Відповіді

• 2004.05.28 | пан Roller

  Замечательно (-)

• 2004.05.28 | magda

  Re: Ющенка бояться боягузи

  Оскільки тут явно зацитовано мене, мушу відповісти.
  
  При цьому зазначу, що сабж гілки є дуже цікавим. Я певний час була підписана на розсилку одного бізнес-консультанта (здається, адреса його сайту щось на зразок www.work911.com), то там постійно розсилалися банальні, з моєї точки зору (тому і відписалася), поради про те, як зокрема уникати чи вирішувати конфлікти в бізнес-середовищі, складовою чого є викривати спроби маніпуляцій в комунікації. Одним із шляхів маніпуляції є втягнення людей у дискусії на основі тверджень, що не мають змісту. Ну і пропонувався - для гамериканських йожиків, які самі думати не вміють - спосіб визначення беззмістовних тверджень. Зокрема, якщо спробувати перевести твердження у заперечну форму, і воно не буде мати сенсу, то і саме твердження не має змісту, тобто є абсолютно пустопорожнім інформаційним сміттям. Отже, заперечуємо сабж гілки - Боягузи не бояться Ющенка. Боягузи - не бояться.
  
  Звичайно, боягузи будуть боятися всього, і повідомлення цього не несе жодної інформаційної цінності. От тільки чи правильно Ви зрозуміли опонента. Чи він БОЇТЬСЯ, чи його просто нудить від дечого бридкого.
  
  Ігор Немашкало пише:
  > Чому багато людей зараз бояться Ющенка, його приходу до влади та хаосу, з цим пов'язаного?
  > Підсвідомо їм простіше обрати та жити за Кучми чи Януковича. Тому що вони звикли до своєрідного бандюківського патерналізму, коли малими бандюками-павуками керує великий, який більш-менш стримує малих. ..... От якщо б був сильний вегетаріанець, який не тільки б сам не їв їх, а й малим павукам заборонив, нажахав та приструнчив, АКТИВНО захистив би права людей, тоді б вони ще погодилися. А оскільки таких нема на обрії, то краще вже великий павук...
  
  Я не боюся приходу до влади Ющенка. Ваш аналіз правильний, проте кому "їм" простіше, це велике питання. Абсолютно аналогічний Вашому аналіз я недавно навела, пояснюючи одному знайомому, чому провалилася політична реформа. Бо усілякі малі павуки дійсно призвичаїлися до системи, де є конкретний великий павук. Тобто все чітко, передбачувано, хоч і під ярмом. Тому-то вони і не погодилися на систему, де центр влади навіть не поділився би на декілька малих центриків, а взагалі почав би нагадувати вогник на болоті - тільки добіжиш, а він в іншому місці.
  
  Моя причина - не боязні, а несприйняття, якщо хочете, антипатії до Ющенка - викладена тут - http://maidan.org.ua/n/free/1085665700 . Ющенко шантажує свідому частину українського суспільства їхніми демократичними ідеалами, стаючи в позицію гори, до якої мають іти всі Магомети, бо інакше вони в силу ситуації стають: несвідомими, страусами, от ви ще боягузів додали. Я не хочу продовження правління Кучми/Януковича ані свідомо, ані підсвідомо. Мені не простіше жити за Кучми та Януковича, бо мені взагалі непросто, коли щось не відповідає певним стандартам/ідеалам, навіть якщо це мене прямим чином не стосується. Характер такий. Така позиція Ющенка і стала призводом до того, що від "четвірки" буде чотири кандидати. Тому що вона (позиція) ненормальна. І базується ця позиція як раз на боязні того, що якщо підеш на співпрацю з іншими опозиціонерами (деякі з яких вже стали колишніми опозиціонерами - комуністи і Мороз), вони не дай Боже висмикнуть частину впливу, а може і використають ситуацію так, що замість Ющенка президентом стануть ці партнери. І, кажучи це, я базуюсь не на абстрактних психоаналізах невідомих мені людей, а на письмово викладених стратегіях окремих не найменш впливових членів НУ, які доходили до моєї уваги і в яких це було написано чорним по білому (а точніше, боязнь була стосовно Юлі).
  
  І позиція гори - однаковий метод як до суспільства, так і до потенційних партнерів - шантаж бажанням свободи від того, що є зараз.
  
  Саме аморальність такої позиції і примушує мене ставитися до Ющенка так само, як до аморальної сутності теперішньої влади. Я розумію і еволюційні аргументи, і порівняльний аналіз ступенів аморальності, але мені від того не легше.
  
  Хаос, який буде чи не буде при Ющенкові, мене безпосередньо не зачепить, будьте певні. Я просто оцінюю загальну ситуацію, до певної міри навіть споглядально. Мені боятися абсолютно нема чого. І тим більше абсурдно закидати мені тяжіння до патерналізму. Треба мене знати, причому добре знати, щоб зрозуміти, що magda і патерналізм - це як матерія і вакуум - може бути або одне, або інше.
  
  Але, як вже висловлювався і Спокус, і інші, я не хочу, щоб було дискредитовано ліберальні ідеали (апатерналістичні за визначенням) таким чином, що під маскою ліберальної демократії буде встановлена нова патерналістична система.
  
  Буде те, що буде, я собі знайду застосування в кожній ситуації. Якщо Ющенко переможе, ми матимемо змогу побачити, чи буде новий патерналізм, чи пачє чаянія все-таки буде краще. Мене тільки на шляху до цього воротить від того, що мене - і не тільки мене, але й багато інших людей - брутально використовують - використовують моє бажання не жити в патерналістичній системі для того, щоб, можливо, усього лише змінити патера.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.05.28 | vujko

    Re: ???

    magda пише:
    
    >... Така позиція Ющенка і стала призводом до того, що від "четвірки" буде чотири кандидати. Тому що вона (позиція) ненормальна. І базується ця позиція як раз на боязні того, що якщо підеш на співпрацю з іншими опозиціонерами (деякі з яких вже стали колишніми опозиціонерами - комуністи і Мороз), вони не дай Боже висмикнуть частину впливу, а може і використають ситуацію так, що замість Ющенка президентом стануть ці партнери. І, кажучи це, я базуюсь не на абстрактних психоаналізах невідомих мені людей, а на письмово викладених стратегіях окремих не найменш впливових членів НУ, які доходили до моєї уваги і в яких це було написано чорним по білому (а точніше, боязнь була стосовно Юлі)
    
    На якій підставі Ви вважаєте, що записки впливових членів НУ описують позицію Ющенка?
    
    > І позиція гори - однаковий метод як до суспільства, так і до потенційних партнерів - шантаж бажанням свободи від того, що є зараз.
    > Буде те, що буде, я собі знайду застосування в кожній ситуації. Якщо Ющенко переможе, ми матимемо змогу побачити, чи буде новий патерналізм, чи пачє чаянія все-таки буде краще. Мене тільки на шляху до цього воротить від того, що мене - і не тільки мене, але й багато інших людей - брутально використовують - використовують моє бажання не жити в патерналістичній системі для того, щоб, можливо, усього лише змінити патера.
    > Саме аморальність такої позиції і примушує мене ставитися до Ющенка так само, як до аморальної сутності теперішньої влади. Я розумію і еволюційні аргументи, і порівняльний аналіз ступенів аморальності, але мені від того не легше.
    
