08/16/2004 | Майдан-ІНФОРМ

Інформація від чернігівських "інсайдерів" дозволяє зробити припущення: 1. Лабазова було ув"язнено щоб залякати тих хто протидіє адмінресурсу. 2. в черговий раз показати по ТБ "хуліганів-ющенківців"

Уривок звіту Чернігівського громадського комітету захисту прав людини:

• Найбільш резонансною подією липня, яка привернула увагу громадськості до проблеми дотримання прав людини напередодні виборів, є конфліктна ситуація в м. Прилуки, яка виникла між представниками штабів В.Януковича та В.Ющенка, закінчившись кримінальним переслідуванням останніх.
  
  21 липня в Прилуцькому районному управлінні сільського господарства і продовольства, яке є державною установою, представником штабу „Наша Україна” Миколою Кірєєвим було виявлено агітаційний стенд на підтримку В.Януковича, що є порушенням ст.64 Закону України „Про вибори Президента України”. Виник конфлікт, який привів до того, що М.Кірєєв, за його словами, був побитий представниками регіонального штабу В.Януковича.
  
  Як стало відомо нашому комітету, у продовження подій 21 липня 27-го відбувся новий конфлікт між представниками штабів кандидатів у Президенти України В.Януковича та В.Ющенка у місті Прилуки, який, за нашою інформацією, носив лише вигляд політичного конфлікту районного (місцевого) масштабу. Але у продовження конфлікту, з невідомих причин всеукраїнські мас-медіа увечері того ж дня розповсюдили інформацію про те, що відбувся напад на регіональний штаб кандидата в Президенти України В.Януковича, та учасників конфлікту - представників опозиції (представників регіонального штабу кандидата в Президенти України В.Ющенко), а саме В.Лабазова, В.Манько та М.Кірєєва, в результаті конфлікту було оголошено в розшук. Про що останні дізналися лише з випусків новин центральних телеканалів.
  
  Наступного дня помічників народних депутатів України - В.Лабазова, В.Манько та М.Кірєєва, що з’явилися за власною ініціативою у міському відділені міліції, було допитано. Після допиту В.Лабазова – керівника регіонального виборчого штабу в приміщенні міліції було взято під варту з пред‘явленням звинувачення за ст.296 Кримінального кодексу України (хуліганство). У зв‘язку з різким погіршенням стану здоров‘я, яке настало в момент затримання, В.Лабазов під охороною був доставлений в лікарню, де йому був поставлений діагноз мікроінсульт, на фоні хронічного гіпертонічного захворювання та ішемічної хвороби серця. Але не дивлячись на істотне погіршення здоров’я, яке також було викликано сухим голодуванням, яке об’явив В.Лабазов з моменту затримання, його було переведено у ізолятор тимчасового тримання.
  
  У порушення вимог ст. 13 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та низки вітчизняних нормативних актів адвокат до звинуваченого був допущений лише 5 серпня. 6 серпня відбулося засідання Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, на якому суддя Петрушенко дав санкцію на арешт В.Лабазова і обрав запобіжним заходом утримання його в СІЗО. За даними, які нам надав М.Кірєєв та мати В.Лабазова, під час засідання відбулися кілька ексцесів, які можуть свідчити про наявність упередженого ставлення до підсудних та порушення права на справедливий судовий розгляд.
  
  Наша організація має в своєму розпорядженні матеріали (як друковані, так і зафіксовані технічними засобами), які можуть стати свідченням того, що в діях В.Лабазова не було ознак злочину, що він як і Манько В.П. та Кірєєв М. намагалися лише зафіксувати факт порушення п.15 ст. 64 Закону України „Про вибори Президента України” і, за власною ініціативою, викликали співробітників міліції на місце конфлікту, сподіваючись на неупереджене ставлення до ситуації та протоколювання порушення.
  
  Наслідком таких законослухняних дій стало порушення проти них кримінальної справи по факту хуліганства, судове рішення про утримання В.Лабазова в СІЗО та підписку про невиїзд для Кірєєва М. та Манько В. В той же час правоохоронців та суд зовсім не зацікавили дії співробітника штабу Ярослава Ходюка, який завдав під час суперечки легких тілесних ушкоджень В.Лабазову, що зафіксовано судмедекспертом.
  
  Ми вважаємо, що по відношенню до В.Лабазова в діях правоохоронних органів та суду присутнє порушення Європейської конвенції з прав людини, а саме п.1 ст.6 яка говорить про те що при встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти звинуваченого, він має право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Не було дотримано також п.3 цієї статті, за яким „... кожен кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, має щонайменше такі права:
  бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього;
  мати достатньо часу і можливостей для підготовки свого захисту;”
  
  Виходячи з цього, вважаємо що „справа Лабазова” носить політичний характер. Її деталі дають нам право підозрювати, що на другому десятиріччі української незалежності в державі з‘являються „в‘язні сумління”, які зазнають переслідувань у зв‘язку з політичними переконаннями. А найголовніше: вищевикладені події можна розцінити, як намагання представників органів державної влади, шляхом інкримінування В.Лабазову кримінального злочину, залякати всіх хто буде фіксувати та протидіяти порушенням виборчого законодавства під час виборів Президента України восени 2004 року.