УНЦПД: Політична ситуація в Донбасі
05/17/2004 | :::
Якщо вірити офіційній статистиці, то до передвиборчої кампанії Донбас входить з традиційним за останні роки покращенням економічних покажчиків. Загальний обсяг виробництва за перший квартал цього року порівняно із січнем-березнем 2003 року збільшився на 24,4%. А єдине падіння - у виробництві електроенергії - донецький губернатор Анатолій Близнюк пояснив на прес-конференції наприкінці квітня позитивними тенденціями енергозбереження. Збільшуються, за його словами, й рівні середніх зарплат та пенсій в регіоні.
Водночас, цією зимою Донецьк останнім з міст області прийняв рішення про підвищення житлово-комунальних тарифів. Це викликає зрозуміле невдоволення населення й протестні акції політичних партій. Рівень самогубств у Донецькій області за даними Держкомстату України є найвищим в країні (1512 випадків за минулий рік), що свідчить про депресивні настрої серед людей.
На фоні відносного економічного і соціального підйому у великих містах (Донецьк, Маріуполь), залишається складною ситуація у так званих "депресивних шахтарських містечках", де закриваються підприємства, навколо яких і будувалось місто. Мабуть у зв’язку з цим, в області один із найвищих у країні рівнів алкоголізму.
До передвиборчої панорами регіону можна віднести й такий факт як присвоєння Святогорському монастирю статусу Свято-Успенської Святогорської Лаври та проголошення 2004 року - роком духовності. Освячення Лаври заплановано на передвиборчий вересень.
Однак, до тієї ж картини можна додати й низку поразок донецького "Шахтаря", виявлені й оприлюднені в ході розслідування Генпрокуратурою справи Олександрова, факти корупції в правоохоронних органах, внутрішні конфлікти в судовій системі області.
Крім того, важливе значення для результату виборів у Донбасі будуть мати такі історично обумовлені фактори, як проросійська орієнтація населення, популярність "червоних" ідей, й (саме на цих виборах) те, що, згідно із статистикою, кожен четвертий житель області мав судимість.
Проросійські настрої можна проілюструвати наступними даними, що були отримані у вересні 2003 року Донецьким інформаційно-аналітичним центром за результатами опитування жителів області. Респондентів запитали про їх ставлення до твердження що:
Російська мова має стати другою державною мовою в Україні
В цілому згодні 90
В цілому не згодні 6
Наскільки згодні, настільки й ні 3
Важко відповісти 1
Договір між Україною, Казахстаном, Білоруссю та Росією про створення ЄЕП є позитивною ініціативою
В цілому згодні 89
Наскільки згодні, настільки й ні 4
В цілому не згодні 3
Важко відповісти 4
Навіть за стилем керівництва майбутній Президент України, на думку 49% опитаних має бути схожим на російського президента В.В.Путіна.
Прототипи політичних лідерів, на кого має бути схожим стиль керівництва майбутнього президента України
В. Путін 49
І. Сталін 16
Л. Брежнєв 9
Але найголовнішим фактором для Донбасу стане висунення або не висунення Віктора Януковича єдиним кандидатом від провладних сил та його вихід у другий тур. Згідно з даними, отриманими у вересні минулого року ДІАЦ за результатами опитування жителів області, ставлення земляків до Віктора Януковича дає всі підстави останньому розраховувати на їхню підтримку.
Дослідження проводилось за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення області за статтю, віком і рівнем освіти. Обсяг вибіркової сукупності по області склав 900 чоловік. Помилка репрезентативності не перевищує 5%.
Наскільки ефективно уряд під керівництвом В.Януковича справляється з поставленими задачами:
В цілому ефективно 51
В цілому не ефективно 29
Важко відповісти 20
Кого б підтримали жителі області, якби вибори президента відбулись у вересні цього року (відкрите питання):
В. Янукович 31
П. Симоненко 12
В. Ющенко 3
Л. Кучма 3
А. Мороз 2
С. Тігіпко 1
Оцінка діяльності:
В цілому позитивно Наскільки позитивно, настільки й негативно В цілому негативно Важко відповісти Не знають такого
Л. Кучма 14 24 55 7 -
В. Янукович 41 23 22 13 1
В. Литвин 9 16 23 24 28
Тоді ж, у вересні 2003 року ДІАЦ провів соціологічне дослідження, присвячене сприйняттю минулих ув’язнених жителями Донецька. Дослідження проводилось за стандартною квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення м. Донецька за статтю та віком. Обсяг вибірки склав 600 чоловік у 9 районах міста. Помилка репрезентативності не перевищує 5%.
Зрозуміло, що дане дослідження, хоча автори й не зазначають цього, демонструє сприйняття жителями Донецька того факту, що їх майбутній кандидат має досвід перебування в містах ув’язнення. Результати досліджень показують загалом позитивні для Віктора Януковича тенденції електоральних настроїв з цього приводу.
