Новий опозиційний кандидат
07/15/2004 | СЕМЕН
Новий опозиційний кандидат
Олесь Доній, для УП , 15.07.2004, 15:27
Від "УП". "Українська правда" вміщує цей дискусійний текст, хоча розуміє, що багато підстав для реалізації викладеного уже втрачено і матеріал може здатися утопічним. Однак ми залишаємося відданими своєму принципу і відкриті для різних поглядів. А відтак готові надати слово і опонентам висловлених ідей.
Нездійсненний тріумвірат
Півроку тому я не наважився написати цю статтю. Не через побоювання у несприйнятті, (швидше за все, перша емоційна, а не продумана реакція може бути такою і зараз), а через небезпеку бути непочутим. В 2001 році перед парламентськими виборами я першим запропонував ідею тріумвірату і написав статтю "Як перемогти політичній опозиції", де виклав схему взаємостосунків між трьома ймовірними партнерами (Ющенко–президент, Тимошенко–прем’єр, Мороз–голова Верховної Ради).
Для здійснення цієї схеми спершу треба було узгодити дії на парламентських виборах. Обговорив тоді цю ідею і з Морозом, і з Тимошенко. Вони були "за". Загвоздка залишалися за третьою силою. "Наша Україна" на той момент визначила себе абсолютно самодостатньою бойовою одиницею. Тож почутим я не був.
Результат відомий. Забувши про наявність одномандатних округів, "Наша Україна" з помпою взяла 23,5% списку і... прогавила мажаритарку, де опозиційні кандидати, зіткнувшись лобами між собою, на блюдечці подарували владі непередбачену нацдемівськими аналітиками перемогу.
Близько сорока мажоритарних округів було втрачено нереалізованим "тріумвіратом". Уявляєте, сорок депутатських мандатів! Це вам не вошивий десяток перекинчиків, який через тиск чи гроші, покинув лави опозиції вже у парламенті. Сорок! Ось коли була програна перемога та запрограмоване обрання Литвина головою Верховної Ради.
Виглядає на перемогу Януковича
В Києві моветон припускати, що Янукович переможе. А я вважаю, що він наразі має всі шанси. Більше того, перемогти він може не завдяки фальсифікації, а завдяки голосу народу.
Трохи більше півроку тому мої знайомі політики та політологи не вірили, у проходження Януковича до другого туру. На той час модно було дивитися на рейтинги, де другим йшов Симоненко і просторікувати про перемогу лідера "Нашої України" над головним комуністом якщо не у першому, то, принаймні, у другому турі.
Я ніяк не міг зрозуміти, чому ж поважні політологи не долучали до рейтингів Януковича рейтинги Медведчука, Кирпи, Литвина та їм подібних. Адже всі вони зорієнтовані на провладний електорат, який рано чи пізно все одно перетече до їхнього "єдиного", як тільки вони на ньому зупиняться (що зрештою і стало всього за кілька місяців).
Чому ж мовчали поважні політологи? Підозрюю, що так як незаангажованих науковців від політики у нас майже не лишилося, то більшість цих зовсім не дурних персонажів перекваліфікувалося з політологів на політтехнологів і видає на гора інформацію в своїх "аналізах" лише таку, яку приємно бачити їхнім сьогочасним "клієнтам".
Це хвороба всіх передвиборчих штабів, коли найближче оточення до ночі виборів переконує з десяток кандидатів в їх "виключній" перемозі.(між іншим, впевнені у своїй перемозі у ПЕРШОМУ турі аж двоє: і Ющенко і Янукович. Може у нас як в давній Спарті обирають по два царя водночас?).
Поки нашоукраїнські політтехнологи займалися окозамилюванням, команда Януковича працювала тихою сапою. Я знаю принаймні дві бригади, які ось як мінімум півроку займалися розміщенням заказух про Януковича в регіональній пресі. Нехай статті були і не завжди якісні, але механізм був наддієвий. В київській пресі і по центральному телебаченню – ніяких рухів.
Тож конкуренти і не дуже зважали на Януковича. Коли рейтинг сягнув десятки, опоненти оптимістично стверджували, що то у нього не власна популярність, а "тільки за посадою". Тепер, коли рейтинг досяг загрозливих 16–17%, один з провідних нашоукраїнських політехнологів в ефірі "5–го" каналу говорить, що "рейтинг Януковича досяг свого максимуму". Може чесніше подарувати Ющенкові упаковку турецького мила "Дуру", щоби краще милити очі?
Тепер вже нарешті мало в кого виникає сумніви, що Янукович проходить у другий тур. Розповісти як він може в ньому перемогти? Можу впевнено припустити, що виборча карта нагадуватиме президентську кампанію 1994 року. Бо біда України, що вона досі не почувається єдиною країною. І мовно і географічно. Не секрет, що за мовою спілкування країна поділена приблизно порівну.
Згідно опитувань Інституту соціальних досліджень щодо перспектив другого туру, серед респондентів, котрі спілкуються вдома переважно українською мовою, рівень прихильності до Ющенка становить 55%, до Януковича – 18%. Дзеркально, серед тих, хто спілкується російською мовою частка прихильників В. Януковича становить 43%, В. Ющенка – 17%.
Відмінності в Україні йдуть приблизно по лінії приєднання земель колишньої Речі Посполитої до колишньої Російської імперії. Така собі цивілізаційна межа проходить по сучасній Кіровоградщині. Все що, на Північ та на Захід дасть більшість Ющенкові, все що на Південь та на Схід дасть більшість Януковичу.
Не вірите? Подивіться на результати другого туру 1994 року між Кравчуком (умовно тоді лідером "речепосполитівської" частини) та Кучми (настільки ж умовно тоді лідера "російськоімперської частини").
І от голосів на Сході і на Півдні виявилося на той час більше. В 1994–му в Києві також були абсолютно впевненні в перемозі Кравчука. Ну як же інакше, Київ і Львів за нього! В першому турі той і правда переміг. А в другому турі все вирішили голоси лівих. Не пригадуєте за кого проголосували? Во–во. 52 % за Кучму (Схід і Південь), 45% за Кравчука (Захід, Північ, Центр.) Кіровоградщина дала тоді кожному менше 50%. А що сьогодні?
Так, електорат лівих налаштований проти влади. Але у виборі між Ющенком і Януковичем кого обере лівак в Маріуполі, Охтирці чи Перекопі? Ну що вдієш, якщо Янукович їм ближче ментально? Коли я спілкуюся з право–опозиційними політтехнологами, то вони кажуть: Нє, Україна за цей час сильно змінилася.
Як вона змінилася, перепитую? Наскільки, в Україні змінився цивілізаційний розлам? У відповідь –тиша. На жаль, наші політичні аналітики здебільше надзвичайно ліниві люди. Добре, що вони хоч навчилися рейтинги читати ( щоправда поки що лише найпростіші, там де прізвища тільки).
Тут на користь команди Ющенка могла би зіграти статистика зміни населення України за останнє десятиріччя (між іншим річ не закрита, але, тим не менш я не бачив жодного спроби її аналізу). Між переписами 1989 та 2001 років не зменшилося населення лише чотирьох регіонів: Києва та трьох західноукраїнських областей: Рівненської, Волинської та Закарпатської. Населення скорочувалося кількісно більше в промислових і русифікованих регіонах (тобто, потенційно "проянуковичевих" областях).
Донецька область втратила між переписами 491,3 тис., Луганська – 316,5 тис., Дніпропетровська – 313,6 тис. І це ще не все. Якщо не полінуватися, а нирнути далі в хащі Держкому статистики, то можна побачити що тенденції втрати населення переважно "проянуковичевими" областями залишаються. Так за три роки, що минули після перепису Донецька область втратила ще 133,9 тис., Луганська – 82,3 тис., Дніпропетровська – 72,4тис.
Але на кожен плюс є свій мінус. Якщо промислові регіони відзначаються більшою смертністю, то західні землі – більшою мобільністю трудових ресурсів (так звана "трудова міграція"). Так само не розумію, чому ліниві політтехнологи досі не підняли статистику, скільки же реально знаходиться громадян України за кордоном з розбивкою по регіонах їхнього місця проживання.
Нічим не обґрунтованою цифрою є популярні нині начебто "сім мільйонів" трудових емігрантів, п’ять з яких приписують Галичині. Та все населення трьох галицьких областей за переписом 2001 року складало 5 178,7 тис. (і це разом з немовлятами, що поки що згідно української Конституції права голосу не мають), тож, якби це було правдою, вже давно б по вулицях Львова і Франківська свистів тільки вітер, а передвиборчі листівки не було кому читати.
Але виїзд на заробітки на західних землях нехай не такий колосальний, як це твердять наші слабо обізнані з чисельністю населення депутати, але і правда масований. Якщо припустити, що нехай десь мільйон в день виборів працюватиме закордоном, можете уявити його вагу в електоральному плані?
