Автостопом в Суми! На підтримку зацькованих студентів!
08/03/2004 | Юрій Шеляженко
Я, Юрій Шеляженко, вільний гуманіст, волонтер і репортер з Києва, відправляюся автостопом в Суми з Києва. Назустріч пішому походу сумських студентів. Щоб подивитись і підтримати їх акцію протесту проти об'єднання Сумського національного аграрного університету, Сумського державного університету та Сумського державного педагогічного університету ім.А.Макаренка в один ВУЗ - Сумський Національний Університет.
При поспішному злитті університетів кожного студента примушували безоплатно виконувати господарські роботи протягом 200 годин. Для вступу в новий університет студенти мали обов'язково зробити внески в ректорський благодійний фонд, головою якого є новий ректор СНУ, депутат з фракції СДПУ(о) Олександр Царенко. Цілком зрозуміло, що студенти оголосили страйк, згодом поселилися в наметовому містечку в сквері Шевченка і мали намір піти пішим походом протесту на Київ. Я на їх місці зробив би те саме.
Учасники та організатори акції протесту весь місяць, протягом якого триває акція, піддавалися тиску та бандитським нападам. Студентське палаточне містечко зазнавало "хімічних атак" (навколо нього розливали хімічні речовини з неприємним запахом, навіть підливали якоїсь гидоти в їжу), а 1 серпня було розігнане міліцією, 12 його учасників арештовані і згодом відпущені після суду. В піший похід на Київ поки відправилося лише 15 студентів. Студентський сайт http://sumy-bespredel.narod.ru/ повідомляє про беззаконня, корупцію, брехню ЗМІ та посадовців і розправи над опозиційною молоддю в місті Суми.
Важко повірити, що ТАКЕ відбувається в нашій Україні. Я хочу побачити ЦЕ на власні очі, по можливості допомогти своїм голосом і своїми руками, дізнатись голі факти, поспілкуватися з очевидцями і підтримати активістів. А оскільки мене не відряджує жодна організація чи засіб масової інформації, грошей на проїзд нема, я - справжній фрілансер!
- обираю нестандартні шляхи. 4 серпня зранку я вирушаю в Суми АВТОСТОПОМ. Подорож автостопом не тільки дозволить мені здолати 400 км., не витративши жодної копійки, але й буде реваншем за зірваний піший похід сумських студентів до Києва.
Я вперше збираюся подорожувати автостопом і ретельно підготувався: прочитав в інтернеті масу корисних порад (наприклад, звідси - російською: http://trassa.travel.ru/), з полегкістю дізнався, що 300-400 км. - якраз така відстань, з якої рекомендується починати новачкам. Я впевнений, що в автостопі нема нічого аж надто складного. Пропоную і вам скористатися цією ідеєю. Сумським студентам потрібна наша підтрика!
Від Києва до Сум веде траса республіканського значення. Отже, маршрут подорожі буде таким (по населених пунктах, через які проходить траса): Київ - Бровари - Нова Басань - Новий Биков - Прилуки - Срібне - Ромни - Коровинці - Недригайлів - Ольшана - Штеповка - Суми. Почну подорож від метро "Лісна", перед Броварами зверну праворуч на об'їзний шлях і ним дістанусь початку сумської траси.
Я подорожуватиму в непримітному одязі. Лише причеплю на груди бейджик: "АВТОСТОПОМ В СУМИ". Зі мною буде сумка, напхана такими корисностями, як атлас автомобільних шляхів, обід тощо. Шоферам, що підвозитимуть мене, розповідатиму про "сумський бєспрєдєл" і даватиму кожному паперовий квадратик з подякою за співучасть та побажанням щасливої дороги.
Маю намір у місті прогулятися по пам'ятним місцям: подивлюся об'єднаний університет, на справедливий сумський суд, понюхаю отрути на місці розігнаного наметового містечка у сквері Шевченка. Після того познайомлюся з учасниками акції і знайду ночівлю. Наступного дня спробую поспілкуватись з міліціонерами та посадовцями за допомогою прес-карти і повернуся в Київ в той же спосіб, яким приїхав.
