Відповіді

• 2004.05.25 | Zy

  Re: Политические брэнды

  Хоч "Яблуком", хоч "Яблоком", але назвати саме так партію досить дивно, навіть, якби Бродський був на ім'я Яков чи Ярослав. Взагалі-то, як на мене, назва російської партії теж не дуже вдала, все-такі - чисельне товариство з певною ідеологією, ЗАГАЛЬНОлюдськими цінностями …, і водночас - конкретні прізвища, хоч й дуже шановані. У будь-якому разі, ти люди мали багато прихильників, були знані у світі, тобто "бренд" відбувся. Щодо українського варіянту, то як пояснював назву своєї партії Бродський: "Яблуко" - це звичайне яблуко з усім його смаковим "позитивом". Знав автор "ЯблУка", що назва популярна ? – безперечно, його фракція у ВР відбулася ?– так, наступного разу не пройшла ? – теж так. Значить справа не тільки у назвах, але дещо назви все-такі можуть "розповісти" про своїх членів.
  Щодо стрічок, кульок, квітів… що тут страшного? Вдалі винаходи чому б не застосовувати…

• 2004.05.25 | SpokusXalepniy

  Никто не запрещает повторять историю в виде фарса.

  S.D. пише:
  > Если завтра я открою в Украине софтверную компанию под названием "Майкрософт", то вряд ли у меня получится безнаказанно продавать свои продукты.
  > Если я куплю Запорожский атозавод и начну выпускать "Таврии" под именем "Toyota Camry", меня ждут большие неприятности.
  Это если Майкрософт зарегистрировал свое название в Украине. Если нет, то можете. Но нельзя будет продавать в те страны, где оно зарегистрировано. Аналогично и с "Toyota Camry".
  
  > Если я приенсу в редакцию стихотворение "Я помню чудное мгновенье, / Передо мной явилась ты...", то вряд ли оно будет опубликовано за моей подписью.
  Как говорил Высоцкий, от лица своего героя-плагиатора: "Подумаешь,пусть Пушкин у меня хоть целые стихи заимствует, не то что - всего пару строчек."
  Редакция, кстати, будет сопротивляться не за идею, а за то, что кто ж после этого будет с этой редакцией иметь дело.
  
  > В свете всего вышеперечисленного, как Вы относитесь к недавно восставшей из пепла украинской партии "Яблоко", название которой я рассматриваю не иначе, как заимствование весьма раскрученного к тому времени российского политического брэнда? Интересует не юридическая сторона, а Вашее субъективное мнение.
  > Как, в свете этого, Вы оцениваете прямое заимствование идей, принадлежащих конкретным людям из московской радиостанции "Серебряный дождь" (акция протеста, выражаемая путем повязывания белых ленточек на антеннах автомобилей)?
  Взять название обкатанного брэнда это одно, а выразить недовольство проверенным методом - это другое.
  Само по себе название "Яблоко" есть символ, который ассциируется в головах людей с Явлинским. О Болдыреве, кстати, уже подзабыли. Как только символ перестанет кого-нибудь символизировать в массовом сознании, он умрет как символ.
  Предположим компания Toyota приказала долго жить. Если после этого "Таврию" переименовать в "Toyota Camry", то со временем новый символ начнёт ассоциироваться уже не с высоким гарантированным качеством и надежностью, а максимум - с чоловiчим оселедцем.
  Возможно кому-то из ура-патриотов это будет и приятно... коли йому люба жiнка скаже: "Дивись-но, в мене! Я тебе за Camry так посмикаю!".

• 2004.05.25 | Serhiy Hrysch

  Солідарність - потрібна. Чому б не спитати у рос. Яблока? (-)

• 2004.05.25 | Фахівець

  Бренди

  S.D. пише:
  > Если завтра я открою в Украине софтверную компанию под названием "Майкрософт", то вряд ли у меня получится безнаказанно продавать свои продукты.
  > Если я куплю Запорожский атозавод и начну выпускать "Таврии" под именем "Toyota Camry", меня ждут большие неприятности.
  
  Ці випадки є випадками незаконого використання товарних знаків, що належать іншим особам. Ви будете покарані згідно закону.
  
  Натомість "Яблоко" не є товарним знаком. Товарний знак за визначенням - це позначення, яке використовується його власником для того, щоб вирізняти власні товари/послуги від подібних товарів/послуг інших осіб.
  
