Зінченко починає мені все більше подобатися...
08/18/2004 | Shooter
Зінченко: Кучма, Медведчук і Янукович стануть опозиціонерами і готуватимуться до реваншу через 16 місяців
Сергій Лещенко, УП , 17.08.2004, 23:49
Олександр Зінченко втомився мовчати. Це – враження від його двогодинного інтерв'ю "Українській правді". Багато місяців він взагалі не спілкувався з пресою, інколи роблячи короткі заяви. Його повідомлення про вихід із керівництва СДПУ(о) рік тому вклалося у три речення. Потім було кілька публікацій, однак Зінченко не торкався тем свого нещодавнього минулого, пов'язаного із СДПУ(о). В інтерв'ю "УП" він сам і свідомо сказав навіть більше, ніж розраховували від нього почути.
Зараз офіс Зінченка у тому ж будинку, де і кабінет Ющенка, на розі Андріївського узвозу та Боричевого току. Під двоповерховою будівлею стоїть "мерседес" віце-спікера, у якому мирно спить водій. Поруч машина з охороною.
Кабінет Зінченка – на другому поверсі. Його сусіди – Рибачук і Гриценко. Ющенко сидить на третьому. Однак він у передвиборчому турі, і, можливо, цим можна пояснити тишу в офісі.
Спочатку Зінченко пропонує спілкуватися у залі для нарад – ця кімната знаходиться під дахом і в неї скошені стіни. Довгий стіл і дошка для малювання. Це – одне із двох приміщень, де ухвалюють головні рішення передвиборчої кампанії Ющенка.
Потім ми переходимо у кабінет Зінченка. Звичайні меблі, диван, стіл, стільці, телевізор. Мапа на стіні. Машина для знищення паперів та комп'ютер.
"Ви самі користуєтеся інтернетом чи вам, як іншим чиновникам, роздруковує секретарка?", - питаю в Зінченка. "Ну ти мене ображаєш! Я ще на початку 2001, коли не всі знали, що таке інтернет, ввів на "Інтері" розсилку внутрішніх розпоряджень по електронній пошті".
Зараз, за словами Зінченка, він щоденно отримує понад 100 електронних листів. І у нього три скриньки для листування.
Що ж, схоже, його вдається розговорити, і ми починаємо інтерв'ю.
– Песимістичні настрої людей є одним із ворогів Ющенка. Він лідирує в президентському рейтингу, однак коли соціологи питають, хто стане президентом, то прізвище Януковича називають рази в три частіше. Тобто люди хоч і збираються голосувати за Ющенка, однак не вірять в його перемогу. І цією технологією активно користується влада. Як ви, керівник виборчої кампанії Ющенка, спробуєте прорвати це замкнене коло?
– По–перше, Ющенко – фаворит, і далеко не перший місяць чи рік. Ющенко – лідер суспільних симпатій вже протягом чотирьох років. Це незаперечний і широковідомий факт. Вочевидь, що рівень симпатій може коливатись. І це природно. Але він ніколи не був менше 23–25 %. Важливо підкреслити: ці показники недосяжні для будь–кого з інших 25 кандидатів у президенти.
Влада знає, що виграти чесно не може. Тому мобілізує всі свої можливості і хитрощі, весь спектр маніпулювання громадською думкою.
Тільки у цьому році мали місце надзвичайно негативні чинники, які посилювали невіру людей в чесну владу. Мукачівські події були системною репетицією фальсифікації виборів – там була задіяна і міліція, і прокуратура, і суди.
Активно задіяний адмінресурс – тиск на керівників, примус використовувати службове положення для збору підписів, організації акцій на підтримку провладного "єдиного" кандидата. Торгівельні точки, поліклініки, робочі місця та базари силоміць насичуються "єдиною" агітацією.
У виборчій кампанії головне – не абсолютні цифри, а тенденції. На сьогодні ми маємо іншу тенденцію. Всі акценти на користь Ющенка. Дивіться – сумські події та указ президента про відміну об'єднання вузів свідчать, що влада дуже не впевнена у своїх силах. Вона нервує.
Вона нервує у внутрішній політиці. Нервує й зовні. Постійно змінюючи акценти – на кшталт змін у військовій доктрині.
По–друге, якщо говорити про масові акції за участю опозиції... Зараз у Ющенка закінчується південний тур. Ми відслідковуємо динаміку зміни настроїв, гострі питання, актуальні теми. До приїзду Ющенка в одне із сіл на Одещині опитування показувало 3% його підтримки. Після його виступу – підтримка 28%. Немає жодного випадку , коли б після спілкування люди б не змінювали свого ставлення.
Все менше звучать питання, яка позиція Ющенка з тих чи інших проблем. Його заяви носять чіткий характер. Ірак, російській вектор, внутрішня енергетична політика, хліб, бюджет – відповіді на всі ці питання, позиція чітка і зрозуміла.
Починаючи з квітня відбувається позитивна динаміка у Ющенка.
– А чим пояснюється спад у квітні?
– 8 квітня провалився "сценарій" адміністрації президента по здійсненню конституційної реформи.
По–друге, спочатку мукачівські події для багатьох людей носили приголомшливий характер. Багато хто не думав, що влада може організувати так, що результати будуть одні, а переможцем оголосять іншого. За рівнем брехні та викривлень, Мукачеве не йде ні з чим у ніяке порівняння.
Ви пам'ятаєте, говорили, що ледь не Зінченко знищив бюлетені. Але все ж таки, чим все закінчилося? Масовим супротивом громадськості. Голосуванням сесії Верховної Ради, з'явилися фактори, які просто поламали цю логіку влади – згадайте виступ сержанта мукачівської міліції Джумелі.
– До речі, чим закінчилася історія з Джумелею?
– Його звільнили із міліції. Що зайвий раз доводить – наші правоохоронні органи чітко виконують політичні команди. Від нас Джумеля має людську підтримку. Я думаю, що він буде далі вчитися, і він буде справжнім охоронцем права, закону та громадян України.
Я НЕ ЇЗДИВ ВІТАТИ КУЧМУ. ЦЕ БУЛО Б НЕЩИРО
– Яка головна проблема зараз у Ющенка?
– Подолати інформаційну блокаду. Влада, і в першу чергу її виконавча гілка, яка безпосередньо підпорядкована діючому прем'єру та за суміщенням "єдиному" кандидату, послідовно доводить, що вона і не збирається організовувати чесні вибори.
Вона жорстко тисне на керівників теле– та радіокомпаній, видавців, журналістів. Використовує й підкуп. Загрожує позбавленням ліцензій. Ви бачите це на прикладі "5 каналу". Відбувається спроба витіснити його з кабельних мереж, поміняти на інші "правильні", які найчастіше належать безпосередньо донецьким олігархам.