    Шантаж - це вимагання поступок, підкріплене погрозою, виконання котрої знаходиться у можливостях того, хто шантажує (принаймні в очах жертви). Яку погрозу бачите Ви зі сторони Ющенка? І в чому мають полягати поступки зі сторони "багатьох інших людей"?

• 2004.05.28 | Максим’як

  Re: Ющенка бояться боягузи

  Цікаво і варто відзначити, що таки слабаки і таки бояться Ющенка.
  
  Треба зауважити, що у середовищі павуків відсутня мораль, а є інстинкт, що тотожній сучасному слову "понятія".
  
  Візьмемо для прикладу фракцію у Верховній Раді нашоукраїнців. Там діють означені моральні засади, зразком чи продуцентом яких є Віктор Ющенко. Саме ці моральні принципи дозволяють досить різноманітній і неоднорідній групі, ніби зовсім хаотичній, у кінцевому етапі давати якісний і осмислений продукт.
  
  Понятія, на яких базується режим, не здатні прийматися групою без насильства зверху, вони постійно можуть мінятися згори, виходячи з конкретної ситуації. З одного боку вони позбавляють свободи у групі, а з іншого стимулюють насильство над іншими, які тимчасово слабші. Така схема рано чи пізно приводить до того, що головний всіх з"їдає і здихає сам.

• 2004.05.29 | пан Roller

  50-50- ни рыба, ни мясо. Утвердаете ли вы, что Ющенко не в сост

  Ігор Немашкало пише:
  > Чому багато людей зараз бояться Ющенка, його приходу до влади та хаосу, з цим пов'язаного?
  
  Утвердаете ли вы, что Ющенко не в состоянии управлять государством?
  
  Вы говорите о хаосе,который образуется в связи со слабым центром, с приходом Ющенко до влади.
  
  Или по вашему боягузы ошибаются. Хаоса не будет, потому, что Ющенко хороший патрон.
  
  Тогда, спрашивается, чего опасаться боягузам?
  
  
  
  Ведь, я так понял, они бояться не самого Ющенко, а хаоса, то есть,того что Ющенко импотентен к управлению.
  
  Об этом косвено свидетельствуют результаты последнего голосования по судье и другие.50-50 - ни рыба, ни мясо.Вегатарианство.
  
  Brgds
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.05.29 | Максим’як

    Re: Пан Roller, не хитруйте!

    пан Roller пише:
    > Ігор Немашкало пише:
    > > Чому багато людей зараз бояться Ющенка, його приходу до влади та хаосу, з цим пов'язаного?
    >
    > Утвердаете ли вы, что Ющенко не в состоянии управлять государством?
    >
    > Вы говорите о хаосе,который образуется в связи со слабым центром, с приходом Ющенко до влади.
    >
    
    У дописі Ігоря Немашкало є конкретна відповідь, яка зразу йде після цих слів:
    "Тому що не впевнені в своїх силах, бояться самостійності та свободи, і як складової частини цієї свободи - необхідності її постійно захищати.
    
    Підсвідомо їм простіше обрати та жити за Кучми чи Януковича. Тому що вони звикли до своєрідного бандюківського патерналізму..."
    
    Він правильно пише, що для тварин (чи людей), які звикли жити у клітці: свобода - це хаос. Доки цей хаос зникне, то пройде багато часу. Пригадаймо, як довго тривала тема, що у союзі було краще, а тепер відчуття власника набагато сильніше.
    
    Друге його перфектне судження - свободу потрібно захищати.
    
    Але є дуже важливий момент, що людина, яка спізнає відчуття свободи у повній мірі, захищатиме свободу так само, як мати захищатиме дитя - інстинктивно. Тут зусиль не потрібно.
    
    Найважче відучити від клітки.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.06.03 | пан Roller

      Re: Мы не орлы, мы львы!

      Максим’як пише:
      > пан Roller пише:
      > > Ігор Немашкало пише:
      > > > Чому багато людей зараз бояться Ющенка, його приходу до влади та хаосу, з цим пов'язаного?
      > >
      > > Утвердаете ли вы, что Ющенко не в состоянии управлять государством?
      > >
      > > Вы говорите о хаосе,который образуется в связи со слабым центром, с приходом Ющенко до влади.
      > >
      >
      > У дописі Ігоря Немашкало є конкретна відповідь, яка зразу йде після цих слів:
      > "Тому що не впевнені в своїх силах, бояться самостійності та свободи, і як складової частини цієї свободи - необхідності її постійно захищати.
      >
      > Підсвідомо їм простіше обрати та жити за Кучми чи Януковича. Тому що вони звикли до своєрідного бандюківського патерналізму..."
      >
      > Він правильно пише, що для тварин (чи людей), які звикли жити у клітці: свобода - це хаос. Доки цей хаос зникне, то пройде багато часу. Пригадаймо, як довго тривала тема, що у союзі було краще, а тепер відчуття власника набагато сильніше.
      >
      > Друге його перфектне судження - свободу потрібно захищати.
      >
      > Але є дуже важливий момент, що людина, яка спізнає відчуття свободи у повній мірі, захищатиме свободу так само, як мати захищатиме дитя - інстинктивно. Тут зусиль не потрібно.
      >
      > Найважче відучити від клітки.
      
      
      Я не делал схожусь с мнением приведенным ниже.
      
      
      
      Звичайно, боягузи будуть боятися всього, і повідомлення цього не несе жодної інформаційної цінності. От тільки чи правильно Ви зрозуміли опонента. Чи він БОЇТЬСЯ, чи його просто нудить від дечого бридкого.
      
      http://maidan.org.ua/n/free/1085755745
      
      Мушу добавить от себя, что оперрирование такими физическими понятиями как хаос, свобода это обычное пустозвонство. О каком идет речь?
      О каком хаосе ведете Вы? О существующем сейчас.
      Да?
      Нет?
      
      О том, который грядет?
      
      Вот о чем я спрашиваю. И не хитрю.
      
      В последнем, вчерашнем интервью, вице призедент Крачук отметил, что у Ющенко нет политики. Одни лозунги.
      
      Одно оценка-случайность.
      
      Но это перекликается и с тем, что говорил Плющ, будучи в должности председателя ВР. Ющенко, говорил он, не политик.
      
      Если вдуматься, то они в общем правы.Так оно и есть. И это уже закономерность.
      
      Ни чего кроме звуков МУ, ничего толкового, и конкретного нельзя сказать в отношении политики Ющенко. Обратите внимание на его речь, одни обтекаемые фразы.
      
      Видимо, ее, политику, можно определить как политику хаоса, политику безвластия.И она результат псевдоблока НУ.
      
      Но, хаос не одно и то же, что рыночная экономика, которой следует бояться или не бояться. В экономике существуют правила и законы, которым подчиняется конкуренция .
      
      И это не имеет ничего общего с беспределом, которого следует бояться всем и смельчакам тоже.
      
