Я ніколи не очікував, що адвокат Монтян виявиться такою підлою.
06/16/2004 | Михайло Свистович
Відомий і переслідуваний режимом адвокат Тетяна Монтян, "захисник знедолених, борець проти несправедливості" виявилася насправді підступною та дріб"язковою людиною.
Взявшись вести майнову справу бабусі та малої онуки (мати малої тяжко працює в Росії, заробляючи гроші на годування родини без батька, який вирішив ще й обікрасти власну дочку), замість того, як би вчинив будь-який справжній адвокат-професіонал, займатися виключно справою, абсолютно невмотивовано позбавила незаможну родину молока, висушивши вим"я їхньої корови. Про це заявила сама бабуся, розкривши очі на досі невідому відьомську сутність Тетяни Монтян.
А якщо серйозно, то ця чудова історія, почалася рік тому. Справа в тому, що в Приірпінні народ звертається до нас, як до швидкої допомоги з будь-яких питань. І не лише політичних, а й просто особистісних конфліктів. Апогеєм цього всього став нещодавній дзвінок по телефону-автомату від обурених громадян: "Що це таке, ми стоїмо на автобусній зупинці, автобус вже півгодини як мав бути, а його нема".
Та повернемось до відьми і чаклунки Монтян. Отже, рік тому до нас звернулася бабуся, яка виховує малу онуку. Вона розповіла, що, поки її дочка (мама онуки) перебувала в Росії на заробітках, чоловік дочки розлучився з нею і одружився з іншою. Після розлучення бабуся забрала онуку до себе (батько малої був тільки за), а колишній зять вирішив продати хату, і вона випадково про це дізналася в останній момент, і що хата ця є спільним майном з її дочкою, і що всі документи на продаж у колишнього зятя вже підготовлені.
Оскільки справ у нас просто по гордо, і ми і так нічогое встигаємо, а тут влада ніяк не причетна, порадили ми бабусі подавати до суду і вирішили ми припахати до цієї справи Монтян. Думали, що, по-перше, і Монтян щось заробить (бабуся збиралася, якщо виграє суд, продавати, як і колишній зять, цю хату, половина з якої по справедливості належить її дочці), і візьме значноменше, ніж інші адвокати, і не надурить.
Монтян підійшла до справи чисто по-соціалістичному, відповідаючи на питання "Скільки коштують Ваші послуги? словами "Скільки дасте, стільки і буде, як виграємо". Протягом року Монтян їздила на своїй розваляній тарантайці на цю Богом забуту окраїну Гостомеля, де немає нормальної дороги, і мені також одного разу довелося тьопати туди пішки під дощем без парасолі по коліна в багнюці, щоб передати від Монтян бабусі термінову інформацію. Монтян зробила майже неймовірне, вона добилася того, що розлучення визнали незаконним, бо чувак приховав, що має дочку і спільне з дружиною майно, після чого офіційно в чувака виявилося дві дружини
Тобто фактично Монтян, визнавши незаконним розлучення, зробила чувака двоєженцем (це треба до якоїсь книжки записати). Поступово, повільно шальки терезів почали хилитися н абік бабусі, і справа повільно, але неухильно рухалася до виграшу, хоча формальностей там зробити залишалося ще багато, але то вже було технічне.
І от раптом в бабусиної корови зникає молоко, і бабуся звинувачує Монтян у тому, що вона - відьма, і що це Монтян висушила коров"яче вим"я. Монтян впала у такий шок, що навіть забулася заїхати з розвороту ногою в щелепу, а я довго качався від сміху по підлозі, бо такого в нас ще не було
Бабусю ж шкода. І не через висушене Монтян вим"я корови А через те, що вона найматиме іншого адвоката. Наші ж ірпінські адвокати не захищають клієнтів. Вони просто домовляються з адвокатами іншої сторони, домовляються, хто виграє справу (той, у кого більше грошей) і спільно обдирають обох клієнтів. Справа ж бабусі хоч і стоїть на виграшному шляху, але там ще роботи і роботи, і новий адвокат ще може зробити так, щоб бабуся її програла (без адвоката ж вона точно програє). Але, навіть якщо її новий адвокат справу і виграє, то може статись таке, після цього виграшу і продажу половини хати, їй залишиться хіба що моральна компенсація, оскільки всі гроші підуть на оплату нового адвоката. До речі, щойно до нас припхалася Монтян, яка вже після цього з власної ініціативи вирішила все ж допомогти тій бабусі без її навіть згоди і виконати обіцянку провести якусь там експертизу (вже провела, причому сама мусила шукати експерта і везти його на своєму драндулеті туди до чорта на кулічки).
В принципі, ми вже звикли до таких випадків, це Монтян така ніжна Наприклад, у нас була пречудова історія, коли бабусю, дочку і онуку-інваліда протягом кількох років через те, що ЖЕК неправильно зробив ремонт стояка, регулярно заливало гівном. Тобто унітаз працював не на прийом, а на видачу Вони писали скарги заяви, але на них ніхто не реагував. А, коли вся родина поїхала на місяць до села, то по приїзді виявила, що шаром екскрементів залита вся квартира. Довелося викинути і меблі, які здулись і були непридатні до використання, і одяг, який просмердівся і зогнив, і навіть паркет. Було це 10 років тому.
Подала бабуся на ЖЕК до суду, але до неї прибіг начальник ЖЕКу (зараз він перший заступник міського голови) і вмовив її забрати заяву. пообіцявши зробити ремонт. І бабуся погодилась. Я взагалі, перепрошую за ненормативну лексику, хуєю від таких людей. В них знищили все майно, а вони мало того, що не вимагають морального відшкодування, а й задовольняються непвоним матеріальним (адже ЖЕК не обіцяв компенсувати вартість меблів, одягу та інших "згівнілих" речей).
