття ніколи не були характерними бандитизм та організована злочинність, а протягом останніх трьох років на закарпатській землі НЕ БУЛО ЗАФІКСОВАНО ЖОДНОГО ВИПАДКУ БАНДИТИЗМУ.

В області вже забули про такі важкі злочини, як вбивства на замовлення, наприклад. Останнє таке вбивство сталося у нас у грудні 1998 року, коли в Мукачеві було розстріляно депутата Закарпатської обласної ради Михайла Токаря, відомого у кримінальних колах під прізвиськом "Гєша".

З того часу у нас не було ЖОДНОГО ЗАМОВНОГО ВБИВСТВА! І навіть це останнє (М. Токаря-"Гєші") було надзвичайно швидко розкрито, вбивці заарештовані та засуджені, а організатора вбивства - лідера організованого злочинного угруповання Євгена Ігнаткіна - затримано у Празі за активної участі співробітників УБОЗ УМВС України у Закарпатській області.

Рідкісними є на закарпатській землі випадки розбійних нападів, цей показник у нас - найнижчий в державі.

Водночас, саме УМВС України у Закарпатській області має НАЙВИЩІ В ДЕРЖАВІ показники з розкриття злочинів.

Таким чином, ми, співробітники закарпатської міліції, маємо повне право сказати, що у нашій області давно і рішуче було зламано хребет організованій злочинності, і на Закарпатті нині фактично немає організованих злочинних угруповань.

Про якість нашої роботи говорять не слова, не заяви і навіть не нинішнє Звернення.

ЦЯ ЯКІСТЬ - У ПОКАЗНИКАХ РОБОТИ УМВС, ЯКІ Є ОДНИМИ З КРАЩИХ В ДЕРЖАВІ.

Але нашій міліції ніколи не пощастило б досягти цих суттєвих успіхів у справі боротьби з організованою злочинністю та бандитизмом, якби у нас не було повного взаєморозуміння та взаємоповаги з населенням нашої області. Трудівники Закарпаття завжди мали в особі правоохоронних структур надійних захисників їхнього спокою та життя, а правоохоронці, в свою чергу, завжди відчували підтримку і допомогу всіх чесних жителів Закарпаття.

І НІКОЛИ МІЖ НАМИ НЕ ВИНИКАЛО ЖОДНИХ СЕРЙОЗНИХ НЕПОРОЗУМІНЬ ЧИ КОНФЛІКТІВ.

Саме тому нам надзвичайно гірко та боляче чути, як народні депутати з блоку "Наша Україна" ось уже майже рік обливають брудом і нас, співробітників правоохоронних структур, і всіх закарпатців. З трибуни Верховної Ради лунають незаслужені, наклепницькі заяви про те, що на Закарпатті органи державної влади та правопорядку злилися з бандитами, хоча останнє бандитське кубло було знищено нашими співробітниками ще три роки тому. Але це не заважає панам політикам з блоку Віктора Ющенка і особисто самому пану Віктору Ющенку публічно заявляти, що на "Закарпатті правлять злодії та бандити".

Панове депутати дозволяють собі навішувати на всю нашу область такі образливі ярлики, як: "Закарпаття - це українське Палермо", "на Закарпатті не існує самоврядування, а править криміналітет" і тому подібне.

А нас, співробітників органів внутрішніх справ, свідомо і привселюдно обливають помиями, обзиваючи нас "бандитами", "бидлом", "собаками", "нелюдами", "холуями" і тому подібними виразами, яких ми не чули навіть від кримінальних злочинців, а не те, що від людей, наділених народом державною владою. За що?! І чому?! За те, що ми намагаємося виконувати свій обов’язок і залишаємося вірними присязі, яку давали українському народу і Українській державі?

Але що вже говорити про нас, рядових співробітників органів внутрішніх справ, якщо вся Україна бачила, як нахабно, брутально поводилися депутати з "Нашої України" навіть з Міністром внутрішніх справ у залі засідань Верховної Ради держави? Як же нам, рядовим співробітникам органів внутрішніх справ, ставитися до колишнього прем’єр-міністра держави, лідера авторитетного політичного блоку пана Віктора Ющенка, якщо він прилюдно, з парламентської трибуни може дозволити заявити собі нашому Міністру внутрішніх справ: "Ваше місце у параші!", навіть не посоромившись того, що використовує в залі Верховної Ради тюремний жаргон кримінальних злочинців?