Якщо у вас з'явилися зауваження чи пропозиції, якщо ви хочете долучитися до акції або запропонувати щось корисне (наприклад, нічліг), у вівторок (3 серпня) цілий день я буду вдома, отож телефонуйте: (044) 269 04 35, або пишіть у відповідну тему на "Майдані" чи на shelya@ua.fm
Чому автостоп? Бо маю час і маю натхнення! (С)
Обговорення та звіти про акцію - на "Майдані" за адресою: http://maidan.org.ua/n/free/1091483305
При поспішному злитті університетів кожного студента примушували безоплатно виконувати господарські роботи протягом 200 годин. Для вступу в новий університет студенти мали обов'язково зробити внески в ректорський благодійний фонд, головою якого є новий ректор СНУ, депутат з фракції СДПУ(о) Олександр Царенко. Цілком зрозуміло, що студенти оголосили страйк, згодом поселилися в наметовому містечку в сквері Шевченка і мали намір піти пішим походом протесту на Київ. Я на їх місці зробив би те саме.
Учасники та організатори акції протесту весь місяць, протягом якого триває акція, піддавалися тиску та бандитським нападам. Студентське палаточне містечко зазнавало "хімічних атак" (навколо нього розливали хімічні речовини з неприємним запахом, навіть підливали якоїсь гидоти в їжу), а 1 серпня було розігнане міліцією, 12 його учасників арештовані і згодом відпущені після суду. В піший похід на Київ поки відправилося лише 15 студентів. Студентський сайт http://sumy-bespredel.narod.ru/ повідомляє про беззаконня, корупцію, брехню ЗМІ та посадовців і розправи над опозиційною молоддю в місті Суми.
Важко повірити, що ТАКЕ відбувається в нашій Україні. Я хочу побачити ЦЕ на власні очі, по можливості допомогти своїм голосом і своїми руками, дізнатись голі факти, поспілкуватися з очевидцями і підтримати активістів. А оскільки мене не відряджує жодна організація чи засіб масової інформації, грошей на проїзд нема, я - справжній фрілансер!
- обираю нестандартні шляхи. 4 серпня зранку я вирушаю в Суми АВТОСТОПОМ. Подорож автостопом не тільки дозволить мені здолати 400 км., не витративши жодної копійки, але й буде реваншем за зірваний піший похід сумських студентів до Києва.Я вперше збираюся подорожувати автостопом і ретельно підготувався: прочитав в інтернеті масу корисних порад (наприклад, звідси - російською: http://trassa.travel.ru/), з полегкістю дізнався, що 300-400 км. - якраз така відстань, з якої рекомендується починати новачкам. Я впевнений, що в автостопі нема нічого аж надто складного. Пропоную і вам скористатися цією ідеєю. Сумським студентам потрібна наша підтрика!
Від Києва до Сум веде траса республіканського значення. Отже, маршрут подорожі буде таким (по населених пунктах, через які проходить траса): Київ - Бровари - Нова Басань - Новий Биков - Прилуки - Срібне - Ромни - Коровинці - Недригайлів - Ольшана - Штеповка - Суми. Почну подорож від метро "Лісна", перед Броварами зверну праворуч на об'їзний шлях і ним дістанусь початку сумської траси.
Я подорожуватиму в непримітному одязі. Лише причеплю на груди бейджик: "АВТОСТОПОМ В СУМИ". Зі мною буде сумка, напхана такими корисностями, як атлас автомобільних шляхів, обід тощо. Шоферам, що підвозитимуть мене, розповідатиму про "сумський бєспрєдєл" і даватиму кожному паперовий квадратик з подякою за співучасть та побажанням щасливої дороги.
Маю намір у місті прогулятися по пам'ятним місцям: подивлюся об'єднаний університет, на справедливий сумський суд, понюхаю отрути на місці розігнаного наметового містечка у сквері Шевченка. Після того познайомлюся з учасниками акції і знайду ночівлю. Наступного дня спробую поспілкуватись з міліціонерами та посадовцями за допомогою прес-карти і повернуся в Київ в той же спосіб, яким приїхав.
Якщо у вас з'явилися зауваження чи пропозиції, якщо ви хочете долучитися до акції або запропонувати щось корисне (наприклад, нічліг), у вівторок (3 серпня) цілий день я буду вдома, отож телефонуйте: (044) 269 04 35, або пишіть у відповідну тему на "Майдані" чи на shelya@ua.fm
Чому автостоп? Бо маю час і маю натхнення! (С)
Обговорення та звіти про акцію - на "Майдані" за адресою: http://maidan.org.ua/n/free/1091483305
Відповіді
2004.08.03 | Майдан
Ставлю ваш текст у статті
Там він буде стояти довше.Подумайте - може знайдете якийсь спосіб контакту з вами під час подорожі.
