07/09/2004 | Майдан-ІНФОРМ

В Росії створена криза довіри до банків, – сказав президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, коментуючи ситуацію в сусідній країні.

Не бажаючи давати загальнополітичних оцінок, чи втручатись у внутрішні справи російських колег, він зупинився на окремих, більше технічних та економічних аспектах кризи. За його словами, вона постала, зокрема, з вини російського чиновника. "Боротьба фінмоніторингу Росії з відмиванням брудних коштів, через недолугість чи злий умисел, запустила механізм паніки серед клієнтів банків. Поява “чорних списків банків”, заяви держслужбовців про тридцятку “поганих банків" – сприяли тому. Центральний банк Росії вчасно не втрутився і не зупинив дії своїх колег-чиновників".

Олександр Сугоняко відзначив, що є декілька факторів, які, на його думку, складають своєрідне економіко-адміністративне тло, що сприяє нарощенню кризового потенціалу в російській банківській системі:
1. Росія переходить в цьому році на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності у банках. За цими стандартами у 100-300 банків виникають проблеми з розміром капіталу. Центральний банк Росії не раз заявляв про посилення вимог щодо цього показника.
2. Росія в цьому році створює Фонд гарантування вкладів населення. Чиновники і тут вносять елемент дестабілізації щодо умов членства у Фонді і роботи з вкладами населення.
3. “Перетряска” власності в Росії та проблеми з “Юкосом” теж, м"яко кажучи, не сприяє стабільності.

Але оскільки криза має в своїй основі психологічно-бюрократичну причину, вона, при бажанні, може бути легко подолана Центральним банком і Мінфіном Росії, а може навпаки, при іншому бажанні – продовжитися, – каже президент АУБ.

Щодо можливого впливу російської кризи на українську банківську систему, то Олександр Сугоняко наголосив на їх безпідставності. Він нагадав ситуацію 1998 року. "Тоді в Росії збанкрутувало близько 600 банків. То була справжня фінансово-банківська криза. Але навіть за таких умов жоден банк в Україні не збанкрутував. Тим паче зараз. У нас інша ситуація", – заявив він.

Українські банки ще в 1997 році перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, а з 1999 року у нас функціонує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, створений НБУ і банками у відповідності з Указом Президента. Крім того, керівництво НБУ демонструє високий професіоналізм, розуміння значення довіри в банківській справі та вміння оперативно діяти в гострих ситуаціях, як, наприклад, в листопаді минулого року. Та й АУБ довела свою потугу за складних ситуацій, як в 1998 чи 2001 роках. "У нас робочі, професійні стосунки між НБУ та комерційними банками. В системі закладені надійні основи стабільності", – переконані в АУБ.

Що стосується “Альфа-банку України”, то, як наголосив президент АУБ, – він - резидент України, дочірній банк російського “Альфа-банку”, а не філія. В 1998 році збанкрутував російський "Інкомбанк". В Україні діяв його дочірній “Інкомбанк-Україна”, який не збанкрутував, працює і зараз, тільки під іншою назвою - “Кредитпромбанк”.

"Якби у нас були філії російського "Гута-банку", то для їх клієнтів, без сумніву, російська криза – була б їхньою кризою. Саме і через це АУБ виступає проти відкриття філій іноземних банків в Україні, оскільки в даному випадку виникає ризик перенесення криз інших країн на вітчизняний банківський ринок", – каже президент Асоціації.