07/04/2004 | Ігор Немашкало

Ющенко несподівано почав заводити атрибути революційності і пасіонарності, які йому ніколи не були властиві. Самовисування, злука з Юлею, сила народу - ланки доволі несерйозного ланцюжка, на який народ може не клюнути, перед яким народ може віддати перевагу простим та зрозумілим дотичним економічно-практичним діям кабінету та уряду Януковича, тобто підвищенню стипендій, пенсій, сплаті боргів тощо. Можливо на ці цілі буде продано і Укртелеком. Від революційності народ стомився під часи бурхливих перебудови і приватизації, впевнився, що результатами цих гамірливих акцій користаються окремі спритні олігархи. Тож чи варто зараз надавати таку увагу саме "революційному" облаштуванню. Чи не буде вплив зворотним від бажаного? Чи не краще було пропагандувати щось серйозне, якісь економічні та соціальні програми. Хоча і в них народ вже не вірить. Насправді більше всього на нього позитивно впливають якісь харизматичність та зовнішня привабливість Ющенка. То може не варто рипатись і виглядати таким революційним несерйозним півником?
Багато мабуть потай все таки боїться дуже вже великого розквіту бандюків у владі, бройлерів Януковича. Бізнесмени середні і великі побоюються втратити під тиском його бандюків свій бізнес. І їх влаштовують саме вегетаріанство, ніяковість Ющенка, те що він з прихильниками принаймні не буде зазіхати на їх бізнеси.
Тому останні "революційні" можуть заплутати їх, зіпсувати вже склавшийся образ Ющенка, як спокійної, виваженої людини. Революційні дригання можуть відлякнути їх. Бо революція це переділ, на що вони не погодяться. Їм треба спокою та впевненості.
І що таке сила народу взагалі? Чи була вона у нас коли небудь позитивною, конструктивною? Адже що може народ? Щось розтягнути, потрощити, знищити. Про який взагалі народ йде мова? Адже він неоднорідний, є і багатії і бідаки. Чи не варто замість цієї пугачовщини спиратися на силу професіоналів. Але самовисуванням Ющенко показав, що у нього немає надійної та професіональної політичної команди, на яку він може покластися на виборах і у керівництві державою. Тому він змушений на виборах звернутися до революційної риторики, гасел. Але ж керувати державою за допомогою гасел не можна. Тут треба якраз не руйнівна сила народу, а сила професіоналів. Поки що з огляду на дії Ющенка та його оточення не проглядає надія на появу такої команди.