2004.08.03 | Весна
Re: Автостопом в Суми! На підтримку зацькованих студентів!
Дивитись на сумські вузи - то добре, але цікавіше, судячи з останніх повідомлень, зараз у поході.....Невже ж ті вузи так дорого коштують?
Щоб поїхати ночувати серед поля в намети до сумських студентів, треба не просто не боятися їздити автостопом, а не боятися міліцейських кийків....
2004.08.03 | Юрій Шеляженко
До зустрічі з походом на Київ мене підвезе ІНШИЙ майданівець
До місця зустрічі з походом на Київ мене підвезе ІНШИЙПоспілкувавшись з учасниками походу, продовжу шлях до Сум "чистим" автостопом.
Про ночівлю є домовленість зі знайомим, членом сумської молодіжної організації "Матриця".
Назад повертатимусь також "чистим" автостопом.
Я отримав електронною поштою кілька побажань доброї дороги. Зокрема, одна киянка майже вирішила повторити цей шлях, але в Києві її утримує робота.
2004.08.03 | Максим’як
Re: Студенти не виглядають на зацькованих, а от з паном Юрієм
Студенти не виглядають на зацькованих, а от з паном Юрієм (вільний гуманіст, волонтер і репортер з Києва) справді щось не так. Сам заголовок є досить провокативним.Юрій Шеляженко пише:
> Важко повірити, що ТАКЕ відбувається в нашій Україні. Я хочу побачити ЦЕ на власні очі...
Тут виглядає, що цього пана Кучма таки відправив на Місяць. І взагалі для нього все це як звичайна розвага, бо 20 гривень на поїзд до Сум, то не гроші зовсім, враховуючи ті витрати, які пан Шеляженко збирається понести на підготовку своєї поїздки.
> Чому автостоп? Бо маю час і маю натхнення! (С)
Просте, пояснення.
Кому натхнення, а кому боротьба...
-------------------------------
ВЗАГАЛІ, ШАНОВНІ СТУДЕНТИ, ціну своєї акції ви добре розумієте, вас намагатимуться не допустити до Києва і спецслужби шукатимуть різні способи вклинити у ваші ряди агентів, під видом клоунів, простаків, цікавих іт.д. З одного боку, щоб далі підсипати у їжу різну отруту, а з іншого, щоб перетворити вашу акцію у звичайний цирк.
ТОМУ БУДЬТЕ ПИЛЬНИМИ!!!
2004.08.04 | Юрій Шеляженко
Побачу і зроблю висновки сам. Думайте що хочете.
> вас намагатимуться не допустити до Києва і спецслужби шукатимуть різні способи вклинити у ваші ряди агентів, під видом клоунів, простаків, цікавих і т. д. З одного боку, щоб далі підсипати у їжу різну отруту, а з іншого, щоб перетворити вашу акцію у звичайний цирк.Думаю, всі гонорари влади на клоунів давно пропив Корчинський. Прошу не цитувати
> для нього все це як звичайна розвага, бо 20 гривень на поїзд до Сум, то не гроші зовсім, враховуючи ті витрати, які пан Шеляженко збирається понести на підготовку своєї поїздки.
Так, на жаль, інтернет і розмови по мобільному телефону не безкоштовні. Ними в основному обмежилися підготування в поїздку. То не 20 гривень.
Прошу без фанатизму і без манії переслідування. Я приватна особа, що любить ходити нестандартними шляхами і не любить вірити усьому, що бачив на власні очі тільки в Інтернеті.
Я їду на місце подій по-своєму, ви їдьте по-своєму. Я маю намір писати про ці події та спілкуватися з очевидцями, збиратиму матеріали для можливої книжки. Ви маєте нагоду підтримувати студентів в інший спосіб. Ви з недовірою дивитесь на людей, для яких не все на світі визначено і для яких будь-яка важлива справа має бути розвагою? Мені байдуже. Пане Максим'як, будь ласка, ставайте гуманістом і підозрюйте в недоброму лише тих, хто цього справді заслуговує.
2004.08.04 | Константин (г. Донецк)
Re: Побачу і зроблю висновки сам. Думайте що хочете.
Ты молодец, я тебе верю более того я думаю тебе верят большенство. Если бы ты был агентом тебе не было бы смысла давать какую - либо информацию о поездки и давать свой эмэйл.Думаю до маразма - засылка агентов и правокаторов не дайдет. Сами провакаторы боятся так, как могут побить то малость.
