Відповіді

• 2004.06.02 | Володимир

  Гучна ПРАВДА навколо Мукачевого! Без коментарів.

  Парламентська стенограма (http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/01060405_55.htm):
  
  
  ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ П’ЯТЕ
  Сесійний зал Верховної Ради України
  1 червня 2004 року
  .......
  КАРПАЧОВА Н.І.
  
  Шановні народні депутати, шановний Голово, шановні присутні!
  У новітній історії України, напевно, ще не було випадку, коли б місцеві вибори ставали предметом такої пильної уваги і такого протистояння політичних сил всієї України, як вибори міського голови міста Мукачево. Це місто стало символом не тільки безпрецедентного порушення конституційних прав людини, але й символом боротьби за їх дотримання.
  Сьогодні я хочу привернути увагу до одного з тих правоохоронців, який боронить такі права і який був безспосереднім свідком цих подій, що відбувалися у приміщенні Мукачівської міської ради в ніч з 19 на 20 квітня. Ця людина намагається донести правду щодо цих подій. Це 24-й Джумеля Михайло Іванович - сержант міліції Мукачевського міського відділу внутрішніх справ, який звернувся з цього питання до уповноваженого з прав людини і який сьогодні присутній в цій залі. Він стоїть зараз на балконі, і на його прохання я хочу зачитати його звернення до вас, шановні народні обранці, адже він не має можливості зробити це з трибуни Верховної Ради. (Оплески)
  "Я, Джумеля Михайло Іванович, сержант міліції Мукачівського міського відділу внутрішніх справ, родом з багатодітної бідної закарпатської родини. Вже два роки служу в роті патрульно-постової служби міліції. Те, що я хочу розповісти сьогодні народним депутатам, істина правда. І тому готовий за все сказане, як у нас заведено в горах, побожитися на Біблії.
  В ніч з 19 на 20 квітня цього року, коли відбулося викрадення виборчих бюлетенів, я особисто чергував у приміщенні міської ради біля вхідних воріт. Того дня у цьому приміщенні працювала слідча комісія Верховної Ради на чолі із заступником Голови Верховної Ради України Олександром Зінченком. Близько пів на дванадцяту ночі Олександр Зінченко, а з ним голова Закарпатської обласної ради та декілька народних депутатів України покинули приміщення міської ради. Хвилин через 20 після цього до приміщення зайшов (увага!) заступник начальника відділу міліції по громадському порядку підполковник Василь Швенда. З ним також були: радник тодішнього виконуючого обов'язки міського голови... Олександр, Андрій Лагойда та не знайомий мені чоловік невисокого зросту, русявий, років тридцяти. Лагойда взяв у сторожа ключі від головних і тильних воріт. Це дуже здивувало сторожа, бо таке ніколи раніше Лагойда не робив. Потім всі ці троє піднялися нагору у приміщення. Там уже знаходився старший наряду капітан міліції Василь Котубей. Капітан Котубей спустився до нас із сторожем і наказав мені нести службу біля секретної кімнати номер 52, де знаходилися виборчі бюлетені. Я піднявся на другий поверх і став охороняти цю кімнату. Вона була опечатана і, скоріше за все, знаходилася під сигналізацією, бо горіла червона лампочка. Хвилин через 10 після початку мого чергування до мене підійшов заступник начальник міськвідділу Швенда і сказав покинути це місце і повернути до вхідних воріт. Я спустився вниз, де був ще один співробітник нашої роти сержант Іван Пинзеник та сторож. Троє інших міліціонерів несли службу біля тильних воріт. В цей час на перший поверх спустилися двоє заступників начальника міськвідділу: підполковники Швенда і Корнєєв. Підполковник Швенда наказав трьом міліціонерам, які несли службу біля тильних воріт, залишити їх і піти патрулювати в місто. Таким чином, ворота залишилися без охорони, яка зазвичай там є.
  Також він віддав наказ залишити приміщення міськради сержанту Пензенику. Після цього і самі заступники начальника міськвідділу Швенда і Корнєєв залишили приміщення міськради.
  Близько 2-ої години ночі сторожу було повернуто ключі від головних та тильних воріт радником тодішнього виконуючого обов'язки міського голови Логойдою, який потім разом з незнайомим чоловіком, що мав русяве волосся, теж залишили приміщення міськради. Таким чином, ключі знаходилися у них майже 2 години. У 2.15 ми почули настирливі довгі дзвінки з тильних воріт і втрьох - я, сторож, капітан Кутебей - побігли туди. Сторожів охороньової автостоянки, яка поруч з воротами міськради, повідомили нас, що біля тильних воріт знаходилися кілька незнайомих людей, але їх там вже не було. Коли ми повернулися назад, то побачили світло на другому поверсі, якого там не мало бути.
  Прошу 30 секунд.
  
  ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, будь ласка.
  
  КАРПАЧОВА Н.І. Спасибі, народні депутати. Сторож і капітан Кутебей негайно піднялися нагору. Через кілька хвилин повернувся сторож, який був в шоці і сказав, що розбита секретна кімната, де зберігалися бюлетені, а також побито чергового у другій приймальні.
  Капітан Кутебей негайно викликав по телефону слідчо-оперативну групу, а сам залишився охороняти місце події. Проте, першими вже через 10-15 хвилин на місце прибули начальник міськвідділу полковник Валерій Дерновий і його заступники Швенда і Корнєєв. І тільки через 5-7 хвилин прибула оперативно-слідча група. О 8-ій годині ранку я закінчив своє чергування, а ця група ще продовжувала працювати.
  Шановні народні депутати, - цитую - мене дуже схвилювали події цієї ночі, тому, коли перший заступник Генерального прокурора Кудрявцев прибув до Мукачевого, я за власною ініціативою звернувся до нього та дав пояснення, але конкретної реакції з боку прокуратури щодо виклику мене та очних ставок так досі і не сталося, ніби-то моя інформація виявилася непотрібною нікому. Сподіваюся, що ця інформація оголошена у Верховній Раді України допоможе встановити істину щодо подій, які мали місце у моєму рідному місті Мукачеве".
  Я звертаюся до вас, шановний Михайле Івановичу Джмеля. Чи підтверджуєте ви сьогодні, знаходячись у сесійній залі Верховній Раді України, вашу заяву?
  
  ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Іванівна!
  
  ( Ш у м у з а л і)
  
  Тут же не слідчі дії проводяться.
  
  ( О п л е с к и )
  
  Шановні колеги!
  
  ( Ш у м у з а л і)
  
  Ще раз наголошую. Верховна Рада не кімната для слідчих дій. Є оголошена офіційна заява, офіційна заява є офіційною заявою, і вона піде у відповідні органи.
  
  ( Ш у м у з а л і)
  
  3 хвилини на запитання. Будь ласка, запишіться.
  
  ( Ш у м у з а л і)
  
  Будь ласка, висвітіть. Шановні колеги! Я ще раз наголошую. Заява її оголошена, вона все зробила.
  Будь ласка, Ткач. За ним Самойлик.
  
  11:40:41
  
  ТКАЧ Р.В.
  
  Роман Ткач, Народний рух України, фракція "Наша Україна".
  Перш за все, шановна Ніно Іванівно, я вам дякую за такий гарний виступ, але все-таки я би хотів щоб ви продовжили і візьміть, будь ласка, мій час і продовжить все те, що ви мали сказати. Прошу.
  
  КАРПАЧОВА Н.І. Я запитала Михайла Івановича Джмеля чи підтвердить він мої слова, він зараз сказав з балкону: "Підтверджую". Я правильно каже? І далі сказав: "Служу народу України". Я хочу, щоб всі правоохоронці нашої держави були такими, як Михайло Джумеля.
  
  (О п л е с к и)
  
  ІЗ ЗАЛУ. Нехай, стоячи, всі народні депутати піднімуться і поаплодують цій мужній людині. ( О п л е с к и)
  
  ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик.
  
  11:41:24
  
  САМОЙЛИК К.С.
  
  Ніна Іванівна, ну дійсно, заява, яка озвучена вами, дійсно, я розумію, що сьогодні ця молода людина вчинила подвиг. Це дійсно так. Не кожна людина може взяти на себе в такий скрутний час, просто щиро висловити те, що вона бачила і те, що вона думала. Але я знаю, що, на превеликий жаль, добитися до правди і до вас у тому числі, і до прокуратури, і до міліції дуже-дуже важко. Я хочу для себе все-таки вияснити, яким чином ця молода людина змогла все-таки достукатися і до вас, для того, щоб...
  