Це навіть не можна назвати виявом неповаги до державного діяча і заслуженого генерала міліції. Це відвертий вияв брутальної зверхності, вседозволеності, презирства до всіх, хто носить нині міліцейські погони, і кого ці панове вважають, мабуть, "нижчими" за себе.

Хто дав їм право знущатися над гідністю співробітників правоохоронних структур, людей, які майже щодня ризикують своїм життям та здоров’ям заради спокою і миру в Українській державі? І хіба для цього наш народ обирав цих політиків до Верховної Ради? Якщо "Наша Україна" та особисто її лідер пан Віктор Ющенко так зневажливо ставляться до співробітників органів внутрішніх справ уже й нині, то як ми зможемо співпрацювати з цими політиками у майбутньому, якщо вони, як про те заявляють, прийдуть до вищої влади в державі? І що це буде за влада, лідери якої уже сьогодні дозволяють собі принижувати людську гідність громадян України, погрожувати фізичною розправою та моральним терором?

Ми, співробітники міліції Закарпаття, відчуваємо цей терор на собі та на членах наших сімей протягом останніх двох років. А з весни 2003 року та до нинішніх днів моральний терор з боку функціонерів "Нашої України" проти міліції Закарпаття почав набирати вже й форми терору фізичного.

Провокації проти співробітників органів внутрішніх справ, організовані народними депутатами та функціонерами "Нашої України", мали місце уже влітку минулого року, під час виборів мера міста Мукачева. Тоді народні депутати України В. Балога, Т. Чорновіл, І. Іванчо та деякі інші безпричинно напали на співробітника УБОЗ УМВС, який виконував свої службові обов’язки, потрощили його автомобіль і, погрожуючи розправою, відібрали у нього відеокамеру та сумку з особистими документами. Ніхто з учасників нападу на оперативного співробітника міліції та його фактичного пограбування жодної відповідальності так і не поніс. Навпаки, постраждали від цієї провокації лише співробітники УБОЗ УМВС.

Того ж року (2003-го) народний депутат України Сергій Ратушняк, який також був тоді членом фракції "Нашої України" в парламенті, спровокував конфлікт на центральному ринку м. Ужгорода, побивши новопризначеного Ужгородською міськрадою директора цього комунального ринку пана О. Пономарьова.

Коли ж до місця події прибули співробітники Ужгородського міськвідділу внутрішніх справ на чолі з тодішнім начальником міськвідділу полковником В. Ценовим, народний депутат Ратушняк накинувся з лайкою, погрозами та кулаками й на них. Так само, як і його колеги В. Балога, І. Іванчо та інші, С. Ратушняк силоміць видер з рук співробітника міліції відеокамеру і розбив її. Жодної відповідальності за напад на офіцера міліції пан Ратушняк також не поніс, що спричинило подальший конфлікт, під час якого вже було пролито кров наших службовців.

Так, у грудні минулого року група народних депутатів від фракції ВР "Наша Україна" організувала захоплення адміністративної будівлі на речовому ринку по вулиці Краснодонців в Ужгороді. Засоби масової інформації, контрольовані "Нашою Україною" розповсюдили по всій державі фактичну дезінформацію про те, нібито "бандити" захопили на цьому ринку громадську приймальню народного депутата України Сергія Ратушняка, який входив тоді до фракції "Нашої України" в парламенті. Ту саму вигадку настирливо депутати від фракції "Наша Україна" роздмухували і з трибуни Верховної Ради. Тоді також сипалися звинувачення на наших працівників у тому, що ми, правоохоронці Закарпатської області, не просто "сприяємо" міфічним "бандитам", але й безпосередньо "допомагаємо" їм у "захопленні" приймальні нардепа Ратушняка. Тоді також були депутатські запити, ультимативні заяви та звернення до всіх вищих керівників України з вимогами "звільнити з роботи", "усунути з посад", "віддати під суд" і т.д. керівників та рядових співробітників міліції Закарпаття.

