05/12/2004 | мдфвмфы

Львівська зондеркоманда

Ось і пройшли 100 днів пенсійної реформи. Ми вже давно забули, як добами стояли в чергах у пенсійних фондів з довідками про зарплату, тяжко здобутих в ставших давно чужими інститутах і НДІ. Ми нарешті одержали розрекламовану прем'єром надбавку до пенсії. Ті з нас, хто вийшов на пенсію в 2002 одержали тисячні пенсії, в 20 разів більші, ніж у тих, хто вийшов в 90-ті. Восторжествувала соціальна справедливість. Зрівнялівки більше немає. Правда, як і раніше риється в смітниках, вибираючи макулатуру, бабця -доцентка, звільнена на пенсію в 1991. Зате мій батько, як пише «Вчительська газета», доживи він в Україні до 2004, одержував би ті ж тисячі, що одержує зараз в Росії. Правда, навряд би він зміг дожити до 2004 на ті 70 гривень, якими його облагодіяв пенсійний фонд. З досвідом спілкування з цією організацією, яку в Львові по праву звуть «Зондеркомандою» і познайомлю Вас. Для тих, хто не знає, що таке зондеркоманда, поясню – це команда чистильників. У гітлерівській Німеччині вони чистили захоплені території від ворожих і зайвих елементів. Набиралися вони з місцевих. Євреїв в концтаборі труїли самі євреї. Українців знищували українці. Білорусів – білоруси. Львівські пенсійні фонди звуть зондеркомандами тому, що у них та ж ідеологія. Зачищення від тих, що стали зайвими. Зачищення від пенсіонерів. Покажу на своєму прикладі.
В тій Державі не бідував. За зарплатою не гнався. Поставив перед собою мету – зробити так, щоб продукти в сільмагах були дешевшими і якіснішими, ніж в місті. І добився цього! Мої комплексні безвідходні технології давали відмінний продукт високої якості при низькій собівартості, за рахунок використовування відходів для виготовлення кормосумішів. Одержав з десяток авторських свідоцтв. Правда, в 1978 році, за передачу своїх розробок на Захід (не думайте, що я продався – я передав їх югославам, полякам і чехам після того, як Міністр мясомолпрома Антонов порвав вже підписані ним мої технологічні інструкції; образився, що я представляю не його галузевий НДІ, а якийсь кооперативний; я теж образився і на Московському конгресі працівників НДІ мясомолпрома передав їх для впровадження колегам з соцтабору) був висланий назад до Львова (і те завдяки заступництву Костянтина Іустіновіча Черненко, що врятував від спец. табору) на найнижчу наукову посаду м.н.с. без надії на захист, на підвищення, на житло. Ті $25000 авторської винагороди, що виплатили югослави, особисто Семен Іммануїловіч Цвігун перевів до фонду миру. Десять найкращих років промучився в студентському гуртожитку, на посаді м.н.с. у плодоовочевої лабораторії (дисертація по м'ясомолочних продуктах). Тільки перед кінцем перебудови зняли опалу. Перейшов на кафедру, дозволили не тільки захиститися, але і впроваджувати свої розробки по всьому Союзу. Зарплата була, як і у всіх від 175 до 300 крб., та зате щомісячно Дніпропетровський консорціум «Синтез», де я працював за сумісництвом головним фахівцем, перераховували на ощадкнижку по 1000руб авторських. Але за пляшкою «Біловезької» на трьох пропили Радянський Союз. Я тоді як раз ставив сыльгосппереробний комплекс у селі Лаптево Сернурського району Марій-Ел. Із загибеллю Союзу те Лаптево стало за трьома кордонами. За вже виконану роботу заплатили мені 50000руб, які довелося покласти на накопичувальний пенсійний рахунок «Дома Селенга», оскільки на наші карбованці рублі вже не мінялися. На Україні влада впала «ганьбистам», які тільки й уміли кричати «Ганьба». Ціни у 1992 піднялися в десяток разів, а ми в інститутах і НДІ отримували ті ж зарплати, що і минулі роки. Коли моя зарплата залишилася 300крб., а середня по Україні перевалила за 5000, я домовився з ректоратом місцевого сільгоспінстітуту, що на базі їх новоствореного малого державного підприємства «Катет» (кадри-техніка-технологія) допоможу створити консорціум, подібний Дніпропетровському. Зарплату мені дали 9000 з індексацією, та ще авторські – половина від 18% прибутку Замовників, який вони перераховували «Катету», що став патентовласником моїх винаходів. Працювали ми з колгоспами, що увійшли до агроконсорціуму. До 1994 р. наш прибуток склав близько 4 млрд. карбованців. Це був пік нашої діяльності. У 1995 нових замовлень не стало. Працювали над завершенням договорів, я став писати підручник для кафедри сільгоспперербки. У 1996 «ганьбисти» повісили плакат в сільгоспуправлінні « На Львівщині ліквідовано останній колгосп». Не стало колгоспів, не стало і Замовників. Головам КСП було не до переробки. Навіть те, що ми вже поставили, порозпродали за безцінь, зате готівкою. Колективні господарства увійшли в стадію колективного грабунку...
