Опозиція підбирає те, що навіть владі вже не потрібно. Вітаємо УРП “Со
06/25/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Дивовижну здатність опозиції наступати на граблі та ще й хизуватися цим продемонструвала Українська республіканська партія “Собор”, прийнявши на засіданні Центрального Проводу партії до своїх лав партії колишнього губернатора Буковини та одного з лідерів створеного режимом Народного руху України за єдність і нинішнього керівника секретаріату Конгресу української інтелігенції Георгія Філіпчука та ще й розіслала про це повідомлення по ЗМІ, в якому Г. Філіпчук фігурує як “відомий український політик і науковець”.
Щодо відомості ще можна посперечатись, хоча, на нашу думку, за межами Буковини навряд чи поза вузьким колом професійних політиків комусь щось скаже прізвище Філіпчука, і навряд чи знайдеться хоча б з десяток людей, для яких його думка є в політиці визначальною (це щодо користі партії від такого діяча).
Але от щодо участі в НРУ (є) і не тільки – тут навіть сперечатися смішно, як і читати в повідомленні УРП “Собор” такі рядки: “На засіданні Проводу відбулася принципова розмова щодо оцінки різних етапів політичного минулого Г. Філіпчука, зокрема, щодо його участі в так званому “Народному русі України за єдність”. Сьогодні сам пан Георгій оцінив НРУзЄ як спробу олігархічних сил внести розкол у лави націонал демократів, і визнав, що його особисто було використано ініціаторами брудної політичної гри. Але нині чесні люди, які прийшли до НРУзЄ, повіривши в задеклароване гасло єдності, порвавши із відомими “ляльководами”, прагнуть у лавах УРП “Собор” долучитися до реальної роботи з об’єднання націонал-демократів у єдину потужну силу. Саме така позиція пана Георгія дала підстави А. Матвієнку, Л. Лук’яненку й К. Ситнику рекомендувати його до лав партії”.
Не знаємо як УРП “Собор”, але ми більш високої думки про розумові здібності Г. Філіпчука і не вважаємо цього дійсно далеко не хлопчика у політиці настільки наївним, щоб він міг не розібратися у справжній суті НРУ (є), дозволити себе обдурити та ін. подібним казочкам. Особливо, якщо згадати трохи інше минуле, до виборів-2002, зокрема непересічну роль Георгія Філіпчука в палкій агітації на всіх телеканалах за сфальсифікований квітневий 2000 року референдум, який було засуджено як Радою Європи, так і УНП (тоді ще УНП) “Собор”, яка тоді викрила фальсифікації збору підписів за референдум, оприлюднивши підписні листки з автографами “громадян” Х*я Х*йовича Болта, Х*йла Мих*йовича П*зденя та інших їм подібних.
Також “відзначився” Георгій Філіпчук у прокучмівській організації “Єдність-2000”, яка зібрала під своїм дахом майстрів націонал-демократичної риторики, що виступали з засудженням акції “Україна без Кучми”, а також проти об’єднання опозиційної Української республіканської партії з опозиційною Українською народною партією “Собор”.
Справедливості заради зазначимо, що всі проекти, в яких одну з чільних ролей відігравав Г. Філіпчук, виявилися провальними й не принесли Л. Кучмі великої користі, а отже не могли бути ним високо оцінені. Та в щирості тодішньої служби Г. Філіпчука режиму ми, на відміну від УРП “Собор”, не сумніваємось.
Цікаво, якщо завтра на Центральний провід УРП “Собор” прийде, наприклад, колишній головний редактор першої офіційної опозиційної газети “За вільну Україну”, а нині заступник голови адміністрації президента Василь Базів, або й сам Віктор Медведчук зі словами, що їхні чесні імена та наївні душі підступні олігархи намагалися використати у своїх чорних справах, це також дасть підстави А. Матвієнку, Л. Лук’яненку й К. Ситнику рекомендувати їх до лав партії?
