Для агітаторів бажано знати. Посилання в розділі ""релігія
07/21/2004 | Тестер
Це витяжка із робіт А.Протопопова.
Які стосуються етології. Агітатори повинні таке знати. Того і рекомендую почитати.
Про релігію, мистецтво, і рекламу
Релігія, як система безперечно цивілізованих норм (я маю на увазі, звичайно, крупні загальновизнані світові релігії), не могла б виконувати цивілізуючі функції, не володій Бог вищим рангом, вищим положенням. Інакше низькокультурне і високопримативне суспільство неможливе переконати в тому, що заподіювати зло ближньому своєму - недобре. Адже з егоїстично-прагматичних позицій це якраз дуже добре! Принаймні, в найближчій перспективі. А то, що у віддаленій перспективі це шкодить, і причому як особисто йому, так і всьому людству, так окремий індивід це просто так зрозуміти і прийняти не міг. На практиці "над-ієрарх" наділювався різноманітними гуманістичними якостями, які завдяки його вищому ієрархічному статусу цілком засвоювалися паствою як зразок для наслідування.
Варто звернути увагу, що практично всі релігії виникали в низькорангових шарах суспільства. Людині з низьким ранговим потенціалом украй необхідний хтось "зверху"; але при цьому хочеться, щоб він був справедливий, добрий і милосердний.
Талановитий витвір мистецтва також здатний переконати в чому завгодно, оскільки діє напряму на підсвідомо-інстинктивні механізми мозку. В цьому, по дуже великому рахунку і полягає суспільне призначення мистецтва - переконати в недоказовому (з різних причин) логічно, але не завжди це, таким чином доведене, добре.
Сучасна реклама безсоромно і нахабно експлуатує інстинктивні програми. Інстинкти позбавлені здібності до критичного аналізу - підібравши належну "відмичку" (шаблон) людини можна примусити схотіти що завгодно. Головне в рекламі - показати упевненість, а докази і просторові пояснення зайві. Слід звернути пильну увагу на те, які побудовані рекламні сюжети - як правило, вони вельми нелогічні, але дуже емоційні. Інформація подається дуже швидко, часто плутано, а увага відволікається яким-небудь мигтінням. Часто текст читається з кулеметною швидкістю. Все це працює на тому факті, що підсвідомість з своїми шаблонами працює набагато швидше за розум, і якщо не дати розуму можливості або часу розібратися в ситуації (і, можливо, запротестувати), то можна вселити людині що завгодно. Найпідступніший режим сприйняття реклами - "пропускання мимо вух". Насправді, пропускання йде повз контроль розуму, але в підсвідомість при цьому безперешкодно закладається саме те, і саме туди, куди ЇМ потрібно.
Які стосуються етології. Агітатори повинні таке знати. Того і рекомендую почитати.
Про релігію, мистецтво, і рекламу
Релігія, як система безперечно цивілізованих норм (я маю на увазі, звичайно, крупні загальновизнані світові релігії), не могла б виконувати цивілізуючі функції, не володій Бог вищим рангом, вищим положенням. Інакше низькокультурне і високопримативне суспільство неможливе переконати в тому, що заподіювати зло ближньому своєму - недобре. Адже з егоїстично-прагматичних позицій це якраз дуже добре! Принаймні, в найближчій перспективі. А то, що у віддаленій перспективі це шкодить, і причому як особисто йому, так і всьому людству, так окремий індивід це просто так зрозуміти і прийняти не міг. На практиці "над-ієрарх" наділювався різноманітними гуманістичними якостями, які завдяки його вищому ієрархічному статусу цілком засвоювалися паствою як зразок для наслідування.
Варто звернути увагу, що практично всі релігії виникали в низькорангових шарах суспільства. Людині з низьким ранговим потенціалом украй необхідний хтось "зверху"; але при цьому хочеться, щоб він був справедливий, добрий і милосердний.
Талановитий витвір мистецтва також здатний переконати в чому завгодно, оскільки діє напряму на підсвідомо-інстинктивні механізми мозку. В цьому, по дуже великому рахунку і полягає суспільне призначення мистецтва - переконати в недоказовому (з різних причин) логічно, але не завжди це, таким чином доведене, добре.
