В 2000 році я належав до кола найближчих радників голови Соцпартії України Олександра Мороза і, завдяки цьому, опинився в центрі подій, пов’язаних з касетним скандалом. В листопаді 2000 року на прохання Мороза я погодився вивезти з України сім’ю майора Мельниченка. Зауважу, що на той час мені було невідомо про справжню мету, яка цим переслідувалася. Я не знав, що Мельниченко був охоронцем Кучми та займався підслуховуванням президента України. Після неодноразових звернень Мороза, я оформив Мельниченку візу в Чехію та супроводжував його туди. Це сталося 26 листопада 2000 р. Саме в цей день Мельниченко повідомив мені, що вивіз сотні годин записів розмов президента Кучми. За його словами, тепер в Україні повинна відбутися зміна влади і Мороз стане президентом. Мельниченко розраховував залишатися в Чехії не більше ніж два-три тижні, а після цього повернутися в Україну.
28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз оприлюднив на прес-конференції в Верховній Раді уривки розмов президента, що стосувалися журналіста Гонгадзе.
Як розгорталися подальші події загальновідомо.
Олександром Морозом була розповсюджена легенда про одинака-альтруїста Мельниченка, що, нібито, безконтрольно документував розмови в головному кабінеті держави. Частина української опозиції тривалий час використовувала записи майора Мельниченко з метою тиску на президента Кучму. Існували сподівання, що це спричиниться до формування позиції суспільства щодо діючої влади та призведе до позитивних змін в Україні. Але тепер вже очевидно, що очікуваних наслідків касетний скандал не приніс.
Вбивство Гонгадзе, яке спричинило оприлюднення записів Мельниченко, досі не розкрито. Відомі записи не дають однозначної відповіді на запитання, хто був справжнім замовником вбивства журналіста. Усунення Кучми від влади чи якісь радикальні зміни на краще в напрямку демократизації українського суспільства також не відбулися.
Єдиним наслідком касетного скандалу є те, що певне коло політиків використали майора Мельниченка та його записи з метою власної політичної популяризації. І дехто з них зараз вже втратив жодний інтерес до цієї історії.
Тим часом, скандал із оприлюдненням змісту розмов президента мав негативні наслідки для України, як для держави. Після того, як Мельниченко відбув за океан, частина його записів опинилась в розпорядженні державних структур США. Згодом вони були задіяні для безпрецедентного тиску на Україну з боку адміністрації президента Буша. Йдеться про звинувачення, що ґрунтувалися на існуванні 90-секундного аудіо запису, де президент нібито схвалює продаж в Ірак станцій радіолокаційної розвідки «Кольчуга». Тепер вже зрозуміло, що показова кампанія звинувачень президента України була лише одним із елементів пропагандистського забезпечення інтервенції в Ірак та переслідувала на меті залучити до антиіракської коаліції так звані країни Нової Європи.
Після історії з «Кольчугою» касетний скандал був остаточно похований на міжнародному рівні. Ізоляція президента України від Заходу завершилась.
Таким чином, з початку касетного скандалу минуло майже чотири роки, але досі невідомо хто саме, яким чином і навіщо підслуховував президента України і як це пов’язано з його обвинуваченнями в причетності до зникнення та жорстокого вбивства журналіста Гонгадзе. Цей злочин досі не розкрито і навколо цього існує багато різноманітних версій. Зокрема, не виключається що вбивство Гонгадзе сталося внаслідок підслуховування розмов президента і мало на меті його публічну дискредитацію. Отже, досі немає відповіді на два головні запитання касетного скандалу:
Хто і навіщо підслуховував Президента України? Хто вбив Гонгадзе? Як саме пов’язані між собою ці події?
Я переконаний, що в Україні є сили, які не зацікавлені в правді про прослуховування президента, так само як і в розслідуванні вбивства журналіста Гонгадзе. Бо це торкається інтересів чільних політиків та урядовців, які досі займають найвищі посади в державі. Тому є спроби перегорнути цю сторінку в історії України і забути про касетний скандал. За іронією долі, тепер у цьому зацікавлені усі сторони конфлікту: сам президент і його оточення та люди, які користувалися таємним прослуховуванням президента.
Тим часом українське суспільство поступово втрачає інтерес до касетного скандалу, бо остаточно втомилося від великої кількості дезинформації, яка поширювалася навколо цього.
Майже чотири роки я був посвячений в подробиці подій, які розгортались навколо колишнього охоронця президента України та його записів. При цьому я завжди залишав право в потрібний час виступити з достовірною інформацією. Володіючи великим обсягом документального матеріалу, що проливає світло на подробиці касетного скандалу, я вирішив написати книгу.
Рішення видати книгу про касетний скандал було прийнято мною незалежно від Миколи Мельниченко. Проте я одразу ж поставив його до відома про свій намір і запросив до співучасті в творчому процесі. Я знаю правду і викладаю її в своїй книзі. Ймовірно, у Мельниченко є своя правда, яку він ще захоче нам розповісти і він має право це зробити. Проте, незалежно від його бажання я буду викладати у своїй книзі факти, які мені достовірно відомі і які раніше не розголошувались.
Проаналізувавши попередні заяви та вчинки Миколи Мельниченка та інших учасників касетного скандалу, а також наявний в мене масив документальної інформації, я дійшов до висновку, що більше не можу залишатися пасивним спостерігачем у цьому процесі. Зауважу також, що я є вільною у своїх вчинках людиною і не є заангажованим будь-якою з існуючих в Україні політичних сил чи олігархічних груп.
Раніше Микола Мельниченко та інші публічні учасники скандалу приховували багато подробиць, що стосувалися касетного скандалу. При цьому висувалося два головних аргументи. Мовляв, по-перше, це ставить певну загрозу особистій безпеці інших виконавців прослуховування кабінету президента. По-друге, правдива інформація про прослуховування президента нібито може “зашкодити” політичному процесу в Україні, а саме – усуненню від влади Кучми.
На мій погляд, обидва ці аргументи давно втратили свій сенс. Тому я вирішив розповісти правду про майора Мельниченко та його записи, а також про події, що розгортались навколо цього. В моїй книзі також будуть викладені мої особисті враження від зустрічей та спілкування на тему касетного скандалу з провідними українськими політиками та посадовцями, включаючи президента Кучму.
Сподіваюсь, що моя книга допоможе суспільству нарешті розібратися у касетному скандалі. І це є головна мета, яку я переслідую.
Основні тези книги «В центрі касетного скандалу»:
1. Впродовж тривалого часу перебування в Чехії в період від 26 листопада 2000 року по 15 квітня 2001 року, сім’я Миколи Мельниченко користувалась постійною підтримкою мого близького друга та партнера по бізнесу у Чехії Володимира Болданюка. Саме він на моє прохання зробив запрошення для сім’ї Мельниченко, а після того, як розпочався скандал, забезпечував його проживання та охорону, фактично узявши на себе відповідальність за життя Мельниченка та його родини.
2. Перед відльотом до США в квітні 2001 року, майор Мельниченко залишив увесь свій архів аудіозаписів в Європі. Він складається з декількох десятків компакт-дисків. Ці записи досі знаходяться в надійному місці і під надійним контролем.
3. До здійснення записів в кабінеті президента окрім майора Мельниченко мали відношення ще декілька осіб технічного персоналу. Тобто, він працював не один - була група виконавців, які отримували записи зроблені в кабінеті Кучми під час прослуховування і працювали з ними. Відомі імена принаймні двох осіб з цієї групи: Семен і Андрій. Відоме також їх місцезнаходження.
4. Майор Мельниченко щонайменше з початку 2000 року особисто спілкувався з О.Морозом та передавав йому інформацію про зміст розмов в кабінеті президента. Тобто, О.Мороз тривалий час знав, що відбувається прослуховування президента України і що до цього причетний Мельниченко. Йому було про це відомо ще задовго до зникнення Гонгадзе та початку касетного скандалу. Ніяких звернень до правоохоронних органів чи політичних заяв з цього приводу Мороз не робив і лише користувався цією інформацією.
5. Перед тим як почати працювати з Морозом, Мельниченко регулярно поставляв інформацію про зміст підслуханих розмов президента Кучми тодішньому кандидату в президенти Євгену Марчуку, пізніше – секретарю РНБО України. Не виключається, що інші учасники групи, яка займалась підслуховуванням Кучми, мали власні контакти та інші канали розповсюдження записів.
6. Президент Кучма є безперечно причетним до історії із зникненням та вбивством журналіста. Не викликає сумнівів, що факт розмов, де президент України в неприпустимій тональності висловлювався щодо журналіста і віддавав розпорядження “розібратися” з ним, дійсно мав місце. Але необхідно наголосити, що президент, по-перше, був дезинформований щодо справжньої журналістської діяльності Гонгадзе з боку свого оточення. По-друге, після зникнення журналіста 16 вересня 2000 року Кучма не знав, що насправді з ним сталося і вимагав від підлеглих знайти його живим. Остаточний висновок про міру причетності Кучми до справи Гонгадзе має бути зроблено на основі досі не оприлюднених записів розмов президента, що відбулися вже після зникнення журналіста.
7. Мельниченко повідомив про існування запису розмови, де президент нібито схвалює продаж станції радіолокаційної розвідки «Кольчуга» в Ірак, ще в грудні 2000 року – одразу після від’їзду з України. Але в той час його вдалося переконати, що ця інформація відноситься до державних секретів України і не підлягає розголошенню. Рішення про оприлюднення цього запису було прийнято пізніше, в березні 2002 року під тиском зацікавлених осіб в США.
8. Мельниченко, окрім регулярних контактів з представниками опозиції, постійно спілкується з представниками СБУ та посадовцями з адміністрації президента. Під час цих зустрічей ведуться переговори про повернення в Україну архіву аудіозаписів розмов президента. Зокрема під час візиту президента Кучми в Берлін Мельниченко домовився про конфіденційну зустріч із помічником президента С.Льовочкіним та начальником Охорони президента В.Ляшко. Така зустріч відбулася у лютому 2004 р. в Відні.
Найбільший сумнів викликає твердження про те, що Марчук знав, що Кучму пишуть ще до виборів-1999. Бо Марчук останні 5 років - "вірний син Кучми", і, знаючи Кучму, можна з високою долею ймовірности твердити, що якби твердження Цвіля було правдою, то Кучма би його й "вбив".
Решта (головні тези) виглядає на "ненав'язливе" відмазування Кучми, яким давно вже займається Банкова. Із повторенням все тих же смішних положень - особливо це стосується того, що США оприлюднили розмову про Кольчуги як "елемент пропагандистського забезпечення інтервенції в Ірак".
