05/05/2004 | Опозиціонер

У четвер присяжні Північно-Кавказького окружного військового суду виправдали чотирьох спецназівців ГРУ, котрі розстріляли шістьох мирних чеченців. Відповівши на 35 питань, присяжні дійшли висновку, що, вбивши мирних жителів, військовослужбовці не перевищили своїх повноважень. Як з матеріалів справи, наказ знищити беззбройних чеченців віддав заступник командуючого ОУЗС з ПДВ полковник Плотников В.В. Проте його навіть не викликали в суд як свідка.

Коли колегія присяжних винесла сенсаційний вердикт щодо невинуватості офіцерів ГРУ, Едуард Ульман був відразу ж звільнений з-під варти. Вийшовши з "клітини", він кинувся в обійми сослуживців. У цей час родичі загиблих чеченців голосно заридали і закричали: "Убивці!" Виправдані спецназівці на запитання, чи очікували вони такого вердикту присяжних, лише росіянно знизували: "Не знаю". А чеченські жінки в Чорному, що виходило з залу суду присяжних кричали слідом: "Нехай це рішення залишиться на вашій совісті!"

Процес над спецназовцями ГРУ капітаном Эдуардом Ульманом, прапорщиком Володимиром Воеводиным, лейтенантом Олександром Калаганским і майором Олексієм Перелевским не випадково порівнювали з справою полковника Буданова. Крім паралелей, у зв'язку з фабулою справ - убивством військовослужбовцями мирних чеченців і спробою приховати сліди злочину, - багато й у тому, як проходили обидва процесу. І суд над Будановим, і суд над спецназовцами супроводжувалися побудовами біля будинку суду активістів місцевого РНЕ, їх вигуками: "Слава Росії!" Ще одним атрибутом обох процесів стали і квіти, які приносили підсудним співчуваючі.

Тим часом співчуття заслуговують насамперед ті, кого немає в живих.

- Трагедія сталася 11 січня 2002 року, - розповідає Людмила Тихомирова, адвокат родичів загиблого чеченця Хамзата Тубурова. - Хамзат Тубуров займався приватним візництвом і того дня підвозив директора Нахч-Келойской середньої школи Абдулвахаба Сатабаева і завуча школи Саїда Аласханова. Вони поверталися додому з села Шатой, де були на нараді. Разом із ними їхали ще троє: лісник Шахбан Бахаев, 61-летняя Зайнаб Джаватханова і її племінник Джамалайли Мусаєв.

Дорогою слідування машини на занедбаній фермі перебувала група спецназівців, десантованих в цей район. Перед ними було поставлено завдання перевіряти весь автотранспорт. За оперативними даними, цим шляхом під виглядом мирних жителів могли пересуватися бойовики. Щоправда, в орієнтировці йшлося не про УАЗе, а про ВАЗ.

- Машина Тубурова наблизилася до ферми. Боець спецназу доповів про це своєму командира з запізненням, і водій машини не встиг відреагувати на наказ зупинитися, - каже Людмила Тихомирова. - Автомобіль продовжив рух, і по ньому було відкрито вогонь. Причому стріляли не по колесам, а на знищення. Куля влучила в сидівшого поруч із водієм директора школи. Його вбито відразу. Ще два пасажири отримали поранення.

Спецназівці надали пораненим першу медичну допомогу і доповіли командуванню про затримання підозрілих чеченців. Проте огляд автомобіля показав, що зброї в машині не було. Документи затриманих теж були в у повному порядку.

- Майор Перелевский на слідстві заявив, що доповів про ситуацію полковнику Плотникову, який командував спецоперацією із впійманні Хаттаба. Після цієїо доповіді Перелевский і віддав наказ про знищення, - каже адвокат прапорщика Воєводіна Микола Остроух.

- Військові просто захотіли "замести сліди", коли побачили, що обстріл машини призвів до загибелі мирного жителя, - вважає адвокат Людмила Тихомирова. - Вони розуміли, що їм загрожує покарання. Чеченцям відповіли, що вини вільні. А коли ті зібралися йти, відкрили вогонь по них з автоматів. Джавадханова загинула на місці, Мусаєв, будучи смертельно поранений, заскочив у кущі. Він намагався втекти, але не зміг. Інших чеченців спецназівці добили "контрольними пострілами". Потім військові спробували підірвати автомобіль, зімітувавши вибух фугасу, Але це в них не вийшло. Тоді трупи склали в машину, облили бензином і підпалили.

Присяжні - в основному жінки у віці - дійшли висновку, що офіцери ГРУ не перевищили своїх повноважень, коли виконували наказ знищити беззбройних чеченців.

- Створено прецедент, коли виконання будь-якого наказу, навіть наказу на знищення мирних жителів, може бути виправдано, - заявив адвокат потерпілих Людмила Тихомирова. - Виходить, що частина 2 статті 42 КК, у якій прямо йдеться, що особа, котра виконала явно незаконний наказ, підлягає покарання на загальних підставах, даному разі не спрацювала. Спецназівці знали, що їм було дано незаконний наказ, отже, мали право його не виконувати.