"Наша Україна" пройшла центром Донецька (оновлено)
05/01/2004 | Правник
На першотравневі демонстрації у Донецьку я надивився останніми роками предостатньо (минулорічну замальовку див. тут http://www.maidan.org.ua/news/index.php3?trs=0&bn=maidan_arch ), окрім нудоти і відчуття задухи від спостерігання за 500-тисячним натовпом, зігнаним на центральні вулиці задля того, щоби пробігти перед "луччімі людьмі" і потім нарізатися пивом та горілкою, ці видовища в мене ніц не викликали. Забігаючи наперед, скажу, що все це мало місце і сьогодні. Кілька сот тисяч донбасівського люду, що раптово і спонтанно, ясна справа, виявив любов до синьо-жовтих кольорів та партії регіонів, як завше простояло три години, заполонивши усі клаптики землі району ім.тов.Ворошилова (і нещадно його засравши, до речі) і прогналося, з помірним ентузіазмом скандуючи якусь принагідну "уру", вулицею Артема. Але цього разу була новація, котра навряд чи сподобалася вищевказаним "луччім людям" і фінал якої, можливо коштуватиме комусь як не погонів, то річної порції мату від лампасового керівництва за один підхід.
Отримавши від одного нардепа інфу про акцію "Нашої України" у Донецьку, ми з товаришкою вирішили відкласти відбуття з улюбленого до офонарєнія "Санкт-Ахмєтбурга" заради тої "майовки" (чи топак травневки). Панночка видала з себе засадний полк і окопалася на площі ім.тов.Лєніна, де, як виявилося, і пронудьгувала зо три години, спостерігаючи самісіньких ментів, жменю червоних таваріщєй і нєскончаємий людской поток трудящіхся (о), себто "офіціяльний". Я перепрошую
.
"Нашоукраїнці" пристроїлися у хвіст офіційної колони на вулиці тов.Артьома. Організація була незлецькою, треба сказати. Прапори "Так! Ющенко", "Нашої України", "Яблука", "Молодіжної партії", партії "Солідарність" та "Реформ і порядку". Гасла "Влада! Щоб ти жила на одну зарплату!", "Досить" (українською, російською та грузинською, останнє надавало особливого колориту і надихало), "Так добробуту! Ні диктатурі!", "Народ не бидло, бюджет - не общак!" тощо. Було багато молоді з обличчями, набагато більш інтелектуальними, ніж переважна кількість піплу, що тусувався тут-таки під синенькими та малиновими (щось вони не визначаться ніяк) прапорами партії регіонів. Наші були майже кожен з маленькими прапорцями "Так ! Ющенко!" і з відповідними значками. Я хотів розжитися значком і звернувся до цьоці, котра тії значки роздавала, але виявилося, що то ж не просто так, то ж тікі за рознарядкою. Коротше, матеріяльного зиску я не мав.
Було до чорта ментів і людей у чорному. Камер вистачало на пів-Голівуду. Хтось з організаторів акції, до речі, прийняв мене за одного з них і отримав "сам такий", буде знати...
Як це і заведено у Вільному Місті Донецьку, колону тримали години три, відтак і наші у хвості рухатися не могли. На відміну від офіціальних загонів, котрі поволі розсмокчувалися і дематеріалізовувалися (оскільки горілка і пиво на свіжому повітрі - то до подвигів і пошуків туалетів), наші зберігали дисципліну і відносно
боєздатний вигляд. Нарешті рушили. І спинилися напроти новобудованого Храму Св.Януковича і готелю "Україна". Таваріщі сотруднікі про щось активно і стурбовано цвірінькали у радіоматюкальники. Нарешті з'ясувалося - вперед по вул.тов.Артьома пустили всіх, крім загону партії регіонів, що стояв просто перед нашими і таким чином перекривав їм шлях. Такий самий загін розташували і збоку, блокувавши фланг. Піпл з колон ПР почав нервувати, не розуміючи, що коїться - демонстрація завершувалася, попереду нікого не було, а їх не пускали. Тим часом почалися маневри - тротуар по вул.тов.Артьома хутко перекрив стрій осіб характерної зовнішності - шпана. Колони рушили проїжджою частиною, обійшовши тих поців. Нахріна тут їх виводили, я не зрозумів, мабуть тренувалися. Раптом колона ПР попереду наших за командою розформувалася, начебто звільняючи шлях. На обочинах "другі" у чорних шкірянках безперервно щось втуляли "першим" у формі. І, відповідно, навпаки. Раптом перед оперним театром ту частину дороги, якою йшли наші, швидко перегородила ще одна шеренга - переважно малолітки, але і здорові голені бізони. Запахло повторенням минулорічного з'їзду НУ в Донецьку. І тут провідники наших виявили тактичний геній 
. Як я казав, іншою частиною дороги, поруч з нашими, рухалася ще одна офіційна колона і коли розчинилася у всесвіті та, що йшла попереду, шпана перекрила шлях тільки "Нашій Україні", бо нема в Донецьку такого приблатньонного вилупка, котрий би посягнув на гасло "Підтримуємо уряд В.Ф.Януковича". І тоді наша колона робить маневр і блискавично вливається у саму середину "офіціалів". Шах і мат. Шпану відкликають в обоз у підворотнях, "другі" бідкаються "першим", що "бля, нє успєлі" . Наші йдуть вулицею ім.тов.Артьома, повз площу ім. тов.Лєніна, скандуючи "Ющенко, Ющенко" і "Шахтьор-чємпіон, Ющенко-президент!" 