З іншого боку, Цвіль непрямо підтверджує - розмова Малєєва з Кучмою про Кольчуги була. Що в черговий раз свідчить про совіцький рівень мислення совіцько-постсовіцької "еліти".
Одним словом, нічого нового і, наважусь твердити, особливо об'єктивного Цвіль не розказав.
Який сенс був Мельниченку пропонувати свої записи Симоненку, якщо, згідно Цвіля, Мельниченко розраховував, що Мороз за 2-3 тиждні після оприлюднення записів стане президентом?
P.S. А книжок буде, як мінімум, три: Мельниченка, Цвіля та штірліца-Степури.
Я забув за пресконференцію Цвіля, але Ви нагадали. Те, що сказав Цвіль, дя мене є сенсація.
Головне, чого я ніколи не знав і думаю, що Цвіль сказав правду, що Мороз кілька років користувався записами Мельниченка, до того, як їх Мельниченко і Мороз вирішили оприлюднити. Далі виникає багато запитань. І питання навіть таке, а що пропонувалося Симоненку і чи Симоненко не є учасником того ж спектаклю, які і Мороз, який був розіграний Москвою, для повалення Ющенка.
Цвіль зовсім маленька людина, щоб якось вплинути на вибори, але він бажає щиро (на мою думку) застерегти суспільство. Зверне на це увагу суспільство залежить від того, чи інформація його сьогодні йде на підтримку режиму чи ні.
Ви, Шутер, глибоко помиляєтеся, що Цвіль відмиває Кучму. Якщо б це так було, то Цвіль став би головним сьогодні інструментом проти Мельниченка. А цього не сталося і мало зовсім хто знає, хто такий Цвіль і що він там собі пише.
Максим’як пише:
> Я забув за пресконференцію Цвіля, але Ви нагадали. Те, що сказав Цвіль, дя мене є сенсація.
Для мене - зовсім ні. Оскільки вже давно можна було передбачити банальне: перед виборами-2004 касетний скандал активізуватиметься. Винна сторона буде намагатися відмити Кучму і "довести", що записи підроблені, демонструючи "недостовірність" Мельниченка і, принагідно, Мороза. Протилежна сторона - цілком логічно вимагатиме покарання Кучми за вбивство Гонгадзе. Та інші злочини, зафіксовані на "плівках Мельниченка".
Тому "з'ява" Цвіля абсолютно органічно вписується у (ненав'язливе) відмивання Кучми. Доречі, якби Цвілю таки йшлося про істину, то мав би почекати ще 3 місяці, а не займатися, фактично, агітацією вже зараз.
> Головне, чого я ніколи не знав і думаю, що Цвіль сказав правду, що Мороз кілька років користувався записами Мельниченка, до того, як їх Мельниченко і Мороз вирішили оприлюднити. Далі виникає багато запитань. І питання навіть таке, а що пропонувалося Симоненку і чи Симоненко не є учасником того ж спектаклю, які і Мороз, який був розіграний Москвою, для повалення Ющенка.
Розумієте, Максим'яче, для логічно думаючої людини одних слів Цвіля - абсолютно недостатньо. Правда, місяців три перед цим Степура, який тісно співпрацює з СБУ, "запускав" вже цю версію, використовуючи вкрай смішні "арґументи" - а)колись Мельниченко звертався по допомогу до Мороза; б) Мороз у своєму виступі у ВР влітку-2000 казав Ющенку, що його пишуть. "Арґументи", правда, були відверто притягнуті за вуха, проте в кґбістських іграх - арґументи далеко неголовне.
З іншого боку, якщо в словах Цвіля є протиріччя, на які я вказував, то це означає, що сумніви щодо його правдивости лише зростають.
> Цвіль зовсім маленька людина, щоб якось вплинути на вибори, але він бажає щиро (на мою думку) застерегти суспільство. Зверне на це увагу суспільство залежить від того, чи інформація його сьогодні йде на підтримку режиму чи ні.
Цвіль - це зовсім маленька людина, якій, скажімо, надоїло ховатися і хочеться вернутися додому, в Рівне.
> Ви, Шутер, глибоко помиляєтеся, що Цвіль відмиває Кучму. Якщо б це так було, то Цвіль став би головним сьогодні інструментом проти Мельниченка. А цього не сталося і мало зовсім хто знає, хто такий Цвіль і що він там собі пише.
Цвіль (свідомо чи ні - то вже інше питання) сьогодні відмиває Кучму. "Вивіреним" армійським методом: я кращий не тому, що я кращий, а тому, що хтось (і коли на позір) гірший. Себто, якщо з'являється інформація, що підчас скандалу Мороз брехав - значиться в Кучми член не стоїть. То було з анекдоту про відсутність тараньки, а в реаліях то звучатиме - а)записи підроблені; б) Кучма до вбивства Гонгадзе відношення не має. Наголос буде зроблено на а). Що вже не раз, доречі, і намагалися зробити - згадаймо "експертизу" доблесного НДІ судової експертизи, які, базуючись на дослідженні записів, скачаних з інтернету і перед тим невідомо яким чином оброблених, торжєствєнно провозгласілі: епізоди по Кольчузі - фікція. А результати експертизи лабораторії ФБР, аналізувавшої оригінали записів та записуючий пристрій - брехня.
Одним словом, "з'ява" Цвіля перед виборами є досить суттєвим арґументом для того, щоб твердити: Цвіль - аґітатор, а не правдолюб.
P.S. Цілком, доречі, може бути, що "книга" Цвіля буде спільною зі Степурою.
Re:Не бачу потреби відмивати Кучму. А хто він такий?
Shooter пише:
> Для мене - зовсім ні. Оскільки вже давно можна було передбачити банальне: перед виборами-2004 касетний скандал активізуватиметься. Винна сторона буде намагатися відмити Кучму і "довести", що записи підроблені, демонструючи "недостовірність" Мельниченка і, принагідно, Мороза. Протилежна сторона - цілком логічно вимагатиме покарання Кучми за вбивство Гонгадзе. Та інші злочини, зафіксовані на "плівках Мельниченка".
>
1. До виборів ця інформація за чи проти Кучми не грає жодної ролі. На ці нюанси не звертається жодної уваги і не буде - це тема, яка дійсно може отримати розвиток після виборів. Але нинішні заяви Цвіля заледве стануть причиною. Я переконаний, що Мельниченко після перемоги Ющенка скаже, що всі записи пропали, або ще щось подібне.
2. Крім того, ще ніколи не починалося "відродження" касетного скандалу, щоб Кучму відмивати, навпаки, всі чергові порції зводилися до нового компромату про Кучму.
3. якщо Цвіль працює на СБУ, то для чого оприлюднювати йому інформацію, що АП хоче викупити записи у Мельниченка і він веде на цю тему переговори?
Зводячи заяву Цвіля до Кучми і невраховуючи інших деталей, Шутер, будуєте далі ланку зовсім хибних і непотрібних висновків.
Кучма та, особливо, частина його оточення є "перспективними" претендентами на посадку за ряд законопорушень, зафіксованих на плівках Мельниченка. Тому головна ціль - "знецінення" цих записів. Будь-яким чином.
Я не будую припущення - я аналізую доступні факти та інформацію методом "перевірки на неправдивість". І поки-що можу сказати, що слова Цвіля містять ряд нелогічних протиріч. З одного боку. З іншого боку певні його положення 100% співпадають з тими, які вже розповсюджувало СБУ через Степуру (тільки Степура хоч якимось чином намагався їх підтвердити "хватками", натомість Цвіль лише твердить "мені відомо").
Мельниченко нікуди не зникне. Та й з іншого боку, суть в записах, які мають вже багато людей в Україні, а не в Мельниченкові. Оскільки записи самі по собі і так не можуть бути доказом в суді, "цінність" Мельниченка не є високою. (Натомість, ці записи можуть бути "ініціатором слідства").
Кінцеві висновки, звісно, зробити зараз негоден. Проте унісон, яким Цвіль співає з Степурою, - на ліцо. І з високою долею йморівности наважусь твердити, що це невипадковість.
Свідчення Цвіля є правдивими та відвертими лише за однієї простої причини. Він повністю матеріально незалежна людина, живе в Німеччині, має бізнес в Польщі та Чехії. Це не Мороз фінансував Цвіля, а Цвіль - Мороза. Зокрема, друкуючи книжки Мороза перед виборами в Чехії за підтримки тієї самої людини що пізніше ховала там Мельниченко.
Не довіряти людям, які контактували з Мельниченко у Чехії кожен день, давали йому гроші на життя, вчили його користуватися комп’ютером та Інтернет, надавали йому охорону, організовували йому інтерв’ю з пресою?
Так кому тоді ще довіряти, пробачте?
Давайте казати правду: Мельниченко був лише один в групі, що здійснювала записи Кучми та реалізовувала їх на комерційній основі серед певних політичних сил в Києві.
Що стосується Мороза, то ця людина загнала себе в кут в той момент, коли до нього вперше звернувся майор із своїми записами. Це було одразу після президентських виборів 1999 р. Замість того, щоб негайно заявити про це, Мороз вирішив таємно користуватися цією інформацією. Це призвело до тяжких наслідків. Вбивство Гонгадзе та касетний скандал заздалегідь планувалися під оприлюдненя записів Мельниченко та Морозом.
І щодо справи Гонгадзе.
До від’їзду з України Мельниченко лише співав зі слів інших. Він ніколи не слухав записів а лише носив Морозу та Марчуку ті уривки, що вважали за потрібне його старші товариші. Його просто використовували як повного лоха.
Коли майор від’їжджав з України, то був абсолютно переконаний – завдяки своїй унікальній тупості – що йому треба лише переховатися пару тижнів. Тоді Мороз зробить революцію, стане президентом і на знак вдячності призначить його головою СБУ чи УДО.
Після того як Мельниченко навчився користуватися комп’ютером – це було вже в Чехії - перше що він зробив, це прослухав усі фрагменти про Гонгадзе, включно з тими, що були зроблені в період 16.09. – 26.09.
Висновок був такий
30 грудня 2000 р.
Мельниченко дає інтерв`ю радіо “Свобода”: Ну, чи прибрали Георгія, чи вбили, чи ні у мене такої інформації немає. Я все-таки вважаю, що Георгій живий. Вони хотіли зламати його волю і показати, що він винен багато коштів, насамперед тим структурам, на які працював. У мене немає доказів, що він живий, але немає доказів про те, що він знищений. У мене є докази про те, що його замовив президент Кучма і є докази, що президент дуже хвилювався про долю Гонгадзе після зникнення”.
