"ТОМУ ЩО" від Чалдіні
08/03/2004 | Деревицький
"ТОМУ ЩО" від Чалдіні
На http://maidan.org.ua вже згадували ім'я американського психольоґа Роберта Чалдіні у зв'язку зі стратегією збору підписів. І аж ніяк не можна не згадати шановного метра у зв'язку з реклямною компанією "ТОМУ ЩО".
У своїй моноґрафії "Психология влияния" (М. "Питер, 1999, стор.17-18) цей дослідник пише: "Людям подобається мати причини для того, що вони роблять".
Р.Чалдіні наводить приклад дослідження, яким підтверджено, що саме наявність сполучення "тому що" ("потому что") робить твердження переконливим.
В цьому експерименті твердження із вагомою причиною та сполученням "тому що" знаходило відгук у 94 відсотків респондентів; з вагомою причиною, але без цього сполучення, - лише в 60%; із безглуздою причиною та зовсім без причини, але зі сполученням "тому що" - знайшло відгук у 93 (!) відсотків респондентів.
Вибір саме цієї техніки свідчить про те, що влада просто не здатна знайти вагомих арґументів задля просунення свого протеже.
Найкращою технікою протидії за теорією могло б бути (і це підтверджено практикою) осідлання саме цього підходу. Масоване використання сполучення "ТОМУ ЩО" у найбільш кумедних та божевільних комбінаціях вже працює - "Тому що мафія", "Тому що злоді" тощо.
Саме гра на цьому сполученні є найбільш виграшною тактикою використання двосходинкової стратеґії гри. Першу сходинку за опозицію відпрацювали політичні технольоґи, які знайшли у виборній компанії провладного кандидата чудове поле для експериментів зі своїми доробками. Те, що це є саме експерименти, легко доводить серія безпорадних дурниць:
а) пандержавне шоу пані Герман, яка сповістила всю спільноту про засудження боса, - саме на це перетворилося намагання "відмити" його плями;
б) безглузда гра з орфоґрафічними помилками;
в) використання вкрай невдалого "стопера" на бігбоардах - державний прапор догори дригом;
г) дистанція від власного кандидата, яку підкреслено тримала влада, "граючи на нервах" з висуненням чи невисуненням пана Кучми;
ґ) вкрай навдалий вибір часу для залицян із руськіми - нафтогон, чорноморська фльота, дуля для НАТО та ЄС тощо.
Тиждень тому в руських медія промайнула думка про те, що тамтешнім фєдєралам доводиться цього разу вибирати в Україні споміж кепським та вельми кепським. То складається враження, що саме такий розклад і дозволив нашій владі поставитись до компанії свого кандидата без остаточного серйозу. Ставки зроблено на силове вирішення українського вибору, а через віру в таку тактику в передвиборній компанії було вирішено ризикнути випробувати декількох PR-радників-початківців. Я певен, що якщо навіть у листопаді ми будемо плакати, але в серпні та вересні ще посміємося...
http://www.dere.com.ua
На http://maidan.org.ua вже згадували ім'я американського психольоґа Роберта Чалдіні у зв'язку зі стратегією збору підписів. І аж ніяк не можна не згадати шановного метра у зв'язку з реклямною компанією "ТОМУ ЩО".
У своїй моноґрафії "Психология влияния" (М. "Питер, 1999, стор.17-18) цей дослідник пише: "Людям подобається мати причини для того, що вони роблять".
Р.Чалдіні наводить приклад дослідження, яким підтверджено, що саме наявність сполучення "тому що" ("потому что") робить твердження переконливим.
В цьому експерименті твердження із вагомою причиною та сполученням "тому що" знаходило відгук у 94 відсотків респондентів; з вагомою причиною, але без цього сполучення, - лише в 60%; із безглуздою причиною та зовсім без причини, але зі сполученням "тому що" - знайшло відгук у 93 (!) відсотків респондентів.
Вибір саме цієї техніки свідчить про те, що влада просто не здатна знайти вагомих арґументів задля просунення свого протеже.
Найкращою технікою протидії за теорією могло б бути (і це підтверджено практикою) осідлання саме цього підходу. Масоване використання сполучення "ТОМУ ЩО" у найбільш кумедних та божевільних комбінаціях вже працює - "Тому що мафія", "Тому що злоді" тощо.
Саме гра на цьому сполученні є найбільш виграшною тактикою використання двосходинкової стратеґії гри. Першу сходинку за опозицію відпрацювали політичні технольоґи, які знайшли у виборній компанії провладного кандидата чудове поле для експериментів зі своїми доробками. Те, що це є саме експерименти, легко доводить серія безпорадних дурниць:
а) пандержавне шоу пані Герман, яка сповістила всю спільноту про засудження боса, - саме на це перетворилося намагання "відмити" його плями;
б) безглузда гра з орфоґрафічними помилками;
в) використання вкрай невдалого "стопера" на бігбоардах - державний прапор догори дригом;
г) дистанція від власного кандидата, яку підкреслено тримала влада, "граючи на нервах" з висуненням чи невисуненням пана Кучми;
ґ) вкрай навдалий вибір часу для залицян із руськіми - нафтогон, чорноморська фльота, дуля для НАТО та ЄС тощо.
Тиждень тому в руських медія промайнула думка про те, що тамтешнім фєдєралам доводиться цього разу вибирати в Україні споміж кепським та вельми кепським. То складається враження, що саме такий розклад і дозволив нашій владі поставитись до компанії свого кандидата без остаточного серйозу. Ставки зроблено на силове вирішення українського вибору, а через віру в таку тактику в передвиборній компанії було вирішено ризикнути випробувати декількох PR-радників-початківців. Я певен, що якщо навіть у листопаді ми будемо плакати, але в серпні та вересні ще посміємося...
http://www.dere.com.ua