Цікаво, чи є десь ще в Європі країна, де б генеральний прокурор "розбудовував" свій телеканал? А інших витісняв з ефіру.
Зверніть увагу – інформаційний простір на очах радикально змінюється. Кандидата від влади не задовольняє, що на нього працюють канали Медведчука чи інших... Він хоче бути гарантованим власними каналам.
На це працюють ТРК "Україна", КТМ, ІВК, "Київська русь" та інші телекомпанії, які збільшують свої мережі. Нікому іншому не вдається це зробити. Останнім же надто легко видаються ліцензії, частоти.
Це не помітно одразу, але зараз у інформаційному просторі відбувається те ж саме, що з приватизацією "Криворіжсталі". Привласнення того, що належить іншим.
– Але як Ющенку подолати цю блокаду?
– Коли ви питаєте "як?", виходить, що я маю показати деталі: назвати людей, компанії, навести приклади цікавих рішень. І вони відразу підпадуть під атаку влади. Я не хочу називати технології, які стануть мішенню.
Можу навести приклад: 85% населення України знають про те, як відбувалося висунення Ющенка на Співочому полі. Хоча 4 липня всі центральні телеканали показали цю подію "під кальку": три пляшки пива і двадцять людей.
Зараз ми використовуємо сім різних технологій, починаючи від інтернету. Деякі новинки ви зможете спостерігати вже з 21 серпня. Інформація доноситься і в загальнодержавному масштабі, в регіональному, і навіть в галузевому. За умов тиску це робиться іншими, я б навіть сказав, дотепнішими засобами.
Боротьба в медіа дуже гостра. Ви чули нещодавно виступ глави Держкомітету телебачення та радіо Івана Чижа. Він заявив, що виборча кампанія відбувається прозоро, всім кандидатам надано рівних можливостей. Чи можна серйозно сприймати цей виступ держслужбовця? Переважна більшість наших співвітчизників мають свою, іншу думку щодо рівних можливостей.
– Ви намагалися вирішити ці питання на політичному рівні з першою особою – Кучмою?
– Щодо ситуації в інформаційному просторі президент чудово обізнаний. За його уваги до ЗМІ він поінформований навіть щодо деталей. Президент живе не на Марсі.
– Спікер Верховної Ради Володимир Литвин може якось вплинути на ситуацію цієї інформаційної війни? Адже він сам у непоганих персональних відносинах з Кучмою.
– Позиція у Литвина щодо ЗМІ є послідовною і демократичною. Хоча його можливостей недостатньо – бо законодавчий орган не може давати прямих вказівок. Постанови, нажаль, далеко не все вирішують. Чи акцентувалася увага Кучми на проблемах ЗМІ? Колись такі розмови відбувалися і в мене.
– Які зафіксовані на плівках Мельниченка...
– Я думаю, плівки Мельниченка ще проявляться. Там цікаво прочитати все, у повному обсязі, і "всіх". Я не переживаю за свої розмови. Я нічого не сказав того, що дало б мені підстави сьогодні заявити, що я не виправив помилки, або що я працюю на шкоду Україні. Але велика кількість людей дуже переживає щодо обставин своїх розмов.
– Після ваших слів слід розуміти, що і на день народження Кучми ви не їздили?
– Ні.
– А від коаліції в підтримку Ющенка хтось був?
– Я щось не чув про це. Останні два дні народження я вітав президента як заступник голови Верховної Ради. Разом з головою Верховної Ради і першим заступником. Зараз, за сьогоднішніх умов, це було б нещиро.
МИ З БЕЗСМЕРТНИМ НЕ ОБГОВОРЮЄМО ІНТРИГИ
– Яка зараз ситуація всередині виборчої кампанії Ющенка? Якщо згадати передостаннє "Дзеркало тижня", то існує серйозне протистояння між вами як керівником виборчої кампанії і штабом Ющенка, який очолює Роман Безсмертний.
– В мене до штабу чи в штабу до мене немає претензій. У тій статті в "Дзеркалі тижня" зазначалося, що розтягуються повноваження… Та ми давно вже визначилися, хто чим займається! Роботи дуже багато і вистачить на всіх!
– Що ж тоді у компетенції Безсмертного?
– Це організаційна, "польова робота", вона надзвичайно складна. Це агітатори, менеджери, організатори публічних стосунків. Робота штабної системи належить Безсмертному. Він знає її логіку, знає всіх цих людей по вертикалі – починаючи з Києва і закінчуючи селом.
Але на якомусь етапі з'являються питання: поява нових партнерів, утворення виборчої коаліції "Сила народу", з'являються нові елементи у виборчій системі, потреба внести корективи у стратегію і тактику. Потрібно швидко відреагувати на нові виклики. Визначення ідеологічної позиції, її оформлення. Є інформаційна робота, друковані та електронні ЗМІ. Це відноситься до структур, які більше відносяться до моєї компетенції.
Чи перетинаються наші функції? Обов'язково. Але чи є вони протилежними? Ні. Ми спільно працюємо, щоб вирішити головні завдання. У нас кожного дня з'являються десять–дванадцять гострих питань кампанії. Деякі питання концентруються навіть в одній годині. Тому контакти і взаємодія відпрацьована. Сьогодні ми зустрічалися двічі з Безсмертним. Ми не обговорюємо інтриги. В нас вистачає іншої роботи.
Ми маємо спільне розуміння головних принципів кампанії. Ми повністю "прочитали" кампанію з 31 жовтня в зворотному напрямі – від дня голосування до сьогодні. Ми щодня аналізуємо ситуацію і вдвох, чи з іншими учасниками. Це складна командна робота, але ми відразу домовилися працювати в режимі, який буде тільки додавати.
– Таке спостереження: коли вас не було у кампанії Ющенка, штаб спробував розвісити бігборди за Ющенка зі словом "Так!" чи "Вірю, знаю, можемо!" Після вашого приходу бігбордів Ющенка немає. Можна розуміти, що це наслідок різних підходів?
– Ви помиляєтесь. Будь–яка робота повинна проводитись в контексті подій. Але щодо бігбордів – опоненти запропонували власне бачення. Результати ви самі бачите. Інше я не хотів би коментувати.
– Яке місце Юлії Тимошенко у передвиборчій кампанії Ющенка, адже принаймні зараз її не видно?
– Вона брала невеликий тайм–аут на тиждень, відпочити. Найбільш гостра частина кампанії припадає на вересень–жовтень. Ви побачите Тимошенко в кампанії активною та результативною. Вона працює в своїй площині. Вона не займається штабною роботою. Ви побачити її в іншій якості.
– Як тоді пояснюється, що під її кураторство віддали східні, проблемні для Ющенка регіони?
– У нас більшість організаторів всього виборчого марафону пройдуть по всій Україні. Для Ющенка немає проблемних і непроблемних регіонів. Ми будемо працювати всюди. Безумовно, робитимемо акценти. І Тимошенко ви побачите і в Східній, і в Західній Україні.