Робітники вони за кордоном як правило, нелегальні, тож постановки на консульській облік, яка передує голосуванню, держава навряд чи дочекається. А як же їхні голоси? Якщо ви думаєте що не дуже правдиві виборчі технології плануються лише партією влади, то ви надзаідеалізована людина.
Один з моїх галицьких приятелів–депутатів місцевого рівня розповідав, що вони сподіваються на виборах давати бюлетені в одні руки на кілька паспортів, (щоб чи то бабця чи то синок могли голоснути за Ющенка замість рідного нелегала–роботяги). А тепер згадайте, як Кучма неодноразово говорив, про те що в Україні буде максимальна кількість спостерігачів. Повторював про це в Україні і за кордоном, але мало хто звернув на то увагу (на то є окрема причина, що гріха таїти, мало хто довіряє гаранту на слово).
Підозрюю, що в даному випадку, майбутній екс–президент казав таки правду. Більше того, на цих виборах влада може влаштувати максимальну кількість не тільки американо–європейських, а й власних спостерігачів (і в першу чергу в західному регіоні та Києві). І прощавай проющенківські голоси трудових мігрантів західного регіону... (Ви досі вважаєте що їх 5–7 мільйонів? Я б на вашому місці вже кинувся би їх рахувати).
В цій ситуації завадити Януковичу перемогти Ющенка може не його команда, а лише чергова бензинова криза. Ось якщо завдяки Іракові ціни на світових ринках, знову поповзуть догори, російські монополісти ТНК та Лукойл, яким українські високопосадовці подарували наш незайманий ринок, підіймуть ціни на бензин, а далі автоматично зростуть ціни на базарне м’ясо, а це відчує кожна українська родина, а власна кишеня для українця ой як люба... і т.п і т.д. От тоді для Януковича дійсно, прощавай путівка у вищу лігу. А якщо не буде бензинової кризи?
Комуністи – теж опозиція
Отже для перемоги у другому турі потрібний потужний союзник. І щоби знайти такого союзника, потрібна значна світоглядна зміна. Потрібна зрозуміти, що комуністи –теж опозиція...
На президентських виборах вже "Наша Україна" заговорила про тріумвірат.. Біда лише в тому, що того чого вистачало на парламентських (і натисну ще раз на мозоляку – не вистачило через нестачу мудрості), може виявитися не досить на президентських. Основний аргумент "Нашої України", це те що у Ющенко найбільший рейтинг (десь порядку стабільних 25 %) і те що 70% населення налаштовані проти існуючої влади.
І те і те правда. Але чи достатньо це для перемоги саме Ющенка? Абсолютна правда, те що більшість населення України за зміну влади (тобто налаштовані опозиційно). Але опозиція в свою чергу є права ("Наша Україна" та БЮТ) та ліва (КПУ та СПУ). Об’єднання лише частини опозиції ("НУ"+БЮТ+СПУ) може не вистачити для омріяних 51%. Потрібні ще комуністи. З якими Ющенко і Тимошенко, і Мороз уже стояли пліч–о–пліч під час касетного скандалу.
Поки націонал–демократи постійно дорікають комуністам то за старі більшовицькі гріхи, то за загравання з існуючою владою. Щодо більшовизму, то при всьому тому, що витоки КПУ безперечно в КПСС, все ж слід визнати, що в Україні КПУ–є однією з багатьох парламентською партією і, як би вона не тужилася , вже давно не є предвістницею диктатури пролетаріату.
Щодо до стосунків КПУ з владою, то очевидно не меншу рації мають "комі" в аналогічних закидах до "Нашій Україні". За підписом Кучми наймалися на роботу теперішні нашоукраїнці – колишні члени кабміну Ющенко, Червоненко, Драч, Костенко, Заєць, Пинзеник, Юхновський, Жулинський, Тарасюк, Удовенко, Єхануров, колишні керівники місцевих державних адміністрацій – Асадчев, Балога, Гурвиць, Ткач, плюс ще колишній представник президента у парламенті Безсмертний. Комуністи в цьому плані були більш принциповими і такою участь у владі похвалитися не можуть.
Щодо підігрівання Симоненка Кучмі на минулих президентських виборах, то а як було назвати взаємне балотування тоді же рухівців Удовенка та Костенка та відмова висуватися того же Ющенка, незважаючи на всі вмовляння ПРП?
Щодо голосувань у Верховній Раді, то тут ще бабця надвоє сказала, хто частіше співпрацював з провладними силами. Не будемо забувати, що залагодити свої вкрай хисткі стосунки після касетного скандалу з американцями Кучма зміг завдяки відправки українських вояків до Іраку. За допомогою голосів нашоукраїнців і всупереч комуністам і соціалістам.
В Україні є опозиційна більшість населення , але ця опозиційна більшість є наразі лише з комуністами. Якщо хочеться гарантованої перемоги, треба було б шукати компромісу між ЧОТИРМА силами, а не уповати на 25 % рейтинг.
Спільний кандидат
Отже гарантована перемога – це спільний кандидат від четвірки. Спільний компромісний кандидат. Як на мене особисто, то між Ющенком, Тимошенком, Морозом та Симоненком такою компромісною кандидатурою за всіма показниками виглядає Олександр Мороз. І лівий, і проукраїнський. Державник. Реформатор. Демократ... Але ж лідерам партій і блоків вкрай важко погодитися на підвищення поміж собою одного з рівних. Це, на жаль, вже проходили. То ж варто було би знайти політика другого чи навіть третього ешелону.
Людину яка би в першу чергу не викликала негативних емоцій в середовищі потенційних союзників. Який–небудь університетський професор лівих поглядів. Може бути абсолютно без відомого імені, адже спільного ресурсу чотирьох союзників, їхнього вагомого заклику на підтримку та спільної роботи штабів вистачило би з лишком для розкрутки будь–якого містера Ікс.
Може бути і трохи більш відома особа. Так один з провідних комуністів пан Крючков вже пропонував кандидатуру Бориса Олійника, як компромісного кандидата між соціалістами та комуністами.
От тільки спільний й кандидат від двійки, боюся, має так ж саме шанси як і Ющенко від двійки–трійки. Вихід у другий тур з подальшим програшем від кандидата влади. ЄДИНО ГАРАНТОВАНА ПЕРЕМОГА – спільний кандидат від четвірки. І у комуністів тут "золота акція".
Тож решта опозиціонерів мали би погодитися на кандидата–комуніста другого\третього ешелону, але безперечно українського патріота (бо серед комі хоча вже і меншає відвертих українофобів, але у декого любов до Росії пре більше аніж до рідної Батьківщини). То ж Борис Олійник виглядав би абсолютно прийнятною такою кандидатурою від четвірки.
Спільна держава
Але це ще не все. Спільна опозиція мала би повністю розпланувати місце, де знайшлося би застосування для кожної з її складових. Схеметично:
1. Політреформа зі зміщенням центру ваги від президента до уряду.
2. Після перемоги коаліції на президентських виборах – переформатування парламентської коаліції (зрозуміло, що після вдалої кампанії пару десятків голосів доточити не складе великої складності).
3. Призначення Ющенка прем’єром Уряду з усім об’ємом нових повноважень згідно з проведеною політреформою. Тимошенко має стати єдиним віце–прем'єром цього нового уряду.
4. Мороза коаліція обирає на голову Верховної Ради.
То ж кожній силі знаходиться застосування. Комуністам – президентство (нехай і з урізаними повноваженнями, але вони ж мусять усвідомлювати, що в іншій конфігурації їм взагалі нічого не світить в перспективі окрім завжди постійного другого місця (а з роками третього, четвертого і чим далі нижчого).
Ющенко і Тимошенко отримують фактично всі реальні можливості для проведення реформи, деолігархізаіції та боротьби з бідністю, тобто саме тим, за що вони і борються в цій президентській гонці, а Мороз займеться справою, якої краще за нього поки в Україні ніхто себе не зарекомендував, тобто керуванням законотворчим процесом плюс отримує певний контроль за діяльністю уряду.
Політреформа
Звісно для цього потрібно довести до ладу політреформу. Боротьба "Нашої України" та БЮТ проти реформи Конституції у бік зменшення президентських повноважень вже не просто насторожує, а викликає щирі підозри у наявності бонапартистських планів. Те як ліберальні журналісти ополчилися на Мороза з безглуздими звинуваченнями трохи не в братанні з Кучмою свідчить про недалекоглядність.
Єдиний аргумент, який було артикульовано нацдемами, це те що хоч сама по собі реформа і не погана, але ж з рук ворога (тобто адміністрації президента) брати її не можна. А чому не можна?
Те що вона була замислена не від доброго життя владою – безперечний факт. Влада явно хоче двох речей:
1 Застерегтися на всяк випадок від можливої перемоги опозиції на президентських виборах, та продовжувати мати вплив на політику у стінах ВР (у тому числі і через прямий підкуп депутатів).