Тобто, нічого на Банковій не знали про долю Гонгадзе. І подальші твердження Мельниченко що мовляв Кучмі вже на третій день доклали що Гонгадзе знищили, були брехнею. Він робив такі заяви на прохання самого Мороза та деяких людей з його оточення. До речі, тих самих людей, що зараз годуються з Банкової та штовхали Мороза на підтримку політреформи та участь в президентських виборах.
Мельниченко з Морозом здається вирішили йти до кінця в справі Гонгадзе. Нічого, ми покажемо їм цей кінець.
Shtirlitz пише:
>
> Свідчення Цвіля є правдивими та відвертими лише за однієї простої причини. Він повністю матеріально незалежна людина, живе в Німеччині, має бізнес в Польщі та Чехії. Це не Мороз фінансував Цвіля, а Цвіль - Мороза. Зокрема, друкуючи книжки Мороза перед виборами в Чехії за підтримки тієї самої людини що пізніше ховала там Мельниченко.
Я можу Вам навести 20 суб'єктивних причин, які повністю знівелюють наведені Вами суб'єктивні факти.
> Не довіряти людям, які контактували з Мельниченко у Чехії кожен день, давали йому гроші на життя, вчили його користуватися комп’ютером та Інтернет, надавали йому охорону, організовували йому інтерв’ю з пресою?
> Так кому тоді ще довіряти, пробачте?
? об'єктивним фактам, звісно
> Давайте казати правду: Мельниченко був лише один в групі, що здійснювала записи Кучми та реалізовувала їх на комерційній основі серед певних політичних сил в Києві.
А я це вже давно тверджу - ще з листопада-2000. і? що далі?
> Що стосується Мороза, то ця людина загнала себе в кут в той момент, коли до нього вперше звернувся майор із своїми записами. Це було одразу після президентських виборів 1999 р. Замість того, щоб негайно заявити про це, Мороз вирішив таємно користуватися цією інформацією. Це призвело до тяжких наслідків.
Ви вже не ображайтеся, але те, що Ви кажете - це лише (на даному етапі) - нічим не підтверджені слова.
Далі. Цвіль твердить, що Марчук знав про писанину ще до виборів-1999 - чому ж він продовжував "таємно користуватися цією інформацією"?
Далі. Людина, яка займалася безпосередньо росзлідуванням касетного скандалу, твердить, що абрєзані ще влітку-2000 прослуховували все ті ж записи - чому ж і вони продовжували "таємно користуватися цією інформацією"?
Хоче саме головне тут: несуттєво хто писав. суттєво - на плівках є зафіксовані злочинні дії ряду високопоставлених осіб України, включаючи гр. Кучму. і (чомусь! о диво, диво!) - жодного подібного згадування про, скажімо, "законпослушних громадян" Мудведчука чи Суркіса. цікаво, правда?
>Вбивство Гонгадзе та касетний скандал заздалегідь планувалися під оприлюдненя записів Мельниченко та Морозом.
А тут Ви вже відверто брешете. Причому, абсолютно бездоказово, звісно.
Наявні факти ж кажуть, що Гонгадзе "випадково" вбили замість того, щоб, за побажаннями папіка, просто "дати йому по голові". Більше того - вже "офіційно" бандюковладою визнано, що до останнього моменту за Гонгадзе спростерігала мєнтовська "наружка". "Неофіційно" ж вже також відносно давно відомо, що "пройті в автомобіль" Гонгадзе попросив один певний мєнтівський генерал...
> І щодо справи Гонгадзе.
>
> До від’їзду з України Мельниченко лише співав зі слів інших. Він ніколи не слухав записів а лише носив Морозу та Марчуку ті уривки, що вважали за потрібне його старші товариші. Його просто використовували як повного лоха.
мені от цікаво: а Кучма є повним лохом? що до цих пір терпить Марчука на найвищих посадах? як Ви думаєте?
> Коли майор від’їжджав з України, то був абсолютно переконаний – завдяки своїй унікальній тупості – що йому треба лише переховатися пару тижнів. Тоді Мороз зробить революцію, стане президентом і на знак вдячності призначить його головою СБУ чи УДО.
> Після того як Мельниченко навчився користуватися комп’ютером – це було вже в Чехії - перше що він зробив, це прослухав усі фрагменти про Гонгадзе, включно з тими, що були зроблені в період 16.09. – 26.09.
Те, що Мельниченко недалекий - це одне.
Те, що він прослухав всі записи в період з 16.09 по 26.09 - це, м'яко кажучи, неправда. Хоча би тому, що якщо ці записи існують, то що саме заважає, скажімо, Цвілю їх оприлюднити? Архіви же ж в Європі і, як зрозуміло, контролюється саме Цвілем!
> Висновок був такий
>
> 30 грудня 2000 р.
> Мельниченко дає інтерв`ю радіо “Свобода”: Ну, чи прибрали Георгія, чи вбили, чи ні у мене такої інформації немає. Я все-таки вважаю, що Георгій живий. Вони хотіли зламати його волю і показати, що він винен багато коштів, насамперед тим структурам, на які працював. У мене немає доказів, що він живий, але немає доказів про те, що він знищений. У мене є докази про те, що його замовив президент Кучма і є докази, що президент дуже хвилювався про долю Гонгадзе після зникнення”.
і? що тут неправдивого?
> Тобто, нічого на Банковій не знали про долю Гонгадзе.
На Банковій, можливо, і не знали. Оскільки неважко уявити, що спочатку в штани наклали безпосередні виконавці. А коли папік "заволновался" і построїв Краву та Дрюкача, а Крава взяв за яйця своїх орлів, і ті йому все розповіли - запах від Крави теж пішов не найкращий. Проте папік знав про те, що Гонгадзе вбили ще задовго до "з'яви" Таращанського трупа.
>І подальші твердження Мельниченко що мовляв Кучмі вже на третій день доклали що Гонгадзе знищили, були брехнею. Він робив такі заяви на прохання самого Мороза та деяких людей з його оточення. До речі, тих самих людей, що зараз годуються з Банкової та штовхали Мороза на підтримку політреформи та участь в президентських виборах.
Знову ж таки: оточення Мороза - окрема справа, яка немає безпосереднього відношення як до писанини, так і до вбивства Гонгадзе.
Твердження Мельниченка тут - іррелевантні.
> Мельниченко з Морозом здається вирішили йти до кінця в справі Гонгадзе. Нічого, ми покажемо їм цей кінець.
Степура? чи сам пан Цвіль? а кінець естетичний? хоч вартий того, щоб його показувати?
Доречі, якщо все так просто - чому Генпрокуратура ніяк не може "показати кінець"? а лише затягує слідство?
P.S. Хотів був поставити "агітпроп". Але пурга унікальна - тому варта уваги.
P.P.S. Лише на окрай - якби брехня про Мороза мала дещицю правди , цим би можна було пояснити його поведінку протягом останнього року...
Re:Мені легше аналізувати Шутер бо я вже забув хто такий Степура
І заява в коментар є досить незаангажовані. Точно одне, Кучмі він, як мертвому припарки, ніяк не шкодить і не буде шкодити.
Дуже багато правдоподібного, особливо з Марчуком, який робить кар"єру шантажем Кучми, а звідки інфу він брав? Але Марчук її не оприлюднить, бо Кучма вже буде ніхто і користі йому з того жодної.
У мому найпершому дописі я не хотів чіпати Мороза, але, виглядає, що Цвіль спрямував свої викриття проти Мороза.
Cаме так - Ви вже давно "забули" про касетний скандал
Не вникали в подробиці і не стежили за пов'язаними поточними подіями.
Бо якби стежили, то би знали, що вже десь більше як рік, коли з АП просочилась інфа про те, що Ґонґадзе "повішають" на Мороза.
З іншого боку, повертаючись до нашого барана Цвіля, потрібно наголосити, що в його інтерпретації все, що відбувалося перед зникненням Георгія, має нульову "об'єктивну" інформаційну цінність. Оскліьки Цвіль став "учасником подій" аж наприкінці вересня-2000. І інформацію про події перед цим, які він описує, він міг отримати тільки від: а) Мельниченка, б) Мороза, в) кґб...
З іншого боку, не слід забувати про те, що Мороз і СПУ "образили" Цвіля - спочатку пообіцявши включити його у виборчий список-2002, а потім не виконавши своєї обіцянки.
Знову ж таки, простий аналіз з використанням методи "якби так дійсно було, то..." останньої заяви Цвіля вказує на ряд суттєвих протиріч, про що я писав в своїх попередніх повідомленнях.
І ще одне. АП сьогодні вигідно шантажувати Мороза. У площині "підтримаєш Ющенка - повішаєм на тебе смерть Ґонґадзе". (Причому, фактаж тут - абсолютно байдуже.) Тому зовсім не виключаю, що відповідна заява Цвіля є частиною ширшої гри, приз в якій - президентство-2004.
Підсумовуючи: суть заяви Цвіля була легко передбачуваною особливо в частині "осіб, яких чмирять" - Мороза та Марчука.
Але я ніколи не чув про його співпрацю із СБУ. Решта його дописів чудово пригадую. Як і пригадую, що Морозу намагалися притулити вбивство Гонгадзе 2 роки тому, а після того, подібних кроків ніхто не робив, як і сам Мороз, який вже рік, як забив на це питання.
А другий момент, то Мороз. Киньте жити ілюзіями, Шутер, Мороз такий самий кагебіст, як Янукович, Медведчук чи Марчук. Ще треба подумати, хто із них порядніший. Всі вони задіяні у одній схемі - не допустити Ющенка до влади.
Знаєте, як аргументують соціалісти своє негативне ставлення до Ющенка? Тут недавно його узагальнив Мартинюк, він приблизно так сказав: "Що я, Максим"як, причетний до того, що соціалісти сьогодні не разом із Ющенком". Може й так. Але я приведу один дуже важливий психологічний приклад. Якщо чесну жінку хтось десь колись обізвав курвою, то вона від великого гонору і образи має піти на панель?
Так само із соціалістами, які аргументують свою любов до Кучми і Медведчука тим, що прихильники Ющенка їх обзивають "курвами".
заплановане вбивство Гонгадзе під оприлюднення записів.
Є дві очевидні речі.
1. Позитив у оприлюдненні записів.
2. Кучма причетний прямо або побічно до смерті Гонгадзе.
