Звернення до "ГАВ" прокурора
07/06/2004 | VIK
Шановне панство!
Недолугі спроби прокуратури відреагувати на статтю в „ІНДЕПЕНДЕНТ" ніякого іншого почуття крім сорому за Україну й скорботи з приводу нікчемності прокурорської думки, пахощі якої прокрадаються з під Медведчуковської сідниці, у цивілізованої громади викликати не можуть. Проте деякий прогрес у розвитку прокурорської свідомості спостерігається. Першу літеру прізвища справжнього вбивці занімілі прокурорські вуста нарешті вимовили. Хай несвідомо, а внаслідок розумової нужденності, навіть не підозрюючи, що вимовлена навмання літера, у кожної людини, у якої хоча б на одну звивину більш ніж у „Г” прокурора, народжує асоціації, що прямим шляхом ведуть до ретельно прихованої правди. Не в змозі утриматись, продовжую прокурорські пророцтва.
* * *
ГПУ повідомила - знайдено пана
Вбивцю Гії, маніяка, на прізвище „Ка”!
Всі зраділи - нарешті... А в новинах з екрана,
Руде „Ка” те, знов всю Україну ляка.
Про ре-х-форму белькоче,
Про „нашизм”, та здирство...
З губ слинявих стікають брехливі слова.
А над ним немов привід і свідок убивства
Відрубана Гіїна голова.
Не поховане тіло про помсту волає
Нелюд задурно марить про мить забуття.
Присуд вищого суду душогубів чекає.
Бог не дасть їм не прощення, не каяття.
Час прирік недолюдків на прокляття довічне -
Ї катів, і підручних, й усю їх рідню.
Їм і в пеклі примариться, Гії мертве обличчя,
Що провісно всміхається із вогню.
Диво – вперше не брешуть вуста прокурора.
Перша літера дійсно є літера „Ка”...
Хай жахається нелюд, пролунає вже скоро
Над Україною прізвище повне К - У – Ч – М – А!!!
Одеса 22 червня 2004 року.
Валерій Кочетов
Недолугі спроби прокуратури відреагувати на статтю в „ІНДЕПЕНДЕНТ" ніякого іншого почуття крім сорому за Україну й скорботи з приводу нікчемності прокурорської думки, пахощі якої прокрадаються з під Медведчуковської сідниці, у цивілізованої громади викликати не можуть. Проте деякий прогрес у розвитку прокурорської свідомості спостерігається. Першу літеру прізвища справжнього вбивці занімілі прокурорські вуста нарешті вимовили. Хай несвідомо, а внаслідок розумової нужденності, навіть не підозрюючи, що вимовлена навмання літера, у кожної людини, у якої хоча б на одну звивину більш ніж у „Г” прокурора, народжує асоціації, що прямим шляхом ведуть до ретельно прихованої правди. Не в змозі утриматись, продовжую прокурорські пророцтва.
* * *
ГПУ повідомила - знайдено пана
Вбивцю Гії, маніяка, на прізвище „Ка”!
Всі зраділи - нарешті... А в новинах з екрана,
Руде „Ка” те, знов всю Україну ляка.
Про ре-х-форму белькоче,
Про „нашизм”, та здирство...
З губ слинявих стікають брехливі слова.
А над ним немов привід і свідок убивства
Відрубана Гіїна голова.
Не поховане тіло про помсту волає
Нелюд задурно марить про мить забуття.
Присуд вищого суду душогубів чекає.
Бог не дасть їм не прощення, не каяття.
Час прирік недолюдків на прокляття довічне -
Ї катів, і підручних, й усю їх рідню.
Їм і в пеклі примариться, Гії мертве обличчя,
Що провісно всміхається із вогню.
Диво – вперше не брешуть вуста прокурора.
Перша літера дійсно є літера „Ка”...
Хай жахається нелюд, пролунає вже скоро
Над Україною прізвище повне К - У – Ч – М – А!!!
Одеса 22 червня 2004 року.
Валерій Кочетов