Це би було сумно, якби не було так смішно
06/18/2004 | Franko
Лист на адресу Прем'єр-міністра від жительки Луганщини Нелі Олександрівни Резцової
Дорогий Вікторе Федоровичу!
Я не маю слів, щоб висловити Вам свою подяку. Мені здається сьогодні, що я найщасливіша людина в світі. Так мені тепло і приємно стало після того, як Ви при своїй зайнятості знайшли час, щоб вислухати старшу бідну жінку. Я все життя тяжко працювала і тяжко ростила своїх дітей. Коли я почула по телевізору, що Ви дбаєте про нас, стариків і підвищуєте нам пенсії, я зібрала на своєму городі відерко полуниці і кажу сусідкам – поїду я до Києва і відвезу Прем’єр-міністрові. Нехай це буде скромний знак подяки за все, що Ви робите для нас, бідних людей. Мені люди кажуть: “Куди ти їдеш, глупа жінко, хто тебе там у Києві чекає!” Я , було, вже засумнівалася, а потім думаю, ні, таки поїду. І ось я поїхала і з приймальної, там, де ото народ сходиться, щоб в Кабінет міністрів потрапити, телефоную у Вашу прес-службу. Кажу, передайте ото полуницю для Віктора Федоровича у знак подяки. Не сподівалася я, дорогий Вікторе Федоровичу, що мене до Вас допустять. Аж тут – щастя таке – Ви погодилися мене прийняти. І не погордили моїм скромним подарунком, своїми руками вирощеним. І коли Ви зі мною так тепло, так по-синівськи поговорили, я собі думаю – є велике серце у душі цієї людини. Він великий патріот і буде вірно служити простим людям. Я ніколи не забуду того дня, коли побачила Вас, бо ж не думала не гадала, що колись самого Прем’єра побачу і що він мені руку потисне. Дай Вам, Боже, здоров’ячка, Вікторе Федоровичу, Вам і всій Вашій родині, і всім людям наших, за яких Ви так заступаєтеся. Ми усі в нашому містечку Рубіжному Луганської області за Вас Богу молимося. А я і мої діти, і мої онуки та правнуки, як дасть Господь дочекатися, будемо вважати Вас найріднішою людиною. І будемо молитися до ікони, яку Ви мені при нашій зустрічі подарували.
Обнімаю Вас сердечно,
з повагою Неля Олександрівна Резцова, м.Рубіжне Луганської області
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6856369&cat_id=6621637
Дорогий Вікторе Федоровичу!
Я не маю слів, щоб висловити Вам свою подяку. Мені здається сьогодні, що я найщасливіша людина в світі. Так мені тепло і приємно стало після того, як Ви при своїй зайнятості знайшли час, щоб вислухати старшу бідну жінку. Я все життя тяжко працювала і тяжко ростила своїх дітей. Коли я почула по телевізору, що Ви дбаєте про нас, стариків і підвищуєте нам пенсії, я зібрала на своєму городі відерко полуниці і кажу сусідкам – поїду я до Києва і відвезу Прем’єр-міністрові. Нехай це буде скромний знак подяки за все, що Ви робите для нас, бідних людей. Мені люди кажуть: “Куди ти їдеш, глупа жінко, хто тебе там у Києві чекає!” Я , було, вже засумнівалася, а потім думаю, ні, таки поїду. І ось я поїхала і з приймальної, там, де ото народ сходиться, щоб в Кабінет міністрів потрапити, телефоную у Вашу прес-службу. Кажу, передайте ото полуницю для Віктора Федоровича у знак подяки. Не сподівалася я, дорогий Вікторе Федоровичу, що мене до Вас допустять. Аж тут – щастя таке – Ви погодилися мене прийняти. І не погордили моїм скромним подарунком, своїми руками вирощеним. І коли Ви зі мною так тепло, так по-синівськи поговорили, я собі думаю – є велике серце у душі цієї людини. Він великий патріот і буде вірно служити простим людям. Я ніколи не забуду того дня, коли побачила Вас, бо ж не думала не гадала, що колись самого Прем’єра побачу і що він мені руку потисне. Дай Вам, Боже, здоров’ячка, Вікторе Федоровичу, Вам і всій Вашій родині, і всім людям наших, за яких Ви так заступаєтеся. Ми усі в нашому містечку Рубіжному Луганської області за Вас Богу молимося. А я і мої діти, і мої онуки та правнуки, як дасть Господь дочекатися, будемо вважати Вас найріднішою людиною. І будемо молитися до ікони, яку Ви мені при нашій зустрічі подарували.