Як респонденти ставляться до тих, хто вийшов з міст позбавлення волі
Байдужо 26
Жаліють їх 22
В душі побоюються їх 21
Хочуть допомогти їм 18
Налаштовані проти них 6
Вважають їх покидьками суспільства 2
Важко відповісти 13
Наскільки погоджуєтесь з даними твердженнями:
Ті, хто вийшли з місць позбавлення волі - це: Повністю згодні Скоріше згодні Важко відповісти Скоріше не згодні Повністю не згодні
Люди, які один раз оступилися, проте це не означає, що їх не можна простити 29 31 24 13 3
Загроза для суспільства 6 24 36 23 11
Такі ж люди, як і я 16 20 24 28 12
Ізгої 5 12 32 30 21
Все це, безумовно, впливатиме на діяльність політичних партій і штабів кандидатів у президенти під час президентських перегонів 2004 року. Проте такою ж мірою, а може й ще більшою, передвиборча тактика і стратегія основних політичних гравців області визначатиметься внутрішньопартійною та внутрішньоблоковою ситуацією, відносинами з місцевою владою, наявністю адміністративного та медіа-ресурсів. Розглянемо докладніше ці питання.
Згідно з даними останнього опитування ДІАЦ в Донецьку (не області! - Авт.), що проходив у березні 2004 року, рівень довіри політичним партіям/блокам у відкритому опитуванні, виявив чотирьох основних гравців на електоральному полі Донбасу із 82 політпартій, зареєстрованих на Донеччині. Це Партія регіонів України, КПУ, "Наша Україна" та СПУ.
Рівень довіри політичним партіям/блокам (відповідь за згадуванням)
Партія регіонів 17
КПУ 13
Блок "Наша Україна" 2
Інші 2
Немає таких партій 47
Важко відповісти 19
Політична партія/блок, яка могла б взяти на себе відповідальність за покращення ситуації в країні (відповідь із запропонованого списку)
Партія регіонів 28
КПУ 17
Блок "Наша Україна" 4
СПУ 2
Інші 3
Немає такої партії 9
Важко відповісти 37
Отже, що сьогодні являє собою Партія регіонів у Донецькій області?
Наприкінці листопаду 2003 року конференція Донецької обласної організації Партії регіонів одноголосно обрала головою цього найбільшого партійного осередку голову облради Бориса Колесникова. Він змінив на цій посаді Володимира Рибака - народного депутата України, представника Кабміну в парламенті, минулого мера Донецька. Заступниками Бориса Вікторовича по партії були обрані його заступники в облраді - Сергій Клюєв та Олександр Зац, народний депутат України Сергій Ларін, а також перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Василь Джарти і депутат Донецької облради Владислав Лук’янов.
Ця кадрова рокіровка призвела до зміни стилю партійного керівництва в області. Так, наприклад, позачергова звітно-виборча конференція Донецької міської організації партії, що відбулась 5 березня, тривала всього 42 хвилини. За цей час делегати встигли змінити весь склад керівництва міської парторганізації. Колишній голова Олексій Рибалка пішов без особливих пояснень. Про те, що це був добровільно-примусовий крок можна зробити висновок і по тональності його виступу, і по відмові підписати будь-які протоколи після конференції.
Донецьке інтернет-видання "Остров" з цього приводу відмічає: "Про причини зміни міського партійного керівництва досить однозначно висловився в своєму виступі лідер Пролетарської районної організації ПР у Донецьку Віктор Ярошенко: "Водночас ясно й те, що міській раді партії не вдалось зробити так, як цього вимагає час. Далеко не вичерпними залишаються можливості для зміцнення партійного впливу на процеси, що відбуваються в суспільно-політичній, економічній, гуманітарній сферах. Не в повній мірі використані резерви для росту рядів партії, її фінансового укріплення, формування активу для виконання конкретних завдань особливо в молодіжній сфері". Необхідність "постійного виробництва нових ідей, неординарних, високопрофесійних дій, виховання і притоку свіжих кадрів, здатних внести динамізм й підвищити ефективність вирішення проблем" Віктор Ярошенко ілюстрував "перебудовою праці центральних органів партії" й тим, що "обласне відділення партії очолив голова обласної ради Колесников Борис Вікторович - людина нової формації, з прогресивними поглядами, рішуча і наполеглива у використанні нових підходів, форм і методів керівництва, що відповідають вимогам часу".
Вже з цих слів можна зрозуміти, що в Партії регіонів почалась боротьба поколінь: старих "компартійно-бюрократичних" "донеччан" витісняють нові "бізнесово-прагматичні" представники донецької еліти, які будували своє майбутнє не в партшколах, а в постперебудовній боротьбі за виживання.
Безальтернативна і така, що є заздалегідь відома, кандидатура нового лідера донецьких регіоналів - глави Будьонівського району міста Олександра Бобкова була проголосована одноголосно. "Взагалі, на конференції не було жодного дискусійного питання. Галас у залі здійнявся лише коли голосували за нових заступників нового лідера. Люди з місць просили їх хоча би піднятися й відрекомендуватися, але в президії цих спроб не помітили. Члени партії голосували не знаючи за кого вони піднімають руки", - констатує "Остров".
Разом із Донецьком, кадрова чистка в Партії регіонів торкнулась Мар’їнського району м. Донецька, Селідова, Костянтинівки, Краматорська... Більше того, окрім чистки партійних лав, в області почався процес заміни мерів, які, як члени Партії регіонів, з тих або інших причин не змогли забезпечити виконання завдань, що постали перед партією у передвиборчий період. Так, наприкінці березня і в середині квітня достроково залишили свої посади міські голови Харцизька та Костянтинівки. Їх замінили виконуючи обов’язки - інші члени Партії регіонів, керівники комерційних структур, які зарекомендували себе ефективними господарниками.
Директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кипень 29 квітня 2004 року на засіданні "круглого столу", організованого Донецькою філією Національного інституту стратегічних досліджень, назвав Партію регіонів "скоріше адміністративним та бізнес-протектором", ніж партією, тому що "адміністративний і фінансовий ресурс регіональної фінансово-промислової еліти покладені сюди (в ПР. - Авт.)". Це вдале визначення можна проілюструвати ще однією цитатою із статті інтернет-видання "Остров": "...поки успіхи ПР базуються на адміністративних важелях і бюджетних коштах. Про останнє фактично заявив у своєму виступі на (партійній. - Авт.) конференції мер Донецька Олександр Лук’янченко. Як член виконкому регіональної організації ПР він заявив: "...члени Партії регіонів отримали підтримку виборців завдяки соціальним контактам, у яких взяли на себе конкретні зобов’язання перед виборцями міста Донецька. Основні пункти контрактів, які можна вирішити на міському рівні, затверджені рішенням сесії міської ради і для їх реалізації з бюджету 2003 року було виділено 750 тисяч гривень. Аналогічна сума виділена в 2004 році і я гадаю, що ці соціальні контракти обов’язково повинні бути виконані і ми повинні отримати карт-бланш від нашого населення, адже Партія регіонів - це не партія, яка говорить, а партія, яка діє. За рахунок цих коштів виконані роботи по освітленню мікрорайону Текстильник, відкритий центр здоров’я жінок, ремонтуються школи, лікарні та багато іншого".
Не важко уявити долю ПР, якщо в результаті, наприклад, обрання не донецького президента, зміниться керівництво області й партія втратить можливість направляти бюджетні кошти на виконання свої передвиборчих обіцянок...", - констатує інтернет-видання.
Все вищеописане підштовхує нас до висновку, що Партія регіонів - це не класична партія, яка є ідеологічним інструментом впливу на владу шляхом створення конкурентних умов досягнення влади. Скоріше вона розглядається своїми вождями як чисто технологічна структура - пасивний інструмент отримання влади.
У зв’язку із цим важливе значення має те, хто керуватиме цією структурою. Звісно, сам Борис Колесников - голова облради і найбільший бізнесмен Донбасу не буде займатися піар-розробками та їх запровадженням. До останнього часу ця функція була покладена на його заступника по партії Владислава Лук’янова. Проте декілька тижнів тому команда Лук’янова була вигнана з обласного штабу за неефективну працю. Зараз, за інформацією, яка є у автора, керівництво піар-правління передвиборчої структури ПР на Донеччині були передані тій само команді, яка розробляла сценарій приїзду В. Ющенка до області 31 жовтня 2003-го. А отже, вибори обіцяють бути, щонайменше, цікавими.
Про Компартію в Донецькій області, незважаючи на те, що регіон є одним із базових для цієї політсили, писати дуже складно. Пропагандистська діяльність партії полягає у нечисленних, але частих за останній час, мітингах, та випуску газети "Комуніст Донбасу". Партійна робота ведеться в основному всередині партії та свого стійкого електорату. Враховуючи один із найвищих в Україні рівнів смертності у Донецькій області та вікові показники членства в КПУ, можна зробити однозначний висновок про зменшення долі її прибічників в Донбасі. А цілеспрямована робота з пропаганди партійних ідей серед молоді, щонайменше, є непомітною.
Крім того, комуністи є досить закритою партійною структурою. Вони не прагнуть спілкуватись з пресою, або роблять це із небажанням. Таку тактику роботи із ЗМІ (вірніше її відсутність) можна пояснити недовірою до місцевих журналістів, проте це пояснення не є виправданням нерозуміння комуністами сучасних політтехнологій.
Як результат, партію, якій симпатизує більше 20% населення області, згідно з квітневим опитуванням Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, вважають впливовою лише 6% респондентів.
Ще гірша ситуація, за результатами того ж опитування, у "Нашої України", СПУ, та БЮТ. Їх згадали (питання було відкритим) лише по 1% виборців. Директор Інституту Володимир Кипень прокоментував це так: "Три останні політсили, які отримали відносно непогані результати на виборах, зараз у населення не ідентифікуються. Їх назви населення не пригадує".
Якщо рейтинги партій та блоків, отримані у відкритих питаннях, накласти на рейтинги цих само партій, отриманих завдяки питанням із запропонованим переліком варіантів відповіді, то другі завжди вище за перші. Із цього можна зробити висновок про слабку роботу цих партійних структур серед населення. Утім, цьому є й часткове об’єктивне пояснення. Згідно з оцінкою Володимира Кипеня, близько 97% ЗМІ області контролюється Партією регіонів...
Проте ЗМІ це не єдиний шлях до розуму і серця виборця. Часто-густо низька ефективність роботи партійних організацій пояснюється також внутрішнім настроєм їх обласних лідерів. У березні 2004 року співробітники НІСД провели експертне опитування керівників обласних осередків партій. Результати можуть здатися дещо неочікуваними для читачів з інших регіонів країни, але вони є досить симптоматичними для Донбасу. Перед політлідерами було поставлене питання про політичну силу, яка має, на їх думку, найбільші шанси на перемогу в області на виборах Президента України. "Відповідаючи на запропоновані варіанти (кандидат від влади, від опозиції, від Компартії та Ваш кандидат) більшість респондентів висловила впевненість у проходженні кандидата від влади (50% опитаних). У можливості опозиції вірять 25% опитаних. Компартії перевагу віддали лише 10% респондентів. Цікавим є той факт, що жоден лідер обласного осередку не назвав інших кандидатів", - зазначив у своїй доповіді заввідділом Донецького філіалу НІСД Андрій Фіщук. Далі він так прокоментував отриманий результат: "Провладним партіям, опозиції та Компартії свої голоси віддали лідери їхнього ідеологічного напрямку, тобто ті хто входить до цих об’єднань. Перевагу кандидату від влади додали "маловідомі партії", які не мають своєї чітко визначеної ідеології.