2. Зберегти стан рівноваги між різними олігархічними угрупуваннями, які є під Кучмою. Ці олігархічні групи не бажають такого вже помітного підвищення однієї з собі рівних шляхом отримання президентського скіпетру. Тож бажання існуючої влади читаються не важко.
Ну то що з того? Приведу один аргумент, який мав би розбити всі застереження з цього приводу. Опозиція один раз вже скористалася дарунком від влади, і якби вона цього не зробила, то хто б тоді проголосив би Українську державу? Ви пригадуєте хто її проголосив? Верховна Рада, де націонал–демократична опозиція складала меншість (близько 30%).
А Незалежність була проголошена завдяки провладній більшості, яка належала тоді українському уламку КПСС. Чи була тоді влада щирою? Думаю, що не більше, аніж нинішня раптово прозріла і захотіла само ні сіло не впало демократизуватися.
Просто влада тоді б
Олесь Доній, для УП , 15.07.2004, 15:27
Від "УП". "Українська правда" вміщує цей дискусійний текст, хоча розуміє, що багато підстав для реалізації викладеного уже втрачено і матеріал може здатися утопічним. Однак ми залишаємося відданими своєму принципу і відкриті для різних поглядів. А відтак готові надати слово і опонентам висловлених ідей.
Нездійсненний тріумвірат
Півроку тому я не наважився написати цю статтю. Не через побоювання у несприйнятті, (швидше за все, перша емоційна, а не продумана реакція може бути такою і зараз), а через небезпеку бути непочутим. В 2001 році перед парламентськими виборами я першим запропонував ідею тріумвірату і написав статтю "Як перемогти політичній опозиції", де виклав схему взаємостосунків між трьома ймовірними партнерами (Ющенко–президент, Тимошенко–прем’єр, Мороз–голова Верховної Ради).
Для здійснення цієї схеми спершу треба було узгодити дії на парламентських виборах. Обговорив тоді цю ідею і з Морозом, і з Тимошенко. Вони були "за". Загвоздка залишалися за третьою силою. "Наша Україна" на той момент визначила себе абсолютно самодостатньою бойовою одиницею. Тож почутим я не був.
Результат відомий. Забувши про наявність одномандатних округів, "Наша Україна" з помпою взяла 23,5% списку і... прогавила мажаритарку, де опозиційні кандидати, зіткнувшись лобами між собою, на блюдечці подарували владі непередбачену нацдемівськими аналітиками перемогу.
Близько сорока мажоритарних округів було втрачено нереалізованим "тріумвіратом". Уявляєте, сорок депутатських мандатів! Це вам не вошивий десяток перекинчиків, який через тиск чи гроші, покинув лави опозиції вже у парламенті. Сорок! Ось коли була програна перемога та запрограмоване обрання Литвина головою Верховної Ради.
Виглядає на перемогу Януковича
В Києві моветон припускати, що Янукович переможе. А я вважаю, що він наразі має всі шанси. Більше того, перемогти він може не завдяки фальсифікації, а завдяки голосу народу.
Трохи більше півроку тому мої знайомі політики та політологи не вірили, у проходження Януковича до другого туру. На той час модно було дивитися на рейтинги, де другим йшов Симоненко і просторікувати про перемогу лідера "Нашої України" над головним комуністом якщо не у першому, то, принаймні, у другому турі.
Я ніяк не міг зрозуміти, чому ж поважні політологи не долучали до рейтингів Януковича рейтинги Медведчука, Кирпи, Литвина та їм подібних. Адже всі вони зорієнтовані на провладний електорат, який рано чи пізно все одно перетече до їхнього "єдиного", як тільки вони на ньому зупиняться (що зрештою і стало всього за кілька місяців).
Чому ж мовчали поважні політологи? Підозрюю, що так як незаангажованих науковців від політики у нас майже не лишилося, то більшість цих зовсім не дурних персонажів перекваліфікувалося з політологів на політтехнологів і видає на гора інформацію в своїх "аналізах" лише таку, яку приємно бачити їхнім сьогочасним "клієнтам".
Це хвороба всіх передвиборчих штабів, коли найближче оточення до ночі виборів переконує з десяток кандидатів в їх "виключній" перемозі.(між іншим, впевнені у своїй перемозі у ПЕРШОМУ турі аж двоє: і Ющенко і Янукович. Може у нас як в давній Спарті обирають по два царя водночас?).
Поки нашоукраїнські політтехнологи займалися окозамилюванням, команда Януковича працювала тихою сапою. Я знаю принаймні дві бригади, які ось як мінімум півроку займалися розміщенням заказух про Януковича в регіональній пресі. Нехай статті були і не завжди якісні, але механізм був наддієвий. В київській пресі і по центральному телебаченню – ніяких рухів.
Тож конкуренти і не дуже зважали на Януковича. Коли рейтинг сягнув десятки, опоненти оптимістично стверджували, що то у нього не власна популярність, а "тільки за посадою". Тепер, коли рейтинг досяг загрозливих 16–17%, один з провідних нашоукраїнських політехнологів в ефірі "5–го" каналу говорить, що "рейтинг Януковича досяг свого максимуму". Може чесніше подарувати Ющенкові упаковку турецького мила "Дуру", щоби краще милити очі?
Тепер вже нарешті мало в кого виникає сумніви, що Янукович проходить у другий тур. Розповісти як він може в ньому перемогти? Можу впевнено припустити, що виборча карта нагадуватиме президентську кампанію 1994 року. Бо біда України, що вона досі не почувається єдиною країною. І мовно і географічно. Не секрет, що за мовою спілкування країна поділена приблизно порівну.
Згідно опитувань Інституту соціальних досліджень щодо перспектив другого туру, серед респондентів, котрі спілкуються вдома переважно українською мовою, рівень прихильності до Ющенка становить 55%, до Януковича – 18%. Дзеркально, серед тих, хто спілкується російською мовою частка прихильників В. Януковича становить 43%, В. Ющенка – 17%.
Відмінності в Україні йдуть приблизно по лінії приєднання земель колишньої Речі Посполитої до колишньої Російської імперії. Така собі цивілізаційна межа проходить по сучасній Кіровоградщині. Все що, на Північ та на Захід дасть більшість Ющенкові, все що на Південь та на Схід дасть більшість Януковичу.
Не вірите? Подивіться на результати другого туру 1994 року між Кравчуком (умовно тоді лідером "речепосполитівської" частини) та Кучми (настільки ж умовно тоді лідера "російськоімперської частини").
І от голосів на Сході і на Півдні виявилося на той час більше. В 1994–му в Києві також були абсолютно впевненні в перемозі Кравчука. Ну як же інакше, Київ і Львів за нього! В першому турі той і правда переміг. А в другому турі все вирішили голоси лівих. Не пригадуєте за кого проголосували? Во–во. 52 % за Кучму (Схід і Південь), 45% за Кравчука (Захід, Північ, Центр.) Кіровоградщина дала тоді кожному менше 50%. А що сьогодні?
Так, електорат лівих налаштований проти влади. Але у виборі між Ющенком і Януковичем кого обере лівак в Маріуполі, Охтирці чи Перекопі? Ну що вдієш, якщо Янукович їм ближче ментально? Коли я спілкуюся з право–опозиційними політтехнологами, то вони кажуть: Нє, Україна за цей час сильно змінилася.
Як вона змінилася, перепитую? Наскільки, в Україні змінився цивілізаційний розлам? У відповідь –тиша. На жаль, наші політичні аналітики здебільше надзвичайно ліниві люди. Добре, що вони хоч навчилися рейтинги читати ( щоправда поки що лише найпростіші, там де прізвища тільки).
Тут на користь команди Ющенка могла би зіграти статистика зміни населення України за останнє десятиріччя (між іншим річ не закрита, але, тим не менш я не бачив жодного спроби її аналізу). Між переписами 1989 та 2001 років не зменшилося населення лише чотирьох регіонів: Києва та трьох західноукраїнських областей: Рівненської, Волинської та Закарпатської. Населення скорочувалося кількісно більше в промислових і русифікованих регіонах (тобто, потенційно "проянуковичевих" областях).
Донецька область втратила між переписами 491,3 тис., Луганська – 316,5 тис., Дніпропетровська – 313,6 тис. І це ще не все. Якщо не полінуватися, а нирнути далі в хащі Держкому статистики, то можна побачити що тенденції втрати населення переважно "проянуковичевими" областями залишаються. Так за три роки, що минули після перепису Донецька область втратила ще 133,9 тис., Луганська – 82,3 тис., Дніпропетровська – 72,4тис.
Але на кожен плюс є свій мінус. Якщо промислові регіони відзначаються більшою смертністю, то західні землі – більшою мобільністю трудових ресурсів (так звана "трудова міграція"). Так само не розумію, чому ліниві політтехнологи досі не підняли статистику, скільки же реально знаходиться громадян України за кордоном з розбивкою по регіонах їхнього місця проживання.
