Марчук, Радченко та Смешко знали про те, що Мельниченко "пише(/)
05/26/2004 | Shooter
МАРЧУК, РАДЧЕНКО ТА СМЄШКО ЗНАЛИ ПРО ТЕ, ЩО МЕЛЬНИЧЕНКО "ПИШЕ" КУЧМУ?
www.ПРАВДА.com.ua, 26.05.2004, 10:27
Український бізнесмен Володимир Цвіль обвинувачує ряд українських посадовців – Євгена Марчука, Володимира Радченка, Ігоря Смєшка – у тому, що вони знали про те, що в кабінеті глави держави майором Мельниченком велися записи.
Про це повідомляє радіостанція “Німецька хвиля”, до української редакції якої звернувся Цвіль.
За повідомленням "Німецької хвилі", Цвіль називає себе безпосереднім учасником “касетного скандалу”. За його словами, саме він вивіз за кордон записи, що їх зробив майор Мельниченко в кабінеті президента Кучми.
“Тому я звертаюся до вас, поважні державні мужі. Утаємничувати від свого народу інформацію, що становить національні інтереси і підриває авторитет нації і держави, є гріхом по церковних законах і порушує Основний закон України”, - заявив Цвіль.
Далі він стверджує, що так званий “касетний скандал” не є справою іноземних спецслужб: “Не шукайте в цій справі чужих слідів – ні американського, ні російського, ні європейського. Все це доморощені, а тому приречені на провал заготовки”.
Причину свого звернення до “Німецької хвилі” Цвіль пояснив так: “Ми прекрасно розуміємо, що, якщо ми не зробимо це сьогодні, завтра може бути пізно”.
Водночас Володимир Цвіль не навів жодних доказів своїх обвинувачень, заявивши, що у цьому випадку вистачить лише його слів.
www.ПРАВДА.com.ua, 26.05.2004, 10:27
Український бізнесмен Володимир Цвіль обвинувачує ряд українських посадовців – Євгена Марчука, Володимира Радченка, Ігоря Смєшка – у тому, що вони знали про те, що в кабінеті глави держави майором Мельниченком велися записи.
Про це повідомляє радіостанція “Німецька хвиля”, до української редакції якої звернувся Цвіль.
За повідомленням "Німецької хвилі", Цвіль називає себе безпосереднім учасником “касетного скандалу”. За його словами, саме він вивіз за кордон записи, що їх зробив майор Мельниченко в кабінеті президента Кучми.
“Тому я звертаюся до вас, поважні державні мужі. Утаємничувати від свого народу інформацію, що становить національні інтереси і підриває авторитет нації і держави, є гріхом по церковних законах і порушує Основний закон України”, - заявив Цвіль.
Далі він стверджує, що так званий “касетний скандал” не є справою іноземних спецслужб: “Не шукайте в цій справі чужих слідів – ні американського, ні російського, ні європейського. Все це доморощені, а тому приречені на провал заготовки”.
Причину свого звернення до “Німецької хвилі” Цвіль пояснив так: “Ми прекрасно розуміємо, що, якщо ми не зробимо це сьогодні, завтра може бути пізно”.
Водночас Володимир Цвіль не навів жодних доказів своїх обвинувачень, заявивши, що у цьому випадку вистачить лише його слів.
Відповіді
2004.05.26 | Славко Волинський
Re: МАРЧУК, РАДЧЕНКО ТА СМЄШКО ЗНАЛИ ПРО ТЕ, ЩО МЕЛЬНИЧЕНКО "ПИШЕ(/)
Інтернет-видання "Ukrainian Reports" про це писала ще торік!І розміщала ці припущення навіть на форумі Майдану,але всерйоз цю інформацію не сприйняв всерйоз крім самого Марчука.Тепер припущення Ukrainian Reports підверджуються? Освіжимо пам"ять?
Версії-припущення про те , як Марчук хотів Кучму змінити.
Мої деякі колеги, стосовно пропозиції опублікувати матеріали про Марчука і його прагнення змістити Кучму рекомендували дещо зачекати. Поставити матеріал ближче до виборів. Але це лише попередня загальна картина , яка ще буде доповнена додатковими деталями-ілюстраціями цієї справи. Справи , яка лихоманить Україну ось уже три роки.
Чому я підозрюю Марчука у причетності до організації такого крупномасштабного скандалу?Поділюсь з Вами думками.
