А Костенка ковбасить. (/)
Не дуже подобається мені останнім часом цей Костенко. Типове "оточення Ющенка".
http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=26506
Сьогодні, другого липня, нарешті задекларовано підписання коаліційної угоди на президентські вибори між "Нашою Україною" та Блоком Юлії Тимошенко. Підписувати текст мають два лідери, хоча донедавна сподівалися, що до коаліції долучиться і Олександр Мороз. Презентацію угоди постійно переносили, узгоджуючи як не "крапки", то "коми". Та найгостріші дискусії точилися довкола питання розподілу посад. Кажуть, що деякі представники оточення Віктора Андрійовича особливо нервували з цього приводу, вимагаючи від свого лідера не поспішати віддавати посади колегам-опозиціонерам, а ще краще -- узагалі не підписувати угоди з Юлією Тимошенко.
Нагадаймо, що заступник лідера БЮТ Олександр Турчинов висловлював пропозицію узгодити всі посади, навіть керівників ЖЕКів. За крісла останніх навряд чи хтось сварився, на відміну від посади прем'єр-міністра, місце якого, цілком природно, пророкували Юлії Тимошенко. Утім, як розповів кореспондентові "Поступу" втаємничений у текст угоди народний депутат Юрій Костенко (фракція "Наша Україна"), про посади у ній тепер не йдеться...
-- Пане Юрію, наскільки ймовірно, що угоду таки сьогодні підпишуть, зважаючи на те, скільки часу зволікали з її оприлюдненням?
-- Думаю, підпишуть. Тому що остаточну редакцію було погоджено ще у середу вже в розширеному колі представників двох блоків. Фактично, ця угода парафована. Щодо того, чому її не підписували раніше, то згідно з законом про вибори президента виборчий процес розпочинається третього липня і тому ми все робимо відповідно до закону.
-- Що передбачає коаліційна угода?
-- Передбачено, що кандидатом у президенти буде Віктор Ющенко. Цю угода, після того як її підпишуть засновники, пропонуватимуть практично всім політичним силам, які поділяють викладені у ній цінності (це основа передвиборчої програми) і принципи формування влади після перемоги.
В угоді є кілька напрямів. Перший -- короткий опис програми, яку ми будемо реалізовувати у разі перемоги. Тут дається відповідь практично на всі сфери українського буття, і думаю, прочитавши її, кожному буде зрозуміло, що робитиме Віктор Ющенко на посаді президента. Другий -- принципи організації виборчих процесів: створюватиметься координаційний комітет, його функції будуть визначені в угоді. Третій -- принципи формування влади після перемоги, які базуються на загальнодемократичних засадах. Дуже багато було спекуляцій щодо розподілу портфелів, посад... Нічого цього угода не передбачає.
-- Про це взагалі не йдеться?
-- Не йдеться. Зазначено, що після виборів політичні сили, відповідно до результатів виборів 2002 року, отримають адекватну кількість посад у виконавчих органах влади. Так, як це роблять в усьому демократичному світі. Спочатку треба отримати від виборця мандат довіри, а потім -- крісло чи стілець, а не навпаки. В українській політиці, на превеликий жаль, багато чого робилося навпаки.
-- Все-таки, на що у такому разі може розраховувати Юлія Тимошенко?
-- А на що може сподіватися Юрій Костенко, який також докладає дуже багато зусиль для перемоги Віктора Ющенка? Я не претендую на жодну посаду. Тим паче зараз.
-- А Тимошенко претендує?
-- Я говорю про Костенка... Зараз нам треба організувати вибори (а боротьба буде жорсткою) так, щоби ми виграли. А вже потім, керуючись базовим демократичним принципом, розподіляти посади. Я представляю Українську народну партію. Відомо, скільки вона взяла місць на виборах 2002 року. Адекватно цьому ми будемо претендувати після виборів на ті чи інші посади. Я думаю, що Юлія Володимирівна як людина демократична буде поділяти наші принципи. Тому що саме вона підписуватиме цю угоду. А те, що говорять про розподіл портфелів між членами коаліції вже зараз, не відповідає дійсності.
-- Була інформація, що деякі соратники Ющенка взагалі проти підписання угоди з Тимошенко.
-- Різні думки, різні позиції... Вони не стільки проти угоди з Юлією Тимошенко, скільки висловлювали сумніви, що цей політичний союз допоможе Вікторові Ющенку перемогти.
Я ж щиро переконаний, що саме об'єднання двох блоків суттєво посилить шанси Ющенка на перемогу. Такої ж думки дотримуюсь щодо Олександра Мороза. Тому скільки міг, стільки намагався його переконати в необхідності утворення єдиної коаліції демократичних опозиційних сил з єдиною програмою та єдиним кандидатом. Але на превеликий жаль, Мороз відмовився, хоча ми також йому будемо пропонувати підписати цю угоду і стати третім засновником коаліції.