Нічим не обґрунтованою цифрою є популярні нині начебто "сім мільйонів" трудових емігрантів, п’ять з яких приписують Галичині. Та все населення трьох галицьких областей за переписом 2001 року складало 5 178,7 тис. (і це разом з немовлятами, що поки що згідно української Конституції права голосу не мають), тож, якби це було правдою, вже давно б по вулицях Львова і Франківська свистів тільки вітер, а передвиборчі листівки не було кому читати.
Але виїзд на заробітки на західних землях нехай не такий колосальний, як це твердять наші слабо обізнані з чисельністю населення депутати, але і правда масований. Якщо припустити, що нехай десь мільйон в день виборів працюватиме закордоном, можете уявити його вагу в електоральному плані?
Робітники вони за кордоном як правило, нелегальні, тож постановки на консульській облік, яка передує голосуванню, держава навряд чи дочекається. А як же їхні голоси? Якщо ви думаєте що не дуже правдиві виборчі технології плануються лише партією влади, то ви надзаідеалізована людина.
Один з моїх галицьких приятелів–депутатів місцевого рівня розповідав, що вони сподіваються на виборах давати бюлетені в одні руки на кілька паспортів, (щоб чи то бабця чи то синок могли голоснути за Ющенка замість рідного нелегала–роботяги). А тепер згадайте, як Кучма неодноразово говорив, про те що в Україні буде максимальна кількість спостерігачів. Повторював про це в Україні і за кордоном, але мало хто звернув на то увагу (на то є окрема причина, що гріха таїти, мало хто довіряє гаранту на слово).
Підозрюю, що в даному випадку, майбутній екс–президент казав таки правду. Більше того, на цих виборах влада може влаштувати максимальну кількість не тільки американо–європейських, а й власних спостерігачів (і в першу чергу в західному регіоні та Києві). І прощавай проющенківські голоси трудових мігрантів західного регіону... (Ви досі вважаєте що їх 5–7 мільйонів? Я б на вашому місці вже кинувся би їх рахувати).
В цій ситуації завадити Януковичу перемогти Ющенка може не його команда, а лише чергова бензинова криза. Ось якщо завдяки Іракові ціни на світових ринках, знову поповзуть догори, російські монополісти ТНК та Лукойл, яким українські високопосадовці подарували наш незайманий ринок, підіймуть ціни на бензин, а далі автоматично зростуть ціни на базарне м’ясо, а це відчує кожна українська родина, а власна кишеня для українця ой як люба... і т.п і т.д. От тоді для Януковича дійсно, прощавай путівка у вищу лігу. А якщо не буде бензинової кризи?
Комуністи – теж опозиція
Отже для перемоги у другому турі потрібний потужний союзник. І щоби знайти такого союзника, потрібна значна світоглядна зміна. Потрібна зрозуміти, що комуністи –теж опозиція...
На президентських виборах вже "Наша Україна" заговорила про тріумвірат.. Біда лише в тому, що того чого вистачало на парламентських (і натисну ще раз на мозоляку – не вистачило через нестачу мудрості), може виявитися не досить на президентських. Основний аргумент "Нашої України", це те що у Ющенко найбільший рейтинг (десь порядку стабільних 25 %) і те що 70% населення налаштовані проти існуючої влади.
І те і те правда. Але чи достатньо це для перемоги саме Ющенка? Абсолютна правда, те що більшість населення України за зміну влади (тобто налаштовані опозиційно). Але опозиція в свою чергу є права ("Наша Україна" та БЮТ) та ліва (КПУ та СПУ). Об’єднання лише частини опозиції ("НУ"+БЮТ+СПУ) може не вистачити для омріяних 51%. Потрібні ще комуністи. З якими Ющенко і Тимошенко, і Мороз уже стояли пліч–о–пліч під час касетного скандалу.
Поки націонал–демократи постійно дорікають комуністам то за старі більшовицькі гріхи, то за загравання з існуючою владою. Щодо більшовизму, то при всьому тому, що витоки КПУ безперечно в КПСС, все ж слід визнати, що в Україні КПУ–є однією з багатьох парламентською партією і, як би вона не тужилася , вже давно не є предвістницею диктатури пролетаріату.
Щодо до стосунків КПУ з владою, то очевидно не меншу рації мають "комі" в аналогічних закидах до "Нашій Україні". За підписом Кучми наймалися на роботу теперішні нашоукраїнці – колишні члени кабміну Ющенко, Червоненко, Драч, Костенко, Заєць, Пинзеник, Юхновський, Жулинський, Тарасюк, Удовенко, Єхануров, колишні керівники місцевих державних адміністрацій – Асадчев, Балога, Гурвиць, Ткач, плюс ще колишній представник президента у парламенті Безсмертний. Комуністи в цьому плані були більш принциповими і такою участь у владі похвалитися не можуть.
Щодо підігрівання Симоненка Кучмі на минулих президентських виборах, то а як було назвати взаємне балотування тоді же рухівців Удовенка та Костенка та відмова висуватися того же Ющенка, незважаючи на всі вмовляння ПРП?
Щодо голосувань у Верховній Раді, то тут ще бабця надвоє сказала, хто частіше співпрацював з провладними силами. Не будемо забувати, що залагодити свої вкрай хисткі стосунки після касетного скандалу з американцями Кучма зміг завдяки відправки українських вояків до Іраку. За допомогою голосів нашоукраїнців і всупереч комуністам і соціалістам.
В Україні є опозиційна більшість населення , але ця опозиційна більшість є наразі лише з комуністами. Якщо хочеться гарантованої перемоги, треба було б шукати компромісу між ЧОТИРМА силами, а не уповати на 25 % рейтинг.
Спільний кандидат
Отже гарантована перемога – це спільний кандидат від четвірки. Спільний компромісний кандидат. Як на мене особисто, то між Ющенком, Тимошенком, Морозом та Симоненком такою компромісною кандидатурою за всіма показниками виглядає Олександр Мороз. І лівий, і проукраїнський. Державник. Реформатор. Демократ... Але ж лідерам партій і блоків вкрай важко погодитися на підвищення поміж собою одного з рівних. Це, на жаль, вже проходили. То ж варто було би знайти політика другого чи навіть третього ешелону.
Людину яка би в першу чергу не викликала негативних емоцій в середовищі потенційних союзників. Який–небудь університетський професор лівих поглядів. Може бути абсолютно без відомого імені, адже спільного ресурсу чотирьох союзників, їхнього вагомого заклику на підтримку та спільної роботи штабів вистачило би з лишком для розкрутки будь–якого містера Ікс.
Може бути і трохи більш відома особа. Так один з провідних комуністів пан Крючков вже пропонував кандидатуру Бориса Олійника, як компромісного кандидата між соціалістами та комуністами.
От тільки спільний й кандидат від двійки, боюся, має так ж саме шанси як і Ющенко від двійки–трійки. Вихід у другий тур з подальшим програшем від кандидата влади. ЄДИНО ГАРАНТОВАНА ПЕРЕМОГА – спільний кандидат від четвірки. І у комуністів тут "золота акція".
Тож решта опозиціонерів мали би погодитися на кандидата–комуніста другого\третього ешелону, але безперечно українського патріота (бо серед комі хоча вже і меншає відвертих українофобів, але у декого любов до Росії пре більше аніж до рідної Батьківщини). То ж Борис Олійник виглядав би абсолютно прийнятною такою кандидатурою від четвірки.
Спільна держава
Але це ще не все. Спільна опозиція мала би повністю розпланувати місце, де знайшлося би застосування для кожної з її складових. Схеметично:
1. Політреформа зі зміщенням центру ваги від президента до уряду.
2. Після перемоги коаліції на президентських виборах – переформатування парламентської коаліції (зрозуміло, що після вдалої кампанії пару десятків голосів доточити не складе великої складності).
3. Призначення Ющенка прем’єром Уряду з усім об’ємом нових повноважень згідно з проведеною політреформою. Тимошенко має стати єдиним віце–прем'єром цього нового уряду.
4. Мороза коаліція обирає на голову Верховної Ради.
То ж кожній силі знаходиться застосування. Комуністам – президентство (нехай і з урізаними повноваженнями, але вони ж мусять усвідомлювати, що в іншій конфігурації їм взагалі нічого не світить в перспективі окрім завжди постійного другого місця (а з роками третього, четвертого і чим далі нижчого).
Ющенко і Тимошенко отримують фактично всі реальні можливості для проведення реформи, деолігархізаіції та боротьби з бідністю, тобто саме тим, за що вони і борються в цій президентській гонці, а Мороз займеться справою, якої краще за нього поки в Україні ніхто себе не зарекомендував, тобто керуванням законотворчим процесом плюс отримує певний контроль за діяльністю уряду.
