06/15/2004 | СЕМЕН

Новий менеджер Ющенка

Леонід Амчук, УП , 15.06.2004, 20:30



…Олександр Зінченко вважає, що уряду Віктора Ющенка "були створені пільгові умови, яких не було у жодного попереднього" Кабінету міністрів. Політбюро СДПУ(о), як і прогнозувалося, визнало роботу уряду з виконання програми "Реформи заради добробуту" незадовільною і доручило фракції висловити недовіру уряду.

СДПУ(о) вважає, що під час загострення політичної кризи у прем'єра не було чіткої політичної позиції. "Ющенко мовчазно дозволив використати своє ім'я й репутацію тим, хто намагається неконституційним шляхом перебрати на себе владу в державі і знищити злагоду в суспільстві", - сказав Зінченко…

Це – уривок із новини від 13 квітня 2001 року. За два тижні до відставки уряду Ющенка, до якої доклав руки й лідер фракції СДПУ(о) Олександр Зінченко.

А 10 квітня в ефірі каналу "Інтер", до якого мав пряме відношення Зінченко, вийшла програма "Однако с Михаилом Леонтьевым" – несподівано для глядачів, оскільки вона взагалі-то в Україні не транслюється. У цій передачі Ющенка змішали із лайном, і через кілька років дружина лідера "Нашої України" виграла суд у Леонтьєва.

Ведучий програми тоді заявив багато "цікавого": "Сам Ющенко нічого з себе не представляє – це просто сирий матеріал для масштабного американського політичного проекту. Керівником цього проекту, відповідальним перед держдепартаментом США, є його дружина Катерина Чумаченко. […] Красень Ющенко – прапор антикучмівської опозиції. При всій безперечній чарівності жертви репресій Юлії Тимошенко у неї все-таки стійка репутація злодійки".

Після цієї передачі Ющенко заявив: "Соромно говорити, що такі речі присутні в моралі тих людей, що причетні до цієї авантюри, що вони можуть існувати в Україні, що вони можуть жити, ходить, дихати одним повітрям і, очевидно, видавати себе, що вони думають про Україну. Треба, знаєте, мати Бога в серці, за це люди понесуть кару, кару не від мене..."

Новина на випередження

Це було три роки тому, і з тих часів багато чого змінилося. Найбільше змінився сам Олександр Зінченко. Він одужав – і у моральному, і у фізичному сенсі цього слова. Зараз колишні вороги збираються спільно перемагати на виборах президента 2004 року.

Загалом-то оголосити про прихід Зінченка на керівника виборчої кампанії Ющенка планували красиво і на кілька днів пізніше. Це мала би бути спільна прес-конференція Олега Рибачука – керівника офісу Ющенка, Романа Безсмертного – керівника штабу "Нашої України", та самого Зінченка на вже відомій посаді. Три діячі мали б шокувати публіку несподіваною заготовкою у вигляді віце-спікера та демонструвати єдність рядів в технологічному оточенні Ющенка.

Але вийшло все інакше – інформація про те, що перехід Зінченка схвалено на координаційній раді "Нашої України", вийшла у пресу через кілька годин після завершення засідання. Не можна виключати, що цьому сприяли деякі активісти, які хотіли нарешті змін у виборчій конфігурації Ющенка. І витік про Зінченка унеможливив шанси переграти ситуацію або затягувати початок роботи у новому форматі.

Схоже, і сам Зінченко ще не готовий публічно коментувати цей крок. Коли у вівторок він наткнувся на журналістів, то відразу зробив руба рукою: "Жодних коментарів, хлопці! Дайте мені хоч тиждень попрацювати".

Однак, як би там не було, тепер нарешті розкрилася структура передвиборчої кампанії Ющенка.

Політичні рішення ухвалює координаційна рада "Нашої України", до якої входять лідери депутатських груп фракції Ющенка. При чому першим заступником голови коордради (тобто Ющенка) є Порошенко, у якого як такої і групи в середині "Нашої України" немає – її чисельність знизилася до 10 депутатів при необхідних 15.

Секретарем коордради, який організовує її роботу, є Микола Мартиненко – один із найбільш довірених і найменш публічних діячів у фракції. Як відомо, його бізнес-партнер Давид Жванія є заступником голови штабу Ющенка-казначеєм кампанії. Щоправда, Жванія до коордради не входить – там засідає сам начштабу Роман Безсмертний.

Окрім Безсмертного, Мартиненка, Порошенка, Костенка, Тарасюка та Пинзеника до коордради входить Олег Рибачук як керівник офісу-заступник керівника штабу, а також Юрій Єхануров – як перший заступник у штабі з питань громадських організацій.

Штаб Безсмертного за задумом буде виконавчим органом коордради. А Зінченко є надбудовою – він займається узгодженням роботи структур Ющенка з іншими учасниками коаліції, наприклад, структурами Тимошенко.