Ты мужественный человек не всякий может вот так только ради идеи бросить теплое и уютное креслышко и отправится к студентам.
Ты помагаешь получать объективную информацию.
Удачи.
2004.08.04 | Юрій Шеляженко
Дізнавшись про акцію, мої друзі передають студентам 50 гривень
Крім того, сьогодні вранці я чув добрі новини про ув'язнених Мирославу і Олександра. На разі інформація не уточнена, тому розголошувати не буду2004.08.04 | Юрій Шеляженко
Я в Сумах. Пишу з інтернет-кафе TELNET
Ціни за інтернет тут класні - 2 грн/година, хоч швидкість конекту як на модемі. В основному дітлахи граються у бігалки-стрілялки. Іноді чутно захоплені вигуки про своїх віртуальних вояк: "Вот это унсо!".Ми з Іншим зустріли студентський похід в Коровинцях. Він привіз студентам десяток поліетиленових плащів від дощу, їжу, солодощі, цигарки. Вони йдуть в Ромни і пікетуватимуть міськраду з вимогами ескорту, як раніше в Недригайлові. По дорозі виголошують речівку:
ми йдемо до Києва
в Києві наша мета
ми студенти не раби
Президенте відміни
свій указ
проти нас
Поступово будем йти
крізь ліси через лани
і нехай зітремо ноги
об зашарпану дорогу
ми йдемо
все одно
вся країна має йти
щоби нам допомогти
щоб могли ми вистояти
бюрократам жару дати
Автор речівки - Олена Гошик (Моргана).
Студентів більшає, зараз їх 45. Постійно хтось під'їзжає на маршрутці "Суми-Ромни". З ними є викладачі (Олег Однороженко), Володимир - координаторт кампанії "Пора", 6 охоронців від інституту "Республіка". Крім двох українських прапорів, вони прихопили піонерського горна, на якому вчиться грати пані Наталка.
Під час нашого перебування з походом був дзвінок депутата Волинця: він повідомив, що шахтарі з Донецька приєднуються до походу на Київ. Ця звістка дуже схвилювала учасників, вони радісно розмахували руками і кричали "Ура".
Я віддав 50 гривень від сім'ї Славінських, моїх друзів, писарю походу Риті Курило. Студенти постійно отримують пожертви - в перші дні наметового містечка скриня для пожертв збирала приблизно по 700 гривень щодня, зараз, під час походу, машини зупиняються і водії жертвують 10-20 гривень. Всього у Рити записано пожертв на 350 гривень.
Поговоривши і погорлавши з учасниками походу, я розпрощався і "зловив" КАМАЗ з оранжевою кабіною, що їхав на Суми. Водій Віктор сказав мені, що голосуватиме за свого тезку та земляка. По дорозі обговорювали політику, сільське господарство і ціни на бензин.
В Сумах висадився поряд з "общественным пунктом охрани правопорядка Комсомольского району". Купив місцеві газети "Данкор", "Панорама" - студентський похід на перших сторінках. По дорозі зірвав образчик провокаційної листівки "Слов"янського союзу" проти студентів.
Завітав у редакцію "Панорами". Дізнавшись, що я збираю матеріали для книжки, головний редактор та власник видання пан Євген Положій подарував 5 останніх номерів газети. Також я домовився з однією небайдужею власницею відеомагнітофона про те, що мені перепишуть на відеокасету "Відікомівський" неправдивий документальний фільм про палаткове містечко, який я маю намір передати в комісію по дотриманню Етичного Кодекса Українського Журналіста. Також сьогодні по сумському телебаченню мають передати запис засідання обладміністрації, де акцію студентів обливали брудом і оприлюднювалися результати втручання в особисте життя студентів - якщо вдасться його записати, привезу в Київ ці два цікаві відеоматеріали.
Важливо. Я б хотів влаштувати відкритий перегляд привезених з Сум записів "відікомівського" фільму та засідання обладміністрації. У мене самого є відеомагнітофон, але хотілося б провести цей показ на більш високому рівні. Кого цікавлять відеозаписи, будь ласка, повідомте мені на мило shelya@ua.fm . Я зможу передати 6 або 7 серпня (з 8 серпня їду на тиждень на тернопольщину).