Сучасна реклама безсоромно і нахабно експлуатує інстинктивні програми. Інстинкти позбавлені здібності до критичного аналізу - підібравши належну "відмичку" (шаблон) людини можна примусити схотіти що завгодно. Головне в рекламі - показати упевненість, а докази і просторові пояснення зайві. Слід звернути пильну увагу на те, які побудовані рекламні сюжети - як правило, вони вельми нелогічні, але дуже емоційні. Інформація подається дуже швидко, часто плутано, а увага відволікається яким-небудь мигтінням. Часто текст читається з кулеметною швидкістю. Все це працює на тому факті, що підсвідомість з своїми шаблонами працює набагато швидше за розум, і якщо не дати розуму можливості або часу розібратися в ситуації (і, можливо, запротестувати), то можна вселити людині що завгодно. Найпідступніший режим сприйняття реклами - "пропускання мимо вух". Насправді, пропускання йде повз контроль розуму, але в підсвідомість при цьому безперешкодно закладається саме те, і саме туди, куди ЇМ потрібно.
Відповіді
2004.07.21 | Тестер
Re: Підтягую вверх, бо всі пішли на "курси" до КЕ ;) (-)
2004.07.21 | trick
+she desho z agit metodyk ;)
"U kozhnomu zharti e dolya zhartu"(c)Ce z opovidannya odnogo z dostojnyx pysmennykiv:
-------
"....Том захлопал, я поклонился.
- С этой минуты доктор Поттер - председатель вашего нового комитета. Вы продолжаете по-прежнему: отправляетесь, куда вас пошлют, произносите такие же речи. Ах да! Я дам вам для проработки материал по другим проблемам, кроме жилищной. Ну а Том и я - мы заведуем эффектами и трюками. Просто забудьте, что мы существуем.
Три дня спустя меня вычеркнули из списка кандидатов. Том подал все так, словно за этим стояли Мак-Най и Тулли. Миссис Холмс выпала деликатная задача убедить наших активистов в избирательных участках, что Франсес - наша новая великая надежда. Доктор Поттер и Дик Блейр добились, чтобы Гражданская лига поддержала Франсес. Впрочем, лига поддержала бы и большую панду, лишь бы противопоставить кого-то кандидату Тулли. А Дик Блейр обработал и союз ветеранов.
Мы с Томом были свободны для всяких веселых игр и фокусов. Во-первых, мы заручились чудесным фото Франсес - прямо-таки аллегория "Свобода, несущая свет миру". Огромные глаза и благородный лоб. Фото это мы увеличили для плакатов - на шесть листов. (Фото в двадцать четыре листа наталкивает на мысль о подозрительно большом денежном фонде.)
Обзавелись мы и отличным фото Мак-Ная. То есть отличным для наших целей. Способ такой: досылаете двух фотографов на мичинг, где выступает ваш объект. Первый ослепляет его лампой-вспышкой, а второй повторяет то же самое в следующую секунду, прежде чем ваша жертва успевает совладать со своими рефлексами. Затем первый снимок выбрасываете. На нашей фотографии Мак-Най запечатлелся с выпученными глазами, разинутым ртом и немыслимо идиотским выражением лица - дебил, выдающий себя за олигофрена. Она была настолько великолепной, что пришлось ее слегка отретушировать. Затем я уехал в другой город и втайне отпечатал плакаты.
Мы выждали до последних дней и взялись за дело. Для начала мы будто исподтишка наклеивали призывы на наши собственные щиты поперек красивой мордочки Франсес, так что ее трогательно-печальные глаза смотрели на вас с мольбой прямо над надписью: "ГОЛОСУЙТЕ ЗА МАК-НАЯ!" Две ночи спустя мы расклеили плакатики с его дивным фото: "ГОЛОСУЙТЕ ЗА МАК-НАЯ! МЕСТО ЖЕНЩИНЫ - ДОМ И КУХНЯ!" Их мы наклеили и на частных домах и изгородях.
Утром мы с Томом поехали полюбоваться делом своих рук.
- Прелесть! - мечтательно произнес Том. - А нельзя ли, Джек, устроить так, чтобы Мак-Ная поддержала коммунистическая партия?
- Не вижу как, - ответил я с сожалением. - Но если это обойдется не очень дорого, то у меня есть в запасе парочка военных облигаций.
- Ничего не получится! - Он с сожалением покачал головой. - Но какая прекрасная мысль!