. Піпл на тротуарах вивалює щелепи, вирячує очі і бере листівки від Юща. "Перші" натхненно матюкають "других". Завіса.
Певно, що цей вдалий похід матиме переважно психологічний характер - як блискавичний рейд по тилах противника: Донецьк це надто специфічний і складний регіон. Але добре. І приємно. "Не словом, а ділом"
P.S. Увага! Ложка дьогтю. Якого х…хріна агітівки за Юща У ДОНЕЦЬКУ розповсюджувати українською мовою?
Дивіться фоторепортаж у фотоархіві Майдану:
http://maidan.org.ua/news/index.php3?trs=-1&bn=maidan_foto
Отримавши від одного нардепа інфу про акцію "Нашої України" у Донецьку, ми з товаришкою вирішили відкласти відбуття з улюбленого до офонарєнія "Санкт-Ахмєтбурга" заради тої "майовки" (чи топак травневки). Панночка видала з себе засадний полк і окопалася на площі ім.тов.Лєніна, де, як виявилося, і пронудьгувала зо три години, спостерігаючи самісіньких ментів, жменю червоних таваріщєй і нєскончаємий людской поток трудящіхся (о), себто "офіціяльний". Я перепрошую
. "Нашоукраїнці" пристроїлися у хвіст офіційної колони на вулиці тов.Артьома. Організація була незлецькою, треба сказати. Прапори "Так! Ющенко", "Нашої України", "Яблука", "Молодіжної партії", партії "Солідарність" та "Реформ і порядку". Гасла "Влада! Щоб ти жила на одну зарплату!", "Досить" (українською, російською та грузинською, останнє надавало особливого колориту і надихало), "Так добробуту! Ні диктатурі!", "Народ не бидло, бюджет - не общак!" тощо. Було багато молоді з обличчями, набагато більш інтелектуальними, ніж переважна кількість піплу, що тусувався тут-таки під синенькими та малиновими (щось вони не визначаться ніяк) прапорами партії регіонів. Наші були майже кожен з маленькими прапорцями "Так ! Ющенко!" і з відповідними значками. Я хотів розжитися значком і звернувся до цьоці, котра тії значки роздавала, але виявилося, що то ж не просто так, то ж тікі за рознарядкою. Коротше, матеріяльного зиску я не мав.
Було до чорта ментів і людей у чорному. Камер вистачало на пів-Голівуду. Хтось з організаторів акції, до речі, прийняв мене за одного з них і отримав "сам такий", буде знати...
Як це і заведено у Вільному Місті Донецьку, колону тримали години три, відтак і наші у хвості рухатися не могли. На відміну від офіціальних загонів, котрі поволі розсмокчувалися і дематеріалізовувалися (оскільки горілка і пиво на свіжому повітрі - то до подвигів і пошуків туалетів), наші зберігали дисципліну і відносно
боєздатний вигляд. Нарешті рушили. І спинилися напроти новобудованого Храму Св.Януковича і готелю "Україна". Таваріщі сотруднікі про щось активно і стурбовано цвірінькали у радіоматюкальники. Нарешті з'ясувалося - вперед по вул.тов.Артьома пустили всіх, крім загону партії регіонів, що стояв просто перед нашими і таким чином перекривав їм шлях. Такий самий загін розташували і збоку, блокувавши фланг. Піпл з колон ПР почав нервувати, не розуміючи, що коїться - демонстрація завершувалася, попереду нікого не було, а їх не пускали. Тим часом почалися маневри - тротуар по вул.тов.Артьома хутко перекрив стрій осіб характерної зовнішності - шпана. Колони рушили проїжджою частиною, обійшовши тих поців. Нахріна тут їх виводили, я не зрозумів, мабуть тренувалися. Раптом колона ПР попереду наших за командою розформувалася, начебто звільняючи шлях. На обочинах "другі" у чорних шкірянках безперервно щось втуляли "першим" у формі. І, відповідно, навпаки. Раптом перед оперним театром ту частину дороги, якою йшли наші, швидко перегородила ще одна шеренга - переважно малолітки, але і здорові голені бізони. Запахло повторенням минулорічного з'їзду НУ в Донецьку. І тут провідники наших виявили тактичний геній . Як я казав, іншою частиною дороги, поруч з нашими, рухалася ще одна офіційна колона і коли розчинилася у всесвіті та, що йшла попереду, шпана перекрила шлях тільки "Нашій Україні", бо нема в Донецьку такого приблатньонного вилупка, котрий би посягнув на гасло "Підтримуємо уряд В.Ф.Януковича". І тоді наша колона робить маневр і блискавично вливається у саму середину "офіціалів". Шах і мат. Шпану відкликають в обоз у підворотнях, "другі" бідкаються "першим", що "бля, нє успєлі" . Наші йдуть вулицею ім.тов.Артьома, повз площу ім. тов.Лєніна, скандуючи "Ющенко, Ющенко" і "Шахтьор-чємпіон, Ющенко-президент!" . Піпл на тротуарах вивалює щелепи, вирячує очі і бере листівки від Юща. "Перші" натхненно матюкають "других". Завіса.Певно, що цей вдалий похід матиме переважно психологічний характер - як блискавичний рейд по тилах противника: Донецьк це надто специфічний і складний регіон. Але добре. І приємно. "Не словом, а ділом"
P.S. Увага! Ложка дьогтю. Якого х…хріна агітівки за Юща У ДОНЕЦЬКУ розповсюджувати українською мовою?
