05/17/2004 | :::

Загальна економічна ситуація в регіоні

Пріоритетні позиції в економіці Хмельниччини займають електроенергетика (зокрема, Хмельницька АЕС), машинобудування та приладобудування, цементна промисловість і аграрно-промисловий комплекс. Природно-кліматичні умови регіону і родючі землі сприяють вирощуванню врожаїв пшениці, цукрового буряка, інших культур, а також інтенсивному веденню тваринництва. Область має вигідне географічне розташування на транспортних шляхах, що з'єднують основні промислові райони України (столичний, Харківський, Придніпровський, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти - з західноукраїнськими областями і країнами Центральної і Східної Європи, і створюють вигідні умови для розвитку інвестиційної діяльності і міжнародних відносин.

Згідно з даними Хмельницької облдержадміністрації, відмічається збільшення промислового виробництва у 9 районах із 20 та в 5 містах обласного значення: Шепетівці, Нетішині, Славуті, Хмельницькому, Кам'янці-Подільському. Значний приріст продукції отримали на підприємствах Теофіпольського - 6,1 рази, Старокостянтинівського - 4,5 рази, Ізяславського - 17,8%, Кам'янець-Подільського - 17,3% та Славутського - 17,2% районів.
Три чверті (75,6%) всієї промислової продукції вироблено на підприємствах обробної промисловості.

Пріоритетним напрямком економічного розвитку регіону є туризм. Хмельниччина - край лісовий, гірський, печерний. Заповідний фонд області складається з 280 одиниць: державні заповідники, ботанічний сад, пам'ятники садово-паркового мистецтва, 4 заповідних урочища.

Місцеві органи влади, органи самоуправління декларують підтримку громадських організацій у вдосконаленні і впровадженні нових сучасних методів господарювання, проектів в сферах освіти, екології і охорони здоров'я, програм, спрямованих на покращення життя громадян, розвиток територіальних громад.

В області, за даними Хмельницької облдержадміністрації збільшено виробництво електроенергії, силових трансформаторів, ковальсько-пресових машин, збірних залізобетонних конструкцій та виробів, матеріалів будівельних, нерудних, стінових, м'яких покрівельних матеріалів та ізолу, цементу, м'яса, хліба та хлібобулочних виробів, продукції з незбираного молока, водолічильників для холодної та гарячої води, взуття.

Разом з тим, зниження обсягів промислового виробництва відбулося на підприємствах хімічного виробництва, целюлозно-паперової промисловості, видавничої справи, харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, в тому числі молочної промисловості - на 27,7%. Менше вироблено деревообробних верстатів, побутових лічильників газу, тракторних плугів та культиваторів, паперу, картону, цукру, тваринного масла, сирів жирних, консервів, макаронних і кондитерських виробів, безалкогольних напоїв, вовняних тканин, окремих видів швейних виробів. У місті Старокостянтинові та 11 районах зменшився випуск продукції, найвагоміше на підприємствах Городоцького, Летичівського, Старосинявського районів (дані Хмельницької облдержадміністрації). Хмельниччина здійснює зовнішню торгівлю товарами з партнерами 71 країн світу, найбільшими з яких по експорту стали Російська Федерація, Німеччина, Японія, Молдова, Польща. Значні обсяги імпорту надійшли з Російської Федерації, Німеччини, Білорусі, Польщі, Італії та Литви.

Продовжують реалізуватися заходи регіональної програми розвитку малого бізнесу. У Хмельниччині, вперше в Україні, було здійснено створення кластерної моделі економічного розвитку. Уже працюють будівельний, швейний, продовольчий, туристичний і харчовий кластери, які об'єднані в асоціацію "Поділля Перший". В області зареєстровано 65 громадських організацій, спілок та асоціацій підприємців. Окремі з них відчутно впливають на життя області. Це Спілка промисловців і підприємців області, Територіальне відділення платників податків, обласне відділення Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, Асоціація жінок у бізнесі, Асоціація підприємців "Відродження Поділля" та інші.

Тим не менш, Хмельниччина залишається однією з найбідніших областей в Україні. Значне число працездатних кадрів нині перебуває на роботі (як правило, нелегально) за кордоном: у Росії, Італії, Іспанії, Греції, Польщі тощо.