  "Яблоко" не має відношення до товарів/послуг, і тому не є товарним знаком. До речі, так само як і зареєстровані Павленком у 2002 бренди "Ющенко". Мені дуже цікаво - для яких-таких товарів і послуг цей "бренд" зареєстровано, і як можна на підставі реєстрації цього бренда заборонити кому-небудь щось (наприклад, заснувати блок "За Ющенко" або зробити такий сайт), окрім продажу цих товарів.
  
  > Если я приенсу в редакцию стихотворение "Я помню чудное мгновенье, / Передо мной явилась ты...", то вряд ли оно будет опубликовано за моей подписью.
  
  Плагіат. Опублікують - засміють і Вас, і редакцію.
  
  > В свете всего вышеперечисленного, как Вы относитесь к недавно восставшей из пепла украинской партии "Яблоко", название которой я рассматриваю не иначе, как заимствование весьма раскрученного к тому времени российского политического брэнда? Интересует не юридическая сторона, а Вашее субъективное мнение.
  
  Юридичного боку нема, по прав інтелектуальної власності нема. Суб*єктивна оцінка - негативна, бо плагіат очевидний, а плагіат, як правило, не викликає поваги.
  
  > Как, в свете этого, Вы оцениваете прямое заимствование идей, принадлежащих конкретным людям из московской радиостанции "Серебряный дождь" (акция протеста, выражаемая путем повязывания белых ленточек на антеннах автомобилей)?
  
  Негативність менш виразна. Прав інтелектуальної власності так само нема - ідеї не охороняються як інтелектуальна власність.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.05.25 | Мінор

    Половина українських та російських партій є "плагіаторами"

    На початку 90-х років, коли в СССР розпочали з"являтися перші партії, тільки деякі з них, як наприклад РУХ", бали власні назви. Так в Україні з"явилися назви партій, що існують у Західній Європі та США або існували в царській Росії:
    Республіканська, Демократична, Соціалістична, Соціал-демократична, Партія Зелених, Конституційно-демократична, Народна, Народно-Демократична.
    Як на мене, це цілком нормально. Адже за назвою партії лише перше сприйняття. Однак вибори депутатів - це не вибір шкарпеток. 90% рішення бувають не імпульсивні, а зважені після вивчення інформації про програму, дії та лідерів партії. Минулі вибори засвідчили, що голі бренди ("Яблуко", КОП)людбми не підтримуються. Однієї назви партії та реклами виявилось не досить.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.05.25 | Фахівець

      Тут трохи інше

      Мінор пише:
      > На початку 90-х років, коли в СССР розпочали з"являтися перші партії, тільки деякі з них, як наприклад РУХ", бали власні назви. Так в Україні з"явилися назви партій, що існують у Західній Європі та США або існували в царській Росії:
      > Республіканська, Демократична, Соціалістична, Соціал-демократична, Партія Зелених, Конституційно-демократична, Народна, Народно-Демократична.
      
      Ці назви, на відміну від Яблука, не мають того, що застовно до товарних знаків називають "розрізняльна здатність". Тобто якщо пректувати на ринкові обставини, назву вина "Вино столове" або сока "Сік яблучний" можуть використовувати будь-які виробники столового вина або яблучного соку -- за умови, що вони виробляють саме це (якщо хтось виробляє денатурат або повидло, то називати його таким чином він не може, оскільки це вводитиме в оману споживача). З цієї точки зору є цілком нормальним називати партію "зеленою" або "соціалістичною" - ця назва відображає ідеологічну спрямованість партії, так само їх "яблучний сік" відображає природу рідини, що продається.
      
      Назва "Яблуко" - якщо проектувати на ринок - має розрізняльну здатність. Тому від їх дій виникає відчуття гадливості, про яке каже СД - бо "відчувається" "нечесність" .
      
      > Як на мене, це цілком нормально. Адже за назвою партії лише перше сприйняття. Однак вибори депутатів - це не вибір шкарпеток. 90% рішення бувають не імпульсивні, а зважені після вивчення інформації про програму, дії та лідерів партії. Минулі вибори засвідчили, що голі бренди ("Яблуко", КОП)людбми не підтримуються. Однієї назви партії та реклами виявилось не досить.
      
      Це все правильно. Так само і вдалого бренду для товарів є замало для успіху на ринку .

    • 2004.05.25 | S.D.

      Re: Половина українських та російських партій є "плагіаторами"

      > Республіканська, Демократична, Соціалістична, Соціал-демократична, Партія Зелених, Конституційно-демократична, Народна, Народно-Демократична.
      Заметьте: большинство из перечисленных названий - прилагательные, они отражают определенные свойства предмета (партии). И не являются именами собственными.