Дивіться фоторепортаж у фотоархіві Майдану:
http://maidan.org.ua/news/index.php3?trs=-1&bn=maidan_foto
Відповіді
2004.05.01 | Pavlo Z.
Тільки 2 почуття: втома і кайф від зробленого...
Ми їх взули. Крім описаного маневру було ще багато чого, що теж вирішило долю акції: були заготовлені, роздані і сховані під одягом декілька гасел типу: "Донбасс - не зона!", "Вор должен сидеть в тюрьме!", фізія Януквича, на якому - шапка, що палає яскравим полум'ям тощо, які мали підніматися негайно в разі нападу на колону. Про це та про те, що все це зніматиметься і нашими і ненашими кореспондентами (яких було поруч з колоною достатньо) зранку в довірливих розмовах були попереджені офіціали з обласної та міської влади... ПЕРЕМОЖЕМО!:)2004.05.02 | Правник
Гратулюю! (-)
2004.05.01 | Володимир Бойко
Re: "Наша Україна" пройшла центром Донецька (оновлено)
Вельмишановний Правнику,Ваша впевненість у тому, що опозиційні листівки мають у Донецьку видаватися виключно російською мовою свідчить лише про Ваше незнайомством з отою самою специфікою регіону, про котру тут стільки розмов. Нема в Донеччини ніякої специфіка за винятком того, що при владі перебувають бандюки. В усьому іншому – донеччани такі ж самі українці. До речі, навіть в обласному центрі етнічних українців мешкає понад 50%, а варто від’їхати від Донецька лише на кілька кілометрів, щоби переконатися в тому, що українською розмовляє значна частина населення. І справа тут не тільки в тім, що Донеччина історично належала до Кальміуської паланки Війська Запорозького, а й у тому, що по війні в ці місця було переселено чимало галичан та мешканців центральної України “на восстановление шахт Донбасса”. Це була така собі трудова повинність, якою замінювали висилку до Сибіру. Наприклад, саме в такій спосіб опинився в Донецьку мій батько з Богом забутого села на Вінниччині – під час війни від потрапив у полон, перебував у німецькому концтаборі, а після звільнення був направлений – замість кримінального покарання, оскільки полон вважався злочином - на роботи в Донбас.
Вважати, що в Донецьку провідними є проросійські настрої – то велика помилка, бо Донеччина не є інтернаціональним регіоном, як про те розпатякує Янукович. Донецьк – регіон безнаціональний. Точніше, таким він був донедавна. Зараз переважна більшість донеччан з повагою ставиться до української мови і вважає, що її треба всіляко пропагувати. Коли відкривали першу українську школу (здається, в 91-му), то конкурс у перший клас був сім осіб на одне місце. Наразі такого ажіотажу вже немає, бо шкіл дедалі все більше, але класи заповнені. Причому, саме українською викладають в елітних навчальних закладах. Проблема Донецька полякає якраз у відсутності україномовної преси та літератури. Моя донька вчиться в українській школі і я привожу їй дитячі книжки з Києва, коли буваю на малій батьківщині – в Донецьку їх просто немає. І зовсім не тому, що народ їх не читає.
Жодних проблем у донеччан з читання українською мовою немає. Жодних. За виїмком, може, кількох десятків ідіотів на кшталт товариша Базилюка. За великим рахунком, народу абсолютно байдуже, якою мовою видається цікава газета або книжка. Коли українською четвертий том “Гаррі Поттера” був виданий раніше, аніж з’явився російськомовний переклад (за одне тільки це директору видавництва треба пам’ятник поставити за життя), у Донецьк торгівці завезли книжку з Києва й вона моментально розійшлася. Але зверніть увагу – “Гаррі Поттера” продавали тільки на базарах, у жодній книгарні цю книжку я так і не побачив. Бо торгувати українською літературою місцева влада, скажімо так, не рекомендує.