Така от геометрія. Насправді ж виходить, що в новій конфігурації найбільше урізають Безсмертного. У попередньому, недоформатованому режимі кампанії Ющенка, всю коордроботу між регіональними структурами як партій "Нашої України", так і з сусідів по опозиції, доводилося виконувати Безсмертному.

Власне, його стиль подобався не всім. І постійні нападки з боку Тимошенко були скоріше спробами не замінити Безсмертного на себе, а призначити когось іншого, хто б відповідав за інтеграцію БЮТ у кампанію Ющенка. Тепер цим займатиметься коордрада і Зінченко.

Царство інтриг

На відміну від офісу Ющенка, який знаходиться в елітній частині Подолу, біля Андріївського узвозу, штаб Ющенка живе у менш престижних кварталах – біля подільської автостанції та Житнього ринку.

Цей дисидентський образ штабу підсилювався тим, що протягом останніх місяців для політологів він був улюбленою стравою для критики. Традиційний комплімент зводився до того, що центральний орган президентської кампанії Ющенка якщо не шкодить, то і не допомагає. При цьому одні закидають штабу бездіяльність, інші – зайві рухи в хибному напрямку.

Делікатний епітет на його адресу: найбільша парламентська сила інколи виглядає безпорадно безініціативною. Хоча, справедливо зауважують критики, "Наша Україна" як лідер опозиції має бути ідеологом побудови альтернативної України.

Команді Ющенка ставлять у провину те, що вони ідуть у руслі, прокладеному опонентами. А головна перемога останніх двох років – провал політреформи – є наслідком помилок Банкової, вдало опрацьованих "Нашою Україною". Однак на цьому перелік великих публічних успіхів закінчується.

З іншого боку, штаб досі не запустив жодних проривних розробок для перемоги Ющенка, чим викликає вмотивовані звинувачення у неефективності. В самому штабі невдоволення оточуючих пояснюють навмисно закритою роботою цього органу – "на війні як на війні". І пропонують дочекатися юридичного початку виборчої кампанії, коли їх майстерність буде показано в повному обсязі.

Одного разу внутрішнє невдоволення штабом навіть вирвалося назовні. Голова львівської облорганізації УНП, депутат Гудима кілька тижнів тому запропонував на місце керівника центрального штабу замість Безсмертного призначити Тимошенко.

За три роки роботи на лідера "Нашої України" Безсмертний і команда зосередили реальну владу над проектом "кандидат Ющенко". Що викликало адекватні ревнощі у інших амбіційних "нашоукраїнців".

Сам Безсмертний реагував на критику просто – якщо хтось може зробити краще, нехай робить. Він міг почувати себе безпечно, оскільки керувати штабом його призначили голосуванням на фракції "Наша Україна". І когось іншого, хто б набрав більше голосів, просто немає.

А про готовність працювати у штабі умовного Ющенка Тимошенко заявила не вчора і навіть не в цьому році. Якщо бути точним, то в... квітні 2001 року. Тоді в кількох інтерв’ю поспіль вона повторювала, що готова навіть на невдячну малооплачувану роботу.

"Якщо дійсно буде балотуватися лідер, якому я особисто як громадянин України буду вірити, буду знати, що ця людина здатна побудувати Україну такою, якою її б хотіли бачити її громадяни, то я навіть білизну в штабі цього лідера готова прати, але ж щоб не зруйнувати єдність, монолітність і все інше", - заявила Тимошенко в інтерв'ю "Новому каналу" 12 квітня три роки тому.

Але Тимошенко не могла стати заміною Безсмертному з кількох причин. По-перше, в "Нашій Україні" навіть невдоволені Безсмертним побоювалися, що Тимошенко за кошт донорів Ющенка працюватиме на свою власну парламентську кампанію-2006. Доступ до вертикалі всіх штабів, досить великої каси та інформресурсів породжує спокусу.

Проти Тимошенко працює ще один впливовий фактор – її уразливість до компромату. Відносини з Лазаренком назавжди наклали слід на імідж лідерки БЮТ. Останній місяць канали Медведчука розкручують скандал із Боровком. Інколи здається, що влада нищить Тимошенко з тим, щоб після її приєднання до табору Ющенка перенести негатив на нього. (Хоча, з іншого боку, Банкова може пресингувати Тимошенко як раз з іншою метою: щоб Ющенко користувався самі цією логікою і тримався осторонь лідерки БЮТ.)

Віце-спікер – примиритель?

З приходом віце-спікера тепер ці інтриги розв’язано, причому досить делікатно. Безсмертний залишився на своєму місці. Кажуть, він теж погодився на Зінченка як керівника кампанії Ющенка.

Натомість спектр дій Безсмертного зменшать. Та і сам він каже, що штаб готовий до виборів – регіональну вертикаль розгорнуто, залишилося узгодити горизонталь серед лідерів опозиційних сил. Але цим займатиметься саме Зінченко.