За даними обласного управління зайнятості населеності (начальник Іван Кравчук) На обліку в службі зайнятості перебувало 23,9 тис. незайнятих громадян, з яких 23,6 тис. мали статус безробітного, що, відповідно, на 15,6% та 15,1% менше аналогічного періоду 2001 року. Із загальної чисельності безробітних дві третини склали жінки; чверть - молодь у віці до 28 років. Рівень зареєстрованого безробіття в середньому по області склав 3,11%.

Електоральні симпатії сьогодні і в минулому

На минулих виборах до Верховної Ради України 2002 року, більшість мешканців області голосувала за партії, які вважалися опозиційними до діючого президента. Попри надзвичайно масовану агітацію за блок "ЗаЄдУ", потужний вплив адміністративного ресурсу, за відповідну політичну силу відало свої голоси лише 8,19% виборців. Ще 4,5% проголосували за СДПУ(о), яка має розгалужену партійну структуру в області та користується певними симпатіями з боку голови ОДА.

За блок "Наша Україна" проголосувало 34,79%, за КПУ - 13,46%, за блок Юлії Тимошенко - 12,64%, за СоцПУ - 8,71.

Щодо голосування в одномандатних округах, то тут результати були різко протилежними - в усіх округах виграли пропрезидентські кандидати - п'ять з них увійшли після виборів у фракцію "ЗаЄдУ", два - в СДПУ(о). При цьому четверо балотувалися в якості самовисуванців, а В'ячеслав Дубицький у виборчому окрузі №191 - як самовисуванець, підтриманий "ЗаЄдУ", але після виборів він поповнив лави фракції СДПУ(о). Крім того, він, будучи головою райдержадміністрації у окрузі, де обирався, виграв лише 800 голосів у Володимира Шовкошитного, якого підтримував виборчий блок Юлії Тимошенко.

Такі результати (офіційні дані, опубліковані на сайті Центвиборчкому) дають підстави говорити про приховане несхвалення чинної влади. Показово, що в найбільших містах області мерами обрано представників, які сприймаються як прихильники опозиційних партій: у Хмельницькому - М. Приступа, якого на виборах підтримував В. Ющенко, у Шепетівці - підтриманий ним же В. Малькін, голова місцевого КУНу, у Нетішині - М. Панасюк, підтриманий Ю. Тимошенко, у Кам'янці-Подільському - О. Мазурчак, що висловлювався про симпатію до В. Ющенка (хоча був членом НДП, але призупинив членство в партії напередодні виборів).

Хмельниччина, яка внаслідок історичних обставин до 1939 року була прикордонною областю, залишилася територією, на якій було розміщено значну частину військових частин. Тут проживали направлені на службу військові та члени їх родин з Росії та інших республік колишнього СРСР. Частина цих людей асимілювалася, але досі з пересторогою ставиться до партій, які надто різко вимагають термінової й рішучої українізації усіх сфер життя, хоча з часом це питання сприймають все більш спокійно.

У нинішній час найбільш помітними політичними силами на Хмельниччині є блок, що сформувався навколо В. Ющенка, КПУ, СПУ, партія "Батьківщина" та СДПУ (о). Усі ці партії та блоки мають розгалужену партійну структуру в області, досить активно виступають практично в усіх населених пунктах районного масштабу. Останнім часом почала "наростати м'язами" й Партія регіонів України, яка залучає членів з числа керівників підприємств, які попри оголошений ріст валових доходів і виробництва все частіше заявляють про скруту і брак обігових коштів.

Але практично усі партії черпають симпатії своїх прихильників спираючись не так на ідеологію партій, як на харизму лідерів (окремо із зрозумілих причин стоїть лише КПУ). Деякі партії, попри велике число регіональних і первинних організацій практично не мають місцевих лідерів, що можуть вважатися авторитетними серед населення, їхні послідовники орієнтуються на загальний образ лідера СПУ О. Мороза, чи ж бо лідера "Батьківщини" Ю. Тимошенко, позиції якої приміром останнім часом почали укріплювати регіональні лідери УРП "Собор", які діють вельми активно. Не менш активно на молодіжну аудиторію (в основному студентську) впливають лідери партії "Свобода" (донедавна - СНПУ), яких добре знають у молодіжному середовищі.

Число членів Партії регіонів почало зростати вельми помітно після оголошення В. Януковича "єдиним кандидатом", а в Кам'янець-Подільський міськраді навіть утворено фракцію ПР із 17 депутатів (із загальної кількості 50 осіб).