– Ваш прогноз співпраці з Морозом – чи зніметься він перед першим туром, чи підтримає Ющенка у другому турі?
– Наші опоненти всіляко намагаються посварити нас. Але ми з Морозом будемо активно взаємодіяти. Як позначиться це на виборчому процесі? Ми будемо спільно протидіяти фальсифікації. З цією метою підписано угоду про чесні вибори. Ще відбудеться багато подій, на які у нас буде однакова реакція. Як, наприклад, на події в Сумах.
– Однак в розпал цих подій була заява начальника штабу Мороза Йосипа Вінського, де серед іншого він відмовився співпрацювати із Зінченком та Безсмертним.
– Я переконаний, що кампанія Соцпартії не вписується в заяву одного його представника.
– Традиційне питання зараз: як ви думаєте, що буде з Кучмою, Медведчуком, Януковичем через півроку?
– Вони всі будуть в опозиції. За принципом "чим гірше – тим краще". Але набагато більш важливим є те, що буде не з нашими опонентами, а з країною.
Між груднем 2004, коли за законом має відбутися інавгурація нового президента Віктора Ющенка, і березнем 2006, коли відбудуться нові парламентські вибори – дистанція у один рік і чотири місяці. За цей час непросто реалізувати програму радикального розвитку України. За розрахунками наших опонентів, рік і чотири місяці – це дуже коротка дистанція. Помиляються.
План дій Ющенка – не витвір технологій, відірваний від реального життя.
Ми зможемо його реалізувати. В мене відбулось чимало розмов з Віктором Андрійовичем із найбільш стратегічних питань – економічних, політичних, соціальних.
Він чітко формулює ті засади, які будуть здійснені ним як президентом наприкінці 2004 – на початку 2005. Він надзвичайно прагматична людина, і ці напрацювання мають чіткі контури – команді вже є що і як реалізувати.
Взагалі я бачу, наскільки Ющенко динамічно змінюється як політик. Найбільш дивним для мене є, з якими темпами він напрацьовує, узагальнює, засвоює цілі блоки питань. Коли він це встигає, будучи на "польових роботах", в турі!? Буває, о півночі сформульована проблема, а вранці вже є змістовна відповідь.
З 10 ранку до 15 дня три–чотири зустрічі, а на вулиці спека 40 градусів, а потім вечірні заходи. І він встигає попрацювати над собою, продумати деталі... Тому я переконаний: нехай опоненти не розраховують, що за рік і чотири місяці нам не вдасться реалізувати замислене.
Ми йдемо до 31 жовтня не просто з конкретною програмою, а з відпрацьованою методикою щодо її реалізації. Скажімо, щодо програмної мети створити 5 мільйонів нових робочих місць за найближчі 5 років. Її прорахованість і правдивість можна легко довести. Ми аналізували перший квартал 2000 року після приходу Ющенка на посаду прем’єра – збільшення склало 380 тисяч. Далі ця динаміка тільки підсилилась.
Далі буде...
У другій частині інтерв'ю Зінченко вперше розповість про те, як він втратив канал "Інтер", також про те, чи збирається він повернутися на нього після виборів президента, як в Україні зароджувалися "темники", коли він почав розходитися з Медведчуком і чому він не сприйняв технології Гельмана, запропоновані СДПУ(о)
Сергій Лещенко, УП , 17.08.2004, 23:49
Олександр Зінченко втомився мовчати. Це – враження від його двогодинного інтерв'ю "Українській правді". Багато місяців він взагалі не спілкувався з пресою, інколи роблячи короткі заяви. Його повідомлення про вихід із керівництва СДПУ(о) рік тому вклалося у три речення. Потім було кілька публікацій, однак Зінченко не торкався тем свого нещодавнього минулого, пов'язаного із СДПУ(о). В інтерв'ю "УП" він сам і свідомо сказав навіть більше, ніж розраховували від нього почути.
Зараз офіс Зінченка у тому ж будинку, де і кабінет Ющенка, на розі Андріївського узвозу та Боричевого току. Під двоповерховою будівлею стоїть "мерседес" віце-спікера, у якому мирно спить водій. Поруч машина з охороною.
Кабінет Зінченка – на другому поверсі. Його сусіди – Рибачук і Гриценко. Ющенко сидить на третьому. Однак він у передвиборчому турі, і, можливо, цим можна пояснити тишу в офісі.
Спочатку Зінченко пропонує спілкуватися у залі для нарад – ця кімната знаходиться під дахом і в неї скошені стіни. Довгий стіл і дошка для малювання. Це – одне із двох приміщень, де ухвалюють головні рішення передвиборчої кампанії Ющенка.
Потім ми переходимо у кабінет Зінченка. Звичайні меблі, диван, стіл, стільці, телевізор. Мапа на стіні. Машина для знищення паперів та комп'ютер.
"Ви самі користуєтеся інтернетом чи вам, як іншим чиновникам, роздруковує секретарка?", - питаю в Зінченка. "Ну ти мене ображаєш! Я ще на початку 2001, коли не всі знали, що таке інтернет, ввів на "Інтері" розсилку внутрішніх розпоряджень по електронній пошті".
Зараз, за словами Зінченка, він щоденно отримує понад 100 електронних листів. І у нього три скриньки для листування.
Що ж, схоже, його вдається розговорити, і ми починаємо інтерв'ю.
– Песимістичні настрої людей є одним із ворогів Ющенка. Він лідирує в президентському рейтингу, однак коли соціологи питають, хто стане президентом, то прізвище Януковича називають рази в три частіше. Тобто люди хоч і збираються голосувати за Ющенка, однак не вірять в його перемогу. І цією технологією активно користується влада. Як ви, керівник виборчої кампанії Ющенка, спробуєте прорвати це замкнене коло?
– По–перше, Ющенко – фаворит, і далеко не перший місяць чи рік. Ющенко – лідер суспільних симпатій вже протягом чотирьох років. Це незаперечний і широковідомий факт. Вочевидь, що рівень симпатій може коливатись. І це природно. Але він ніколи не був менше 23–25 %. Важливо підкреслити: ці показники недосяжні для будь–кого з інших 25 кандидатів у президенти.
Влада знає, що виграти чесно не може. Тому мобілізує всі свої можливості і хитрощі, весь спектр маніпулювання громадською думкою.
Тільки у цьому році мали місце надзвичайно негативні чинники, які посилювали невіру людей в чесну владу. Мукачівські події були системною репетицією фальсифікації виборів – там була задіяна і міліція, і прокуратура, і суди.
Активно задіяний адмінресурс – тиск на керівників, примус використовувати службове положення для збору підписів, організації акцій на підтримку провладного "єдиного" кандидата. Торгівельні точки, поліклініки, робочі місця та базари силоміць насичуються "єдиною" агітацією.