Політреформа
Звісно для цього потрібно довести до ладу політреформу. Боротьба "Нашої України" та БЮТ проти реформи Конституції у бік зменшення президентських повноважень вже не просто насторожує, а викликає щирі підозри у наявності бонапартистських планів. Те як ліберальні журналісти ополчилися на Мороза з безглуздими звинуваченнями трохи не в братанні з Кучмою свідчить про недалекоглядність.
Єдиний аргумент, який було артикульовано нацдемами, це те що хоч сама по собі реформа і не погана, але ж з рук ворога (тобто адміністрації президента) брати її не можна. А чому не можна?
Те що вона була замислена не від доброго життя владою – безперечний факт. Влада явно хоче двох речей:
1 Застерегтися на всяк випадок від можливої перемоги опозиції на президентських виборах, та продовжувати мати вплив на політику у стінах ВР (у тому числі і через прямий підкуп депутатів).
2. Зберегти стан рівноваги між різними олігархічними угрупуваннями, які є під Кучмою. Ці олігархічні групи не бажають такого вже помітного підвищення однієї з собі рівних шляхом отримання президентського скіпетру. Тож бажання існуючої влади читаються не важко.
Ну то що з того? Приведу один аргумент, який мав би розбити всі застереження з цього приводу. Опозиція один раз вже скористалася дарунком від влади, і якби вона цього не зробила, то хто б тоді проголосив би Українську державу? Ви пригадуєте хто її проголосив? Верховна Рада, де націонал–демократична опозиція складала меншість (близько 30%).
А Незалежність була проголошена завдяки провладній більшості, яка належала тоді українському уламку КПСС. Чи була тоді влада щирою? Думаю, що не більше, аніж нинішня раптово прозріла і захотіла само ні сіло не впало демократизуватися.
Просто влада тоді б
Відповіді
2004.07.15 | Тестер
Re: Уже пізно :-( (-)
2004.07.15 | Правник
Краще б перейнявся "Останньою барикадою", ніж... (-)
2004.07.15 | Scubo
Як читати Донія
Як правили перша половина ( чи перші дві третіх) тексту дуже хороші, розумні та цікаві. Однак в кінці як правило ховається якийсь "гачок", ( какашка, ампулка з мишячком і т.п.) майстерно заховані у високопоживну інтелектуальну наживку.В даному опусі Доній очевидно ловить нестійкі опозиційні душі для президенської кампанії Мороза.
Однак неприємний присмак "рехвормаційно"-пробандюківських маневрів Мороза зими-весни 2004 перкреслює всю логічність Донієвого тексту тексту , та ще й стимулює до подальших логічних пошуків, які врешті дозволяють побачити чортячі вуха Медведчука, які стирчать за всією "сепаратною" морозівськкою кампанією.
2004.07.15 | Дніпрій
Донія краще не читати
> Як правили перша половина ( чи перші дві третіх) тексту дуже хороші, розумні та цікаві. Однак в кінці як правило ховається якийсь "гачок", ( какашка, ампулка з мишячком і т.п.) майстерно заховані у високопоживну інтелектуальну наживку.
Розумність? Інтелектуальність? Як би це так толерантніше висловити... Тексти Донія на мене справляють враження маніакально невпорядкованого похмілля.
Вони дійсно шкідливі: тим, хто сумнівається, вони дають не поживу для аналізу й прийняття рішення, а додаткові ірраціональні вагання, переляк і задурюють, як попсове радіо.
Донію - ганьба. Уже давно. Ветеран - не значить святий.
2004.07.15 | СоцІнформ
Донія просто треба читати!
Всі статті Донія , що я читала, були ПЕРЕДБАЧЕННЯМИ! В кожній статті він давав аналіз, чому опозиція програє і що треба(що головніше) зробити , щоби вона виграла. Його ідея з Триумвіратам була супер! А пригадайте як на Майдані Донія розносили впух і прах за цю ідею Триумвірату(Ющенко+Тимошенко+Мороз). На Майдані хотіли окремо перемоги Ющенка.Різниця між його старими статтями тільки в тому , що раніше він писав коли ще щось можна врятувати, а тепер вдогонку, коли фактично вже всі можливості для компромісу втрачені і Янукович завдяки сепаратизму НУ отримує свою незаслужену перемогу.
2004.07.15 | 123
Ідея тріумвірату-2002,як показала практика,була ідіотська
Бо всі три сили пройшли до ВР окремо. Якби вони йшли разом, голоси б не сумувались, і сумарний результат був би гірший. Окремо кожна сила взяла чітко свого виборця - і всі пройшли. Тобто взяли по максимуму.Інша справа - що треба було узгоджувати кандидатів по мажоритарці. Ніякий триумвірат для цього був не потрібний. Просто треба було домовитись - тут іде наш, а ви своїх не висуваєте, а тут навпаки, ми не висуваємо.
2004.07.15 | СоцІнформ
Вибори можна було виграти вже у 2002
Доній і не пропонував єдиного списку. Він пропонував поле для домовленостей. Ющенко-Президент. Тимошенко-Премєр. Мороз-Спікер. Базуючися на цьому принципі можна і треба було домовлятися по мажоритарним округах. А так як "НУ" цього не захотіла(бо була впевнена в пермозі), то і програли округи. Бо не було змісту для домовленостей. Адже, якщо не союзники, то, значить, конкуренти. От вони і доконкурувалися. А якби тоді домовилися про Триумвірат, то мали би Більшість у Парліменті.і вже диктували би свої умови.2004.07.20 | Михайло Свистович
Ідея була хорошою, це практика була ідіотською
123 пише:> Бо всі три сили пройшли до ВР окремо. Якби вони йшли разом, голоси б не сумувались, і сумарний результат був би гірший.
Відразу видно, що Ви ніколи не брали участь у виборах. Бо насправді сумарний резулдьтат був би кращим.
> Окремо кожна сила взяла чітко свого виборця
Не взяв ніхто чітко своїх виборців. Якби взяли лишень чітко своїх - результат був би нижчим. Електорат усіх трьох сил здатний у значній своїй частині до перетікання.
2004.07.20 | Михайло Свистович
Соцінформе, не дезінформуйте людей
СоцІнформ пише:> А пригадайте як на Майдані Донія розносили впух і прах за цю ідею Триумвірату(Ющенко+Тимошенко+Мороз). На Майдані хотіли окремо перемоги Ющенка.
На Майдані такого не було, а на вільному форумі бути не могло, бо тут завжди присутні різні думки. Але, на жаль, кожен бачить лише те, що хоче бачити. І Соцінформ тут виявився не винятком. Офіційна ж позиція Майдану завжди була за тріумвірат, і це легко можна побачити по наших новинах, статтях і повідомленнях на форумі.
> коли фактично вже всі можливості для компромісу втрачені і Янукович завдяки сепаратизму НУ отримує свою незаслужену перемогу.
Та ні, якщо він отримує перемогу, то більше завдяки СПУ, яка зараз мочить Ющенка значно більше, ніж Януковича.
2004.07.20 | Patriot
І правильно робить, що мочить давно треба (-)
2004.07.20 | Правник
Не мочіть і да ненамочені будете (-)
2004.07.21 | Михайло Свистович
Патріоте, признайтесь чесно, Ви кого нам на преза пропонуєте?
Бандюка Януковича?2004.07.15 | 123
Дуже просто все насправді
Якщо для комі пріоритет - прибрати від влади бандюків, то вони агітуватимуть своїх опозиційно налаштованих виборців не голосувати за владу. І тоді Ющенко гарантовано переможе.А якщо у них нема такого пріоритету - так їхм на фіг не потрібен президент Олійник за прем*єра Ющенка. І всі ці расклади - до фєні.
І ще цікаве:
> Олесь Доній, для УП , 15.07.2004, 15:27
>
> Згідно опитувань Інституту соціальних досліджень щодо перспектив другого туру, серед респондентів, котрі спілкуються вдома переважно українською мовою, рівень прихильності до Ющенка становить 55%, до Януковича – 18%. Дзеркально, серед тих, хто спілкується російською мовою частка прихильників В. Януковича становить 43%, В. Ющенка – 17%.
Доній якось дивно інтерпретує ці цифри (які взагалі досить дивні, я це десь тут вже писав), при тому що в інших місцях він демонструє дуже раціональний аналіз цифр. Але ж прихильників Януковича "за мову" менше ніж прихильників Ющенка "за мову"! Випадково чи ні, але різниця 12% -- це як раз та сама різниця, яка має бути у другому турі між Януковичем і Ющенком. Рейтинг Януковича, грубо, - 20% тих, хто за владу так чи інакше (ЄДА+СДПУо на виборах-2002), і 20% тих лівих, які він може одержати у 2му турі. Це - найбільше. При правильній кампанії з боку Ющенка він не одержить ці 20% лівих, а одержить 15 чи 12. Перебити жалюгідні 32-35%, а то й 40 - для Ющенка не є великою проблемою. 32-35% він матиме вже в першому турі (більше 30% - це БЮТ+НУ на виборах-2002).