Обнімаю Вас сердечно,
з повагою Неля Олександрівна Резцова, м.Рубіжне Луганської області
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6856369&cat_id=6621637
Відповіді
2004.06.18 | Мартинюк
Треба перемальовувати картину "Ходоки у Ленина"
В принципі це неважко зробити сучасними комютерними методами - просто підставити фізію Януковича замість рідного і знайомого з піонерського дитинства Володимира Ілліча.Маю підозру що ходокиня з Рубіжного напевне випросила у премєра останній пентіум і рік халявного Інтернету. І ТЕПЕР МОЖЕ ЧИТАТИ СВІЙ ТА ЙОМУ ПОДІБНІ ЛИСТИ НА САЙТІ КАБМІНУ.
2004.06.18 | observer
Сучасний варіант - "Ходкі Януковіча". Було: "Ходоки у Ленина"(-)
2004.06.18 | Тестер
Re: давайте перечислимо титули
Кращий друг фізкультурників та спортсменівКращий друг артистів, але цей титул ділить разом з Кучмою
Кращий друг братків і приклад для юнацтва
Кращий друг пенсіонерів...
Добавляйте, а піду сльози витру і носа вишмаркаю
2004.06.18 | Правник
Що сь си стало у Рубіжному
Franko пише:> Лист на адресу Прем'єр-міністра від жительки Луганщини Нелі Олександрівни Резцової
> як Ви при своїй зайнятості знайшли час, щоб вислухати старшу бідну жінку.
Гм, це новина якась лінгвістична - що мешканки Рубіжного користують си західняцьким "старша жінка"
2004.06.18 | Тестер
Re: Тота Нелі була Аннов, але в 50 віїхала
по вербовці на Домбас і віддаласі за якогос москалє.Видити, люди, шо вони з нашими жінками роб"Ї.
Най то шлях трафит!
2004.06.18 | Рюген
Ну спасибо!
Наконец-то увидел сообщение на нормальном галицком языке.Не убили-таки украинизаторы.
Вам бы только его до письменного развить и все будет в порядке.
А на латиницу переходить/возвращаться не собираетесь?
2004.06.19 | Михайло Свистович
Рюгене, Ваша галицька параноя просто смішна.
Побачити в стьобі черкащанина Тестера "галицьку мову" - це треба дуже захотіти2004.06.19 | Рюген
"Розлізлися поміж людьми, мов мишенята..."
Что Вам моя паранойя, Свистовичу?Вы о своей беспокойтесь.
Вы тут как-то уже распинались, что не галициец. Есть еще один - Богдан-Нестор, того же пошиба. "Харьковчанин"-галло-католик, проживающий во Львове. Особа с претенциозным ником "Пани" как-то в припадке откровенности упомянула своих галицких предков, при этом не забывая каждый раз напомнить, что она из Харькова, Габелок каким-то образом стал пытомым таврийцем. Специалист по Закарпаттю Тестер - аж раптом черкащанином зробивсь. Галицкими словами и выражениями настолько майдан пропитан, что вы этого уже не замечаете, как если бы не замечали табачного дыма в накуренной комнате.