Та ЖЕК вчинив іще гірше. Він зробив ремонт лише стояка, і гівно перестало текти в квартиру, але ремонт квартири робити не збирався. Бабуся довго і нудно писала скарги і заяви, а потім подала до суду. Та суд не прийняв її заяви, бо вже минув термін позовної давності.
Кілька років незаможна родина з малою-інвалідом знімала якийсь непридатний до житла сарай без зручностей, поступово роблячи ремонт, а потім живучи без меблів на підлозі. І тоді бабуся зі злості перестала платити за квартиру й комунальні послуги. Кінець кінцем вже ЖЕК подав на неї за це до суду, і в неї почали забирати квартиру за борги. І тоді за справу взялась моя жінка. А це вже серйозно
Всі, в т.ч. і Монтян (ги-ги, наївна) казали, що це - програшна справа, що, на жаль, закон на боці ЖЕКу, хоча справедливість на боці бабусі, що всі терміни минули і т.д. Але ж ми - люди не європрейські й нехристиянсьі. Ми без жодного докору сумління діємо тими ж методами, якими діють наші вороги, тому, якщо вони плюють на закони, ми також безсоромно здійснюємо не формально-бюрократичний, а тотальний тиск на представників влади, політиків і суддів у тому числі. У Грузії це зветься "Гакмареба". Ми дійшли до цього самі, без підказки грузинів, і виявили, що "Гакмареба" може бути дуже навіть ефективною. "Гакмареба" - це тотальне чмиріння державного козла, який цинічно порушує закони. Це чмиріння не переступає меж закону, але може простягатися дуже далеко - від написання формальних скарг у всі можливі інстанції до публікацій у пресі та до обписування стін у районі проживання козла, випуску відповідних листівок й інформування про його козлізм якомога більшої кількості людей, сусідів, однокласників, родичів, колег по роботі родичів козла і т.д. (чим більше, тим краще, залежить від ситуації). При цьому пишеться лише правда. Лише факти, висновків не робиться (наклеп не пришиєш), а лише ставляться питання.
Через це нас трохи бояться. І, якщо справа не дуже важлива, або не дуже політична, або не настільки загрожує владі, то іноді вдається і виграти. Тому моїй дружині вдалося зробити майже неможливе - знову подати позовну заяву до суду "в зв"язку з нововиявленими обставинами". В підсумку суд присудив, що бабуся має виплатити ЖЕКу заборгованість, а ЖЕК їй моральну компенсацію. Причому моральна компенсація була на 700 гривень більшою. Таким чином в родині не лише залишилась квартира, з якою вона вже подумки попрощалася, але й деякі гроші з"явилися, не такі вже й малі, як для них. Тим більше, що на шару.
Але найцікавішим було ставлення родини до того, як в них забирали квартири. Мало того, що дочка, викладач музики з вищою освітою, пальцем не поворухнула, щоб зробити щось для себе й відстояти свою ж квартиру для своєї ж дочки, а тільки кліпала очима, коли ми просили елементарно нам допомогти. Бабуся також, не зважаючи на наші пояснення, що справа майже безнадійна і що потрібно докласти всім нам (і їм у тому числі) неймовірних зусиль, не рвалася допомагати моїй жінці. То їй облом було лізти до підвалу й шукати там документи, то вона не хотіла шукати свідків і казала, що сусіди та інші люди не підуть свідчити, бо такі у нас погані люди, і моя дружина, як ідіотка, сама ходила по цих незнайомих їй людях і вмовляла їх прийти на суд (і вони прийшли, і свідчили). Але вже після того, як суди закінчились, бабуся прийшла до нас і сказала, що ЖЕК не перераховує їй оті 700 гривень, а виконавча служба нічого не хоче робити. Наїхали ми на виконавчу службу, мудохались з нею довго, виплатив ЖЕК бабусі 300 гривень. Вона знову до нас. Ми знов до виконавчої служби, ЖЕКу і т.д. Але приходить знову бабуся і каже, що їй все одно не доплатили 20 гривень. Ми їй кажемо: "Бабусенько, ріднесенька, ми мудохались з вами довго і нудно, врятували вам квартиру, не взяли із вас ні копійки, ще якісь гроші заробили для вас. Але в нас є ще купа справ інших людей, в яких також життєві трагедії. І вони важливіші за ваші 20 гривень. Ну не має в нас можливості приділити ще тиждень на вибивання ваших 20 гривень, займіться цим уже самі, або подаруйте їх ЖЕКу, або давайте ми вам дамо їх, тільки не змушуйте нас на них витрачати час". Тепер ця бабуся ходить і розповідає, які ми злі і жорстокі.
І от тут виникає питання: "Як потрібно стаитись до людей? Як до народу чи як до електорату?" Так от, ставитись до людей як до електорату набагато людяніше, ніж як до народу. Бо, якщо ставитись до них як до народу, то вже давно слід би було послати подалі героїв описаних випадків. А от, якщо ставитись як до електорату, то нікого ти послати не можеш, а мусиш пояснювати, що вим"я висохло саме, і що слід звернутись до ветеринара, а не до іншої відьми, яка розчаклує корову. І ще самому привезти того ветеринара.
Виходить, що ставлення до народу, як до електорату, приносить більше користі самому народу.
З цього приводу, як ми працюємо з людьми, слід написати окрему статтю (блін, скільки я їх вже запланував, коли ж його писати?).
Взявшись вести майнову справу бабусі та малої онуки (мати малої тяжко працює в Росії, заробляючи гроші на годування родини без батька, який вирішив ще й обікрасти власну дочку), замість того, як би вчинив будь-який справжній адвокат-професіонал, займатися виключно справою, абсолютно невмотивовано позбавила незаможну родину молока, висушивши вим"я їхньої корови. Про це заявила сама бабуся, розкривши очі на досі невідому відьомську сутність Тетяни Монтян.