  КАРПАЧОВА Н.І. Я дякую за це запитання. По-перше, хочу сказати, що Уповноважений з прав людини відкритий для всіх чесних людей нашої держави. Тому для цієї людини не було перешкод надати свідчення під час мого перебування безпосередньо в місті Мукачеві.
  Сьогодні надаючи мені слово, головуючий поставив на голосування право Уповноваженого виступати у цій залі у будь-якій час. І ви знаєте, що Уповноважений має ці слова за законом. Я з повагою поставилась до вашого голосування щодо мого виступу у Верховній Раді України. І хочу сказати, що я не можу підміняти, як це визнає закон, всі слідчі органи нашої держави, тому краще ваше питання адресувати саме до правоохоронців, хто були ці молодики, які влаштували бійку і на виборчих дільницях, били членів дільничних комісій і також били народних депутатів України, які спостерігали за виборчими перегонами у місті Мукачево.
  Я сподіваюсь, що спільно з народними депутатами, дякуючи спеціальній слідчій комісії, яка працює за вашим дорученням шановні обранці, врешті Україна дізнається всю правду про виборчі перегони у Мукачево. Адже це не є проблемою Мукачево, це є проблемою всієї нашої держави.
  
  ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Ніна Іванівна. Сідайте, будь ласка. Слово має заступник Голови Верховної Ради Зінченко Олександр Олексійович.
  
  ЗІНЧЕНКО О.О.
  
  Шановні колеги, це було ваше доручення, доручення сесії організувати робочу групу і доповісти на сесії. Тому я прошу вас надати мені регламент 10 хвилин або об'єднати мій виступ із відповіддю на запитання.
  
  ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднуємо відповідями. Будь ласка.
  