1. Якось під час одного дипломатичного райту в Брюсселі (вже після призначення Є.Марчука Секретарем РНБО) я запитався у генрала контрозвідки СБУ Калити, чи не буде з Вашим Марчуком, як з Лєбедєвим, і через три місяці Кучма його звільнить? Відповідь генерала Калити була твердою: “ні тут торг желєзний як у “12-ти стільцях“ – сначала стулья, потом деньги”. Отож торг між Кучмою і Марчуком про посаду таки був. Про це свідчать і інші джерела!
2. Марчук володів відеоплівкою про обставини вбивства Вячеслава Чорновола . Володів , дав подивитись Григорію Омельченко, а на вимоги Чорновола молодшого представити ці плівки в прокуратуру відповів, що плівку згубив. Знаючи педантичність Марчука- профі, то козлу ясно,що такі плівки не існують в одиничному екземплярі, і такі плівки не губляться. Чому він відмовився надати плівки слідчій комісії? Погратись з Кучмою? Мовляв не смикайся, бо подам плівку ще й з коментарями.
3. Для того, щоб не дати Кучмі набувати авторитет за кордоном, 16-го вересня зникає Ґонґадзе. А днем раніше 15- го вересня у Парижі відбувається дуже вдалий саміт Україна - ЄС. Однак про це відразу забувається, бо на політичну поверхню виринає вже зникнення Ґонгадзе.
4. 23.04.01 в Брюссель прибуває на міжнародну коференцію Марчук. Довідавшись про це, до Брюсселя також приїздить шеф Української служби Радіо Свобода Р. Купчинський з проханням організувати з Марчуком зустріч. Я посприяв щоб Купчинського включили до складу учасників конференції, котра відбувалась в приміщенні “Європарламенту”. Два дні вони вільно попивали віскі і про щось довго балакали. Купчинський наполягав, щоб в Україні проти Мельниченка не порушували кримінальної справи. Про що ще йшла мова двох друзів я не знаю. Але третього дня на території НАТО ми втрьох сиділи в затишному маленькому кафе і Марчук запропонував так звану “довготривалу домовленість”, аби ми з Купчинським за допомогою Радіо Свобода та інших нам доступних засобів масової інформації обсирали Деркачів і Кучму. Не витягували на поверхню негативну інформацію про Марчука, яка б з”являлась в західних ЗМІ. А навпаки готували Марчукові інформлобіювання на посаду Президента України. Марчук Пообіцяв що він оплатить цю роботу. Через деякий час до мене прибув гонець з першою партією дискет: відомий лист Кравчукові стосовно Стрешинського, три фолдери компри на Кучму, Деркача, Пустовойтенка. Ось хто тоді був у колі його конкурентів.
5. Наступного року у Києві проводиться велика міжнародна коференція стосовно співробітництва між Україною і НАТО. А за два дні до цього вбивають кийками донецького теле-журналіста Александрова. Вже тоді у кількох моїх колег виникли підозри, що вбивства здійснюються цілеспрямовано, щоб відвернути увагу від важливих міжнародних подій за участі України і перевести стрілки громадської уваги на резонансні вбивства і стан преси в Україні. За кілька днів, коли по завершенні конференції Україна - НАТО я повернувся з Києва в Брюссель до мене подзвонив Марчук на мій мобільний і запитав , чи вбивство Александрова може “витягнути на справу “Ґонгадзе-2”? Тоді в мене мороз пробіг по шкірі. Я все зрозумів. Третя подібна подія. Напередодні пражзького саміту НАТО “вішається” в Білорусі мій товариш Михайло Коломієць. Тут в мене нерви й здали! І я пепредав усі матеріали від Марчука, що призначались для Купчинського в його рубрику “Кримінал і корупція” американському керівництву інкорпорації Радіо Свобода і Вільна Європа та ліазйон - офіцерові ФБР. Мене здивувала реакція і самого Купчинського, який так активно пропагував плівки Мельниченка на "Радіо Свобода", то тепер як в рот води набрав, і навіть не заїкнувся про смерть Александрова, чи Михайла Коломійця. Це навіть попри те що Михайло був економічним оглядачем “РС” в київському бюро.
6. Згодом, було встановлено, що прослушка кабінету за допомогою банального диктофону “Тошиба” -- це все туфта. Велась комплексна прослушка із застосуванням стаціонарних пристроїв. Хто міг активізувати підслуховуючі пристрої, залишені в спадщину колишнім СРСР? Ну не прибиральниця ж. А фахівці з відповідним вишколом КГБ? А хто мав такий вишкіл? Марчук,Радченко, Деркач? І кому була потрібна така прослушка? Вона не потрібна навіть тому тєхнарю, який вміє активізовувати такі стаціонарні підслуховуючі пристрої.
