08/03/2004 | viktor

ВЕЛИКЕ ЛИЦЕМІРСТВО

Тільки занадто амбіційна і лицемірна людина може дозволити собі таке святотатство - просити благословення на велику справу у рідної матінки під прицілами десятка телеоб’єктивів. Потім продовження цього шоу зі священиками, масовкою на Співочому полі у Києві, під стінами ЦВК. Такий собі самовисуванець у президенти “від народу”, якого він, цей самовисуванець і зібрав на власний шоу-мітинг.
Опозиційна четвірка потихеньку розпалась і ми вже маємо “четвертованих” кандидатів від опозиції. Кожен приміряє булаву гетьмана. І кожен не оминає можливості куснути за слабке місце колишніх соратників по опозиційному табору. Правду кажуть про нас, українців - де одна булава, там чотири гетьмани.
А більше всього не дає спокою думка, що всі вони у поривах пристрасних освідчень у любові до власного народу відверто лукавлять.
Чи не лукавство, скажімо, у Віктора Андрійовича, коли він по всіх газетах розтиражував свою “позику” у 500 тисяч гривень на заставу для ЦВК? Яка прикрість! У Ющенка немає власних грошей навіть на заставу! Друзі депутати позичили. А поки що під заставу довелось віддати власну квартирку. Таку собі невеличку квартирку, куплену колись за невеликі гроші (якихось 210 тисяч коштує!) у столиці по вулиці Малій Житомирській, 20в. Віктор Андрійович вже й не пам’ятає, коли це сталось: чи то коли він головним банкіром був, чи то прем’єром, чи, може, вже депутатом. Не пам’ятає бідолашний. Бо у нього тих квартир декілька.
І взагалі “кандидату від народу” останнім часом щось не таланить. Так хотілось у піарівських цілях старшу доньку по лабіринтах форту Буайяр поганяти! Вже і в групу включили, і на острів приперли. А тут якийсь забудькуватий десятий помічник режисера візьми та й пропусти талановите чадо у списках! З цієї дрібнички таку кашу заварили піарщики Ющенка, що тиждень Інтернет не міг пережувати цю сімейну “трагедію”! Дитя ще позирає на політику як цап на нові ворота, а йому вже таку славу возвели, ніби це донька самого Гагаріна чи Наполеона! Що й не говоріть - божественна дитина. І кров у неї блакитна - не така, як у черні, і личко білесеньке, манірне. Одним словом панська дитина.
Якось було їздила ця старшенька за кордон відпочивати. А то що у тієї бабки у Хорунжівці - одна худоба сільська, собаки вуличні та чернь. Хіба це для панської дитини?! Ось за кордоном її приймали як доньку чи то майбутнього президента, чи то невдалого прем’єра.
Всеньке українське посольство ледь з ніг не падало, щоб догодити доньці “відомого політичного діяча епохи Кучми”. Донечка теж поводилась гідно - викидала наліво і направо тисячі доларів, ніби закомпостовані квитки з тролейбуса. У посольських аж очі на верх лоба вискакували: якби це була донечка ще не кандидата, а вже президента, царствуючої особи можна сказати, так її транжирства вистачило б на рік утримування посольства.
Але спасибі скажемо таткові, що у нього така гарна і розумна доця - знає коли, скільки і де тратити свої чесно зароблені гроші. На відміну від лицемірних дій і заяв, у цієї сімейки грошей вистачає. Вони можуть жити на одні лише відсотки від тих сум, що Ющенко розтринькував з державної казни, займаючи різні керівні посади.
Думаєте, чого його зараз обліпили бізнесмени, підприємці а, за сумісництвом, депутати? У свій час Віктор Андрійович щедро роздавав кредити “особливо визначним” і “особисто визначеним”... бізнесменам. Майте на увазі: саме бізнесовим, а не державним структурам. Наприкінці 1992 року Віктора Ющенка, як заступника голови правління тепер вже збанкрутілого банку “Україна” допитували у Генеральній прокуратурі. Питання було банальне: хто платив за його персональний відпочинок у кримському пансіонаті “Аю-Даг”? Ющенко, довго не церемонячись, своїх благодійників “здав” - Кримський філіал вже згаданого банку і СП “Імпекс”.
Згодом стало зрозуміло, чому такий “могутній банк “Україна” розвалився, а спільне підприємство “Імпекс” багатіло мов на дріжджах. “Україну”- банк і Україну-державу грабили і Ющенко і іже з ним, де тільки могли. А “Імпексу” видавали мільйонні і мільярдні кредити. Треба віддати належне і колишньому провладному прихвосню, а тепер “сміливому” нашоукраїнцю Івану Мікрохвоновичу. При затвердженні В.Ющенка на посаду голови Нацбанку “не потопаючий спікер” навіть не оголосив депутатам листа Генпрокуратури, де були оголошені всі його “заслуги” перед Україною. Видно і Іван Мікрохвонович користувався безвідсотковими кредитами Ющенка і вже тоді розгледів у ньому українського Мессію.
Ради правди треба сказати і інше: тоді “омолоджений” спікер, який кожний раз від чергової парламентської кризи намагався вилікуватись у Феофанії, не ходив на мітинги у вишиванці, а у номенклатурному піджаку. Тепер, щоб його випадково не переплутали з провладними депутатами і комуністами, він на мітинги обов’язково ходить у вишиванці. На справжньому політичному шоу таке нікому не завадить. Жаль, що не було шараварів!
У нашого оптимістичного, але бідного Тевьє Ющенка вистачає багатих і надійних друзів. Тому сьогодні про фінанси блоку він не турбується особливо і навіть не вникає, звідки вони беруться. Спочатку партійні бізнесмени платили Ющенку подать за те, щоб потрапити у партійний список на виборах. Тепер платять за пам’ять. Щоб часом не забув про них при реприватизації. Чим більше він забере у кланів і віддасть справжнім нашоукраїнцям, тим міцніша і багатша буде їх Сім’я. Тим більше “маленьких” українців стане ще меншими і не буде вештатись під ногами зростаючої жменьки нової Сім’ї нашоукраїнців.
Отож коли ви чуєте, шановний земляче, що лідер “Нашої України” - чоловік бідний і він друг, брат і сват усім бідним і обездоленим, - то тільки слова. І що він самовисунувся - то тільки слова.
Але до цих заяв мають добре прислухатись його бізнесмени по фракції. Бо це може бути нехорошою прикметою. А раптом Віктор Андрійович прийде до влади і покаже їм усім повний дефолт? Скаже: “Друзі дорогі, браття во Христі! Я у вас нічого не брав і я вам нічого не винен. Я віддав у заставу свою квартирку і таким чином став президентом. Пардон!”. І пан над панами! Гляне так на всіх звисока, перехрестить паству, сам перехреститься і хутчій до Нью-Йорка отримувати вказівки: куди б ще відправити наших миротворців, аби відпрацювати американське благословення на українську митрополію.

(далі буде)

Віктор ПИЛИПЧУК
Київ