Новости из Одессы: Янукович таки да консолидирует Украину
08/01/2004 | S.D.
В последние недели наблюдаю в Одессе мощнейшие подвижки в общественном сознании. Если раньше большинство жителей города, скажем так, не питали особых симпатий к идее украинской государственности и, по большому счету, были не прочь поднять вопрос о принадлежности причерноморских земель некоей стране к востоку от Украины, то сейчас взгляды меняются кардинально.
Во-первых, "русская" идея не пропагандируется даже теми, кто раньше был в числе самых горячих ее поклонников.
Во-вторых, идея украинской государственности в ее нынешнем виде вызывает резко негативную реакцию, но не попричине ее "украинскости", а ввиду прогрессирующего уродства ее воплощения.
Но самое интересное - третье: муссировавшая здесь мысль о возможном отделении ЗУНР в составе нынешних Закарпатской, Львовской, Ивано-Франковской и Тернопольской областей вызывает не просто сочувствие, не только одобрение, и активное позитивное восприятие на грани руководства к действию. Вот типичный диалог:
- Ой, бля, ты прямо ночами не спишь, переживаешь как бы не разделилась. А если жители Западной Украины этого захотят? Предложишь удержать? Чем? Войска посылать...?
- Да нет! Хотелось бы и самим в Европу
- Надо бы закинуть удочки и выяснить, какие будут условия получения грин-карты. Люблю я Львов, хороший город, почти как Одесса
- Вместе и поедем. Или, может, Одесса, как Калининград будет? Город-остров?
Это говорт люди, которые еще месяц назад бравировали тем, что на референдуме 1990 года голосовали "против отделения Украины от здравого смысла". Даже с учетом поправки на традиционно юмористический стиль общения я делаю однозначный вывод: народ разобрался. Нынешняя украинская власть дискредитирует саму себя, но никак не украинскую идею, а Галичина как очаг настоящей украинской государственности уже не столь "чужд и страшен", как раньше. Думаю, это очень важно и показательно.
Во-первых, "русская" идея не пропагандируется даже теми, кто раньше был в числе самых горячих ее поклонников.
Во-вторых, идея украинской государственности в ее нынешнем виде вызывает резко негативную реакцию, но не попричине ее "украинскости", а ввиду прогрессирующего уродства ее воплощения.
Но самое интересное - третье: муссировавшая здесь мысль о возможном отделении ЗУНР в составе нынешних Закарпатской, Львовской, Ивано-Франковской и Тернопольской областей вызывает не просто сочувствие, не только одобрение, и активное позитивное восприятие на грани руководства к действию. Вот типичный диалог:
- Ой, бля, ты прямо ночами не спишь, переживаешь как бы не разделилась. А если жители Западной Украины этого захотят? Предложишь удержать? Чем? Войска посылать...?
- Да нет! Хотелось бы и самим в Европу
- Надо бы закинуть удочки и выяснить, какие будут условия получения грин-карты. Люблю я Львов, хороший город, почти как Одесса
- Вместе и поедем. Или, может, Одесса, как Калининград будет? Город-остров?
Это говорт люди, которые еще месяц назад бравировали тем, что на референдуме 1990 года голосовали "против отделения Украины от здравого смысла". Даже с учетом поправки на традиционно юмористический стиль общения я делаю однозначный вывод: народ разобрался. Нынешняя украинская власть дискредитирует саму себя, но никак не украинскую идею, а Галичина как очаг настоящей украинской государственности уже не столь "чужд и страшен", как раньше. Думаю, это очень важно и показательно.
Відповіді
2004.08.01 | WWW.ZAKON.KS.UA
Скільки років потрібно Одесі?