7. В даному становищі Деркач відпадає. Чому? Бо вивід Миколи за кордон готували інші люди. Зокрема прийом Миколи в Чехії організорвував Купчинський з товаришом і зустрічав його на бензиновій станції. Відомо, що Купчинський – заклятий ворог Деркача і друг Марчука. Отже висновки напрошуються самі. Крім того Марчук неодноразово говорив, що причина конфлікту між Марчуком і Деркачом пов”язана з тим, що Марчук розкрив всі незаконні фінансові махінації родини Деркачів. То можемо собі припустити, що і Кучму Марчук міцно взяв за одне місце показавши йому, яка компра про фінансові оборудки Кучми знаходяться в руках Марчука.
8. Смерть Чорновола, Малєва та багатьох інших вказує на відпрацьований прийом, як закривати рот.
9. Лист до Піскуна дисидента Вадима Смодителя про те що Марчук особисто здійснював замах на Смогителя і його друзів, теж не можна залишити без уваги.
10. (Це поки що загальна картина роздумів на тему “кому вигідні і не вигідні вбивства журналістів,списувати все на Кучму і чекати свого часу для ривка в президентське крісло.) Про опозицію: Мороза, Тимошенка, Ющенка мова не йде бо у них кваліфікації бракує щоб вони здійснювали “разработки” по залякуванню українського народу.
11. І ось нові деталі з достовірних джерел. Стало відомо що у 1992 році Микола Мельниченко таки служив у СБУ, хоча Володимирська намагається спростувати цей факт. Лише в 1993 році керівництво СБУ рекомендує М.Мельниченка в держохорону, причому в охорону Президента України. У 1998-му році Мельниченка делегують на курси підвищення кваліфікації в СБУ у справах захисту таємної інформації. А вже восени 1999-го року активізовується стаціонарна прослушка , активізацію стаціонарної прослушки здійснює на прохання Марчука випускник Ленінградського училища зв”язку КҐБ . Натомість імітація прослушки кабінету кучми Миколиною “Тошибою” розпочалась щойно у двотисячному році, тобто роком пізніше. Зрозуміло що така імітація служила ширмою для стаціонарного прослуховування.
12. Перебравшись за допомогою працівників СБУ і Купчинського за океан Микола невдало проходить тест на “детекторі брехні”. До того ще й з”ясовується , що в Мельниченка прогресує психічне захворювання – ретардна амнезія. Це провали в пам”яті. Після цього організатори сайту “5-й елемент” пан Швець і пан Жир вирішили не віддавати Мельниченкові ані решти записів, ані транскриптів, ані самої “тошиби”. Отже “король голий”. Звертання Мельниченка цього року в Лондоні за фінансовою допомогою до Березовського ні дочого не привели. А спільникам Євгена Марчука, тепер лише на руку цілком дескридитувати Мельниченка. Він не становить загрози для спільників Марчука , оскільки не володіє цілою схемою організації прослушки, не володіє ні записами, ні пристроєм і плутається в “заявах”. Таким чином Марчук прикритий.
13. Щодо смерті Ґонґадзе, то вже не виникає сумнівів, що фрази Кучми “розібратись” з Ґонґадзе були спровоковані вже в період коли кабінет Кучми прослуховувався.
С.В. «Ukrainian Reports »
2004.05.26 | Тестер
Re: таки цікаві подробиці. І логіка в них є. (-)
2004.05.26 | Славко Волинський
Re: таки цікаві подробиці. І логіка в них є. (-)
Дякую,пане Тестере за підтримку! Тепер можна повірити в припущення ,що славно-сумновідомий лист Марчука до Кравчука з приводу збройових оборуток Стрешинського писався заднім числом?Тобто вже після критичних публікацій на адресу Марчука в італійському часописі "Ла Стампа". Інакше, б "друг" Євгена Кириловича, мабуть, давно той лист вирив з архіві СБУ, як і вирив документ про "начеб-то" виплату Романові Купчинському 500 доларів!2004.05.27 | KAKTUZZ
Мовчання -- ознака згоди?