Із слів Цвіля випливає, що до смерті Гонгадзе також прямо або побічно причетний Мороз. При цьому я не знайшов у нього жодного прямого свідчення стосовно Кучми чи Мороза - ні "за" ні "проти" - це Ви, Шутер, зразу коментуєте упереджено. Чомусь намагаєтеся доказати, що інформація Цвіля має відмити Кучму, щол досить є натягнуто Вами. Цвіль викладає свою суб"єктивну думку. Ви ж маєте у голові складений стереотип і абсолютно нехтуєте свіжою інформацією. Це є небажано, якщо не казати небезпечно.
Максим’як пише:
> заплановане вбивство Гонгадзе під оприлюднення записів.
Сама "ідея" є дуже малоправдоподібною - за рядом причин. Тим більше, відома (в т.ч. з "офційіних джерел") інформація каже, що Гонгадзе викрадали однозначно "не люди Мороза". Як і "оприлюднювали" його труп. Бо, погодьтеся, "записи без трупу" би мали набагато менший резонанс.
> Є дві очевидні речі.
>
> 1. Позитив у оприлюдненні записів.
> 2. Кучма причетний прямо або побічно до смерті Гонгадзе.
Так.
> Із слів Цвіля випливає, що до смерті Гонгадзе також прямо або побічно причетний Мороз.
Що є відвертою брехнею.
>Цвіль викладає свою суб"єктивну думку. Ви ж маєте у голові складений стереотип і абсолютно нехтуєте свіжою інформацією.
Ви знову плутаєте - суб"єктивну думку ображеного на Мороза Цвіля (за "непоставлення у списоку СПУ на виборах-2002") і об'єктивну інформацію. Але я про це вже писав - повторюватися не буду.
2004.08.10 | Максим’як
Re: Яумаю, що Кучму садити ніхто ніколи не буде.
А Ющенко тим більше. Суд може бути, але жоден вирок йому не буде пред"явлений. Є тут заперечення.
Сьогодні тільки записи у оригіналі є єдиним доказом у чомусь звинуватити Кучму. Жодного живого чи просто бажаючого свідка.
Зрештою, після перемоги Ющенка Кучма переїде до Москви і очолить там СНд на постійній основі.
2004.08.09 | Максим’як
Re: Навпаки, дуже багато нової інформації.(-)
2004.08.10 | Максим’як
Re: Реанімація касетного скандалу
Реанімація касетного скандалу
У НІМЕЧЧИНІ ПИШУТЬ КНИГУ З НОВОЮ ВЕРСІЄЮ НАЙГУЧНІШОГО В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПОЛІТИЧНОГО СКАНДАЛУ. “ГАЗЕТА” ВЖЕ МАЄ УРИВКИ З НЕЇ
Володимир Цвіль, якого називають колишнім радником і близьким соратником Олександра Мороза та який допомагав вивозити з України сім’ю колишнього офіцера охорони президента Миколи Мельниченка напередодні оприлюднення записів, зроблених ним у кабінеті глави держави, стверджує: Олександр Мороз і Микола Мельниченко приховали чимало подробиць, які стосувалися касетного скандалу, зокрема те, що майор президентської охорони щонайменше з початку 2000 року особисто передавав лідерові СПУ інформацію про зміст розмов у кабінеті президента (касетний скандал розпочався з виступу лідера СПУ у Верховній Раді 28 листопада 2000 року).
Про це йдеться у книзі Володимира Цвіля “В центрі касетного скандалу”, уривки з якої презентовано в Мюнхені 6 серпня, та в його заяві, переданій “Газеті”. Співавтором книги є генерал СБУ Валерій Кравченко.
За версією Володимира Цвіля, Олександр Мороз тривалий час користувався інформацією, яку передавав йому Микола Мельниченко, тобто він міг бути поінформованим про погрози, які лунали на адресу Георгія Ґонґадзе.
Окрім того, стверджує пан Цвіль, перед тим, як почати працювати з Олександром Морозом, Микола Мельниченко регулярно надавав інформацію про зміст підслуханих розмов Кучми тодішньому кандидатові у президенти Євгенові Марчуку.
Олександр Мороз зазначив “Газеті”, що всі коментарі щодо тверджень Володимира Цвіля слід шукати в пункті його заяви, який стосується оцінки ролі Леоніда Кучми у справі Ґонґадзе. “Все це роблять для того, щоб не звучало правди про вбивство Георгія Ґонґадзе, – заявив він. – Але відповідь на ці питання прозвучить під час звіту слідчої комісії на сесії парламенту”.
О.Б.
Докладніше про версію Володимира Цвіля щодо того, як розгортався касетний скандал, та про причини, які змусили його оприлюднювати своє бачення, а також реакція Олександра Мороза на цю заяву – на с. 3. http://www.gazeta.lviv.ua/2004/08/10/NewspaperArticle.2004-08-09.0727
“Мельниченко зробив спробу продати свої записи Льовочкіну”
РОЗМОВА З ВОЛОДИМИРОМ ЦВІЛЕМ
– Як відбулася конференція, під час якої презентували вашу книгу?
– Конференція відбулася вдало. В президії були Віктор Шишкін, генерал Валерій Кравченко – він бере участь у написанні книги. Були присутні журналісти з Німеччини, США, декілька кореспондентів з України. Приїхав з Америки Олександр Єльяшкевич, який заявив що Микола Мельниченко подає на мене до суду. Побачимо, як воно буде.
– Чому вирішили оприлюднювати нові подробиці історії із записами Миколи Мельниченка власне зараз? Це пов’язано з виборами президента?
– Це не пов’язано з виборами. Останньою краплею були події лютого 2004 року, коли Микола Мельниченко зробив спробу продати свої записи Льовочкіну (перший помічник президента Кучми – “Газета”). Після цього я вирішив розповісти всю правду.
– Із тексту вашої заяви складається враження, що ви намагаєтеся певним чином мінімізувати провину Леоніда Кучми в історії з викраденням та убивством Георгія Ґонґадзе...
– Я не виправдовую Кучми. Я прямо пишу, що Кучма безпосередньо причетний до історії із зникненням Ґонґадзе. Але остаточний висновок про міру його причетності має бути на основі аналізу записів, зроблених у кабінеті президента після 16 вересня 2000 року. Мені відомо, що прослуховування тривало принаймні до 26 вересня. Із змісту розмов Кучми з Деркачем, Волковим, Литвином видно, що вони НЕ (тут і далі виділення Володимира Цвіля – “Газета”) знають, що насправді сталося з Ґонґадзе. Мельниченко свідомо приховує цю інформацію, бо це зруйнує всю ту легенду, що він із Морозом збудував. Я не відбілюю Кучми, бо якраз дав обіцянку НЕ ОПРИЛЮДНЮВАТИ записів до кінця президентської кампанії. Але Україна мусить знати правду – і це обов’язково буде зроблено.
– З тексту вашої заяви можна зробити висновок, що Олександр Мороз чи Євген Марчук можуть бути причетними до смерті Георгія Ґонґадзе. Чи це так?
– Мороз – ні. Я не вірю в це. Марчук – можливо. Але записи могли бути і в інших сил, наприклад есдеків. Зараз це достеменно не відомо. Для цього необхідно допитати людей, які працювали разом із Мельниченком упродовж прослуховування президента. Я точно знаю, що прокуратура та СБУ цим не хочуть займатися, бо це зачіпає інтереси чільних політиків.
Мороз і Марчук несуть відповідальність за те, що тривалий час, знаючи про підслуховування президента, не зробили відповідних заяв.
– Як так сталося, що вас – людину, близьку до Олександра Мороза, до того ж причетну до вивезення з України Миколи Мельниченка та його записів – призначили консулом у Німеччині?
– Я був у резерві МЗС України із середини 2000 року. До цього закінчив Дипломатичну академію при МЗС України в Києві і мав намір стати дипломатом. Моя участь у касетному скандалі лише трохи відклала раніше плановану мною кар’єру дипломата.
– Ви стверджуєте, що спілкувалися з Леонідом Кучмою щодо записів Миколи Мельниченка. Коли це було, і ким ви виступали?
– Після оприлюднення розмови Кучми про “Кольчугу” – це сталося на початку березня 2002 року – до мене звернулася СБУ з проханням встановити автентичність цього запису. Оприлюдненням запису про “Кольчугу” займався не Мельниченко, а Юрій Швєц, він же Петро Лютий, колишній агент КДБ, що отримав притулок у США. Відповідно, були сумніви щодо можливих фальсифікацій. СБУ було відомо, що я мав доступ до справжніх записів Мельниченка. На прохання Радченка я відшукав компакт-диск зі справжнім записом розмови Кучма-Малєв і передав його в розпорядження СБУ. Це було в травні 2002 року. На підставі аналізу голова СБУ визнав, що розмова на цю тему дійсно мала місце, проте запевнив: продажу “Кольчуг” в Ірак НЕ відбулося.
З цього приводу я мав три зустрічі з Кучмою в кінці вересня 2002 року – тоді, коли американці звинуватили Україну в продажу “Кольчуг”. Я запевнив президента, що в разі подальшого тиску на Україну та фальсифікацій його розмов у США, ми завжди можемо перевірити цю інформацію. Також обговорювали питання про повернення всіх записів Мельниченка в Україну. Ініціатором такої постановки питання був тоді сам Мельниченко. Він не хотів, аби його далі примушували оприлюднювати записи, які містять державну таємницю.
На підставі викладеного вище мене нагородили відзнакою та подякою від СБУ за видатний особистий внесок у справу укріплення державної безпеки України. Невдовзі мене призначили на посаду консула України в Мюнхені.
Підготував Олег Базар
2004.08.10 | Elena
Re: У меня вопрос?
Почему до сих пор не опубликованы записи разговоров в кабинете Кучмы ПОСЛЕ исчезнования Гонгадзе? Может быть именно потому, что они косвенно опровергают прямую вину Кучмы в убийстве Гонгадзе?
Elena пише:
> Почему до сих пор не опубликованы записи разговоров в кабинете Кучмы ПОСЛЕ исчезнования Гонгадзе? Может быть именно потому, что они косвенно опровергают прямую вину Кучмы в убийстве Гонгадзе?
Причин може бути кілька.
1) Ваша
2) не писали у вказаний період
3) Мельниченко не диспонує цими записами (від самого початку скандалу було зрозуміло, що одинаку писанина в таких об'ємах і довго в чаі - не під силу).
4)...