З приходом на губернаторство Януковича почалося знищення будь-якого натяку на приналежність Донеччини до України. Моментально зникла з кіосків українська преса (наприклад, раніше в Донецьк щотижня завозилося 400 примірників “Літературної України” і зрання вже була черга за газетою – тепер черг немає, як нема й самої газети). Під забороною навіть часопис ПіК, шеф-редактор якого, Зиновій Кулик, є радником Януковича. У минулому році кілька місяців – зразу після призначення Зиновія на посаду – в Донецьк завозили 5 примірників журналу, журнал надходив лише в один кіоск (на автостанції “Критий ринок”), розкупався протягом дня й мені часто плакалися працівники розташованої поруч з кіоском прокуратури Донецької області, що вони не встигають купити чергове число часопису. З вересня минулого року місцева влада вирішила донеччан ПіКом не балувати. Чому так – про це свого часу докладно розповідав головний ідеолог Януковича пан Гурбіч, що висунув теорію “інформаційної парасолі”, яка має убезпечити мешканців регіону від ідеологічних впливів з Києва.
Саме тому для багатьох у донецьку українська мова видання є зовнішньою ознакою опозиційності. Так було в 1989-91рр., так є й зараз. І можна тільки вітати, що НУ друкує свої матеріали для мешканців Донецька українською, тим самим протиставляючи себе владі Ахметова-Януковича.
2004.05.01 | Петреко
Re: "Наша Україна" пройшла центром Донецька (оновлено)
Якшо не укра1нською то мабуть для такого "1нтелектуального рег1ону" потр1бно друкувати лист1вки англ1йською.Адже!" внизу" шахтар1 перестукуються з англ1йцями на англ1ськ1й"2004.05.01 | Максим’як
Re: Це правда. І кожне слово заслуговує повагу.
Деколи виглядає дуже ганебно, як на форумі провадиться демонстративна "масова" зневага українського народу, який живе на Сході та півдні України - брехливо стверджуючи, що там не має українців і вони ніколи не підтримають справді українських державницьких ідей і не підтримають Ющенка на президентських виборах.Ніби не Стуса дала та земля.
2004.05.02 | yahoo!
А Стус часом не з Вінниччини???
Максим’як пише:> Ніби не Стуса дала та земля.
А Стус часом не з Вінниччини???
2004.05.02 | Максим’як
Re: Так, але дитинство і юність на Донбасі.
Я сказав, (що Донбас), як земля дав Стуса. Саме там він сформував свої погляди став поетом. Тобто, Донбас не позаукраїнська зона. Там люблять і живуть Україною так само, як і у Львові.2004.05.05 | Пан Roller
дитинство і юність на Донбасі. "Да благосостоянию. Нет диктатуре
http://maidan.org.ua/news/view.php3?site=maidan&bn=maidan_foto&key=1083494301"Да благосостоянию. Нет диктатуре." - лозунг НУ.
Максим’як пише:
> Я сказав, (що Донбас), як земля дав Стуса. Саме там він сформував свої погляди став поетом. Тобто, Донбас не позаукраїнська зона. Там люблять і живуть Україною так само, як і у Львові.
2004.05.05 | Поступ
Стус (кому цікаво знати більше)
http://www.geocities.com/ukrexlibris/ВАСИЛЬ СТУС В ЖИТТІ, ТВОРЧОСТІ, СПОГАДАХ ТА ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ
Статті, нотатки і виступи Василя Стуса. Листи до друзів. Судові й позасудові репресії, виступи на захист Василя Стуса. Таборові записки Василя Стуса. На смерть Василя Стуса.
Спогади сучасників про Василя Стуса. До джерел творчости поета.
Василь Стус. Коротка біографічна довідка.
--------------------------------------------------------------------
Народився 8 січня 1938 року в селі Рахнівці Гайсинського р-ну Він-ницької обл., одружений (дружина – Валентина В. Попелюх, нар. 18 червня 1938 р.; син Дмитро, нар. 15 листопада 1966 р.), поет, публіцист. Закінчив Донецький педагогічний інститут, служив в армії, працював учителем, робітником. В 1964 р. став аспірантом Інституту літератури АН УРСР, звідки його звільнили в вересні 1965 р. Його поезії і статті були друковані майже в усіх республіканських періодичних виданнях. За виступ на захист заарештованих українських інтеліґентів був постійно переслідуваний. У червні 1966 р. був звільнений з посади старшого наукового співробітника Державного історичного архіву в Києві. Перед першим арештом працював старшим інженером. Був заарештований у січні 1972 р. і засуджений у Києві у вересні того ж року до 5 р. табору суворого режиму і 3 р. заслання. Ув'язнення відбував у концтаборі в Мордовській АРСР, а заслання в Магаданській обл. Після повного відбуття строку покарання повернувся на Україну і жив у Києві. В жовтні 1979 р. став членом Української Гельсінкськоі Групи. За участь в Групі був заарештований у травні 1980 р. і засуджений того ж року до 10 р. ув'язнення і 5 р. заслання. Покарання відбував у концтаборі ч. 36-1 в Пермській обл., де важко хворів. Помер у тому ж концтаборі 4 вересня 1985 року.