У виборчій кампанії головне – не абсолютні цифри, а тенденції. На сьогодні ми маємо іншу тенденцію. Всі акценти на користь Ющенка. Дивіться – сумські події та указ президента про відміну об'єднання вузів свідчать, що влада дуже не впевнена у своїх силах. Вона нервує.
Вона нервує у внутрішній політиці. Нервує й зовні. Постійно змінюючи акценти – на кшталт змін у військовій доктрині.
По–друге, якщо говорити про масові акції за участю опозиції... Зараз у Ющенка закінчується південний тур. Ми відслідковуємо динаміку зміни настроїв, гострі питання, актуальні теми. До приїзду Ющенка в одне із сіл на Одещині опитування показувало 3% його підтримки. Після його виступу – підтримка 28%. Немає жодного випадку , коли б після спілкування люди б не змінювали свого ставлення.
Все менше звучать питання, яка позиція Ющенка з тих чи інших проблем. Його заяви носять чіткий характер. Ірак, російській вектор, внутрішня енергетична політика, хліб, бюджет – відповіді на всі ці питання, позиція чітка і зрозуміла.
Починаючи з квітня відбувається позитивна динаміка у Ющенка.
– А чим пояснюється спад у квітні?
– 8 квітня провалився "сценарій" адміністрації президента по здійсненню конституційної реформи.
По–друге, спочатку мукачівські події для багатьох людей носили приголомшливий характер. Багато хто не думав, що влада може організувати так, що результати будуть одні, а переможцем оголосять іншого. За рівнем брехні та викривлень, Мукачеве не йде ні з чим у ніяке порівняння.
Ви пам'ятаєте, говорили, що ледь не Зінченко знищив бюлетені. Але все ж таки, чим все закінчилося? Масовим супротивом громадськості. Голосуванням сесії Верховної Ради, з'явилися фактори, які просто поламали цю логіку влади – згадайте виступ сержанта мукачівської міліції Джумелі.
– До речі, чим закінчилася історія з Джумелею?
– Його звільнили із міліції. Що зайвий раз доводить – наші правоохоронні органи чітко виконують політичні команди. Від нас Джумеля має людську підтримку. Я думаю, що він буде далі вчитися, і він буде справжнім охоронцем права, закону та громадян України.
Я НЕ ЇЗДИВ ВІТАТИ КУЧМУ. ЦЕ БУЛО Б НЕЩИРО
– Яка головна проблема зараз у Ющенка?
– Подолати інформаційну блокаду. Влада, і в першу чергу її виконавча гілка, яка безпосередньо підпорядкована діючому прем'єру та за суміщенням "єдиному" кандидату, послідовно доводить, що вона і не збирається організовувати чесні вибори.
Вона жорстко тисне на керівників теле– та радіокомпаній, видавців, журналістів. Використовує й підкуп. Загрожує позбавленням ліцензій. Ви бачите це на прикладі "5 каналу". Відбувається спроба витіснити його з кабельних мереж, поміняти на інші "правильні", які найчастіше належать безпосередньо донецьким олігархам.
Цікаво, чи є десь ще в Європі країна, де б генеральний прокурор "розбудовував" свій телеканал? А інших витісняв з ефіру.
Зверніть увагу – інформаційний простір на очах радикально змінюється. Кандидата від влади не задовольняє, що на нього працюють канали Медведчука чи інших... Він хоче бути гарантованим власними каналам.
На це працюють ТРК "Україна", КТМ, ІВК, "Київська русь" та інші телекомпанії, які збільшують свої мережі. Нікому іншому не вдається це зробити. Останнім же надто легко видаються ліцензії, частоти.
Це не помітно одразу, але зараз у інформаційному просторі відбувається те ж саме, що з приватизацією "Криворіжсталі". Привласнення того, що належить іншим.
– Але як Ющенку подолати цю блокаду?
– Коли ви питаєте "як?", виходить, що я маю показати деталі: назвати людей, компанії, навести приклади цікавих рішень. І вони відразу підпадуть під атаку влади. Я не хочу називати технології, які стануть мішенню.
Можу навести приклад: 85% населення України знають про те, як відбувалося висунення Ющенка на Співочому полі. Хоча 4 липня всі центральні телеканали показали цю подію "під кальку": три пляшки пива і двадцять людей.
Зараз ми використовуємо сім різних технологій, починаючи від інтернету. Деякі новинки ви зможете спостерігати вже з 21 серпня. Інформація доноситься і в загальнодержавному масштабі, в регіональному, і навіть в галузевому. За умов тиску це робиться іншими, я б навіть сказав, дотепнішими засобами.
Боротьба в медіа дуже гостра. Ви чули нещодавно виступ глави Держкомітету телебачення та радіо Івана Чижа. Він заявив, що виборча кампанія відбувається прозоро, всім кандидатам надано рівних можливостей. Чи можна серйозно сприймати цей виступ держслужбовця? Переважна більшість наших співвітчизників мають свою, іншу думку щодо рівних можливостей.
– Ви намагалися вирішити ці питання на політичному рівні з першою особою – Кучмою?
– Щодо ситуації в інформаційному просторі президент чудово обізнаний. За його уваги до ЗМІ він поінформований навіть щодо деталей. Президент живе не на Марсі.
– Спікер Верховної Ради Володимир Литвин може якось вплинути на ситуацію цієї інформаційної війни? Адже він сам у непоганих персональних відносинах з Кучмою.
– Позиція у Литвина щодо ЗМІ є послідовною і демократичною. Хоча його можливостей недостатньо – бо законодавчий орган не може давати прямих вказівок. Постанови, нажаль, далеко не все вирішують. Чи акцентувалася увага Кучми на проблемах ЗМІ? Колись такі розмови відбувалися і в мене.
– Які зафіксовані на плівках Мельниченка...
– Я думаю, плівки Мельниченка ще проявляться. Там цікаво прочитати все, у повному обсязі, і "всіх". Я не переживаю за свої розмови. Я нічого не сказав того, що дало б мені підстави сьогодні заявити, що я не виправив помилки, або що я працюю на шкоду Україні. Але велика кількість людей дуже переживає щодо обставин своїх розмов.
– Після ваших слів слід розуміти, що і на день народження Кучми ви не їздили?
– Ні.
– А від коаліції в підтримку Ющенка хтось був?
– Я щось не чув про це. Останні два дні народження я вітав президента як заступник голови Верховної Ради. Разом з головою Верховної Ради і першим заступником. Зараз, за сьогоднішніх умов, це було б нещиро.
МИ З БЕЗСМЕРТНИМ НЕ ОБГОВОРЮЄМО ІНТРИГИ
– Яка зараз ситуація всередині виборчої кампанії Ющенка? Якщо згадати передостаннє "Дзеркало тижня", то існує серйозне протистояння між вами як керівником виборчої кампанії і штабом Ющенка, який очолює Роман Безсмертний.