Відповіді
2004.08.09 | Shtirlitz
Заява В.Цвіля від 6.08.2004
Заява Володимира Цвіля.В 2000 році я належав до кола найближчих радників голови Соцпартії України Олександра Мороза і, завдяки цьому, опинився в центрі подій, пов’язаних з касетним скандалом. В листопаді 2000 року на прохання Мороза я погодився вивезти з України сім’ю майора Мельниченка. Зауважу, що на той час мені було невідомо про справжню мету, яка цим переслідувалася. Я не знав, що Мельниченко був охоронцем Кучми та займався підслуховуванням президента України. Після неодноразових звернень Мороза, я оформив Мельниченку візу в Чехію та супроводжував його туди. Це сталося 26 листопада 2000 р. Саме в цей день Мельниченко повідомив мені, що вивіз сотні годин записів розмов президента Кучми. За його словами, тепер в Україні повинна відбутися зміна влади і Мороз стане президентом. Мельниченко розраховував залишатися в Чехії не більше ніж два-три тижні, а після цього повернутися в Україну.
28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз оприлюднив на прес-конференції в Верховній Раді уривки розмов президента, що стосувалися журналіста Гонгадзе.
Як розгорталися подальші події загальновідомо.
Олександром Морозом була розповсюджена легенда про одинака-альтруїста Мельниченка, що, нібито, безконтрольно документував розмови в головному кабінеті держави. Частина української опозиції тривалий час використовувала записи майора Мельниченко з метою тиску на президента Кучму. Існували сподівання, що це спричиниться до формування позиції суспільства щодо діючої влади та призведе до позитивних змін в Україні. Але тепер вже очевидно, що очікуваних наслідків касетний скандал не приніс.
Вбивство Гонгадзе, яке спричинило оприлюднення записів Мельниченко, досі не розкрито. Відомі записи не дають однозначної відповіді на запитання, хто був справжнім замовником вбивства журналіста. Усунення Кучми від влади чи якісь радикальні зміни на краще в напрямку демократизації українського суспільства також не відбулися.
Єдиним наслідком касетного скандалу є те, що певне коло політиків використали майора Мельниченка та його записи з метою власної політичної популяризації. І дехто з них зараз вже втратив жодний інтерес до цієї історії.
Тим часом, скандал із оприлюдненням змісту розмов президента мав негативні наслідки для України, як для держави. Після того, як Мельниченко відбув за океан, частина його записів опинилась в розпорядженні державних структур США. Згодом вони були задіяні для безпрецедентного тиску на Україну з боку адміністрації президента Буша. Йдеться про звинувачення, що ґрунтувалися на існуванні 90-секундного аудіо запису, де президент нібито схвалює продаж в Ірак станцій радіолокаційної розвідки «Кольчуга». Тепер вже зрозуміло, що показова кампанія звинувачень президента України була лише одним із елементів пропагандистського забезпечення інтервенції в Ірак та переслідувала на меті залучити до антиіракської коаліції так звані країни Нової Європи.
Після історії з «Кольчугою» касетний скандал був остаточно похований на міжнародному рівні. Ізоляція президента України від Заходу завершилась.
Таким чином, з початку касетного скандалу минуло майже чотири роки, але досі невідомо хто саме, яким чином і навіщо підслуховував президента України і як це пов’язано з його обвинуваченнями в причетності до зникнення та жорстокого вбивства журналіста Гонгадзе. Цей злочин досі не розкрито і навколо цього існує багато різноманітних версій. Зокрема, не виключається що вбивство Гонгадзе сталося внаслідок підслуховування розмов президента і мало на меті його публічну дискредитацію. Отже, досі немає відповіді на два головні запитання касетного скандалу:
Хто і навіщо підслуховував Президента України? Хто вбив Гонгадзе? Як саме пов’язані між собою ці події?
Я переконаний, що в Україні є сили, які не зацікавлені в правді про прослуховування президента, так само як і в розслідуванні вбивства журналіста Гонгадзе. Бо це торкається інтересів чільних політиків та урядовців, які досі займають найвищі посади в державі. Тому є спроби перегорнути цю сторінку в історії України і забути про касетний скандал. За іронією долі, тепер у цьому зацікавлені усі сторони конфлікту: сам президент і його оточення та люди, які користувалися таємним прослуховуванням президента.
Тим часом українське суспільство поступово втрачає інтерес до касетного скандалу, бо остаточно втомилося від великої кількості дезинформації, яка поширювалася навколо цього.
Майже чотири роки я був посвячений в подробиці подій, які розгортались навколо колишнього охоронця президента України та його записів. При цьому я завжди залишав право в потрібний час виступити з достовірною інформацією. Володіючи великим обсягом документального матеріалу, що проливає світло на подробиці касетного скандалу, я вирішив написати книгу.
Рішення видати книгу про касетний скандал було прийнято мною незалежно від Миколи Мельниченко. Проте я одразу ж поставив його до відома про свій намір і запросив до співучасті в творчому процесі. Я знаю правду і викладаю її в своїй книзі. Ймовірно, у Мельниченко є своя правда, яку він ще захоче нам розповісти і він має право це зробити. Проте, незалежно від його бажання я буду викладати у своїй книзі факти, які мені достовірно відомі і які раніше не розголошувались.
Проаналізувавши попередні заяви та вчинки Миколи Мельниченка та інших учасників касетного скандалу, а також наявний в мене масив документальної інформації, я дійшов до висновку, що більше не можу залишатися пасивним спостерігачем у цьому процесі. Зауважу також, що я є вільною у своїх вчинках людиною і не є заангажованим будь-якою з існуючих в Україні політичних сил чи олігархічних груп.
Раніше Микола Мельниченко та інші публічні учасники скандалу приховували багато подробиць, що стосувалися касетного скандалу. При цьому висувалося два головних аргументи. Мовляв, по-перше, це ставить певну загрозу особистій безпеці інших виконавців прослуховування кабінету президента. По-друге, правдива інформація про прослуховування президента нібито може “зашкодити” політичному процесу в Україні, а саме – усуненню від влади Кучми.
На мій погляд, обидва ці аргументи давно втратили свій сенс. Тому я вирішив розповісти правду про майора Мельниченко та його записи, а також про події, що розгортались навколо цього. В моїй книзі також будуть викладені мої особисті враження від зустрічей та спілкування на тему касетного скандалу з провідними українськими політиками та посадовцями, включаючи президента Кучму.
Сподіваюсь, що моя книга допоможе суспільству нарешті розібратися у касетному скандалі. І це є головна мета, яку я переслідую.
Основні тези книги «В центрі касетного скандалу»:
1. Впродовж тривалого часу перебування в Чехії в період від 26 листопада 2000 року по 15 квітня 2001 року, сім’я Миколи Мельниченко користувалась постійною підтримкою мого близького друга та партнера по бізнесу у Чехії Володимира Болданюка. Саме він на моє прохання зробив запрошення для сім’ї Мельниченко, а після того, як розпочався скандал, забезпечував його проживання та охорону, фактично узявши на себе відповідальність за життя Мельниченка та його родини.
2. Перед відльотом до США в квітні 2001 року, майор Мельниченко залишив увесь свій архів аудіозаписів в Європі. Він складається з декількох десятків компакт-дисків. Ці записи досі знаходяться в надійному місці і під надійним контролем.
3. До здійснення записів в кабінеті президента окрім майора Мельниченко мали відношення ще декілька осіб технічного персоналу. Тобто, він працював не один - була група виконавців, які отримували записи зроблені в кабінеті Кучми під час прослуховування і працювали з ними. Відомі імена принаймні двох осіб з цієї групи: Семен і Андрій. Відоме також їх місцезнаходження.
4. Майор Мельниченко щонайменше з початку 2000 року особисто спілкувався з О.Морозом та передавав йому інформацію про зміст розмов в кабінеті президента. Тобто, О.Мороз тривалий час знав, що відбувається прослуховування президента України і що до цього причетний Мельниченко. Йому було про це відомо ще задовго до зникнення Гонгадзе та початку касетного скандалу. Ніяких звернень до правоохоронних органів чи політичних заяв з цього приводу Мороз не робив і лише користувався цією інформацією.
5. Перед тим як почати працювати з Морозом, Мельниченко регулярно поставляв інформацію про зміст підслуханих розмов президента Кучми тодішньому кандидату в президенти Євгену Марчуку, пізніше – секретарю РНБО України. Не виключається, що інші учасники групи, яка займалась підслуховуванням Кучми, мали власні контакти та інші канали розповсюдження записів.
6. Президент Кучма є безперечно причетним до історії із зникненням та вбивством журналіста. Не викликає сумнівів, що факт розмов, де президент України в неприпустимій тональності висловлювався щодо журналіста і віддавав розпорядження “розібратися” з ним, дійсно мав місце. Але необхідно наголосити, що президент, по-перше, був дезинформований щодо справжньої журналістської діяльності Гонгадзе з боку свого оточення. По-друге, після зникнення журналіста 16 вересня 2000 року Кучма не знав, що насправді з ним сталося і вимагав від підлеглих знайти його живим. Остаточний висновок про міру причетності Кучми до справи Гонгадзе має бути зроблено на основі досі не оприлюднених записів розмов президента, що відбулися вже після зникнення журналіста.
7. Мельниченко повідомив про існування запису розмови, де президент нібито схвалює продаж станції радіолокаційної розвідки «Кольчуга» в Ірак, ще в грудні 2000 року – одразу після від’їзду з України. Але в той час його вдалося переконати, що ця інформація відноситься до державних секретів України і не підлягає розголошенню. Рішення про оприлюднення цього запису було прийнято пізніше, в березні 2002 року під тиском зацікавлених осіб в США.
8. Мельниченко, окрім регулярних контактів з представниками опозиції, постійно спілкується з представниками СБУ та посадовцями з адміністрації президента. Під час цих зустрічей ведуться переговори про повернення в Україну архіву аудіозаписів розмов президента. Зокрема під час візиту президента Кучми в Берлін Мельниченко домовився про конфіденційну зустріч із помічником президента С.Льовочкіним та начальником Охорони президента В.Ляшко. Така зустріч відбулася у лютому 2004 р. в Відні.
2004.08.09 | Shooter
Хоче Цвіль додому.
Дуже хоче.Найбільший сумнів викликає твердження про те, що Марчук знав, що Кучму пишуть ще до виборів-1999. Бо Марчук останні 5 років - "вірний син Кучми", і, знаючи Кучму, можна з високою долею ймовірности твердити, що якби твердження Цвіля було правдою, то Кучма би його й "вбив".
