Як не дивно, але прикольна рухівська листівка
08/18/2004 | Стопудів
Є все таки й там нормальні люди. НМД, є що повчитися і що використати у своїх матеріалах.
------------------------
ТВОЯ ОБОРОНА
Прес-листок
Кременецького районного штабу кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка
№ 10 від 12.08.2004
ЛИСТІВКА В МАСИ
„Чорний вівторок” – під такою назвою ввійшло в українську історію 18 липня 1995 року. Тоді озвірілий ОМОН лупив ногами наших матерів, дітей, духовенство за те, що українці хотіли поховати свого патріарха. До якої б релігійної конфесії не належала людина, проте, якщо вона людина, то ніколи не змириться зі свавіллям і жорстокістю. А хто дав тоді 1995 року ЦУ знущатися над матерями? Нібито невідомо. А хто тоді був президентом? Кучма. Хто був президентом, коли вбили Гетьмана, Чорновола, Гонгадзе, Олександрова? Кучма. Він уже ввійшов в історію. А кого він тягне за собою в історію, на своє президентське крісло? Людину, яка відсиділа два терміни, – рецидивіста, чинного прем’єра.
І засоби масової інформації, преса, телебачення, радіо намагаються вселити у нас думку, що жити на свободі по бандитським законам – це нормально, що це нормально, коли вчитель, медик отримують по двісті-триста гривень у місяць (Янукович називає це покращенням рівня життя), що нормально давати хабара за вступ до навчального закладу, що нормально чиновнику розкричатися на людину в своєму кабінеті, що нормально, коли суд ні за що садить людину в тюрму.
Як нав’язують провладні ЗМІ ідеї з кабінетів на Банковій?
1. Ламаючи логічні ланцюги в повідомленнях: трублять про підвищення зарплат і пенсій, а відповідно й рівня життя, оминаючи в цьому контексті теми росту цін, інфляції, подорожчання пального (ВВП росте, а гаманець – пустий).
2. Насаджуючи нам стереотипи: Україна поділена на Схід і Захід, праві партії – це нацисти, ліві – пережитки минулого, – ви гризіться, а ми будемо панувати.
3. Впливаючи на наші емоції: на всяких з’їздах жінок делегатки мало не ллють сльози, згадуючи безпритульних дітей, і піддакують одне одному, що допоможе їм тільки Янукович; або інший приклад – провокативний виступ Олега Тягнибока, виключеного з фракції „Наша Україна”, – не дивуйтеся, коли цей ролик, де Тягнибок несе шовіністичну ахінею, покажуть за день до виборів, щоб розізлити якусь частину виборців на східній Україні.
4. Впливаючи на асоціативне мислення. Яскравий приклад – передача „Проте” Корчинського та Джангірова. Ведучі несуть нісенітниці, позбавлені логіки, але насичують промови яскравими метафорами, літературними прийомами, які закріплюються в підсвідомості.
5. Замовчуючи й свідомо перекручуючи інформацію ( іншими словами – обманюючи), вириваючи цитати, події з певного контексту: Ми не чуємо нічого доброго по телебаченню про Віктора Ющенка, не маємо змоги дізнатися про його заяви, акції і т. п. В Тернопільській області такими технологіями оперує газета „Репортер”, що видається „невідомо” на чиї кошти.
6. Наганяючи страх – один із найсильніших засобів маніпулювання свідомістю. Пригадуєте, як під час виборчої кампанії Чорновола пускали слухи про можливу війну, коли його оберуть Президентом. Або ж нам усякчас показують по телебаченню вбивства, розбої, грабежі.
І це тільки деякі з прийомів, які легко помітити неозброєним оком. А скільки їх є всього важко й визначити. Про яку чесну й прозору виборчу кампанію може йти мова, якщо майже всіма ЗМІ володіють СДПУ(о), „донецькі”, Бакай, Пінчук, Рабинович? Судячи з того, як нас інформують, задум влади – посіяти зневіру серед населення, нашептати в голову, що Віктор Ющенко, кандидат на пост Президента України, якого підтримує Народ, не переможе. Це вказує на те, що готуються широкомасштабні фальсифікації виборів з боку Банкової. Завдання ворога – вкрасти у нас віру в перемогу лідера „Нашої України”, щоб ми не збунтувалися в разі „обрання” Януковича. Проте такі дії свідчення й іншого – недовіра народу до нинішнього прем’єра настільки велика, що владі не допоможуть і фальсифікації, які не можуть перевищувати семи-дев’яти відсотків. На цьому фоні хапанням потопаючого за соломину виглядатимуть і спроби внести зміни до Конституції у вересні, які, безперечно, проваляться.