– В мене до штабу чи в штабу до мене немає претензій. У тій статті в "Дзеркалі тижня" зазначалося, що розтягуються повноваження… Та ми давно вже визначилися, хто чим займається! Роботи дуже багато і вистачить на всіх!
– Що ж тоді у компетенції Безсмертного?
– Це організаційна, "польова робота", вона надзвичайно складна. Це агітатори, менеджери, організатори публічних стосунків. Робота штабної системи належить Безсмертному. Він знає її логіку, знає всіх цих людей по вертикалі – починаючи з Києва і закінчуючи селом.
Але на якомусь етапі з'являються питання: поява нових партнерів, утворення виборчої коаліції "Сила народу", з'являються нові елементи у виборчій системі, потреба внести корективи у стратегію і тактику. Потрібно швидко відреагувати на нові виклики. Визначення ідеологічної позиції, її оформлення. Є інформаційна робота, друковані та електронні ЗМІ. Це відноситься до структур, які більше відносяться до моєї компетенції.
Чи перетинаються наші функції? Обов'язково. Але чи є вони протилежними? Ні. Ми спільно працюємо, щоб вирішити головні завдання. У нас кожного дня з'являються десять–дванадцять гострих питань кампанії. Деякі питання концентруються навіть в одній годині. Тому контакти і взаємодія відпрацьована. Сьогодні ми зустрічалися двічі з Безсмертним. Ми не обговорюємо інтриги. В нас вистачає іншої роботи.
Ми маємо спільне розуміння головних принципів кампанії. Ми повністю "прочитали" кампанію з 31 жовтня в зворотному напрямі – від дня голосування до сьогодні. Ми щодня аналізуємо ситуацію і вдвох, чи з іншими учасниками. Це складна командна робота, але ми відразу домовилися працювати в режимі, який буде тільки додавати.
– Таке спостереження: коли вас не було у кампанії Ющенка, штаб спробував розвісити бігборди за Ющенка зі словом "Так!" чи "Вірю, знаю, можемо!" Після вашого приходу бігбордів Ющенка немає. Можна розуміти, що це наслідок різних підходів?
– Ви помиляєтесь. Будь–яка робота повинна проводитись в контексті подій. Але щодо бігбордів – опоненти запропонували власне бачення. Результати ви самі бачите. Інше я не хотів би коментувати.
– Яке місце Юлії Тимошенко у передвиборчій кампанії Ющенка, адже принаймні зараз її не видно?
– Вона брала невеликий тайм–аут на тиждень, відпочити. Найбільш гостра частина кампанії припадає на вересень–жовтень. Ви побачите Тимошенко в кампанії активною та результативною. Вона працює в своїй площині. Вона не займається штабною роботою. Ви побачити її в іншій якості.
– Як тоді пояснюється, що під її кураторство віддали східні, проблемні для Ющенка регіони?
– У нас більшість організаторів всього виборчого марафону пройдуть по всій Україні. Для Ющенка немає проблемних і непроблемних регіонів. Ми будемо працювати всюди. Безумовно, робитимемо акценти. І Тимошенко ви побачите і в Східній, і в Західній Україні.
– Ваш прогноз співпраці з Морозом – чи зніметься він перед першим туром, чи підтримає Ющенка у другому турі?
– Наші опоненти всіляко намагаються посварити нас. Але ми з Морозом будемо активно взаємодіяти. Як позначиться це на виборчому процесі? Ми будемо спільно протидіяти фальсифікації. З цією метою підписано угоду про чесні вибори. Ще відбудеться багато подій, на які у нас буде однакова реакція. Як, наприклад, на події в Сумах.
– Однак в розпал цих подій була заява начальника штабу Мороза Йосипа Вінського, де серед іншого він відмовився співпрацювати із Зінченком та Безсмертним.
– Я переконаний, що кампанія Соцпартії не вписується в заяву одного його представника.
– Традиційне питання зараз: як ви думаєте, що буде з Кучмою, Медведчуком, Януковичем через півроку?
– Вони всі будуть в опозиції. За принципом "чим гірше – тим краще". Але набагато більш важливим є те, що буде не з нашими опонентами, а з країною.
Між груднем 2004, коли за законом має відбутися інавгурація нового президента Віктора Ющенка, і березнем 2006, коли відбудуться нові парламентські вибори – дистанція у один рік і чотири місяці. За цей час непросто реалізувати програму радикального розвитку України. За розрахунками наших опонентів, рік і чотири місяці – це дуже коротка дистанція. Помиляються.
План дій Ющенка – не витвір технологій, відірваний від реального життя.
Ми зможемо його реалізувати. В мене відбулось чимало розмов з Віктором Андрійовичем із найбільш стратегічних питань – економічних, політичних, соціальних.
Він чітко формулює ті засади, які будуть здійснені ним як президентом наприкінці 2004 – на початку 2005. Він надзвичайно прагматична людина, і ці напрацювання мають чіткі контури – команді вже є що і як реалізувати.
Взагалі я бачу, наскільки Ющенко динамічно змінюється як політик. Найбільш дивним для мене є, з якими темпами він напрацьовує, узагальнює, засвоює цілі блоки питань. Коли він це встигає, будучи на "польових роботах", в турі!? Буває, о півночі сформульована проблема, а вранці вже є змістовна відповідь.
З 10 ранку до 15 дня три–чотири зустрічі, а на вулиці спека 40 градусів, а потім вечірні заходи. І він встигає попрацювати над собою, продумати деталі... Тому я переконаний: нехай опоненти не розраховують, що за рік і чотири місяці нам не вдасться реалізувати замислене.
Ми йдемо до 31 жовтня не просто з конкретною програмою, а з відпрацьованою методикою щодо її реалізації. Скажімо, щодо програмної мети створити 5 мільйонів нових робочих місць за найближчі 5 років. Її прорахованість і правдивість можна легко довести. Ми аналізували перший квартал 2000 року після приходу Ющенка на посаду прем’єра – збільшення склало 380 тисяч. Далі ця динаміка тільки підсилилась.
Далі буде...
У другій частині інтерв'ю Зінченко вперше розповість про те, як він втратив канал "Інтер", також про те, чи збирається він повернутися на нього після виборів президента, як в Україні зароджувалися "темники", коли він почав розходитися з Медведчуком і чому він не сприйняв технології Гельмана, запропоновані СДПУ(о)
Відповіді
2004.08.20 | Shooter
2 частина
УП– Ще одна тема – розмірковують над роллю росіян на цих виборах. Хто з іноземців працює з Ющенком?
– Ми відмовилися від намагань пристосувати іноземну технологію до кампанії. Росіянами була продемонстрована величезна кількість помилок на попередніх кампаніях, коли застосовуються нові підходи за шість місяців до виборів. Деяких російських політтехнологів я називаю "наперсточниками".