      Боязнь- это природное качество. Но страх может быть использован для концентрации и достижения каких то целей. Боиться и Тайсон, боится на смерть.Но, он контролирует свой страх.
      
      Если не боягузы не бояться политика Ющенко, то это представляется верх бузрасудства. Люди бояться и это нормально.
      
      А им говорят вы трусы. Вы боитесь выбрать Ющенко.Ведь так.
      
      
      От них ждут, что они скажут, "нет мы не трусы, мы выберим Ющенко", потому что не боимся его.
      
      А зачем им выбирать того, чего они бояться? Не понятно.
      
      Не лучше ли выбрать то, чего они не бояться. Достойного, нормального политика, который наведет порядок в стране, а не приведет ее к еще большему хаосу?
      
      Автор роет яму и сам в нее попадает.
      
      Ведь речь не идет об изменении политики, она остается той же, если я понял, что и сейчас, и той, в которой он участовал как примьер -кучмист, капиталистической.
      
      Ющенко даже не Мороз, не социалист. Если бояться нечего, то чего бояться боягузам?
      
      Кстати, для тех кто не бояться. Пан Анатолий заключил уже два пари по 100 баксов с Минором и Свистовичем на то, что Ющенко не будет президентом.
      
      То есть вопрос просто снимается? Смельчаки могут заключить пари.
      И мы посчитаем сколько их.
      
      Ющенко просто не станет президентом. Єто не зависит ни от смельчаков, ни от боягузов.
      
      Он просто не подходит на эту должность.
      
      Боягузы, не делайте ставок.
      
      Brgds
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.06.05 | Максим’як

        Re: Мы не орлы, мы львы!

        Якщо Ви і у інших сферах власного життя так легковажно оцінюєте ситуацію, то життя не легке у Вас
        
        Все значно простіше - Ви вірите у "нєзгібаємость" режиму, а я дивлюся чуть-чуть назад, коли такий самий "нєзгібаємий" союз приказав "долго жить". А чому? Спробуєте знати загальну відповідь - формулу.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.06.05 | пан Roller

          Re: Если я смотрю не так как вы, то я смотрю вперед.

          Максим’як пише:
          > Якщо Ви і у інших сферах власного життя так легковажно оцінюєте ситуацію, то життя не легке у Вас
          
          
          > Жизнь прожить, не поле перйти.
          
          > Все значно простіше - Ви вірите у "нєзгібаємость" режиму, а я дивлюся чуть-чуть назад, коли такий самий "нєзгібаємий" союз приказав "долго жить". А чому? Спробуєте знати загальну відповідь - формулу.
          
          А это имеет отношение к боягузам?
          
          Мы смотрим в разные стороны. Если я смотрю не так как вы, то я смотрю вперед.
          
          Brgds
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2004.06.06 | Максим’як

            У казахів нема йти назад, вони кажуть:Повертаюсь і йду вперед(-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2004.06.06 | пан Roller

              А у джигитов?Татаро-монгольская эстрада.

              Re: Яндекс. Татаро-монгольская эстрада. (4) пан Roller ®. 05-06-2004
              
              http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_culture&trs=0&key=1086427386&first=1086474342&last=1085596616
              Brgds

    • 2004.06.07 | Анатолій

      Re: Пане Rollerе, підтримую!

      Сприймати Ющенка я перестав тоді, коли він, підписавшись під кучминським указом про зняття Лєді Ю, показав свою повну безхребетність. Шкода, але це справді ТАК!!! І як би мені не казали, що його ввели в оману - це є БЕЗХРЕБЕТНІСТЬ. І саме ця безхребетність дала змогу невдовзі медведчекістам скинути і самого Ющенка.
      Таким чином, панове, а навіщо нам безхребетний президент???
      Адже його бехребетність до добра не доведе. Нам потрібен не бухгалтер, і навіть не Голова Нацбанку. Україні потрібен президент - ГРОМАДЯНИН. Ну, хоча б такий, як В. Гавел у Чехії.
      Давайте подумаємо хто згодиться на таку роль.
      Анатолій

• 2004.05.29 | АВФ

  Re: Ющенка бояться боягузи

  Мне в целом приятна Ваша статья.
  Только есть несволько комментариев, с Вашего позволения.
  Мне кажется, что так определенно рассуждать о том, что находится в подсознании людей, которые боятся Юшенко - это слишком смелое обобщение. Люди по-разному опасаются (я бы предпочел такое определение) прихода к власти Ющенко, по разным причинам. Есть, тут я согласен с Вами, и такие, кому комфортно при Кучме и Януковиче. Здесь смело можно, без всяких ссылок на подсознание, указать почти на всех госчиновников. Начиная со среднего звена их процент приблизится к 100%. Есть такие и среди тех бизнесменов, чей бизнес строится на потреблении бюджета, их тоже, я думаю, немало.
  Но вот среди остальных людей вряд ли Вы найдете тех, кому действительно комфортно при нынешнем режиме. Другое дело, что значительная часть людей предпочитает привычное зло неизвестности -хоть и плохо, но все же еще живут как-то в нынешних условиях. Вся предыдущая история приучила к тому, что перемены - это чаще всего не к добру. Так что опасения от Ющенко, которого власть отвергает, имеют основания- значит при Ющенко будет не так, как сейчас. А вот как? Они не знают. Ведь власть манипулирует теми же терминами, что и Ющенко:демократия, рост благосостояния, здоровье людей, нация...
  Ющенко еще не назвал ничего конкретного из того, что он будет делать. Да это, как мне думается, почти невозможно, разве что непосредственно перед выборами только. А то, что он говорит, относительно своего будущего управления, существенно ничем не отличается ни от указов Кучмы, ни от пустобрехни всей власти. Взывать (или ожидать того)к тому, что общество будет вникать в существо дела и само разберется - так это прекраснодушные мечтания. Большая часть общества, включая значительные массы молодежи, пожилых людей и чуть меньше из среднего возраста, не анализируют ситуацию борьбы и многие даже не понимают о какой борьбе за Украину идет речь, когда дерутся просто за власть, по их разумению. Нельзя не учитывать крайне скудную информацию о действительном положении дел и о всех событиях в стране. Кроме того, для многих людей персона Ющенко - это часть той власти, которая есть, так как он сам в ней служил и довольно долго, если не всегда до настоящего времени. Также - Ющенко не бедный человек, а это также у большинства людей вызывает подозрения, так как непонятно им, как он, не будучи никогда публичным бизнесменом, смог накопить не только на пасеку, но и на дом, о котором(показывали по телевидению)большинство даже мечтать не может, все эти не продуктивные (на фоне общенародной занятости мыслей по поиску средств к существованию) его увлечения, которые также с его ведома показывало телевидения. Есть еще элементы, прежде всего распространенные им самим (пусть и с подачи его советников), которые не приблизили его духовно к обществу(в представлениях части общества, разумеется). Его огромный плюс - это -увы- не столько его убеждения и программа, но его противостояние с Кучмой. А доказательством этого утверждения служит именно тот период, когда Ющенко искал мирные способы перетекания власти из рук Кучмы в его руки. Волна возмущения его попытками полюбовно вести дела с властью была очень большой и многие до сей поры не могут успокоится, Хотя многие же и понимают, что в политике нет места эмоциям. Просто власть Кучмы настолько себя дискредитировала, что любой компромис с ним воспринимается как предательство. Хотя никто не смог бы сказать кроме общих слов, а что, собственно, Ющенко в том случае предавал? И вот эта невозможность разделить конструктивную составляющую часть власти при Ющенко(как проект, хотя бы) от такой же при Кучме так же легко как это делает почти каждый при сравнении личностей Кучмы и Ющенко, тоже не в пользу доверия к Ющенко.
  Ющенко не соизмерим с Кучмоой по многим параметрам несмотря на его ошибки в ПиАре и несмотря на то, что Ющенко все же не из "своих" а из "них", объективно оценивая. Но, не имея информационных каналов, Ющенко следует продолжать опираться в большей степени на имидж борца, а не строителя. Он, хотя и с некоторым опоздание это делает, но делает.
  Так что боятся или не боятся его, но выбор будет невелик, если смотреть с позиции "Кучму долой!" А это то, что нужно очень многим.
  
