07/19/2004 | Shooter

Євген Сверстюк.

Фарс із перевдяганням

— Спочатку торкнемося питання вчасності якихось історичних кроків. Окинувши побіжно 13 років української незалежності, ви можете відверто сказати, які історично важливі кроки були нами зроблені, а на які ми так і не спромоглися? В чому особисто для себе ви бачите плоди української незалежності?

— Проголошення незалежності України для мене означало передусім звільнення від злої енергії Кремля, від деструктивної волі його вождів. Перекриття етапів у Сибір. Відсутність цінних вказівок із центру. Нейтралізація репресивного апарату і падіння цензури — це мрія багатьох поколінь українців. Особисто для мене найбільшим святом було падіння цензури. На жаль, бракувало живих сил, щоб узагальнити досвід сусідів і дати нашій молоді те, що було заборонене і що конче треба знати насамперед.

У нас залишилася владна верства, яка швидко переорієнтувалася за зразком російської владної верстви. І залишився глибоко дискримінований, заляканий народ, який не помітив сцен перевдягання. Чому перевдягання? Тому що зміна політичної системи у глибині села і в робітничих верствах пройшла поверховим шумом. Люди зауважили лише страшний безлад, порушення дисципліни й пограбування. Вони до такої міри не помітили змін, що гривню називають рублем. Маємо зміну прапора, зміну фразеології і людей, котрі виголошують ті самі гасла, що й за СРСР, щоправда, з поправкою на національну незалежність. Але це формальна, неістотна поправка.

Все інтерв'ю - тут:
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/502/47057/