В дійсності ж, адміністративне приміщення на ринку ніколи народному депутату Ратушняку не належало (це власність Ужгородського автотранспортного підприємства), а в самій цій будівлі знаходилася не громадська приймальня пана Ратушняка, а дирекція його фірми "Спедитор", яка й контролювала речовий ринок. Оскільки фірма "Спедитор" грубо порушувала умови договору про оренду, власники будівлі припинили дію цього договору і звернулися до міліції з офіційним проханням забезпечити охорону власності автотранспортного підприємства.

Але народні депутати України Сергій Ратушняк, Юрій Оробець, Василь Червоній та деякі інші привезли до Ужгорода 45 бойовиків, найнятих в Києві, і силоміць захопили адміністративну будову, підступно, несподівано напавши на співробітників УМВС, які охороняли будинок. Кілька міліціонерів було отруєно газом, їм було нанесено серйозні тілесні ушкодження, що викликало необхідність госпіталізації та лікування потерпілих співробітників УМВС.

Цей напад на співробітників УМВС був організований та спровокований виключно народними депутатами Верховної Ради, членами блоку "Наша Україна". По факту нападу на співробітників міліції та їхнього побиття було порушено кримінальну справу.

Але до кримінальної відповідальності було притягнуто лише рядових виконавців тієї кривавої провокації. Ніхто ж з безпосередніх організаторів та керівників брутального нападу на співробітників міліції в Ужгороді жодного покарання, звісно, не зазнав. Ніхто навіть не вибачився перед нашими співробітниками, які стали жертвами не лише брутального нападу, але й ще брутальнішої наклепницької кампанії, розгорнутої проти міліції Ужгорода і Закарпаття в засобах масової інформації, контрольованих "Нашою Україною".

Наступна масштабна провокація проти міліції Закарпаття була організована тими самими народними депутатами України, членами фракції "Наша Україна" в парламенті В. Балогою, І. Іванчо, Ю. Оробцем та іншими 29 грудня 2003 року, коли ці політики спробували захопити приміщення міської ради в Мукачеві, використавши для цього заздалегідь завезених бойовиків з напівлегальних воєнізованих організацій та люмпенізовану частину населення міста Мукачево. Тоді також були спроби побиття наших співробітників, а лайка та брудні образи на нашу адресу лилися дуже "щедрим потоком". Проти деяких активних учасників цього конфлікту було порушено кримінальні справи, але справжні натхненники та організатори знову залишились безкарними.

Така безпрецедентна безкарність, мабуть, і породила серед політиків "Нашої України" ту ілюзію вседозволеності, повної безвідповідальності за свої слова та дії, яку вся Україна спостерігає протягом останніх двох тижнів.

Мало того, цього разу відверта брехня, наклепи та брудні інсинуації видаються цими політиками за "істину в останній інстанції", яку й розповсюджують по всій Європі та світу, аби спаплюжити образ нашої держави в очах світової громадськості.

Нам, правоохоронцям Закарпаття, які не шкодували ні своїх сил, ні знань, ні здоров’я, ні навіть життя для того, аби перетворити наше Сонячне Закарпаття на регіон, вільний від бандитизму, зараз вкрай прикро слухати і бачити те, як деякі безвідповідальні політики, прикриваючись депутатським мандатом, спекулюючи народною довірою, спотворюють імідж нашої області, брехливо та підступно обзивають наш край "українським Палермо", "областю, де владарюють злодії та бандити" і тому подібними наклепницькими "ярликами". Хіба за це віддали своє життя наші товариші по зброї В.Балега, Є. Басараб та інші? І чим заслужили подібну образу ті з наших працівників, які щодня, щоночі ризикують своїм життям, охороняючи спокій наших людей? Лише тим, що намагаємось чесно виконувати свій обов’язок?

Пан Ющенко кричав з трибуни Верховної Ради нашому Міністру внутрішніх справ: "Ви зрадили все, що можна зрадити!".

Можливо, пан Ющенко може пояснити нам, співробітникам правоохоронних структур Закарпаття, КОГО І ЩО МИ ЗРАДИЛИ, коли терпляче зносили весь отой шквал диких, непристойних образ, погроз, наскоків та просто нападів, організований та здійснений "командою" (нардепами з "Нашої України") в Мукачеві 18-19 квітня ц.р.?