Дехто пропонує доручити Безсмертному зосередитися над проектом "День виборів" – тобто як гарантувати чесний хід голосування й підрахунок бюлетенів у масштабах країни. Також за ним залишається вся виконавча робота на рівні "Нашої України".

Водночас фінансові потоки планують розконцентрувати – від Жванії на новостворено контрольно-фінансову комісію у складі кількох представників різних груп "Нашої України".

Прихід Зінченка – це перемога всередині "Нашої України" ряду депутатів, близько знайомих із віце-спікером: Порошенка, Мартиненка, Олександра Морозова та Олександра Третякова.

Задоволена і Тимошенко – вона не матиме справи з Безсмертним. Її роль у кампанії Ющенка буде стосуватися певних напрямів і регіонів, які буде розподілено між учасниками коаліції. Зокрема, лідер БЮТ зголосилася тримати удар на рідній Дніпропетровщині, а також Кіровоградщині (там колишній губернатор області Валерій Кальченко є членом БЮТ).

У відповідь Тимошенко отримає шанс бути представленою у новій владі – в разі перемоги Ющенка – із пропорцією, рівносильною її результату на виборах-2002. Принаймні, саме про такий алгоритм заявив лідер "Нашої України" в ефірі "Громадського радіо". Як відомо, на минулих виборах блок Ющенка набрав 23,57%, блок Тимошенко – 7,26%, тобто співвідношення у новій владі буде (якщо буде) один до трьох.

При цьому крісло прем'єр-міністра на торги дійсно не виставляється. Хоча ніхто не заважає представляти, що воно дістанеться саме йому.

Кажуть, що в тому варіанті коаліційної угоди, який готувала Юлія Володимирівна, вона пропонувала розподіл відповідальності під час і після виборів у співвідношенні 50% ("Наша Україна") до 25% (БЮТ) і 25% (СПУ). Сама лідер БЮТ це категорично спростовує і каже, що коаліційна угода "як живий організм" постійно змінювалася й узгоджувалася, тому квоти там не виписувалися.

Єдине можна додати, що чим далі стає все більш очевидним, що на соціалістів як учасників коаліції з підтримки Ющенка розраховувати не доводиться (кажуть, що навіть відпустка в газеті "Грані", оголошена на все літо, пов'язана з обіцянкою Мороза не дратувати провладних і комуністичних партнерів неконтрольованими текстами про політреформу).

Ющенко з каратистом на чолі

Користь для Ющенка від приходу Зінченка відразу кидається у очі. Крім того, що він розрулив інтриги всередині коаліції, він також приніс із собою певний ресурс.

По-перше, це ім’я. Протягом останнього року, коли в нього сталися конфлікт із Медведчуком та вихід із СДПУ(о), Зінченко здивували багатьох. Крім авторитету серед практично всіх депутатів (окрім есдеків), він також вразив своєю стійкістю духу, переборовши страшну хворобу. Він здобув прихильників серед людей, не готових до глибокої опозиції, однак невдоволених владою. І тим більше – головним соціал-демократом.

Крім того, прихід Зінченка є знаковою подією як для еліти – починаючи від Литвина і закінчуючи Горбуліним – так і серед електорату. Безпосередньо на Зінченка орієнтуються в парламенті ряд депутатів. Крім того, навколо віце-спікера було створено міжфракційне об'єднання "Громадянська платформа", до якого увійшли 26 мандатів – переважно із провладних фракцій.

Також за Зінченком залишився не такий потужний, але все таки ресурс людей, які підтримували його в СДПУ(о) – наприклад, у рідній Чернівецькій області. Дехто ж наполягає, що саме Зінченко будував СДПУ(о) – в той час як Медведчук наживав для партії ворогів.

Також кажуть, що прихід Зінченка – це сигнал на зовні. Тим, хто були переконані, що все всередині "Нашої України" уже переділено і "стороннім вхід заборонено".

Ще один багаж Зінченка – це його зв'язки. Він був головою відділу пропаганди та агітації ЦК ВЛКСМ у часи, коли школу комсомолу проходили багато чинних діячів як у владі, так і в опозиції.

Ну і, безперечно, прихід Зінченка – це певний прорив для Ющенка на східному напрямку. Він не викликає застережень на сході України. Хоча б тому, що створив російськомовний канал "Інтер" – спільно з ОРТ, коли той було заборонено транслювати в Україні. Крім того, Зінченка не можуть зустріти в Донецьку свастикою і п'яними підлітками – він все таки один із керівників найвищого органу державної влади.

Ще одне – це широкі контакти Зінченка в Росії, які формувалися з часів його комсомольської роботи в Москві та не піддаються обліку. Як приклад можна навести: у віце-спікера близькі, якщо не дружні відносини з Володимиром Приходьком. Тим самим, що є заступником глави адміністрації президента Путіна.

Ну і наостанок – ще один аргумент: не відомо, як зараз, але в 2002 Зінченко був головою української федерації карате.