  То, что Вы говорите о борьбе на местах,как продолжение той же борьбы за верховную власть, но внизу, на мой взгляд, очень напоминает призывы к созданиям комитетов бедноты и советов солдатских и рабочих депутатов.
  Только теперь вместо "бедноты", "революционных солдат" и "пролетариев"
  Вы обращаетесь к сознательности, совести и прочим моральным критериям граждан. Все это -увы- было и результаты были плачевными, кстати, и не только в 20 веке.
  
  Разумеется, нужно сражаться за каждую пядь себя и своих прав. Но победить ли этим напором "мелких пауков"? Если и победить, то это борьбе на многие десятилетия, потому что на мето убиенных по закону пауков придут новые...и так будет до той поры, пока не будет произведена стерилизация их паучьей матки - государства. Пока государство не перейдет в подчинение не верховной власти того же государства, как сейчас и как будет еще долго при Ющенко и после него, но перейдет к обществу в лице его гражданских институтов. Отчасти этот общемировой политический проект воплощается в жизнь в передовых демократических странах. Но еще далек до половины даже его реализации, возьмите хотя то, как манипулируют обществом те же ставленникии государства в США и Англии. Но, заметьте, далеко не все уже сходит с рук и далеко не все уже они могут, в сравнении с их предшественниками даже только полсотни лет тому назад.
  Но что это означает для Украину сейчас?
  Необходимо сменить парламент. Но! Так как вопрос смены -это вопрос кадров, то я бы настаивал на том, чтобы парламент был хотя бы на 60%-70% до 35 лет. Это не принцип, но это метод, которым можно сделать резкий переход от влияния прошлого КПСС через ментальность людей, которым "повезло" формироваться в условиях той пропаганды. Это смена трудна, но это возможно. Это достойная цель, чтобы обратить к этому пропаганду. Но для этого нужны и новые СМИ, с теми же молодыми, преимущественно, кадрами,но достаточно профессиональными, чтобы не говорить на молодежной фене и быть психологически близкими и понятными большей части общества.
  А от нового парламента следует ожидать новых законом. Но! Прежде всего, тех законов, которые
  -разделят и основательно разделят, госуларственную власть на независимые друг от друга и ЗАВИСИМЫЕ от парламента и также от ГРАЖДАНСКИХ институтов ветви власти,
  -уничтожат государственную собственность как принцип, а то, что трудно себе представить в этом плане (представительства за рубежом, безопасность...) передать в распоряжение парламента,
  -определят прямую угололовную и административную ответсвенность чиновников любого уровня за недобросовестное исполнение обязанностей и неисполнение их, начиная с Конституции, которую в Украине нарушает каждый чиновник каждый день и всегда безнаказанно.
  
  Вот третье как раз и есть борьба в "мелкими пауками", что не отрицает, конечно, и Вашего предложения. Но в сумме их действия мы значительно приблизимся к обществу удобному для многих. Ведь демократия -это только этап в продвижении к гуманизму. Но это уж совсем далеко. А сейчас нужно победить, затем переделать парламент, переделать законодательную базу. Кстати, на новой законодательной основе и при реальном разделении властей "мелкие пауки" сами будут вымирать - ведь не будет государственной собственности. А кресло чиновника, его должность - это тоже объект собственности государства, а не общества. И получается, что общество, вроде бы конституционально управляет Украиной, но - только декларативно, ни чем конкретно не владея и не управляя, а государство, вроде исполняет волю декларированную обществом, но не сильно заботится ни о выслушивании этой воли, ни о методах исполнения этой воли - наоборот, государство вершит свою волю над обществом. И вот тот, кто добирается до кнопок управления, тот и есть Украина. Так есть сегодня. Но так не должно быть, я думаю.

• 2004.06.02 | Ігор Немашкало

  Заглушка для Президента

  До Магди - мабуть не треба дуже вже критикувати заголовок, бо заголовок більше відіграє роль затравки та запрошення до ознайомлення з дописом. Взагалі весь допис намагався зробити найкоротшим, якби заголовком, який потім інші так чудово розвили.
  
  Все таки, хоч Ви і багато уваги приділили доведенню зворотнього, у мене таки склалося враження, що Ви таки боїтесь приходу до влади Ющенка, не фізично чи з фінансової точки зору, звичайно, а тому, що тоді залишаться марними якісь Ваші зусилля, спрямовані на удосконалення суспільства. Все це піде Ющенку під хвіст. І Вам залишиться безпечне, хоч і нудотне, споглядання бридкого перетворення оппозиції на новий патерналізм і усвідомлення того, що Вас брутально використали для його затвердження. А хіба цього не варто боятися? Такого мабуть не соромно і побоятися. Так що можете сміливо боятися... Недарма психологи виокремлюють боязнь боязні. Не треба...
  
  А що вже вирішимо, що боятися можна, то розглянемо, чого ж варто боятися і чи можна його якось все таки... не боятися.
  
  Мене важко звинуватити у прихильності до Ющенка, тому Ваша антипатія і звинувачення у шантажі мені зрозумілі. Хоч може це і не чистий шантаж, бо угледіти погрозу дійсно важкувато, але елемент користування безвихіддю тих, хто хоче повалити хоча б головного павука, є. Дійсно, куди їм діватися, окрім підтримки єдиного реального опозиційного кандидата. Тому дуже напружуватись у боротьбі за права людини і конкретних добродіїв, яких зараз чавлять ті павуки, не варто. Лінія мінімального наступу.
  
  Однак мій допис і був спрямований якраз на те, щоб мінімізувати у прогресивного українства надію на Ющенка чи на іншого кандидата у великі месії і максимізувати свою власну боротьбу з павуками. Отакий мінімакс. Тоді за будь-якого розкладу, ми будемо не споглядати, як Ви пропонуєте, що буде виробляти Ющенко, отримавши владу, а просто продовжимо свою справу. Тоді і психологічний стан наш не постраждає. Не очікуючи нічого особливого від Ющенка, ми й не розчаруємося у ньому, а заодно і в ліберальних, демократичних цінностях. Уявім собі, що на трон замість головного павука поставимо порожню макітру, заглушку і підготуємось до боротьби з малими павуками за сприятливих умов нейтралізації головного. Тобто дійдемо до тої "гори" і підемо далі, не зупиняючись і не озираючись на "гору".
  