Ми, співробітники міліції, стоїмо поза політикою, наш обов’язок - охороняти Закон і громадський порядок. І ми чесно виконували свій обов’язок у Мукачеві.

Але саме політики з "Нашої України" завезли до цього міста в день виборів понад 300 найманців з інших міст України, бойовиків з кількох екстремальних організацій. І це саме вони, а не ми, співробітники міліції, протягом всього дня 18 квітня ц.р. намагалися спровокувати сутички на виборчих дільницях Мукачева, аби зірвати вибори міського голови. Лише завдяки спокою, витримці, професіоналізму наших міліціонерів, ці провокації не досягли своєї мети: спокій в місті протягом всього дня виборів не було серйозно порушено, а вибори відбулися, в цілому, цілком нормально та цивілізовано. Про це свідчать і відгуки численних спостерігачів, в тому числі іноземних, і службові документи міліції.

Проте вже ввечері 18 квітня народні депутати України з блоку Віктора Ющенка (70 чоловік) розпочали пиятику в місцевому ресторані "Зірка". Депутатські "гульки" продовжувалися майже до 4-ої години ночі. Аж коли панам депутатам стало відомо, що вибори їхній ставленик пан Віктор Балога програв, вони просто озвіріли (іншого слова не можемо навіть знайти).

Народні депутати України Роман Безсмертний, Юрій Павленко, Петро Олійник вдерлися до приміщення Мукачівської міської ради і безпричинно накинулися з побоями на полковника міліції В. Шелепця, який ніс там службу по охороні громадського порядку. Бити намагалися і співробітників спецпідрозділу міліції "Беркут". На їхню адресу, на адресу членів виборчої комісії, керівників обласної та всеукраїнської державної влади лунали такі брудні вирази та лайки, які ми просто не можемо передати словами. Подібної непристойності багато хто з нас, людей, які постійно мають справу з "дном" суспільства, не чули навіть від представників злочинного світу.

Потім панове депутати дивним чином заспокоїлися, навіть вибачилися перед міліціонерами і вийшли на вулицю перед ратушею. А тут вони знову почали кричати, що їх б’є і "убиває" міліція, що депутатів Безсмертного і Павленка нібито "скинули з другого поверху", хоча ці депутати стояли поруч, цілі й неушкоджені, і навіть сміялись.

Тим часом Депутат Червоненко кричав: "Убивають депутатів Безсмертного і Павленка. Вони там, всі в крові!.. Нелюди! Убивці!" і ще брудніші слова.

А народний депутат Степан Хмара саме в ці хвилини розбивав скло на дверях до міської ради. Все це зафіксовано камерами телеоператорів.

На підполковника Є. Лендєла накинувся з лайкою та погрозами народний депутат В. Червоній, який грозився "зірвати погони", "вигнати к чорту з міліції", "змішати з лайном" і т.д. Пан Червоній видер з рук офіцера Лендєла відеокамеру і службове посвідчення, а коли підполковник Лендєл почав вимагати повернути йому службову апаратуру та документи, то сталося дещо таке, що взагалі не вкладається в нормальну людську свідомість: народний депутат Червоній витягнув своє "чоловіче достоїнство" і помочився у бік офіцера міліції просто на очах у десятків людей на площі перед міськрадою.

Звісно, дехто може подумати, що закарпатська міліція складається із нерішучих, боягузливих людей, які навіть себе і свою власну гідність захистити не можуть. Але це зовсім не так. Адже кожен із наших працівників пройшов школу боротьби із злочинцями, а не з політиками і не з народними депутатами, які уособлюють собою вищу державну владу в країні. Нас не готували до того, що ми маємо боротися з власними законодавцями, немов із бандитами. І саме тому багато хто із наших працівників донині перебуває в шоковому стані від того, як поводили себе ці "народні обранці". Як після цього нам нести службу? Як дивитися в очі своїм підлеглим і всім землякам?

Як, нарешті, пояснити всім громадянам нашої України, що "бандитами", "собаками", "нелюдами" в тих дикунських подіях в Мукачеві 18-19 квітня ц.р. були зовсім не співробітники органів внутрішніх справ, а саме ті безвідповідальні політики, які організували і спровокували цей шабаш?!