А якщо серйозно, то ця чудова історія, почалася рік тому. Справа в тому, що в Приірпінні народ звертається до нас, як до швидкої допомоги з будь-яких питань. І не лише політичних, а й просто особистісних конфліктів. Апогеєм цього всього став нещодавній дзвінок по телефону-автомату від обурених громадян: "Що це таке, ми стоїмо на автобусній зупинці, автобус вже півгодини як мав бути, а його нема".
Та повернемось до відьми і чаклунки Монтян. Отже, рік тому до нас звернулася бабуся, яка виховує малу онуку. Вона розповіла, що, поки її дочка (мама онуки) перебувала в Росії на заробітках, чоловік дочки розлучився з нею і одружився з іншою. Після розлучення бабуся забрала онуку до себе (батько малої був тільки за), а колишній зять вирішив продати хату, і вона випадково про це дізналася в останній момент, і що хата ця є спільним майном з її дочкою, і що всі документи на продаж у колишнього зятя вже підготовлені.
Оскільки справ у нас просто по гордо, і ми і так нічогое встигаємо, а тут влада ніяк не причетна, порадили ми бабусі подавати до суду і вирішили ми припахати до цієї справи Монтян. Думали, що, по-перше, і Монтян щось заробить (бабуся збиралася, якщо виграє суд, продавати, як і колишній зять, цю хату, половина з якої по справедливості належить її дочці), і візьме значноменше, ніж інші адвокати, і не надурить.
Монтян підійшла до справи чисто по-соціалістичному, відповідаючи на питання "Скільки коштують Ваші послуги? словами "Скільки дасте, стільки і буде, як виграємо". Протягом року Монтян їздила на своїй розваляній тарантайці на цю Богом забуту окраїну Гостомеля, де немає нормальної дороги, і мені також одного разу довелося тьопати туди пішки під дощем без парасолі по коліна в багнюці, щоб передати від Монтян бабусі термінову інформацію. Монтян зробила майже неймовірне, вона добилася того, що розлучення визнали незаконним, бо чувак приховав, що має дочку і спільне з дружиною майно, після чого офіційно в чувака виявилося дві дружини
Тобто фактично Монтян, визнавши незаконним розлучення, зробила чувака двоєженцем (це треба до якоїсь книжки записати). Поступово, повільно шальки терезів почали хилитися н абік бабусі, і справа повільно, але неухильно рухалася до виграшу, хоча формальностей там зробити залишалося ще багато, але то вже було технічне.І от раптом в бабусиної корови зникає молоко, і бабуся звинувачує Монтян у тому, що вона - відьма, і що це Монтян висушила коров"яче вим"я. Монтян впала у такий шок, що навіть забулася заїхати з розвороту ногою в щелепу, а я довго качався від сміху по підлозі, бо такого в нас ще не було
Бабусю ж шкода. І не через висушене Монтян вим"я корови
А через те, що вона найматиме іншого адвоката. Наші ж ірпінські адвокати не захищають клієнтів. Вони просто домовляються з адвокатами іншої сторони, домовляються, хто виграє справу (той, у кого більше грошей) і спільно обдирають обох клієнтів. Справа ж бабусі хоч і стоїть на виграшному шляху, але там ще роботи і роботи, і новий адвокат ще може зробити так, щоб бабуся її програла (без адвоката ж вона точно програє). Але, навіть якщо її новий адвокат справу і виграє, то може статись таке, після цього виграшу і продажу половини хати, їй залишиться хіба що моральна компенсація, оскільки всі гроші підуть на оплату нового адвоката. До речі, щойно до нас припхалася Монтян, яка вже після цього з власної ініціативи вирішила все ж допомогти тій бабусі без її навіть згоди і виконати обіцянку провести якусь там експертизу (вже провела, причому сама мусила шукати експерта і везти його на своєму драндулеті туди до чорта на кулічки).В принципі, ми вже звикли до таких випадків, це Монтян така ніжна
Наприклад, у нас була пречудова історія, коли бабусю, дочку і онуку-інваліда протягом кількох років через те, що ЖЕК неправильно зробив ремонт стояка, регулярно заливало гівном. Тобто унітаз працював не на прийом, а на видачу Вони писали скарги заяви, але на них ніхто не реагував. А, коли вся родина поїхала на місяць до села, то по приїзді виявила, що шаром екскрементів залита вся квартира. Довелося викинути і меблі, які здулись і були непридатні до використання, і одяг, який просмердівся і зогнив, і навіть паркет. Було це 10 років тому.Подала бабуся на ЖЕК до суду, але до неї прибіг начальник ЖЕКу (зараз він перший заступник міського голови) і вмовив її забрати заяву. пообіцявши зробити ремонт. І бабуся погодилась. Я взагалі, перепрошую за ненормативну лексику, хуєю від таких людей. В них знищили все майно, а вони мало того, що не вимагають морального відшкодування, а й задовольняються непвоним матеріальним (адже ЖЕК не обіцяв компенсувати вартість меблів, одягу та інших "згівнілих" речей).
Та ЖЕК вчинив іще гірше. Він зробив ремонт лише стояка, і гівно перестало текти в квартиру, але ремонт квартири робити не збирався. Бабуся довго і нудно писала скарги і заяви, а потім подала до суду. Та суд не прийняв її заяви, бо вже минув термін позовної давності.