2004.05.02 | Правник
Re: "Наша Україна" пройшла центром Донецька (оновлено)
Володимир Бойко пише:> Вельмишановний Правнику,
>
> Ваша впевненість у тому, що опозиційні листівки мають у Донецьку видаватися виключно російською мовою свідчить лише про Ваше незнайомством з отою самою специфікою регіону, про котру тут стільки розмов.
У Донецьку - безперечно російською, або двомовно, або російською та українською у пропорції 90 до 10. Це якщо ми хочемо агітувати за Ющенка, а не перейматися "мовним питанням" заради нього самого (питання) чи українізацією чи ще якимись подібними непоганими але невчасними наразі питаннями.
Певний час я у Донецьку дещо робив української мовою. Довго робив. Поки не переконався, що я роблю це для тих і самих людей. А ми наче хочемо залучати багато нових, різних і не конче україномовних прихильників Ющенка.
> Нема в Донеччини ніякої специфіка за винятком того, що при владі перебувають бандюки.
Ну, це якраз і не така вже специфіка. Вказані Вами особи де тільки в Україні при владі не перебувають.
> В усьому іншому – донеччани такі ж самі українці.
Українці, тільки їм це не просто пояснити. І надто пояснювати до виборів немає часу.
> До речі, навіть в обласному центрі етнічних українців мешкає понад 50%, а варто від’їхати від Донецька лише на кілька кілометрів, щоби переконатися в тому, що українською розмовляє значна частина населення.
Багато моїх знайомих етнічних українців ділять оточення на "наших русских" та "хахлов", вболівають за збірну Росії, моляться на Путіна і щиро вважають, що якщо обрати Ющенка, то він змусить "і думать па-украінскі". І листівка рос.мовою чи двомовна це б і розвіювала.
> І справа тут не тільки в тім, що Донеччина історично належала до Кальміуської паланки Війська Запорозького, а й у тому, що по війні в ці місця було переселено чимало галичан та мешканців центральної України “на восстановление шахт Донбасса”. Це була така собі трудова повинність, якою замінювали висилку до Сибіру.
Знаю.
> Наприклад, саме в такій спосіб опинився в Донецьку мій батько з Богом забутого села на Вінниччині – під час війни від потрапив у полон, перебував у німецькому концтаборі, а після звільнення був направлений – замість кримінального покарання, оскільки полон вважався злочином - на роботи в Донбас.
>
> Вважати, що в Донецьку провідними є проросійські настрої – то велика помилка, бо Донеччина не є інтернаціональним регіоном, як про те розпатякує Янукович. Донецьк – регіон безнаціональний. Точніше, таким він був донедавна. Зараз переважна більшість донеччан з повагою ставиться до української мови і вважає, що її треба всіляко пропагувати.
Не можу погодитися. На мій погляд переважна більшість росіян ніяк не ставиться до української мови і висловлюється за двомовність. Меншість - має вроджену чи набуту автотренінгом алергію. Ще меншість - вважає, що українську треба всіляко пропагувати.
> Моя донька вчиться в українській школі і я привожу їй дитячі книжки з Києва, коли буваю на малій батьківщині – в Донецьку їх просто немає. І зовсім не тому, що народ їх не читає.
Моя донька теж вчитиметься в українській. А книжок нема мабуть, у тому числі і тому, що нарід донецький з цього приводу ніц не вимагає (наразі не про ентузіастів, а про загал).
> Жодних проблем у донеччан з читання українською мовою немає. Жодних. За виїмком, може, кількох десятків ідіотів на кшталт товариша Базилюка. За великим рахунком, народу абсолютно байдуже, якою мовою видається цікава газета або книжка.
На жаль, знов-таки, за моїми суб'єктивними спостереженнями, це не зовсім так. Вони переважно можуть читати українською. Але хочуть російської. Так нехай листівка за Юща була б тією мовою, якої вони прагнуть. Ну не час зараз.
Шановний пане Бойко. Можливо - я маю рацію, а Ви - ні (у чому я, власне, в цьому випадку і впевен
2004.05.01 | Іраклій
Так філігранно міг спрацювати тільки Жовніренко! Браво!
Пора міняти Безсмерного на Жовніренка!Це єдиний чоловік що нічого не провалює в Нашій Україні!
