05/25/2004 | Володимир

МАЙЖЕ(!) по Медведчуку твердження...
4-й відкритий Лист шановного Володимира Яворівського "українському" Президенту (http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/21050405_54.htm):


ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я зачитаю листа, свого четвертого листа відкритого до Президента Кучми.
Пане Президенте, вже через кілька місяців ви відпустите український народ із своїх обіймів. Ще кілька місяців протриматися, щоб нас, ваших опонентів, не шукали у глухих таращанських лісах.
Вже наприкінці 2004 вас почнуть зраджувати ті, хто сьогодні цілує пантофлю папи і всіма інквізиторськими методами закриває рота опозиції. Я вже навіть готуюся до того, що мені доведеться захищати вас від вашого оточення. Тому то роблю спробу оцінити роки вашого директорства Україною зараз, коли адміністрація знемагає від любові до вас. Недобита вами Конституція дає мені таке право. Оскільки ви відважилися не брати на себе третій термін ганьби, я не маю до вас ненависті як до людини. Я лише хочу сказати вам правду про вас тоді, коли ви ще при владі з усіма її репресивними наслідками, які я як людина, як депутат і як голова ще недотрощеної вами Національної спілки письменників на собі постійно відчуваю. З першу було ваше короткочасне прем'єрство. У мене є реліквія, оригінал вашого першого виступу у парламенті, український текст відтворено російськими літерами із наголосами. Можна подарувати Азарову як самовчитель. Там ви щось про мафію-монопольку, про паливний голод і про 8 мільйонів тон квотової нафти, експортованої з України до Канади і на Багамські острови комерсантами. Прізвища їхні ви знали, але не назвали. Сьогодні вони очолюють вашу адміністрацію.
Результат вашого прем'єрства: імітація реформ, бандитські трасти, старт мародерської прихватизації, закладення вашого власного капіталу і постійні політичні рюмсання. Всі вам заважають працювати, і ніхто не пояснює, що саме треба будувати - храм чи нужник.
Ви стали Президентом, як опозиціонер до кравчукової малоросійської влади, однак ваша опозиційність була лише маскою, вертепом, виборчою заготовкою. Насправді ви не знали, як не знаєте і зараз, що треба робити з Україною. Ви йшли на вибори не як патріот реформатор, а як зросійщений авантюрист і невіглас. Вам дісталася Україна енергійна, сповнена снаги і віри в своє швидке відродження, в свою державність. Їй би сміливого лідера-патріота, котрий би не крав сам і не давав красти іншим, і вона не відстала б від прибалтів. За вісім років вашого одноосібного управління ви залишаєте її виснаженою і зневіреною в усьому, наймичкою у чужинців.
Вам нашепотіли, що національна ідея не спрацювала. Хоч ви і зараз не знаєте, що воно таке. Не спрацювала національна, та запрацювали ваші ідеї - сімейна, колоніальна. Тому і сиротіє українська, тому так убого животіє наша велика нація, пане Президенте. Ви не були готові до ролі лідера нації і не опанували цієї науки за цілих 10 років. Ви лишень відточили майстерність провінційного інтригана, який уже не дуже боїться генсека Путіна, даючи йому хабарі у вигляді нафтопроводів, Тузли та ЄЕПів.
У період вашого правління фаворитами були ті, хто не служив Україні, а вам. Прибалти, поляки, чехи, угорці уже у лоні Євросоюзі, а ви і досі пасете Україну на московському налигачі. Тому замість армії ми маємо партизанський загін і покинуті на самовиживання. Замість правоохоронців армаду мародерів, що охороняють бандитів, замість суддів - підпільні аукціоні "хто більше дасть", замість свободи слова - потоки тупої медведчуківської брехні, від якої щоденно деградує Україна, замість різноголосся політичного життя диктат СДПУ(о) плачених. Замість накопичення національної слави незмірно множиться ганьба України як держави і злодійською бездарною квазікомуністичною владою.
Українське село, з якого мало розпочинатися наше відродження, ваше агропідбрехачі перетворили у моторошне гетто. У такій країні страшно жити абсолютній більшості людей, які є до вас в опозиції. У такій країні не страшно лише вам і вашій камарильї в Києві, областях та районах. Трішки гірше, бідніше від нас в Європі живуть лише молдовани та албанці. 337 років українці всіма засобами боролися за відновлення своєї державності - мученицькі смерті, розстріли, голодомори, в'язниці, Сибіри, ламання хребтів непокірним. А вам, відвойована іншими, Україна дісталася у власність як лотерея, як випадковий виграш. Ви ним і скористалися. І на цьому трагічному роздоріжжі Україну знову запродано Росії. Зневірену в усьому, одурену і обкрадену вами Україну ви хочете передати продовжувачам вашої справи. І все оце продовжувати, пане Президенте, схаменіться! Женіть у три вирви Медведчука! Спишіть на нього усі диявольські гріхи вашого режиму і забезпечте волевиявлення українського народу на президентських виборах, на яких, я вірю, спрацює інстинкт національного самозбереження. Цей вчинок дасть історикам хоч маленьку можливість сказати про вас тепле слово. (Володимир Яворівський, письменник, народний депутат).