Не всі поділяли мій підхід. Дехто каже, що Ющенко і так увійде в другий тур, і так переможе... Я не згоден. Не тому, що Ющенко не переможе -- можливо, і переможе. Але тут про інше треба говорити. Після президентських виборів треба створювати нову парламентську більшість. І що більше парламентських сил буде задіяно у коаліції на підтримку нашого кандидата, то простіше буде створити після перемоги нову більшість. За моїми оцінками, вона може охопити від 270 до 290 народних депутатів.
-- Чи вірите, що вдасться домовитися з Морозом?
-- Мабуть, він піде на вибори самостійно. Але в якийсь момент, як на мене, Мороз все-таки змушений буде робити кроки до співпраці з нашою коаліцією. Бо ми спільно зацікавлені у мінімізуванні спроб фальсифікації результатів виборів.
-- Якщо в угоді немає розподілу посад, довкола чого тоді точилися найбільші дискусії?
-- А ви так переконані, що багато людей працює тільки для того, щоб отримати якусь посаду?
-- Річ не в тім, у чому я переконана. Просто найбільше ажіотажу було саме навколо цього.
-- Зрозуміло, що посада -- найбільш дражлива річ навіть у розвинутій демократії. Коли формуються коаліції, там розписують багато принципових положень, які стосуються розподілу посад. Ми уникли цього, щоби не розпалювати пристрастей. Треба спочатку перемогти. А далі -- усвідомлювати, що навіть силами наших двох блоків ми не зможемо сформувати більшість, бо у нас є 120 депутатів, а потрібно мінімум 226. Але я хочу сказати, що в Україні уже є політична команда, яка задля досягнення спільної мети, готова відмовитися від багатьох речей, від посад тощо. Перед вами сидить людина, яка заявила Ющенку, що не буде у Ющенка-президента вимагати жодної посади для себе.
-- Вважають, що Юлія Тимошенко -- амбітна людина, яку зараз навряд чи задовольнить, скажімо, посада віце-прем'єра. Водночас деякі соратники Ющенка, м'яко кажучи, проти того, щоби віддати їй крісло прем'єра...
-- Мрій у кожної людини багато. Кожен має право себе оцінювати. Питання щодо складу коаліційного уряду, коли переможе Ющенко, буде вирішувати склад нової парламентської більшості.
-- А чому не можна оголосити наперед команду, яка втілюватиме програму після президентських виборів?
-- Ця команда формується. Зараз розпочинати, замість агітації серед виборців, розподіл посад -- це шлях у нікуди. Шлях, який зруйнує і коаліцію, і наші добрі наміри збудувати Україну.
-- Тоді більше не питатиму про посади...
-- Слава Богу.
-- Чи потрібне створення єдиної партії на базі "Нашої України"?
-- Я переконаний, що 2006 року завершиться політична структуризація в Україні і головні ідеологічні партії вималюються. В Україні є потужною так звана правоцентристська електоральна ніша. Це виборці, які хочуть, щоби в Україні була українська мова, українська церква, українська економіка, українське життя. Цей масив людей, який сягає близько 40%, обов'язково потребуватиме саме такої політичної сили, яка віддзеркалює його бачення. Ми працюємо у цій ніші з 1989 року, коли створили Народний рух України за перебудову. Є і ніша соціал-демократична, яка працює в усьому світі і є дуже потужною. В більшості країн сьогодні змагаються правоцентристська і соціал-демократична сили за право очолити уряд, представляти владу.
Правоцентристська партія, над створенням якої ми працюємо, постане. А "Наша Україна" формувалася за дещо іншими принципами. Тоді планували не тільки отримати перемогу на парламентських виборах, але і на президентських. Тому тут є різні за ідеологією політичні сили: і соціал-демократична складова (Порошенко), і ліберальна (Пинзеник), і християнська (Стретович-Поровський). Це свого роду політичний конгломерат, з якого не можна створити єдину партію. Бо партія без ідеології не цікавить виборця. Якщо виборчу коаліцію Ющенка завтра спробувати перетворити у партію влади (а так робилося: пам'ятаєте, "Злагоду"), то ця партія розсиплеться дуже швидко, як тільки зникне особа, навколо якої відбулося об'єднання.
-- Як Ви гадаєте, чи не втратили демократичні сили шансу взяти владу під час касетного скандалу? Натомість Ющенко та і Ви також покладали разом з Кучмою квіти дев'ятого березня 2001 року. Можливо, саме тоді був переломний момент, коли можна було змінювати владу?