В парку Шевченка діє інформцентр. На кількох стендах можна побачити інформаційні матеріали про акцію: роздруковки з сайтів http://sumy-bespredel.info/ , http://razom.org.ua/ , ксерокопії з місмцевої преси і отої провокаційної листівки та рукописна відповідь до неї п. Живосила Лютого, унсовця з Черкас. Біля навісу-зонтика-"грибка" зібралася група студентів, одна з них, Марина, каже: "в п'ятницю збираюся наздогнати похід на Київ, інші теж". Там вже повідомляють: "Всі наші на волі", "Шахтарі приєднуються до нас". Також можна роздивитись велику топографічну карту з нанесеним на неї маршрутом походу, який студенти вже пройшли.
2004.08.05 | Киянин
Re: Я в Сумах. Пишу з інтернет-кафе TELNET
Дакую за інформацію!По можливості давайте частіше і з подробицями.
Студенти тримайтеся!!!
2004.08.05 | Інформцентр Студентського Спротиву
Re: Я в Сумах. Пишу з інтернет-кафе TELNET
А куди ж нам ще робити окрім того, щоб триматися?:)1 вересня до СНУ(о) ніхто з нас йти не хоче...
2004.08.06 | Юрій Шеляженко
Назад у Київ з повною торбою інформації
Другий день в Сумах.5 серпня зранку прокинувся в гостях у приятеля і пішов до нових знайомих забирати касету із записами "відікону": фільм "Ми хочемо правди" та "відеозвіт" з засідання облради. Зараз, ввечері, дивлюся - це жахливо. Нав'язується одна точка зору, пропаганда, як в радянські часи. Дійові особи цих відео - "ми", тобто влада, що прагне зберігати спокій в регіоні, та "чужі", які "маніпулюють" "нашими" (хоч і "невихованими") студентами. "Чужі" вигадалі всі ті акції, нав'язали "нашим дітям" чужу демократію, навчили акціям протесту та озброїли наркотиками і муляжами гранат. Фільм - трохи розбавлена примітивним психологічним прийомом "ви хочете правди, тому що вас обдурили" міліцейська точка зору. На облраді всі проти студентів, якась поважна жіночка навіть каже "як мати", що "тут потрібен психолог... у наших дітей в голові щось зламалося... треба лікувати". Щербань, місцеве керівництво міліції та СБУ, навіть представники місцевого самоврядування торочать в ефірі про те, що наметове містечко і похід на Київ - "уродливые ростки демократии" за висловом мера Сум В. Омельченка - не мають жодного відношення до "справжніх студентів" і створено злими політиками-дестабілізаторами. На доказ у відеоряді в фільмі вихоплювалися кадри з мітингу з Медуницею, місцевими лідерами СПУ та КПУ, особливо акцентувалося на кадрі, де Олександра Веснич спочатку кричить щось в мікрофон, а потім якась жіночка шепче їй на вухо, і ту жіночку диктор представляє як відому місцеву активістку КПУ. УНСО називали "бандерівцями", голова спілки ветеранів у фільмі їх сварить, а диктор потім розводиться про те, що "в онуків недовга пам'ять". Точка зору студентів, тим більше політиків, що приїхали їм допомагати, зовсім не представлена в фільмі. Брудно. Треба влаштувати відкритий показ, щоб Київ побачив, яким відстойним кіно потчують своїх глядачів деякі регіональні тележурналісти.
Кілька годин плідно спілкувався з пані Людмилою Острівною з СДУ, що надала багато цінних матеріалів і розповіла про героїчну спробу уповільниту ліквідацію ВУЗу шляхом створення профспілки викладачів (без згоди профспілки, за нашим законодавством, працівника не мають права звільнити, і виникає юридичний казус).
З Сум привезено кілька компактів. На одних відеозаписи відіконівських новин і дискусійних ефірів такого ж, як фільм, характеру - журналістською етикою там і не пахне - є також деякі саморобні відеозаписи учасників акції, наприклад запис зустрічі Царенка зі студентами та викладачами. На інших теж цікаві матеріали (фото, аудіозаписи, документи) для майбутньої книги, що її почну писати десь з середини вересня, коли буде зрозуміло, чим все скінчилося. Дещо поки конфіденціальне. Повернувся, як то кажуть, не з пустими руками. Але забігаю вперед.