  Пану Роллеру.
  
  В певній мірі мій допис можна трактувати як звинувачення Ющенка у невмінні керувати державою.
  Однак що таке взагалі керування відносно цієї ситуації? Якщо його визначити як систему впливів на об'єкт керування для досягнення певної мети (цілей), то важко класифікувати Ющенка. Бо взагалі незрозуміло зараз, які цілі у Ющенка і чи є вони взагалі. Принаймні мені про них нічого не відомо. Якщо його мета прийти до влади і залишатися при ній, то я вважаю, що Ющенко з цим впорається, тобто керування його буде достатнім. А якщо визначити його мету як приборкати чи вивести павуків та захистити чесного суддю, то тоді його керування може бути невдалим. Вірніше, буде виглядати невдалим, бо... ну не вірю я у таку його мету. Тобто знову ж таки, все це справа громадянського суспілоьства, нас з Вами.
  
  Боягузи побоюються того, що Ющенко не буде втручатися у їх відносини з малими павуками чи з огляду на його невміння керувати ними чи на глибокий пофігізм в ставленні до цієї проблеми та відсторонене сибаритство. Тож бояться того, що прийдеться розбиратися з малими павуками самим. Чи як Магда, бояться невиправданих надій. Хаос та безладдя, яких бояться, і які можуть чекати за умов перемоги Ющенка, я розумію у сенсі Максим'яка, як хаос незвичної свободи і безладдя у боротьбі за новий лад. Дійсно, найважче відучитися від клітки і навчитися самим керувати країною. З огляду на це відсутність сильного центру може навіть бути корисною. Децентралізоване управління може бути ефективнішим, до того ж і тепер воно фактично є таким, бо керуючий вплив Кучми та центру люди схильні перебільшувати (він зовсім невеликий) і занижувати свої власні досягнення і здатність до самоконтролю.
  
  До АВФ:
  
  Я не казав, що більшості комфортніше за панування великого павука, я казав простіше. Менше зусиль, менше думок. Рослинне життя. Рослині не завжди комфортніше, ніж тварині чи людині, але що простіше, так це точно. Ні тобі біганини, ні пошуків харчування. Світить та ллє, то годуюсь та п'ю, а ні, то ні. Зрублять чи всохну, то нічого не вдієш, так тому й бути.
  
  Критика Ющенка та вказівки на його вразливі місця, у Ващому дописі, як на мене, правильні.
  
  Хоча знову ж таки, як з моєї логіки, це не так і важливо, бо головні сподівання зовсім не на Ющенка а на самих себе, на громадянське суспільство і його власноручну боротьбу з малими хижаками-павуками. Що найцінніше у Вашому дописі так це якраз розкриття конкретних засобів і напрямів цієї боротьби. Бо я окрім загальних закликів, на жаль, нічого не зміг запропонувати.
  Отже, виходячи з цих міркувань, збираюсь таки проголосувати за Ющенка. Гарного від нього чекати не слід (треба сподіватися у цьому на себе), але може хоч поганого від нього буде менше, ніж від Януковича. Хоча може хтось назве відсутність гарного поганим, та я знаю зворотнє прислів'я - відсутність поганих новин є гарною новиною.
  Хоча в оточенні Ющенка теж вистачає мабуть малих павучат. Наприклад, той же Терьохін, за допомогою законопроектів котрого нанесли багато шкоди підприємцям, а тепер, як бачимо, навіть ветеранам війн, яких він вирішив позбавити податкових пільг. За його ж активної участі в Україні впровадили податок на додану вартість, за допомогою якого ведеться багатомільярдне розкрадання бюджетних грошей, чавляться бізнеси, непродуктивно на функціонування ПДВ, його облік і адміністрування витрачаються величезні суспільні ресурси.
  Тим цікавіше буде нищити усіх тих різномастних павуків. Аби в суспільстві були здорові сили та революціонери не тільки з пенсіонерів.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.06.03 | Тетяна

    Майбутній Президент?

    Шановні, як на мене, українці вже давно призвичаїлись виживати самотужки, не покладаючись ані на доброго Президента, ані на Закони (вони ж, однаково, у більшості випадків не діють). Може звідси така пасивність більшості людей до результатів наступних виборів?
    Можливо хтось буде заперечувати, але дістатись до верхніх гілок влади, принаймні за нинішніх умов, неможливо без якихось корисних знайомств, компромісів, та ін. Мабуть у кожного політика можна знайти "скелет у шафі". Але! Хіба такий вже кримінал, що у високого посадовця (чи політика), наприклад, пана П. є коханка, якщо це аніяк не відбивається на виконанні ним службових обов'язків? Зовсім інша справа, якщо він утримує її за державний кошт.
    Щодо Ющенка. Особисто я збираюсь голосувати саме за нього. А за кого ще? Це не натяк на його месіанство, скоріше намагання вибрати "найменше зло", як би брутально це не звучало. Навіть враховуючи цькування провладних ЗМІ, що намагаються зробити з Ющенка тюхтія, на фоні (та навіть і без фону) інших претендентів від влади він виглядає виграшно. Щодо передвиборчої програми, за яку так вчепилися деякі ЗМІ, то, вибачте, а хіба вже хтось оприлюднив свою програму? Що, один ВЮ зволікає?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.06.03 | Ігор Немашкало

      Програма Януковича

      вона можна сказати співпадає з програмою діючого уряду, тобто тут Ви не зовсім праві. Читав, що Ющенко має оприлюднити свою програму у зручний момент. Коли він буде? Та мабуть люди розувірилися в тих програмах, вони для галочки і т.д.

    • 2004.06.03 | Боржч

      Re: Майбутній Президент?

      Я не буду вдаватися в теорії, хто хороший, а хто поганий. Я збираюся голосувати за Ющенка тільки по тій причині, що при цьому влада буде змінена.
      Я цілком за те, щоби з наступного терміну його погнати, якими б успішними не були його дії.
      Чому?
      В молодій державі, де влада не усвідомлює, що працює на народ, владу треба цьому вчити. Це як еволюція, чим більша швидкість змін, тим скоріший і кращий результат. В такій державі не має буди двох термінів підряд навіть в найкращої влади.
      
      Потім, навіть якщо Ющенко стане "папою", отим самим "великим павуком" - що ж, з ним вже буде простіше, тому що країна на свому фюзеляжі вже матиме одного "збитого" папу.
      
