Про суть реХВорми (/)
06/01/2004 | Shooter
Ключковський, Громадське радіо
Ідея цих змін до Конституції настільки ж далека від політичної реформи, як "темники" від свободи слова. Ідея полягає в єдиному: зберегти владу у руках теперішньої кліки, яка між собою домовилась.
Я все згадую слова покійного В’ячеслава Чорновола, який казав: "На теперішньому етапі демократія в Україні має шанси, поки олігархи між собою не домовились". Так от сьогодні вони між собою домовилися. І якщо зберегти в їх руках владу, то демократією в Україні не те що пахнути не буде, а ми будемо мати такий авторитарний режим, що Лукашенко, порівняно із ним, буде ще дуже великим демократом.
Хіба ми не бачимо того, що було в Донецьку, що в Ромнах, що було в Мукачевому? Ось що готується всій Україні. І так буде, якщо буде здійснено те, про що говорить Шуфрич: "Ми вам владу не віддамо". Не йде мова про те, чи народ передасть комусь владу. Вони владу мають і не віддадуть. І ось тепер, коли це станеться, коли будуть прийняті ці зміни до Конституції, президентські вибори втратять сенс.
Втратять той великий потенціал надії, який сьогодні накладається на те, що після виборів зміниться не розподіл повноважень між гілками влади, а зміниться стиль влади, зміниться ставлення влади до народу. Зміниться ставлення влади до народу, до національних інтересів України, які сьогодні просто знехтувані теперішньою владою, так само, як знехтуваний народ. Згадаємо собі історію із мінімальною заробітною платою, згадаємо історію із подачкою пенсіонерам у розмірі 5 гривень.
Згадаємо собі 10 мільярдів вкрадених з бюджету і захованих для виборів грошей. Згадаємо собі недавнє підвищення цін завдяки Азаровській діяльності щодо втягування України у ЄЕП. І так далі і так далі... І тому, коли мені сьогодні говорять, що якби опозиція об’єдналася, то вона би мала шанси і 400 голосів було би за зміни до Конституції, то я кажу: в чию користь? Я думаю той, хто сьогодні підтримує варіант 4105, 4180, чи, навіть, ту частину 3207, яка стосується перерозподілу влади нагорі, я глибоко переконаний працює не на демократію і не на український народ.
[...]
Є шлях реальніший: дійсно зробити деякі зміни до Конституції. Хоча з точки зору "Нашої України", політична реформа мала б закінчуватися змінами до Конституції, а не починатися.
Можна знайти погоджений варіант, якщо піти тим шляхом, який запропонував кілька днів тому Володимир Литвин. Давайте сядемо, подивимося спокійно, що потрібно зробити, а де не наламати дров. Давайте ми не будемо прив’язувати зміни до Конституції до початку президентських виборів. Хай вони наберуть чинності з 1 січня 2005 року, чи з 1 січня 2006 року, після парламентських виборів 2006 року.
А що так пече, так горить, щоб наступний Президент не мав наступних повноважень? Бо тоді навіщо ця реформа? Якби тим шляхом піти, сісти попрацювати та знайти розумні формулювання... Бо тут юридичних неточностей, як на конституційний текст, ну просто неприпустимо багато. І саме це голосувалося в цілому, і саме це пропонується до голосування знову.
Якщо би піти тим шляхом, можливо ми би дійшли компромісу, знайшли ті формулювання, які можуть підтримати 400 депутатів. Але, лише в тому випадку, якщо ми чітко розмежуємо довгострокові інтереси України і зміни до Конституції та президентські вибори, які є зовсім окремим політичним явищем. Якщо ми їх змішаємо, то буде тільки загострення ситуації, і абсолютно зникнуть розмови про інтереси українського народу що до змін до Конституції.
Ідея цих змін до Конституції настільки ж далека від політичної реформи, як "темники" від свободи слова. Ідея полягає в єдиному: зберегти владу у руках теперішньої кліки, яка між собою домовилась.
Я все згадую слова покійного В’ячеслава Чорновола, який казав: "На теперішньому етапі демократія в Україні має шанси, поки олігархи між собою не домовились". Так от сьогодні вони між собою домовилися. І якщо зберегти в їх руках владу, то демократією в Україні не те що пахнути не буде, а ми будемо мати такий авторитарний режим, що Лукашенко, порівняно із ним, буде ще дуже великим демократом.
Хіба ми не бачимо того, що було в Донецьку, що в Ромнах, що було в Мукачевому? Ось що готується всій Україні. І так буде, якщо буде здійснено те, про що говорить Шуфрич: "Ми вам владу не віддамо". Не йде мова про те, чи народ передасть комусь владу. Вони владу мають і не віддадуть. І ось тепер, коли це станеться, коли будуть прийняті ці зміни до Конституції, президентські вибори втратять сенс.
Втратять той великий потенціал надії, який сьогодні накладається на те, що після виборів зміниться не розподіл повноважень між гілками влади, а зміниться стиль влади, зміниться ставлення влади до народу. Зміниться ставлення влади до народу, до національних інтересів України, які сьогодні просто знехтувані теперішньою владою, так само, як знехтуваний народ. Згадаємо собі історію із мінімальною заробітною платою, згадаємо історію із подачкою пенсіонерам у розмірі 5 гривень.
Згадаємо собі 10 мільярдів вкрадених з бюджету і захованих для виборів грошей. Згадаємо собі недавнє підвищення цін завдяки Азаровській діяльності щодо втягування України у ЄЕП. І так далі і так далі... І тому, коли мені сьогодні говорять, що якби опозиція об’єдналася, то вона би мала шанси і 400 голосів було би за зміни до Конституції, то я кажу: в чию користь? Я думаю той, хто сьогодні підтримує варіант 4105, 4180, чи, навіть, ту частину 3207, яка стосується перерозподілу влади нагорі, я глибоко переконаний працює не на демократію і не на український народ.
[...]
Є шлях реальніший: дійсно зробити деякі зміни до Конституції. Хоча з точки зору "Нашої України", політична реформа мала б закінчуватися змінами до Конституції, а не починатися.
Можна знайти погоджений варіант, якщо піти тим шляхом, який запропонував кілька днів тому Володимир Литвин. Давайте сядемо, подивимося спокійно, що потрібно зробити, а де не наламати дров. Давайте ми не будемо прив’язувати зміни до Конституції до початку президентських виборів. Хай вони наберуть чинності з 1 січня 2005 року, чи з 1 січня 2006 року, після парламентських виборів 2006 року.
А що так пече, так горить, щоб наступний Президент не мав наступних повноважень? Бо тоді навіщо ця реформа? Якби тим шляхом піти, сісти попрацювати та знайти розумні формулювання... Бо тут юридичних неточностей, як на конституційний текст, ну просто неприпустимо багато. І саме це голосувалося в цілому, і саме це пропонується до голосування знову.
Якщо би піти тим шляхом, можливо ми би дійшли компромісу, знайшли ті формулювання, які можуть підтримати 400 депутатів. Але, лише в тому випадку, якщо ми чітко розмежуємо довгострокові інтереси України і зміни до Конституції та президентські вибори, які є зовсім окремим політичним явищем. Якщо ми їх змішаємо, то буде тільки загострення ситуації, і абсолютно зникнуть розмови про інтереси українського народу що до змін до Конституції.