– Але вони працювали на вашу політичну силу – СДПУ(о) – на попередніх виборах в парламент.
– Я можу навіть точну дату назвати: 26 листопада 2001 року. Саме в цей день у нас відбулася дискусія щодо виборчої кампанії СДПУ(о), і я принципово заперечував логіку, яку запропонували Гельман і Павловський.
– То ж Гліб Павловський теж брав участь у передвиборчій кампанії СДПУ(о) в 2001 році (раніше Медведчук це відкидав)?!
– Він залучався. Може, не так активно, як Гельман. Те, що ними було представлено – технологія, модель, стратегія – було в цілому помилкою. І вже після презентації концепції були очевидними її серйозні недоліки.
У нас відбулася жорстка розмова серед членів політбюро. Ми говорили дуже гостро – що запропоноване не співпадає по ментальності, не вмонтовується у очікування населення.
Власне, 26 листопада – це дата, яка почала розводити два політичні погляди – мій і Медведчука. Я заперечував запропоновану логіку, підходи. Тому рішення припинити членство у всіх керівних органах СДПУ(о) прийшло не миттєво, а визрівало тривалий час.
Тоді "європейськість" вибудовували у передвиборчій кампанії СДПУ(о), але вона не була забезпечена "українством" – змістовними речами, які пронизують наш простір. Замало просто виголосити: хочеш жити краще – подивись, як живуть у Європі.
Хоча в 2002 році у СДПУ(о) було кілька цікавих знахідок, які позначалися на кампанії – це програма "Криза–2005", де обговорювалися майбутні стратегічні ризики для держави.
Кампанія СДПУ(о) в 2002 була дуже серйозно програна у мажоритарних округах, не пройшов жоден кандидат. Кандидати не скористалися напрацюваннями політтехнологів, бо ті не змогли їм нічого серйозного запропонувати. Не випадково, найбільш гострий конфлікт відбувся не щодо роликів чи гасел, а щодо мажоритарних округів.
– Але якщо повернутися до питання, чи у Ющенка є іноземці в передвиборчій кампанії?
– Є симпатики, які пропонували і пропонують свої послуги. Ми інколи проводимо закриті семінари, на які запрошуємо експертів, і обговорюємо окремі теми. Якщо ми хочемо вигадати своє колесо – це невірно. Є загальні правила кампанії. Є загальний досвід. Але прізвища я вам називати не буду. І ще раз скажу – нас не супроводжує жодна іноземна кампанія.
– Однак щоб перемогти, треба бути певним, що у вас цю перемогу не вкрадуть. Упевненості в цьому немає, хоча б з огляду на телебачення. На вашу думку, якщо звільнити Медведчука з посади глави адміністрації президента – то ситуація покращиться у сфері ЗМІ?
– Медведчук завжди надавав величезного значення масовій присутності в інформаційному просторі. Зараз він намагається представити себе найпослідовнішим захисником свободи слова. Ця сфера не була в різні часи однаковою, на перших етапах вона була ще більш або менш демократичною.
Після призначення Медведчука главою президентської адміністрації ми стали свідками радикального переформування інформаційного простору.
– Але "темник" з'явився на "Інтері" саме коли ви працювали там.
– На "Інтері" 2001 року надзвичайно складно будувалися стосунки. Запитайте у журналістів, вони розкажуть, які команди йшли з різних кабінетів протягом осені 2001–початку 2002 року. Спочатку з'явився не темник, а наради. На яких вказувалося, що робити, що не робити. Проводили їх люди, які знаходилися навколо Медведчука.
Розмова починалася: "А чому б не поговорити про акценти державної політики?". В цьому я не бачу нічого поганого. Ця розмова не викликала на початку жорсткої реакції. Але політичний і інформаційний простір дуже швидко змінювалися. Жорсткішав. Я стояв проти грубого тиску і все робив, щоб не було того, що ми бачимо сьогодні на "Інтері" і на інших каналах.
Тривалий час існували принципово різні підходи – у парі моїй з Плужніковим та у Медведчука із Суркісом. Спочатку невеликі дискусії, але дедалі вони стали позначатися на наших стосунках. Після того, як Медведчук перейшов до адміністрації вони стали все більш і більш загострюватися.
– Пам'ятається, на в червні 2003 року ви провели нараду з колективом "Інтеру", де повідомили, що більше не маєте відношення до цього каналу, і всі питання до іншого члена СДПУ(о) Ігоря Плужнікова. Що тоді трапилося? Ви залишилися одним з власників "Інтеру"?
– Ні.
– А були?
– Так. "Інтер" – це не просто закрите акціонерне товариство. Є низка підприємств для реалізації конкретних програм. Є "Інтер–реклама", є продакшн–студії, є системи, які обслуговують автотранспорт тощо. Ця інфраструктура досить розгалужена і різноманітна.
У мене було достатньо підстав говорити про мою абсолютно чітку присутність у власності "Інтеру".
Ситуація змінювалась поступово протягом 2001 – початку 2003 років. В силу складних особистих причин – я тяжко і тривалий час хворів.
Питання було про життя. Про це знав Плужніков, про це знали й Медведчук з Суркісом. Я попередив їх, що боротимусь. Ми домовились, що я продовжуватиму закривати питання розвитку каналу, а Плужніков відповідатиме за юридичні та питання бюджетування.
У травні 2003 року я почав викарабкуватися. І став цікавитись , що ж відбувалось в зоні відповідальності мого партнера. Я з прикрістю дізнався, що саме в цей час відбувались суттєві зміни у питаннях власності, і як слід у правах на управління.
Поступово, крок за кроком протягом майже року Плужніков змінював частки у підприємствах, зрозуміло на свою користь, привласнив деякі важливі документи. Саме в цей період були здійснені кроки, які дозволили Плужнікову одноосібно заволодіти контрольними пакетами ключових підприємств каналу, і відповідно позначилися на моїй присутності у власності "Інтеру". Напевно, мої "друзі" вирішили списали мене в архів, та скористалися ситуацією аби закріпити свої інтереси.
Уявіть собі ситуацію: ви виїзжаєте в тривале відрядження і залишаєте знайомим ключі від квартири. А повернувшись дізнаєтесь, що вона вже ними приватизована.
Я гостро і відкрито поставив мої запитання Плужнікову з вимогою повернути важливі документи. Він відповів відмовою. Розмовляти далі не було про що і я прийняв рішення...
ЕТАП "ІНТЕРУ" Я ВЖЕ ПРОЙШОВ
– Тобто того дня у червні 2003 року вам повідомили, що ваші структури не мають відношення до "Інтеру"?
– Повторюю, деякий час мені було не до деталей – що відбувається у питаннях юридичного, фінансового оформлення. Я взяв на себе значну роботу – тримати рейтинг, логіку, стратегію розвитку каналу.