-- Змінювати владу можна було конституційним способом 2002 року, коли ми могли створити інший склад парламентської більшості. Тоді такий шанс був. З'ясовувати, чому він не був реалізований -- це вже завдання істориків. А політики мають дивитися вперед. Але я жалкую, що ні 1991 року, після проголошення незалежності, ні 2002-го політичні сили не змогли змінити систему комуністичної влади.
-- Ви забули про 2001 рік... Чи вважаєте, що тоді не було шансу?
-- Ці так звані революції відкидають суспільство назад. Я не вірив у можливість революційним способом змінити владу і президента наприкінці 2000 року, коли виник касетний скандал...
-- Чому не вірили?
-- Тому що маю великий політичний досвід, щоб не бути таким наївним. Тим паче, коли я побачив, що в цій роботі немає навіть внутрішньої логіки і єднання. Вперше тоді очолив уряд представник демократичних сил Ющенко. І лідера, який робив тоді підвалини для перемоги 2004 року, примушувати як голову уряду протидіяти частині сил, які називалися демократичними -- не було в цьому політичної логіки.
Різні за своєю ідеологією політичні сили вийшли тоді на вулицю: соціалісти, частина комуністів, частина демократів -- такий собі конгломерат. На якій основі тоді ця революція мала здійснюватися?
Візьмемо події у Грузії. Там протидіяла демократична опозиція посткомуністичній владі. Чіткий ідеологічний поділ. Коли ж ми 2000 року на першому засіданні, де зібралися Тимошенко, Мороз, Костенко, ще декілька політичних сил, почали обговорення, то я як жорсткий прагматик запитав: "Хто лідер цього об'єднання?" -- "Комітєт національного спасєнія." А що це таке? Так не буває! У Грузії сіли і сказали: Саакашвілі піде на президента, Жванія -- на прем'єр-міністра, Бурджанадзе -- на голову Верховної Ради...
-- О! То, може, і Вам зараз варто так: Ющенко -- президент, Тимошенко...
-- Хвилинку! Ми повертаємося до революції так званої. Тоді всі сказали: буде влада, а там розберемося. Добре, а з якою програмою ми йдемо? Давайте скажемо людям, що буде після революції: Європа чи Росія? Ринок чи колгосп?.. Але вирішили просто брати владу. Такі політичні експерименти завжди погано закінчуються. Тому я особисто, і партія потім мене підтримала, вирішив не брати участі у так званих революційних подіях, хоча Київська обласна організація УНР вирішила долучитися до акції. Як потім показало життя, наша позиція була далекогляднішою.
-- Ви згадали, що у Грузії до перемоги йшли командою, де було чітко виведено: "президент -- прем'єр -- спікер".
-- Ви знову все до посад зводите. Насамперед грузинів об'єднала ідеологія. Вони вийшли із демократичною програмою, із вимогами усунути посткомуністичну владу. Не посада, а ідеологія рушій у зміні влади. От 2001 року нам пропонували боротися за владу без ідеї, без ідеології, а тільки за зміну стільців. Я особисто у таких політичних експериментах брати участі не хочу. Тому я чесно сказав після першого засідання: я не вірю в успіх цієї операції. Але мені дуже боляче було спостерігати вже 2002 року за тими самими політиками (не хочу повертатися до прізвищ) вже у фракції "Наша Україна": вони із таким же успіхом рвали на собі сорочки, мовляв, пішли на вулицю, хлопці, а не в більшість, не в уряд, і з вулиці будемо штурмувати президентську посаду. Я вважаю, що 2002 року потрібно було йти у більшість. Разом з Тимошенко, Морозом та іншими партіями, які готові були до співпраці. Тоді коаліційну угоду підписали Аграрна партія, НДП, "Трудова Україна", БЮТ і "Наша Україна".
-- Чому ж тоді так сталося?
-- Це вже тема іншої дискусії... Бо вивели нас знову ж таки на вулицю разом з комуністами 16 вересня 2002 року...
-- Що значить "вивели"? Хто?
-- Я образно кажу -- вивели. Ті, хто, пропонуючи щось, заводить ситуацію у глухий кут, потім не відповідає політично.
Відповіді
2004.07.02 | НеДохтор
/ з сайту Ющенка
http://www.yuschenko.com.ua/ukr/present/News/833/
-----------------------
Ющенко і Тимошенко об'єднують зусилля
12:03, 2 липня 2004 // "Прес-служба Віктора Ющенка"
Лідери блоків «Наша Україна» Віктор Ющенко та БЮТ Юлія Тимошенко підписують Коаліційну угоду. Коаліція має назву «Сила Народу».