Решта (головні тези) виглядає на "ненав'язливе" відмазування Кучми, яким давно вже займається Банкова. Із повторенням все тих же смішних положень - особливо це стосується того, що США оприлюднили розмову про Кольчуги як "елемент пропагандистського забезпечення інтервенції в Ірак".
З іншого боку, Цвіль непрямо підтверджує - розмова Малєєва з Кучмою про Кольчуги була. Що в черговий раз свідчить про совіцький рівень мислення совіцько-постсовіцької "еліти".
Одним словом, нічого нового і, наважусь твердити, особливо об'єктивного Цвіль не розказав.
2004.08.09 | Shooter
І ще.
Який сенс був Мельниченку пропонувати свої записи Симоненку, якщо, згідно Цвіля, Мельниченко розраховував, що Мороз за 2-3 тиждні після оприлюднення записів стане президентом?P.S. А книжок буде, як мінімум, три: Мельниченка, Цвіля та штірліца-Степури.
2004.08.10 | Максим’як
Re: Шутер,Шутер, як Ви все поверхово сприймаєте.
Я забув за пресконференцію Цвіля, але Ви нагадали. Те, що сказав Цвіль, дя мене є сенсація.Головне, чого я ніколи не знав і думаю, що Цвіль сказав правду, що Мороз кілька років користувався записами Мельниченка, до того, як їх Мельниченко і Мороз вирішили оприлюднити. Далі виникає багато запитань. І питання навіть таке, а що пропонувалося Симоненку і чи Симоненко не є учасником того ж спектаклю, які і Мороз, який був розіграний Москвою, для повалення Ющенка.
Цвіль зовсім маленька людина, щоб якось вплинути на вибори, але він бажає щиро (на мою думку) застерегти суспільство. Зверне на це увагу суспільство залежить від того, чи інформація його сьогодні йде на підтримку режиму чи ні.
Ви, Шутер, глибоко помиляєтеся, що Цвіль відмиває Кучму. Якщо б це так було, то Цвіль став би головним сьогодні інструментом проти Мельниченка. А цього не сталося і мало зовсім хто знає, хто такий Цвіль і що він там собі пише.
2004.08.10 | Shooter
Re:
Максим’як пише:> Я забув за пресконференцію Цвіля, але Ви нагадали. Те, що сказав Цвіль, дя мене є сенсація.
Для мене - зовсім ні. Оскільки вже давно можна було передбачити банальне: перед виборами-2004 касетний скандал активізуватиметься. Винна сторона буде намагатися відмити Кучму і "довести", що записи підроблені, демонструючи "недостовірність" Мельниченка і, принагідно, Мороза. Протилежна сторона - цілком логічно вимагатиме покарання Кучми за вбивство Гонгадзе. Та інші злочини, зафіксовані на "плівках Мельниченка".
Тому "з'ява" Цвіля абсолютно органічно вписується у (ненав'язливе) відмивання Кучми. Доречі, якби Цвілю таки йшлося про істину, то мав би почекати ще 3 місяці, а не займатися, фактично, агітацією вже зараз.
> Головне, чого я ніколи не знав і думаю, що Цвіль сказав правду, що Мороз кілька років користувався записами Мельниченка, до того, як їх Мельниченко і Мороз вирішили оприлюднити. Далі виникає багато запитань. І питання навіть таке, а що пропонувалося Симоненку і чи Симоненко не є учасником того ж спектаклю, які і Мороз, який був розіграний Москвою, для повалення Ющенка.
З іншого боку, якщо в словах Цвіля є протиріччя, на які я вказував, то це означає, що сумніви щодо його правдивости лише зростають.
> Цвіль зовсім маленька людина, щоб якось вплинути на вибори, але він бажає щиро (на мою думку) застерегти суспільство. Зверне на це увагу суспільство залежить від того, чи інформація його сьогодні йде на підтримку режиму чи ні.
> Ви, Шутер, глибоко помиляєтеся, що Цвіль відмиває Кучму. Якщо б це так було, то Цвіль став би головним сьогодні інструментом проти Мельниченка. А цього не сталося і мало зовсім хто знає, хто такий Цвіль і що він там собі пише.
Цвіль (свідомо чи ні - то вже інше питання) сьогодні відмиває Кучму. "Вивіреним" армійським методом: я кращий не тому, що я кращий, а тому, що хтось (і коли на позір) гірший. Себто, якщо з'являється інформація, що підчас скандалу Мороз брехав - значиться в Кучми член не стоїть. То було з анекдоту про відсутність тараньки, а в реаліях то звучатиме - а)записи підроблені; б) Кучма до вбивства Гонгадзе відношення не має. Наголос буде зроблено на а). Що вже не раз, доречі, і намагалися зробити - згадаймо "експертизу" доблесного НДІ судової експертизи, які, базуючись на дослідженні записів, скачаних з інтернету і перед тим невідомо яким чином оброблених, торжєствєнно провозгласілі: епізоди по Кольчузі - фікція. А результати експертизи лабораторії ФБР, аналізувавшої оригінали записів та записуючий пристрій - брехня.
Одним словом, "з'ява" Цвіля перед виборами є досить суттєвим арґументом для того, щоб твердити: Цвіль - аґітатор, а не правдолюб.
P.S. Цілком, доречі, може бути, що "книга" Цвіля буде спільною зі Степурою.
2004.08.10 | Максим’як
Re:Не бачу потреби відмивати Кучму. А хто він такий?
Shooter пише:> Для мене - зовсім ні. Оскільки вже давно можна було передбачити банальне: перед виборами-2004 касетний скандал активізуватиметься. Винна сторона буде намагатися відмити Кучму і "довести", що записи підроблені, демонструючи "недостовірність" Мельниченка і, принагідно, Мороза. Протилежна сторона - цілком логічно вимагатиме покарання Кучми за вбивство Гонгадзе. Та інші злочини, зафіксовані на "плівках Мельниченка".
>
1. До виборів ця інформація за чи проти Кучми не грає жодної ролі. На ці нюанси не звертається жодної уваги і не буде - це тема, яка дійсно може отримати розвиток після виборів. Але нинішні заяви Цвіля заледве стануть причиною. Я переконаний, що Мельниченко після перемоги Ющенка скаже, що всі записи пропали, або ще щось подібне.
2. Крім того, ще ніколи не починалося "відродження" касетного скандалу, щоб Кучму відмивати, навпаки, всі чергові порції зводилися до нового компромату про Кучму.
3. якщо Цвіль працює на СБУ, то для чого оприлюднювати йому інформацію, що АП хоче викупити записи у Мельниченка і він веде на цю тему переговори?
Зводячи заяву Цвіля до Кучми і невраховуючи інших деталей, Шутер, будуєте далі ланку зовсім хибних і непотрібних висновків.
2004.08.10 | Shooter
Претендент на посадку
Кучма та, особливо, частина його оточення є "перспективними" претендентами на посадку за ряд законопорушень, зафіксованих на плівках Мельниченка. Тому головна ціль - "знецінення" цих записів. Будь-яким чином.Я не будую припущення - я аналізую доступні факти та інформацію методом "перевірки на неправдивість". І поки-що можу сказати, що слова Цвіля містять ряд нелогічних протиріч. З одного боку. З іншого боку певні його положення 100% співпадають з тими, які вже розповсюджувало СБУ через Степуру (тільки Степура хоч якимось чином намагався їх підтвердити "хватками", натомість Цвіль лише твердить "мені відомо").
Мельниченко нікуди не зникне. Та й з іншого боку, суть в записах, які мають вже багато людей в Україні, а не в Мельниченкові. Оскільки записи самі по собі і так не можуть бути доказом в суді, "цінність" Мельниченка не є високою. (Натомість, ці записи можуть бути "ініціатором слідства").
Кінцеві висновки, звісно, зробити зараз негоден. Проте унісон, яким Цвіль співає з Степурою, - на ліцо. І з високою долею йморівности наважусь твердити, що це невипадковість.
2004.08.10 | Shtirlitz
Info
Свідчення Цвіля є правдивими та відвертими лише за однієї простої причини. Він повністю матеріально незалежна людина, живе в Німеччині, має бізнес в Польщі та Чехії. Це не Мороз фінансував Цвіля, а Цвіль - Мороза. Зокрема, друкуючи книжки Мороза перед виборами в Чехії за підтримки тієї самої людини що пізніше ховала там Мельниченко.
Не довіряти людям, які контактували з Мельниченко у Чехії кожен день, давали йому гроші на життя, вчили його користуватися комп’ютером та Інтернет, надавали йому охорону, організовували йому інтерв’ю з пресою?
Так кому тоді ще довіряти, пробачте?
Давайте казати правду: Мельниченко був лише один в групі, що здійснювала записи Кучми та реалізовувала їх на комерційній основі серед певних політичних сил в Києві.
Що стосується Мороза, то ця людина загнала себе в кут в той момент, коли до нього вперше звернувся майор із своїми записами. Це було одразу після президентських виборів 1999 р. Замість того, щоб негайно заявити про це, Мороз вирішив таємно користуватися цією інформацією. Це призвело до тяжких наслідків. Вбивство Гонгадзе та касетний скандал заздалегідь планувалися під оприлюдненя записів Мельниченко та Морозом.
І щодо справи Гонгадзе.
До від’їзду з України Мельниченко лише співав зі слів інших. Він ніколи не слухав записів а лише носив Морозу та Марчуку ті уривки, що вважали за потрібне його старші товариші. Його просто використовували як повного лоха.
Коли майор від’їжджав з України, то був абсолютно переконаний – завдяки своїй унікальній тупості – що йому треба лише переховатися пару тижнів. Тоді Мороз зробить революцію, стане президентом і на знак вдячності призначить його головою СБУ чи УДО.
Після того як Мельниченко навчився користуватися комп’ютером – це було вже в Чехії - перше що він зробив, це прослухав усі фрагменти про Гонгадзе, включно з тими, що були зроблені в період 16.09. – 26.09.
Висновок був такий
30 грудня 2000 р.
Мельниченко дає інтерв`ю радіо “Свобода”: Ну, чи прибрали Георгія, чи вбили, чи ні у мене такої інформації немає. Я все-таки вважаю, що Георгій живий. Вони хотіли зламати його волю і показати, що він винен багато коштів, насамперед тим структурам, на які працював. У мене немає доказів, що він живий, але немає доказів про те, що він знищений. У мене є докази про те, що його замовив президент Кучма і є докази, що президент дуже хвилювався про долю Гонгадзе після зникнення”.