Чому Марчук, Радченко,Смєшко не подадуть до суду на "Німецьку хвилю" та Цвіля за "наклеп" і "підрив їхньої ділової репутації"?2004.05.27 | Максим’як
Re: Справді цікаво, але що нового чи які висновки можна зробити?
Перше враження, яке складається, що витягнення інформації, про яку вже довго всі знали пов"язане з "чиїмось"Марчук досить самостійний і це видно неозброєним оком, не числиться у кланах і мафії.
Те що Кучму пишуть, очевидно знали всі, кому не лінь і Деркачі також. Табачники, Медведчуки, Литвин може і Плющ і т.д., бо ставлення до записування було цілком легковажним.
Отже, яка проблема Марчука зараз в Україні? Якщо говорити про наше суспільство, простий народ - то її там не має. Є проблема стосунків Марчука із режимом Кучми і сім"єю Кучма-Пінчук. І головна проблема у тому, що Марчук прагне йти у президенти у першому турі, а потім може легко обміняти свій електорат (нехай кілька відсотків) у Ющенка на збереження своєї посади.
Це така проста схема і якщо вона комусь може завадити, то тільки сім"ї Кучми. Наразі Марчук живий, хоч колись не проминув дерева. Сумніваюся, що він довго протягнув би, коли б все розповідав, що знає. Шантажує Кучму і отримує посади - правильно з його точки зору, бо посада дозволяє йому виживати.
2004.05.27 | KAKTUZZ
Re: Справді цікаво, але що нового чи які висновки можна зробити?
Щодо комбінацій з Ющенком, то сильно сумніваюсь. Марчук часто прилюдно негативно відгукувався про Ющенка.І Ющенкові це відомо , які відомо що плазунів такого штибу , як Марчук в своїм оточенні тримати небезпечно.2004.05.27 | Максим’як
Re: Не чув зараз прилюдних висловлювань проти Ющенка.
Окрім критики уряду Ющенка за Одеса-Броди і "маніпуляцію" цифрами у звітності уряду.Зрештою, це не міняє справи - Марчук не є загрозою для Ющенка. То різний вимір. Через кілька років він буде пенсіонером. Якщо він піде на ці вибори, то тільки підірве Януковича, значна частина відставників спецслужб та міліції проголосує за нього. Під них ним навіть партія була створена. А другий електорат, де режим пасеться - військові частини.
Так що на Марчука тиснуть конкретно і може навіть донецькі, бо вибухи складів підозріло примикають до їх регіону.
Всім відомо, що Марчук себе вважає інтелегентом, інтелектуальною елітою спецслужб, як також відомо про сильне негативне ставлення його до єврейської мафії. Пригадується його виступ на РНБОУ про мафіозні дії хасидів в Україні. (У принципі це не дивно, бо рік-два тому у Нью-Йорку судили біля двадцяти хасидів, які прикриваючись своєю "святістю" чартерно возили із Південної Америки наркотики. Більшість з них була з України і Росії).
Марчук отримав догану, таки добре він підвісив Кучму за геніталії
2004.05.27 | KAKTUZZ
Re: Не чув,не бачив,не знаю!
Пане Максим"яку! Таки підвісив. Або й прищемив дверима. От тут саме й криється таємниця. І Кучма знає її та й рано-чи пізно скаже! Але метод шантажу не найкраща характеристика кандидата в Президенти держави. Вчора він підвісив за яйця Кучму , а завтра те робитиме з усіма, хто стане поперек його шляху!Вас такий Президент влаштовує? А мене ні!2004.05.27 | KAKTUZZ
А ось і Ромцьо Купчинський!
Хто ж такий Володимир Цвіль і яка його роль у касетній історії?Говорить експерт радіо “Свобода” з питань злочинності та корупції Роман Купчинський.
Роман Купчинський
Володимир Цвіль був прихильником Олександра Мороза. Свого часу була думка, що СПУ поставить Володимира Цвіля у виборчий список. Цього не сталося і, наскільки я розумію, Володимир Цвіль був тим доволі огірчений.
Цвіль живе в Мюнхені, займається бізнесом. Наскільки я розумію, також він був свого часу консулом України у Мюнхені. Цвіль також був причетний, та й він сам тепер признається, до касетного скандалу.
Десь півтора року тому (чи рік тому) Цвіль, будучи в Києві, зустрічався з Володимиром Радченком, у той час головою СБУ, і вони мали розмову про касетний скандал. Мені невідомо, що вони один одному розповіли, але що контакти були в той час, уже після касетного скандалу, то це факт.