  • 2004.05.25 | S.D.

    Re: Бренди

    Ну здравствуй, Фахiвець
    
    > Юридичного боку нема, по прав інтелектуальної власності нема. Суб*єктивна оцінка - негативна, бо плагіат очевидний, а плагіат, як правило, не викликає поваги.
    
    Разделяю Ваше мнение.
    
    
    > > Как, в свете этого, Вы оцениваете прямое заимствование идей,
    > Негативність менш виразна. Прав інтелектуальної власності так само нема - ідеї не охороняються як інтелектуальна власність.
    ... но плагиат такой же, как в случае с Пушкиным
    
    Кстати, а можно ли рассматривать идею, воплощенную в жизнь, как действующий промышленный образец? Материальный носитель - тряпка?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.05.25 | Фахівець

      Re: Бренди

      S.D. пише:
      > Ну здравствуй, Фахiвець
      
      
      
      Для обговорення оф-топіку пропоную інші канали комунікації
      
      > > > Как, в свете этого, Вы оцениваете прямое заимствование идей,
      > > Негативність менш виразна. Прав інтелектуальної власності так само нема - ідеї не охороняються як інтелектуальна власність.
      > ... но плагиат такой же, как в случае с Пушкиным
      
      Рядки Пушкіна всім відомі, а про ідею зі стрічками я, наприклад, нічого не чув. Це перше.
      
      Друге. Плагіат тут трохи інший. Вірші є об*єктом авторського права. А ідеї - принципово не є. Людство свідомо не йде на монополізування ідей - бо це б сповільнювало прогрес. Оскільки свідомим є дозвіл усім використовувати чиїсь ідеї, таке використання слід визнати нормальним.
      
      Інша справа - коли ідея набуває форму. Скажімо, в мене виникла ідея написати пісню з елементами гуцульського фольку. Я про цій свій намір розповів по телебаченню. Ідея сподобалась, і вийшло п*ять таких пісень, а одна навіть виграла Євровізію . Мою ідею вкрали - але це ок. А от якби я написав пісню (ідея отримала форму), а її почали б виконувати без мого дозволу, або приписувати собі авторство - це було б порушенням авторських прав.
      
      > Кстати, а можно ли рассматривать идею, воплощенную в жизнь, как действующий промышленный образец? Материальный носитель - тряпка?
      
      Ідея може отримати будь-яку форму - форму авторського твору (пісні), або форму винаходу. І тоді буде охоронятись відповідно. Але тряпка є тряпкою, і не більше
      
      Об*єктами авторського права не можуть бути методи діяльності як такі (стаття 433 Цивільного кодексу) - тому метод діяльності-протестування не може охоронятися.

• 2004.05.25 | Тгоцкий

  А как к этому относится Явлинский?

  И насколько близки политические платформы этих партий? (к сожалению, ничего не знаю про политическую программу ЯблУка). Если они близки, то вполне можно считать ЯблУко украинским филиалом ЯблОка - и тогда никаких проблем в использовании этого названия я не вижу. Если же яблУчники - социалисты или националисты, то тогда, конечно, использование ими такого названия партии, мягко говоря, неприлично.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.05.25 | Мінор

    А какая разница?

    Тгоцький, так зайдіть на їхній сайт і все дізнайтесь самі. Мені здається серед нас членів партії "Яблуко" немає.
    Але як людина, що працювала кілька тижів поруч з ними і журналіст, я можу сказати, що "Яблуко" Бродського - партія право-ліберального спрямування. Соціалізм для них є чужим, як і націоналізм, тим більше.
    Швидше всього саме через таку обмежену програму вони і програли вибори 2002 року, бо тоді у нас були популярні ліво-центриські погляди.

• 2004.05.25 | Горицвіт

  Нормально

  Бренд має певну мету. Коли хтось створює чергову (сто двадцяту) партію, то очевидно, що треба якось виділитися. Щоб на тебе принаймні звернули увагу. З цього погляду назва "Яблуко" була вдалою. Зразу пішли гіпотези "А чи це не філіал російського Яблока?", які він спростовував, але між рядками інтерв'ю читалось, що все-таки є ідейна спільність. І цей сигнал ішов на його цільову авдиторію (як він собі уявляв): російськомовні прихильники лібералізму і противники "націоналістів".
  
  Інша справа, що він (і пізніше КОП) переоцінив розмір цього сегменту і недооцінив їхній розум: люди не купилися на чисто штучне утворення. І тут винна не назва.