Таким чином, це експертне опитування показало, що більшість лідерів обласних осередків політичних партій мають вже сформовану позицію щодо майбутніх президентських виборів. Проте, у багатьох випадках прямого спілкування з респондентами траплялися факти відмежування обласних провідників від офіційної позиції партії чи об’єднання. Втім, є випадки коли керівники обласних осередків не мають чітких вказівок від всеукраїнського керівництва і фактично існують у автономному режимі...
Слід зазначити, що основна боротьба за виборців на цих виборах відбуватиметься у Києві, а не в регіоні. Вона лише ретранслюватиметься в область через ЗМІ та партійні структури. Тому результат виборів багато в чому залежатиме від дій лідерів партійних об’єднань і суб’єктивного ставлення до них громадян.
Завершити цю передвиборчу панораму Донбасу логічно результатами вже цитованого вище опитування ДІАЦ жителів Донецька у березні 2004 року.
Ставлення до можливої перемоги на президентських виборах:
В цілому позитивно Настільки позитивно, наскільки й негативно В цілому негативно Важко відповісти
В. Ющенко 7 16 65 12
В. Янукович 54 22 15 9
П. Симоненко 26 23 35 16
"Регіональна аналітика" випускається в рамках проекту "Розвиток громадянського суспільства та справедливі вибори", який здійснюється за сприяння Національного фонду підтримки демократії з квітня 2004 року.
Метою видання є сприяння налагодженню широкого обміну об’єктивною інформацією серед організацій громадянського суспільства про перебіг виборчої кампанії в 25 областях України.
"Регіональна аналітика" містить аналіз соціально-політичних та економічних проблем регіонів напередодні виборів, діяльності представників центральної та місцевої політичних еліт у контексті відповідності демократичним принципам і нормам управління, політичних уподобань регіональної влади, рівня доступу громадян до інформації та впливу на хід виборчої кампанії організацій громадянського суспільства.
Розповсюдження видання є безкоштовним.
Передрук матеріалів огляду заохочується за умов посилання на джерело – Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД).
Водночас, цією зимою Донецьк останнім з міст області прийняв рішення про підвищення житлово-комунальних тарифів. Це викликає зрозуміле невдоволення населення й протестні акції політичних партій. Рівень самогубств у Донецькій області за даними Держкомстату України є найвищим в країні (1512 випадків за минулий рік), що свідчить про депресивні настрої серед людей.
На фоні відносного економічного і соціального підйому у великих містах (Донецьк, Маріуполь), залишається складною ситуація у так званих "депресивних шахтарських містечках", де закриваються підприємства, навколо яких і будувалось місто. Мабуть у зв’язку з цим, в області один із найвищих у країні рівнів алкоголізму.
До передвиборчої панорами регіону можна віднести й такий факт як присвоєння Святогорському монастирю статусу Свято-Успенської Святогорської Лаври та проголошення 2004 року - роком духовності. Освячення Лаври заплановано на передвиборчий вересень.
Однак, до тієї ж картини можна додати й низку поразок донецького "Шахтаря", виявлені й оприлюднені в ході розслідування Генпрокуратурою справи Олександрова, факти корупції в правоохоронних органах, внутрішні конфлікти в судовій системі області.
Крім того, важливе значення для результату виборів у Донбасі будуть мати такі історично обумовлені фактори, як проросійська орієнтація населення, популярність "червоних" ідей, й (саме на цих виборах) те, що, згідно із статистикою, кожен четвертий житель області мав судимість.
Проросійські настрої можна проілюструвати наступними даними, що були отримані у вересні 2003 року Донецьким інформаційно-аналітичним центром за результатами опитування жителів області. Респондентів запитали про їх ставлення до твердження що:
Російська мова має стати другою державною мовою в Україні
В цілому згодні 90
В цілому не згодні 6
Наскільки згодні, настільки й ні 3
Важко відповісти 1
Договір між Україною, Казахстаном, Білоруссю та Росією про створення ЄЕП є позитивною ініціативою
В цілому згодні 89
Наскільки згодні, настільки й ні 4
В цілому не згодні 3
Важко відповісти 4
Навіть за стилем керівництва майбутній Президент України, на думку 49% опитаних має бути схожим на російського президента В.В.Путіна.
Прототипи політичних лідерів, на кого має бути схожим стиль керівництва майбутнього президента України
В. Путін 49
І. Сталін 16
Л. Брежнєв 9
Але найголовнішим фактором для Донбасу стане висунення або не висунення Віктора Януковича єдиним кандидатом від провладних сил та його вихід у другий тур. Згідно з даними, отриманими у вересні минулого року ДІАЦ за результатами опитування жителів області, ставлення земляків до Віктора Януковича дає всі підстави останньому розраховувати на їхню підтримку.
Дослідження проводилось за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення області за статтю, віком і рівнем освіти. Обсяг вибіркової сукупності по області склав 900 чоловік. Помилка репрезентативності не перевищує 5%.