Симпатії електорату вельми помітні щодо ставлення до мерів міст. Так, нещодавні акції облдержадміністрації та прокуратури, направлені проти міського голови Шепетівки були припинені, оскільки не знайшли підтримки серед населення. За листом 400 місцевих жителів, які написали, що міський голова В. Малькін перевищує і зловживає владою, облдержадміністрація і прокуратура почали масовані перевірки, було опубліковано дві статті: 19 грудня 2003 р. у газеті соціалістів під назвою "Свавіллю Шепетівського міського голови В. Малькіна присвячується", а 5 лютого 2004 р. - за підписом головного редактора п. Ядухи з різкими звинуваченнями В. Малькіна у зловживаннях в обласній газеті "Подільські вісті", яка є газетою обласної влади - "Уявне і наявне". Ще один матеріал вийшов у цій же газеті 2 березня 2004 року - "Так далі керувати не можна". Пізніше обласне управління СБУ устами начальника, генерала М. Вавринчука визнала, що у діях В. Малькіна злочинів не виявлено, а після перевірки списку тих, хто підписався, виявилося, що дійсними є лише чотири підписи. У Хмельницькому ж спад симпатій до мера М. Приступи впливає і на ставлення до В. Ющенка. Цим користується СДПУ(о), яка має на цьому окрузі народного депутата України, члена СДПУ(о) В. Лукашука.

На майбутніх президентських виборах найбільш гостро боротьба точитиметься між В. Ющенком і В. Януковичем. Попри значну симпатію частини населення до В. Ющенка, перемога може бути за В. Януковичем (окрім півночі області). Відносно прогнозів електоральної поведінки на виборах Президента-2004, можна очікувати, що жителі області все ж таки повторюватимуть свій вибір у тих же пропорціях, що був зроблений на парламентських виборах 2002-го. Але в умовах посиленого впливу адміністративного ресурсу і персональної уваги до результатів, активізації роботи прихильників В. Януковича, він може суттєво змінити результати на свою користь.

Популярність В. Януковича може збільшитися й за рахунок більшого рівня поінформованості населення про нього та його діяльність. Нині інформація надається переважним чином центральними телеканалами, а місцева преса мало зосереджується на політичних темах (крім газети "Фортеця", яка має сторінку "Політична трибуна"). Крім того, довіру до друкованого слова має обмежене число мешканців області, оскільки вони є або партійними, або помітно заангажованими тією чи іншою стороною.

В області виходять переважно газети місцевих рад та райдержадміністрацій, але є немало і недержавних. Найбільше їх у Хмельницькому - "Є", "Всім" (регіональний проект вінницького об'єднання "РІА"), "Подільський кур'єр", ще одна обласна газета "Фортеця" виходить у Кам'янець-Подільському. В Кам'янець-Подільському є також газета "Подолянин", яка має суттєвий вплив та підтримку керівників міськвиконкому і райдержадміністрації. Останнім часом, після купівлі представником донецьких кіл хмельницького кабельного телебачення "Контакт", яке об'єднує також районні телевізійні організації, за його вказівкою розкручується до рівня обласної газета "Подільська ТV-інформ", яка належить господарю міського кабельного телебачення "Імпульс".






"Регіональна аналітика" випускається в рамках проекту "Розвиток громадянського суспільства та справедливі вибори", який здійснюється за сприяння Національного фонду підтримки демократії з квітня 2004 року.
Метою видання є сприяння налагодженню широкого обміну об’єктивною інформацією серед організацій громадянського суспільства про перебіг виборчої кампанії в 25 областях України.
"Регіональна аналітика" містить аналіз соціально-політичних та економічних проблем регіонів напередодні виборів, діяльності представників центральної та місцевої політичних еліт у контексті відповідності демократичним принципам і нормам управління, політичних уподобань регіональної влади, рівня доступу громадян до інформації та впливу на хід виборчої кампанії організацій громадянського суспільства.
Розповсюдження видання є безкоштовним.
Передрук матеріалів огляду заохочується за умов посилання на джерело - Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД).
За додатковою інформацією звертатися за тел. (044) 235-65-05, 230-91-78 або ел. поштою ucipr@ucipr.kiev.ua, denn_krn@mail.ru. Контактні особи - Денис Кірюхін та Юлія Тищенко.