Нещодавно в Тернополі побував голова НРУ Борис Тарасюк. Він повідомив, що рейтинги Віктора Ющенка зросли до 35%. Депутати ВР блоку „Наша Україна”, які часто зустрічаються з людьми, все більше схиляються до думки, що Віктор Ющенко здобуде перемогу в першому турі. Попри чорну роль телебачення, підтримка Віктора Ющенка набула масового характеру. Скажімо, на Полтавщині ходять гурти акторів-аматорів в підтримку народного улюбленця. Проти незаконного створення так званого Сумського національного університету збунтувалися студенти в Сумах, пішли походом на Київ і перемогли – вони теж не вельми прихильно ставляться до нинішньої влади.
За оцінками різних соц. опитувань Житомирщина (!) готова віддати за лідера „НУ” вже в першому турі 70 відсотків голосів, Київщина – понад 50 відсотків, в разі фальсифікації виборів на вулиці готові вийти понад 80% тих, хто голосуватимуть. В Криму (!) чимала частина осередків СДПУ(о), як не дивно, заявляє про підтримку Ющенка, майбутнього Народного Президента, і називає його справжнім соціал-демократом. Тому-то багато політологів відзначають, що в Україні чорні піари телебачення й преси не спрацюють, – ми наблизилися до критичної межі: „низи не хочуть, верхи не можуть”.
А основною зброєю за таких умов була і є – листівка. Передай нашу газету чи агітку сусіду, товаришу, нагадай, щоб він передав іншому, тепло усміхнися й підбадьор: „Зміни прийдуть, Ющенко переможе в першому турі, а бандитам – тюрми”.
-------------
Слава пабєдє!
------------------------
ТВОЯ ОБОРОНА
Прес-листок
Кременецького районного штабу кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка
№ 10 від 12.08.2004
ЛИСТІВКА В МАСИ
„Чорний вівторок” – під такою назвою ввійшло в українську історію 18 липня 1995 року. Тоді озвірілий ОМОН лупив ногами наших матерів, дітей, духовенство за те, що українці хотіли поховати свого патріарха. До якої б релігійної конфесії не належала людина, проте, якщо вона людина, то ніколи не змириться зі свавіллям і жорстокістю. А хто дав тоді 1995 року ЦУ знущатися над матерями? Нібито невідомо. А хто тоді був президентом? Кучма. Хто був президентом, коли вбили Гетьмана, Чорновола, Гонгадзе, Олександрова? Кучма. Він уже ввійшов в історію. А кого він тягне за собою в історію, на своє президентське крісло? Людину, яка відсиділа два терміни, – рецидивіста, чинного прем’єра.
І засоби масової інформації, преса, телебачення, радіо намагаються вселити у нас думку, що жити на свободі по бандитським законам – це нормально, що це нормально, коли вчитель, медик отримують по двісті-триста гривень у місяць (Янукович називає це покращенням рівня життя), що нормально давати хабара за вступ до навчального закладу, що нормально чиновнику розкричатися на людину в своєму кабінеті, що нормально, коли суд ні за що садить людину в тюрму.
Як нав’язують провладні ЗМІ ідеї з кабінетів на Банковій?
1. Ламаючи логічні ланцюги в повідомленнях: трублять про підвищення зарплат і пенсій, а відповідно й рівня життя, оминаючи в цьому контексті теми росту цін, інфляції, подорожчання пального (ВВП росте, а гаманець – пустий).
2. Насаджуючи нам стереотипи: Україна поділена на Схід і Захід, праві партії – це нацисти, ліві – пережитки минулого, – ви гризіться, а ми будемо панувати.