Полювання на документ/фото/відеоінформацію тривало десь до середини дня, з перервою на ще одни відвідини інформцентру на місці колишнього наметового містечка. Там мені показали клумбу, куди випадково пролили креозоту анонімні диверсанти. Серед буйної зелені - острівець сухих і зморщених стеблів, листя квіток поряд наче пропалене дірками, мабуть, від крапель цієї отрути.
В інформцентрі розповідають, що похід вже налічує 60 учасників. Також в цей день у Суми приїздив Симоненко, і чотири учасники акції - Юрій Татарчук, Семен Салатенко, Олена Смирнова, Микола Гуменний зустрілися з ним, розповіли про похід сумських студентів на Київ. Кандидат від компартії обіцяв допомогти. В інформцентрі зустрів також пані Веснич, яка розповіла плани на майбутнє: що десь 22 серпня похід має бути в Києві, а на 1 вересня є задум провести всеукраїнську акцію солідарності з сумськими студентами, "День пустих аудиторій", тобто масовий прогул пар.
Близько 16 години вийшов за межі міста і зловив сірого "жигуля". Водій - старший лейтенант ДАЇ Анатолій Васильович. Він довіз мене до Недригайлова. "Може, зупинити тобі машину і сказати, щоб підкинули до Києва?" - запропонував поважний "іменем закону" автостопщик. Звичайно, як прибічник чесного і добровільного автостопу я відмовився.
В Недригайлові підкріпився біокефіром і розділив 100 грам печива з кривошеєю дворняжкою. Після того спіймав "Камаз", що віз зерно на хлібоприймальний пункт в Біловодах. Водій, колишній агроном, розповідає плітки про махінації на хлібному ринку. Зараз, каже, в останні жнива, зерно в області здають "з білком, а не клейковиною" 5 сорту, що коштує 400, хлібокомбінатам продають як 4 сорт по ціні 650 (що впливає на ціну хліба), а в газеті облдержадміністрації начебто звітуються про врожай зерна 3 сорту ціною 800. "Якщо б люди про це знали, стався б бунт" - каже. Також розповів, що в його селі сільський голова всіх підписував на Януковича, а один впертий дід не піддався на жодні погрози і не підписав.
Від Біловодів кілометрів зо два чалапав пішки, по дорозі "голосуючи". Марно сподівався зустріти похід. Нарешті спіймався червоний фургончик, що їхав прямо в Київ. Що то було чудесне везіння, я переконався, коли в дорозі почало швидко сутеніти і я з жахом уявив собі, як важко було б ловити машини у суцільній темряві (майстри автостопу, як я читав, використовують для цього одяг зі світовідбиваючими стрічками).
Фургон по дорозі зупинив мент, і від нього я дізнався, що похід зупинився на ночівлю біля Андріясовки, в ліску неподалік від автостради. На жаль, Андріясовку вже проїхали (і нікого там не помітили), до того ж сутеніло і не хотілося втрачати прямий маршрут до Києва.
Водій фургона, узбек, чесно розповів про свій тіньовий бізнес. Він переганяє куплені в Германії машини до України, дорого їх продає і не сплачує податки, тому що треба ж мати гроші на регулярні польоти до родичів. Він висадив мене у станції метро Харківська о пів на десяту. Так закінчилася моя мандрівка автостопом в Суми.
2004.08.06 | Юрій Шеляженко
Поправка до неточностей в цій темі
Я допустив дві (якщо не більше) неточності у статтях і одну (якщо не більше) неточність у діях.Неточність у діях полягала в тому, що я неуважно порахував гроші з благодійної пожертви моїх друзів студентам. А там було не 50 гривень, як мене попереджали, а 60. Оскільки я сумлінно передав всю суму за призначенням, неточність полягає лише в тому, що у звіті замість цифри 60 написано 50. В таких випадках журналіст публічно вибачається, тим більше перед друзями. Вибачте.
Ще одна неточність - я вже не вперше помилився в правописі прізвища моїх друзів Славинських, назвав їх "СлавІнськими" (російськомовне прочитання). Також вибачаюся. До речі, по принципу "як почув, так і записав" я назвав також селище Андріяшівка "Андріясовкою", за що щиро вибачаюся перед усіма жителями селища.
І між іншим, згадав детальку розмови з тим даїшником, що розповів, де зупинилися студенти. Він на моє питання спочатку перепитав "це ті що на автобусах їдуть?", а коли я сказав, що ні, вони йдуть пішки, він сказав, що вони в Андріяшівці, і додав "вони, мабуть, ще поїдуть на автобусах".