Політичні сили, що входять до коаліції, «шануючи волю українського народу, керуючись його прагненням жити в суверенній, заможній, демократичній Україні, заявляють про об’єднання зусиль для перемоги на президентських виборах та відродження України ».
Учасники Коаліції схвалили програму спільних дій під назвою «Маніфест народної перемоги”. І заявили про готовність «взяти владу в Україні у свої руки задля очищення її від кримінальних кланів та політичного бандитизму”. Метою коаліційного об’єднання є «відродження України, побудова демократичної правової справедливої держави”.
Коаліція бере на себе зобов’язання зробити все для поліпшення життя народу, забезпечення незалежності держави та гідного рівня демократії. Основними питаннями, на які буде спрямовано увагу коаліції, є подолання бідності, вирішення проблеми безробіття, підвищення якості пенсійного забезпечення громадян, повернення втрачених заощаджень, відокремлення бізнесу від влади, побудова ефективної та чесної судової системи, забезпечення належного фінансування медичної галузі та освіти, демократизація суспільства, свобода слова.
Першим кроком реалізації цієї програми буде перемога спільного кандидата від Коаліції Віктора Ющенка на виборах Президента України 31 жовтня 2004 року. Але вже зараз у Верховній Раді буде створено міжфракційне об’єднання «Сила Народу”, до якого входять фракції учасників коаліції.
Для організації роботи коаліції на час виборчої кампанії створено координаційний комітет, головою якого є Віктор Ющенко, першим заступником голови – Юлія Тимошенко.
Щодо розподілу посад після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, то він буде здійснюватися на основі квот, «які здобули фракції-учасники на останніх парламентських виборах”.
«Коаліція визначить перелік посад, до якого увійде й посада Прем’єр-Міністра, на які президія коаліції пропонуватиме кандидатури на затвердження Верховної Ради, прийнявши щодо цього консенсусом відповідне рішення”.
Члени Коаліції також спільно визначать засади нормалізації становища на медійному ринку з метою відновлення об’єктивності вітчизняних ЗМІ.
Учасники коаліції заявили, що протягом року вони «ліквідують” наслідки правління кримінально-політичних кланів.
«Нам потрібно два роки, щоб вивести націю на нові обрії поступу та забезпечити простим людям гарантії роботи, навчання, медичної допомоги, стабільної матеріальної винагороди та пенсії.
Нам потрібно п'ять років для того, щоб перетворити Україну на потужну, заможну, демократичну державу – майбутнього лідера центральноєвропейського регіону.”- йдеться у Коаліційній угоді.
-----------------------
2004.07.02 | НеДохтор
Текст: Коаліційна угода між «Нашою Україною» і БЮТ (/)
http://www.yuschenko.com.ua/ukr/Press_centre/press_release/832/ -------------------Коаліційна угода між «Нашою Україною» і БЮТ
м. Київ “ 2 ” липня 2004р.
Політичний блок “Наша Україна”, в особі голови блоку Віктора Ющенка, та Блок Юлії Тимошенко, в особі голови блоку Юлії Тимошенко, надалі “Сторони”, шануючи волю українського народу, керуючись його прагненням жити в суверенній, заможній, демократичній Україні, уклали цю Угоду про об'єднання своїх зусиль в Коаліцію “Сила Народу”.
1991-го року Україна відновила свою політичну незалежність, долучилася до світової спільноти як суверенна держава і дістала можливість посісти гідне, провідне місце серед країн Центральної і Східної Європи.
Низка новостворених держав, які мали не кращі, ніж Україна, стартові умови для свого розвитку, 2004 року увійшли до когорти найрозвиненіших європейських країн. Вони досягли високого рівня добробуту, встановили демократичний лад і зміцнили свою незалежність. Україна ж на тринадцятому році після здобуття незалежності перебуває у глибокій системній кризі. Нам загрожує подальше зубожіння населення, зміцнення авторитарного режиму і втрата державного суверенітету.
Потужні кримінальні клани монополізували політичне та економічне життя України. Вони перетворили владу на знаряддя задоволення й реалізації своїх планів ненаситного збагачення. Понад дві третини населення України перебуває за межею бідності, а прибутки олігархів сягають астрономічних сум. Половина економіки працює в тіні, найбільш прибуткові, стратегічні галузі промисловості – в руках правлячих корумпованих кланів. Село деградує. Малі та середні підприємці задихаються під тиском податків і поборів.
