Варто прочитати: "Нацики" з Банкової
05/17/2004 | Vadym Gladchuk
"Нацики" з Банкової
Андрій ДУДА [17.05.2004]
В обговоренні PR-новацій, присвячених 1 травня, на нашу думку, преса недостатньо уваги приділила акції на "підтримку" Віктора Ющенка "За Ющенка та Весну проти комуністів та злиднів", організатором якої виступила партія Українська Національна Асамблея, очолювана Едуардом Коваленком. Учасники акції "підтримали" В.Ющенка гаслами "Комуністи, жиди, москалі - вороги України", "Україна - для українців", "Геть жидів із влади!" Для чого і кому потрібна така "підтримка" напередодні президентських виборів, зрозуміло; незрозумілим лише, на перший погляд, є вибір виконавців.
Але це лише на перший погляд. Насправді, більшість політичних організацій, які ідентифікують свою ідеологію з націоналістичною, активно залучалися і залучаються до виконання політичних замовлень.
Свого часу гроші на боротьбу за українську ідею підпільники з ОУН заробляли "ексами", тобто нападами на польські фінансові установи. Для цього була потрібна сміливість і самопожертва - за це вішали, садили в Березу Картузьку. Часи міняються. Сьогодні окремі люди, називаючи себе націоналістами, заробляють дрібні гроші без "ексів". Тим більше, що напередодні президентських виборів є попит на "націоналістичні проекти".
Як свідчать поінформовані джерела, найбільший інтерес до таких проектів проявляють "донецькі" і середовище СДПУ(о). Мета "націоналістичної" технології - не пряма агітація за конкретного кандидата у президенти, а розщеплення електорату Віктора Ющенка та компрометація персонально лідера Блоку "Наша Україна". Очевидно, чекати особливих результатів від таких проектів не варто, але й обходяться вони дуже дешево.
Донецька лінія
Як вважають окремі спостерігачі, "донецьку" лінію у середовищі "націоналістичних" заробітчан представляє "Рух за єдність", очолюваний Богданом Бойком. Вибір "донецькими" Б.Бойка можна вважати свідченням їх політичного дилетантизму. Ще на посту глави Тернопільської облдержадміністрації Богдан Бойко грубо засвітився на аферах з цукром, пізніше заплямував себе виконанням замовлень Адміністрації президента (у тому числі експлуатацією бренду "Чорновіл", залучивши до провокацій сина В.Чорновола Андрія Чорновола, участю у міні-касетному скандалі, коли було оприлюднена телефонна розмова О.Омельченка з В.Ющенком). Висуванців на парламентських виборах 2002 року від очолюваного Б.Бойком виборчого блоку "Народний Рух України" (до речі, до складу блоку входила і організація "Центр", близька до відставного олігарха Вадима Рабіновіча) у Галичині затопували і засвистували. Результат адекватний - не дивлячись на популярний бренд "Народний Рух України", на парламентських виборах 2002 року ця партія набрала лише 0,16% голосів. Цікава деталь - в Західній Україні показник голосувань за Бойківський Рух був нижчий від показника у східних і південних регіонах: у Львівській - 0,16%, у Тернопільській - 0,10%, у Франківській - 0,13% (для порівняння у Дніпропетровській - 0,24%, Миколаївській - 0,20%).
Тим не менше минулого року відбулося "повернення" Б.Бойка в українську маргінальну політику. У листопаді 2003 року разом з громадською організацією "Тризуб" Б.Бойко створив блок "Рух - державницька опозиція" (правда, пізніше перейменували його на "Рух за націю", бо всі дражнили нове утворення "донецькою опозицією") Вже на етапі створення виконавці проекту допустили кілька антиющенківських випадів, обіцяючи, що "Україна натерпиться ще з тим бухгалтером" (заздрість Б.Бойка можна зрозуміти: він закінчив той самий вуз, що й В.Ющенко).
Сьогодні "донецька опозиція" виглядає колоритно: "Рух за єдність" Б.Бойка, "Тризуб", Товариство відродження української нації (є й таке), а також один з відламів УНА-УНСО, очолюваний Юрієм Тимою. Майже все керівництво блоку - вихідці з Тернополя. Більше того, унсовці і "тризубівці" (відомі більше як "пластмасові", "ряжені") у Тернополі були сусідами - приміщення організацій знаходилися на одному поверсі. І унсовці періодично розважалися тим, що били тризубівців та знімали з них камуфляж. Тож зараз "сусіди по блоку" ставляться один до одного без особливої симпатії.