Кщо вірити не словам, а ділам, то можна звернутися хоча би до службової документації органів міліції Закарпаття. Саме тими днями, коли в Мукачеві відбувався дикий шабаш під лозунгами "боротьби за демократію", коли наша міліція, якщо вірити "демократам" Віктора Ющенка, "палицями придушувала свободу вибору" і "нищила права громадян", до правоохоронних структур нашої області, включаючи прокуратуру і СБУ, НЕ НАДІЙШЛО ЖОДНОЇ ЗАЯВИ ВІД РЯДОВИХ ЖИТЕЛІВ ЗАКАРПАТТЯ НА ДІЇ МІЛІЦІЇ, НА ПОБИТТЯ, ПОРУШЕННЯ ЇХНІХ ПРАВ ТА СВОБОД І ТОМУ ПОДІБНЕ. ЖОДНОЇ! То чиї ж права ми "порушили"?

Адже після того побоїща на лікарняні ліжка потрапили не політики пана Ющенка, а полковники міліції В. Цанько та В. Шелепець. Тяжких психологічних травм зазнали практично всі ті правоохоронці, які були тими днями в Мукачеві.

А ще страшніший той моральний шок, який одержали від цих подій наші сім’ї. Якими словами можуть пояснити наші діти своїм ровесникам, подругам і друзям, що їхні батьки - не "мєнти", не "собаки", не "бандити" і не "убивці" та "холуї"? Тим паче, що з трибуни Верховної Ради, з програм телестудій, зі сторінок заангажованих "опозицією" газет продовжують лунати на нашу адресу брудні вигадки та наклепи, перемішані з вимогами: "Звільнити з посад", "Притягти до відповідальності" тощо.

Все, що сталося на закарпатській землі, і все, що відбувається нині на політичній арені держави, свідчить, на наш погляд, лише про те, що певні політичні сили в Україні прагнуть залякати, а відтак зламати нашу правоохоронну систему, поставити її на службу не народу України, а своїм власним прихованим інтересам. І, якщо станеться дещо подібне, то це буде справжньою ЗРАДОЮ держави Україна, її народу та майбутнього наших дітей.

В ім’я цього майбутнього, в ім’я миру і справедливості на українській землі, ми звертаємося до вас, шановні керівники держави, народні депутати та політичні лідери:

- АБИ НА УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ НЕ ВИНИКАЛО БІЛЬШЕ ПРОВОКАЦІЙ, ПОДІБНИХ МУКАЧІВСЬКІЙ, МИ, СПІВРОБІТНИКИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ПРОСИМО ВАС РОЗРОБИТИ СИСТЕМУ ЗАХИСТУ НАШИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЇХНІХ СІМЕЙ ВІД ПОЛІТИКІВ-ПРОВОКАТОРІВ, ЗАХИСТУ ВІД ЯКИХ У НАС ПРОСТО НЕМАЄ;

- ПРОСИМО РОЗГЛЯНУТИ НА ВЕРХОВНІЙ РАДІ ДІЇ ТА ПОВЕДІНКУ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ Р.БЕЗСМЕРТНОГО, С, РАТУШНЯКА, Ю. ПАВЛЕНКА, Є. ЧЕРВОНЕНКА, В. ЧЕРВОНІЯ, І. ЗАЯЦЯ, П. ОЛІЙНИКА, С. ХМАРИ та деяких інших.

ПРОСИМО ДАТИ ГІДНУ ОЦІНКУ ДІЯМ ТА ПОВЕДІНЦІ ЦИХ ДЕПУТАТІВ, ЯКІ ПОСТІЙНО (ПРИНАЙМНІ, НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ ОБЛАСТІ) ВИСТУПАЮТЬ В РОЛІ НАТХНЕННИКІВ, ІНІЦІАТОРІВ ТА ОРГАНІЗАТОРІВ БРУДНИХ ПРОВОКАЦІЙ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДРИВ ПОЛІТИЧНОГО АВТОРИТЕТУ, НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ГРОМАДСЬКОГО СПОКОЮ УКРАЇНИ.

З повагою і надією!


27 квітня 2004 року
Ветерани та співробітники
органів внутрішніх справ
у Закарпатській області