Наскільки ефективно уряд під керівництвом В.Януковича справляється з поставленими задачами:
В цілому ефективно 51
В цілому не ефективно 29
Важко відповісти 20
Кого б підтримали жителі області, якби вибори президента відбулись у вересні цього року (відкрите питання):
В. Янукович 31
П. Симоненко 12
В. Ющенко 3
Л. Кучма 3
А. Мороз 2
С. Тігіпко 1
Оцінка діяльності:
В цілому позитивно Наскільки позитивно, настільки й негативно В цілому негативно Важко відповісти Не знають такого
Л. Кучма 14 24 55 7 -
В. Янукович 41 23 22 13 1
В. Литвин 9 16 23 24 28
Тоді ж, у вересні 2003 року ДІАЦ провів соціологічне дослідження, присвячене сприйняттю минулих ув’язнених жителями Донецька. Дослідження проводилось за стандартною квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення м. Донецька за статтю та віком. Обсяг вибірки склав 600 чоловік у 9 районах міста. Помилка репрезентативності не перевищує 5%.
Зрозуміло, що дане дослідження, хоча автори й не зазначають цього, демонструє сприйняття жителями Донецька того факту, що їх майбутній кандидат має досвід перебування в містах ув’язнення. Результати досліджень показують загалом позитивні для Віктора Януковича тенденції електоральних настроїв з цього приводу.
Як респонденти ставляться до тих, хто вийшов з міст позбавлення волі
Байдужо 26
Жаліють їх 22
В душі побоюються їх 21
Хочуть допомогти їм 18
Налаштовані проти них 6
Вважають їх покидьками суспільства 2
Важко відповісти 13
Наскільки погоджуєтесь з даними твердженнями:
Ті, хто вийшли з місць позбавлення волі - це: Повністю згодні Скоріше згодні Важко відповісти Скоріше не згодні Повністю не згодні
Люди, які один раз оступилися, проте це не означає, що їх не можна простити 29 31 24 13 3
Загроза для суспільства 6 24 36 23 11
Такі ж люди, як і я 16 20 24 28 12
Ізгої 5 12 32 30 21
Все це, безумовно, впливатиме на діяльність політичних партій і штабів кандидатів у президенти під час президентських перегонів 2004 року. Проте такою ж мірою, а може й ще більшою, передвиборча тактика і стратегія основних політичних гравців області визначатиметься внутрішньопартійною та внутрішньоблоковою ситуацією, відносинами з місцевою владою, наявністю адміністративного та медіа-ресурсів. Розглянемо докладніше ці питання.
Згідно з даними останнього опитування ДІАЦ в Донецьку (не області! - Авт.), що проходив у березні 2004 року, рівень довіри політичним партіям/блокам у відкритому опитуванні, виявив чотирьох основних гравців на електоральному полі Донбасу із 82 політпартій, зареєстрованих на Донеччині. Це Партія регіонів України, КПУ, "Наша Україна" та СПУ.
Рівень довіри політичним партіям/блокам (відповідь за згадуванням)
Партія регіонів 17
КПУ 13
Блок "Наша Україна" 2
Інші 2
Немає таких партій 47
Важко відповісти 19
Політична партія/блок, яка могла б взяти на себе відповідальність за покращення ситуації в країні (відповідь із запропонованого списку)
Партія регіонів 28
КПУ 17
Блок "Наша Україна" 4
СПУ 2
Інші 3
Немає такої партії 9
Важко відповісти 37
Отже, що сьогодні являє собою Партія регіонів у Донецькій області?
Наприкінці листопаду 2003 року конференція Донецької обласної організації Партії регіонів одноголосно обрала головою цього найбільшого партійного осередку голову облради Бориса Колесникова. Він змінив на цій посаді Володимира Рибака - народного депутата України, представника Кабміну в парламенті, минулого мера Донецька. Заступниками Бориса Вікторовича по партії були обрані його заступники в облраді - Сергій Клюєв та Олександр Зац, народний депутат України Сергій Ларін, а також перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Василь Джарти і депутат Донецької облради Владислав Лук’янов.
Ця кадрова рокіровка призвела до зміни стилю партійного керівництва в області. Так, наприклад, позачергова звітно-виборча конференція Донецької міської організації партії, що відбулась 5 березня, тривала всього 42 хвилини. За цей час делегати встигли змінити весь склад керівництва міської парторганізації. Колишній голова Олексій Рибалка пішов без особливих пояснень. Про те, що це був добровільно-примусовий крок можна зробити висновок і по тональності його виступу, і по відмові підписати будь-які протоколи після конференції.
Донецьке інтернет-видання "Остров" з цього приводу відмічає: "Про причини зміни міського партійного керівництва досить однозначно висловився в своєму виступі лідер Пролетарської районної організації ПР у Донецьку Віктор Ярошенко: "Водночас ясно й те, що міській раді партії не вдалось зробити так, як цього вимагає час. Далеко не вичерпними залишаються можливості для зміцнення партійного впливу на процеси, що відбуваються в суспільно-політичній, економічній, гуманітарній сферах. Не в повній мірі використані резерви для росту рядів партії, її фінансового укріплення, формування активу для виконання конкретних завдань особливо в молодіжній сфері". Необхідність "постійного виробництва нових ідей, неординарних, високопрофесійних дій, виховання і притоку свіжих кадрів, здатних внести динамізм й підвищити ефективність вирішення проблем" Віктор Ярошенко ілюстрував "перебудовою праці центральних органів партії" й тим, що "обласне відділення партії очолив голова обласної ради Колесников Борис Вікторович - людина нової формації, з прогресивними поглядами, рішуча і наполеглива у використанні нових підходів, форм і методів керівництва, що відповідають вимогам часу".