Щодо відомості ще можна посперечатись, хоча, на нашу думку, за межами Буковини навряд чи поза вузьким колом професійних політиків комусь щось скаже прізвище Філіпчука, і навряд чи знайдеться хоча б з десяток людей, для яких його думка є в політиці визначальною (це щодо користі партії від такого діяча).
Але от щодо участі в НРУ (є) і не тільки – тут навіть сперечатися смішно, як і читати в повідомленні УРП “Собор” такі рядки: “На засіданні Проводу відбулася принципова розмова щодо оцінки різних етапів політичного минулого Г. Філіпчука, зокрема, щодо його участі в так званому “Народному русі України за єдність”. Сьогодні сам пан Георгій оцінив НРУзЄ як спробу олігархічних сил внести розкол у лави націонал демократів, і визнав, що його особисто було використано ініціаторами брудної політичної гри. Але нині чесні люди, які прийшли до НРУзЄ, повіривши в задеклароване гасло єдності, порвавши із відомими “ляльководами”, прагнуть у лавах УРП “Собор” долучитися до реальної роботи з об’єднання націонал-демократів у єдину потужну силу. Саме така позиція пана Георгія дала підстави А. Матвієнку, Л. Лук’яненку й К. Ситнику рекомендувати його до лав партії”.
Не знаємо як УРП “Собор”, але ми більш високої думки про розумові здібності Г. Філіпчука і не вважаємо цього дійсно далеко не хлопчика у політиці настільки наївним, щоб він міг не розібратися у справжній суті НРУ (є), дозволити себе обдурити та ін. подібним казочкам. Особливо, якщо згадати трохи інше минуле, до виборів-2002, зокрема непересічну роль Георгія Філіпчука в палкій агітації на всіх телеканалах за сфальсифікований квітневий 2000 року референдум, який було засуджено як Радою Європи, так і УНП (тоді ще УНП) “Собор”, яка тоді викрила фальсифікації збору підписів за референдум, оприлюднивши підписні листки з автографами “громадян” Х*я Х*йовича Болта, Х*йла Мих*йовича П*зденя та інших їм подібних.
Також “відзначився” Георгій Філіпчук у прокучмівській організації “Єдність-2000”, яка зібрала під своїм дахом майстрів націонал-демократичної риторики, що виступали з засудженням акції “Україна без Кучми”, а також проти об’єднання опозиційної Української республіканської партії з опозиційною Українською народною партією “Собор”.
Справедливості заради зазначимо, що всі проекти, в яких одну з чільних ролей відігравав Г. Філіпчук, виявилися провальними й не принесли Л. Кучмі великої користі, а отже не могли бути ним високо оцінені. Та в щирості тодішньої служби Г. Філіпчука режиму ми, на відміну від УРП “Собор”, не сумніваємось.
Цікаво, якщо завтра на Центральний провід УРП “Собор” прийде, наприклад, колишній головний редактор першої офіційної опозиційної газети “За вільну Україну”, а нині заступник голови адміністрації президента Василь Базів, або й сам Віктор Медведчук зі словами, що їхні чесні імена та наївні душі підступні олігархи намагалися використати у своїх чорних справах, це також дасть підстави А. Матвієнку, Л. Лук’яненку й К. Ситнику рекомендувати їх до лав партії?
Відповіді
2004.06.25 | випадковий знайомий
А говорив я вам, пан Свистович ще в грудні 2000-го, що Матвієнко
не такий, яким ви його собі уявляєте? Пам'ятаєте розмову з вами і Мирославою по дорозі з наметового містечка до УРП? Я із Фастова, якщо забули, худий такий і в окулярах. Ми ще про армію говорили.2004.06.25 | Михайло Свистович
Всі дістануть скоро по заслугах. Очі розкриті - бачать все.