Найбільш складним питанням був тиск на інформаційну редакцію. Кожен матеріал виходив із все більшим скрипом. Я не хочу приховувати, що багато матеріалів викликали обурення журналістів. Водночас з високих кабінетів все частіше доводилося вислуховувати звинувачення, незадоволення...
– Чиї це кабінети? Кучми? Медведчука?
– Колись ми повернемося до цієї розмови із обставинами. Можу сказати, з Банкової. Я не приховую, що в мене щодо інформаційної політики були неодноразові зустрічі з президентом. Вони стосувалися не тільки каналу "Інтер".
Я заперечував розвиток виключно контрольних функцій влади. Я пропонував модель конкурентності ЗМІ, коли б розвиток бізнес–складової все більш і більш демократизував би все інформаційне середовище.
– Якщо говорити про тиск влади на канал… Всі ми знаємо приклад Чеського телебачення, коли на знак протесту журналісти стали позаду ведучого новин і оголосили страйк...
– Це справа не тільки моя. Але і тих журналістів, які зайняли відповідну позицію. І їх справа – переконувати себе, чи правильно вони зробили, чи ні. Кожен журналіст для себе визначився. Вони всі спостерігали за процесом. Дехто змирився, дехто пішов. Далеко не всі змогли стерпіти. Хоча матеріальні важелі зіграли свою роль. І змінити свою позицію на невизначеність змогли дуже мало людей.
– Як ви зараз розцінюєте розвиток каналу "Інтер"?
– Відбувається усереднення. Канали показують однакову картинку. Всі розуміють, що і в який час треба показати. Те, що було в 1997–99, коли "Інтер" та "1+1" значно відрізнялися обличчям – такого немає. На сьогодні фішки зосереджуються на Новий рік. Але це ефір розваги. Однак телевізор дивляться не тільки заради цього. Сильні загальнонаціональні канали завжди значну увагу приділяли розвитку інформаційного мовлення.
Інформаційний вибух на "Інтері" відбувся 11 вересня 2001 року. Після цього дня, коли сталися терористичні атаки в США, було показано, що можна створити абсолютно конкурентний інформаційний продукт, який буде давати значно більшу кількість інформації, ніж навіть московські канали. Вся попередня підготовча робота себе виявила.
– Про телебачення ви говорите з більшим блиском в очах, ніж про політику... Після виборів президента ви плануєте повернутися на "Інтер"?
– Неможливо двічі увійти в одну і ту саму ріку. Після виборів президента команді Ющенка вистачатиме роботи. Це буде робота по створенню нової держави. Захоплююча і виснажлива. Вона вимагатиме і душі, і серця, і часу, і знань. Повернутися на "Інтер" вже неможливо. Етап "Інтеру" я вже пройшов.
– Ну, може, тоді не повернутися на "Інтер", а повернути "Інтер" собі?
– Може, для вас дивно виглядає, але це не є найголовнішим в житті.
– А "Громадське телебачення"?
– Ні. Проте, я думаю, ми маємо вирішити питання – здійснення державної інформаційної політики.
– "Державна інформаційна політика" – це те словосполучення, яким Медведчук називає цензуру.
– Я під "державною інформполітикою" розумію абсолютно інше. Для початку – роль і місце державного телебачення. Має з'явитися зірковий державний канал, який виграє інформаційне змагання у приватних каналів насамперед цікавим висвітленням "кухні" напрацювання "державних" рішень. Різні думки, цікаві дискусії, нові ідеї.
Щодо громадського телебачення, то зараз ця форма не може бути ефективно використана на УТ–1. Тільки тому, що матеріальний стан каналу буде досить плачевний. Недостатньо ввести податок 10% на кожен телевізор, який купується, щоб забезпечити матеріально–технічну базу цього каналу. Рівень державного телебачення – це обличчя держави. І цим треба серйозно займатись.
– Останнє питання, яке тривалий час хочеться вам поставити – це стосовно появи в ефірі "Інтеру" в квітні 2001 року програми "Однако". Вона з’явилася перед відставкою Ющенка та була зразком інформаційного кіллерства. Як ви для себе зараз пояснюєте вчинки тих часів?
– Передачу цю я побачив в ефірі. Це була продумана запрошеними PR-технологами процедура. Всі ці задуми не просто так викидалися в ефір. Я глибоко переживав, і змушений був виправдовуватись замість тих, хто дійсно організував і здійснив.
Робити з себе святошу не хочу. Нажаль, кожен з нас час від часу робить помилки. Я – теж. Є більші, є менші. Свої висновки із власних помилок я зробив.
17–19 червня минулого року я написав заяву про вихід із керівництва СДПУ(о). До того я міг собі доводити – що я здатен витримати, щось змінити в партії. Зараз розумію: було б краще, якщо зробив би це раніше.
2004.08.20 | Анатолій
А Свистович мені сказав, що йому не вірить.
Це було тоді, коли на цьому форумі обсмоктували новину про те, що Зінченко вийшов з політради СДПУ(обр). Я висловився, що у людей бувають такі моменти істини в житті, коли вони починають розуміти що є мама, люди, Україна. І я також сказав, що треба з надією дивитися на таких осіб. Мишко мені заперечив, сказавши що не вірить ні одному обрізаному.А що сьогодні скаже пан Свистович за адресою Зінченка? Адже він за цей час ще й став головною особою в штабі Ющенка. Чекаю.
Анатолій
2004.08.20 | пан Roller
Я не верю, что Зинченко похож на обрезанного.
Анатолій пише:> Мишко мені заперечив, сказавши що не вірить ні одному обрізаному.
> А що сьогодні скаже пан Свистович за адресою Зінченка? Адже він за цей час ще й став головною особою в штабі Ющенка. Чекаю.
> Анатолій
Я не верю, что Зинченко похож на обрезанного. На обрезаног больше похож Порошенко. И этот, как его, еврейский побратим Ющенко.
Brgds
2004.08.20 | Анатолій
Роліку, я ж Вам казав, що треба вчити укрмову...
Бо так і будете іноді розуміти зі своїм вєлікарускім менталітетом українські слова.А тепер пояснюю. Обрізаними тут називають усіх, хто є членом СДПУ(о).
І називають так з двох причин:
1. Знаходження отого (о) в кінці абревіатури.
2. Наявності в керівних органах цієї партії дуже великої кількості осіб єврейської нації.
То ж, щодо Зінченка посилання на обрізаних відноситься тільки перший пункт.
Учіться, поки я живий...
Анатолій
2004.08.20 | пан Roller
Толику, посоветуйте Ющенко.
Анатолій пише:> Бо так і будете іноді розуміти зі своїм вєлікарускім менталітетом українські слова.
> А тепер пояснюю. Обрізаними тут називають усіх, хто є членом СДПУ(о).