Тільки провокатори можуть казати за якусь область України як за якусь окрему та ще й з диструктивними намірами щодо державнозагальної політики. Тільки провокатори можуть стравлювати людей за мовними чи релігійними ознаками. Галичина як і Луганщина, як Крим і Житомирщина є невідємною складовою України. Саме невиконання Закону прямої дії на протязі 11 років дикридитувало українську державність. Будь ти одеситом чи галичанином - ти громадянин держави, яка має назву Україна. Розмовляй хоч по грузинські, хоч по молдавські, як що не маєш часу або здібності вивчити мову держави де живе і працює твоя родина. Май собі друзів чи родичив хочь у Канаді хоч у Іраці, хочь у Тбілісі хоч у Тамбові... Вважай себе хочь запоріжським хочь донським казаком... Але захищай свою землю і країну, не давай паскудити її імедж ворожим холуям... Пам'ятай, що кучмізм - це не Українська влада. Кучмізм це яскравий приклад зради і злочину в Україні. Безробіття і корупція, правовий безлад і безпокараність владоможних крадіїв. Саме вони знову намагаються в черговий раз залишитися при владі щоб надалі знищувати людей в Україні. І їм неважливо де - на Одесщині чи Галичині. Для цих злочинців загибель людей не є великою трагедією. Ця влада антилюдська - скільки ще років нам всім треба щоб це зрозуміти? Що нам скажуть за всю Одесу?2004.08.02 | Ярослав
Я вам не скажу за всю Одєсу ...
Бо не мою надійних даних, таких як опитування...Знаю тільки, що нещодавна мій знайомий, що належить до "середнього класу", та ще й нещодавно одружений, несподівано для мене, почав цікавитися політикою - можливо він відчув, що його майбутні діти повинні жити по-людськи?
Утім мені більше за Львів подобається Коломия
А згадані у статті розмови, скоріше, є наслідком невдалої пропаганди пана Януковича - раджу демонструвати усім "російськомовним" його програму, де відсутнє жодне слово про статус російської в Україні, але присутня заява про подальше "зміцнення" української...
Боюся, що, не дай-то Боже, такі як він почтуть-таки "зміцнювати" - й прощавай тоді, наша мово ...
2004.08.02 | Dworkin
Нужно устроить перекрестную доставку... ;)
Янукович, конечно же, всеми силами будет заискивать перед электоратом Запажной Украины, пытаясь показать: как он "за западный путь", "за рідну мову" и т.п. При этом понятное дело он будет делать какие-то соответствующие заявления, листовки и т.п.Нужно устроить перекрестную доставку агитматериалов Януковича из Западной Украины на Восток, Юг и в Крым. Думаю, от него даже "традиционный" его электорат начнет отворачиваться, когда это увидит
2004.08.02 | Мартинюк
Все нормально - люди цікавляться політикою тоді коли це потрібне
У звичайний час більшість людей не цікавться політикою, тому що в них є інші не менш важливі спрваи. І це правильно- а хто б тоді поїв, годував та одягав би "політиків"?Тому у звичайний час, коли для простого виборця нема жодних шансів серйозно вплинути на політичний курс суспільства (коли нема виборів) цей виборець просто використовує перший - ліпший, почутий в своєму оточенні, словесний штамп, аби відчепитися від "політично стурбованих" знайомих, друзів, соціологів чи навіть спрвжніх політиків.
Однак напердодні виборів вони 2просинаються" і полчинають досттньо серйозно шукати відповідь на те як розпорядитися своїм голосом - акцією на право власності в "корпорації Україна".
Така поведінка абсолютно логічна і виправдана. Звичайно влада користається цим спадом уваги до політики , який відбувається у проміжках між виборах і очевидно зловживає цією байдужістю та пасивністю.
Як засіб проти цього в усіх благополучних в сенсі демократії країнах всі можливі вибори (місцеві, парламент, президент, судові персони)ніколи не співпадають,а представницькі органи взагалі вибирають по частинах.Таким чином "там де нас нема" ті чи інші вибори будоражать спокій обивателя ледь чи не кожні пів року.
Однак деякі наші демократи, особливо це стосується лівих, демонструють свою дрімучу тупість, ПІДТРИМУЮЧИ ВСІЛЯКІ ПРОЕКТИ ВЛАДИ ПО ПОДОВЖЕННЮ ПОВНОВАЖЕННЬ ДО 6 РОКІВ, і регулярно голосують за проведення найрізноманітніших виборів в один єдиний день.