Кілька років незаможна родина з малою-інвалідом знімала якийсь непридатний до житла сарай без зручностей, поступово роблячи ремонт, а потім живучи без меблів на підлозі. І тоді бабуся зі злості перестала платити за квартиру й комунальні послуги. Кінець кінцем вже ЖЕК подав на неї за це до суду, і в неї почали забирати квартиру за борги. І тоді за справу взялась моя жінка. А це вже серйозно
Всі, в т.ч. і Монтян (ги-ги, наївна) казали, що це - програшна справа, що, на жаль, закон на боці ЖЕКу, хоча справедливість на боці бабусі, що всі терміни минули і т.д. Але ж ми - люди не європрейські й нехристиянсьі. Ми без жодного докору сумління діємо тими ж методами, якими діють наші вороги, тому, якщо вони плюють на закони, ми також безсоромно здійснюємо не формально-бюрократичний, а тотальний тиск на представників влади, політиків і суддів у тому числі. У Грузії це зветься "Гакмареба". Ми дійшли до цього самі, без підказки грузинів, і виявили, що "Гакмареба" може бути дуже навіть ефективною. "Гакмареба" - це тотальне чмиріння державного козла, який цинічно порушує закони. Це чмиріння не переступає меж закону, але може простягатися дуже далеко - від написання формальних скарг у всі можливі інстанції до публікацій у пресі та до обписування стін у районі проживання козла, випуску відповідних листівок й інформування про його козлізм якомога більшої кількості людей, сусідів, однокласників, родичів, колег по роботі родичів козла і т.д. (чим більше, тим краще, залежить від ситуації). При цьому пишеться лише правда. Лише факти, висновків не робиться (наклеп не пришиєш), а лише ставляться питання.
Через це нас трохи бояться. І, якщо справа не дуже важлива, або не дуже політична, або не настільки загрожує владі, то іноді вдається і виграти. Тому моїй дружині вдалося зробити майже неможливе - знову подати позовну заяву до суду "в зв"язку з нововиявленими обставинами". В підсумку суд присудив, що бабуся має виплатити ЖЕКу заборгованість, а ЖЕК їй моральну компенсацію. Причому моральна компенсація була на 700 гривень більшою. Таким чином в родині не лише залишилась квартира, з якою вона вже подумки попрощалася, але й деякі гроші з"явилися, не такі вже й малі, як для них. Тим більше, що на шару.
Але найцікавішим було ставлення родини до того, як в них забирали квартири. Мало того, що дочка, викладач музики з вищою освітою, пальцем не поворухнула, щоб зробити щось для себе й відстояти свою ж квартиру для своєї ж дочки, а тільки кліпала очима, коли ми просили елементарно нам допомогти. Бабуся також, не зважаючи на наші пояснення, що справа майже безнадійна і що потрібно докласти всім нам (і їм у тому числі) неймовірних зусиль, не рвалася допомагати моїй жінці. То їй облом було лізти до підвалу й шукати там документи, то вона не хотіла шукати свідків і казала, що сусіди та інші люди не підуть свідчити, бо такі у нас погані люди, і моя дружина, як ідіотка, сама ходила по цих незнайомих їй людях і вмовляла їх прийти на суд (і вони прийшли, і свідчили). Але вже після того, як суди закінчились, бабуся прийшла до нас і сказала, що ЖЕК не перераховує їй оті 700 гривень, а виконавча служба нічого не хоче робити. Наїхали ми на виконавчу службу, мудохались з нею довго, виплатив ЖЕК бабусі 300 гривень. Вона знову до нас. Ми знов до виконавчої служби, ЖЕКу і т.д. Але приходить знову бабуся і каже, що їй все одно не доплатили 20 гривень. Ми їй кажемо: "Бабусенько, ріднесенька, ми мудохались з вами довго і нудно, врятували вам квартиру, не взяли із вас ні копійки, ще якісь гроші заробили для вас. Але в нас є ще купа справ інших людей, в яких також життєві трагедії. І вони важливіші за ваші 20 гривень. Ну не має в нас можливості приділити ще тиждень на вибивання ваших 20 гривень, займіться цим уже самі, або подаруйте їх ЖЕКу, або давайте ми вам дамо їх, тільки не змушуйте нас на них витрачати час". Тепер ця бабуся ходить і розповідає, які ми злі і жорстокі.
І от тут виникає питання: "Як потрібно стаитись до людей? Як до народу чи як до електорату?" Так от, ставитись до людей як до електорату набагато людяніше, ніж як до народу. Бо, якщо ставитись до них як до народу, то вже давно слід би було послати подалі героїв описаних випадків. А от, якщо ставитись як до електорату, то нікого ти послати не можеш, а мусиш пояснювати, що вим"я висохло саме, і що слід звернутись до ветеринара, а не до іншої відьми, яка розчаклує корову. І ще самому привезти того ветеринара.
Виходить, що ставлення до народу, як до електорату, приносить більше користі самому народу.
З цього приводу, як ми працюємо з людьми, слід написати окрему статтю (блін, скільки я їх вже запланував, коли ж його писати?).
Відповіді
2004.06.16 | Тестер
Re: Пиши, Михайло, не лінуйся. Ще пару таких життєвих шедеврів
і не тільки на "Пулітцерівську", а на "Нобеля" в літературному жанрі будемо тебе висувати.А якщо серйозно. "Ученьє свет, а неучей тьма".
Та ж бабка, тахоч би їй 70 і в школі колись вчилась, як-неяк.
Розум має хоч якісь границі - дурість безмежна...
От тобі і єлекторат. Дивись, щоб тебе відьмаком не зробили
2004.06.16 | Анатолій
Re: Пиши, Михайло, але обережно. Ще пару таких життєвих шедеврів
і така ж відьма, як Монтян, висуше тобі щось особисте. Після цього тобі вже ветеринар не допоможе, а дружина вижене з дому. Жарт...То ж я завжди говорив, говорю і говорити буду, що людям треба давати не релігію, а знання. А наша влада, з метою одурманення людей, саме те й робить, що підсовує їм якийсь там пархат. А люди, не розібравшись, який з цих пархатів пархатіше, кидяються у все зле...