Вже з цих слів можна зрозуміти, що в Партії регіонів почалась боротьба поколінь: старих "компартійно-бюрократичних" "донеччан" витісняють нові "бізнесово-прагматичні" представники донецької еліти, які будували своє майбутнє не в партшколах, а в постперебудовній боротьбі за виживання.
Безальтернативна і така, що є заздалегідь відома, кандидатура нового лідера донецьких регіоналів - глави Будьонівського району міста Олександра Бобкова була проголосована одноголосно. "Взагалі, на конференції не було жодного дискусійного питання. Галас у залі здійнявся лише коли голосували за нових заступників нового лідера. Люди з місць просили їх хоча би піднятися й відрекомендуватися, але в президії цих спроб не помітили. Члени партії голосували не знаючи за кого вони піднімають руки", - констатує "Остров".
Разом із Донецьком, кадрова чистка в Партії регіонів торкнулась Мар’їнського району м. Донецька, Селідова, Костянтинівки, Краматорська... Більше того, окрім чистки партійних лав, в області почався процес заміни мерів, які, як члени Партії регіонів, з тих або інших причин не змогли забезпечити виконання завдань, що постали перед партією у передвиборчий період. Так, наприкінці березня і в середині квітня достроково залишили свої посади міські голови Харцизька та Костянтинівки. Їх замінили виконуючи обов’язки - інші члени Партії регіонів, керівники комерційних структур, які зарекомендували себе ефективними господарниками.
Директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кипень 29 квітня 2004 року на засіданні "круглого столу", організованого Донецькою філією Національного інституту стратегічних досліджень, назвав Партію регіонів "скоріше адміністративним та бізнес-протектором", ніж партією, тому що "адміністративний і фінансовий ресурс регіональної фінансово-промислової еліти покладені сюди (в ПР. - Авт.)". Це вдале визначення можна проілюструвати ще однією цитатою із статті інтернет-видання "Остров": "...поки успіхи ПР базуються на адміністративних важелях і бюджетних коштах. Про останнє фактично заявив у своєму виступі на (партійній. - Авт.) конференції мер Донецька Олександр Лук’янченко. Як член виконкому регіональної організації ПР він заявив: "...члени Партії регіонів отримали підтримку виборців завдяки соціальним контактам, у яких взяли на себе конкретні зобов’язання перед виборцями міста Донецька. Основні пункти контрактів, які можна вирішити на міському рівні, затверджені рішенням сесії міської ради і для їх реалізації з бюджету 2003 року було виділено 750 тисяч гривень. Аналогічна сума виділена в 2004 році і я гадаю, що ці соціальні контракти обов’язково повинні бути виконані і ми повинні отримати карт-бланш від нашого населення, адже Партія регіонів - це не партія, яка говорить, а партія, яка діє. За рахунок цих коштів виконані роботи по освітленню мікрорайону Текстильник, відкритий центр здоров’я жінок, ремонтуються школи, лікарні та багато іншого".
Не важко уявити долю ПР, якщо в результаті, наприклад, обрання не донецького президента, зміниться керівництво області й партія втратить можливість направляти бюджетні кошти на виконання свої передвиборчих обіцянок...", - констатує інтернет-видання.
Все вищеописане підштовхує нас до висновку, що Партія регіонів - це не класична партія, яка є ідеологічним інструментом впливу на владу шляхом створення конкурентних умов досягнення влади. Скоріше вона розглядається своїми вождями як чисто технологічна структура - пасивний інструмент отримання влади.
У зв’язку із цим важливе значення має те, хто керуватиме цією структурою. Звісно, сам Борис Колесников - голова облради і найбільший бізнесмен Донбасу не буде займатися піар-розробками та їх запровадженням. До останнього часу ця функція була покладена на його заступника по партії Владислава Лук’янова. Проте декілька тижнів тому команда Лук’янова була вигнана з обласного штабу за неефективну працю. Зараз, за інформацією, яка є у автора, керівництво піар-правління передвиборчої структури ПР на Донеччині були передані тій само команді, яка розробляла сценарій приїзду В. Ющенка до області 31 жовтня 2003-го. А отже, вибори обіцяють бути, щонайменше, цікавими.
Про Компартію в Донецькій області, незважаючи на те, що регіон є одним із базових для цієї політсили, писати дуже складно. Пропагандистська діяльність партії полягає у нечисленних, але частих за останній час, мітингах, та випуску газети "Комуніст Донбасу". Партійна робота ведеться в основному всередині партії та свого стійкого електорату. Враховуючи один із найвищих в Україні рівнів смертності у Донецькій області та вікові показники членства в КПУ, можна зробити однозначний висновок про зменшення долі її прибічників в Донбасі. А цілеспрямована робота з пропаганди партійних ідей серед молоді, щонайменше, є непомітною.
Крім того, комуністи є досить закритою партійною структурою. Вони не прагнуть спілкуватись з пресою, або роблять це із небажанням. Таку тактику роботи із ЗМІ (вірніше її відсутність) можна пояснити недовірою до місцевих журналістів, проте це пояснення не є виправданням нерозуміння комуністами сучасних політтехнологій.