Дослухайтесь пане Надіє Нації- якщо Вам потрібне президентство!
2004.05.01 | Майдан
Не сваріть Жовніренка з Безсмертним
Бо тоді зовсім Жовніренка зацькують. Наскільки знаю Безмертний не належить до тих, хто вважає непотрібною будь яку активність НУ в Донецьку.2004.05.05 | Наблюдатель
Re: Так філігранно міг спрацювати тільки Жовніренко! Браво!
Ничего не имею против Жовниренко, но рано радуетесь господа. С той политикой, что проводит НУ в Донбассе далеко не уедешь. Это проваленный съезд НУ осенью 2003 и неуклюжая поддержка кандидата на выборах по 61 округу. Нашли кого поддерживать - убожество.Это и вопросы комплектования команды НУ в Донецке, куда вошли 17-летние сопляки с 10-летним партийным стажем в НУ. Вобщем думать и дутать. В противном случае поражение НУ в Донецке - неизбежно.
2004.05.01 | Майдан
Колона “Нашої України” змогла пройти центром Донецька.
Як повідомляють з Донецька , колоні маніфестантів "Нашої України" вдалося вклинитися між колони офіційних проянуковичівських "демонстрантів" і пройти зі своїми гаслами через центр Донецька.Маніфестантам від "НУ" довелося маневрувати таким чином аби уникнути зіткнення із заслонами груп молодиків кримінальної зовнішності, які перекрили дорогу колоні "НУ". Детальнішу інформацію про перебіг маніфестації в Донецьку читайте на вільному форумі Майдану http://maidan.org.ua/n/free/1083404927
2004.05.02 | Галичанин
ну прямо таки Белфаст, республыканці і лоялісти (-) ,
2004.05.02 | Правник
Дивіться фото у фотоархіві Майдану
http://maidan.org.ua/news/index.php3?trs=-1&bn=maidan_foto2004.05.02 | Максим’як
Re: Дякую (-)
2004.05.05 | Пан Roller
Оранжевле небо-оранжевый верблюд.
http://maidan.org.ua/news/view.php3?site=maidan&bn=maidan_foto&key=10834941692004.05.02 | АВ
Re: P.S. ... Якого....
Замечание очень точное. Интересно и то, что в этом туполомном следовании "принципам" у руководящих кадров Нашей Украины - скрыты все(или многие) причины, мягко говоря, не понимания населением некоторых принципов политики нашеукраинцев.Так было и будет всегда. Если эмоции и соображения главенство идей над реальными потребностями населения будут главными, то реальной массовой поддержки от людей не дождаться.
Еще не известно, кроме того, сколько людей из восточных областей голосовали за нашеукраинцев только потому, чтобы не пустить во власть кучмистов и коммунистов. Мне кажется, что массированная победа мажоритарщиков от Кучмы, которые, конечно же скрывали свое "происхождение" происходит именно из недоверия значитеольной части населения к Нашей Украине. И суть недоверия прежде всего в том, что большая часть лидеров Нашей Украины, во-первых, демонстрируют особую лояльность (так кажется восточникам) к западному населению, во-вторых, несмотря ни на какие реалии проталкивают идеи своих партийЮ, ставя идеи выше чаяний людей. В общем, так уже было в КПСС и при идеологических братьях капээсэсников - фашистах, почти во всех мусульманских странах, Израиле и сейчас есть на Кубе и, то там, то сям, пытается прорасти и в западных демократиях - идеи ставятся властью выше свободы самовыражения людей. Отчасти и люди, под прессом пропаганды этих идей, "добровольно", как они считают, начинают так считать, возьмите хотя бы шахидов, как квинтэсенцию главенства идеи над свободой личности и даже над уникальным натуральным правом на жизнь.
Но Наша Украина еще не вдолбала населению, что "стать таким как все" - это и есть украинское счастье, надеюсь, и не вдолбает, как не стараются некоторые ее идеологи и промоутеры.
Поэтому, не стоило бы прислушаться к тому, что есть понимание и ощущения свободы в данной местности у данных людей? И потом уже идти с лозунгами близкими им, а не бить им, образно говоря, по морде тем, что, мол, куда вы все денетесь, все равно пойдете с нами против Кучмы... Мажоритарщики и показали, куда все денутся. Сейчас будет другая ситуация, повидимому, ну, так будут голосовать, по неграмотности и под влиянием пропаганды, за какие-нибуть "не партийные" НДП или еще како-нибуть замаскированную срань.
2004.05.02 | Русскоязычный
Re: P.S. ... Якого....
Ющенко сотоварищи на сегодняшний день имеют некоторый шанс захватить управление нашего государства. И сделают это если станут вести себя чуть мягче.1 Выгонят из своих рядов ВСЕХ деятелей смутно напоминающих фашистов (нацизм и национализм вещи разные но плавно перетекающие одна в другую)
2 Вспомнят что на территории страны русскоговорящих более 50% и сделают все для защиты руского языка от гонений. Иначе может случиться ситуация ЮАР где белое меньшинство было свергнуто.