      Да, начебто дико звучить
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.06.04 | Ігор Немашкало

        Одного батька вже гуртом побили

        Кравчука ж переобрали. Та тут треба зважити, що тоді фактично переобрали президента, а не владу. Бо за Кравчука ще не було створено такої розгалуженої системи президентської влади, яку ми зараз називаємо кучмізмом. Кравчукізма не було. Це терер великий павук сплів таке павутиння разом зі своїми малими павуками і павучатами, що на кожного знайшлася своя павутинка і купа людей, яких можна ссати. Це Вам і обласні і районні державні адміністрації, голів котрих призначає беспосередньо президент. Плюнеш - потрпиш в держадміністрацію. Ще й інших органів вистачає. Одна адміністрація президента чого важить - кажуть, більше центрального комітету КПУ.
        Кравчук, як кажуть не був інтегрований ще так тісно в своє павутиння. Отже зараз задача складніша, усі павуки будуть битися до останнього. А їм на заміну треба людей, які теж можуть стати павуками... Тож радіти ще одному папіку на фюзеляжі нікуди буде. Бортьба за права громадян безперервна.

      • 2004.06.05 | АВФ

        Бортьба за права громадян безперервна, сказал И.Немашкало

        Я с этим согласен.
        Но я и на Майдане, и вообще в настроениях многих людей усматриваю романтические ожидания от будущего даже, если эти люди и настроены на борьбу с режимами.
        
        А ведь дело не в Кравчуке или Кучме, или еще каком-нибуть следующем правителе. Дело в государстве. Дело в самой сути его существования. И как бы мы ни реформировали его, мы не сможем сделать его лояльным к человеку, сделать его отвественным перед гражданином(даже учитывая все достижения современной демократии). В какой-то мере - да, мы можем сделать государство несколько зависимым от мнения общества, в отдаленном будущем, конечно, что касается Украины. Но всегда, любой, наидемократичнейшим путем избраный, правитель не будет отчитываться перед каждым гражданином (именно, перед каждым!, как ни смешно это ни покажется многим, но, тем не менее, только так и может реализоваться абсолют ответсвенности личной власти перед гражданами). Он согласится (увы-но это решение всегда в его власти) только перед всеми в купе, что теперь декларативно (и безответственно, по существу) называется ответственностью перед обществом. Но мы же уже знаем (в отличие от западных граждан), что "всенародная собственность" - это тот случай, когда собственность ничья, а "ответсвенность перед народом" - это значит полная безответственность, приводящая к узурпации власти. Они этого не знают, так как не понюхали большевитских прелестей власти, которая, как отчетливо видно теперь без пресловутого железного занавеса, в некоторых аспектах мало чем отличаются от демагогии западных демократий.
        
        Но я не критику демократий здесь развожу - майдан не место для этого да и не время сейчас для этого. Я просто хочу пояснить свое отношение к той легкости суждений относительно украинских проблем, мировых по сути проблем, которые общество не может решить уже много столетий.
        
        Не сможем мы легко переизбрать Ющенко, если удастся флагом его имени и усилиями многих людей свалить весь этот зоопарк имени Кучмы, в котором не совсем понятно, кто зрители, а кто есть содержимое клеток в противостоянии общества и власти. Ющенко, даже если предположить самые благие намерения у него относительно ответственности перед обществом, не отдаст власть до той поры, пока сам не поймет, что следующие будут премствовать политику его власти. Это естественно. Но ведь это же и крайне субъективно! Дакже в ограниченном пространстве Майдана наблюдается большое разнообразие во мнениях. Можно предположить как огромно это многообразие в масштабах всей Украины. Так каким же критериям должен отвечать Ющенко, чтобы нравиться всем, если критериев столько, сколько существует социальных групп (поверьте, число их огромно)? И какой должна стать Украина, чтобы Ющенко, если попадет во власть, решил, что все в порядке, можно отдавать на свободный выбор обществу то, что он с таким трудом завоевал (а то, что ОН завоевал власть - сомнений не должно быть, что он будет именно так думать)? Ведь свобода подразумевает плюрализм и толерантность, следовательно выбор будет в пользу доминирующей тенденции. А это будет определяться не столько идеологией, сколько экономическим базисом доминирующих оценок.
        
        Но много ли изменится в экономическом положении общества только за 4 года, учитывая еще и возможные потрясения. Они неизбежны, так как существующее плохое, но все же равновесие между предпринимательством и конфискациями государства должно быть нарушено в бользу граждан, а это чревато... То есть, сам Ющенко не сможет по объективным причинам придти к выводу о том, что власть можно отдавать обществу в свободный выбор. К тому же этому будут способствовать и не убиенные прокучмоские бизнес силы, которые снесением памятника Кучмы не снести из экономики. даже из лучших побуждений он будет склонен считать, что общество еще не готово к самостоятельному выбору.
        
        Так что, как ни верти, а Ющенко через 4 года, даже в лучшем варианте, какой можно отнего было бы ожидать просто так власть отдавать не станет и потому заявлять о том, что, мол, захотим и его переизберем - это мягко говоря, романтика.
        
        Думаю, что важно было бы не мечтать о великих свершениях возможного будущего, но подумать, а что же делать, если Кучму свалить не удастся. Ведь в таком случае следует ожидать значительных изменений в политической жизни страны. Кучма руками Медведчука и Ко удавит тогда НУ, блок Тимошенко и саму Тимошенко. Без НУ Ющенко уже не будет политической силой по имени Ющенко, но только депутатом, а в лучшем случае, руководителем дупутатской группы.
        
        Ведь власти уже тогда будет ни по чем мировое общественное мнение, так как за бесчестные выборы (думаю, что никто не сомневается, что честно Ющенко не победить?) их и так поместят в касту политически неприкасаемых (а нас, граждан, заодно с ними, чтоб знали как позволять им побеждать). Россия, как многие уже понимают, будет плевать на социальную жизнь Украины, как это они делают с Белоруссией и отчасти со своими гражданами. Но помереть украинской власти Россия не даст - выгодно же и в угоду мечтаний об империи тоже. Так что, времена настанут лихие и спрятаться в скорлупе своих проблем тогда уже никто не сможет, но будет поздно. Хотя, нужно признать, что жизнь медленно, но все же будет улучшаться в экономическом смысле, хотя так выразиться можно только в смысле взгляда из мусорного бака, то есть старые ржавые мусорники будут становится все лучше и, возможно, даже мусор будут собирать в раздельные баки, как на западе, так что добывать пищу станет гигиеничнее и "легче". Это образно, так сказать, говоря.
        
        И, если это случится, то случится уже не до следующих выборов, а на долгие времена.
        