Непродумані, злочинні реформи в сільському господарстві, приватизація землі без відповідної підготовки породили нове кріпацтво. Не забезпечені сільськогосподарською технікою, селяни змушені віддавати в оренду свої земельні паї бізнесменам, які не зацікавлені у комплексному розвитку села. Тотально нищиться сільський уклад життя, деградує гідність хлібороба, народна мораль, національні традиції.
Люди, які мають складати основу громадянського суспільства, – вчителі, інженери, лікарі, науковці, діячі культури – опинилися на соціальному дні. Вони змушені полишати низькооплачувану роботу і торгувати на базарах. Для багатьох є недоступною якісна медицина. Талановита молодь у пошуках кращої долі виїжджає за кордон. Пенсіонери за десятиліття праці отримують жалюгідні копійки і вже не мають навіть надії на повернення втрачених через недбальство влади заощадження.
Державний апарат корумпований, чесні службовці позбавлені можливості впливати на кардинальні рішення влади, їх звільняють з роботи за найменші вияви самостійного мислення і непослуху щодо злочинних намірів начальства.
Службу в армії дискредитовано. Прокуратура, СБУ, Податкова адміністрація, міліція стали “дахом” для кримінальних кланів і виконують брудні замовлення щодо нищення опонентів влади. Працівники правоохоронних органів, які зберегли професійну честь та людську гідність, неспроможні протистояти злочинцям у державних мундирах. Суди проголошують замовлені владою і криміналітетом рішення та вироки, а чесних суддів переслідують, морально знесилюють усіма можливими способами.
В Україні не діє демократичний принцип верховенства права, а більшість конституційних прав громадян не забезпечуються.
Майже всі засоби масової інформації – підконтрольні олігархічним кланам. Вони поширюють неправдивий, брехливий компромат на політичних противників влади.
Без війни та епідемій населення Україна зменшилось майже на 5 мільйонів громадян. Смертність, яка в багатьох регіонах України переважає народжуваність, реально загрожує самому існуванню української нації. Сім мільйонів українських заробітчан працюють за кордоном покинувши свої найврожайніші землі в Європі. Створений радянським режимом поділ українців на східних і західних, на лівих і правих поглиблюється, штучно консервується, бо мовна та релігійна роз`єднаність народу вигідна олігархічній владі. Найбільший злочин сучасної влади полягає в тому, що вона віддала в руки жменьки багатіїв величезні рухомі й нерухомі капітали, звівши до жебрацького стану мільйони українців.
1. Чому так сталося?
Сталося так тому, що біля керма країни перебуває стара бюрократія, яка не здатна й не хоче служити народові, державно мислити і ефективно діяти в національних інтересах. Державну незалежність вона сприйняла як можливість безкарно та безвідповідально користуватися владою з метою власного збагачення за рахунок мільйонів безправних “підданих”.
У 2002 році на виборах до парламенту український народ віддав більшість голосів опозиційним щодо нинішньої влади політичним партіям і блокам. Однак обманом і підкупом, махінаціями й залякуванням влада знехтувала вибором народу і перекроїла склад парламенту під свої авторитарні плани.
Нинішня влада безповоротно втратила мандат народної довіри. Вона відчуває наближення неминучого краху, тому прагне врятуватися будь-якою ціною. Навіть якщо доведеться платити людськими долями і втратою державного суверенітету, наші злочинні егоїстичні можновладці не зупиняться!
Демократичні сили за підтримки українського народу повинні зупинити їх!
У нас є реальний шанс перемогти на майбутніх виборах. Якщо демократичні сили не скористаються ним, не об'єднаються, не поставлять інтереси України вище за власні, піддадуться на спокуси правлячого режиму чи виявлять слабкість духу перед його тиском, вони нестимуть відповідальність перед українським народом та історією.
Ми об'єднуємося сьогодні для зупинення руйнівних процесів та відродження України, побудови демократичної правової справедливої держави.
З метою об'єднання нації ми оголошуємо спільну програму дій з відродження нашої рідної землі — України. Першим кроком реалізації цієї програми буде перемога спільного кандидата від коаліції Ющенка Віктора Андрійовича на виборах Президента України 31 жовтня 2004 року.
Майбутній Президент України бере на себе відповідальність силою власного морального авторитету, чесністю та переконливістю програми відродження України, побудови демократичної правової соціальної держави, здійсненням якісної кадрової політики сприяти створенню у Верховній Раді України нової більшості народних депутатів та формуванню нового Уряду, як це передбачено нашою угодою.