До речі, "Тризуб" виконує вже не перше подібне замовлення. Свого часу влада пробувала використати їх проти акції "Україна без Кучми" (але "Тризуб" тоді боявся помсти від УНСО), потім "провідник" "Тризуба" Василь Іванишин на парламентських виборах підтримав "За ЄдУ". У зверненні "Вибір нації" було чорним по білому написано: "По-справжньому зацікавився нашими ідеями і пропозиціями тільки блок "За єдину Україну!" Кандидати від цього блоку до рад різних рівнів активно використовують їх у своїй передвиборчій агітації".
Злі язики кажуть, що один час до підтримки "Тризуба" мав відношення колишній "директор" Верховної Ради Олександр Волков, а ніби-то на парламентських виборах 2002 року безпосереднє фінансування "Тризуба" здійснювала одна з структур Володимира Сацюка, тоді члена волковської фракції "Відродження регіонів", а сьогодні "соціал-демократа" і заступника Голови СБУ.
Свого часу партнером "Руху за єдність" була ще одна "націоналістична" організація - "ОУН в Україні", очолювана Романом Козаком. Про існування такої досі знали лише в Мін'юсті і у вузьких маргінальних колах. Але у березні цього року по всіх пропрезидентських каналах пройшла заява Р.Козака про те, що партія не буде підтримувати на президентських виборах Віктора Ющенка. Більше того, партія побачила "позитивні кроки" у діях В.Януковча і С.Тігіпка.
Націонал-есдеки
Суркісівсько-медведчуківський холдінг також на протязі довгого часу намагався знайти точки опори в націоналістичному середовищі. Варто згадати, що після розпаду УНА-УНСО до есдеків перейшли голова УНА Олег Вітович (він навіть був заступником голови Київської організації СДПУ(о), голова виконкому УНА Віктор Мельник. Та й Віктор Медведчук пробував зробити з себе сина члена ОУН. Є така думка, що свого часу до ескалації конфлікту між Народним Рухом України і Українським Народним Рухом есдеки також приклали руку (зокрема, про це неодноразово говорив тодішній народний депутат України Георгій Філіпчук).
Сьогодні у СДПУ(о) ворогом #1 є Віктор Ющенко. Іншою мішенню есдеків є мер Києва Олександр Омельченко, який на виборах міського голови 1999 р. переміг Григорія Суркіса великою мірою за рахунок стихійно-націоналістичного фактору. Тому інтерес до "націоналістичних проектів" у СДПУ(о) особливий.
Найвідоміший "націоналістичний" проект СДПУ(о) - громадська організація "Братство" (яка зараз реєструється як партія), очолювана Дмитром Корчинським. "Братство" - не ідейна течія, це дуже технологічна структура. Це скоріше фан-клуб Д.Корчинського, який експлуатуючи привабливість силового методу, провокації, виконує політичні підряди СДПУ(о). І треба визнати, "Братство" відпрацьовує на совість. Та й сам Д.Корчинський як ведучий програми "Проте" на СДПУ(о)-шному каналі виглядає як самостійний чорний PR-проект.
Заслуговує на увагу ще один уламок УНА-УНСО - УНА Едуарда Коваленка, з якого власне ми і розпочали розмову. Чутки про те, що дана структура тісно співпрацює з Банковою, виявилися дуже вірогідними. Як стверджують поінформовані джерела, УНА Е.Коваленка вже залучалась до виконання замовлень з внесення розколу у спілку БЮТ і Блоку В.Ющенка, тепер організація Коваленка позиціонує себе як проющенківська структура, використовуючи компрометуючі Віктора Ющенка ксенофобські гасла. Нещодавно, дана партія стала членом блоку "Народний Президент", який, як вважають, є проектом Вадима Рабіновіча і куди ввійшла така ідеологічно "споріднена" з УНА організація як Слов'янська партія на чолі з Володимиром Базилюком. Не виключено, що "Народний Президент" є аналогом провокативного передвиборчого блоку 2002 року "За Ющенка"
Прикро лише, що в лавах проросійських, пропрезидентських сил опинилися і дійсно порядні люди. Маю на увазі колись популярного в націоналістичних колах, одного з керівників УНСО в Придністров'ї, колишнього голову виконкому УНА-УНСО Юрія Тиму. Але, думаю, в тому, що такі люди, як Ю.Тима опиняються у "бойківських зоопарках" є вина і націонал-демократів, що не зробили жодного кроку, щоб залучити старий патріотичний елемент у свої структури.
