Чат за участю Воротніка і Шолоха на Телекритиці 16:00--17:30 (/)
06/21/2004 | Franko
Сьогодні в "Телекритиці" чат-конференція за участю Валерія Воротніка та Сергія Шолоха
Приводом до розмови став позов журналіста, співзасновника Центру кризової журналістики Валерія Воротніка до видань "Українська правда" та "Україна молода" та групи журналістів, підставою до якого стало, зокрема, інтерв’ю Сергія Шолоха цим виданням. До участі в чаті у якості учасників запрошено також ще одного відповідача по цим справам журналіста Володимира Бойка, автор декількох публікацій, надрукованих в "УП", відомості яких оскаржуються позивачами, та юриста Тетяну Монтян.
Сьогодні читачі "ТК" мають можливість поставити власні запитання безпосереднім учасникам процесу.
Чат-конференція відбудеться сьогодні, 21 червня, з 16:00 до 17:30 за адресою: http://www.telekritika.kiev.ua/chat/
Чат-конференція в "ТК" відбудеться одразу після засідання суду по цій справі у Печерському райсуді Києва.
Як вже повідомляла "Телекритика", минулого тижня “Українська правда” отримала нову позовну заяву від Марії Самбур та Валерія Воротніка. Цього разу серед відповідачів відсутнє Інтернет-видання “Українська правда”, натомість вказано новий перелік відповідачів.
А саме:
1. Притула Олена Юріївна – Керівник приватного підприємства “Українська правда”.
2. Притула Олена Юріївна - Головний редактор Інтернет-видання “Українська правда”.
3. Шолох Сергій Володимирович – Керівник ТОВ “Центр засобів масової інформації “Медіа-центр”.
4. Бойко Володимир Маркович.
Крім того, нова позовна заява (про захист честі, гідності, ділової репутації; спростування неправдивих відомостей та відшкодування моральної шкоди) містить нові претензії. Позивачі стверджують, що наведена у чотирьох статтях, надрукованих в "УП", інформація (“Боротися з темниками буде ставлениця СДПУ(о), “”Радіо “Континент” закрили. Перед цим Шолоху погрожували люди Медведчука”, ”Сергій Шолох: Люди Медведчука спочатку планували повісити вбивство Гонгадзе на Волкова і Кравченка. Потім - на Марчука”, “Как мы с Шолохом чуть не нашли убийц Гонгадзе”) є неправдивою. Крім того вони наполягають на тому, що “за весь минулий період часу після виходу всіх публікацій жодного разу не звернувся до нас за коментарем, тобто не мав наміру перевіряти наведені факти”.
Позивачі у своєму позові надалі продовжують звинувачувати “Українську правду”: “таким чином, при поширенні інформації редакція Інтернет-видання “Українська правда” порушила чинне законодавство України: ст.46 Закону України “Про інформацію”... та ст.47 цього ж закону..., ст. 277 Цивільного кодексу України... та ст.302 цього ж Кодексу”.
Щодо мотивації претензій вказується наступне: “Самбур М.М. мала наміри взяти участь у конкурсі на посаду представника омбудсмана. Однак після публікації, в якій містилась твердження, що призначення на цю посаду домагається Адміністрація Президента і вона є взагалі ставленицею СДПУ(о), це стало неможливим. Оскільки в журналістському середовищі Президент і СДПУ(о) асоціюються як “Душителі вільної преси”. Стало очевидним, що своєю неправдивою інформацією очолюване Оленою Притулою приватне підприємство “Українська правда” домагається мого усунення від активного громадського життя та вивести мене з психологічної рівноваги. Крім того мені доводилось пояснювати багато людям, що я не брала участі у конкурсі на зазначену посаду і мені не відмовлено в прийомі на роботу саме по цій причині. Спілкування на таку тему вносило розлад в моє звичайне життя і призводило до переживань та роздратування”.
А також: “Тривалий час, з листопада 2003 року, ми себе почуваємо незручно в міському транспорті, у зв'язку з тим, що в м. Черкаси Валерій Воротнік є досить відомою людиною і до нього звертаються громадяни, які його впізнають з питаннями про причини появи таких публікацій. До Марії Самбур з подібними питаннями звертаються люди навіть в метро, яким вона щоденно користується. Ці обставини викликають занепокоєння і таким чином відволікають від дотримання правил безпеки руху, що може призвести до травмування. Це також спричиняє значні переживання та завдає істотної моральної шкоди”.
Щодо вимог позивачів, то вони фактично не змінились: визнати недійсною та спростувати поширену інформацію у засобах масової інформації за рахунок відповідача, зобов’язати відповідача відшкодувати по 10 тисяч гривень кожному та накласти арешт на майно та грошові вклади, які належать відповідачам і знаходяться в нього або в інших осіб.
Ця справа перебуває на контролі ІМІ. Інститут уклав угоду з юридичною фірмою “Професіонал”, який очолює адвокат Микола Полудьонний, про захист цих видань. Самі відповідачі вважають, що позови проти них ініційовані провладними політичними силами, пов’язаними з СДПУ(о), які намагаються закрити ці медійні структури напередодні виборів. Свою точку зору в інтерв’ю "Телекритиці" представив і Валерій Воротнік.