> І називають так з двох причин:
> 1. Знаходження отого (о) в кінці абревіатури.
> 2. Наявності в керівних органах цієї партії дуже великої кількості осіб єврейської нації.
> То ж, щодо Зінченка посилання на обрізаних відноситься тільки перший пункт.
> Учіться, поки я живий...
> Анатолій
Посоветуйте лучше Ющенко.
20-08-2004 11:52, пан Roller
Четверку по украинскому .
переглядів: 13 // URL: http://maidan.org.ua/n/culture/1092991923
Шоб вы жили. Однако, я заметил, наша мова не мешает нам выбирать одинаково не Ющенко.
Brgds
2004.08.20 | Анатолій
Роліку, я не ЗА Юща, я проти Янука. Це для мене головне!(-)
2004.08.20 | Анатолій
А як я розумію, Роліку, Ви за російськомовного Янука?(-)
2004.08.20 | пан Roller
Ні я проти украіномовного Ющенка (-)
2004.08.21 | Анатолій
Вибачайте, Роліку, але бананів у нас немає...
І ще раз вибачайте, але ні один з кандидатів, як я зрозумів, не володіє Вами улюбленим ідішем.Анатолій
2004.08.21 | пан Roller
Re: Вибачайте, Роліку, але бананів у нас немає...
Анатолій пише:> І ще раз вибачайте, але ні один з кандидатів, як я зрозумів, не володіє Вами улюбленим ідішем.
> Анатолій
Идиш не намного сложнее укрмовы.
Brgds
2004.08.21 | Михайло Свистович
Re: А Свистович мені сказав, що йому не вірить.
Анатолій пише:> Це було тоді, коли на цьому форумі обсмоктували новину про те, що Зінченко вийшов з політради СДПУ(обр). Я висловився, що у людей бувають такі моменти істини в житті, коли вони починають розуміти що є мама, люди, Україна. І я також сказав, що треба з надією дивитися на таких осіб. Мишко мені заперечив, сказавши що не вірить ні одному обрізаному.
> А що сьогодні скаже пан Свистович за адресою Зінченка? Адже він за цей час ще й став головною особою в штабі Ющенка. Чекаю.
Сьогодні я кажу, що Ви, можливо, мали рацію. І я це кажу зовсім не через те, що Зінченко пішов до Ющенка.
2004.08.20 | пан Roller
"Ющенко стоит задуматься, нужна ли ему такая поддержка".
А враг подкрался незаметно17 июня, 2004Кондрат Булавка
Как ни старался Виктор Андреевич что-то сделать на общее благо, но так и не сумел угодить соратникам. Назначил вот руководить своей избирательной кампанией (а пост, надо сказать, важный!) кристальной души и высокого профессионализма человека, своего в доску Александра Зинченко. А ликований вокруг почему-то и нетути...
Партия "Организация украинских националистов" вот разразилась публичной критикой мудрейшего решения лидера "Нашей Украины". Первый заместитель председателя ОУН Виталий Цапович при всем честно народе заявил: "Ющенко стоит задуматься, нужна ли ему такая поддержка".
По его словам, в окружение Ющенко проникли люди, которые компрометируют его и своими действиями подрывают его авторитет. В частности, Цапович назвал имена Александра Зинченко, Михаила Бродского, а также нескольких мелких руководителей. "Мы против того, чтобы такие люди приходили к власти, прикрываясь знаковыми политиками", - сказал национал-оратор.
Националисты кстати, только-только собрались объединиться, чтоб подпереть Ющенко своим мощным патриотическим плечом. Он им - бац! - под дых. Поставил руководить ими бывшего эсдека, приблизил Бродского, которые плевал когда-то на Ярослава Кендзьора.
В общем, разобиделись друзья Виктора Андреевича вусмерть. Даже намекнули, что ежели В.А. и дальше так будет себя вести, они подыщут другого кандидата или выберут своего.
Ну, крайние националисты - это ладно. Они, конечно, колоритно украшают команду Ющенко и стимулируют зачахших коммунистов. И пару тысяч западноукраинских старичков под знамена могут привести. Но для президентских выборов маловато будет.
Поглядим вот, как националисты поумеренней отреагируют. Особенно те, которых от штабного "кормила" оттесняют. Тут даже совсем не националисты обидеться могут. Они тут, понимаешь, кровь проливали, икру недоедали, а какой-то эсдек их обошел!..
http://mavzoley.temnik.com.ua/marionette/40d199d1cddb2/
2004.08.20 | Sardanapal
Re: "Ющенко стоит задуматься, нужна ли ему такая поддержка".
товарисч Roller за такую работу вам даже к 13 годовщине звездочки не добавят2004.08.20 | Предсказамус
Если бы только Ющенко...
Чем листать сайт плохо замаскировавшихся бендер и прочих нациков "Темник", советую более надежный и проверенный источник: http://www.lapsha.ru/Задумайтесь, Роллер, правильный выбор чтения - залог душевного покоя.
2004.08.21 | пан Roller
правильный выбор чтения - залог душевного покоя.
Предсказамус пише:> Чем листать сайт плохо замаскировавшихся бендер и прочих нациков "Темник", советую более надежный и проверенный источник: http://www.lapsha.ru/
В указанной вами ссылке не нашел ничего по даной теме.
> Задумайтесь, Роллер, правильный выбор чтения - залог душевного покоя.
Майте рацию.
Brgds
2004.08.21 | Предсказамус
Смотрите вглубь
пан Roller пише:> В указанной вами ссылке не нашел ничего по даной теме.
Тема это наносное, образ мышления - вот ключ. И в "Темнике", и в "Лапше" пытаются на@бать, но если у первых это выходит мрачно, скрытно и одновременно навязчиво, то в "Лапша" хотя-бы не держит Вас за лоха.
2004.08.21 | пан Roller
Re: Смотрите вглубь.- Дишите вширь, .
Предсказамус пише:> пан Roller пише:
> > В указанной вами ссылке не нашел ничего по даной теме.
> Тема это наносное, образ мышления - вот ключ. И в "Темнике", и в "Лапше" пытаются на@бать, но если у первых это выходит мрачно, скрытно и одновременно навязчиво, то в "Лапша" хотя-бы не держит Вас за лоха.
А Вас.
Дишите в ширь.
Brgds
2004.08.21 | Предсказамус
Отдельный случай
пан Roller пише:> Предсказамус пише:
>> Тема это наносное, образ мышления - вот ключ. И в "Темнике", и в "Лапше" пытаются на@бать, но если у первых это выходит мрачно, скрытно и одновременно навязчиво, то в "Лапша" хотя-бы не держит Вас за лоха.
> А Вас?
Я отдельный случай, ни "Лапша", ни "Темник" не являются для меня источниками информации и я не цитирую их на форуме.
> Дишите в ширь.
Как-нибудь попробую, пока что некогда.