Як результат, партію, якій симпатизує більше 20% населення області, згідно з квітневим опитуванням Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, вважають впливовою лише 6% респондентів.
Ще гірша ситуація, за результатами того ж опитування, у "Нашої України", СПУ, та БЮТ. Їх згадали (питання було відкритим) лише по 1% виборців. Директор Інституту Володимир Кипень прокоментував це так: "Три останні політсили, які отримали відносно непогані результати на виборах, зараз у населення не ідентифікуються. Їх назви населення не пригадує".
Якщо рейтинги партій та блоків, отримані у відкритих питаннях, накласти на рейтинги цих само партій, отриманих завдяки питанням із запропонованим переліком варіантів відповіді, то другі завжди вище за перші. Із цього можна зробити висновок про слабку роботу цих партійних структур серед населення. Утім, цьому є й часткове об’єктивне пояснення. Згідно з оцінкою Володимира Кипеня, близько 97% ЗМІ області контролюється Партією регіонів...
Проте ЗМІ це не єдиний шлях до розуму і серця виборця. Часто-густо низька ефективність роботи партійних організацій пояснюється також внутрішнім настроєм їх обласних лідерів. У березні 2004 року співробітники НІСД провели експертне опитування керівників обласних осередків партій. Результати можуть здатися дещо неочікуваними для читачів з інших регіонів країни, але вони є досить симптоматичними для Донбасу. Перед політлідерами було поставлене питання про політичну силу, яка має, на їх думку, найбільші шанси на перемогу в області на виборах Президента України. "Відповідаючи на запропоновані варіанти (кандидат від влади, від опозиції, від Компартії та Ваш кандидат) більшість респондентів висловила впевненість у проходженні кандидата від влади (50% опитаних). У можливості опозиції вірять 25% опитаних. Компартії перевагу віддали лише 10% респондентів. Цікавим є той факт, що жоден лідер обласного осередку не назвав інших кандидатів", - зазначив у своїй доповіді заввідділом Донецького філіалу НІСД Андрій Фіщук. Далі він так прокоментував отриманий результат: "Провладним партіям, опозиції та Компартії свої голоси віддали лідери їхнього ідеологічного напрямку, тобто ті хто входить до цих об’єднань. Перевагу кандидату від влади додали "маловідомі партії", які не мають своєї чітко визначеної ідеології.
Таким чином, це експертне опитування показало, що більшість лідерів обласних осередків політичних партій мають вже сформовану позицію щодо майбутніх президентських виборів. Проте, у багатьох випадках прямого спілкування з респондентами траплялися факти відмежування обласних провідників від офіційної позиції партії чи об’єднання. Втім, є випадки коли керівники обласних осередків не мають чітких вказівок від всеукраїнського керівництва і фактично існують у автономному режимі...
Слід зазначити, що основна боротьба за виборців на цих виборах відбуватиметься у Києві, а не в регіоні. Вона лише ретранслюватиметься в область через ЗМІ та партійні структури. Тому результат виборів багато в чому залежатиме від дій лідерів партійних об’єднань і суб’єктивного ставлення до них громадян.
Завершити цю передвиборчу панораму Донбасу логічно результатами вже цитованого вище опитування ДІАЦ жителів Донецька у березні 2004 року.
Ставлення до можливої перемоги на президентських виборах:
В цілому позитивно Настільки позитивно, наскільки й негативно В цілому негативно Важко відповісти
В. Ющенко 7 16 65 12
В. Янукович 54 22 15 9
П. Симоненко 26 23 35 16
"Регіональна аналітика" випускається в рамках проекту "Розвиток громадянського суспільства та справедливі вибори", який здійснюється за сприяння Національного фонду підтримки демократії з квітня 2004 року.
Метою видання є сприяння налагодженню широкого обміну об’єктивною інформацією серед організацій громадянського суспільства про перебіг виборчої кампанії в 25 областях України.
"Регіональна аналітика" містить аналіз соціально-політичних та економічних проблем регіонів напередодні виборів, діяльності представників центральної та місцевої політичних еліт у контексті відповідності демократичним принципам і нормам управління, політичних уподобань регіональної влади, рівня доступу громадян до інформації та впливу на хід виборчої кампанії організацій громадянського суспільства.
Розповсюдження видання є безкоштовним.
Передрук матеріалів огляду заохочується за умов посилання на джерело – Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД).
Відповіді
2004.05.17 | Я кщо мати голову
Re: УНЦПД: Політична ситуація в Донбасі
Про яку політичну ситуацію в Донбасі можна говорити?Там ситуація уголовно-комуністична.
І це їх влаштовує. Отморозкі, одним словом!
Возражайте!
2004.05.17 | Franko
Re: УНЦПД: Політична ситуація в Донбасі
> Прототипи політичних лідерів, на кого має бути схожим стиль керівництва майбутнього президента України> В. Путін 49
> І. Сталін 16
> Л. Брежнєв 9
Це треба серйозно сприймати? Путін ще лізе в якісь ворота, Сталін же...
Або на Майдані випробовують нові соціологічні "качки", або я зовсім відстав від життя. Не вірю, що в Донецьку кожна шоста людина мріє, щоб президент був схожим на Сталіна.