3 перестанут в своих листовках заниматься тавтологией повторяя одни и те же сентенции по многу раз.
4 начнут показывать РЕАЛЬНУЮ заботу о населении а не только борьбу за пенсии и миимальную зарплату.
5 Выкинут из головы психологию жертвы.
6 Перестанут набирать в активисты душевнобольных идеологически мотивированых граждан.
Вот и все. А так, удачи Вам! пробуйте!!
2004.05.04 | АВ
Re: P.S. ... Якого....
Вы писали:"1 Выгонят из своих рядов ВСЕХ деятелей смутно напоминающих фашистов (нацизм и национализм вещи разные но плавно перетекающие одна в другую)"
Да, я понимаю, что языкоговорение стало чуть ли не одной из главных помех для восприятия населением Нашей Украины как "своей" в центральной и восточной частях ее. Значительная часть нашеукраинцев, к сожалению, не демонстрирует (подчеркиваю - не демонстрирует, оставляя отношение к языку в душе не изменным) толерантность к правам людей быть собой, которые не совпадают с идеями окультуривания всей Украины под одну национальную идею да еще и в однобоком ее понимании. Для сохранения культурного своеобразия часть националов и часть нашеукраинцев не видят других методов кроме методов КПСС, чему в общем и были научены в свое время и сейчас обучают следующие поколения. Это, очевидно и естественно, вызывает неприятие значительной части населения, включая не только русских и представителей других национальностей (их в Украине более 100), но и части украинцев. Причины разные. Но ведь дело не в причинах, а в правах. Свобода - это в том числе и свобода выбора во всем, а не только в том, на что укажет государство, выдвинувший себя в главные идеологи националист или тот, кто больше горло дерет. По сути, сегодня националисты ничего не придумали лучше, чем прописная политика КПСС по национальному вопросу.
Что касается Нашей Украины, то она никогда не выгонит из своих рядов никого, кроме тех, кто хочет Кучму, Медведчука и даже и таких будет долго терпеть, как, в свое время, Щербаня, покане произойдет что-то уж совсем из ряда вон.
Да и не ко времени сейчас кого-то выгонять или производить чистки рядов.
Я понимаю, что многие опасаются заменить правительство воров и бандитов на правительство угнетателей за ради идеи, как у нас порой говорят. Но не так все однозначно в рядях Нашей Украины, чтобы уравнивать ее активистов под одну гребенку. Хотя та легкость, с которой все или почти все нашеукраинцы, являющиеся в том числе и не украинцами по происхождению, также как и часть русскоговорящих украинцев демонстрируют украиноговорячесть как качество и принадлежность к некоей идеологичной приверженности к идее главной нации, действительно настораживает и вселяет недоверие к людям, которые в кулуарах говорят не так, не на том языке, который демонстрируют "налюдях". Отчасти, они и сами стали залдожниками той критики, которой пытались осадить в свое время власть, но...осадили свой имидж у части населения. Вранье, даже из "лучших" побуждений - всегда только вранье и доверие не прибавляет.
"2 Вспомнят что на территории страны русскоговорящих более 50% и сделают все для защиты руского языка от гонений. Иначе может случиться ситуация ЮАР где белое меньшинство было свергнуто."
Мне кажется, что в этом пункте, хотя и есть доля истины, но также есть и значительные преувеличения, в том числе и в ожиданиях бунта.
Население недовольно тем, что ему пытаются не дать права выбора условий его жизни, но это, скорее всего, так как не является явным экономическим угнетением, повлечет за собой тоже, что было и в капээсэсные времена. Люди тогда ходили на собрания, голосовали, но смеялись и жили по-своему. В конце концов, такая политика обречена, если люди сами не начнут жить этими идеями. Если уж КПСС с ее могучим аппаратом и мерами притеснения и преследования не смогло украинцев сделать русскими, то и наоборот не получится, как не получится и акт замены одних культурных ценностей и предпочтений на другие. Те, кто надеется это сделать принуждением - увы - просто не умные и отчаявшиеся от собственной необразованности люди, дай Бог, по молодости, есть надежда, что, по мере накопления опыта, будет происходить переосмысление. Но, повторюсь, бунта не будет.
"3 перестанут в своих листовках заниматься тавтологией повторяя одни и те же сентенции по многу раз."
Видимо, Вы не совсем точно выразились. Повторение - это один из элементов ПиАра. Может быть что-то другое?
"4 начнут показывать РЕАЛЬНУЮ заботу о населении а не только борьбу за пенсии и миимальную зарплату."