Інф. "Телекритики"
Приводом до розмови став позов журналіста, співзасновника Центру кризової журналістики Валерія Воротніка до видань "Українська правда" та "Україна молода" та групи журналістів, підставою до якого стало, зокрема, інтерв’ю Сергія Шолоха цим виданням. До участі в чаті у якості учасників запрошено також ще одного відповідача по цим справам журналіста Володимира Бойка, автор декількох публікацій, надрукованих в "УП", відомості яких оскаржуються позивачами, та юриста Тетяну Монтян.
Сьогодні читачі "ТК" мають можливість поставити власні запитання безпосереднім учасникам процесу.
Чат-конференція відбудеться сьогодні, 21 червня, з 16:00 до 17:30 за адресою: http://www.telekritika.kiev.ua/chat/
Чат-конференція в "ТК" відбудеться одразу після засідання суду по цій справі у Печерському райсуді Києва.
Як вже повідомляла "Телекритика", минулого тижня “Українська правда” отримала нову позовну заяву від Марії Самбур та Валерія Воротніка. Цього разу серед відповідачів відсутнє Інтернет-видання “Українська правда”, натомість вказано новий перелік відповідачів.
А саме:
1. Притула Олена Юріївна – Керівник приватного підприємства “Українська правда”.
2. Притула Олена Юріївна - Головний редактор Інтернет-видання “Українська правда”.
3. Шолох Сергій Володимирович – Керівник ТОВ “Центр засобів масової інформації “Медіа-центр”.
4. Бойко Володимир Маркович.
Крім того, нова позовна заява (про захист честі, гідності, ділової репутації; спростування неправдивих відомостей та відшкодування моральної шкоди) містить нові претензії. Позивачі стверджують, що наведена у чотирьох статтях, надрукованих в "УП", інформація (“Боротися з темниками буде ставлениця СДПУ(о), “”Радіо “Континент” закрили. Перед цим Шолоху погрожували люди Медведчука”, ”Сергій Шолох: Люди Медведчука спочатку планували повісити вбивство Гонгадзе на Волкова і Кравченка. Потім - на Марчука”, “Как мы с Шолохом чуть не нашли убийц Гонгадзе”) є неправдивою. Крім того вони наполягають на тому, що “за весь минулий період часу після виходу всіх публікацій жодного разу не звернувся до нас за коментарем, тобто не мав наміру перевіряти наведені факти”.
Позивачі у своєму позові надалі продовжують звинувачувати “Українську правду”: “таким чином, при поширенні інформації редакція Інтернет-видання “Українська правда” порушила чинне законодавство України: ст.46 Закону України “Про інформацію”... та ст.47 цього ж закону..., ст. 277 Цивільного кодексу України... та ст.302 цього ж Кодексу”.
Щодо мотивації претензій вказується наступне: “Самбур М.М. мала наміри взяти участь у конкурсі на посаду представника омбудсмана. Однак після публікації, в якій містилась твердження, що призначення на цю посаду домагається Адміністрація Президента і вона є взагалі ставленицею СДПУ(о), це стало неможливим. Оскільки в журналістському середовищі Президент і СДПУ(о) асоціюються як “Душителі вільної преси”. Стало очевидним, що своєю неправдивою інформацією очолюване Оленою Притулою приватне підприємство “Українська правда” домагається мого усунення від активного громадського життя та вивести мене з психологічної рівноваги. Крім того мені доводилось пояснювати багато людям, що я не брала участі у конкурсі на зазначену посаду і мені не відмовлено в прийомі на роботу саме по цій причині. Спілкування на таку тему вносило розлад в моє звичайне життя і призводило до переживань та роздратування”.
А також: “Тривалий час, з листопада 2003 року, ми себе почуваємо незручно в міському транспорті, у зв'язку з тим, що в м. Черкаси Валерій Воротнік є досить відомою людиною і до нього звертаються громадяни, які його впізнають з питаннями про причини появи таких публікацій. До Марії Самбур з подібними питаннями звертаються люди навіть в метро, яким вона щоденно користується. Ці обставини викликають занепокоєння і таким чином відволікають від дотримання правил безпеки руху, що може призвести до травмування. Це також спричиняє значні переживання та завдає істотної моральної шкоди”.
Щодо вимог позивачів, то вони фактично не змінились: визнати недійсною та спростувати поширену інформацію у засобах масової інформації за рахунок відповідача, зобов’язати відповідача відшкодувати по 10 тисяч гривень кожному та накласти арешт на майно та грошові вклади, які належать відповідачам і знаходяться в нього або в інших осіб.
Ця справа перебуває на контролі ІМІ. Інститут уклав угоду з юридичною фірмою “Професіонал”, який очолює адвокат Микола Полудьонний, про захист цих видань. Самі відповідачі вважають, що позови проти них ініційовані провладними політичними силами, пов’язаними з СДПУ(о), які намагаються закрити ці медійні структури напередодні виборів. Свою точку зору в інтерв’ю "Телекритиці" представив і Валерій Воротнік.
Інф. "Телекритики"