2004.05.17 | 123
Відстав від життя(-)
2004.05.17 | Смішно!!!
Хто президент УНЦПД? "Солдат революції" Слава Піховшек.
Питання є?2004.05.17 | Franko
Дані з офіційного сайту.
http://www.ucipr.kiev.ua/index.php?name=EZCMS&menu=2&page_id=5Спеціалізація співробітників:
Костянтин Михайличенко, виконавчий директор
Інна Підлуська, співзасновник УНЦПД
Світлана Конончук, керівник політичних програм
Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства
Максим Лациба, керівник програм економічного і соціального розвитку, редактор журналу "Пріоритети"
Ілона Білан, керівник Групи контролю демократичних змін
Олег Ярош, керівник інформаційних програм
Михайлина Скорик, парламентський оглядач
Денис Кірюхін, координатор програм
Сергій Бугаєв, координатор програм
Вадим Воїнов, комп'ютерне забезпечення, WEB-дизайн
Олена Сторожук, дослідник
Світлана Горобчишина, аналітик, архіваріус
Діяльність
Діяльність УНЦПД охоплює всі найважливіші галузі суспільного життя України і концентрується на ключових його напрямках. Результатом роботи центру стали численні публікації, в яких подається інформація про учасників громадських рухів і політичних партій, висвітлюється діяльність представників партій у парламенті, розглядаються законодавчі основи партійної діяльності, перебіг адміністративного реформування української держави, питання свободи преси тощо.
Центр зосереджує свою увагу на справлянні впливу на внутрішню і зовнішню політику України шляхом:
здійснення публічних дослідницьких акцій (проведення конференцій, семінарів) та організації значної кількості публічних дискусій ("круглих столів", експертних груп, громадських слухань), серед яких – "Кримські татари і українське суспільство: проблеми політичної та соціальної інтеграції"; "Адміністративна реформа в Україні: міфи і реалії"; "Корпоративне управління як шлях до підвищення ефективності бізнесу, залучення інвестицій і захисту інтересів акціонерів"; "Кримські татари: "національна меншина" чи "корінний народ". Політичний та юридичний аспекти питання"; "Концепція національної безпеки та воєнна доктрина України"; "Громадянське суспільство: аспект відносин між цивільними та військовими"; "Національна безпека та громадська думка"; "Процеси розширення в Європі та безпека України"; "Україна та європейська безпека: проблеми оборони";
виконання аналітичних досліджень – група контролю демократичних змін працює над визначенням відповідності законодавства України, яке розробляється чи доповнюється, загальноприйнятим демократичним нормам;
публікації результатів досліджень. Вийшли у світ книги "Профспілкові діячі України", "Народний рух України", "Українська республіканська партія", "Росія яку ми...", "Розширення НАТО та Україна", "Українська національна асамблея", "Повернення кримських татар: хроніка подій", "Дніпропетровська сім'я", "Вибори-98: як і кого ми обирали", "Світовий рух за заборону протипіхотних мін. Відповідь України?" Починаючи з 1996 року щорічно виходить друком аналітичний звіт "Розвиток демократії в Україні", в якому аналізується складний і неоднозначний перебіг становлення нашої країни як демократичного суспільства. Широко відомим є часопис "Пріоритети", який будучи Вісником Доктрини приватної ініціативи є трибуною для обговорення ключових проблем економічного реформування в Україні;
коментарів у загальнонаціональних ЗМІ щодо поточних подій і публікацій в періодиці, зокрема випуску щотижневого електронного бюлетеня "Research Update" з коментарями експертів;
надання до 2001 року організаційної та інформаційно–аналітичної підтримки телевізійним проектам – програмам "П'ятий кут", "5х5, "Епіцентр", "Дебати-1999".
2004.05.17 | Kohoutek
Re: Хто президент УНЦПД? "Солдат революції" Слава Піховшек.
Смішно!!! пише:> Питання є?
Ааа... Нет, вопросов больше нет.
2004.05.17 | Костя Порох
Президентом є Віра Нанівська. Слава Піховшек там давно немає.(-)
2004.05.18 | Мінор
Та невже :-). Ви плутаэте самоочевидне з самозрозумілим
Центр Віри Нанівської зветься - УНЦПЕД (Український Незалежний Центр Політичних та Економічних Досліджень)В Центрі Слави, слово Економічні випадає, тому УНЦПД. Та й створено його було на 3 роки раніше від центру Нанівської.
2004.05.18 | Serhiy Hrysch
Я на цьому погано розуміюся, :)
Дійсно, є УНЦПД (так, це про який ви говорите.)І є Міжнародний центр перспективних досліджень. Це -
"Міжнародний центр перспективних досліджень засновано 1994 року за ініціативою Інституту відкритого суспільства (Open Society Institute)
З 1997 року посаду директора обіймає Віра Нанівська "
2004.05.18 | Смішно!!!
Нанівська - це МЦПД, УНЦПД - це Піхвошек
У першої - Міжнародний центр ПЕРСПЕКТИВНИХ досліджень, у другого - Укр. нез. центр ПОЛІТИЧНИХ досл-нь. Саме такі назви і саме такі шефи.2004.05.17 | Тестер
Re: Я не троль. Просто спішив і не замітив описки
Підтверджую, що сказав раніше!Про яку політичну ситуацію в Донбасі можна говорити?
Там ситуація уголовно-комуністична.
І це їх влаштовує. Отморозкі, одним словом!
Возражайте!