        Вот это должно нас заботить как альтернативное будущее. К тому же, ясное и четкое представление о том, что с нами может приключиться, может добавит сил многим на борьбу с режимом на этих выборах, не откладывая победы до появления настроения или идеаольного кадидата.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.06.09 | Ігор Немашкало

          Кури, чудовиська і розчарування демократією

          На вулицях сучасних українських міст смажать і продають багато смачних курей - грілів, чого не було за часів соціалізму. Однак не кожному до снаги їх купувати, бо коштують недешево. Однак чи варто називати це недоліком сучасного устрою - можливості є, тільки ж треба попрацювати, щоб їх реалізувати. Кури самі до рота не плигатимуть, людей не обиратимуть. Це люди повинні їх обрати. Це нагадує одвічну суперечку про можливості і реалії капіталізму.
          Так і з деиократією. Будь-яка демократія сама, автоматично, не працює, вона тільки є можливостю через працю і боротьбу захистити свої права. Хоча мабуть демократії у чистому вигляді немає ніде в світі. Та це, як кажуть розумні дядьки, і добре, бо демократія - одна з найгірших форм правління. Гірше тільки охлократія (влада натовпу) і тиранія. Який зараз устрій вважається за останнє досягнення і до якого варто йти Україні? Можливо, це парламентсько-президентська республіка, заснована на ліберальних цінностях, чи ще якась інша халепа, краще про це скаже вчений-політолог. Але вже точно, що не до чистої демократії. Однак демократія, хоч не є гарним устроєм, є гарним елементом будь-якого устрою, який передбачає участь народу в керуванні державою, владарювання народу. А влада не падає до ніг, за неї треба боротися і в даному випадку, безперервно. Бо який би не був устрій, чиновник теж людина, а поки ту людину не переробили, вона дивиться у власну кишеню і захищає власні інтереси. Тож різні верстви, прошарки, суспільні групи, одинаки теж не повинні ловити гав і захищати свої інтереси різними шляхами, а не жалітися, що чиновник не такий. Цих чиновників, представницьку владу весь час треба котролювати, щоб вони були більш-менш такі. Для цього треба створювати і розвивати громадянське суспільство, тобто різні громадянські організації, групи тиску і так далі. Тоді не треба буде звинувачувати владу у безвідповідальності, як формі відповідальності перед загалом, а не перед кожною окремою особою. Бо безвідповідальність існує ще й тоді, коли ніхто не питає. Безвідповідальність нашої влади таким чином - це зворотній бік беззапитальності та безвимогливості нашого народу. Бо навіть в умовах найлояльнішої демократії треба таки зробити якесь зусилля, щоб поставити перед владою своє питання. Тим більших зусиль потребує наша, одвикша від цього влада. Треба сказати, що влада таки повинна виконувати якусь роль арбітра, флюгера і при тому усереднювача, тобто знаходити і виконувати найбільш суттєві суспільні питання. Флюгер крутиться, якщо дме добрий вітер. Одній людині важко так дихнути. Для цього утворюються різні організації, профспілки, групи тиску, вимоги яких владі важче проігнорувати. Хоча є простір і для одинаків. Можна писати листи, звернення, можна використовувати судову владу, якій, теоретично, пофіг, скільки позивачів. Для цього кілька років ось-ось запрацюють адміністративні суди, алміністративний процесуальний і новий адміністративний кодекси. Щоб одинаку простіше було судитися з владою, впливати і виправляти її. Бо буває і таке, коли, як казав якийсь розумний дядько в давнину, один голос перебиває тисячу, якщо він правий. Гарний устрій повинен і це враховувати і давати цьому простір. Отже теоретично навіть існуючий, неідеальний, звісно, бо людина неідеальна, устрій, дає можливості захищати права та інтереси людини, приймати участь в керуванні державою, заробляти на смажених курей.
          Тож не зовсім правильно казати, що порівняно з соціалізмом у цьому сенсі нічого на краще не змінилося, а влада як дурила та маніпулювала людьми, так і дурить і дурити буде неминуче. Це швидше звичка людей до патерналізму влади приимушує їх і в нових умовах лише вичікувати і критикувати дії влади. Треба вчитися діяти і владарювати самим. Нехай це буде попершу якась невеличка зона дій, громадська організація, група тиску, навіть просто звернення та замороки якогось одинака, потім можливо ця зона збільшиться, а може багато таких малих зон зіллються в велику. Але треба усвідомлювати, що не можна сподіватися тільки на президента, чиновника і владу, пасивно вичікувати та критикувати їх. Куриця сама не засмажиться, не обере вас і не влетить до рота. Як казав ще інший дядько, сон породжує чудовиськ. Тож годі спати та ковтати слинки, треба починати свою боротьбу, працю, вибір, сміливіше захищати свої права та інтереси і все буде гаразд. Не буде таких чудовиськ, як Кучма і Янукович і Ющенко їм не стане. Як не дамо.

• 2004.06.06 | Майк

  Re: Ющенка бояться боягузи

  Чманоиды боятся, а другие нет.

• 2004.06.06 | Ukropithecus (robustus)

  Зверніть увагу на одну деталь

  Скільки людей бачили особисто кандидатів в президенти? В кращому випадку це відсотки. Скільки людей особисто хоч раз спілкувалися з кандидатами в президенти - в кращому випадку це тисячі або десяток тисяч людей, тобто це тисячні або соті долі відсотка. Скільки людей добре особисто знають кандидатів в президенти - в кращому випадку десятки, або сотні людей, тобто стотисячні або десятитисячні долі відсотка. Отже 99.9999% виборців буде робити свій вибір на основі того, що їм вклали в голову або пропаганда, або контрпропаганда, або суспільні міфи. Це не є свідомим вибором, бо базується він на суррогаті, а не безпосередніх знаннях, і тільки дуже досвідчені люди і люди з великим життєвим досвідом можуть поміж рядків пропаганди вичленити трохи такого, що відповідає дійсності. Одним словом - все як в Матриці: віртуальні кандидати, віртуальні аргументи, віртуальний вибір, тільки що результати не будуть віртуальними.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.06.06 | АВФ

    Re: Зверніть увагу на одну деталь

    Ну, так это же и есть жизнь человеческая с тех пор как кто-то первый из людей сказал кому-то, что он слышал...и так далее.
    
    Мы не знаем лично актеров, которысми любуемся на экране и "встречаем" в телевизоре или кинозале как своих, мы через телеэфир знакомы совсем миром... Но значит ли это, что мы виртуально знакомы со всем миром? Я думаю, что нет. Я думаю, что термин "виртуальный кандидат" скорее относится к тому, о котором действительно мы знаем только из списка кандидатов. Но те кандидаты, которые нам известны давно по своим поступкам, оценкам большого количества людей их поступков и прочее становятся довольно натуральными.
    Неужели нам нужны органо-лептические контакты для создания образа натурального кадидата? И что это нам даст, кроме, может быть, неуловимого ощущения гормонов в их запахе и любования пор на их лицах? Это ли нам нужнол?
    Думаю, что не стоит тосковать по органо-лептике и предметному осязанию. Скорее, нам более полезным будет информационное обеспечение из многих разных источников.
    Но идея отстраненности красива, бесспорно.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.06.07 | Ukropithecus (robustus)