Що Євген Марчук і Ігор Смешко були замішані в цьому скандалі в якійсь мірі, як це Цвіль розповідає, також не є зовсім новиною. Справа в тому, що, як мені дехто розповідав, Євген Марчук найбільше знає про касетний скандал. Не тільки Марчук, але також колишній голова “Нафтогазу України” Ігор Бакай також мав певний стосунок до цього скандалу. Наскільки мені відомо, то Бакай, може несвідомо, давав гроші, щоб закуповувати техніку, яка була використана для записів у кабінеті Президента".
Мар`яна Драч
Якщо Цвіль говорить правду, то хто саме із трьох силовиків: Марчук, Радченко чи Смешко - відіграв найбільшу роль у касетній історії? Хто найбільше контактував з Мельниченком?
Роман Купчинський
Наскільки мені відомо, найбільші контакти були з Марчуком.
Але це мої спостереження, з моїх джерел. Фактами я це доказати не можу.
2004.05.27 | z
Kievpost on Tsvil
In Bonn, Tapegate lives againBy Peter Byrne, Kyiv Post Staff Writer
May 27, 2004 09:52
(Courtesy photo)
“Every Ivan has a plan”: Volodymyr Tsvil, a former advisor to Socialist Party leader Oleksandr Moroz, told a German news service this week that top-ranking colleagues of President Kuchma were aware that the president’s office was bugged during 1999 and 20
A former advisor to Socialist Party leader Oleksandr Moroz on May 25 called on top officials to reveal what they know about scandalous recordings made in President Leonid Kuchma’s office during the years 1999 to 2000.
Volodymr Tsvil told Deutsche Welle’s Ukrainian-language Service that Defense Minister Yevhen Marchuk, National Security and Defense Council Chairman Volodymyr Radchenko, and State Security Service (SBU) chief Ihor Smeshko were aware that conversations in President Leonid Kuchma’s office were being secretly recorded during 1999 and 2000.
Tsvil told the Post on May 26 from Germany that he had more than enough evidence to back up his allegations.
“Every Ivan has a plan” was all he would tell the Post when asked to provide details, show proof, or give a reason why he hadn’t come out with the information earlier.
The SBU press service declined to comment when contacted on May 26.
Maria Kopylenko, who taped the Tsvil in the radio station’s bureau in Bonn, Germany, told the Post May 26 that she had met Tsvil through Mykola Melnychenko, the former presidential guard who allegedly made the recordings before fleeing the country in November 2000.
The revelations, if proven, could revive interest in the notorious so-called “Melnychenko recordings,” which allegedly contain hundreds of hours of conversations allegedly implicating the president and other top officials in the death of muckraking journalist Georgy Gongadze, the incarceration of banker Borys Feldman, and other widely-publicized matters.
Silencing a journalist
On Nov 2, 2000, a beheaded corpse now widely believed to be Gongadze was discovered in a shallow grave near the home town and election district of Moroz. Gongadze, the founder of the Web site Ukrainska Pravda (Ukrainian Truth), vanished in Kyiv on Sept. 16, 2000. Melnychenko, who claims he secretly recorded Kuchma when he worked for the president in the late 1990s and 2000, was issued a passport to travel abroad on the same day. His wife Lilia and daughter Lesya received their passports on Oct. 28, 2000. Two weeks earlier, the whistleblower presented opposition leader Moroz with samples of secret recordings implicating Kuchma in the journalist’s abduction and other crimes. Moroz released snippets of the recordings on Nov. 28, 2000, touching off months of street protests leading to Ukraine’s worst political crisis ever.
Fleeing abroad
In an extensive interview given that he gave in early 2002, Tsvil claimed he brought Melnychenko to the Czech Republic in November to sit out the Kyiv protests demanding Kuchma’s resignation.Moroz first asked Tsvil to help Melnychenko’s family eight months before Gongadze disappeared, but those plans changed in late October 2000 when Moroz gave instructions to evacuate the guard. Tsvil said that he helped obtain visas for Melnychenko and brought him to the Western Ukrainian town of Lviv on Nov. 24, 2000. Two days later, Melnychenko, his wife and daughter took a bus across the Polish border.Carrying a diplomatic passport, Tsvil trailed behind in his jeep with Melnychenko’s computer and a plastic bag containing digital audio discs. Believing that Moroz would reap the political dividends of the scandal, which many hoped would topple Kuchma from power, Tsvil had agreed with Volodymr Boldanyuk, a far-flung relative in Ostrava, Moravia, to hide Melnychenko and his family.