Ну, это, мягко говоря, высосанный из пальца тезис. Это как же реально помогать, когда в руках власти нет? И что такое по-Вашему РЕАЛЬНО? Это что же каждому по двадцатке каждого пятого и двадцатого?
Или пайком? Я не смеюсь. Но мне не понятно, что может быть реальнее заработной платы и пенсии для большинства населения Украины в нынешнее время?
"5 Выкинут из головы психологию жертвы."
Наверное, есть зерно истины в Вашем утверждении. Мне, например, не нравится постоянное отставание на один шаг от событий. Сначала власть что-нибуть отмочит, потом Наша Украина критикует. Мало актуальной критики, источником которой есть аналитика, и также мало позитивных предложений на будущее, базирующихся на том же анализе ситуации. Все как-то крикливо отчасти, с обидой даже...
"6 Перестанут набирать в активисты душевнобольных идеологически мотивированых граждан."
Это о ком же речь? Мы не в зале Рады, можно было бы и назвать поименно товарищей с подробными пояснениями.
Но, как я уже говорил, сейчас не до чистки рядов. Хотя и чрезмерная всеядность, которую нельзя не отметить, тоже настораживает
Ющенко часто с обеих сторон критикуют за нерешительность и тому подобное. Но я против этого тезиса. Наша Украина существует и существует как значительная сила - а это большое достижение Ющенко. Вид и работоспособность Нашей Украины не так уж и плохи, учитывая очень неблагоприятные условия деятельсности в окружении беспринципных и коварных врагов. То, что в НУ представлены разномастные и порой не очень близкие по духу силы, так это естественное продолжение экономической борьбы власти с народом. Все, кто против коммунистов КПСС у власти, пусть они так себя и не называют, но они такие и есть и по убеждениям, и по повадкам, так вот, все, кто против, прибивались к одному берегу и, заодно, учились, и учатся сосуществовать. Будет победа - произодет разделение неизбежно. Но сейчас, мне кажется, именно Ющенко держит своей волей и умением управлять разнородными силами в одной, довольно сплоченной группе.
Чего, мне кажется, не хватает, так это трезвости в оценках стимулов, которыми руководствуется население. Нет-нет, да и НУ выдает желаемое за действительное. А ведь население реагирует только на тто, что имеет отношение к его действительному состоянию. Думаю, что никто или почти никто даже в западных областях Украины не пойдет голосовать за язык и его роль. Пойдут голосовать за новую власть, потому что население Украины все еще связывает свое экономическое состояние с тем, кто на царство вступает, не важно, личность или группа людей. Пойдут голосовать за надежду. Вот сумеет ли НУ вселить в умы людей, что власть НУ - это и есть надежда, это еще вопрос.
И потом, лучшее, что может приобрести гражданин Украины от новой власти - это ничем не ограниченное право на экономическую свободу. Но большинство не поймет это право как достижение и потому нужно обещеть ДАТЬ населению то, что НУ дать и при власти не сможет, но сможет только обеспечить условия, чтобы люди все это произвели себе сами в услових экономической свободы.
2004.05.02 | Andrij
Так про які гасла говорите?
Уважно продивившись фотографії, не помітив навіть натяку на ідеологію. Добробуту - так, диктатурі - ні, російською мовою. Яка тут ідеологія?P.S. Весь галас навколо мови не сприймається серйозно. По перше, усі україномовні гасла явно написані місцевимі. Що й зрозуміло, бо таке гасло в тотально зросійщеному Донецьку сприймається по новому. По друге, переважна більшість українців, навіть на Сході, сприймає українську мову як рідну. Це є "товарний знак" України, українського патріотизму. Ющенко говорить мовою свого рідного села. Казати про підігравання західним українцям тут досить безглуздо. В Тбілісі багато грузинів погано володіють грузинською. Це не заважало їм голосувати за Саакашвілі.
2004.05.05 | Пан Roller
Re: Ющенко говорить мовою свого рідного села.
Andrij пише:> Уважно продивившись фотографії, не помітив навіть натяку на ідеологію. Добробуту - так, диктатурі - ні, російською мовою. Яка тут ідеологія?
>
> P.S. Ющенко говорить мовою свого рідного села.
С какого он села?
Brgds
2004.05.03 |
АВ знову виник на Форумі під цим ніком. А як там твій сайт? (-)
2004.05.04 | АВ, но теперь булуАВФ
Re: АВ знову виник... Я ничей, я свой
и нигде раньше я не был под этим ником. Но для докучливых придурков стану АВФ2004.05.05 | Михайло Свистович
Моя інформація щодо НУ в Донецьку.
Дуже і дуже класно було організовано все на 1 травня. Це інфа з кількох моїх джерел.І ще. Саме тоді в Донецьку перебував один з активних учасників грузинської революції. Перебував випадково, їздив до родичів, а не як резидент. Заодно і на майовку пішов подивитись. Дуже непогано оцінив дії НУ.
Молодці!