Андрій ДУДА [17.05.2004]
В обговоренні PR-новацій, присвячених 1 травня, на нашу думку, преса недостатньо уваги приділила акції на "підтримку" Віктора Ющенка "За Ющенка та Весну проти комуністів та злиднів", організатором якої виступила партія Українська Національна Асамблея, очолювана Едуардом Коваленком. Учасники акції "підтримали" В.Ющенка гаслами "Комуністи, жиди, москалі - вороги України", "Україна - для українців", "Геть жидів із влади!" Для чого і кому потрібна така "підтримка" напередодні президентських виборів, зрозуміло; незрозумілим лише, на перший погляд, є вибір виконавців.
Але це лише на перший погляд. Насправді, більшість політичних організацій, які ідентифікують свою ідеологію з націоналістичною, активно залучалися і залучаються до виконання політичних замовлень.
Свого часу гроші на боротьбу за українську ідею підпільники з ОУН заробляли "ексами", тобто нападами на польські фінансові установи. Для цього була потрібна сміливість і самопожертва - за це вішали, садили в Березу Картузьку. Часи міняються. Сьогодні окремі люди, називаючи себе націоналістами, заробляють дрібні гроші без "ексів". Тим більше, що напередодні президентських виборів є попит на "націоналістичні проекти".
Як свідчать поінформовані джерела, найбільший інтерес до таких проектів проявляють "донецькі" і середовище СДПУ(о). Мета "націоналістичної" технології - не пряма агітація за конкретного кандидата у президенти, а розщеплення електорату Віктора Ющенка та компрометація персонально лідера Блоку "Наша Україна". Очевидно, чекати особливих результатів від таких проектів не варто, але й обходяться вони дуже дешево.
Донецька лінія
Як вважають окремі спостерігачі, "донецьку" лінію у середовищі "націоналістичних" заробітчан представляє "Рух за єдність", очолюваний Богданом Бойком. Вибір "донецькими" Б.Бойка можна вважати свідченням їх політичного дилетантизму. Ще на посту глави Тернопільської облдержадміністрації Богдан Бойко грубо засвітився на аферах з цукром, пізніше заплямував себе виконанням замовлень Адміністрації президента (у тому числі експлуатацією бренду "Чорновіл", залучивши до провокацій сина В.Чорновола Андрія Чорновола, участю у міні-касетному скандалі, коли було оприлюднена телефонна розмова О.Омельченка з В.Ющенком). Висуванців на парламентських виборах 2002 року від очолюваного Б.Бойком виборчого блоку "Народний Рух України" (до речі, до складу блоку входила і організація "Центр", близька до відставного олігарха Вадима Рабіновіча) у Галичині затопували і засвистували. Результат адекватний - не дивлячись на популярний бренд "Народний Рух України", на парламентських виборах 2002 року ця партія набрала лише 0,16% голосів. Цікава деталь - в Західній Україні показник голосувань за Бойківський Рух був нижчий від показника у східних і південних регіонах: у Львівській - 0,16%, у Тернопільській - 0,10%, у Франківській - 0,13% (для порівняння у Дніпропетровській - 0,24%, Миколаївській - 0,20%).
Тим не менше минулого року відбулося "повернення" Б.Бойка в українську маргінальну політику. У листопаді 2003 року разом з громадською організацією "Тризуб" Б.Бойко створив блок "Рух - державницька опозиція" (правда, пізніше перейменували його на "Рух за націю", бо всі дражнили нове утворення "донецькою опозицією") Вже на етапі створення виконавці проекту допустили кілька антиющенківських випадів, обіцяючи, що "Україна натерпиться ще з тим бухгалтером" (заздрість Б.Бойка можна зрозуміти: він закінчив той самий вуз, що й В.Ющенко).
Сьогодні "донецька опозиція" виглядає колоритно: "Рух за єдність" Б.Бойка, "Тризуб", Товариство відродження української нації (є й таке), а також один з відламів УНА-УНСО, очолюваний Юрієм Тимою. Майже все керівництво блоку - вихідці з Тернополя. Більше того, унсовці і "тризубівці" (відомі більше як "пластмасові", "ряжені") у Тернополі були сусідами - приміщення організацій знаходилися на одному поверсі. І унсовці періодично розважалися тим, що били тризубівців та знімали з них камуфляж. Тож зараз "сусіди по блоку" ставляться один до одного без особливої симпатії.