Главный удар мы припасли для кануна выборов. Обошелся он недешево... Но, погодите, все по порядку. В субботу мы, используя связи Тома, наняли десяток темных личностей, обязав их явиться в понедельник с двухдневной щетиной на мордах, а тогда скормили каждому по бутерброду с чесноком, снабдили листовками и устными инструкциями - позвонить в дверь, хорошенько дыхнуть в лицо хозяйке и сунуть ей листовку, злобно рявкнув: "Голосуйте вот так, дамочка!" Листовка содержала призыв "ГОЛОСУЙТЕ ЗА МАК-НАЯ!", его неповторимое фото, а также и избранные двусмысленные цитаты из высказываний Мак-Ная. Края обрамляла надпись: "100% американец - 100% американец".
Мы поручили каждой образине примерно по четыре участка, главным образом в богатых районах.
А вечером была устроена факельная процессия в духе старого доброго времени - работа миссис Холмс и заключительный аккорд законной предвыборной кампании. Во главе шествовали символы республиканской и демократической партий - слон и осел. (Только Богу известно, где миссис Холмс раздобыла слона.) Первого украшал плакат "Я ЗА ФРАНСЕС!", "И Я ТОЖЕ!" - вещал плакат на втором. За ними следовал детский оркестр, факельщики - наши умученные добровольцы - и отряд ветеранов женских вспомогательных служб армии и флота. За ними двигался открытый автомобиль с Франсес. Вид у нее был испуганный и очаровательный.
Мы с Томом полюбовались процессией и вновь взялись за работу. В эту ночь нам было не до сна.
Мы опять клеили плакатики - теперь на ветровых стеклах клеем по тексту. (Честное слово, в городе добрая половина машин не имеет гаражей - опять-таки жилищная проблема!) До рассвета мы охватили все кварталы нашего округа. Том вел машину, а я сидел у открытого окна с ведерком воды, губкой и наклейками. Он притормаживал у очередной легковушки, а я нашлепывал наклейку так, чтобы она закрывала обзор водителю... и ее пришлось бы
счищать со стекла. Надпись призывала: "ГОЛОСУЙТЕ ЗА МАК-НАЯ! СОХРАНИТЕ АМЕРИКУ ЧИСТОЙ!"
Мы полагали, что это напомнит владельцам о выборах и подтолкнет проголосовать.
Сам я проголосовал, едва открылись избирательные участки, и завалился спать.
Проснулся я как раз вовремя, чтобы провести вечер в нашей штаб-квартире - пустующем здании, которое мы арендовали на последний месяц кампании. Наблюдение на участках и за верностью подсчета голосов меня не интересовали - эта была сфера миссис Холмс, но пропустить поступление сведений о результатах с участков я никак не хотел.
Все вечера ожидания результатов похожи друг на друга - те же дружелюбные алкоголики, те же тесно сгрудившиеся у радиоприемника люди, то же нарастающее напряжение. Я взял банку пива с картофельной соломкой и присоединился к обществу у приемника.
- Есть что-нибудь? - спросил я у миссис Холмс. - А где Франсес?
- Пока нет. Я заставила ее прилечь.
- Лучше приволоките ее сюда. Кандидат должен быть на виду. Когда люди трудятся за ради дружеского похлопывания по плечу, им надо обеспечить это похлопывание.
Но тут явилась Франсес без всякой подсказки и повела себя так, как положено кандидату - дружески, любезно, искренне, благодаря всех и каждого. Я прикинул, не выдвинуть ли ее в конгресс.
Том с мутными от бессонницы глазами пришел как раз тогда, когда начали поступать первые результаты. Все - в пользу Мак-Ная. Франсес услышала - и улыбка соскользнула с ее губ. К ней подошел доктор Поттер и сказал:
- Пустяки! Первыми всегда поступают результаты с участков, контролируемых машиной.
Она вновь прилепила улыбку к губам.
Мак-Най повел со значительным преимуществом, но затем начали сказываться плоды наших усилий - Нельсон сократила разрыв. К десяти тридцати они уже шли ноздря в ноздрю, а затем все сильнее создавалось впечатление, что наш советник избран.
В полночь Мак-Най выступил по радио и признал свое поражение.
И вот я негласный секретарь советника. Сижу у барьера на всех заседаниях городского совета. Если я почесываю правое ухо, советник Нельсон голосует "за", если левое, то "против" - чаще всего.
Женился я на ней? Женился на ней Том, и они заняты строительством своего дома с одной спальней и двумя ванными. То есть когда сумеют достать оборудование для обеих.
"
R.A. Heinlein "A Bathroom of Her Own"
1946.