Запалився ідеєю Юрія Чередніченко про те, що фермер може прогодувати країну. Створив власний неприбутковий аграрно-інжиніринговий науково-технічний центр. Ставив фермерам міні-ковбасні цехи, міні-млини, міні-молокозаводики. Свої місячні $100 мав. Хоч частіше фермери розплачувались за роботу бартером. Але ні вони на мене не ображалися (адже я ставив їм міні-цехи як їх найнятий робітник, а не як фірма з накрутками), ні я на них – бартер був за нормальними цінами. У 2001 році, щоб не втратити право на наукову пенсію, повернувся в сільгоспінститут відповідальним виконавцем теми «Оптимізація землекористування». На умовах, що, рахуючись в інституті, зарплату одержуватиму у Замовника, як це і передбачено законом «Про винахідництво в СРСР», пролонгованим Верховною Радою.
6 серпня 2001 року звільнився, у зв'язку з виходом на пенсію. Але пенсіонером став тільки в кінці листопаду , пройшовши всю круговерть ходіння за довідками. При цьому ганяли по всіх районах за довідкою про реєстрацію «Катета» до 1995 року (до того, як його передали Жовківському району). Звідки ж мені було знати, що він зареєстрований в тому ж Галицькому районі, чиновники якого і вимагали цю довідку! Частину затребуваних довідок взагалі відмовилися узяти. Так, відмовилися взяти довідку про зарплату в «Катеті», спочатку зажадавши перевести карбованці в гривни і вичленувати лікарняні, а потім, взагалі повернули, мовляв, їх інструкції передбачають перерахунок тільки по 1991 рік або з 1992року. Я в «Катеті» працював тільки 4 роки, а в своєму центрі одержував зарплату у фермерів, які перед пенсійним фондом не звітували. Тоді зажадали надати нову довідку з кооперативного вузу за період з 1987 до 1991 року. Поки ж згодились офіційно прийняти неповний пакет документів на пенсію лише при тій умові, що я напишу потрібну їм заяву. Там було щось про те, що я, мовляв, раніше за пенсією не звертався, оскільки був зайнятий (взагалі-то - майже правда, я був зайнятий ходіннями за довідками). Дали мені спочатку соціальну пенсію в 70 гр., а потім робочу в 120. В той час я впроваджував свої розробки в концерні «Симекс» одержуючи ті ж 500 гр. Отже не жебракував, але дратувало зарозуміле ставлення посадовців. Показують тобі, що ти не відомий науковець, а якийсь злодюга, що хоче обікрасти Державу, отримавши неналежну пільгову пенсію!