2. Програма спільних дій Коаліції “Маніфест народної перемоги”
Ми зобов'язуємось зробити все залежне від нас для поліпшення життя народу, забезпечення незалежності держави та гідного рівня демократії. Основними етапами виконання “Маніфесту народної перемоги” є:
2.1 Об'єднання народу навколо ідей справедливості щодо кожної людини, усунення всього, що заважає людині здобувати працею чесне та заможне життя, піднесення духовності й моральності. Ми покладемо край поділу нашого народу на східняків і західняків, на лівих і правих, на російсько- та україномовних громадян – український народ буде єдиним. Ми створимо умови для збереження мов і традицій всіх національних меншин в Україні. Ми спільно підніматимемо з руїн культуру, створюватимемо позитивний образ України у світі.
2.2 Втілення в життя якісно нової програми подолання безробіття. Створення нових робочих місць стане головною турботою Уряду. Ми примусимо працювати над подоланням безробіття весь державний апарат, повернемо з принизливого закордонного заробітчанства громадян України.
2.3 Створення умов, за яких праця стане найдорожчим товаром. За п'ять років заробітна плата в Україні досягне середньоєвропейського рівня.
2.4 Запровадження справедливої системи пенсійного забезпечення громадян. Пенсії будуть значно вищі для тих, хто самовіддано працював усе життя, а не для тих, хто накрутив собі “по-блату” високу заробітну платню в останні декілька років перед пенсією або незаконно чи підлабузницьки домігся статусу державного службовця. Пенсія забезпечуватиме життя так само, як заробітна платня забезпечує людину, яка активно працює.
2.5 Повернення втрачених заощаджень. Відновлення справедливості у нарахуванні та розподілі дивідендів для дрібних акціонерів підприємств.
2.6 Відокремлення бізнесу від влади. Капітал працюватиме лише в економічній сфері, а політику будуватимуть моральні та високоінтелектуальні люди. Влада вже не буде забезпечувати надприбутки для промислово-фінансових корпорацій. Ми змусимо владні інстанції повернутися обличчям до громадян. Ми покладемо край існуванню політико-фінансових кланів в Україні та їх впливу на політику.
2.7 Проведення докорінної реорганізації податкової системи. В ній не буде елементів насилля, репресивності. Ми припинимо діяльність каральних структур, створених Податковою адміністрацією для обслуговування забаганок влади. Зникнуть незаконні податкові побори. Відкриється шлях до вільного, пільгового кредитування малого та середнього бізнесу.
2.8 Побудова незалежної, справедливої, некорумпованої, доступної для кожної людини системи правосуддя, що стане головною опорою докорінної перебудови всіх сфер життя народу.
2.9 Забезпечення належного фінансування медицини, доступності та високого рівня медичних послуг для кожного українця. У громадян України більше не буде фінансових проблем з отриманням послуг системи охорони здоров'я, а лікарі та медичні працівники нарешті відчують себе не прохачами, а частиною медичної світової еліти.
2.10 Забезпечення духовного, інтелектуального, патріотичного виховання дітей та освіти для молоді. Всі діти, незалежно від майнового стану їхніх батьків, матимуть можливості здобути вищу освіту. Освітянську галузь буде вирвано з прірви зубожіння та занедбаності, українська освіта поверне собі високе місце в цивілізованому світі.
2.11 Відновлення та розвиток високотехнологічних галузей виробництва, які мають стати основою для виходу України на світові ринки праці. Захист власного виробника та просування його товарів на міжнародних ринках стане пріоритетом нашої економічної політики.
2.12 Наведення порядку у володінні та користуванні землею. Земля буде власністю громадян України, які живуть і працюють на ній. Ми покладемо край кріпацтву, дикому капіталізму на селі, забезпечимо достатній обсяг доступних кожному сільському господарю фінансових ресурсів для ведення господарства. Вітчизняне сільськогосподарське виробництво стимулюватиметься системою пільгового кредитування та всебічної підтримки.
2.13 Наведення порядку у сфері приватизації. Процес роздержавлення та приватизації підприємств, об'єктів державної власності буде ретельно контролюватися на дотримання законності. Чесно надбана власність матиме надійний правовий захист.
2.14 Встановлення жорсткого державного контролю за діяльністю підприємств паливно-енергетичного комплексу. Це дозволить упорядкувати розмір тарифів на енергоносії, комунальні послуги, ціни на бензин та дизельне паливо. Нафто- і газотранспортні трубопровідні системи буде збережено в державній власності. Ми не допустимо їх приватизації, передачі у приватну концесію чи в приватне керування будь-якої іншої форми. Цією галуззю професійно й ефективно керуватиме держава.
2.15 Відновлення соціальної справедливості щодо шахтарів. Україна більше ніж на 400 років забезпечена власними запасами вугілля. Ми звільнимо вугільну галузь від кланового зашморгу, зробимо її потужною, розвинутою та шанованою в народі. Слово шахтар знову звучатиме гордо. Гірники не гинутимуть у розкрадених, доведених до руйнації шахтах, а заробітна плата шахтарів буде гідною їхньої важкої праці і сплачуватиметься вчасно.