Анатолій
2004.06.16 | Михайло Свистович
Аби Ви так лінувались, як я.
В мене є купа кокретних реальних справ, яких зробити не встигаю. Навіть спати немає часу.Тестер пише:
>
> От тобі і єлекторат.
І з цим електоратом треба працювати. якщо хочеш щось змінити. Іншого електорату в нас немає.
>
> Дивись, щоб тебе відьмаком не зробили
1. Я не здивуюсь.
2. Мені це по фіг.
2004.06.16 | SpokusXalepniy
Пишите, Шура, пишите! Ваши писания сеют разумное, доброе, вечное
Очень жизненные истории получились. Полезные во всех отношениях.Я бы даже осмелился сказать, что пару таких историй полезней борьбы с "Чистой Украиной" (бабочкой однодневкой).
У меня тут была ночь поразмыслить. Короче, к утру я пришел к выводу, что, возможно, Монтян не виновата в том, что коровьёве вымя высохло. Сами подумайте! Ожидая прибавления семейства, она вправе была рассчитывать получение молока на халяву. Поэтому с юридической точки зрения она явно не была заинтересована в высыхании вымени. Хотя... если к этому времени она уже ожидала рождение ребёнка в милицейской рубашке, то наказать его (ребёнка) за косвенное соучастие в побитии милиционера, во исполнении будущего решения суда, могло повлечь за собой тайный замысел, направленный на вышеупомянутое вымя. По идее, суд мог бы разобраться. Но нет в Украине настоящего суда присяжных!!! О чём приходиться только сожалеть.
Если же подойти к вашей истории в целом (и более серьёзно), то надо сказать, что поведение бабуси и даже её дочки, объясняется, как мне кажется, не так уж и сложно.
Дело в том, что с какого-то этапа "электорат" начинает воспринимать вас (с женой, и/или Монтян), и ваши поступки как действия официальные. Они вас начинают держать за ЖЭК-2, за такую же районную администрацию, только от другого главка-министерства. У них просто нет НИКАКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО опыта результативного общения с властью. А раз вы для них власть (ещё бы, благодаря вам даже квартиру отремонтировали!!! когда такое могло быть), то к такой власти можно ходить, выпрашивая у неё что-то, и её же при этом не уважать, т.к. это тоже в крови (исторической).
Вот и получается, что на месте бабуси так поступил бы каждый, пока из его вымени не будет выжата последняя капля рабства. А, как говорил один умный человек, эти капли пока можно черпать вёдрами.
2004.06.16 | Ігор Немашкало
Може тому і влада у нас така
що народ не вміє бути вдячним. Хоч на словах. У нас же ж так - як народ почує слабину, так відразу на шию і ніжки звісить. Тому я й казав Свистовичу - усей цей захист прав людини повинен грунтуватися виключно на комерційній основі. Як людина поважає свої права, то повинна поважати і їх захисника і платити йому достойно, а не намагатися вилізти на дурняка. А такою безкорисливою діяльністю Свистович і к вирощують тільки нових маленьких Кучм, бо чим ці страждальці, які на дурняка ганяють їх захисників, використовують їх прихильність до справедливості, яку "страждальці" трактують як слабину, кращі чи не такі підлі як Кучма?2004.06.16 | Михайло Свистович
Re: Може тому і влада у нас така
Ігор Немашкало пише:> Тому я й казав Свистовичу - усей цей захист прав людини повинен грунтуватися виключно на комерційній основі.
Справа в тому, що переважна більшість наших підзахисних не має, чим платити.
> А такою безкорисливою діяльністю Свистович і к вирощують тільки нових маленьких Кучм
Неправда, бо такою самою безкорисливрою діяльністю польська "Солідарність" виростила великого Бальцеровича.
2004.06.16 | Ігор Немашкало
Про Бальцеровича нічого не знаю
Тому першою думкою було сором'язливо відійти убік. Але потім набрався нахабства, щоб перепитати, а що Бальцерович був з страждальців чи з їх безкорисливих помічників?2004.06.16 | Михайло Свистович
Re: Про Бальцеровича нічого не знаю
Ігор Немашкало пише:> Тому першою думкою було сором'язливо відійти убік. Але потім набрався нахабства, щоб перепитати, а що Бальцерович був з страждальців чи з їх безкорисливих помічників?
З безкорисливих помічників. Як і весь тодішній польський уряд, як і велика частина депутатів Сейму.
2004.06.16 | Ігор Немашкало
Тоді Ви не зовсім точні
і я повертаюся до дискусії2004.06.16 | Михайло Свистович
Я зовсім точний.
Ігор Немашкало пише:> і я повертаюся до дискусії
Чомусь діяльність польської "Солідарності" не зростила малих нахабних кучмаків, а витворила зовсім інший, європейський народ.
2004.06.16 | Ігор Немашкало
Це дійсно, питання. Хитруни такі різні...
Треба розібратися чому діяльність Солідарності мала кращі наслідки.По-перше, вона швидше за все не була такою безвідповідально-безкорисливою (бо той, кому не платять, ні за що й не відповідає, це ми добре знаємо з ррадянської медицини).
По-друге, інша сторона, тобто поляк краще від пересічного українця, який сприймає його ж безкорисливий захист як слабину чи якусь пастку і ладен з цього навіть глузувати в душі, виглядаючи з-за рогу, як його захисник нишпорить підвалами та риється в доказах.
А швидше за се відрізнлися у кращий бік обидві сторни захисту прав громадян. І нарешті, якщо вже має існувати безкорисливий захист прав громадян, то самі громадяни у такому разі повинні захищати себе. А розірваність неминуче породжує питання - нащо? і недовіру. Як би будь-хто прийшов додому, аж там хтось копає города. Люлина питає - нащо? Та просто допомогти хочу. Тому що ти електорат. А так ти б того і починав. Ти диви, хитрун який. Ану ще тожі і води наноси і бруд винеси.