До речі, "Тризуб" виконує вже не перше подібне замовлення. Свого часу влада пробувала використати їх проти акції "Україна без Кучми" (але "Тризуб" тоді боявся помсти від УНСО), потім "провідник" "Тризуба" Василь Іванишин на парламентських виборах підтримав "За ЄдУ". У зверненні "Вибір нації" було чорним по білому написано: "По-справжньому зацікавився нашими ідеями і пропозиціями тільки блок "За єдину Україну!" Кандидати від цього блоку до рад різних рівнів активно використовують їх у своїй передвиборчій агітації".
Злі язики кажуть, що один час до підтримки "Тризуба" мав відношення колишній "директор" Верховної Ради Олександр Волков, а ніби-то на парламентських виборах 2002 року безпосереднє фінансування "Тризуба" здійснювала одна з структур Володимира Сацюка, тоді члена волковської фракції "Відродження регіонів", а сьогодні "соціал-демократа" і заступника Голови СБУ.
Свого часу партнером "Руху за єдність" була ще одна "націоналістична" організація - "ОУН в Україні", очолювана Романом Козаком. Про існування такої досі знали лише в Мін'юсті і у вузьких маргінальних колах. Але у березні цього року по всіх пропрезидентських каналах пройшла заява Р.Козака про те, що партія не буде підтримувати на президентських виборах Віктора Ющенка. Більше того, партія побачила "позитивні кроки" у діях В.Януковча і С.Тігіпка.
Націонал-есдеки
Суркісівсько-медведчуківський холдінг також на протязі довгого часу намагався знайти точки опори в націоналістичному середовищі. Варто згадати, що після розпаду УНА-УНСО до есдеків перейшли голова УНА Олег Вітович (він навіть був заступником голови Київської організації СДПУ(о), голова виконкому УНА Віктор Мельник. Та й Віктор Медведчук пробував зробити з себе сина члена ОУН. Є така думка, що свого часу до ескалації конфлікту між Народним Рухом України і Українським Народним Рухом есдеки також приклали руку (зокрема, про це неодноразово говорив тодішній народний депутат України Георгій Філіпчук).
Сьогодні у СДПУ(о) ворогом #1 є Віктор Ющенко. Іншою мішенню есдеків є мер Києва Олександр Омельченко, який на виборах міського голови 1999 р. переміг Григорія Суркіса великою мірою за рахунок стихійно-націоналістичного фактору. Тому інтерес до "націоналістичних проектів" у СДПУ(о) особливий.
Найвідоміший "націоналістичний" проект СДПУ(о) - громадська організація "Братство" (яка зараз реєструється як партія), очолювана Дмитром Корчинським. "Братство" - не ідейна течія, це дуже технологічна структура. Це скоріше фан-клуб Д.Корчинського, який експлуатуючи привабливість силового методу, провокації, виконує політичні підряди СДПУ(о). І треба визнати, "Братство" відпрацьовує на совість. Та й сам Д.Корчинський як ведучий програми "Проте" на СДПУ(о)-шному каналі виглядає як самостійний чорний PR-проект.
Заслуговує на увагу ще один уламок УНА-УНСО - УНА Едуарда Коваленка, з якого власне ми і розпочали розмову. Чутки про те, що дана структура тісно співпрацює з Банковою, виявилися дуже вірогідними. Як стверджують поінформовані джерела, УНА Е.Коваленка вже залучалась до виконання замовлень з внесення розколу у спілку БЮТ і Блоку В.Ющенка, тепер організація Коваленка позиціонує себе як проющенківська структура, використовуючи компрометуючі Віктора Ющенка ксенофобські гасла. Нещодавно, дана партія стала членом блоку "Народний Президент", який, як вважають, є проектом Вадима Рабіновіча і куди ввійшла така ідеологічно "споріднена" з УНА організація як Слов'янська партія на чолі з Володимиром Базилюком. Не виключено, що "Народний Президент" є аналогом провокативного передвиборчого блоку 2002 року "За Ющенка"
Прикро лише, що в лавах проросійських, пропрезидентських сил опинилися і дійсно порядні люди. Маю на увазі колись популярного в націоналістичних колах, одного з керівників УНСО в Придністров'ї, колишнього голову виконкому УНА-УНСО Юрія Тиму. Але, думаю, в тому, що такі люди, як Ю.Тима опиняються у "бойківських зоопарках" є вина і націонал-демократів, що не зробили жодного кроку, щоб залучити старий патріотичний елемент у свої структури.