2.16 Очищення силових структур від корупції та зв'язків з криміналітетом. Правоохоронні органи буде докорінно реформовано та соціально захищено. Керівні посади займуть чесні, високопрофесійні офіцери.
2.17 Проведення справжньої ефективної політичної реформи із внесенням змін до Конституції України, що передбачатимуть виняткове право українського народу формувати державну владу. Органи місцевого самоврядування діятимуть на демократичних засадах, поєднуючи інтереси районів та областей з інтересами загальнодержавного розвитку. Розподіл повноважень між гілками влади буде таким, що її відкритість і гармонійність, неможливість зловживань стануть очевидними для українського суспільства та світу. Порядність та моральність стануть визначальними принципами у всіх сферах політики.
2.18 Забезпечення незалежності засобів масової інформації, усунення впливу на них влади та політизованого капіталу. Більше ніхто не буде маніпулювати свідомістю українського народу. Прийде час чесних і високопрофесійних журналістів, для яких Правда та Справедливість – заповіді життя.
2.19 Припинення руйнації української армії, підвищення її боєздатності, створення системи надійного соціального захисту для військовослужбовців та звільнених у запас. Армія стане професійною, добре оснащеною, здатною захистити наш народ від будь-яких воєнних загроз. Буде скасовано обов'язковий призов до армії. Служба в армії перейде на контрактну основу. Кадрові військовослужбовці, які звільнятимуться з лав Збройних Сил, одержуватимуть житло й соціальні гарантії, достатні для перекваліфікації та адаптації до цивільного життя.
2.20 Основні завдання зовнішньої політики України – захист прав та інтересів українських громадян, української держави й української економіки.
Проведення активної зовнішньої політики має відповідати нашим національним інтересам. Відновлення авторитету України на міжнародній арені як надійного і послідовного партнера.
3. Засади побудови Коаліції “Сила Народу”
3.1 Коаліція “Сила Народу” формується політичним блоком “Наша Україна” і політичним блоком Юлії Тимошенко.
3.2 Для координації діяльності Коаліції утворюється Президія Коаліції та Координаційний комітет Коаліції. Рішення Президії та Координаційного комітету – обов'язкові для виконання Сторонами.
3.3 До складу Президії Коаліції входять лідери політичних блоків – учасників Коаліції. Рішення Президії Коаліції приймаються консенсусом.
3.4 До складу Координаційного комітету входять представники учасників Коаліції: сім від політичного блоку “Наша Україна” та три від політичного блоку Юлії Тимошенко. Персональний склад Координаційного комітету затверджує Президія. Рішення Координаційного комітету приймаються консенсусом.
3.5 Коаліція може розширюватися за рахунок приєднання нових учасників після прийняття відповідного рішення Президією та Координаційним комітетом. Нові учасники Коаліції матимуть ті ж права і обов’язки, що й засновники Коаліції.
3.6 Для координації парламентської роботи і голосування з принципових питань Коаліція створює у Верховній Раді міжфракційне об'єднання "Сила Народу", до якого входять фракції учасників Коаліції.
3.7 Для координації політичної діяльності Сторін на регіональному рівні створюються обласні, міські і районні координаційні ради Коаліції.
3.8 Заяви та рішення Коаліції підписуються лідерами учасників Коаліції.
4. Організаційно-адміністративне забезпечення реалізації програмних завдань Коаліції
4.1 Усі члени Коаліції спрямовують свій політичний, організаційний, кадровий, інформаційний і матеріально-технічний потенціал на перемогу на президентських виборах та на невідкладну реалізацію програмних завдань Коаліції після перемоги.
4.2. Кадрова політика Коаліції базується на засадах професіоналізму, патріотизму, зміцненні державного суверенітету та підконтрольності суспільству.
4.3. Добір кадрового складу для зайняття посад на всіх рівнях системи державного управління доручається Сторонам пропорційно до співвідношення досягнутих ними результатів на останніх парламентських виборах. Нові учасники Коаліції беруть участь у доборі кадрового складу для зайняття посад на всіх рівнях державного управління. Перерозподіл квот на право участі в доборі кадрів здійснюється за єдиним для всіх учасників Коаліції принципом.
4.4. Коаліція визначить перелік посад, до якого увійде і посада Прем’єр-міністра України, на які Президія Коаліції пропонуватиме кандидатури для затвердження Верховною Радою України, прийнявши щодо цього консенсусом відповідне рішення.