Мої розробки дали Державі мільйони перевідних рублів (до речі, коли ви намазуєте хліб маргарином «Фіннея», то цей маргарин може зробити будь-який фермер – композиція жирів з консистенцією масла емульгується з свіжим молочним перегіном зразу ж після сепаратора, а одержані штучні вершки обробляються за стандартною технологією масла. Коли ви купуєте ніжну, але аж мокру шинку, не кляніть мене. Моя розробка дає вихід 90% замість 72%, але не 110%, як удосконалили її нинішні раціоналізатори). Я розраховував, що, принісши стільки Державі, можу хоча б на пошану розраховувати. Мені ж вказали на те, що це колись я був знаним фахівцем, а тепер – непотреб!
Майже три роки мені довелося доводити, що я маю право на наукову пенсію. Тепер же, коли Київ вказав місцевій зондеркоманді, що я маю на це право, відмовляються визнати довідки про зарплату за період роботи в Катеті. Недавно діяч з Республіканського Пенсійного Фонду, виступаючи по телебаченню, заявив, що більшість довідок про зарплату фальсифікована. Розповім, як зробили фальшивкою мою довідку. У 1996 році, звільняючись, в передбаченні кінця «Катет», я витребував довідку про зарплату. Дали мені її у вигляді комп'ютерної роздруковки. Була вона в рублях, були в ній виведені окремим рядком лікарняні (у 93,94,95 рр. я по місяцю валявся в лікарнях по місцю впровадження розробок). Цю довідку завернули, як не відповідну їхнім вимогам. Тільки влітку 2003 роки і те, через ПФУ України, вимусив їх прийняти її до розгляду. Замість розгляду вони влаштували перевірку достовірності даних. Чомусь за тиждень до цієї таємної перевірки архів «Катета» зламують. Комп'ютери і всю оргтехніку віддають в інститут, частина бухгалтерських документів зникає( щоб не можна було визначити, що все ж таки числилося в «Катеті», що припинив роботу в 1999 році). По тих документах, що залишилися, (зникла третина відомостей на виплату зарплати, всі відомості по преміальним і лекторським), складають акт звірки і перевірки. Ще через місяць мене сповіщають, що довідки мої про роботу в «Катеті» і про зарплату недійсні. Довідку про роботу вдалося відбити – адже вони послалися, що немає «посадових інструкцій» на основі яких була видана довідка, а я вислав до Києва копію своєї « должностной инструкции», слава Богу, своєчасно зареєстрованої в 1992 р. Але, щоб добитися визнання дійсності довідки про зарплату, довелося подати до суду. Не знаю, скільки тягнутиметься ця волинка. Начальник відділу пенсій з райуправління ПФУ тиче мені в ніс їх злощасний акт звірки і вимагає пояснити, чому його дані не співпадають не тільки з даними того роздруку 1996 року, але і з даними, які я їм представив в січні 2004, погоджуючись до закінчення пошуку зниклих бухгалтерських документів на дані зарплат по документах, що залишилися. Не хочуть слухати пояснень, що за наказом з серпня 1992 року одержував 9000 крб, а з вересня по 10500 ( Накази збереглися. Їх ми і використовували для довідки замість зниклих відомостей, досить з ПФУ і того, що ми не змогли знайти теку з наказами про мільйонні преміювання, що потрапили під розряд комерційної таємниці).
Цей акт перевірки, проведеної в таємниці від мене, проведеної не звертаючи увагу на злом архіву і пропажу документів, вважається офіційним документом, а всі довідки, підписані бухгалтером і директором і завірені печатками, вважаються фальшивими. Я не знаю, що вирішить суд. Врешті-решт, вся Європа знає який у нас суд, тим більше Сихівській. Представник пенсійного фонду гордо заявила, що вона - виконавча влада. Хіба ж судова влада піде проти виконавчої!
А зараз глянемо на питання пенсійного забезпечення ширше.
Вас не дивує, що Західні пенсіонери роз'їжджають по всьому світлу, а українські риються в смітниках? Так що Західні – он батько, що пух з голоду на українську пенсію, нині фінансував мою поїздку з синами до нього в Армавір. Йому з пенсією в 6000руб($200) це не проблема!
Росіяни живуть з надією на доброго батечка-царя, який ним зробить, віддасть по праву.