  ЗІНЧЕНКО О.О. Шановні народні депутати, запрошені, гості.
  Бажання почути правду про самі мукачівські події, про їхні причини, про організаторів політичного середньовіччя у ХХІ сторіччі - це бажання не сфери політиків, це питання совісті. Шокуючи за своїм неприхованим цинізмом події не можуть не викликати обурення. Але хіба Мукачево перше у переліку зловживань та утисків демократії букви і духу закону? Зовсім ні. Мукачево - це іспит напередодні, перевірка на наших дорогах у майбутнє. Якщо з'їмо, стерпимо, тоді нічого жалітися, що тре ярмо, що боляче шиї. Якщо не зупинити беззаконня, якщо знову відкласти на потім, до кращих часів - далі буде тільки гірше. Часу в нас майже не лишилося. Але ж шанс ще є. Шанс не піти на змову з власною совістю, шанс назвати чорне чорним, а не сірим або навіть білим.
  Висновки робочої групи Верховної Ради є результатом ретельного аналізу подій, дій владних структур та ходу офіційного розслідування. Відразу зазначу, реакція парламенту на події у Мукачевому і вчасною, і необхідною. Сценаристи і організатори цього дійства не очікували її, а тому були вимушені буквально на ходу змінювати попередні плани. Але кінці у воду сховати не вдалося. Верховна Рада врахувала попередні висновки нашої комісії і дала політичну оцінку цим подіям. Зараз вже можна впевнено стверджувати, наші попередні висновки залишаються актуальними і знайшли нові підтвердження.
  Ситуація у Мукачевому стала виявом важкої і небезпечної системної хвороби всієї української влади. Злиття інтересів влади, знахабнілого, алчного чиновництва, силових структур та криміналітету призвело до цинічного та системного нехтування правами громадян, до реального загрози головним конституційним принципом, загрози зневіри більшості громадян у демократичних засадах розвитку своєї країни. Це не просто слова, це реальність підтверджена і доведена фактами.
  Наша група жодним чином не втручалася у процес слідства. Ми діяли тільки на підставі вимог Конституції та закону, рівного для всіх. Проте ми аналізували дотримання вимог слідчої процедури, збирали і надавали слідству факти та докази, оцінювали, як вони опрацьовуються слідчими органами. Зрозуміло, що для формування повної картини подій дійсно потрібен час. Але ж є речі цілком зрозумілі, які не вимагають складних досліджень. Ці речі мали б були проведені миттєво, протягом кількох днів на базі і постанови Верховної Ради, і доручення Президента України. Тому ми в праві вимагати від слідчих органів відповіді на конкретні питання щодо зафіксованих порушень законодавства.
  Перше. Підтверджене офіційними свідченнями переслідування людей за політичними мотивами як до, так і після виборів. Невже ці випадки є справою досліджень виключно уповноваженої з прав людини. А де Генпрокуратури та інші органи? Розгром трьох виборчих дільниць, нанесення тілесних ушкоджень народним депутатам України та іншим громадянам ввечері та вночі після виборів, порушення процедури роботи дільничих комісій та територіальної виборчої комісії. Якщо під сумнів поставлено підсумки голосування по 12-х дільницях, постає питання. Чи може слідство довести фальсифікацію або відсутність її хоча б на одній чи кількох дільницях? Якщо дані копії протоколу підтверджуються відеозаписом, по четвертій дільниці, де виявлена різниця голосів у ТВК та спостерігачів майже у три тисячі голосів, відеозаписом його проголошення головою дільничої комісії, хіба це недостатній привід хоча б порівняти та дослідити протоколи ТВК.
  Наступне. Незаконне скликання і проведення сесії міськради, яка прийняла присягу кандидата Нусера, фактично безпідставність виконання тривалого часу Едуардом Нусером повноважень міського голови.
  Далі. Розбійний напад на приміщення міськради, побиття охоронника Степана Левандовського, розгром приміщення першої частини та зникнення частини бюлетенів і оригіналів протоколів дільничих комісій, свідка ви сьогодні вже бачили. Хто з керівників місцевої міліції, яких було попереджено про можливість силових дій щодо виборчої документації, зняв охорони ми сьогодні вже почули і якою була мотивація. По жодному з цих фактів слідство не дало конкретних висновків та відповідей. Хіба це можна назвати слідством? Хіба більше 40 днів недостатньо для того, аби говорити не про наміри, а про висновки? Ми не вимагаємо покласти на стіл остаточні результати слідства, але ж немає і проміжних, хіба ж бо за 40 днів не можна було б хоча кваліфікувати події, кваліфікувати по епізодах визначенням відповідних статей кримінальних та інших кодексів? Звичайно, можна, можна і потрібно. Але що ми почули сьогодні з вами? Хуліганство, встановлені деякі порушення, слідство триває. Хіба це не сценарій ховання справи? Реальних висновків немає, як немає у слідства відповідей на інші ключові питання мукачівської справи. Власне, хто має відповідальність, що відбулося і як забезпечити правове розв'язання конфлікту. А головне, немає політичної волі у центральної, так, саме у центральної влади немає політичної волі адекватно зреагувати на загрозу і хоча б повторити те, що було зроблено у Криму у середині 90-х років, коли ця Автономія постала перед небезпекою перетворення у кримінальний заповідник.
  Процес, на жаль, пішов абсолютно передбачувано, в очікуванні, що буде, як завжди. Ми ж таки впевнені, що не буде, не буде інерції довготерпіння. (Оплески)
  Парламент вже виявив свою політичну волю, затвердивши відповідну постанову, і справа нашої честі вимагати довести розслідування до кінця, не допустити повторення мутацій мукачівських подій, не допустити навіть думки про таку можливість.
  Водночас хочу наголосити, об'єктивна оцінка мукачівських подій не може бути політично одномірною. Конфлікт розпочався не у квітні 2004 року, а значно раніше - під час проведення низки попередніх виборів мукачівського голови та боротьби за економічно привабливі регіональні ласощі. Порушення під час тих виборів також потребують розслідування і реагування.
  Безкарність і правовий нігілізм мають властивість відтворюватися, і відтворюватися у геометричній прогресії.
  Так, з боку різних учасників виборчих перегонів, в тому числі і з боку "Нашої України", були політичні помилки. Тут є предмет... до політичного несприйняття, але немає предмету для звинувачень.
  З боку ж СДПУ(о) бажання провести потрібного кандидата було підкріплено і адміністративно, і правоохоронно, і судово. Адже, практично, весь комплекс владних структур на Закарпатті тотально контролюється представниками СДПУ(о), і всі вони, ці структури, були активно задіяні в організації та реалізації мукачівської справи.
  Як саме? Дії міліції просто поза будь-якими коментарями. Розгром трьох виборчих дільниць, напад на приміщення міськради та крадіжка дільничних протоколів могли бути здійснені або за повної бездіяльності правоохоронців або за їхнім безпосереднім патронатом, інакше б ці події були б фізично неможливими.
  У зв'язку з цим особливо цинічними виглядають підвищення у званнях керівників місцевої дільниці у посадах, які відбулися практично одразу після виборів. Це що, визнання виконаної роботи чи "адекватна" (в лапках) реакція на вимогу постанови парламенту вжити кадрових змін?
  Судова влада. Саме вона повинна була стати перешкодою на шляху беззаконня, повинна була стати, але не стала. Так, вже наступного дня після виборів Мукачівський міжрайонний суд підтвердив правильність встановлених результатів виборів. Не буду коментувати рішення суду, бо незалежність судів - наріжний камінь демократії. Але пропоную замислитися на тим, як воно ухвалювалося. Рішення ТВК у розпорядженні суду не було, інших документів теж - і суд прийняв рішення на підставі єдиного документу - скарги, тобто документальне підтвердження волевиявлення виборців виявилося суду просто непотрібним.
  Ще дивнішою є поведінка Ужгородського міського суду, який, отримавши скаргу одного з кандидатів на рішення ТВК, після закінчення робочого дня, о 21 годині ухвалив рішення про відмову у задоволенні цієї скарги.
  Чи ви можете уявити незалежний, неупереджений суд, який приймає такі рішення без доказової бази? Це неможливо навіть з точки зору здорового глузду. Пояснення тут може бути лише одне: місцева судова влада була перетворена у слухняний механізм правового прикриття виборчих зловживань.
  Щодо дій Генеральної та місцевої прокуратури ви маєте ознайомитися у матеріалах, які дані від Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.
  Нарешті, головна вертикаль влади - виконавча. Все, що відбулося у Мукачевому, не могло не контролюватися облдержадміністрацією. Саме там відбувалася координація дій. Але без відповідних імпульсів з центру організація та реалізація мукачівського сценарію була б неможлива. Стратегічні, визначальні рішення ухвалювалися не у Закарпатті, а в Києві. Саме тут знаходився центр антикризового менеджменту, який заради досягнення власних політичних і економічних інтересів готовий зробити полем для своїх експериментів всю державу...
  
  ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
  
  ЗІНЧЕНКО О.О. Чи не випадково, що одразу ж після прийняття Постанови Верховної Ради з приводу Мукачевого з боку заступника Адміністрації Президента пана Базєва пролунали висновки щодо неконституційності висновків парламенту. Невже відтепер будь-який службовець Адміністрації Президента уособлює в собі Конституційний Суд.
  Мукачівські вибори виявилися показовими як стосовно конкретних механізмів фальсифікації, так і щодо загального підходу до моделювання побудови всього виборчого процесу. Мукачівські ноу-хау фальсифікацій технологій - це відмова від підробки проміжних результатів. Потрібен кінцевий результат проголошується незалежно від них, а далі вже починається спрацьовувати система прикриття. Мукачівські події виявили - подібна схема може спрацювати, а лише за обов'язкових умов: тотального контролю ЗМІ та щільної інформаційної обробки населення, насадження у суспільстві відчуття страху і безвихіддя, соціальної і політичної пасивності значної частини населення.
  Ми маємо повертатися до цього розгляду і здійснювати максимальний політичний тиск на відповідальні осіб та структури. Для цього треба, по-перше, досягти кадрових висновків, добитися того, щоб посадовці, які допустили (поки що я кажу саме "допустили", а не організували це ганебне дійство) були застосовані відповідні адміністративні, знову ж таки скажу "поки що" адміністративні санкції.
  У постанові чітко визначено коло цих посадовців. Парламент повинен наполягти на виконанні свого рішення. Кадрові висновки, навпаки, на.......... підвищення у званнях і посадах - це просто плювок в бік парламенту.
  По-друге, ретельно в межах законодавства контролювати процес розслідування. Ми не повинні втручатися у слідство. Ми повинні вимагати його результатів. У разі ж затягування порушення процедури, необ'єктивності, вимагати санкції до конкретних посадовців.
  І нарешті останнє. Терміново ліквідувати дірки у виборчому законодавстві, максимально звужувати можливість для зловживань. Варто замислитися над створенням системи парламентського моніторингу та парламентського контролю за виборчим процесом.
  Ми всі спільно повинні повернути суспільству, громадськості, простим людям віру і здатність ефективно впливати на владу, формувати владу і вимагати від влади відповідальності за свої дії. Це право кожного - намагатись мати те, за що доводиться молитись, за що прийдеться дивитися в очі своїм дітям та онукам.

• 2004.06.03 | Максим’як

  Re: Що значить відступили? Есдеки ПРОГРАЛИ у Мукачево! (-)