2004.07.15 | ziggy_freud
дивні цифри та інтерпретація
IMHO, ці цифри таки трохи висмикнуті із контексту. Наскільки ознака мовність-язичіє є вирішальною для політичних симпатій, можна посперечатись. Чи тут прямий зв'язок, чи зворотній, чи просто певною мірою паралельні явища. Аби мати повніші дані опитування...123 пише:
> > Олесь Доній, для УП , 15.07.2004, 15:27
> >
> > Згідно опитувань Інституту соціальних досліджень щодо перспектив другого туру, серед респондентів, котрі спілкуються вдома переважно українською мовою, рівень прихильності до Ющенка становить 55%, до Януковича – 18%. Дзеркально, серед тих, хто спілкується російською мовою частка прихильників В. Януковича становить 43%, В. Ющенка – 17%.
2004.07.15 | СоцІнформ
З іншого форуму
Новий опозиційний кандидат
Автор: Володимир (---.kremenchug.net)
Дата: 07-15-04 16:52
Браво, пане Доній. Багато дуже слушних думок. Одне шкода - українська ментальність, коли кожен хоче бути гетьманом, не дозволить лідерам четвірки навть теоретично розглянути подібний варіант дій. А якщо дійсно добре прорахувати всі рейтинги, то побачимо: сьогодні і В.Я. і В.Ю. мають практично рівні шанси на перемогу. Багато (або й майже все) може вирішити вже в першому турі електорат Мороза. Однак він, мені здається, ніколи не відмовиться знятися на користь Ющенка. Так що, панове, будемо мати новий гімн - "Владімірскій централ"
Відповісти на це повідомлення
Re: Новий опозиційний кандидат
Автор: AlexXx (---.luminosity.com.ua)
Дата: 07-15-04 17:18
Автор конечно во многом прав. Хочу посмотреть еще с другой точки зрения. Уже говорено переговорено, что комунист не пройдет на выборах. Олийнык не пройдет. Да и вы видели его лицо вообще? Ровно как и простите уж если на чистоту - то и лицо Мороза? Люди не только на опоозиционности зациклены как это прокатывало на парламентских, а и еще на личности. Харизме так сказать? Мы ж не партии выбираем, а человека! Есть ли та харизма у второстепенного коммуниста? Не думаю. Да и пролетели уже по срокам с темной лошадкой. Есть харизма у Мороза? Возможно в какой-то мере. Но он в сознании электората "злой". Вот хоть убейте меня: лицо у него злое и кассетный скандал ему пошел на поьзу лишь отчасти. Вспомнить только картинку с какой он злостью на прессконференциях крутил пленки. Ему эти прессухи припомнят как пить дать еще. Имидж менять опять же поздно. Уже практически опоздали с разработкой тактик, пока народ с отпусков вернется, там и до выборов уже рукой подать - с этим всем опоздали - уже пора в бой. Стартовые позиции сейчас реально 50/50, а там уж кто кого переиграет. Никаких гарантий.
Відповісти на це повідомлення
Re: Новий опозиційний кандидат
Автор: Блад (---.iptelecom.net.ua)
Дата: 07-15-04 17:26
На мою думку не потрібно переоцінювати (хоча і недооцінювати не варто), підтримку Ющенка електоратам Мороза.
Нічого не вирішить в першому турі електорат Мороза.
В другому - при різниці в 5-7% між кандидатами може стати "золотою акцією" і її і має в думках Мороз коли не говорить, кого буде підтримувати в другому турі.
З "полум"яного борця з бандитським режимом" став простим ростовщиком.
(За Симонека і говорити нічого - комі завжди були ворогами незалежної України, тому не будуть голосувати за Ющенка, навіть якщо Симоненко попросить. Краще виберуть бандюка.)
Не приплюсується до Ющенка 10% Мороза при його знятті і заклику до підтримки Ющенка.
Так і відносно Януковича.
Згадується історія першої світової -
Доповідають Миколі другому,
- Румунія вступила в війну!
- Ну що ж - пошліть дві дивізії на кордони з Румунією.
- Але вона вступила в війну проти Німеччини!
- Оце вже гірше - для її захисту потрібно направити не менше 20-ти дивізій.
Я думаю так і з Морозом. Краще мати його в опонентах, ніж захищати як партнера по коаліції.
Відповісти на це повідомлення
Re: Новий опозиційний кандидат
Автор: Vlado (195.5.46.---)
Дата: 07-15-04 18:11
Все не совсем так,как вы говорите о Морозе уважаемый Владимир,дело в том,что Мороз политик не первый день,а уже больше 10-ти лет,и я думаю он знает что делает,сами подумайте зачем ему отдавать свои голоса за Ющенка счас,если при одной из моделей выборов,он сам с Януковичем может войти в о второй тур,в случае если весь первый тур админресурс просто уничтожит Ющенка,и он наберает меньше голосов,чем Мороз и соответсятвенно во втором туре Мороза поддерживает Ющенко и Симоненко в обмен на важнейшие посты,тем более,что одному из самых влиятельных в Украине и в политике людей-Медведчуку не подходит ни Ющенко,с которым он большие враги,ни Янукович,который приведет исключительно донецких,а вот Мороз для него фигура наиболее нейтральная,и таким образом с помощью Ющенка и Симоненка во втором туре Мороз может победить,да еще и при помощи медиа магната Медведчука,который сможет подбрасывать через телевидение ,газеты,радио... компромат на Януковича.А если этот вариант выборов не сработает,то Мороз спокойно берет и поддернживает во втором туре Ющенка и получает взамен должность Прем*ера,так что не надо ему спешить с поддержкой!Я думаю вы со мной согласитесь!
Доній і його стаття
Автор: Петрович (---.dip0.t-ipconnect.de)
Дата: 07-15-04 17:00
Пане Олесь!
Ваша помилка полягає у тому, що ви не зрозуміли норм діючої конституції. Бо за нормами, котрі в ній прописані, Україна має парламентську урядову систему. Через те всі Ваші аргументи щодо так званої політичної реформи втрачають будь-яку вагу.
Тепер до Ваших персоналій. Якщо в Україні має буди демократична суспільна система, то народ сам має визначатися з тим, хто має бути головою уряду, парламенту тощо. Через те Ваші пропозиції щодо таких кандидатів як Тимошенко, Мороз та інші - це лише спроба втсановлення диктатури цих, названих Вами осіб, а не крок до демократії.
Скажу так, неважливо хто виграє вибори, важливо, якими вони будуть. Якщо це буде вільний вибір народу, то його треба шанувати. І не варто видумувати якісь конструкції, щоб штучно затримати процес. Якщо дерево гниє, то підперши його, Ви врятуєте його лише від того, що воно само впаде. Може нарешті всі ці "комі", до яких належить і Ваш коханий Мороз і пані Тимошенко та й всі інші, "згниють" та й підуть на пенсію, разом з Кучмою, Януоквичем та Медведчуком. От було би добре.
Петрович
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: Блад (---.iptelecom.net.ua)
Дата: 07-15-04 17:13
Згоден з Петровичем - прийде час будуть зміни.
А час на мою думку вже прийшов.
За персоналії міг би й посперечатися, але не час...
Що стосується статті - то трохи задовга. Коротше треба, коротше...
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: КАТ (---.wildpark.net)
Дата: 07-15-04 17:15
Петрович писал:
Скажу так, неважливо хто виграє вибори, важливо, якими вони будуть. Якщо це буде вільний вибір народу, то його треба шанувати. І не варто видумувати якісь конструкції, щоб штучно затримати процес.
Петрович, Вы при памяти? Вы в своем уме?
Как это не важно КТО выиграет выборы?
И, скажите, где Вы видите свободный выбор народа?
Большинство народа умеет пахать землю, выращивать, добывать и т.д. а разобраться с одурманиванием посредством частных центральных СМИ наш трудолюбивый и спокойный народ не всегда в состочнии.
Так, что не передергивайте.
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: Богдан (195.5.31.---)
Дата: 07-15-04 17:45
Олесь Доній,- правий, я його повністю підтримую, бо сам проводив подібний аналіз і приблизно до такого ж висновку приходив, задумайтесь і ви,-шановні. (Хоча хотів би, щоб президентом став Ющенко)
На рахунок того, що сказав Петрович:
> це лише спроба втсановлення диктатури цих, названих Вами осіб, а не крок до демократії.>
Шановний, знаходження компромісу заради блага народу, а не власних амбіцій напевно, і є ідеалом демократичних засад.
