07/21/2004 | Stepan

До Вас звертається з проханням допомогти звертається Сікорська Алла Яківна. Моє питання вирішується в судовому порядку на протязі 7 років. І врешті-решт вирішено судами усіх рангів, починаючи від Подільського районного суду і закінчуючи судом України.

На сьогоднішній день, для мене і мого неповнолітнього сина, згідно рішення Подільського районного суду від 21.11.03р. районний відділ державної виконавчої служби Подільського району попередженням №635/8 від 06.07.2004р., призначає наше примусове виселення з кв.№1 буд.№49а по вул. Хорива в м.Києві на 22.07.2004р.

Будинок, з якого мене виселяють незаконно визнано непридатним для проживання.
В нашій квартирі проживає три сім`ї:
- я-Сікорська А.Я. з сином Коптєвим П.В., 1994р. народження і чоловіком Коптєвим В.П. (не прописаний);
- моя мама-Сікорська К.І. з бабусею Коваленко О.Я.,учасником Великої Вітчизняної Війни, інвалідом II групи;
- одинокий Сыкорський Я.А.(мій батько)- розлучений.

В свій час нам заборонили приватизацію нашої квартири, відмовивши тому, що вона нібито непридатна для проживання. Хоча цей факт дуже сумнівний. Так як до непридатних для проживання відносять ті будинки, які мають фізичний знос більше 81%- згідно наказу №52 від 02.07.1993р. Державного комітету України по житлово-комунальному господарству (табл.12). По нашому будинку неодноразово прорводились експертизи, за якими наш будинок має 44% і 45% зносу у 1999р. і 2002р. відповідно, по що свідчать висновки №4098 від 09.12.1999р. та № 2625 від 08.10.2002р. експерта КНДІСЕ. Але незважаючи на проведені експертизи і на вказіку колегії Київського міського суду у рішенні від 07.05.2001р., який також вказав, що будинок переведено у непридатний стан неправильно, статус нашого будинку у наступних судових розглядах був визнаний непридатним.
Згідно Закону України " Про приватизацію державного хитлового фонду" (ст.2 п. 1) , де зазначено, що до об"єктів приватизації належать квартири, які використовуються на умовах найму, ми маємо право на приватизацію нашої квартири. Не підлягають приватизації лише квартири, які перебуваютьт в аварійному стані. Наша ж квартира знаходиться в задовільному стані і до таких не відноситься, про що свідчать висновки вищезгаданих експертиз. Всі суди ігноували наше законне право на приватизацію житла.

21.11.2003р. Подільський районий суд м. Києва виніс рішення про моє виселення з кв.№1 буд.49а по вул. Хорива в м.Києві. Згідно рішення суду мене виселяють з чотирикімнатної квартири в історичному центрі Подолу в двокімнатну, невідремонтовану, яка пустує вде майде 8 років( весь час, поки ведеться судова тяганина).

Поселяючи мене з сином (та чоловіком, який не претендує на житлову площу, але проживає з нами) і одиноким Сікорським Я.А., Подільський суд вказує в своєму рішенні, що квартира №10 буд.№9 по вул Ніколаєва, в яку нас поселяють, збудована не для однієї сім`ї (зі слів Подільської РДА). Хоча комунальні квартири в м.Києві давно вже не будуються, а навпаки розселяються. Таким чином Подільська РДА, Подільський районний суд ГРУБО ПОРУШУЮТЬ СТ.50 ЖК УКРАЇНИ, ПОСЕЛЯЮЧИ ДВІ СІМ`Ї В КВАРТИРУ, ЗБУДОВАНУ ДЛЯ ОДНІЄЇ СІМ`Ї.

Але навіть, якщо Подільська РДА вирішила створити ще одну "комуналку" в м.Києві, то вона повинна була задовільнити усіх, хто має бути поселений в дану квартиру хочаб житловою площею не нижчою рівня середньої забезпеченості в м.Києві, а саме не менше 9 кв.м. на одну особу. Квартира №10 в буд. №9 по вул.НІколаєва складається з двох кімнат (17,9кв.м. і 12,8 кв.м.). При поселенні мене з сином навіть у кімнату більшої площі ПОРУШУЄТЬСЯ НОРМА ЖИТЛОВОЇ ПЛОЩІ 9 КВ.М.НА ОДНУ ОСОБУ ( не кажуче вже про норму 13,65 кв.м. - яка й повинна діяти при відселенні з будинку, який іде на капітальний ремонт, або переобладнується в нежитловий ст.47 ЖК України).

Крім того при поселенні різностатевих осіб старших 9 років в одну кімнату порушується ст.50 ч.2 ЖК України, що НЕ ДОПУСКАЄ ПОСЕЛЕННЯ РІЗНОСТАТЕВИХ ОСІБ СТАРШИХ 9 РОКІВ, КРІМ ПОДРУЖЖЯ.

Чомусь Подільський районний суд, апеляційний суд м.Києва, незважаючи на наші виступи в суді, зазначення статей Закону не звернули на це все увагу, винесли незаконне рішення.
Для захисту наших законних прав ми неодноразово звертались до прокурорів району, міста, генерального прокурора України і скрізь отримували відписки такого характеру, що наша справа неоднаразово розглядалась в суді і отримала належну оцінку.

А Верховний суд взагалі вважає, що мотивів для розгду справи немає, тому і відіслав її в Подільський районної, міської Ради, але не отримали ні від кого підтримки.

На єдиний лист до голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю В.СТРЕТОВИЧА була отримана відповідь, у якій він хоча б погоджуться з усіма порушеннями Закону і доручає генеральному прокурору України організувати перевірку фактів і вжити заходів по захисту наших прав.

Та генеральний прокурор чомусь не реагує.

Згідно Конституції України ми живемо у правовій державі, але як бачите, за 8 років судової тяганини, на таке не складне питання, не може бути вирішене згідно Закону. Не звертається ніякої уваги на те, що порушуються законні права людини, порушуються права неповнолітньої дитини, які захищені Конституцією та законами України та Декларацією прав людини, а саме право на житло.

Ми вже не знаємо де шукати захисту наших прав. Залишається єдина надія на Вас та на Європейський суд. Якщо ви бажаєте допомогти підійдіть будь-ласка 22.10.2004р о 10 годині за адресою вул.Хорива, буд.9а, кв.1.Віримо і надіємось на Вашу допомогу.

Контакний телефон: 8(044)4166788

Новину додав Черняков Степан, Українське Братство Солідаристів
Контактний телефон: 8(067)7238816
http://ub.org.ua