Тобто, нічого на Банковій не знали про долю Гонгадзе. І подальші твердження Мельниченко що мовляв Кучмі вже на третій день доклали що Гонгадзе знищили, були брехнею. Він робив такі заяви на прохання самого Мороза та деяких людей з його оточення. До речі, тих самих людей, що зараз годуються з Банкової та штовхали Мороза на підтримку політреформи та участь в президентських виборах.
Мельниченко з Морозом здається вирішили йти до кінця в справі Гонгадзе. Нічого, ми покажемо їм цей кінець.
2004.08.10 | Shooter
Re: Info
Shtirlitz пише:>
> Свідчення Цвіля є правдивими та відвертими лише за однієї простої причини. Він повністю матеріально незалежна людина, живе в Німеччині, має бізнес в Польщі та Чехії. Це не Мороз фінансував Цвіля, а Цвіль - Мороза. Зокрема, друкуючи книжки Мороза перед виборами в Чехії за підтримки тієї самої людини що пізніше ховала там Мельниченко.
Я можу Вам навести 20 суб'єктивних причин, які повністю знівелюють наведені Вами суб'єктивні факти.
> Не довіряти людям, які контактували з Мельниченко у Чехії кожен день, давали йому гроші на життя, вчили його користуватися комп’ютером та Інтернет, надавали йому охорону, організовували йому інтерв’ю з пресою?
> Так кому тоді ще довіряти, пробачте?
? об'єктивним фактам, звісно
> Давайте казати правду: Мельниченко був лише один в групі, що здійснювала записи Кучми та реалізовувала їх на комерційній основі серед певних політичних сил в Києві.
А я це вже давно тверджу - ще з листопада-2000. і? що далі?
> Що стосується Мороза, то ця людина загнала себе в кут в той момент, коли до нього вперше звернувся майор із своїми записами. Це було одразу після президентських виборів 1999 р. Замість того, щоб негайно заявити про це, Мороз вирішив таємно користуватися цією інформацією. Це призвело до тяжких наслідків.
Далі. Цвіль твердить, що Марчук знав про писанину ще до виборів-1999 - чому ж він продовжував "таємно користуватися цією інформацією"?
Далі. Людина, яка займалася безпосередньо росзлідуванням касетного скандалу, твердить, що абрєзані ще влітку-2000 прослуховували все ті ж записи - чому ж і вони продовжували "таємно користуватися цією інформацією"?
Хоче саме головне тут: несуттєво хто писав. суттєво - на плівках є зафіксовані злочинні дії ряду високопоставлених осіб України, включаючи гр. Кучму. і (чомусь! о диво, диво!) - жодного подібного згадування про, скажімо, "законпослушних громадян" Мудведчука чи Суркіса. цікаво, правда?
>Вбивство Гонгадзе та касетний скандал заздалегідь планувалися під оприлюдненя записів Мельниченко та Морозом.
Наявні факти ж кажуть, що Гонгадзе "випадково" вбили замість того, щоб, за побажаннями папіка, просто "дати йому по голові". Більше того - вже "офіційно" бандюковладою визнано, що до останнього моменту за Гонгадзе спростерігала мєнтовська "наружка". "Неофіційно" ж вже також відносно давно відомо, що "пройті в автомобіль" Гонгадзе попросив один певний мєнтівський генерал...
> І щодо справи Гонгадзе.
>
> До від’їзду з України Мельниченко лише співав зі слів інших. Він ніколи не слухав записів а лише носив Морозу та Марчуку ті уривки, що вважали за потрібне його старші товариші. Його просто використовували як повного лоха.
мені от цікаво: а Кучма є повним лохом? що до цих пір терпить Марчука на найвищих посадах? як Ви думаєте?
> Коли майор від’їжджав з України, то був абсолютно переконаний – завдяки своїй унікальній тупості – що йому треба лише переховатися пару тижнів. Тоді Мороз зробить революцію, стане президентом і на знак вдячності призначить його головою СБУ чи УДО.
> Після того як Мельниченко навчився користуватися комп’ютером – це було вже в Чехії - перше що він зробив, це прослухав усі фрагменти про Гонгадзе, включно з тими, що були зроблені в період 16.09. – 26.09.
Те, що Мельниченко недалекий - це одне.
Те, що він прослухав всі записи в період з 16.09 по 26.09 - це, м'яко кажучи, неправда. Хоча би тому, що якщо ці записи існують, то що саме заважає, скажімо, Цвілю їх оприлюднити? Архіви же ж в Європі і, як зрозуміло, контролюється саме Цвілем!
> Висновок був такий
>
> 30 грудня 2000 р.
> Мельниченко дає інтерв`ю радіо “Свобода”: Ну, чи прибрали Георгія, чи вбили, чи ні у мене такої інформації немає. Я все-таки вважаю, що Георгій живий. Вони хотіли зламати його волю і показати, що він винен багато коштів, насамперед тим структурам, на які працював. У мене немає доказів, що він живий, але немає доказів про те, що він знищений. У мене є докази про те, що його замовив президент Кучма і є докази, що президент дуже хвилювався про долю Гонгадзе після зникнення”.
і? що тут неправдивого?
> Тобто, нічого на Банковій не знали про долю Гонгадзе.
>І подальші твердження Мельниченко що мовляв Кучмі вже на третій день доклали що Гонгадзе знищили, були брехнею. Він робив такі заяви на прохання самого Мороза та деяких людей з його оточення. До речі, тих самих людей, що зараз годуються з Банкової та штовхали Мороза на підтримку політреформи та участь в президентських виборах.
Знову ж таки: оточення Мороза - окрема справа, яка немає безпосереднього відношення як до писанини, так і до вбивства Гонгадзе.
Твердження Мельниченка тут - іррелевантні.
> Мельниченко з Морозом здається вирішили йти до кінця в справі Гонгадзе. Нічого, ми покажемо їм цей кінець.
Доречі, якщо все так просто - чому Генпрокуратура ніяк не може "показати кінець"? а лише затягує слідство?
P.S. Хотів був поставити "агітпроп". Але пурга унікальна - тому варта уваги.
P.P.S. Лише на окрай - якби брехня про Мороза мала дещицю правди
2004.08.10 | Максим’як
Re:Мені легше аналізувати Шутер бо я вже забув хто такий Степура
І заява в коментар є досить незаангажовані. Точно одне, Кучмі він, як мертвому припарки, ніяк не шкодить і не буде шкодити.Дуже багато правдоподібного, особливо з Марчуком, який робить кар"єру шантажем Кучми, а звідки інфу він брав? Але Марчук її не оприлюднить, бо Кучма вже буде ніхто і користі йому з того жодної.
У мому найпершому дописі я не хотів чіпати Мороза, але, виглядає, що Цвіль спрямував свої викриття проти Мороза.
2004.08.11 | Shooter
Cаме так - Ви вже давно "забули" про касетний скандал
Не вникали в подробиці і не стежили за пов'язаними поточними подіями.Бо якби стежили, то би знали, що вже десь більше як рік, коли з АП просочилась інфа про те, що Ґонґадзе "повішають" на Мороза.
З іншого боку, повертаючись до нашого барана Цвіля, потрібно наголосити, що в його інтерпретації все, що відбувалося перед зникненням Георгія, має нульову "об'єктивну" інформаційну цінність. Оскліьки Цвіль став "учасником подій" аж наприкінці вересня-2000. І інформацію про події перед цим, які він описує, він міг отримати тільки від: а) Мельниченка, б) Мороза, в) кґб...
З іншого боку, не слід забувати про те, що Мороз і СПУ "образили" Цвіля - спочатку пообіцявши включити його у виборчий список-2002, а потім не виконавши своєї обіцянки.
Знову ж таки, простий аналіз з використанням методи "якби так дійсно було, то..." останньої заяви Цвіля вказує на ряд суттєвих протиріч, про що я писав в своїх попередніх повідомленнях.
І ще одне. АП сьогодні вигідно шантажувати Мороза. У площині "підтримаєш Ющенка - повішаєм на тебе смерть Ґонґадзе". (Причому, фактаж тут - абсолютно байдуже.) Тому зовсім не виключаю, що відповідна заява Цвіля є частиною ширшої гри, приз в якій - президентство-2004.
Підсумовуючи: суть заяви Цвіля була легко передбачуваною особливо в частині "осіб, яких чмирять" - Мороза та Марчука.
2004.08.12 | Максим’як
Re: Мова взагалі про АST (Cтепуру).
Але я ніколи не чув про його співпрацю із СБУ. Решта його дописів чудово пригадую. Як і пригадую, що Морозу намагалися притулити вбивство Гонгадзе 2 роки тому, а після того, подібних кроків ніхто не робив, як і сам Мороз, який вже рік, як забив на це питання.А другий момент, то Мороз. Киньте жити ілюзіями, Шутер, Мороз такий самий кагебіст, як Янукович, Медведчук чи Марчук. Ще треба подумати, хто із них порядніший. Всі вони задіяні у одній схемі - не допустити Ющенка до влади.
Знаєте, як аргументують соціалісти своє негативне ставлення до Ющенка? Тут недавно його узагальнив Мартинюк, він приблизно так сказав: "Що я, Максим"як, причетний до того, що соціалісти сьогодні не разом із Ющенком". Може й так. Але я приведу один дуже важливий психологічний приклад. Якщо чесну жінку хтось десь колись обізвав курвою, то вона від великого гонору і образи має піти на панель?
Так само із соціалістами, які аргументують свою любов до Кучми і Медведчука тим, що прихильники Ющенка їх обзивають "курвами".
2004.08.12 | Shooter
Та ні - мова про суть скандалу
Те, що Степура тісно співпрацює останніх, по мінімуму, років два як з ГПУ, так і з СБУ, невідомо хіба Вам.Ну і суть: "вивіреним армійським" методом, мочачи Мороза і Мельниченка, намагаються довести
а) записи - хвальшиві
б) (цитую тов. Штірліца) - "Вбивство Гонгадзе та касетний скандал заздалегідь планувалися під оприлюдненя записів Мельниченко та Морозом".
Усе.
Все решта - іррелевантне. Включаючи навіть гіпотетичні контакти Мороза з Мельниченком до вбивства Ґонґадзе.
2004.08.12 | Максим’як
Re: Я ніколи не відкидав версію про наперед
заплановане вбивство Гонгадзе під оприлюднення записів.Є дві очевидні речі.
1. Позитив у оприлюдненні записів.
2. Кучма причетний прямо або побічно до смерті Гонгадзе.