2004.06.16 | Михайло Свистович
Re: Це дійсно, питання. Хитруни такі різні...
Ігор Немашкало пише:> Треба розібратися чому діяльність Солідарності мала кращі наслідки.
Вона мала такі самі наслідки, як і наша діяльність.
> По-перше, вона швидше за все не була такою безвідповідально-безкорисливою
По-перше, вона була такою безкорисливою. По-друге, ми не є безвідповідальними.
> (бо той, кому не платять, ні за що й не відповідає, це ми добре знаємо з ррадянської медицини).
Якщо Ви підпадаєте під це правило, це не означає, що під нього підпадаємо ми.
> По-друге, інша сторона, тобто поляк краще від пересічного українця
Це просто Ви безпідставно підганяєте докази під вигадані Вами ж теорії.
> А швидше за се відрізнлися у кращий бік обидві сторни захисту прав громадян.
Також підгінка доказів, бо Ви не маєте достатньої інформації про жодну сторону.
> І нарешті, якщо вже має існувати безкорисливий захист прав громадян, то самі громадяни у такому разі повинні захищати себе.
Це вже другий етап. Є в нас і такі люди.
> А розірваність неминуче породжує питання - нащо? і недовіру.
Навпаки, поки що це породжувало у більшості випадків довіру.
> Як би будь-хто прийшов додому, аж там хтось копає города. Люлина питає - нащо? Та просто допомогти хочу. Тому що ти електорат.
Некоректне порівняння. Ми не нав"язуємо свою допомогу, а надаємо її тим, хто до нас звернувся або пропонуємо її. А такого в нас не буває, щоб людина раптом дізнавалася, що ми їй допомагаємо.
> А так ти б того і починав. Ти диви, хитрун який. Ану ще тожі і води наноси і бруд винеси.
Це Ви свою можливу реакцію змальовуєте? Ну тоді Ви нічим не відрізняєтесь від пересічної одиниці електорату. А ще називаєте себе рафінованим інтелігентом. Інтелігенція ж була завжди на голову ідеалістичнішою за електорат.
2004.06.16 | Михайло Свистович
Re: Пишите, Шура, пишите! Ваши писания сеют разумное, доброе, вечное
SpokusXalepniy пише:>
> Я бы даже осмелился сказать, что пару таких историй полезней борьбы с "Чистой Украиной" (бабочкой однодневкой).
Я не боровся з "Чистою Україною". Я боровся за чистоту "Чистої України".
>
> У меня тут была ночь поразмыслить. Короче, к утру я пришел к выводу, что, возможно, Монтян не виновата в том, что коровьёве вымя высохло. Сами подумайте! Ожидая прибавления семейства, она вправе была рассчитывать получение молока на халяву.
Я думаю, що Ви помиляєтесь. Бачите, Монтян мовчить. Мабуть їй соромно. А на те, щоб "відсушити" вим"я назад відьомських знань не вистачає
>
> Если же подойти к вашей истории в целом (и более серьёзно), то надо сказать, что поведение бабуси и даже её дочки, объясняется, как мне кажется, не так уж и сложно.
> Дело в том, что с какого-то этапа "электорат" начинает воспринимать вас (с женой, и/или Монтян), и ваши поступки как действия официальные. Они вас начинают держать за ЖЭК-2, за такую же районную администрацию, только от другого главка-министерства. У них просто нет НИКАКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО опыта результативного общения с властью. А раз вы для них власть (ещё бы, благодаря вам даже квартиру отремонтировали!!! когда такое могло быть), то к такой власти можно ходить, выпрашивая у неё что-то, и её же при этом не уважать, т.к. это тоже в крови (исторической).
Я це розумію.
2004.06.16 | технолог
Свистович таки відьмак!!!
Коли ми з ним спілкувались, це було видно з того, як він відводив очі.Врахуй надалі, Михайло, та дивись і кажи людям в очі правду на 100%.
Успіхів!!!
2004.06.17 | Михайло Свистович
Так я цього і не приховую. Чорна магія - моє захоплення
Всілякі там чари, вроки, звабитехнолог пише:
> Коли ми з ним спілкувались, це було видно з того, як він відводив очі.
> Врахуй надалі, Михайло, та дивись і кажи людям в очі правду на 100%.
Давно вже кажу на всі 200.
2004.06.17 | Тетяна Монтян
Re: Так я цього і не приховую. Чорна магія - моє захоплення
Підла істота Свистович! Складається враження, що ти вже просто не знаєш, яким чином привернути увагу читачів сайту до своїх довжелезних, а тому нецікавихА з народом нашим все давно зрозуміло і без висушеного вимені - бидло голиме і невиправне, але все одно жалюгідне, а у мене ж серце не камінь, хоча я і знаю, що жодна добра справа не залишається без покарання
2004.06.18 | Михайло Свистович
Re: Так я цього і не приховую. Чорна магія - моє захоплення
Тетяна Монтян пише:> Підла істота Свистович! Складається враження, що ти вже просто не знаєш, яким чином привернути увагу читачів сайту до своїх довжелезних, а тому нецікавих
Це твої постинги не цікаві (і не менш довгі, я задовбався читати)ю Не Твою "черепашку" прочитало у 10 разів менще людей, аніж цей допис. І це, не дивлячись на те, що в назві постингу стоїть автор - ціла Тетяна МОНТЯН. Бачиш? Не цікавить народ твоя писанина. А от те, що ти - падлюка, людей відразу зацікавило
> А з народом нашим все давно зрозуміло і без висушеного вимені - бидло голиме і невиправне, але все одно жалюгідне
Сама ти така. От через таких, як ти, ми і живемо фігово. Бо ти любиш тільки себе. Ну і мене, звичайно
> хоча я і знаю, що жодна добра справа не залишається без покарання
Наступного разу, коли тебе звинуватять у тому, що не вродила картопля, піди в магазин, накупи собі купу тістечок солодких і хряцай, поки життя не видасться солодким і класним. Я так часто роблю, коли в мене поганий настрій. Це краще, ніж пити з горя
2004.06.18 | S@nya
Re: Так я цього і не приховую. Чорна магія - моє захоплення
Михайло Свистович пише:>
> Наступного разу, коли тебе звинуватять у тому, що не вродила картопля, піди в магазин, накупи собі купу тістечок солодких і хряцай, поки життя не видасться солодким і класним. Я так часто роблю, коли в мене поганий настрій. Це краще, ніж пити з горя
Еeeх!!! Був би я папарацці, вжe б була готова стаття: "Cвистович звинувачує Монтян у пияцтві і відмацтві"
2004.06.18 | пан Roller
Re:А, что вам мешает стать папарацей?