Все это отнюдь не означает, что я отношусь к галицийцам плохо. Мне жаль, что этот народ, работящий и добрый, стал питательным бульоном для ядовитой плесени. А теперь эта плесень в ваших физиях расползается по всей Украине. Я уже задавал вопрос, почему вы все время стараетесь замаскироваться, выдать себя за украинцев? Почему та же Буковина или Закарпатье не скрывают своей своеобразности? Ответ очевиден, но вы не хотите, чтобы он стал известен другим.
Теперь немножко об ином. Как-то Вы упомянули, что ничего не боитесь. Я даже опешил сначала. Как это может быть, что человек ничего не боится? Потом прочел где-то умную мысль, что ничего не боятся только круглые дураки. Я разочаровался и успокоился. Теперь вижу, что Вы-таки боитесь. Это вселяет надежду. А боитесь Вы (и вы) ясности. Вы хорошо себя ощущаете в сумерках, потемках. Как тараканы. Чтобы поживу различить было можно, а едока - нет. Но это так, замечания в сторону. Почему это Вы вдруг решили отреагировать на мой постинг? Ну мало ли, поблагодарил человека, с известной долей сарказма. Сколько уже было таких? Но я же "параноик". И как параноик должен сообщить, что Вы получили команду "не высовывать свое галицкое происхождение", бо восточный избиратель, мол, нос воротит. А как непараноик предположу, что такое предположение достаточно глупо. Или необоснованно, по крайней мере. Просто Вы сами, своими рецепторами это начинаете ощущать. Вполне возможно, что эти ощущения Вы приобретаете даже в избирательном штабе НУ, не говоря уже об улицах Ирпеня или, тем более, киевских троллейбусах. И реагируете практически подсознательно, на уровне эмоций. Поэтому и хотите, чтобы, образно говоря, кругом было одинаково накурено.
И еще. Почему я отвечаю? Конечно, не только и не столько для Вас. Вы же сами упоминали, что читают некие серьезные люди, более или менее благосклонно относящиеся к Вашим усилиям (потугам). Вот я и хочу, чтобы этим людям слегка шибануло в нос от таких "вызвольных змагань". А для этого вас нужно совсем немножко поворушить.
И еще я хотел Вам задать один почти риторический вопрос. Но это как-нибудь в следующий раз.
2004.06.20 | Михайло Свистович
Re: "Розлізлися поміж людьми, мов мишенята..."
Рюген пише:>
> Специалист по Закарпаттю Тестер - аж раптом черкащанином зробивсь.
Він не зробивсь, він таким був. У Вас є одна проблемка. Ви не можете уявити, що патріотом України без прив"язки її до Росії може бути не галичанин.
>
> Галицкими словами и выражениями настолько майдан пропитан, что вы этого уже не замечаете, как если бы не замечали табачного дыма в накуренной комнате.
Ви вже показали свої "знання" цього діалекту, назвавши стьоб Тестера "правильною галицькою мовою". По цьому стьобові Тестера можна точно сказати, що він до Галичини не має жодного стосунку. Я вже писав, що так там не говорять, але є одна типова помилка східняків, які плутають шляк зі шляхом.
> Все это отнюдь не означает, что я отношусь к галицийцам плохо. Мне жаль, что этот народ, работящий и добрый, стал питательным бульоном для ядовитой плесени. А теперь эта плесень в ваших физиях расползается по всей Украине. Я уже задавал вопрос, почему вы все время стараетесь замаскироваться, выдать себя за украинцев?
Ми не маскуємось, ми є українцями. Це Ви, говорячи іноземною мовою в т.ч. з українцями, намагаєтесь видати себе за одного з нас.
> Почему та же Буковина или Закарпатье не скрывают своей своеобразности?
Та на Бога. Я за своєрідність усіх регіонів.
> А боитесь Вы (и вы) ясности.
Навпаки, ми дуже відкриті і прозорі
> Почему это Вы вдруг решили отреагировать на мой постинг?
Рецидиви наукового підходу. Не тепрплю невігластва
> Но я же "параноик".