Із слів Цвіля випливає, що до смерті Гонгадзе також прямо або побічно причетний Мороз. При цьому я не знайшов у нього жодного прямого свідчення стосовно Кучми чи Мороза - ні "за" ні "проти" - це Ви, Шутер, зразу коментуєте упереджено. Чомусь намагаєтеся доказати, що інформація Цвіля має відмити Кучму, щол досить є натягнуто Вами. Цвіль викладає свою суб"єктивну думку. Ви ж маєте у голові складений стереотип і абсолютно нехтуєте свіжою інформацією. Це є небажано, якщо не казати небезпечно.
2004.08.12 | Shooter
Re: Я ніколи не відкидав версію про наперед
Максим’як пише:> заплановане вбивство Гонгадзе під оприлюднення записів.
Сама "ідея" є дуже малоправдоподібною - за рядом причин. Тим більше, відома (в т.ч. з "офційіних джерел") інформація каже, що Гонгадзе викрадали однозначно "не люди Мороза". Як і "оприлюднювали" його труп. Бо, погодьтеся, "записи без трупу" би мали набагато менший резонанс.
> Є дві очевидні речі.
>
> 1. Позитив у оприлюдненні записів.
> 2. Кучма причетний прямо або побічно до смерті Гонгадзе.
Так.
> Із слів Цвіля випливає, що до смерті Гонгадзе також прямо або побічно причетний Мороз.
Що є відвертою брехнею.
>Цвіль викладає свою суб"єктивну думку. Ви ж маєте у голові складений стереотип і абсолютно нехтуєте свіжою інформацією.
Ви знову плутаєте - суб"єктивну думку ображеного на Мороза Цвіля (за "непоставлення у списоку СПУ на виборах-2002") і об'єктивну інформацію. Але я про це вже писав - повторюватися не буду.
2004.08.10 | Максим’як
Re: Яумаю, що Кучму садити ніхто ніколи не буде.
А Ющенко тим більше. Суд може бути, але жоден вирок йому не буде пред"явлений. Є тут заперечення.Сьогодні тільки записи у оригіналі є єдиним доказом у чомусь звинуватити Кучму. Жодного живого чи просто бажаючого свідка.
Зрештою, після перемоги Ющенка Кучма переїде до Москви і очолить там СНд на постійній основі.
2004.08.09 | Максим’як
Re: Навпаки, дуже багато нової інформації.(-)
2004.08.10 | Максим’як
Re: Реанімація касетного скандалу
Реанімація касетного скандалуУ НІМЕЧЧИНІ ПИШУТЬ КНИГУ З НОВОЮ ВЕРСІЄЮ НАЙГУЧНІШОГО В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПОЛІТИЧНОГО СКАНДАЛУ. “ГАЗЕТА” ВЖЕ МАЄ УРИВКИ З НЕЇ
Володимир Цвіль, якого називають колишнім радником і близьким соратником Олександра Мороза та який допомагав вивозити з України сім’ю колишнього офіцера охорони президента Миколи Мельниченка напередодні оприлюднення записів, зроблених ним у кабінеті глави держави, стверджує: Олександр Мороз і Микола Мельниченко приховали чимало подробиць, які стосувалися касетного скандалу, зокрема те, що майор президентської охорони щонайменше з початку 2000 року особисто передавав лідерові СПУ інформацію про зміст розмов у кабінеті президента (касетний скандал розпочався з виступу лідера СПУ у Верховній Раді 28 листопада 2000 року).
Про це йдеться у книзі Володимира Цвіля “В центрі касетного скандалу”, уривки з якої презентовано в Мюнхені 6 серпня, та в його заяві, переданій “Газеті”. Співавтором книги є генерал СБУ Валерій Кравченко.
За версією Володимира Цвіля, Олександр Мороз тривалий час користувався інформацією, яку передавав йому Микола Мельниченко, тобто він міг бути поінформованим про погрози, які лунали на адресу Георгія Ґонґадзе.
Окрім того, стверджує пан Цвіль, перед тим, як почати працювати з Олександром Морозом, Микола Мельниченко регулярно надавав інформацію про зміст підслуханих розмов Кучми тодішньому кандидатові у президенти Євгенові Марчуку.
Олександр Мороз зазначив “Газеті”, що всі коментарі щодо тверджень Володимира Цвіля слід шукати в пункті його заяви, який стосується оцінки ролі Леоніда Кучми у справі Ґонґадзе. “Все це роблять для того, щоб не звучало правди про вбивство Георгія Ґонґадзе, – заявив він. – Але відповідь на ці питання прозвучить під час звіту слідчої комісії на сесії парламенту”.
О.Б.
Докладніше про версію Володимира Цвіля щодо того, як розгортався касетний скандал, та про причини, які змусили його оприлюднювати своє бачення, а також реакція Олександра Мороза на цю заяву – на с. 3.
http://www.gazeta.lviv.ua/2004/08/10/NewspaperArticle.2004-08-09.0727
“Мельниченко зробив спробу продати свої записи Льовочкіну”
РОЗМОВА З ВОЛОДИМИРОМ ЦВІЛЕМ
– Як відбулася конференція, під час якої презентували вашу книгу?
– Конференція відбулася вдало. В президії були Віктор Шишкін, генерал Валерій Кравченко – він бере участь у написанні книги. Були присутні журналісти з Німеччини, США, декілька кореспондентів з України. Приїхав з Америки Олександр Єльяшкевич, який заявив що Микола Мельниченко подає на мене до суду. Побачимо, як воно буде.
– Чому вирішили оприлюднювати нові подробиці історії із записами Миколи Мельниченка власне зараз? Це пов’язано з виборами президента?
– Це не пов’язано з виборами. Останньою краплею були події лютого 2004 року, коли Микола Мельниченко зробив спробу продати свої записи Льовочкіну (перший помічник президента Кучми – “Газета”). Після цього я вирішив розповісти всю правду.
– Із тексту вашої заяви складається враження, що ви намагаєтеся певним чином мінімізувати провину Леоніда Кучми в історії з викраденням та убивством Георгія Ґонґадзе...
– Я не виправдовую Кучми. Я прямо пишу, що Кучма безпосередньо причетний до історії із зникненням Ґонґадзе. Але остаточний висновок про міру його причетності має бути на основі аналізу записів, зроблених у кабінеті президента після 16 вересня 2000 року. Мені відомо, що прослуховування тривало принаймні до 26 вересня. Із змісту розмов Кучми з Деркачем, Волковим, Литвином видно, що вони НЕ (тут і далі виділення Володимира Цвіля – “Газета”) знають, що насправді сталося з Ґонґадзе. Мельниченко свідомо приховує цю інформацію, бо це зруйнує всю ту легенду, що він із Морозом збудував. Я не відбілюю Кучми, бо якраз дав обіцянку НЕ ОПРИЛЮДНЮВАТИ записів до кінця президентської кампанії. Але Україна мусить знати правду – і це обов’язково буде зроблено.
– З тексту вашої заяви можна зробити висновок, що Олександр Мороз чи Євген Марчук можуть бути причетними до смерті Георгія Ґонґадзе. Чи це так?
– Мороз – ні. Я не вірю в це. Марчук – можливо. Але записи могли бути і в інших сил, наприклад есдеків. Зараз це достеменно не відомо. Для цього необхідно допитати людей, які працювали разом із Мельниченком упродовж прослуховування президента. Я точно знаю, що прокуратура та СБУ цим не хочуть займатися, бо це зачіпає інтереси чільних політиків.
Мороз і Марчук несуть відповідальність за те, що тривалий час, знаючи про підслуховування президента, не зробили відповідних заяв.
– Як так сталося, що вас – людину, близьку до Олександра Мороза, до того ж причетну до вивезення з України Миколи Мельниченка та його записів – призначили консулом у Німеччині?
– Я був у резерві МЗС України із середини 2000 року. До цього закінчив Дипломатичну академію при МЗС України в Києві і мав намір стати дипломатом. Моя участь у касетному скандалі лише трохи відклала раніше плановану мною кар’єру дипломата.
– Ви стверджуєте, що спілкувалися з Леонідом Кучмою щодо записів Миколи Мельниченка. Коли це було, і ким ви виступали?
– Після оприлюднення розмови Кучми про “Кольчугу” – це сталося на початку березня 2002 року – до мене звернулася СБУ з проханням встановити автентичність цього запису. Оприлюдненням запису про “Кольчугу” займався не Мельниченко, а Юрій Швєц, він же Петро Лютий, колишній агент КДБ, що отримав притулок у США. Відповідно, були сумніви щодо можливих фальсифікацій. СБУ було відомо, що я мав доступ до справжніх записів Мельниченка. На прохання Радченка я відшукав компакт-диск зі справжнім записом розмови Кучма-Малєв і передав його в розпорядження СБУ. Це було в травні 2002 року. На підставі аналізу голова СБУ визнав, що розмова на цю тему дійсно мала місце, проте запевнив: продажу “Кольчуг” в Ірак НЕ відбулося.
З цього приводу я мав три зустрічі з Кучмою в кінці вересня 2002 року – тоді, коли американці звинуватили Україну в продажу “Кольчуг”. Я запевнив президента, що в разі подальшого тиску на Україну та фальсифікацій його розмов у США, ми завжди можемо перевірити цю інформацію. Також обговорювали питання про повернення всіх записів Мельниченка в Україну. Ініціатором такої постановки питання був тоді сам Мельниченко. Він не хотів, аби його далі примушували оприлюднювати записи, які містять державну таємницю.
На підставі викладеного вище мене нагородили відзнакою та подякою від СБУ за видатний особистий внесок у справу укріплення державної безпеки України. Невдовзі мене призначили на посаду консула України в Мюнхені.
Підготував Олег Базар
2004.08.10 | Elena
Re: У меня вопрос?
Почему до сих пор не опубликованы записи разговоров в кабинете Кучмы ПОСЛЕ исчезнования Гонгадзе? Может быть именно потому, что они косвенно опровергают прямую вину Кучмы в убийстве Гонгадзе?2004.08.10 | Shooter
Re: У меня вопрос?
Elena пише:> Почему до сих пор не опубликованы записи разговоров в кабинете Кучмы ПОСЛЕ исчезнования Гонгадзе? Может быть именно потому, что они косвенно опровергают прямую вину Кучмы в убийстве Гонгадзе?
Причин може бути кілька.
1) Ваша
2) не писали у вказаний період
3) Мельниченко не диспонує цими записами (від самого початку скандалу було зрозуміло, що одинаку писанина в таких об'ємах і довго в чаі - не під силу).
4)...