4.5. 3 метою відновлення незалежності та об'єктивності загальнонаціональних теле- і радіокомпаній члени Коаліції спільно визначають засади нормалізації становища на електронному мас-медійному ринку.
5. Основні принципи проведення виборчої кампанії
5.1 Головними завданнями Координаційного комітету як політичного органу Коаліції “Сила Народу” є ефективне проведення виборчої кампанії та перемога кандидата від Коаліції на президентських виборах.
Головні функції Координаційного комітету:
• координація політичної діяльності Сторін у ході кампанії на виборах Президента України у 2004 році;
• експертно-дорадча діяльність для сприяння кандидату від Коаліції на виборах Президента України 2004 року;
• організаційне управління виборчою кампанією кандидата від Коаліції та координаційними радами у регіонах;
• загальне керівництво діяльністю міжфракційного об'єднання “Сила Народу” у Верховній Раді України.
Керівник Координаційного комітету – Віктор Ющенко, перший заступник –Юлія Тимошенко.
Координаційний комітет визначає та затверджує: (1) стратегічні та головні тактичні завдання виборчої кампанії кандидата від Коаліції, план ведення виборчої кампанії, її основні етапи, а також механізми і технології їх реалізації; (2) загальний бюджет виборчої кампанії на виборах Президента України, конкретні завдання кожному учаснику Коаліції; (3) кошториси проектів (програм), що реалізуються виборчими штабами; (4) здійснює реалізацію прийнятих рішень; (5) створює штабні та дорадчі структури.
За кожним членом Координаційного комітету закріплюються регіони, за роботу в яких він несе особисту відповідальність.
5.2 Функції координації виборчої кампанії на регіональному рівні виконують відповідні обласні, міські і районні координаційні ради, до складу яких входять представники учасників Коаліції. Під час виборчої кампанії координаційні ради всіх рівнів жорстко підпорядковуються Координаційному комітету.
5.3 Рішенням Координаційного комітету в кожній координаційній раді призначається координатор (голова) та його заступник.
5.4 Члени Координаційного комітету, персонально закріплені за регіонами, використовують наявну в них партійну інфраструктуру, інформаційні носії (ЗМІ), засоби доставки і розповсюдження інформації, агітаційно-пропагандистський та інший потенціал для забезпечення перемоги кандидата від Коаліції “Сила Народу”.
Координаційний комітет визначає завдання для кожного члена Координаційного комітету на всіх етапах проведення виборчої кампанії і через членів Координаційного комітету здійснює фінансове та матеріально-технічне забезпечення реалізації цих завдань та контролює їх якісне виконання.
5.5 Для забезпечення контролю за використанням фінансових ресурсів виборчої кампанії створюється Ревізійна комісія, склад якої затверджується Президією. Ревізійна комісія перевіряє і затверджує кошториси виборчих штабів і здійснює контроль за використанням фінансових ресурсів на всіх організаційних рівнях. Ревізійна комісія щомісяця звітує перед Президією.
******************************************************************
Ми об`єднуємося для зупинення руйнівних процесів, які з вини влади охопили нашу Батьківщину.
Ми об`єднуємося для побудови демократичної, правової Української держави, для об`єднання українського народу навколо ідеї справедливості щодо кожної людини. Ми оголошуємо Програму спільних дій Коаліції “Сила Народу” з відродження України.
Першим кроком реалізації нашої програми буде перемога кандидата від Коаліції “Сила Народу” Віктора Андрійовича Ющенка на виборах Президента України 31 жовтня 2004 року.
Ми заявляємо про готовність узяти владу в Україні в свої руки і беремо на себе відповідальність та зобов'язання реалізувати спільну програму дій з очищення України від кримінальних кланів, корупції та політичного бандитизму, від несправедливості та ганьби.
Нам потрібен один рік для того, щоб ліквідувати наслідки правління кримінально-політичних кланів.
Нам потрібно два роки, щоб вивести націю на нові обрії поступу та забезпечити простим людям гарантії роботи, навчання, медичної допомоги, стабільної матеріальної винагороди та пенсії.
Нам потрібно п'ять років для того, щоб перетворити Україну на потужну, заможну, демократичну державу – майбутнього лідера центральноєвропейського регіону.
В Україні досі не було при владі високопрофесійної, патріотичної команди, яка змогла б виконати програму відродження України, побудови демократичної, правової Української держави. Сьогодні така програма є. Є також політична команда і лідер, які здатні досягти визначених цілей та взяти на себе відповідальність за майбутнє України.
Для перемоги просимо благословення в Бога і підтримки в нашого народу!
Слава Україні!
За БЛОК ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО
__________________ В. ЮЩЕНКО
________________Ю. ТИМОШЕНКО