"Інтелектуальна власність" на службі у режиму
08/18/2004 | otar
Вже кілька днів у Львові триває рейд мисливців за неліцензійним програмним забезпеченням. До складу делегацій, за доброю традицією українського обехаесу, входять озброєні автоматники. Перевіряють усі поліграфічні й рекламні підприємства. Себто всіх, хто може виготовляти агітаційні матеріали для опозиції.
Зрозуміло, що порушення знайдуть абсолютно в усіх. Сукупна вартість ліцензійних пакетів Adobe, Corel та інших, необхідних для нормальної додрукарської підготовки, становить кількадесят тисяч доларів. Безперечно, львівські (та й українські взагалі) фірми не можуть собі такого дозволити. Чи будуть їх усіх карати? Навряд. Це радше нагадування про те, хто в країні хазяїн.
Можна припустити, що подібні кампанії пройдуть напередодні виборів у інших містах.
Ось у чому жах, про який ми так часто забуваємо. В країні, де правопорушниками є абсолютно всі, владі дуже легко, демонстративно караючи одиниці і нагадуючи про можливість покарання всім іншим, контролювати ситуаію цілком і повністю.
Зрозуміло, що порушення знайдуть абсолютно в усіх. Сукупна вартість ліцензійних пакетів Adobe, Corel та інших, необхідних для нормальної додрукарської підготовки, становить кількадесят тисяч доларів. Безперечно, львівські (та й українські взагалі) фірми не можуть собі такого дозволити. Чи будуть їх усіх карати? Навряд. Це радше нагадування про те, хто в країні хазяїн.
Можна припустити, що подібні кампанії пройдуть напередодні виборів у інших містах.
Ось у чому жах, про який ми так часто забуваємо. В країні, де правопорушниками є абсолютно всі, владі дуже легко, демонстративно караючи одиниці і нагадуючи про можливість покарання всім іншим, контролювати ситуаію цілком і повністю.
Відповіді
2004.08.18 | Ірландець
Деякі міфи про інтелектуальну власність
http://www.zmi.kiev.ua/content/view/1322/2/Деякі міфи про інтелектуальну власність
Інтелектуальна власність – “гаряча тема”, і зрозуміло чому. Проте в запалі дебатів догматичними твердженнями можна легко знищити складні істини. Щоб чесно розглядати інтелектуальну власність, важливо, щоб наше обговорення не затьмарювали неправильні уявлення; для цього нижче перераховано і спростовується ряд невірних тверджень про інтелектуальну власність.
Інтелектуальна власність – древній принцип.
Неправда. Інтелектуальна власність – насправді сучасне поняття, дебют якого відбувся досить недавно. Перший патентний закон прийняли в 1623, а попередник сучасного копірайту – Статут Анни – з'явився в 1710. Ці ранні закони були обмежені в застосуванні зведені лише до кількох типів інформації; ширша інтерпретація цих принципів, що використовується сьогодні в західному світі, - дуже недавнього походження, деякі елементи додалися лише протягом останніх кількох.
Інтелектуальна власність визнана в усьому світі.
Як продемонстрували недавні розбіжності між США і Китаєм, інтелектуальна власність як поняття не користується всесвітнім визнанням. Насправді дійсною, метою зовнішньої політики Сполучених Штатів було: змусити інші країни йти на поступки відповідно до їхніх власних понять про інтелектуальну власність – непрошеної форми інтелектуального імперіалізму, який занадто часто ігнорується спостережувальними групами.
Без інтелектуальної власності ніхто не створюватиме оригінальних творів
Пам'ятаючи про те, що дебют закону про інтелектуальної власності відбувся 1623 р., ми безпомилково можемо розглянути будь-який твір, створений до того часу, щоб розвіяти цей міф. Людина творила тисячоліттями до появи інтелектуальної власності; вона творитиме і через багато тисячоліть після того, як її відкинуть.
Інтелектуальна власність необхідна, щоб давати стимул до створення оригінальних творів
Цей міф про інтелектуальної власності став мантрою її прибічників. Часто повторювана, ніколи не поддавана сумніву, ідея, що здатність до творчості залежить від дарованої урядом монополії, в головах більшої частини прибічників інтелектуальної власності не потребує в обгрунтування. Хоч як не прикро, вони помиляються: “права” інтелектуальної власності несуттєві для творчості, і при деякі обставини навіть стримують її.
Розглянемо, наприклад, індустрію програмного забезпечення. Роками вільна від обмежень інтелектуальної власності, вона процвітала, ставши всіма параметрами однією з творчих сфер сучасного світу. Однак з недавнім запровадженням патентного законодавства в комп'ютерній сфері, багато індивідуальних програмістів живуть у страху позовів з великих корпорацій, які заявляють права “власності” на такі техніки, як scroll-buffer. Хто виграє від цього? Природно, не творець! Закон про інтелектуальну власність з самого початку був законом видавців й інших могутніх фірм. Творчі особистості останні часом все частіше виявляють, що їх права захищаються інтелектуальної власністю куди гірше.
Навіть якщо люди і створювали твори без захисту інтелектуальної власності, якість цих творів була порівняно низька
Тільки якщо “Юлій Цезар”, “Життя” Плутарха, “Таємна Вечеря” і “Месія” Генделя – “низької якості”! вони, включаючи такі найголовніші твори, як Біблія, Коран і сотні Сутр, було створено у світі без інтелектуальної власності. Прибічники інтелектуальної власності стверджують, що ослаблення законодавства про інтелектуальної власності означає відмову від великої літератури, музики; насправді ж справді історія показує нам, що це не так.