S@nya пише:> Михайло Свистович пише:
> >
> > Наступного разу, коли тебе звинуватять у тому, що не вродила картопля, піди в магазин, накупи собі купу тістечок солодких і хряцай, поки життя не видасться солодким і класним. Я так часто роблю, коли в мене поганий настрій. Це краще, ніж пити з горя
>
> Еeeх!!! Був би я папарацці, вжe б була готова стаття: "Cвистович звинувачує Монтян у пияцтві і відмацтві"
2004.06.18 | Анатолій
Монтян та Свистовичеві, від мене особиста подяка за гумор!
Розвеселили від душі. Насміявся від душі. А ше смішніше, що не всі зрозуміли, що це гумор.Але пора і честь знати. Гуморити, не значить хамити. Пора зупинитися, панове!
Анатолій
2004.06.18 | Тетяна Монтян
Re: Так я цього і не приховую. Чорна магія - моє захоплення
Михайло Свистович пише:> Тетяна Монтян пише:
> > Підла істота Свистович! Складається враження, що ти вже просто не знаєш, яким чином привернути увагу читачів сайту до своїх довжелезних, а тому нецікавих
>
> Це твої постинги не цікаві (і не менш довгі, я задовбався читати)ю Не Твою "черепашку" прочитало у 10 разів менще людей, аніж цей допис. І це, не дивлячись на те, що в назві постингу стоїть автор - ціла Тетяна МОНТЯН. Бачиш? Не цікавить народ твоя писанина.
Шкода, шкода. Стаття мені аж самій сподобалася
А от те, що ти - падлюка, людей відразу зацікавило
Народ ще більше б зацікавило, якщо б ти зробив назву постингу "Монтян та Кірпа в ліжку: вдалий випадок виправлення сексуальної орієнтації"
Бо народ давно це знав, просто доказів, окрім твого вічного паплюження мого світлого образу не було, а я через свою виняткову скромність не міг це питання підіймати. А от тепер всім усе стало ясно. Висушила вим"я, позбавила дитину молока. Які ще треба докази твоєї підлості?
А я свою підлість та несприйняття твоєї ожирілої фігури і довжелезних постингів ніколи і не приховувала
>
> > А з народом нашим все давно зрозуміло і без висушеного вимені - бидло голиме і невиправне, але все одно жалюгідне
>
> Сама ти така. От через таких, як ти, ми і живемо фігово. Бо ти любиш тільки себе. Ну і мене, звичайно
Розімріявся, дурненький
А любити треба людей, Каїнів ти нащадок. Так книжка пише. Біблія зветься. Іншого ж народу в нас нема.
Хоч я це бидло і не переварюю, але допомагаю йому більше, ніж багато з тих, хто всюди триндить про свою до нього любов. І надалі допомагатиму, але любити - не збираюсь! І взагалі, я атеїстка, та й Коран мені подобається більше, ніж Біблія
>
> > хоча я і знаю, що жодна добра справа не залишається без покарання
>
> Наступного разу, коли тебе звинуватять у тому, що не вродила картопля, піди в магазин, накупи собі купу тістечок солодких і хряцай, поки життя не видасться солодким і класним. Я так часто роблю, коли в мене поганий настрій. Це краще, ніж пити з горя
Тістечка не їм і тобі не раджу. Ти і так жирний, як окорок, а скоро взагалі в двері не влізатимеш. Краще займись спортом - теж класно покращує настрій
2004.06.21 | Михайло Свистович
Бачиш, Монтян, як я тебе прорекламував?
Тетяна Монтян пише:>
> Шкода, шкода. Стаття мені аж самій сподобалася
Бачиш, як тільки я її прорекламував (у попередньому постингу), відразу стали її читати
>
> Народ ще більше б зацікавило, якщо б ти зробив назву постингу "Монтян та Кірпа в ліжку: вдалий випадок виправлення сексуальної орієнтації"
Чого не було - того не було. Тому я про це й не пишу. Я ж - чесний
>
> А я свою підлість та несприйняття твоєї ожирілої фігури і довжелезних постингів ніколи і не приховувала
Я тиждень тому важився. В мене ідеальне співвідношення - при зрості 182-183 см 82 кг ваги
>
> Розімріявся, дурненький
Брешеш, як завжди
>
> Тістечка не їм і тобі не раджу.
Житя одне і не варто відмовляти собі у маленьких задоволеннях
Коли ти станеш стара і фігова,
Немов несвіжа холодна котлета,
Коли ти будеш товста, як корова,
Й не допоможуть ніякі дієти,
Коли не будеш потрібна нікому,
І будуть діти із тебе сміятись,
Коли без ліфту до себе додому
Уже не зможеш ногами піднятись,
Коли безглузді маразми старечі
Ти шамкотітимеш ротом беззубим,
Коли волосся на згорблені плечі
Впаде, мов клоччя, й потріскають губи.