Українці у всіх бідах звинувачують свою владу – Президента, Парламент, Прем'єра.
А може не звинувачувати Верхи, а добиватися своїх прав на місці потрібно?
Так, Прем'єр нас кинув. Але ж не він, а клерки Пенсійного фонду вигадали ці средньстельові зарплати за минулі роки. Це не прем'єр, а ПФУ запропонував прибрати початкові пенсійні 55% від зарплати. Це не прем'єр, а ПФУ запропонував перерахувати рублі 1991 року рівні $1,23 у карбованці 1996 року рівні одній стотисячній рубля!
Чиновники пенсійного фонду гордо звуть себе виконавчою владою. Народ же їх зве «Зондеркомандою». Так невже ж ми підкоримося цій зондеркоманді з мінімумом освіти і інтелекту? Адже серед нас, наукових пенсіонерів є і вчені-юристи, і колишні судді, вигнані за відмову виносити ухвалу по вказівці, і прекрасні адвокати. Так не замикаємося ж в мушлях власних душ, ображаючись на дійсність, що зрадила нас. Ніхто, окрім нас самих, від цих зондеркоманд не врятує!
Ми вже починаємо створювати на місцях Комітети правового самозахисту населення. Цей мій позов до ПФУ про «неналежне нарахування пенсії», і ініційований цим Комітетом. Звичайно, ми не такі наївні, щоб вірити у те, що сихівській суддя зважиться винести об'єктивну ухвалу. Тому ми всі процеси хочемо зробити гласними. Але поки це тільки залишається побажанням. От наприклад, дружина мого приятеля , заслужена артистка РСФСР , балерина Романа Шубіна з нового року подала в ПФУ заяву про перерахунок пенсії, а замість підвищення пенсії отримала судовий позов з вимогою негайно повернути ПФУ 600 гр, які вона „обманним шляхом” отримала у 1997 році. Виявляється, її відправили на пенсію у 32 роки. На ту пенсію не прогодуєшся, от і влаштувалась в готель „Дністр”, що дозволено Законом. А потім „Дністер” було прихватизовано і новий власник відправив весь старий персонал на Біржу праці. Разом з усіма пішла й вона, думаючи, що допоможуть знайти роботу. Віддала, як і належить, трудову книжку. Роботи не знайшли, та допомогу по безробіттю виплачували. І от за ту допомогу її ПФУ офіційно назвав злодійкою. Подумайте, чиновники, які грабують людей, заслужену артистку назвали злодійкою за помилку чиновника з служби зайнятості. Я персонально 23.04 запросив на те судове засідання, яке повинно було відбутись 28.04. представників всіх місцевих масс - медіа. За добу обдзвонив всі редакції і студії. Хоч би один журналіст з’явився! А 60% читачів складають саме пенсіонери. То чи варто жалітись на втрату тиражів. Он пропрезидентські „2000” та „Факти” тиражі тільки нарощують, бо крім політики цікавляться і життям своїх читачів. Якщо ж опозиційні видання не цікавляться життям пенсіонерів і їх правозахистом, то до кого вони опозиційні?
Щоб цей матеріал був цікавий кожному пенсіонеру і допоміг йому перевірити, чи не обдурили його при перерахунку пенсії, повідомляю, що методика розрахунку за старим законодавством краще всього описана в статті Володимира Максимчука, опублікованій в «Віснику податкової служби» за 5.07.2002 року, а єдино законна методика розрахунку, описана ст.24.Закона «Про наукову і науково-технічну діяльність»
При обчисленні пенсії, крім випадків, коли заробітна плата
враховується за два роки перед зверненням за призначенням або
перерахунком пенсії, середньомісячна заробітна плата визначається
за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата наукового працівника для обчислення
пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях
економіки України, за календарний рік, що передує року звернення
за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати наукового працівника
за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);
К - кількість місяців наукового стажу, за які розраховано
коефіцієнти заробітної плати наукового працівника.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про
середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки
України, за попередній рік для визначення заробітної плати
враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих
у галузях економіки України, за місяці попереднього року з
наступним перерахунком заробітної плати для обчислення пенсії
після отримання даних про середню заробітну плату працівників,
зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що
передує року звернення за призначенням пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати за кожний місяць наукового стажу,
який враховується для обчислення пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати наукового
(науково-педагогічного) працівника;
Зв - сума отриманої науковим (науково-педагогічним)
працівником заробітної плати, з якої сплачено страхові внески та
яка відповідно до цього Закону враховується при обчисленні пенсії,
за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях
економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт
заробітної плати.