3. Впливаючи на наші емоції: на всяких з’їздах жінок делегатки мало не ллють сльози, згадуючи безпритульних дітей, і піддакують одне одному, що допоможе їм тільки Янукович; або інший приклад – провокативний виступ Олега Тягнибока, виключеного з фракції „Наша Україна”, – не дивуйтеся, коли цей ролик, де Тягнибок несе шовіністичну ахінею, покажуть за день до виборів, щоб розізлити якусь частину виборців на східній Україні.
4. Впливаючи на асоціативне мислення. Яскравий приклад – передача „Проте” Корчинського та Джангірова. Ведучі несуть нісенітниці, позбавлені логіки, але насичують промови яскравими метафорами, літературними прийомами, які закріплюються в підсвідомості.
5. Замовчуючи й свідомо перекручуючи інформацію ( іншими словами – обманюючи), вириваючи цитати, події з певного контексту: Ми не чуємо нічого доброго по телебаченню про Віктора Ющенка, не маємо змоги дізнатися про його заяви, акції і т. п. В Тернопільській області такими технологіями оперує газета „Репортер”, що видається „невідомо” на чиї кошти.
6. Наганяючи страх – один із найсильніших засобів маніпулювання свідомістю. Пригадуєте, як під час виборчої кампанії Чорновола пускали слухи про можливу війну, коли його оберуть Президентом. Або ж нам усякчас показують по телебаченню вбивства, розбої, грабежі.
І це тільки деякі з прийомів, які легко помітити неозброєним оком. А скільки їх є всього важко й визначити. Про яку чесну й прозору виборчу кампанію може йти мова, якщо майже всіма ЗМІ володіють СДПУ(о), „донецькі”, Бакай, Пінчук, Рабинович? Судячи з того, як нас інформують, задум влади – посіяти зневіру серед населення, нашептати в голову, що Віктор Ющенко, кандидат на пост Президента України, якого підтримує Народ, не переможе. Це вказує на те, що готуються широкомасштабні фальсифікації виборів з боку Банкової. Завдання ворога – вкрасти у нас віру в перемогу лідера „Нашої України”, щоб ми не збунтувалися в разі „обрання” Януковича. Проте такі дії свідчення й іншого – недовіра народу до нинішнього прем’єра настільки велика, що владі не допоможуть і фальсифікації, які не можуть перевищувати семи-дев’яти відсотків. На цьому фоні хапанням потопаючого за соломину виглядатимуть і спроби внести зміни до Конституції у вересні, які, безперечно, проваляться.
Нещодавно в Тернополі побував голова НРУ Борис Тарасюк. Він повідомив, що рейтинги Віктора Ющенка зросли до 35%. Депутати ВР блоку „Наша Україна”, які часто зустрічаються з людьми, все більше схиляються до думки, що Віктор Ющенко здобуде перемогу в першому турі. Попри чорну роль телебачення, підтримка Віктора Ющенка набула масового характеру. Скажімо, на Полтавщині ходять гурти акторів-аматорів в підтримку народного улюбленця. Проти незаконного створення так званого Сумського національного університету збунтувалися студенти в Сумах, пішли походом на Київ і перемогли – вони теж не вельми прихильно ставляться до нинішньої влади.
За оцінками різних соц. опитувань Житомирщина (!) готова віддати за лідера „НУ” вже в першому турі 70 відсотків голосів, Київщина – понад 50 відсотків, в разі фальсифікації виборів на вулиці готові вийти понад 80% тих, хто голосуватимуть. В Криму (!) чимала частина осередків СДПУ(о), як не дивно, заявляє про підтримку Ющенка, майбутнього Народного Президента, і називає його справжнім соціал-демократом. Тому-то багато політологів відзначають, що в Україні чорні піари телебачення й преси не спрацюють, – ми наблизилися до критичної межі: „низи не хочуть, верхи не можуть”.
А основною зброєю за таких умов була і є – листівка. Передай нашу газету чи агітку сусіду, товаришу, нагадай, щоб він передав іншому, тепло усміхнися й підбадьор: „Зміни прийдуть, Ющенко переможе в першому турі, а бандитам – тюрми”.
-------------
Слава пабєдє!