      Ну і що завадило Кучмі обратись

      Ну і що завадило Кучмі обратись спочатку на перший термін, а потім на другий? За п'ять років першого президенства він в телевізійному ящику пробув більше аніж кінозірка, а після цього записили Мельниченка шокували все суспільство. Де ж ті знання, отримані з ящика, і чого вони варті? Насправді люди живуть суспільнимим міфами і пропагандою, і те, що вони бачать з ящика є лише верхівкою айсберга, а в суть реальних процесів посвячені лише декілька сотень людей. Американцям легко обирати президента, бо насправді на 99% вибір вже зроблено за них. І що найголовніше, їхній вибір не буде мати катастрофічних наслідків. Два головних претенденти, один з яких стане президентом, проходять через сито партійного відбору в серйозних партіях, вони добре відомі партійцям, по суті, якість цих кандидатів гарантується високою якістю партій, якими вони висуваються, а якщо трапиться осєчка, то ці партії будь якого президента уриють. У нас же має місце охлократія, реальними критеріями відбору стають міфи і стереотипи, на зразок Ющенко - демократ, Янукович - хозяйствєннік (хоча Ющенко є людиною авторитарною, а Янукович на економіці не розуміється), або Ющенко виплатив пенсії а Пустовойтенко ні (небагато людей знає, що при Ющенку почалась грошова приватизація стратегічних об'єктів і гроші не впали з неба). І Ющенко і Янукович, як і Кучма на перших виборах (всі троє були прем'єр-міністрами), є темними конячками, і все будуть вирішувати міфи, тупа пропаганда, демагогія, хабарі виборцям у вигляді грошей або пустозвону, харизма, тупі фальсифікації. Оскільки, ще й до того ж немає ніяких реальних механізмів контролю за діяльністю президента, то наступний десятирічний отсос може виявитись дуже смачним.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.06.07 | АВФ

        Re: Ну і що завадило Кучмі обратись

        Мне кажется, что Вы преувеличиваете значение идеи придуманного образа или виртуального, то есть, в нашем случае, не соответствующего реальности.
        
        Кучму второй раз избрали вовсе не избиратели, а он сам себя избрал. Надеюсь, Вы не будете возражать этому утверждению. И дело не в том, что он густо вертелся на экране, его жвачку перепечатывали все украинские газеты, его имя и портреты то там, то сям мелькали по всей стране. Это несомненно сыграло свою роль, потому что есть категории населения, которые не выбирают, а подтверждают им предложеный выбор. И на западе и у нас таких людей много, но далеко не большинство выборцев и даже не половина.
        
        Чтобы долго не распространятся, скажу только маленький пример. Гипноз и суггестия у подавляющего большинства людей срабатывают до определенного барьера. Этот барьер - ценностные установки, начиная от простейших оценок простейших поступков: хорошо-плохо и продолжаясь в реакции высших ценностных регуляторов, которые мы порой называем идеологией, сознательностью, совестью. Когда установка противоречит ценностным установкам человека то никакое навеивание, никакие осознаваемые или подсознательные установки не работают. Поэтому срабатывает черный ПиАр, которым пытаются создать проход в идеологическом барьере для разрушения того или иного позитивного образа. Вот, например, то же сообщение со съезда националистов о их намерении поддержать Ющенко на выборах - это инструмент разрушения идеологического барьера для деформации образа Ющенко. И это сделали не только националисты, но и все те (особенно "радуют", так называемые, оппозиционные или им сочувствующие) которые все это оповестили обществу.
        
        Но весь вопрос в том, кто эти поддающиеся люди и сколько их в Украине. Это люди, в большинстве своем те, кто вообще не ходит голосовать. Грубо говоря: им пофиг, они отрабатывают известную демагогическую установку - работать надо, а все остальное суета сует. Правду говоря, они и так не думают, так как не способны на подобные оценки. Здесь есть место всем возрастным категорям и, как это не может показаться странным, образовательным уровням. Их, в целом, не много. Но к ним примыкают различные группы общества, которые, по тем или иным причинам, не получили сильную мотивацию к выборам. И это может быть довольно значительная часть общества.
        
        Вот мотивация, в отличие от суггестивного влияния СМИ, наиболее сильный, можно сказать, даже определяющий фактор в создании выборца. Как ни странно, но важнее мотивировать приход человека в пункт голосования, чем мотивировать его конкретный выбор. Ведь мотивирует не какая-нибуть мифическая независимая организация, верно.
        
        Кроме того, я считаю, что самым сильным мотивом будет не мотивировка лучшей для выбора личностью, а мотивировка лучшим и конкретным предложением на будущее. Подтверждений тому много. Самым может быть "свежим" может быть победа большевиков в 17-м. Ведь, в конце концов, выпячивали не Ленина-Ульянова или какого-нибуть другого лидера. Мотивом служила реальная потребность людей в базисе для обеспечения своего будущего. Для одних это была земля, для других фабрика, равенство как инструмент для равенства экономических возможностей...и только в самом конце списка подавались общие идеологические установки. Это потом, когда власть уже была завоевана, весь арсенал мотивов был той же властью сдвинут как раз в самую безопасную область - область общих идеологических установок.
        
        Вот теперь можно вернуться к виртуальным образам кандидатов. Они виртуальны, спору нет. И они также мало интересны для общества, если говорить о фундаментальных потребностях общества в материальных возможностях для обеспечения собственного благосостояния.
        Просто ни одна из сторон не предлагает реальных стимулов и вынуждена вместо этого стимулировать у общества отношение к образам неких квазиреальных кандидатов. Но, здесь Вы правы, кому они по сути нужны, такие красиво обернутые в пестрые обертки разговоров о них? Даже не в том дело, насколько эти разговоры реальны - они вообще не отвечают реальным потребностям населения.
        
        Что людям не хватает? Не хватает реальных четких конкретных обязательств. К эти обязательствам можно было бы приложить и лидера.
        
        Власть уже не может ничего предложить реально мотивирующего общество,так как ей уже никто не поверит. Как ни странно может казаться, но с позиции реальных мотивов действующей власти всегда будет тяжелее, чем претендентам, так как у них были возможности, но ини их не использовали с точки зрения реальных мотивов. Если связать власть и персонально каждого из прокучмовских претендентов (чего оппозиция еще делать не умеет, так как не показывает материальные аспекты этой связи), то дела у них будут плачевны. Но это пол дела. Чтобы победить в Украине кучмовской нужно иметь перевес значительный, чтобы никакя подтасовка не помогла. Значит нужно подкрепить мотивировку Ющенко (его мотив довольно силен и, хоть и не достаточно для удовлетворения всех нужд общества, но материален - противник существующей власти) еще и мощной мотивировкой реального материального изменения жизни. И не из бюджета, так как возникает вопрос, а там откуда возмется. Я думаю, что наиболее мощным мотивом был бы мотив безопасной, безфискальной и индивидуальной предпринимательской деятельности, скажем на первые пять лет (три, два...)деятельности. Никаких разрешений,но только регистрация. Никаких хождений по инстанциям. Никаких сраных патентов. Это же касается, допустим, и предприятий, которые организуются лицами, ранее не имевшими опыта предприним. деятельности, предприятий, которые используют новые технологии, изобретения, некоммерческих и т.д, и т.п.
        
        Я не буду здесь разводить антимонии о деталях и прелестях - это не проблема данного форума. Но людям нужно дать инструмент для жизни и позволить этим инструментом пользоваться без ограничений. И сказать как это будет реализовано и в какие сроки.
        
        А это Вам не виртуально.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.06.09 | хтось

          Так звані "націоналісти" годуються з Банкової

          так само як і "братчики" і т.ін.
          
          Тому нічого тут дивуватись, їх використовує ведмедик в якості липучого дьогтю, щоб Ющу імідж заплямувати щонайсильніше.