Public relations blitz
Tsvil, it has been alleged, then contacted Hanna Herman, a journalist working at that time for Radio Free Liberty/Radio Liberty’s Polish Bureau. Herman was among the first foreign journalists to assist Melnychenko. “I think that Gongadze is still alive,” Melnychenko yelled into a mobile phone in the first of series of exclusive on air interviews with the station on Dec. 30, 2000. “I don’t have proof that [Gongadze] is dead, but I do have proof that he was eliminated. “Kuchma ordered it. He was very worried after Gongadze disappeared.” Herman, who now works as the press secretary for Prime Minister Viktor Yanukovych, would not comment on this interview. Neither would her office, which referred the Post to Kyiv’s RFE/RL bureau, which then referred the Post to bureau chief Oleksandr Narodetsky in Prague.“I don’t know who was there or where the interview took place,” Narodetsky said. Melnychenko in early 2001 insisted on taking a lie-detector test for America’s most popular Sunday evening news program, 60 Minutes, after Tsvil helped arrange the filming session. The former guard explained to the network that he had suffered bouts of “retrograde amnesia” after being concussed in 1985.“I hid this fact from military doctors,” Melnychenko wrote. “I am informing you of this in case it affects the results of the test.”Melnychenko also said he would refuse to answer “politically sensitive questions” during the exam, which CBS eventually scrapped. The station interviewed him in late March 2001. By the time the Melnychenko interview aired on April 29, 2001, Melnychenko had literally become a household figure in the West thanks in part to Tsvil, who arranged secret interviews with Melnychenko for leading journalists from The Daily Telegraph, RFE/RL and The New York Times. The stories portrayed the whistleblower as a truth-seeking crusader who was spending his waking hours transcribing the recordings in his possession. The U.S. State Department announced on April 13, 2001, that it had granted refugee status to Melnychenko and his family. The guard and his family left for the U.S. on Easter Sunday, April 15, 2001, with a closed packet of documents. The recordings stayed behind. Asked whether he knows where the recordings went, Tsvil said, “Yes.”“There are several people, including myself, who know where they are,” he said.
2004.05.27 | Максим’як
Re: Мене не влаштовує, але я не вирішую.
Я говорю, як воно є, на мою думку.Крім того, а де режим візьме інших кандидатів, білих та пухнастих? З точки зору моралі важко сказати котрий кандидат кращий, той що має дві ходки у зону чи той, який шантажує. Хоча, Янукович може легко стати ще шантажистом, а от Марчук, заледве двічі потрапить у зону
Я виходжу із іншої точки зору - чим більше кандидатів від режиму, тим менші шанси у кожного з них потрапити у другий тур, а отже тим більші шанси в Ющенка перемогти вже у першому турі. Так що я вітаю висунення Марчука у президенти саме із цієї позиції, і Кінаха, Пустовойтенка, Грача, Тигипка, Радченка, Кучминої доньки іт.д. також.
Коли Кучма говорив про спадковість влади, то мав на увазі сімейну спадковість
2004.05.28 | Сова
А ось і Ганька Герман
Tsvil, it has been alleged, then contacted Hanna Herman, a journalist working at that time for Radio Free Liberty/Radio Liberty’s Polish Bureau. Herman was among the first foreign journalists to assist Melnychenko. ... Herman, who now works as the press secretary for Prime Minister Viktor Yanukovych, would not comment on this interview. Neither would her office, which referred the Post to Kyiv’s RFE/RL bureau, which then referred the Post to bureau chief Oleksandr Narodetsky in Prague.“I don’t know who was there or where the interview took place,” Narodetsky said.Як стверджується, тоді Цвіль зконтактував з Ганною Герман, журналісткою, яка на той час працювала в Польському бюро Радіо “Свобода”. Герман була серед перших іноземних журналістів, які допомогли Мельниченку. ... Герман, яка зараз працює прес-секретарем Прем’єр-міністра Януковича, не захотіла говорити про це інтерв’ю. Не захотіли про це говорити й інші з її роботи, порадивши газеті “Київ Пост” звернутись до Київського бюро Радіо “Свобода”, де після цього порадили звернутись в Прагу до керівника Бюро Олександра Народецького. “Я не знаю, хто там був і де брали інтерв’ю,” – відповів Народецький.