05/12/2004 | Ель Лейтенанто

Змінювати Конституцію таки варто. Дивлячись чиїми руками
Леся ШОВКУН

Влада в Україні не звикла програвати. Болісно переживши поразку на останньому рубежі реформування Конституції, Банкова не надто довго перебувала в прострації. Підвівшись і обтрусивши порох з дорогих костюмів від Бріоні, «більшовицькі» координатори та їхні ситуативні союзники з лівого табору знову взялися за своє. Учора парламентська комісія з питань конституційної реформи вперше після свят зібралася на засідання, аби обговорити подальші дії щодо трьох наявних проектів змін до Основного закону: багатостраждального 4105, майже ідентичного йому 4180 і спільно розробленого ще «живою» тоді опозиційною «четвіркою» 3207-1, основним автором якого виступив Олександр Мороз. І хоча успішне голосування за будь-який із цих варіантів після 8 квітня, коли реформа вже зазнала гучного фіаско, здається нонсенсом, дехто з політичних аналітиків вельми прозоро натякає на те, що «Наша Україна» та БЮТі й у такому випадку вельми ризикують. Мовляв, навіть якщо Основний закон усе-таки не буде змінено (а цей варіант, з огляду на розпробуваний парламентаріями смак непокори, виглядає найреальнішим), ще не відомо, хто в жовтні виграє вибори. І якщо це буде не представник опозиції (читай — не Віктор Ющенко), то нинішні противники реформи гірко пошкодують, що свого часу не відібрали у Президента необмежені повноваження...

Але сарказм, як виявилося, недоречний. Бо насправді «Наша Україна»... виступає за термінове, ще до президентських виборів, внесення змін до Конституції. Звісно, у власному, «найдосконалішому» баченні, яким почне втирати носа «більшовикам» із комуністами та соціалістами вже цього тижня. Більше того, «наші українці» переконані: тільки їхній законопроект має шанси набрати не мало не багато — 400 голосів. Бо після 8 квітня пануванню президентської Адміністрації покладено край, і м'яч остаточно опинився на боці опозиції, яка тепер виграватиме все, що можливо.

Між іншим, натяки на те, що Ющенко починає втрачати рейтинг, бо запізнився з початком президентської кампанії, теж не варті виїденого яйця. Бо співання караоке на майдані замість багатотисячних демонстрацій — це не що інше, як частина передвиборчої стратегії, розробленої штабом «НУ». У тому, що вона існує, як і в усіх вищеперелічених твердженнях щодо політичної ситуації та політреформи, «УМ» переконував один із найпомітніших представників Блоку Ющенка, молодий і амбітний парламентарій-мажоритарник, юрист Микола Катеринчук.

далі - вельми цікаво
Микола Катеринчук: Провести «нашу» політреформу ще до виборів — реально
http://www.umoloda.kiev.ua/number/176/115/6059/