Коли надійдуть останні обжинки,
І буде видно, що смерть недалечко,
Ти пошкодуєш про деякі вчинки,
І що не з"їла оцього тістечка.
2004.06.21 | Тетяна Монтян
Re: Бачиш, Монтян, як я тебе прорекламував?
Михайло Свистович пише:> Тетяна Монтян пише:
> >
> > Шкода, шкода. Стаття мені аж самій сподобалася
>
> Бачиш, як тільки я її прорекламував (у попередньому постингу), відразу стали її читати
>
> >
Її стали читати, тому що вона цікава, а не через твою безглузду рекламу.
> > Народ ще більше б зацікавило, якщо б ти зробив назву постингу "Монтян та Кірпа в ліжку: вдалий випадок виправлення сексуальної орієнтації"
>
> Чого не було - того не було. Тому я про це й не пишу. Я ж - чесний
>
> >
Брехло ти
> > А я свою підлість та несприйняття твоєї ожирілої фігури і довжелезних постингів ніколи і не приховувала
>
> Я тиждень тому важився. В мене ідеальне співвідношення - при зрості 182-183 см 82 кг ваги
>
Яке "ідеальне співвідношення"???!!! У чоловіка мають бути м"язи, а не жир на сраці та тіпа талії. А ти 40 кг штангу лежачи вижати не зміг, в той час як мої семирічні діти штовхають 35 кг, і я сама на твоїх очах штовхнула 40 десять разів. Так що не лести собі окорок нещасний
> >
> > Розімріявся, дурненький
>
> Брешеш, як завжди
>
Кажу чистісіньку правду.
> >
> > Тістечка не їм і тобі не раджу.
>
> Житя одне і не варто відмовляти собі у маленьких задоволеннях
>
> Коли ти станеш стара і фігова,
> Немов несвіжа холодна котлета,
> Коли ти будеш товста, як корова,
> Й не допоможуть ніякі дієти,
>
> Коли не будеш потрібна нікому,
> І будуть діти із тебе сміятись,
> Коли без ліфту до себе додому
> Уже не зможеш ногами піднятись,
>
> Коли безглузді маразми старечі
> Ти шамкотітимеш ротом беззубим,
> Коли волосся на згорблені плечі
> Впаде, мов клоччя, й потріскають губи.
>
> Коли надійдуть останні обжинки,
> І буде видно, що смерть недалечко,
> Ти пошкодуєш про деякі вчинки,
> І що не з"їла оцього тістечка.
"Я поет, зовусь я Цвєтік.
От мєня вам всєм прівєтік!"
Я до цього віку напевне не доживу. так що шкодувати про нез"їдене тістечко не доведеться.
2004.06.22 | Михайло Свистович
Re: Бачиш, Монтян, як я тебе прорекламував?
Тетяна Монтян пише:>
> Її стали читати, тому що вона цікава, а не через твою безглузду рекламу.
Фак залишається факом
>
> Брехло ти
Відьма
>
> Яке "ідеальне співвідношення"???!!!
182 чи 183 на 82. Ось таке
>
> У чоловіка мають бути м"язи, а не жир на сраці та тіпа талії.
З типу талії у мене спадають штани. Я стаю струнким і красівим
>
> А ти 40 кг штангу лежачи вижати не зміг, в той час як мої семирічні діти штовхають 35 кг, і я сама на твоїх очах штовхнула 40 десять разів. Так що не лести собі окорок нещасний
На твоїх очах і без допомогою ніг, як ти. я штовхнув ту штангу більше за тебе
>
> Кажу чистісіньку правду.
Та брешеш.
>
> Я до цього віку напевне не доживу.
Куди ти дінешся. Такі, як ти, живучі, як... (сама підбери аналогію).
2004.06.22 | monstroire
Re: Бачиш, Монтян, як я тебе прорекламував?
Михайло Свистович пише:> Тетяна Монтян пише:
> >
> > Її стали читати, тому що вона цікава, а не через твою безглузду рекламу.
>
> Фак залишається факом
>
Це випадковість, збіг обставин
> >
> > Брехло ти
>
> Відьма
>
сам ідьмак
> >
> > Яке "ідеальне співвідношення"???!!!
>
> 182 чи 183 на 82. Ось таке
>
О, вибач. Ти тіпа Шверценеггер
> >
> > У чоловіка мають бути м"язи, а не жир на сраці та тіпа талії.
>
> З типу талії у мене спадають штани. Я стаю струнким і красівим
>
Я щойно розмовляла з Мирославою. Вона каже, що ти як був жирний, як свиня, так ним і залишаєшся. Я їй вірю, а не тобі
> >
> > А ти 40 кг штангу лежачи вижати не зміг, в той час як мої семирічні діти штовхають 35 кг, і я сама на твоїх очах штовхнула 40 десять разів. Так що не лести собі окорок нещасний
>
> На твоїх очах і без допомогою ніг, як ти. я штовхнув ту штангу більше за тебе
>
Ах тиж експерт бодібілдінгу. Я ж важу не 82 кг, а 62. Але стоячи штовхаю не менше за тебе, дохлятина
> >
> > Кажу чистісіньку правду.
>
> Та брешеш.
>
Від брехла чую
> >
> > Я до цього віку напевне не доживу.
>
> Куди ти дінешся. Такі, як ти, живучі, як... (сама підбери аналогію).
>
Я зачахну від твоїх необгрунтованих наїздів і таки не доживу. Зловтішайся, підла істота!
>
2004.07.02 | АК
Електронна адреса
Пане Михайле,вибачте за "офтопік".
За якою електронною адресою з Вами можна зв'язатися?
З повагою,
Андрій
2004.07.02 | Михайло Свистович
svystovych@maidan.org.ua (-)