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: Вася (---.kl.if.ukrtel.net)
Дата: 07-15-04 18:14
Ідея О.Донія правильна - об'єднуватися опозиції треба і лівого, і правого крила. Але в Україні це зробити не реально і справа тут не в Ющенкові , Симоненкові чи Морозу . Влада про цей хід також мабуть знає і робить все для того, щоб такого зближення і в думках не було. Доній правильно замітив: для зближення має бути довіра, а як вони можуть об'єднатися , коли хтось в разі перемоги буде вище. Вважаю, що ця стаття не запізніла, вона ще дуже рання: поки названі в статті політики на власній шкірі не відчують, що без об'єднання прийти до влади неможливо, то вони реальних кроків на зустріч робити не будуть.
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: Петрович (---.dip0.t-ipconnect.de)
Дата: 07-15-04 18:27
до Ката!
Добродію, Ви ж розібрались!
Більшість з тих, хто відреагував на мої слова, вірно зрозуміли головне завдання всіх нас (тобто тих, хто розібрався). Головним завданям є зробити все так, щоб вибори відбулися. А те, що пропонує пан Доній - це не вибір. Він нам дає тих самих людей, котрих ми не можемо і не хочемо вибирати на уряд, бо вони не здатні донести до більшості суспільства своє бачення демократичної України та шляху її побудови (адже їх й них просто не має). Зробити це можна спираючись лише на саме суспільство та на тих в ньому, хто готовий об"єднатися у політичні партії. Але це довга історія.
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: UMK (---.rada.gov.ua)
Дата: 07-15-04 19:31
Не люблю Донія іще із студентських років - як і всіх представників нашої національної демократії - але визнаю його аналіз вірним. Вірним, якщо брати теоретичні оцінки можливостей і пошуку оптимального варіанту. Так, ним запропонований шлях компромісу, який веде до премоги. Але - це ТЕОРЕТИЧНО. Чит може він бути реалізрваний на практиці - саме у нас із нашими "лідерами" і нашим "електоратом" - не певен. Я особисто прийняв би такий компроміс - при чому гнавіть із президентством Ющенка за умови політреформи. Але чи потрібен цей компроміс панам Порошенку, Безсмертному, Червоненку - нащо вони гроші, свої, крівно вкрадені, викидали на Ющенко? Щоб отримати коаліційне управління , прозорість і узгодженість основних питань ? - ДЗУСЬКИ! І чи зможуть пани Костенко, Удовенко, Пинзеник а також товариші Симоненко, Крючков, Гуренко та інші переступити через власні ідеологічні засади і політичні амбіції? - навряд чи. Ну і скажіть будь-ласка, а нашим друзям за кордоном нащо така коаліція? Чи то Росія, чи то Америка (проЄвропу навіть і казати не хоч, бо у них консолідована позиція щодо України визначається дивним чином якимось старими маразматичками та третьор=ядними адміністраторами ПАРЕ - тоді як власне європейські лідери просто не знають власне, нащо ми їм здалися) так от чи то Росія чи Америка зацікавлені у такому "право-лівому інтернаціоналі"? Однозначно - Ні.
То де ж тоді обєктивні чинники такого обєдгнання - немає. Гіпотетично щось подібне могло б відбутися лише за дивного збігу обставин, коли б всі ці сили очолили дуже мудрі політики, здатні дивитися у майбутнє, підпорядковувати власні амбіції інтересам держави і народу, слухати і сприймвати опонентів і не залежати від іеологічних штампів. Такого НЕ БУВАЄ. Тому - "борщ - отдельно, мухи - отдельно". Правіе- направо, левіе - налево, а богатіе - к той власти которая придет и станет віразителем именно их интересов - независимо от фамилий перзидентов и премьеров.
Відповісти на це повідомлення
Re: Доній і його стаття
Автор: Сергій (---.plus.com)
Дата: 07-15-04 20:53
Якто не сумно , але сітуація опісана правильно . Я сам на заробітках , тривалий час і проголосувати нам недадуть , а нас розкидано посвіту не мало . І Східна Україна буде в другому турі дружно голосувати за Януковича . Якщо речі називати своїми іменами то 60-70% народу мозги промити реально, так воно і станется . Сумно ... Я мені ця влада вже в печінках сидить , пропрацювавши на Заході 8 років розуміеш на скільки огидна влада ця . Дуже часто люблять говорити про народну мудрість , але як е мудрість то мае бути і народна глупість . Про неї не люблять говорити . Нажаль другого у нашого народу набагато більше. Правда це можна віднести не тільки до нашого народу а і до всього населення земної кулі . Так що ми не одинокі =) ( сміх крізь сльози ) .
Автор: Yura (---.UkrWest.Net)
Дата: 07-15-04 17:39
Перший реальний погляд на передвиборчу ситуацію
Відповісти на це повідомлення
Re: Новий опозиційний кандидат
Автор: квф (194.44.142.---)
Дата: 07-15-04 17:51
Та не перший. І крім Донія були (є й будуть) розумні люди.
Просто інші мовчать.
Ну й об"єднання четвірки - повна ілюзія.
Хіба що трійка, і то під питанням. А може й вистачить розуму в соціалістів.
Стаття Олеся Донія
Автор: Олег (---.9.253.2.iptelecom.net.ua)
Дата: 07-15-04 17:58
Пан Олесь, не переживайте, все буде добре. Приблизно за місяць до початку виборів Сан Санич приєднаеться до "двійки", він теж не настільки глупий, щоб спалювати всі мости. І вже єсть конкретні посили з боку СПУ: 1. звернення СПУ до "двійки" з пропозицією підписання угоди про чесні вибори. При будь-якому підписанні будь-чого за рюмкою чаю можна домовитись і про наступні кроки; 2. розкол в самій СПУ - (Вінський проти Луценка). Тут треба трішки детальніше. Вінський + Медведчук та Рудьковський+ Шуфрич - це гроші СПУ, потужна фінансова підтримка по створенню штабів, PR і таке інше. Вже зараз відомо, що штаби СПУ організовано на досить пристойному рівні, але, оскільки, олігархів у соціалістів малувато, то вони змушені були через Вінського залучити кошти Медведчука, при цьому пан Мороз ніби-то до цього відношення ніякого не має, все робиться через Вінського. Я впевнений, що Сан Санич сам не марається через ці гроші. А в Медведчука грошей достатньо на 10 таких партій, і ще й в оффшорах стільки ж залишиться. Але ж є правдолюб і щира людина Юрій Луценко, Баранівський та інші, справжні соціалісти. Вони дуже спокійно можуть розколоти партію. Я впевнений, що мудрий Мороз спеціально не виключив його з Політради, а порозмовляв з ними і попросив поки що не бунтувати, дати змогу "окопатися", а там за ініціативою того ж Луценка "со товарищи" можна зібрати Надзвичацний з'їзд і більшістю голосів зняти Вінського з Рудьковським з посад. Після цього спокійно приєднатися до Ющенка з Тимошенко і в недалекому майбутньому, зайняти почесну посаду Голови Верховної Ради. Інших варіантів тут просто нема. Тому що, навіть якщо уявити, що, не дай Бог, переміг Янукович, то там Сан Саничу місця поруч з ним не знайдеться, та і взагалі, то буде крах Мороза, як політика.
Відповісти на це повідомлення
Re: Стаття Олеся Донія
Автор: Les Mogorich (---.usernat.ip.net.ua)
Дата: 07-15-04 18:20
СТАТТЯ НЕПОГАНА. ВОНА ГОВОРИТЬ ЛИШЕ ПРО ОДНЕ - ОПОЗИЦІЇ НЕ ТРЕБА РОЗЛАБЛЯТИСЯ, ТІЛЬКИ ПРАЦЮВАТИ І І ПРАЦЮВАТИ І НЕ МІРЯТИ НА СЕБЕ ЗАНАДТО РАНО КОРОНУ. ПОБІЛЬШЕ ЖИТТЄВОГО ПРАГМАТИЗМУ, ПОМЕНШЕ РОМАНТИЗМУ. ЯНУКОВИЧ - ПОТУЖНИЙ, СИЛЬНИЙ ОПОНЕНТ, АЛЕ ЦЕ НЕ ГОВОРИТЬ ПРО ЙОГО ГАРАНТОВАНУ ПЕРЕМОГУ.