Руки вільні - зроблять все, голови незасмічені - все придумають. Люди незадоволені - ми змушені щось робити. Зараз ми думаємо.випадковий знайомий пише:
> не такий, яким ви його собі уявляєте? Пам'ятаєте розмову з вами і Мирославою по дорозі з наметового містечка до УРП? Я із Фастова, якщо забули, худий такий і в окулярах. Ми ще про армію говорили.
Пам"ятаю, чого ж не пам"ятаю. Сам побачив з того часу багато.
2004.06.25 | Englishman
Bagato durnyc' cej Sobor robyt'
Os' odna z nyh:http://www.sobor.org.ua/zayavy/z130504_2.htm
11 травня близько двадцяти членів УРП “Собор” та „Просвіти” пікетували Агенство УНІАН, коли в його приміщенні видавники „Газеты по-киевски” з небаченою раніше помпезністю давали прес-конференцію з нагоди виходу першого номера шоденного варіанту своєї „газеты”. Був марш дитячої колони, був оркестр, було шампанське і надзвичайно радісні обличчя. Такого раніше не було. А на всіх станціях метро у цей час роздавали „Газету по-киевски”. А перед УНІАН’ом стояв пікет.
Учасники пікету тримали гасла: „У Києві проживає 82,2% українців: Києву і киянам - українськомовні ЗМІ”, „Геть русифікаторів!”, „Українській столиці – українську мову!”, „Вейсберг, Кацман і Тіхий – русифікатори”. У листівках, що розповсюджувалися пікетувальниками, зазначалося, що „Газета по-киевски”- лише одна з ланок в схемах олігархічної влади донищити український національний дух в українській столиці. Ця газета – не комерційний і не інформаційний, а політичний проект. Такими проектами є також „Киевские ведомости”, „Киевлянін”, „Кіевский телеграфъ”, „Кіевскій регіон”, „Столичка” та інші рускоязичні столичні видання. Усі згадані газети створені не українцями і не на український капітал. Їхня мета - затримати національне відродження української столиці. Хтось з олігархів вклав перед президентськими виборами кошти в „Газету по-киевски”. Учасники пікету заявляли журналістам, що поспішали на помпезну презентацію „газеты”, що метою олігархів і її видавців є подальше розукраїнювання України і українців, аби в мутній космополітичній воді, грабуючи Україну, і далі ловити золоту рибку. Про те, що українська мова стоїть поперек горла олігархам, підтвердив, відповідаючи на запитання коресподента „Української газети”, шеф-редактор „Газеты по-киевски” C. Тіхий, заявивши, що „на українськомовний варіант неможливо знайти інвестора”.
У згаданій вище листівці повідомлялося, що 21 травня у столиці буде засновано „Київський Координаційний Комітет захисту національної гідності українців”, який шукатиме нові шляхи, аби зупинити русифікаторів.
2004.06.25 | Михайло Свистович
Угу.
Ото філіпчуки до таких пікетів всю діяльність і зведуть. Їх же хлібом не годуй, дай про любов до Уекраїни поговорити. Пам"ятаю я ті розмови. Добре пам"ятаю.2004.06.29 | Мартинюк
Ну і що тут поганого ?
Одна з політичних партій вирішила протестувати проти русифікації інформаційного простору - що вони не мають на те права? За даними опитування ця русифікація дуже дратує близько 40% громадян України, а 65% українських громадян її просто не схвалють. Думка цих людей має право на вираження, тим більше що в Києві щонайменше половина газетного ринку навіть з точки зору комерційного маркетингу повинна ( може бути) україномовною.Вибір мови виданнь в Україні на жаль залежить не від читача , а від видавця і власника. Невже хтось серйозно вірить що в Україні не люблять українських пісень чи не вміють їх співати. А таке враження створиться якщо поклацати каналами ФМ радіо у тому ж Києві.