“Найкращі” творці не працюватимуть без захисту інтелектуальної власності.
Знову ж таки, історія довела, що це неправильно. Шекспір, Платон, Конфуцій, Hero, Чосер, Гендель та багато з кращих імен світової літератури, музики, мистецтва і винахідництва працювали в середовищі, вільної від обмежень інтелектуальної власності. Безумовно, геній, щоб творити, не потребує в копирайту !
Скасувати права інтелектуальної власності – отже відмовити творцям у праві отримувати вигоду від праці.
Міф грунтується на думки, що єдиний спосіб отримання грошей з творчості – це “продаж” вироблених ідей. Насправді це не так. Консультації, підтримка, виконання, обслуговування: все це – способи, якими творці можуть заробляти гроші за допомогою своїх здібностей, не звертаючись до прав інтелектуальної власності. Навіть якщо б не було копирайту , музична група так само могла б заробляти гроші за рахунок, приміром, живого виконання; більше того ще найкращий приклад можна знайти в академічному середовищі, де виробництво величезної кількості ідей відбувається без “продажу” ідей університетам, котрі спонсорують їх творців. Скасування прав інтелектуальної власності не відмовить творцям в одержанні прибутку від своєї роботи; проте це дозволить всьому суспільству розділити вигоду від їхніх праці.
Інтелектуальна власність прямо випливає з поняття фізичної власності.
Фізична власність виходить із того основного факту, що фізичний об'єкт не може бути в двох місцях одночасно. Бажаючи утримати людей від сварок щодо матеріальних об'єктів, ми використовуємо систему прав, щоб сказати “хто що отримує”. Проте інформація відрізняється від фізичної власності в багатьох аспектах, один із яких – вона може бути в багатьох місцях в один і той самий час. Скажімо, Фред дав Барні яблуко; після чого у Фреда більше яблука. Якщо ж, з другого боку, Фред ГОВОРИТ Барні про яблуко, Фред ВСІ ЩЕ знає про яблуко. Фред дає інформацію Барні, але вона все ще є і у Фреда! Отже, зрозуміло, що Фреду і Барні немає потреби сваритися щодо того, хто “володіє” інформацією про яблуко: вчиняти так означало б розглядати інформацію як об'єкт, що очевидно помилково.
Тоді як розгортаються дебати щодо майбутнього інтелектуальної власності, для учасників і спостерігачів важливіше, ніж будь-коли, бути добре інформованими щодо сутності інтелектуальної власності. Відкинувши міфи і неправильні уявлення, що оповили інтелектуальну власність, ми можемо прийняти кращі рішення щодо її належного статусу у нашому суспільстві.
Цей документ слід розглядати як загальне надбання – будь ласка, копіюйте та поширюйте безкоштовно.
Адреса англійського оригіналу в Інтернеті:
http://www.ifla.org/documents/infopol/copyright/ipmyths.htm
2004.08.18 | Тестер
Re: Правильні зауваження, але висновки дуже песимістичні
Може ті хлопці з автоматами хочуть ті автомати продати.Тк.скать "с доставкой на дом". І красти на воєнних складах не треба
2004.08.18 | otar
так, я буду крізь сльози сміятись :)
Песимізм можна пояснити дуже просто. По-перше, я сам працюю на поліграфічній фірмі, і знаю, що такий рейд, якщо він до нас дійде, може мені дуже сильно зашкодити. По-друге, мене лякає сама ситуація. Адже, якщо в інших випадках можна казати про злочини влади, то тут спостерігається якраз класичний випадок того, що в злочинному світі називається "беспределом". Тобто одні бандюки (влада), порушуючи правила нейтралітету між злочинцями, грабують інших правопорушників (усіх людей). Адже це все абсолютно легально. Більше того - це діяльність, яку вітає світова громадськість і Сполучені Штати Америки зокрема. Хочете працювати в Корелі або Фотошопі, користуватись Віндовзом або навіть скрінмейтом, якщо він не freeware - платіть. Не хочете платити - все одно платіть, тільки більше і в державну скарбницю. Проти цього нема чого заперечити, і саме це мене найбільше пригнічує.2004.08.18 | Тестер
Re: так, я буду крізь сльози сміятись :)
Мене не хвилюють авторські права на програмне забезпечення, бо мені його купує фірма і воно легальне.А ось вибіркове "правосудіє"... Мені хочеться хапатись за той автомат, про який ти згадував
2004.08.18 | otar
а дарма...
... міг би дати будь-який свій відросток на відсіч, що на комп'ютері, яким ви користуєтесь, є хоч щось неліцензійне. Або на якомусь із комп'ютерів вашої фірми. Це майже 100%. Від цього не вбережешся, хіба що користуватись мінімумом, якого недостатньо. (Ну, або ви - не в Україні).Що ж до вибіркового правосуддя. Страшніше тут те, що тотальне правосуддя було б набагато гіршим виходом. Уявіть - УСІ користувачі комп'ютерів України платять величезні штрафи, а потім ще мусять шукати десь величезні суми, щоб придбати ліцензійний продукт.
2004.08.18 | Тестер
Re: Не треба нічого відрізати, ти правий
А про вибіркове правосуддя я писав не тільки в плані інтелектуальної власності, а взагалі у "всіх напрямках життє діяльності". Оце саме більше і дістає. Як і однонаправлені офіційні та продажні ЗМІ.