Звичайно, оскількивсім свідомим українцям радите тут їхати у "свій" Дрогобич, Львів, за Збруч, хоча навіть не знаєте їх походження.
> И как параноик должен сообщить, что Вы получили команду "не высовывать свое галицкое происхождение"
Я не отримую команди, я їх роздаю. У вигляді порад
2004.06.21 | Тестер
Re: Ну прошу дуже
Ще один комплімент кирилицею, Рюгену.Срав би я курві мамі твої!
2004.06.18 | Navigator
Тобто ходокам "надо шото в руках імєть", щоб бути прийнятим (-)
2004.06.18 | С
Re: Це би було сумно, якби не було так смішно
А деж подяка тих шахтарів, що роками грюкають касками за свою зарплатню? Вони що не мають за що купити прем'єру полуниці?2004.06.18 | KAKTUZZ
Re: Це би було сумно, якби не було так смішно
Це хороші симптоми щодо затурканості імідж-мейкерів Януковича. Нині принесла Януковичу "бідна жінка" з Луганщини йому полуниці. Наступний PR-хід -- Янукович приносить подарунки бідним дітям в дитбудинки.Лєнін, Сталін, Гітлєр також дуже любили фотографуватися серед дітвори , тримати їх усміхнених на руках.
2004.06.19 | Sardanapal
Re: Це би було сумно, якби не було так смішно
Супер!Коли я почула по телевізору, що Ви дбаєте про нас, стариків і підвищуєте нам пенсії,
не получила, а услышала...
пришел Витя после отсидки, сидит во дворе бреется, а тут соседский мальчик Витя, Витя...
Витя ему пошел на ... мальчик, а ведь мог и бритвой по горлу.
2004.06.19 | Правник
Це би було сумно, якби не було так смішно-2
З ввв.президент.гов.юа:> [17.05.2004] Метринський Олександр, Україна.
> Уважаемый Леонид Данилович! Поздравляю Вас с победой Украины на конкурсе Евровидение 2004! Блестящая победа, блестящие эмоции, невероятные ощущения, гордость за родину, которую в таком объеме еще я не испытывал!...Поздравляю вас, Леонид Данилович, с этим, потому что вас и в вашем лице всю Украину благословляет Бог на невообразимый темп и скорость с которой развивается наша страна! Думаю, что киты Евросоюза (например Франция) совсем скоро поймут, что нужно принимать нас, а не отвергать, потому что мы сильны. Сильны и талантами, и географичеким расположением, и политически, и умом власти, которым не обделил нас Бог. Спасибо вам, Леонид Данилович, за Вашу работу и Ваш ум. Победа на Евровидении 2004 - не только Русланы Лыжичко, не только всего народа Украины, но и прежде всего Ваша победа. Поздравляю Вас!
> С уважением.
Я пішов за носовичком, бо зараз покотиться скупа чоловіча сльоза
2004.06.21 | Тестер
Re: Повний 3,14 здець! Країна неляканих блюдолизів! (-)
2004.06.21 | Латв1ець
Re: Це би було сумно, якби не було так смішно
В1дчуваете роботу Ган1 Герман.Пропаганда повинна бути наступальною.Ганя ч1тко завчила цей лен1нський постулат,ше на на першому курс1 журпал1стко1 майстерност1.Могла бути 1 шука,але ж л1то надвор1,м1г би вийти казус ,як ходаками у Лен1на.... Шука б замерд1лась .... А так полуниц1 над1йн1ше.Ц1каво чи прем"ер в1дправив 1х на перев1рку в лаболатор1ю на вм1ст в н1й важких метал1в та н1трат1в,чи без обстеження в1ддав у дитячий садочок. Чекайте продовження. Наступне буде, як пре"ер даруе полуницю д1точкам.А й да Ганя А й да застранка.Хто би м1г спод1ватись шо таке "придумае".Юмна молодиця.!"Горд1сть "факултету журнал1стики ЛДУ 1м 1. Франка.