Щодо Філіпчука - я не поспішав би дерти тільняшку на грудях. Звичайно це малопочесна подія для УРП "Собор", однак Філіпчук все таки не Бойко. Я уважно спостерігав за перипетіями РУХу(є) - Філіпчук дійно не надто старався на цьому поприщі і видно було що шкодував про свій крок ще з самого початку. З другого боку Філіпчук це безумовний вплив на Буковині, певні підприємницькі структури звязки, і все інше , що потрібне всякій політичній силі. Справа не лише у Філіпчуку, але і влюдях які за ним стоять. Ці люди по необхідності або просто внаслідок нерозуміння стану речей пішли у РУХ(є) та ту організацію, яку згадував Свистович.Тепер Вони мають можливість повернутися туди де їм належало б бути .
І ще одне одне - ми бачимо як один за одним великі знакові фігури переходять на бік опозиції - Ющенка та Тимошенко зробив опозиціонерами сам режим Кучми, потім Кучму покинув Роман Безсмертний, недавно це зробив Олександр Зінченко, сьогодні - Григорій Філіпчук.
Дійсно це процес неоднозначний. Але поки що в цьому набагато більше позитиву ніж негативу - табір ворога зменшується і слабне. Табір опозиції , попри всі негативи, які можуть привносити такі "пербіжчики" - навпаки посилюється.
Якщо опозиція не іграшкова а справжня - вона повинна прагнути влади. Якщо ж вона дійде до влади , то вона повинна ставитися однаково до всіх громадян України - як і тих хто її підтримував, так і тих хто був проти неї ( якщо звичайно при цьому не коїв кримінальних злочинів).
Тому зовсім не зле коли майбутня влада продемонструє свою здатність прощати ( і навчиться цього)ще до того як вона стане владою діючою.
2004.06.30 | Михайло Свистович
Та все погане
Мартинюк пише:> Одна з політичних партій вирішила протестувати проти русифікації інформаційного простору - що вони не мають на те права?
ТАКІ протести дадуть лише зворотний ефект.
>
> Філіпчук дійно не надто старався на цьому поприщі
Та він на жодному політичному поприщі не старався. Такий він є ніякий.
>
> і видно було що шкодував про свій крок ще з самого початку.
Якби шкодував, то відразу б виправив. І взагалі не ідіот він, чудово розумів, що робить.
>
> З другого боку Філіпчук це безумовний вплив на Буковині, певні підприємницькі структури звязки
В Медведчука ще більші впливи і зв"язки.
>
> Справа не лише у Філіпчуку, але і влюдях які за ним стоять.
Користі з цих людей нуль бкз палочки. Як від людей Поровського.
>
> І ще одне одне - ми бачимо як один за одним великі знакові фігури переходять на бік опозиції - Ющенка та Тимошенко зробив опозиціонерами сам режим Кучми, потім Кучму покинув Роман Безсмертний, недавно це зробив Олександр Зінченко, сьогодні - Григорій Філіпчук.
Філіпчук - це щурі, що втік з потопаючого корабля, щоб гризти потім інший корабель.
> Дійсно це процес неоднозначний. Але поки що в цьому набагато більше позитиву ніж негативу - табір ворога зменшується і слабне.
Від втечі Філіпчука табору ворога не холодно й не жарко. А от нашому табору як в очі людям дивитися?
> Табір опозиції , попри всі негативи, які можуть привносити такі "пербіжчики" - навпаки посилюється.
Від Філіпчука?
>
> Якщо опозиція не іграшкова а справжня - вона повинна прагнути влади. Якщо ж вона дійде до влади , то вона повинна ставитися однаково до всіх громадян України - як і тих хто її підтримував, так і тих хто був проти неї ( якщо звичайно при цьому не коїв кримінальних злочинів).
Це не означає, що потріно приймати їх до своїх лав.
> Тому зовсім не зле коли майбутня влада продемонструє свою здатність прощати ( і навчиться цього)ще до того як вона стане владою діючою.
Таке прощення породить нових кучм. Ніхто не закликає саджати філіпчуків до в"язниці, але громадське "фе" має залишатися з ними на все життя. Як приклад іншим.