У разі подання науковим (науково-педагогічним) працівником
для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату за період
до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати
величина середньої заробітної плати за рік (квартал) у
відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною
платою працівників, зайнятих у галузях економіки України,
відповідного року (кварталу).

Як бачите, розписано все досить зрозуміло, тим більше, що і в Постанові Кабміну про перерахунок пенсій формула та ж сама, лише замість середньостатистичних зарплат передбачені середньостелеві. Отож взявши цю формулу став підраховувати свою майбутню пенсію і по тому періоду, на який наполягає ПФУ і по тому, який вигідний мені.
У 1987 моя зарплата була 119.5 руб, у 1988-175руб,1989-175;1990-300 і в 1991-375.
Отже коефіцієнт кореляції = 0,8734 скорегована зарплата =376,38*0,8734= 328.73 гр
Наукова пенсія, навіть з врахуванням вкраденого ПФУ року праці = 328,73*0,81=266, 27 гр
Став рахувати наукову пенсію по зведеним зарплатам за 1991-1995 р(три довідки):
Зведений коефіцієнт кореляції вийшов 1,3553.Отже зведена зарплата 328,73*1,3553=510,11гр
Я відмовився визнавати вилучення з наукового стажу вимушеного прогулу, періоду коли сільгоспінститут пенсійні внески платив, а ПФУ не може їх знайти через те, що цілий квартал колись реорганізовувався та 5 місяців роботи в інституті з оплатою зарплати Замовником, у якого я впроваджував свої винаходи. Таким чином мій науковий стаж не 21 рік, як вважає ПФУ, а 22 і я маю право на 82% від зарплати.
Отже пенсія повинна бути 510,11*0,82=418,29 гр!
Послав я цей розрахунок в ГРПФУ 1.01.04 разом з заявою про перерахунок пенсії і отримав відповідь:
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ В ГАЛИЦЬКОМУ РАЙОНІ ЛЬВОВА
79070.М.Львів.пр.Червоної Калини 35 тел222-25-25
15.01.2004 №01-16/415-09

м.Львів
вул.Скрипника 1/135
Сиротенко В.В.


В управлінні Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова розглянули Вашу заяву, на порушене питання щодо обчислення розміру наукової пенсії повідомляємо:
Для визнання середньомісячного заробітку з якого б обчислювалась наукова пенсія за документами пенсійної справи враховується заробітна плата з 01.01.87-31.12.91 рр .
Середньомісячній скорегований заробіток- 116 гр.37коп.,науковий стаж 21 р.
116,37 гр*81%+94 грн.26 коп.
Але програмними засобами не можливо перерахувати наукову пенсію, поскільки розмір пенсії за віком становить більше (145 гр.62 коп) ніж попередньо обчислений розмір пенсії, як працівнику науки – 94 грн 26 коп згідно ст..24 ЗУ „Про наукову і науково-технічну діяльність”
Перший заступник начальника управління підпис 0.І.Паленик

Я звертався у всі інстанції, як і належить законослухняному громадянину. Відповідали ж мені ті самі клерки, яким і висловив недовіру. Відповідала та ж сама зондеркоманда. То що – ідеологія фашистських зондеркоманд вже стала офіційною ідеологією України?
Скоро вибори. Як по Вашому, проти кого я буду голосувати? А Ви?

Володимир Сиротенко (Вербицький)
Правнук автора «Ще не вмерли України»
Sirotenko@polynet.lviv.ua