05/21/2004 | Vadym Gladchuk

День народження

Мирослава Гонгадзе, для УП , 21.05.2004, 11:12



Вчора Саломе запитала мене, як можна посилати вітання до Раю. І я відверто була заскочена. Діти вимагають дуже чітких і конкретних відповідей. Тому ми сьогодні вклали в надувні кульки вітання татові Гії і випустили їх в небо. З Днем Народження, Георгію.

Сьогодні ти мені снився. Такий рвучкий і невгамовний. Ти, як завжди, кудись поспішав. І я не могла тебе втримати. Як і тоді, не змогла. І ще досі картаю себе за це. Ти завжди потребував свободи, а я любила тебе, напевно, більше ніж себе і більше ніж життя, і просто не хотіла тебе обмежувати.

А як ти любив життя у всіх його проявах. Ти проживав щодень як останній. Скількох оточуючих ти заразив своєю любов'ю. Ти навчив мене поважати себе. Ти підштовхував і водночас заспокоював.

Пам'ятаєш, коли я за щось переживала, ти завжди казав, не турбуйся, все буде гаразд. Ти дав мені розуміння, силу і сенс життя. Недавно я прочитала рядки, написані одним філософом, що щастя це пошуки достойної смерті. Якщо це справді так, то ти, я абсолютно переконана, щасливий. І ти передав це щастя мені.

Може, це звучить неймовірно, але я досі, йдучи по вулиці, вдивляюсь в обличчя перехожих в очікуванні, що ось побачу тебе. Мені не вистачає тебе. Нам не вистачає тебе. Нані і Соломії вже шість з половиною. Ти пам'ятаєш, як ти весь час повторював мені – вчись, рухайся вперед, ти відповідальна за дітей.

Тоді я не розуміла до кінця справжню суть цих слів. Але це напевно відчував і розумів ти. Вони весь час розпитують, яким ти був. І ти, напевно, чуєш їхні молитви щовечора. Один священик нам сказав, що невинноубиєнні є великомучениками і вони, потрапляючи на той світ, стають святими, у яких можна просити про допомогу чи прощення. Сьогодні я прошу тебе – пробач, що ми не даємо твоїй душі спокою.

І я вірю, ти пробачиш. Бо ти пробачав людям їхні слабкості. Ти любив людей. Ти відкривав свою душу кожному, сподіваючись, що вони відповідатимуть тобі взаємністю. Ти готовий був віддати останнє своїм друзям і пробачав своїм ворогам. Я навіть думаю, що ти і своїх убивць зміг би помилувати. Але ми ще тут на землі. А я сумніваюсь, що здатна пробачити тим, хто тебе від нас забрав. Пробач.