2004.06.30 | Englishman
Re: Ну і що тут поганого ?- forma ta chas
Мартинюк пише:> Одна з політичних партій вирішила протестувати проти русифікації інформаційного простору - що вони не мають на те права? За даними опитування ця русифікація дуже дратує близько 40% громадян України, а 65% українських громадян її просто не схвалють. Думка цих людей має право на вираження, тим більше що в Києві щонайменше половина газетного ринку навіть з точки зору комерційного маркетингу повинна ( може бути) україномовною.
Schodo komercijnogo marketyngu- jakby ce bulo tak, ne sumnivajtesja, znachno bil'she kyjivs'kyh gazet buly b ukrajinomovnymy, bo investoriv, navit' v Ukrajini, v pershu chergu cikavyt' prybutok. I schodo opytuvannja (do rechi, ne bachu dzherela)- jakscho ne pomylajusja, vy majete na uvazi Ukrajinu, a ne misto Kyjiv?
Schodo formy protestu- Myhajlo vzhe vidpoviv. Jakscho vy ne bachyte nichogo marginal'nogo u navedenyh mnoju cytatah z "lysta", ce ne oznachaje, scho podibni akciji ne zmozhut' zashkodyty kampaniji Yuscvhenka, osoblyvo u Kyevi.
Учасники пікету тримали гасла: „У Києві проживає 82,2% українців: Києву і киянам - українськомовні ЗМІ”, „Геть русифікаторів!”, „Українській столиці – українську мову!”, „Вейсберг, Кацман і Тіхий – русифікатори”. У листівках, що розповсюджувалися пікетувальниками, зазначалося, що „Газета по-киевски”- лише одна з ланок в схемах олігархічної влади донищити український національний дух в українській столиці. Ця газета – не комерційний і не інформаційний, а політичний проект. Такими проектами є також „Киевские ведомости”, „Киевлянін”, „Кіевский телеграфъ”, „Кіевскій регіон”, „Столичка” та інші рускоязичні столичні видання. Усі згадані газети створені не українцями і не на український капітал. Їхня мета - затримати національне відродження української столиці. Хтось з олігархів вклав перед президентськими виборами кошти в „Газету по-киевски”.
Учасники пікету заявляли журналістам, що поспішали на помпезну презентацію „газеты”, що метою олігархів і її видавців є подальше розукраїнювання України і українців, аби в мутній космополітичній воді, грабуючи Україну, і далі ловити золоту рибку. Про те, що українська мова стоїть поперек горла олігархам, підтвердив, відповідаючи на запитання коресподента „Української газети”, шеф-редактор „Газеты по-киевски” C. Тіхий, заявивши, що „на українськомовний варіант неможливо знайти інвестора”.
Malo togo, scho styl' bazarnyj, tak sche i dokaziv nijakyh ne navodjat', okrim togo, scho vsi ci gazety- "ruskojazychni". Same cjogo pytannja zaraz ne vystachalo v Kyjevi.
У згаданій вище листівці повідомлялося, що 21 травня у столиці буде засновано „Київський Координаційний Комітет захисту національної гідності українців”, який шукатиме нові шляхи, аби зупинити русифікаторів.
Zamist' stvorjuvaty komitety, haj krasche zaproponujut' ukrajinomovnomu biznesu vkladaty groshi u prybotkovi media-projekty.
2004.06.25 | Правник
"Чорт викидає, а твоє військо підбирає" - цитатка
(можливо спотворена мною) з т.зв."листа запорожців".Методологічно-кадрове, спеціяльно для "Собору":
"Людей давно уже делю
По слову, тону, жесту, взгляду -
На тех, кому я сам налью,
И тех, с кем рядом пить не сяду."
(Ігор Губерман)
2004.06.25 | Одесит
Re: Опозиція підбирає те, що навіть владі вже не потрібно. Вітаємо УРП
Як не прикро , але незаплямована УРП ,,Собор" підбирає покидьків.Такі ,,філіпчуки" трансформують потім чисту партію на ,,громаду викривлених зеркал".