ЩО СТОСУЄТЬСЯ РОЗПОДІЛУ УКРАЇНИ, ТО ОДИН МІЙ ЗНАЙОМИЙ СПІЛКУВАВСЯ В ХАРКОВІ ДЕНЬ НАЗАД З КНИЖКОВИМИ ТОРГОВЦЯМИ НА РИНКУ (ТАКА СОБІ ХАРКІВСЬКА ПЕТРОВКА). ЙОГО ВРАЗИЛА НЕСАМОВИТА НАЛЯКАНІСТЬ ЦИХ МІЛКИХ ПІДПРИЄМЦІВ ПРИХОДОМ ЮЩЕНКА. ЛЮДИ СИЛЬНО ПРОЗОМБОВАНІ. ВОНИ ВЕСЬ ЧАС ТАЛДОНЯТЬ, ЩО З ПРИХОДОМ ЮЩЕНКА ЇХ ВСІХ ЗАКРИЮТЬ, ЗНИЩАТЬ І Т. П. БРЄД. ЦЕ ЗВІСНО БОЖЕВАІЛЛЯ, АЛЕ ЦЕ І РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ ШТАБУ ЯНУКОВИЧА. ОТ ТАМ ТРЕБА НУ ПРАЦЮВАТИ І НЕСТИ ІНФОРМАЦІЮ В МАСИ. РОЗ"ЯСНЮВАТИ, ЩО ОБРАЗ ФАШИСТА - ЦЕ МІФ ВЛАДИ, ЩО ЮЩЕНКО - ЦЕ НЕ СТРАШНА ПРИМАРА А СУЧАСНИЙ ПОЛІТИК З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ЦІННОСТЯМИ, ЯКИЙ ДОЗВОЛИТЬ НЕ ТОРГУВАТИ НА РИНКУ, А СПОКІЙНО РОЗВИТИ СВІЙ МІЛКИЙ БІЗНЕС ДО СЕРЕДНЬОГО ВВЕСТИ НЕ БАНДИТЬСЬКІ А ЦИВІЛІЗОВАНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ГНУЧКОЮ ПОДАТКОВОЮ СИСТЕМОЮ ТА ЗАОХОЧЕННЯМ ЦЬОГО Ж САМОГО ЇХ КНИЖКОВОГО БІЗНЕСУ. ТРЕБА ПРОРИВАТИСЯ НА СХІД, БО ТАМ СУЦІЛЬНА ВИКРИВЛЕНА ПОСТАТЬ ЮЩЕНКА. А СХІД ДЛЯ ПЕРЕМОГИ ПОТРІБЕН.
Відповісти на це повідомлення
Re: Стаття Олеся Донія
Автор: Іван (---.82.144.210.81.dyn.pool-1.broadband.voliacable.com)
Дата: 07-15-04 19:05
Si, Senhhor Pivlitrenko,
Відповісти на це повідомлення
Re: Стаття Олеся Донія
Автор: UMK (---.rada.gov.ua)
Дата: 07-15-04 20:07
Олеже, навіть "відірваний" Луценко чудово розуміє, що домовлятися з Ющенком щодо якихось розподілів пуста справа, оскількі ці домовленості вартуватимуть значно менше паперуЯ. нга якому вони будуть написані.
Не розколе Луценко СПУ - він дрібний фрондер, а не системна людина і не харизматичний лідер. Иіж, іншим, якщо у Рудьковського дружні стосунки з Шуфричем, то у Луценко є непагані контакти з деякими із догнецьких. зокрема, з Клюєвим.
Могоричу - дякую за інформацію, а то я вже побоювався щодо сходу - а там значить усенормально, як і було - "цивілізаційний розлом" залишається. А то тут у Києві дуже важко оцінити ситуацію в регіонах.
Відповісти на це повідомлення
Очень гуд, не ожидал от него
Автор: Св. Петр (---.tsua.net)
Дата: 07-15-04 20:07
Доний удивил, очень сильно написано, и самое гланвое реалистично, за ислкюченеим того, что электораты четверки не слагаются авоматически это любой политолог скажет. В рамках тройки это возможно, но коммунисты обречены на одиночество на этих выборах, так же как и обречены чатсь голосов отдать януковичу во втором туре по не зависящим от них причинам, а в силу остоятельств описанных донием.
относительно реплики лес могырыча, вот вот, я давно говорил, что не следует недооценивать фактор тв пропаганды на умы электората в стране, и на востоке в частности. Многие на Востоке (и не только в Донбассе) воспринимают априори Ющенко как фашиста, также как на Западе его априори воспринимают как Спасителя. Это нельзя поддатть рациональной оценке, так же как верующзего человека нельзя рациональными способами отвлечь от веры. так что делайте выводы
Відповісти на це повідомлення
Ну я и пересчитал...
Автор: Wolter (213.154.204.---)
Дата: 07-15-04 20:42
Хоть правильно говорите,что рейтинги не суммируются,я все же их пересчитал: Если собрать рейтинги Ющенко,Тимошенко,частично Мороза и Кинаха,где-то 30% Литвина,а к Януковичу прибавить весь рейтинг коммунистов и части социалистов,допустим 50%,рейтинги Медведчука и Кучмы,Тигипко и Кирпы,70% Литвина, то получится в сумме: Ющенко:40%,Янукович-34%.Рейтинг Ющенко будет расти где-то еще на 5%.У Януковича-вряд ли. Однако Ющенко следует серьезно поработать крупными митингами и листовками,прочими акциями в Харькове,Запорожье,Днепропетровске и областях этих городов.Там много еще задуренных людей.
Відповісти на це повідомлення
Re: Стаття Олеся Донія
Автор: Донецкий Вася (---.tsua.net)
Дата: 07-15-04 20:58
Рейтинги ваши и арифметика - бред полный. Вы берете срез достаточно узкой фокус-группы, в то время, как указал Доний, Янукович достаточно системно и качественно отработал по низшему уровню административно-территориального деления - региональному. Так что "низинный" электорат он все-таки заберет, потому что глубокоинтеллектуальные идеи Ющенко народ не поймет, а вот несколько грамотных решений правительства в вопросах социальной защиты обеспечат Януковичу победу. Не думаю, что в первом туре, нов конечном итоге все же обеспечат.
2004.07.15 | ziggy_freud
п. Доній ковтає наживку цивілізаційних ломщіков
Звідки пішла теза про цивілізаційний розлам вздовж і поперек України?Див. роботу Семюеля Хантінгтона "Зіткнення цивілізацій". Критику із наукової точки зору цей опус витримує дуже важко. Ла-мер-ство. Недонаука совєтологія. Навіть в Донієвій "Молодій Україні" друкувалась грамотна критика С.Х. На С.Х. дуже любить посилатись Погребінський, бо П. вигідно, щоб зазначений розлам таки їснував і проходив приблизно по Збручу.
Є суттєві відмінності між регіонами. Але перетнувши кордон із Румунією чи Бєларусю можна також помітити ряд серйозних відмінностей. Якщо ми можемо говорити про окрему "цивілізацію Донецької області" чи "цивілізацію Закарпаття", таких розламів є багато. Але регіон поширення цивілізації зазвичай значно більший.
Колись Полтавщина була під Польщею. Чи - разом із Ржеччю Посполитою. Кому як до вподоби. 70 років тому Донеччина і Луганщина були переважно україномовними. А Крим - переважно татарським. В Харкові видавався часопис українського авангарду Нова Генерація. Раніше в Запорізькій області знаходилась Махнова столиця Гуляйполе.
Де будемо робити талію, чи то цивілізаційний розлам?
З 20-30х також можна запозичити досвід націонал-більшовиків. Котрих сталіністи відносно просто для себе і дуже болісно для українських лівих замінили на кагановичів із косіорами. Як тільки виришили, що Вінниченко, Скрипник і компанія зробили свою справу. Хоча ці люди були патріотами і щирими українцями, на відміну від (скажімо) Грача з граченятами.
2004.07.20 | Shooter
Постійні проблеми в пацана з пінджачком
Все ніяк дорости не годен. Мо' вже пора нового купити? Га, пане Доній?"Обговорив тоді (пан Доній) цю ідею і з Морозом, і з Тимошенко." Бо де ж їм до "їхнього світлого генія".
А в назву статті я би невеличку поправку вніс: "новий опозиційний кандидат з аеродинамічними властивостями фанери над Парижем".
Цікаво буде подивитися на реакцію Мороза на "почесне" четверте місце (і то ще якщо...). І на все ту ж різнобарвну ґулю на все тому ж чолі набиту все тими ж історичними граблями...А "Олійник - кандидат в президенти" - це взагалі жарт, до того ж зовсім невдалий...
2004.07.20 | Shooter
І ще - про "за" і "проти"
Суттєва частина виборців (як за суттєва - хай соціологи досліжуютьІ з цієї точки зору Мороз більше вразливіший, ніж Ющенко. Бо коли слова і дії Ющенка "не зачіпали негативно" інтересів поміркованого лівого виборця (виборця СПУ), більше того - сам Мороз визнає, що економічна програма Ющенка - "соціалістична". А от Морозу дуже просто "нагадати" і його "сильно комуняцьке" керування групою-239, і частково комуняцьке керування ВР, і його тупуваті заклики ще з відносно недалекого 1999 як от, наприклад, "нехай Німеччина виплачує пенсії ветеранам УПА". Після чого значна частина "поміркованого правого виборця" на дільниці просто не прийде.
Резюме, яке чомусь не потрібно пояснювати нікому, крім СПУ (та от ще, виглядає, Донію): Мороз як кандидат від четвірки - наперед програшний варіант.