2004.06.26 | Михайло Свистович
В тому і вся справа. До того ж користі з них нуль без палочки.
За ними ж ніхто не стоїть. Та й імена їхні вже нікому давно нічого не говорять.Одесит пише:
>
> Такі ,,філіпчуки" трансформують потім чисту партію на ,,громаду викривлених зеркал".
2004.06.26 | Patriot
За прикладом НУ та есдеків незаплямованих підбирають (-)
2004.06.28 | Михайло Свистович
Можна й заплямованих, але коли людина періодично переходить із
табору незаплямованих до заплямованих і навпаки, то їй потрібно допомогти2004.06.28 | Скептик
а що тут дивного?
Звичайна системна партія. Хіба від таких можна щось чекати?2004.06.28 | Patriot
Та ні
Коли людина раптом прозріла, то чому не допомогти. Лідереи опозиції також люблять шарахатись від однієї сили до іншої і нічого. Чи то дозволено тілько лідерам?2004.06.28 | Альтима
Re: Якість кадрів
Моя мама працювала якось на БЮТ, і якістю їх обласного офісу була не задоволена. Багато людей прийшло гроші заробити, а роботу робити вміти не вчаться. І це в області де опозиція задніх не пасе.Нема процедури оцінки кадрів, і кадри думають що вони найкращі, бо
1) їм не роблять зауважень
2) інших кадрів вони не бачили.
Так само і у випадку прийому по процедурі треба
1) перевірити що Філіпчук виправився
2) перевірити, що він приймається на конкретну посаду з конкретною роботою, і роботу цю може (вміє) виконати.
Деталей не знаю, але цікаво що треба крім отих підписів про виправлення для прийняття в партію, і ким Філіпчук має в ній стати.
2004.06.29 | Patriot
Опозиція плює на хороші кадри
Колись доводилось працювати на одну відому опозиційну партію. Потім давали премії, невеликі, проте давали. Так дали тим, хто ні хріна не робив, а пив днями і ночами, а коли спробував висловити претензії голові цієї партії, то сказали, що ще молодий і багатьох речей не знаю. Проблема в тому, що тримають трутній, які нічого не роблять, а створюють видимість.2004.06.29 | пан Roller
Re:(наступати на граблі КВН)
Майдан-ІНФОРМ пише:> Дивовижну здатність опозиції наступати на граблі та ще й хизуватися цим продемонструвала Українська республіканська партія “Собор”,
Лучше два раза на взрослые, чем раз на детские. (наступати на граблі КВН)
Brgds
2004.06.30 | Микола
Панове! Згадайте........
....як комсомолець Матвієнко і Пустолобенко галасували за Кучму в НДП. Як великий мафієборець Омельченко у програмі знаного захисника режиму Долганова "7 днів" (якщо не помиляюсь, так назву мала та паскудна передачка) розвішував таблиці схем, за якими Юлія Тимошенко відмивала газові гроші разом з Пашею.Згадали? То як Омельченко і Матвієнко опинилися у БЮТ?
Як згадали, то посміхніться. Я сам за БЮТ голосував. Маємо те, що маємо (фраза ще одного знаного перевертня).
До речі, за достовірними, але всеж поки що чутками, дії Ющенка на Чернігівщині збирається очолити колишній губернатор Микола Бутко - людина, що прямо причетна до руйнації економіки області, до знищення (за перебування гендиректором - звідси старовинна дружба з гарантом) найбільшого заводу регіону - Чернігівського радіоприладного, фальшивий доктор наук (за нього диссертації та книжки вся облдержадміністрація скопом писала), хабарник і просто малокультурний п'яничка. То як ви гадаєте, додасть це Віктору Андрійовичу голосів ? А ось "важливих зв'язків" точно додасть. Політика, бля, маму їхню...